Academic literature on the topic 'Корпусний метод'

У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).

У статті висвітлено особливості впровадження здобутків досліджень у галузі корпусної лінгвістики в процес навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Зібрано ґрунтовний матеріал щодо наукових досліджень в цій галузі. Автори розглядають теоретичні засади корпусного підходу, наводить визначення дидактичних термінів «корпусна лінгвістика», «корпус текстів», «конкорданс». У роботі представлено характеристики основних типів корпусів, наведено приклади корпусів, які можна використовувати у практиці викладання іноземних мов. Окреслено дидактичні аспекти застосування корпусних технологій у навчанні студентів. У статті запропоновано способи застосування корпусного підходу в лінгводидактичних цілях. Зокрема, розглядаються можливості використання корпусних технологій як інструменту формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок студентів та засобу підвищення ефективності роботи як викладача, так і студента. А також узагальнюються пріоритети застосування корпусного підходу у навчанні іноземних мов. Представлене дослідження обґрунтовує методичну доцільність впровадження корпусного підходу як інноваційного та ефективного методу для вдосконалення навчання іноземних мов у закладах вищої освіти.

Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.

Метою дослідження є вдосконалення методу ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією через застосування протрагувальної пружини та мікроімплантату власного виготовлення. Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети нами проведено клінічне обстеження за загальноприйнятою методикою (згідно з медичною картою ортодонтичного хворого). На підставі опитування, огляду пацієнтів та вивчення діагностичних моделей визначався попередній діагноз, що передбачав вид основної та супутніх деформацій, співвідношення молярів у сагітальній площині, суміжну стоматологічну патологію та наявність соматичних захворювань. Удосконалений нами ортодонтичний метод лікування передбачає використання розробленої нами протрагувальної пружини, що діє з одного боку на молярний брекет, який фіксується до коронки переміщуваного зуба за загальноприйнятими правилами та до ортодонтичного самонарізального мікроімплантату розміром 1,6x6 мм із головкою і наявністю горизонтального та вертикального пазів. Нами проаналізовано ефективність запропонованої методики ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією порівняно із загальноприйнятою методикою. Досліджувались та аналізувались дані комп’ютерної томографії пацієнтів до лікування та після протракції молярів. Наукова новизна. Принциповою відмінністю запропонованого нами методу ортодонтичного лікування від загальноприйнятої техніки прямої дуги є можливість контролю над силою та її моментом, що прикладаються до переміщуваного зуба. Це забезпечує рівномірний розподіл тиску на корінь зуба. Удосконалена нами методика ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією зубів забезпечує рівномірне, однонаправлене, корпусне переміщення зуба. Клінічним виявом корпусного переміщення зубів у вестибуло-оральному напрямку є збереження ангуляції зуба та його вирівнювання після ортодонтичного лікування. Хоча обидві досліджувані групи пацієнтів з адентією показали ангуляцію зубів у межах норми, однак під час використання протрагувальної пружини спостерігається кращий ступінь вирівнювання зубів, тобто корпусне переміщення. Висновки. Запропонований нами метод дозволяє формувати момент сили, що врівноважує вестибулярно направлений момент. Таким чином, зуб зміщується без додаткової ротації.

В статье рассматривается использование грамматического и DDL (Data-Driven Learning) методов в обучении польских студентов постановке ударения в русском языке. Совмещение данных методов направлено на выработку у учащихся навыка сознательной постановки ударения, которая опирается на обучение структуризованным правилам и закономерностям. Правила должны выводиться, в частности, из морфемного строения слова, его словообразовательной структуры и связей между производными и производящими словами. Метод DDL заключается в использовании корпусных данных в обучении иностранному языку по принципам проблемного обучения. Наиболее оптимальным источником получения достоверной информации об естественном акцентном оформлении высказываний в русском языке являются данные подкорпуса устной живой речи Национального корпуса русского языка. Корпусные данные используются в виде кратких предложений и являются иллюстративным материалом, на основе которого студенты делают выводы и формулируют закономерности постановки ударения. Исключается из процесса обучения принцип прямой подачи языкового материала. В статье представлены примеры упражнений с использованием вышеописанного метода, которые могут быть использованы на занятиях со студентами.

Объектами работы являются корпусные конструкции высокоскоростных катамаранов. Цель работы состоит в разработке рекомендаций по проверке местной прочности высокоскоростных катамаранов и сопоставлении прочных размеров набора корпуса катамарана, полученных по правилам ведущих классификационных обществ (КО) исходя из критериев местной прочности. При определении метода расчета нагрузок, прочных размеров набора корпуса и норм прочности использовались методы исследования внешних сил, приемы строительной механики корабля и опыт нормирования прочности высокоскоростных судов. Разработанные рекомендации сопоставлены с требованиями старой редакции части II Правил классификации и постройки высокоскоростных судов Регистра судоходства (2018 г. издания), а также с правилами Bureau Veritas, Det Norske Veritas и Lloyd's Register. Проанализированы результаты сопоставления размеров прочных связей, установленных в соответствии с разработанными рекомендациями, с оценками, полученными по правилам ведущих КО и сделан вывод о целесообразности использования рекомендаций при проектировании новых объектов и подготовке новой редакции Правил РМРС. Разработанные рекомендации по корректировке части II Правил классификации и постройки высокоскоростных судов РМРС позволяют в ряде случаев снизить массу корпусных конструкций малых высокоскоростных судов на 5–30 % по сравнению с правилами зарубежных КО и повысить эксплуатационную надежность конструкций.

В статье рассматривается корпусный метод в исследовании фразеологии немецкого и английского языков, возможности, которые дает использование корпуса в изучении семантики идиом. Проводится корпусный семантический и сопоставительный анализ. Корпусный подход показал, что в контекстах обнаруживаются новые значения идиом, не описанные в словарях, вариативность семантической и синтаксической структур, модификация формы. Использование языковых корпусов при изучении идиом дает богатый материал для определения способов формирования значения, восприятия образа и актуального значения, а также нахождения функциональных эквивалентов. Более распространенные формы предлогов в составе идиом, варианты глаголов поднимают вопрос о необходимости обновления словарных статей и показывают процессы изменения языков.

Для протягування круглих отворів корпусних деталей силових гідроциліндрів, було запропоновано метод комбінованого протягування за допомогою збірного інструменту, оснащеного твердосплавними елементами з виступами на периферії, які при пересуванні протяжки

У статті пропонується новий підхід до історико-порівняльних досліджень індоєвропейської поетики. Він поєднує традиційні етимологічні методи з корпусним підходом. Для реконструкції основного тезауруса спільнослов’янських епічних поетичних кліше розглянуто п’ять незалежних корпусів слов’янських епосів (російських билин, українських дум, болгарських, сербських та хорватських, а також словенських героїчних пісень). Кожна з традицій має певний набір основних формул, що мають спільну клаузулу (закінчення рядка). Слова в клаузулах є найважливішою частиною фольклорного словникового запасу, оскільки вони, як правило, є найбільш стійкими. Їх стабільність у часі посилюється повторюваними метричними схемами співу, які зосереджуються в кінці рядка. Раніше було доведено, що слова-клаузули становлять серцевину формульних виразів однієї традиції (Б. Лорд), і врешті-решт Левінтон показав, що таке порівняння може бути здійснено між кількома спорідненими традиціями, такими як сербська, хорватська та східнослов’янські. Тим не менше суцільне фронтальне порівняння кількох епічних традицій слов’ян за цими параметрами ще не було здійснено. Ця стаття пропонує таке порівняння, яке може мати важливі результати для вивчення загальнослов’янської і навіть спільноіндоєвропейської поетики. Кількісний аналіз показав, що кожна з окремих слов'янських традицій має багато спільних основних формул. Цей набір формульних гнізд (близько 40) можна розглядати як ядро загальнослов’янської епічної традиції, що зберігається в дочірніх традиціях. Список включає не лише терміни спорідненості, частини тіла та природні об’єкти, а й культурні предмети та теми (як-от *gordъ, *slovo, *vino, *dvorъ, *vorto). Подальше етимологічне порівняння з формулами інших індоєвропейських традицій має показати міру інновацій та архаїзмів у праслов’янському поетичному тезаурусі.

Магістерська дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, та списку використаної літератури, який налічує 100 джерел, 4 додатки. Загальний обсяг роботи 223 сторінок. Однією з актуальних проблем сучасного мовознавства залишається дослідження співвідношення мови та культури, оскільки мова є дзеркалом культури, в якому відбивається суспільна самосвідомість, спосіб життя, традиції, мораль, система цінностей і світогляд. Протягом останніх десятиліть в світі, зокрема в англомовних країнах, надзвичайної популярності набув новий культурний і мовний феномен «політична коректність». Актуальність теми роботи зумовлена інтересом до дослідження політкоректної лексики в сучасній англійській мові, що, своєю чергою, пояснюється зростаючими процесами глобалізації та міжнародної інтеграції і співпраці в суспільстві. Теоретичною основою нашого дослідження є теорії та положення, розроблені сучасними вітчизняними та закордонними мовознавцями та перекладознавцями: М. Бауманом, С. Г. Тер-Мінасовою, О. Б. Сінькевичем, В. Б. Великородою, Т. Р. Кияком, О. В. Завадською, З. С. Трофімовою, Я. С. Бондарук, Р. Й. Вишнівським, Т. Лоусоном, Д. Герродом, М. Г. Комлєвим та Ф. Беквітом. Об’єктом дослідження є політкоректна лексика в англомовних медійних текстах. Предметом дослідження виступають лінгвокультурологічні та прагматичні особливості функціонування та перекладу політкоректної лексики в англомовних медійних текстах. Мета роботи полягає у вивченні функціональних особливостей політкоректної лексики в англомовних медійних текстах та шляхів її відтворення українською мовою з огляду на лінгвокультурологічні розбіжності. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) з’ясувати соціокультурні передумови виникнення явища політкоректності та розглянути політкоректність як лінгвістичний феномен; 2) вивчити особливості загального поняття «медійний текст»; 3) обґрунтувати вживання політкоректної мови в англомовному медійному тексті; 4) дослідити класифікації політкоректних одиниць та їхнє функціональне призначення в англомовних медійних текстах; 5) проаналізувати шляхи відтворення англомовних політкоректних термінів українською мовою. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному описі політкоректних одиниць медійних текстів, зокрема в детальному аналізі їх перекладу. Вперше досліджено прагматичний потенціал політкоректної лексики за допомогою корпусного методу. Практичне значення здобутих результатів полягає у тому, що дисертація збагачує дослідницький досвід сучасної германістики новими знаннями про політкоректність її репрезентацію в сучасній англійській мові. Отримані результати поглиблюють уявлення про закономірність функціонування англомовних політкоректних одиниць, особливості їх перекладу українською мовою та можуть бути використані в освітньому процесі, зокрема в теоретичних та практичних курсах теорії та практики перекладу, мовної комунікації та лінгвокультурології (розділ ІІІ. Шляхи перекладу політкоректної лексики сучасних англомовних медійних текстів українською мовою). Матеріалом дослідження є 470 політкоректних дібраних методом суцільної вибірки з 90 медіатекстів, зокрема видань The Economist, The Guardian, The Daily Mail, Princeton Info, The Washington Post, The American Prospect, The Bolton News та текстів BBC та СNN. Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення) та власне лінгвістичні методи. За допомогою методу суцільної вибірки були виокремлені одиниці аналізу. Описовий метод дозволив здійснити таксономію та інтерпретацію політкоректних одиниць. Контекстуальний метод допоміг у визначенні лінгвальних і позалінгвальних особливостей мовних одиниць; кількісний аналіз – у встановленні частотності застосування перекладацьких трансформацій; корпусний – в обґрунтуванні прагматичного потенціалу політкоректної мови в медійному тексті, визначенні лексичних та семантичних особливостей політкоректних термінів та встановленні сучасних тенденцій вживання політкоректних слів. Апробація результатів дослідження. Основні методологічні, теоретичні результати і концептуальні положення дослідження обговорювалися на: ІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень»; IV Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти ХХІ століття: візії, цінності, пріоритетні завдання». Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження висвітлено в 3 публікаціях, з яких: 1 стаття у науковому фаховому виданні України, 2 – у збірниках матеріалів всеукраїнських науково-практичних конференцій.
The master's dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions to each chapter, general conclusions, and list of references that includes 100 points and 4 applications. The paper amounts to 223 pages. One of the current issues of modern linguistics is the study of the relation of a language and culture since the language is a mirror of the culture, which reflects the social consciousness, lifestyle, traditions, morals, the system of values and worldview. In the world, particularly in the English-speaking countries, a new cultural and linguistic phenomenon "political correctness" has gained immense popularity over the last decades. The significant topicality is presented by the interest in the study of politically correct vocabulary in modern English, which, in its turn, is explained by the fast-growing processes of globalization and international integration and cooperation in society. The theoretical basis of our research includes the theories and statements developed by modern domestic and foreign linguists and translators: M. Bauman, S. G. Ter-Minasova, O. B. Sinkevich, V. B. Velikoroda, T. R. Kiyak, O. V. Zavadskaya, S. S. Trofimova, J. S. Bondaruk, R. Y. Vishnevsky, T. Lewisohn, D. Gerrod, M. G. Komlev, and F. Beckwith. The object of the study is politically correct terms in English media texts. The subject of the study is linguocultural and pragmatic peculiarities of the functioning and translation of politically correct terms in English media texts. The aim of the research is to study the functional features of politically correct terms in English media texts and ways of their translation in Ukrainian with regard to the linguocultural differences. Achieving this goal involves the solution of the following tasks: 1) to determine socio-cultural preconditions of occurrence of the phenomenon of political correctness and consider political correctness as a linguistic phenomenon; 2) to study the features of the general notion of "media text"; 3) to substantiate the use of politically correct language in the English media text; 4) to classify the politically correct units and their functional purpose in English media texts; 5) to analyze the ways of English politically correct terms translation in Ukrainian. The scientific novelty of the dissertation research lies in the comprehensive description of the politically correct units of media texts, in a detailed analysis of their translation in particular. For the first time, the pragmatic potential of the politically correct vocabulary is studied with the application of the corpus method. The practical value of the obtained results is that the dissertation enriches the research of contemporary Germanic literature with new knowledge about political correctness and its representation in modern English. The obtained results deepen the comprehension of the functioning pattern of English politically correct terms and the peculiarities of their translation into Ukrainian and can be used in the educational process, particularly in the theoretical and practical courses of the theory and practice of translation, communication and linguocultural studies (Chapter III. The Ways of translation of the politically correct terms of modern English media texts in Ukrainian). The research material amounts to 470 politically correct terms selected from 90 media texts, including The Economist, The Guardian, The Daily Mail, Princeton Info, The Washington Post, The American Prospect, The Bolton News and BBC and CNN, by a multistage sampling approach. Research methods. In this work, general (analysis, synthesis, induction, deduction, generalization) and linguistic methods are applied. Units of analysis were determined by means of a continuous sampling method. The descriptive method allowed to present the taxonomy and interpretation of politically correct units. The contextual method helped in the determination of the linguistic and extra-linguistic features of politically correct units; quantitative analysis - in the determination of the frequency of translation transformations application; corpusmethod facilitated the study of the pragmatic potential of the politically correct language in the media text, determining the lexical and semantic peculiarities of politically correct terms, and establishing modern trends in the politically correctness. The main methodological and theoretical results and conceptualities of the study were discussed at: II All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "The Science of the 21st Century: Challenges, Priorities, Perspectives of Research"; IV All-Ukrainian student scientific and practical conference "Student as a subject of the process of modernization of higher education of the XXI century: visions, values, priority tasks". Publications. The main statements and results of the dissertation research are presented in 3 publications, of which: 1 article in the scientific professional edition of Ukraine, 2 - in collections of materials of all-Ukrainian scientific and practical conferences.

У тезах здійснено аналіз методів корпусної лінгвістики в підготовці фахівців-філологів. Надано визначення поняття "корпус", розглянуто сучасні комп’ютерні корпуси та їхні функції. З’ясовано, що у процесі навчання фахівців-філологів корпусні ресурси забезпечують викладачів емпіричним матеріалом для підтвердження їхніх гіпотез, а також екстралінгвальною інформацією (вік, рід автора чи мовця, часові та просторові параметри походження тексту тощо).
В тезисах осуществлен анализ методов корпусной лингвистики в подготовке специалистов-филологов. Дано определение понятия "корпус", рассмотрены современные компьютерные корпусы и их функции. Установлено, что в процессе обучения специалистов-филологов корпусные ресурсы обеспечивают преподавателей эмпирическим материалом для подтверждения их гипотез, а также экстралингвистической информацией (возраст, род автора или говорящего, временные и пространственные параметры происхождения текста и т.д.).
The conference abstracts analyze the corpus linguistics methods in the training of philologists. The definition of the notion "corpus" is given, modern computer corpora and their functions are considered. It has been established that in the process of philologists’ teaching, corpus resources provide teachers with empirical material to confirm their hypotheses, as well as extralinguistic information (age, gender of the author or speaker, temporal and spatial parameters of the text origin, etc.).

Основни предмет истраживања у овом раду јесте ходоним-ски систем града Ниша, који је обрађен из два угла: лексичко-се-мантичког и творбено-структуралног. Грађа је анализирана при-мењивањем неколико метода: корпусне, аналитичке, дескрип-тивне и компаративне, које се и иначе примењују у радовима овакве врсте. Приликом класификације према ходонимским мо-делима, групама и врстама, дата је одговарајућа дескрипција се-мантичких и структуралних типова, а квантитативном обрадом грађе представљена је заступљеност свих група и њихово место у целом ходнимском систему града Ниша. Након овог приступа следи поглавље посвећено преименовању у нишкој ходонимији у којем се хронолошки описују временски одсеци важнији за наста-јање и измене у ходонимији Ниша и даје се опис самих преиме-новања. Циљ истраживања лежи у чињеници да ходонимска слика једног града јесте опис тог града, његовог настајања и прости-рања, али и слика његових становника, њиховог цивилизацијског развоја, стасавања и промена. Анализом ходонимског система до-били бисмо детаљнију слику нишке урбане средине, која би се могла упоредити са осталим градовима у Србији, у окружењу, па и у Европи, након чега би се могло доћи до сличности и разлика у њиховим семантичко-структуралним нивоима.