Academic literature on the topic 'Компетентність випускників'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Компетентність випускників.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Компетентність випускників"
1
Бондар, М. М., and О. В. Плавинська. "ВИВЧЕННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ ДО ЗМІСТОВНОЇ СКЛАДОВОЇ СУКУПНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 1 (43) (February 21, 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.1.4.
Full textAbstract:
Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів сфер сільськогосподарського машинобудування та виробничої експлуатації сільськогосподарської техніки залишається актуальною проблемою національної системи освіти. Одним із шляхів вдосконалення навчального процесу є тісна співпраця університетів з роботодавцями сільськогосподарського виробництва та залучення їх до активної участі у формуванні компетенцій випускників, адекватних вимогам ринку праці. З огляду на важливість підвищення ефективності цієї співпраці в статті досліджуються взаємопов'язані поняття «компетенція», «компетенції», «компетентність», «компетентний». Пропонується перелік компетенцій інженера. Вивчається зміст сукупності значущих для випускника компетенцій, а також досліджується їх прояви у виробничих умовах, пов'язаних з необхідністю певного часу для адаптації випускника інженерного факультету. Основна мета дослідження — підвищити ступінь готовності студентів спеціальностей: галузеве машинобудування та агроінженерія, до швидкої адаптації в майбутній професійній діяльності. Для чого, на підставі результатів дослідження вимог роботодавців, відкоригувати змістовну складову сукупності професійних компетенцій. Для досягнення мети в лютому 2017 року по вересень 2018 року здійснювалось експертне опитування роботодавців. Брали участь в дослідженні випускники грудня 2016 роки (78 чол.), факультету конструювання та дизайну, а також механіко-технологічного факультету направлені на роботу в машинобудівні, дилерські, сервісні та виробничі сільськогосподарські організації різних форм власності. Результати проведеного опитування дозволили встановити саме які компетенції вимагають перегляду навчальних курсів і програм дисциплін для вдосконалення навчального процесу.
2
Боярин, Лілія, and Василь Процюк. "До питання соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 349–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-349-361.
Full textAbstract:
У роботі представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Зазначено, що пріоритетом діяльності культурно-мистецьких і педагогічних освітніх закладів була і залишається підготовка фахівців, які глибоко знають свій предмет, мають досконало розвинену професійну компетентність, чуття патріотизму, професійну ерудицію, високу загальну і музичну культуру. Також, вказано, що відродження та розвиток національних традицій у культурі, мистецтві та освіті є одним із пріоритетних напрямків державної політики Зазначено, що одним із найпотужніших засобів національного виховання є мистецтво. Воно виступає однією з найдосконаліших форм освоєння світу у всій повноті його екзистенційної, творчої універсальності. Мета статті полягає у теоретико-методологічному аналізі та емпіричному вивченні проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових теоретичних й емпіричних досліджень з проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору та такий метод опитування, як анкетування, а також їх узагальнення й систематизація. Визначено, що саме у площині соціально-психологічних проявів особистості людини мають здійснюватись наукові пошуки і дослідження з теми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Авторами зазначено, що специфіка морально-естетичного впливу народної музичної творчості полягає в тому, що вона, викликаючи відповідні переживання, динамічно насичені образи й асоціації, відгострює розум, стимулює розвиток емоційної сфери, формує систему ціннісних та екзистенційних орієнтацій. Представлено аналіз результатів анкетування «Виявлення рівня інтересу випускників коледжу мистецтв до української народної музичної творчості». Встановлено, що соціально-психологічна специфіка професійної підготовки майбутнього митця, зокрема формування музичної культури засобами українського фольклору, є багатогранним, цілеспрямованим процесом і забезпечується єдністю багатьох компонентів (морально-естетичний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний).
3
Карп"юк, М. Д. "Світоглядна компетентність випускників ПТНЗ як основа для нейтралізації соціально-психологічних механізмів маніпуляції їх свідомістю." Психолінгвістика, Вип. 14 (2013): 284–301.
Find full text
4
Polishchuk, I. P. "ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА” ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ." Медична освіта, no. 4 (September 24, 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9181.
Full textAbstract:
Мета роботи – покращити умови професійного розвитку та набуття компетентності майбутніх випускників коледжів шляхом залучення до проходження переддипломної виробничої практики.
Основна частина. Проведення переддипломної практики у медичних навчальних закладах України є важливим етапом у формуванні студента фельдшера-акушера. У наведених даних наявні свідчення про першовартісність набутого практичного досвіду під час проходження переддипломної виробничої практики з акушерства-гінекології у студентів 4 курсу коледжу за спеціальністю “лікувальна справа”. Викладено основні методики, що застосовуються в процесі навчання, наведено переваги та моменти, що потребують обговорення. Аналіз такого підходу до підготовки майбутніх спеціалістів вказує на можливість розширення їх професійної компетентності із бажанням залишитися в спеціальності.
Висновок. Переддипломна практика фельдшерів дозволяє у реальності застосувати набуті під час навчання знання та отримати досвід, мати почуття відповідальності за досягнуті результати; здатність учитися на помилках, забезпечити високу професійну підготовку фахівців – професійну компетентність.
5
Pertseva, T. O., I. S. Shponka, S. V. Zakharov, O. O. Khaniukov, and O. I. Kravchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ІСПИТУ ЯК ЕТАПУ ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 45–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10122.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз застосування об’єктивного структурованого клінічного іспиту як етапу проведення атестації випускників державного закладу «Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров’я України».
Основна частина. ОСКІ має певні переваги перед традиційними методами оцінки – усними співбесідою, письмовими роботами, тестуванням і прийомом практичних навичок біля ліжка хворого. ОСКІ де-факто залишається практично єдиним методом, що дозволяє ефективно оцінити навички значної кількості студентів за мінімальний час на рівні «показати» піраміди клінічної компетентності G. Miller. На відміну від письмових, усних іспитів і тестування, ОСКІ не просто оцінює рівень теоретичних знань студентів, але перевіряє їх компетентність у застосуванні наявних знань на практиці.
Висновок. Порівняно з прийомом практичних навичок біля ліжка хворого ОСКІ дозволяє забезпечити більшу різноманітність клінічних ситуацій, відтворити рідкісні клінічні випадки, перевірити навички студентів в «делікатних» ситуаціях, допускає можливість лікарської помилки.
6
Кулаковський, Олександр. "Компетентнісна модель скника педагогічного закладу вищої освіти у сфері інтелектуальної власності." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 14, 2020): 21–29. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-21-29.
Full textAbstract:
У статті представлено компетентнісну модель випускника педагогічного закладу вищої освіти у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, що посідає ключове місце як у процесі розробки,так і впровадження у закладі освіти технології формування певних компетентностей, зокрема й щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Здійснено класифікацію професійної діяльності випускників педагогічних закладів вищої освіти на педагогічну та управлінську діяльність. Залежно від різних критеріїв (виду діяльності, спеціальності педагога, напряму діяльності) проведено класифікацію основних видів діяльності. Розглянуто особливості професійної діяльності випускника педагогічного закладу вищої освіти, законодавчо обґрунтовано його функціональні обов’язки у процесі здійснення педагогічної та управлінської діяльності. Розглянуто правовідносини, учасниками яких є педагогічні працівники, їхні функції, компетенції, повноваження. На підставі цього та на основі блочного принципу побудови компетентнісної моделі розроблено компетентнісну модель випускника педагогічного закладу вищої освіти. Запропонована компетентнісна модель випускника педагогічного закладу вищої освіти у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності охоплює здійснення ним педагогічної діяльності в закладах освіти, методичних центрах, центрах професійного розвитку педагогічних працівників (професійно-діяльнісний (педагогічний) блок, інноваційно-економічний блок), а також управлінську діяльність, яка здійснюється на керівних посадах в закладах освіти, наукових установах, методичних центрах, центрах професійного розвитку педагогічних працівників (інноваційно-управлінський блок).
7
Odnorog, Galina. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (November 14, 2018): 104–9. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.104-109.
Full textAbstract:
У статті ключові компетентності представлені як необхідна умова сьогодення, зумовлена впливом технологій на формування особистості, соціальне життя в цілому та ринок праці. Уточнено суть понять «компетенція», «компетентність». Здійснено порівняння двох груп життєвих навичок: soft skills та hard skills, які є невід’ємною частиною професіоналізму та ефективності майбутніх фахівців. На основі теоретичного аналізу обґрунтовано актуальність розгляду проблеми формування міжпрофесійних навичок в учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування саме ключових компетентностей, які сприяють успішній особистісній та професійній кар’єрі.
Сформовані ключові компетентності випускників закладів професійної (професійно- технічної) освіти розглянуто як педагогічну мету, основний показник освітнього результату, що якнайповніше відображає потреби особистості, суспільства й роботодавців. Розвиток
«м’яких навичок» майбутніх кваліфікованих робітників передбачає здатність до саморозвитку, творчого та критичного мислення, уміння формувати власну думку, дозволяє адаптуватися до нових умов, виконувати нестандартні завдання. Наголошено на результативності використання інтерактивних технологій в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі: ЗП(ПТ)О) з метою формування ключових компетентостей.
Розглянуто засоби інтерактивних технологій, як механізмів залучення учнів до діяльності, що сприяє розвитку
«м’яких навичок». Визначено особливості інтерактивних методів «Робота в малих групах»,
«Дебати», «Мозковий штурм» та їх уплив на розвиток комунікативних навичок учнів, готовності до вирішення проблем, здатності аналізувати та планувати результати своєї діяльності. Дані методи займають особливе місце в освітньому процесі і на сьогодні їх ефективність підтверджена численними психолого-педагогічними дослідженнями.
8
Великдан, Юлія. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЇЇ РОЛЬ У СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ." Society. Document. Communication, no. 6/2 (July 3, 2019): 28–43. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-28-43.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні організаційно-методичні та навчальні засади педагогічної практики у вищому закладі вищої освіти в системі професійного становлення майбутнього вчителя трудового навчання.
Зазначено, що ефективне проведення педпрактики залежить від належного рівня її організації та виконання всіх поставлених завдань студенту ЗВО. Обґрунтовано, що педагогічна практика виступає головним показником готовності студента до майбутньої професійної діяльності. Описано основні розділи програм педагогічної практики для студентів, які обрали майбутню професію – вчитель трудового навчання (на прикладі ОКР «бакалавр» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г Сковороди» спеціальність 014 Середня освіта (трудове навчання та технології)).
Висвітлено основні поняття практики, такі як «педагогічна майстерність», «педагогічна компетентність» та «педагогічна практика».
Професійна підготовка майбутнього вчителя повинна бути націлена на формування умінь самостійно вчитися, самовдосконалюватися, адже від нього чекають професіоналізму трудовій діяльності, відповідального та творчого ставлення до своєї праці. Саме в процесі практики виявляються суперечності між наявним необхідним запасом знань, що виступає рушійним чинником безперервної самоосвіти. Отже, педагогічна практика є важливою соціально-психологічною умовою і засобом професійно-практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів. Організація педагогічної практики на всіх її етапах має бути спрямована на виконання державних вимог підготовки відповідно до спеціальності та кваліфікації, що отримується: безперервність, послідовність оволодіння студентами професійною діяльність відповідно до програми практики, логічний взаємозв`язок і поєднання теоретичного і практичного навчання, наступність усіх етапів практик.
Зроблено висновки, що педагогічна практика дає можливість сформувати в студента професійні вміння, навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних умовах шляхом виконання різних обов’язків, розвивати творчі здібності та педагогічне мислення.
Пройшовши педагогічну практику, студент вищого навчального закладу наближається до педагогічної діяльності майстра освітянської справи, що проявляється в повсякденній турботі про школярів, про рівень їх знань та вихованні кращих рис громадянина України.
9
Сушик І.В. and Сушик О.Г. "ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-24.
Full textAbstract:
Освітня інституція України переживає нелегкі часи. Особливо це стосується закладів професійно-технічної освіти, які в переважній своїй більшості лише стають на шлях оновлення. Реформування професійно-технічної освіти відбувається повільно. Ця освітянська ланка ще не посіла належного місця у загальному процесі перебудови суспільного виробництва і відтворення трудових ресурсів країни, хоча й має такий потенціал. Трансформацію професійно-технічної освіти сучасні фахівці розглядають комплексно, як філософську, соціально-економічну та педагогічну проблему. Традиційна модель професійно-технічної освіти, заснована на радянській спадщині жорсткої централізації та управління, вичерпала себе і потребує оновлення та модернізації.
Затребуваність на випускників професійних (професійно-технічних) училищ в Україні щороку зростає. Однак держава не в змозі справитися з проблемою налагодження роботи цих закладів через економічні, фінансові та ряд інших причин, що накопичилися за роки. Зміни сучасного суспільства, в тому числі в освітній сфері, вимагають керівників нового рівня.
Актуальності набуває управлінська компетентність керівника щодо формування корпоративної культури організації. Доведено, що робота злагодженої команди є більш ефективною, ніж індивідуалізована праця, навіть високопрофесійна. Великі компанії, які стали світовими лідерами, вже давно відчули взаємозв’язок продуктивності праці від духовного й психологічної комфорту, ступеню єдності та спільності працівників. Корпоративна культура є стратегічним маркетинговим ресурсом, ефективним інструментом управління в руках керівника. Практика роботи багатьох організацій засвідчує, що ділова єдність залежить безпосередньо від духу та атмосфери, яка створюється в організації.
Новий компетентнісний підхід, за яким працюють університети Європи з кінця ХХ ст. та активно впроваджується в Україні, вимагає підготовки особистості керівника, котрий в майбутньому володітиме не лише сумою знань, вмінь і навичок, а зможе діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях. Важлива психологічна готовність керівника, уміння підготувати колектив до роботи в умовах соціальних та освітніх трансформацій.
10
Дідківська, О. Г. "Компетентністна модель конкурентоспроможності випускників навчальних закладів системи професійної освіти." Демографія та соціальна економіка, no. 2 (22) (2014): 231–43.
Find full textDissertations / Theses on the topic "Компетентність випускників"
1
Гура, Тетяна Віталіївна. "Формування управлінської компетентності випускників електромашинобудівних спеціальностей технічних університетів." Thesis, Класичний приватний університет, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17629.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2011.
У дисертації розглянуто питання формування управлінської компетентності у вищому технічному закладі. Уточнено поняття "компетентність", "управлінська компетентність". Визначено основні структурні компоненти управлінської компетентності у майбутніх інженерів електромашинобудівного напряму. Виокремлено комплекс педагогічних умов формування управлінської компетентності. В результаті експериментальної перевірки педагогічних умов встановлено, що впровадження авторської моделі та певних педагогічних умов сприяє формуванню управлінської компетентності випускників електромашинобудівних спеціальностей технічних університетів.The dissertation on gaining of a candidate’s scientific degree of pedagogical sciences on a speciality 13.00.04 – theory and method of professional education. – Classic Private University. – Zaporozhye, 2011. In the dissertation the issues of formation of the managerial competence in the higher technical establishment are considered. The concept of "competence", "managerial competence" are clarified. The basic structural components of the managerial competence of the future engineers of electromachinebuilding directions are covered. The complex of pedagogical conditions for the managerial competence formation is determined. In the course of the experimental validation of the pedagogical conditions it is established that the introduction of author’s model and certain pedagogical conditions leads to formation of the managerial competence of the graduates of electromachinebuilding specialties of technical universities.
2
Загородня, Тетяна Миколаївна. "Моделі та інформаційна технологія забезпечення компетентності випускників вищого навчального закладу з урахуванням вимог роботодавця." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18188.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача обґрунтування та розробки інформаційної технології забезпечення компетентності випускників ВНЗ з урахуванням вимог роботодавця до компетентності фахівців. Проаналізовано наукові досягнення в області підвищення ефективності навчання з урахуванням модульної системи і компетентісного підходу, сформульовано основні вимоги до інформаційної системи підтримки прийняття рішень для викладацького складу з метою вдосконалення процесу навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема, майбутніх інженерів. Створено математичну модель представлення компетентності студентів як складної агрегованої характеристики. Розроблено модель багатокритеріальної оптимізації параметрів навчального процесу, яка дозволяє максимізувати функцію компетентності. Розроблено і впроваджено відповідну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити оптимізацію процесу навчання студентів технічних спеціальностей задля підвищення їхньої компетентності, що відповідає вимогам роботодавців. Здійснено оптимізацію параметрів навчального процесу для студентів заочної форми навчання, які вивчають дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", що дозволяє підвищити сформований рівень компетентності на 20-35 %. Результати впроваджено та використано під час організації навчального процесу у провідних закладах вищої освіти України.
3
Загородня, Тетяна Миколаївна. "Моделі та інформаційна технологія забезпечення компетентності випускників вищого навчального закладу з урахуванням вимог роботодавця." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18178.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015.
У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача обґрунтування та розробки інформаційної технології забезпечення компетентності випускників ВНЗ з урахуванням вимог роботодавця до компетентності фахівців. Проаналізовано наукові досягнення в області підвищення ефективності навчання з урахуванням модульної системи і компетентісного підходу, сформульовано основні вимоги до інформаційної системи підтримки прийняття рішень для викладацького складу з метою вдосконалення процесу навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема, майбутніх інженерів. Створено математичну модель представлення компетентності студентів як складної агрегованої характеристики. Розроблено модель багатокритеріальної оптимізації параметрів навчального процесу, яка дозволяє максимізувати функцію компетентності. Розроблено і впроваджено відповідну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити оптимізацію процесу навчання студентів технічних спеціальностей задля підвищення їхньої компетентності, що відповідає вимогам роботодавців. Здійснено оптимізацію параметрів навчального процесу для студентів заочної форми навчання, які вивчають дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", що дозволяє підвищити сформований рівень компетентності на 20-35 %. Результати впроваджено та використано під час організації навчального процесу у провідних закладах вищої освіти України.Thesis for a Candidate Degree in Technical Sciences, Specialty 05.13.06 – Information technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2015. In the dissertation the relevant scientific and practical problem is solved, which is related to study and development of information technology for ensuring competencies of graduates to meet the requirements of the employer for the competence of professionals. Scientific achievements in the field of improving of learning efficiency based on a modular system and the competence approach were analyzed. The basic requirements to decision support information system for teaching staff were formulated in order to improve the learning process of students of technical specialties, including future engineers. A mathematical model of competence representation as a complex aggregated characteristic was created. The model of multicriteria optimization of the parameters of learning process was developed, which allows to maximize the competence function. The decision support information technology was developed and deployed. It allows to optimize the learning process of students of technical specialties for improvement of their competence and satisfaction of employers requirements. The optimization of parameters of learning process for students of low residence education was performed. It was done for discipline «Theoretical Foundations of Electrical Engineering» and allowed to increase the level of competence by 20–35 %. The results were used for organization of learning process in leading universities of Ukraine.
4
Шульга, А. В. "Формування психологічної готовності студентів-психологів до професійної діяльності." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6830.
Full text
5
Бурега, Валерій Васильович. "Професіографічний аспект розробки освітніх програм підготовки фахівців." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46451.
Full text
6
Барановська, Лілія Володимирівна Михайло Миколайович Барановський. "Професійна компетентність випускника університету як результат впливу освітнього середовища ВНЗ." Thesis, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25852.
Full textReports on the topic "Компетентність випускників"
1
Лов'янова, І. В., and Т. С. Армаш. Предметно-компетентнісна модель випускника старшої школи – вимога часу. [б. в.], 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2384.
Full textAbstract:
У статті описано побудову предметно-компетентнісної моделі випускника старшої школи. Зроблено характеристику моделей, які використовуються у педагогічних дослідженнях. Проаналізовано існуючі нині точки зору на модель випускника. Обгрунтовано структурно функціональну модель складовими якої є такі сфери особистості: емоційно-ціннісна, інтелектуальна, когнітивна, семіосфера, сфера компетентності.