Academic literature on the topic 'Компенсація ризиків'

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу асоціюється не лише з гіперглікемією, але й з підвищеним атерогенним ризиком. У зв’язку з цим цукрознижувальна терапія має бути не лише ефективною, але й безпечною відносно розвитку мікро- і макросудинних ускладнень. Для інтенсифікації гіпоглікемізуючої терапії в пацієнтів, які не досягають компенсації захворювання на монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини, раціональною визнана комбінація цих двох пероральних цукрознижувальних препаратів. Однією з таких комбінацій, які дозволяють ефективно, безпечно та економічно доцільно досягати терапевтичних завдань лікування ЦД 2-го типу, розглядається фіксована комбінація метформіну і глібенкламіду (препарат Глібомет). До найважливіших переваг цієї фіксованої комбінації слід віднести низькі дози кожного лікарського компонента без втрати протидіабетичної ефективності, істотне скорочення побічних ефектів із боку шлунково-кишкового тракту, мінімізацію ризиків гіпоглікемічних реакцій та ін. Фіксована комбінація глібенкламіду і метформіну дозволяє використовувати прості гнучкі схеми терапії, підвищує комплайєнтність хворих, забезпечує психологічний комфорт і покращує якість життя.

У статті розглядається актуальність проблеми захворюваності на цукровий діабет (ЦД) у сучасному світі. Підкреслюється, що на сучасному етапі розвитку діабетології основною метою лікування ЦД є досягнення максимально наближених до фізіологічних рівнів глюкози крові без підвищення ризику розвитку гіпоглікемії й без шкоди для якості життя хворих. Приділено увагу питанням лікування з наголосом на тому, що пріоритет слід віддавати засобам із мінімальним ризиком гіпоглікемії, а при виборі комбінованої терапії особливо важливо розглянути можливість застосування препаратів із механізмами дії, що доповнюють один одного. Окремо розглядаються причини невдач у лікуванні й досягненні компенсації захворювання.

Висвітлено проблеми функціонування в екстремальних умовах системи і механізмів державного регулювання ринку надання страхових послуг. Проаналізовано поточну ситуацію в Україні в період виникнення і поширення коронавірусної хвороби. Показано, що населення залишилося не захищеним, сам на сам із проблемами, без достойної компенсації державою збитків постраждалим. Проведено оцінку стану системи і механізмів державного регулювання ринку страхування ризиків настання подій надзвичайного характеру. Запропоновано авторську стратегію побудови страхування таких ризиків, яка передбачає фінансову підтримку з боку держави. У разі створення і реалізації у державі програми страхування населення від ризиків, пов’язаних з виникненням і поширенням COVID-19, то серйозних проблем, які спостерігаємо в Україні, вдалося б уникнути. Підкреслено, що при виникненні обставин непереборної сили, природних катаклізмів, коронавірусної пандемії тощо держава через систему і механізми державного регулювання має невідкладно запровадити заходи стимулювання діяльності страхового ринку для компенсації збитків і надання підтримки постраждалому населенню. Негативний досвід державного управління у сфері забезпечення благополуччя населення України в період надзвичайного стану, зумовленого виникненням “коронавірусної кризи”, спонукає запровадження на законодавчому рівні системного підходу до реагування на надзвичайні ситуації, виклики епідемі- ологічного характеру, природні та інші катаклізми. На прикладі страхування ризиків у сільському господарстві, зумовленими катастрофічними відхилен- нями погодних умов від норми, показана необхідність державної підтримки страхового бізнесу в цій сфері економіки України. Розглянуто перспективи розвитку ринку страхування ризиків в аграрному секторі. Надано пропозиції щодо удосконалення захисту громадян шляхом страхування від ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Сформульовано рекомендації у напрямі послаблення негативних наслідків для фізичних і юридичних осіб за рахунок розширення механізмів страхування із застосуванням державної підтримки. Обґрунтовано необхідність визначення регулятором страхового ринку прин- ципів побудови програм страхування на випадок надзвичайних ситуацій. Рекомендовано створення програми підтримки державою страхування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, яка буде передбачати заходи і фінансові ресурси для пом’якшення негативних наслідків у разі раптової появи нових збудників інфекційних захворювань та інших катаклізмів різного характеру. Запропоновано нові наукові підходи до розкриття сутності страхування фізичних і юридичних осіб в Україні від природних катаклізмів, подій непереборної сили, наслідків надзвичайних ситуацій. Запропоновано кардинально новий підхід до використання поняття “форс-мажор”, який відрізняється від загальноприйнятого.

Питання активного виявлення і своєчасного лікування ускладнень цукрового діабету (ЦД) на ранніх стадіях залишаються актуальними.Мета дослідження полягала у вивченні динаміки поширеності діабетичної ретинопатії (ДР) у дорослих хворих на ЦД, враховуючи тип і тривалість захворювання, стать і вік хворих, місце їх проживання, ступінь компенсації вуглеводного обміну, а також в оцінці абсолютного і відносного ризику розвитку ДР.Матеріали і методи. У 13 сільських районах і п’яти містах обласного підпорядкування Закарпатської області у 2009 році обстежена випадкова вибірка хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (2103 особи) у віці понад 18 років. На другому етапі дослідження (2012 рік) здійснювалося повторне обстеження (ре-скринінг) випадкової вибірки хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (1947 хворих).Результати. Частота ДР становить 54,5 % і є вищою серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % порівняно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 %. Поширеність макросудинних ускладнень в групі хворих на ДР була вірогідно вищою, здебільшого при ЦД 1-го типу порівняно із групою хворих без ДР. Наявність ДР у хворих на ЦД 1-го типу визначає високий відносний ризик розвитку синдрому діабетичної стопи, діабетичної дистальної полінейропатії, діабетичної катаракти, інфаркту міокарда. Найбільший абсолютний і відносний ризик розвитку ДР був пов’язаний з тривалістю ЦД понад 5 років, рівнем HbA1c понад 7,5 %, наявністю діабетичної нефропатії та артеріальної гіпертензії.Висновки: поширеність всіх стадій ДР вірогідно вища при ЦД 1-го типу, ніж при ЦД 2-го типу і зростає зі збільшенням тривалості ЦД, досягаючи максимального значення за наявності ЦД 1-го типу понад 20 років і 67,4 % за наявності ЦД 2-го типу протягом 15–20 років. При вивченні ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна кореляція ДР отримана з тривалістю діабету, віком хворих, рівнями HbA1c, систолічного і діастолічного АТ, наявністю мікроальбумінурії.

Актуальність. Пошкодження судин, що розвивається при діабетичній ретинопатії (ДР), є прямим наслідком стійкої гіперглікемії за умов цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та супроводжується як спонтанним гемофтальмом, так і гемофтальмом після виконання сучасних вітреоретинальних втручань з приводу ДР та діабетичної макулопатії. Мета: оцінити ризики виникнення післяопераційного гемофтальму у хворих з діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів (118 очей) з ЦД2 та ДР, які були розподілені на три групи: 1-ша — з початковою непроліферативною ДР (НПДР; 28 очей), 2-га — з помірною або тяжкою НПДР (49 очей) та 3-тя — з проліферативною ДР (ПДР; 41 око). Вік пацієнтів становив від 44 до 84 років, чоловіків було 52 (44,1 %), жінок — 66 (55,9 %). Усім пацієнтам була виконана закрита субтотальна вітректомія 25+ з тампонадою газоповітряною сумішшю, пілінгом внутрішньої пограничної мембрани та панретинальною лазерною коагуляцією. Пацієнтів обстежували за стандартним протоколом клінічних та офтальмологічних досліджень. Для побудови математичних моделей використано пакет EZR v. 1.54 (графічний інтерфейс до R statistical software v. 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Відень, Австрія). Результати. Протягом трьох місяців після вітректомії післяопераційний гемофтальм розвинувся у 33,1 % пацієнтів. Шляхом побудови однофакторних моделей логістичної регресії було встановлено, що на ризик виникнення післяопераційного гемофтальму позитивно впливали (p < 0,05): вік (ВШ = 1,18; 95% ВІ 1,10–1,26), тривалість ЦД2 (ВШ = 1,06; 95% ВІ 1,01–1,18), наявність доопераційного гемофтальму (ВШ = 5,66; 95% ВІ 1,05–30,6) та рівень HbA1с у крові (ВШ = 1,40; 95% ВІ 1,20–1,64). Також була побудована багатофакторна логістична регресійна модель прогнозу післяопераційного гемофтальму, до якої увійшли вік, стадія ДР, а також ступінь компенсації ЦД2 за рівнем HbA1с у крові та вміст HbA1с у крові. Поріг прийняття рішення моделі становив Ycrit = 0,296, при цьому чутливість дорівнювала 89,7 % (95% ВІ 75,8–97,1 %), специфічність — 84,8 % (95% ВІ 75,0–91,9 %). Висновки. 1. Установлено, що на ризик виникнення гемофтальму після сучасних вітреоретинальних втручань у пацієнтів з ДР, діабетичною макулопатією та ЦД2 позитивно впливали (p < 0,05): вік (ВШ = 1,18; 95% ВІ 1,10–1,26), тривалість ЦД2 (ВШ = 1,06; 95% ВІ 1,01–1,18), наявність доопераційного гемофтальму (ВШ = 5,66; 95% ВІ 1,05–30,6) та вміст у крові HbA1с (ВШ = 1,40; 95% ВІ 1,20–1,64). 2. До багатофакторної логістичної регресійної моделі прогнозу післяопераційного гемофтальму увійшли чотири факторні ознаки: вік, стадія ДР, а також ступінь компенсації ЦД2 за вмістом у крові HbA1с та вміст у крові HbA1с. Поріг прийняття рішення моделі становив Ycrit = 0,296, при цьому чутливість дорівнювала 89,7 % (95% ВІ 75,8–97,1 %), специфічність — 84,8 % (95% ВІ 75,0–91,9 %).

У статті досліджуються механізми державної підтримки регіонального розвитку, а саме: фінансування з Державного фонду регіонального розвитку; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Автори аналізують нормативно-правові акти, якими визначено умови та цілі надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також надання коштів з Державного фонду регіонального розвитку. Крім того подається цікавий досвід щодо успішного освоєння коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам Миколаївської області. На підставі проведеного дослідження зроблені висновки, щодо позитивного впливу реалізації механізмів державної підтримки регіонального розвитку на об’єднані територіальні громади загалом і на Миколаївщину зокрема.

Мета огляду — узагальнити сучасні знання про менопаузальний метаболічний синдром (ММС) і обґрунтувати необхідність застосування комплексного персоніфікованого командного підходу для курації жінок із цією патологією. В огляді представлено багатофакторний вплив обмінно-ендокринних порушень, характерних для періоду інволюції репродуктивної системи у жінок, які сприяють розвитку ММС і погіршують його перебіг. Третина життя сучасної жінки припадає на пери- і постменопаузу. Недооцінка вікових особливостей функціонування репродуктивної системи може призводити як до гіпердіагностики і невиправданим лікувальним заходам, так і до несвоєчасного виявлення латентної гінекологічної патології. Клімактерій — оптимальний період для оцінки загального стану здоров'я жінки і розробки заходів, метою яких є підготовка жінки до фізіологічних змін, асоційованих з менопаузою. Командний підхід дає можливість оптимізувати процеси діагностики і лікування ММС, забезпечити кращий результат і дозволяє лікарю досягти експертного рівня в вирішенні конкретної проблеми. Головний принцип курації жінок із ММС — це комплексний і персоніфікований підхід за участі команди спеціалістів різного профілю (лікар загальної практики-сімейної медицини, ендокринолог, дієтолог, кардіолог, гінеколог, психоневролог), визначення сумісно з пацієнткою реальних цілей, компенсації проявів синдрому і моніторинг факторів ризику і/або супутніх захворювань.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02 – електричні станції, мережі і системи – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена регулюванню графіків електричного навантаження за допомогою споживачів-регуляторів з підключення у їх систему електропостачання кінетичного енергонакопичувача, що призведе до підвищення ефективності функціонування електричних мереж та показників якості електроенергії. У дисертаційній роботі досліджені методи регулювання графіків електронавантаження та обґрунтована доцільність використання адміністративних будівель з акумулючими пристроями, підключеними до системи електропостачання, у якості споживачів – регуляторів. Досліджено застосування різних типів акумулюючих пристроїв у системах електропостачання, та запропоновано використання кінетичного енергонакопичувача для регулювання графіків навантаження споживача регулятора. Проведено аналіз методів оцінки ризиків в енергетиці з метою їх зниження, що призведе до підвищення надійності роботи системи електропостачання споживача-регулятора та застосовано метод ієрархій Т. Сааті безпосередньо для аналізу ризиків та їх компенсації при підключені у систему електропостачання кінетичного енергонакопичувача. Розроблено конструкцію маховика з змінним моментом інерції та дисбалансними вантажами, який має кращі технічні характеристики у порівнянні з аналогами та може бути застосований у складі кінетичного енергонакопичувача. Розроблений спосіб симетрування навантаження у системі електропостачання адміністративної будівлі, заснований на використанні кінетичного енергонакопичувача. Розроблена модель обміну енергією між системою електропостачання будівлі та кінетичним енергонакопичувачем. Показана можливість регулювання графіків електронавантаження споживача-регулятора при регулюванні параметрів та характеристик кінетичного енергонакопичувача.
Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 141 – electric power industry, electrical engineering and electromechanics – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2018. The thesis is devoted to regulation of electric load schedules with the help of regulator consumers to connect kinetic energy storages to their power supply system, which will lead to an increase in the efficiency of the functioning of electrical networks and power quality indicators. In the dissertation the methods of regulation of electronic loading schedules are investigated and the feasibility of using administrative buildings with storage devices connected to the power supply system, as consumers of regulators, is substantiated. The application of different types of accumulating devices in power supply systems has been investigated, and the use of a kinetic energy carrier for regulating load schedules of the consumer-regulator has been proposed. The analysis of risk assessment methods in energy with the purpose of their reduction, which will increase the reliability of the power supply system of the consumer-regulator, and the method of the hierarchy of T.Saati is used directly for the analysis of risks and their compensation when connected to the system of power supply of the kinetic energy accumulator. The design of the flywheel with a variable torque of inertia and imbalance loads, which differs from the existing presence of alternating moment of inertia and imbalance loads, which will reduce the energy consumption in the initial period of rotation of the flywheel and improve the smoothness of rotation in the working mode is developed, therefore, it has the best technical characteristics compared with analogues and can be used as a kinetic energy storage device. The method of balancing the load in the power supply system of an administrative building, based on the use of kinetic energy storage, has allowed to improve the quality of electricity due to the lack of switching in the power supply system. A model for energy exchange between the power supply system of the building and the kinetic energy storage device is developed, which differs from the current taking into account the design of the flywheel KES, which makes it possible to improve the accuracy of energy calculations. The possibility of regulating the electric load graphs of the consumer-regulator is shown when adjusting the parameters and characteristics of the kinetic energy storage, which will effectively regulate the load schedule of the electrical network as a whole. The influence of the design of the electric motor and the flywheel structure in the KEN on the accumulation of electric energy on the acceleration and loading characteristics of the drive for controlling the electric load schedule of the electric networks has been experimentally confirmed.

Дисертаційна робота присвячена регулюванню графіків електричного навантаження за допомогою споживачів-регуляторів з підключення у їх систему електропостачання кінетичного енергонакопичувача, що призведе до підвищення ефективності функціонування електричних мереж та показників якості електроенергії. У дисертаційній роботі досліджені методи регулювання графіків електронавантаження та обґрунтована доцільність використання адміністративних будівель з акумулючими пристроями, підключеними до системи електропостачання, у якості споживачів – регуляторів. Досліджено застосування різних типів акумулюючих пристроїв у системах електропостачання, та запропоновано використання кінетичного енергонакопичувача для регулювання графіків навантаження споживача регулятора. Проведено аналіз методів оцінки ризиків в енергетиці з метою їх зниження, що призведе до підвищення надійності роботи системи електропостачання споживача-регулятора та застосовано метод ієрархій Т.Сааті безпосередньо для аналізу ризиків та їх компенсації при підключені у систему електропостачання кінетичного енергонакопичувача. Розроблено конструкцію маховика з змінним моментом інерції та дисбалансними вантажами, який має кращі технічні характеристики у порівнянні з аналогами та може бути застосований у складі кінетичного енергонакопичувача. Розроблений спосіб симетрування навантаження у системі електропостачання адміністративної будівлі, заснований на використанні кінетичного енергонакопичувача. Розроблена модель обміну енергією між системою електропостачання будівлі та кінетичним енергонакопичувачем. Показана можливість регулювання графіків електронавантаження споживача-регулятора при регулюванні параметрів та характеристик кінетичного енергонакопичувача.
The thesis is devoted to regulation of electric load schedules with the help of regulator consumers to connect kinetic energy storages to their power supply system, which will lead to an increase in the efficiency of the functioning of electrical networks and power quality indicators. In the dissertation the methods of regulation of electronic loading schedules are investigated and the feasibility of using administrative buildings with storage devices connected to the power supply system, as consumers of regulators, is substantiated. The application of different types of accumulating devices in power supply systems has been investigated, and the use of a kinetic energy carrier for regulating load schedules of the consumer-regulator has been proposed. The analysis of risk assessment methods in energy with the purpose of their reduction, which will increase the reliability of the power supply system of the consumer-regulator, and the method of the hierarchy of T.Saati is used directly for the analysis of risks and their compensation when connected to the system of power supply of the kinetic energy accumulator. The design of the flywheel with a variable torque of inertia and imbalance loads, which differs from the existing presence of alternating moment of inertia and imbalance loads, which will reduce the energy consumption in the initial period of rotation of the flywheel and improve the smoothness of rotation in the working mode is developed, therefore, it has the best technical characteristics compared with analogues and can be used as a kinetic energy storage device. The method of balancing the load in the power supply system of an administrative building, based on the use of kinetic energy storage, has allowed to improve the quality of electricity due to the lack of switching in the power supply system. A model for energy exchange between the power supply system of the building and the kinetic energy storage device is developed, which differs from the current taking into account the design of the flywheel KES, which makes it possible to improve the accuracy of energy calculations. The possibility of regulating the electric load graphs of the consumer-regulator is shown when adjusting the parameters and characteristics of the kinetic energy storage, which will effectively regulate the load schedule of the electrical network as a whole. The influence of the design of the electric motor and the flywheel structure in the KEN on the accumulation of electric energy on the acceleration and loading characteristics of the drive for controlling the electric load schedule of the electric networks has been experimentally confirmed.