Academic literature on the topic 'Комп'ютерний томограф'

Пасивна алгебраїчна реконструктивна томографія до­зволяв оцінити стан палива усередині ТВЗ. Проведено аналіз результате відновлення активності твелів по об'єму ТВЗ. Запропоновано використовувати для оцінки якості відновлення активності твелів відносну дисперсію відхилення ак­тивності твелів у межах всієї томограми, відносну дисперсію відхилення активності твелів у межах одного ряду, максимальне відхилення активності в межах одного ряду і гістограми відхилення активності твелів. При відновленні активності твелів запропоновано одночасно використовува­ти результати спектрометричних вимірів для різних значень енергії власного гамма-випромінювання ТВЗ.

DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY Alekseeva V., Gargin V. The anatomical structure of the frontal sinus is of key importance for the development of its inflammation and the development of complications with spread to neighboring organs and tissues (orbital phlegmon, brain abscesses, meningitis). The aim of our study was to compare the density and thickness of the bone tissue of the unchanged frontal sinus and in various forms of chronic inflammation. Materials and methods. We observed 121 patients with various forms of chronic frontal sinusitis: 56 with chronic hyperplastic (mucosal hyperplasia (up to 6 mm) and 33 patients with chronic purulent-polypous frontal sinusitis, manifested by a total and subtotal decrease in sinus pneumatization according to spiral computed tomography (SCT). 32 SCT samples were selected to form a comparison group without any abnormalities of the paranasal sinuses. Results. The maximum density typical for the lower wall of the frontal sinus under physiological conditions and was found to be 107.96 ± 201.64Hu, the minimum for the posterior wall in purulent-polypous frontal sinusitis was -103.74 ± 195.37Hu. The bone thickness both in the posterior region and in the region practically does not depend on the degree of the severity of pathological changes in it and is 1.0006 ± 0.538 mm, 0.91 ± 0.26 mm, 0.82 ± 0.169 mm under physiological conditions , with mucosal hyperplasia and with purulent-polypous frontal sinusitis in the posterior wall, respectively. In the region of the lower wall, 4.05 ± 2.04 mm, 2.32 ± 1.16 mm, and 4.002 ± 1.16 mm, respectively, according to the above order. Conclusion. It can be assumed that the larger the change in PNSs, the lower the bone density. This in turn affects the prediction of possible complications during surgical treatment of chronic frontal sinusitis. Key words: frontal sinus, computed tomography, bone thickness, bone density Резюме. ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СТІНОК ЛОБНОЇ ПАЗУХИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ Алєксєєва B.B., Гаргін B.B. Анатомічна будова лобної пазухи має ключове значення для виникнення запальних процесів та розвитку ускладнень із поширенням на сусідні органи та тканини (формування флегмони орбіти, абсцесів мозку, менінгіту). Метою нашого дослідження було порівняння щільності та товщини кісткової тканини лобної пазухи в фізіологічних умовах та при різних формах хронічного запального процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 89 пацієнтів з різними формами хронічного фронтального синуситу: 56 - з хронічним гіперпластичним фронтальним синуситом (гіперплазією слизової оболонки до 6 мм) та 33 пацієнти з хронічним гнійно-поліпозним фронтальним синуситом, що при проведенні спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) проявлявся тотальним і субтотальним зниженням пневматизації. Контрольна група - 32 СКТ людей з фізіологічним станом навколоносових пазух. Результати. Максимальна щільність кісткової тканини була визначена в області нижньої стінки лобної пазухи та становила - 107.96 ± 201.64 Hu, мінімальна - в області задньої стінки при гнійно-поліпозному лобному синуситі - -103.74 ± 195.37 Hu. Товщина кісток практично не залежала від ступеня виразності патологічних змін у ній і становить в області задньої стінки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм у фізіологічних умовах, при гіперплазії слизової оболонки і при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. В області нижньої стінки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1,16 мм та 4.002 ± 1.16 мм відповідно. Висновки. Можна припустити, що щільність кісткової тканини залежить від ступеня виразності патологічних змін в лобній пазусі. Це в свою чергу впливає на прогнозування розвитку ускладнень. Ключові слова: лобна пазуха, спіральна комп'ютерна томографія, товщина кісток, щільність кісток. Резюме. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ СТЕНОК ЛОБНОЙ ПАЗУХИ С ПОМОЩЬЮ СПИРАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Алексеева B.B., Гаргин B.B. Анатомическое строение лобной пазухи имеет ключевое значение для возникновения воспалительных процессов и развития осложнений с распространением на соседние органы и ткани (формирование флегмоны орбиты, абсцессов мозга, менингита). Целью нашего исследования было сравнение плотности и толщины костной ткани лобной пазухи в физиологических условиях и при различных формах хронического воспалительного процесса.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 89 пациентов с различными формами хронического фронтального синусита: 56 - с хроническим гиперпластическим фронтальным синуситом (гиперплазией слизистой оболочки до 6 мм) и 33 пациента с хроническим гнойно-полипозным фронтальным синуситом, что при проведении спиральной компьютерной томографии (СКТ) проявлялся тотальным и субтотальным снижением пневматизации. Контрольная группа - 32 СКТ людей с физиологическим состоянием околоносовых пазух.Результаты. Максимальная плотность костной ткани была определена в области нижней стенки лобной пазухи в физиологических условиях и составила - 107.96 ± 201.64 Hu, минимальная - в области задней стенки при гнойно-полипозном лобном синусите - -103.74 ± 195.37 Hu. Толщина костей практически не зависила от степени выраженности патологических изменений в ней и составляла в области задней стенки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм в физиологических условиях, при гиперплазии слизистой оболочки и при гнойно-полипозном фронтальном синусите. В области нижней стенки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1.16 мм и 4.002 ± 1.16 мм, соответственно. Выводы. Можно предположить, что плотность костной ткани зависит от степени выраженности патологических изменений в лобной пазухе. Это в свою очередь влияет на прогнозирование возможности развития осложнений. Ключевые слова: лобная пазуха, спиральная компьютерная томография, толщина костей, плотность костей.

Резюме. Загоєння лунки видаленого зуба супроводжується значними просторовими змінами альвеолярної кістки у вигляді її резорбції та деформації, що створює несприятливі умови для майбутньої дентальної імплантації та протетичної реабілітації. Поєднання кістково-пластичних матеріалів, зокрема автологічного дентин-графту, зі збагаченим тромбоцитами фібрином, може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення дефектів після видалення зубів з причин гострої чи хронічної періодонтальної патології. Мета дослідження – апробація та клінічна оцінка ефективності застосування автологічного дентин-графту в поєднанні з фібрином, збагаченим тромбоцитами, при заміщенні лунок зубів із біляверхівковою патологією. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 12 хворих (7 жінок та 5 чоловіків віком (28,23±7,78) року із загостренням хронічного періодонтиту, гранулематозним верхівковим періодонтитом, радикулярними кістами, які не підлягали консервативному лікуванню. План лікування передбачав атравматичне видалення зуба та заповнення лунки композицією гранульованого дентину, приготованого за допомогою пристрою «Smart dentin grinder» (KometaBio, США) з фібрином, збагаченим тромбоцитами. В жодному з випадків не використовувались інші резорбуючі чи нерезорбуючі мембрани фабричного виробництва для керованої регенерації тканин. Контрольні клінічні огляди проводили на 1; 3; 10; 14 дні. Конусно-променеву комп`ютерну томографію проводили на 3 та 6 місяць після операційного втручання за допомогою томографа «Veraviewepocs 3D R100» (J. Morita Manufacturing Corporation, Японія) з метою визначення обсягу кістковотканинної втрати по вертикалі (шляхом вимірювання відстані між оклюзійною площиною та альвеолярним відростком) та горизонталі (шляхом вимірювання ширини лунки на рівні її середини), визначення мінеральної щільності кісткової тканини в зоні дефекту за допомогою застосунку i-Dixel 2.1 для перегляду комп'ютерних томограм. Результати досліджень та їх обговорення. Термін повної епітелізації лунки становив (13,2±0,84) доби (р<0,001). При дослідженні вертикальної втрати кісткової тканини встановлено, що до операції цей показник був у середньому (8,49±0,67) мм, через 3 місяці після операції – (8,59±0,69) мм (p>0,05), а через 6 місяців – (10,52±0,75) мм (p<0,05). Ширина альвеолярного відростка на рівні середини дефекту до операції становила у середньому (7,38±0,36) мм, через 3 та 6 місяців – (7,13±0,40) мм та (6,98±0,44) мм відповідно (p>0,05). Щільність кісткової тканини в проекції середини колишніх післяекстракційних дефектів була у середньому (663,34±44,90) HU на 3-й місяць спостереження та (714,5±58,35) HU на 6-й місяць спостереження (p<0,05), що свідчить про формування в ділянці дефектів повноцінної кісткової тканини. Розглянуто клінічний випадок пацієнта 38 років як приклад успішного застосування комбінації автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину для заміщення дефекту, спричиненого видаленням зуба та радикулярної кісти великого розміру. Висновки. Композиція автологічного дентин-графту з фібрином, збагаченим тромбоцитами, доводить свою ефективність при заміщенні періодонтально скомпрометованих зубів, біляверхівкових гранульом, радикулярних кіст.

AGE FEATURES OF BONE TISSUE DENSITY IN THE POSTERIOR AND INFERIOR WALLS OF THE FRONTAL SINUSGargin V.V., Lupyr A.V., Alekseeva V.V., YurevychN.O.Chronic rhinosinusitis is a significant social, medical and economical problem. Elderly patients are unique among all groups of patients. The purpose of our study was to determine physiological variability of frontal sinus in the posterior and inferior walls and to compare it with variability in purulent-polypous rhinosinusitis. Subjects and methods: The study involved SCT examination of 40 male patients: 10 tomograms of patients aged 30-40 and 10 of patients aged 75-85. The tomograms of patients without ENT diseases were used for the control group. The study group included tomograms of patients aged 30-40 and 75-85 with chronic rhinosinusitis. Results. An average bone density of the posterior and inferior walls of the frontal sinuses was calculated. The bone density of the group aged 30-40 was 191.5±11.6ͦHu in the inferior wall, 176.6±21ͦHu in the posterior and 169.1±16.8ͦHu and 164±21ͦHu in the group aged 75-85 according to the above order. The study showed pronounced changes in the bone density in purulent-polypous frontal sinusitis. In the group aged 30-40 it was as follows: 120.1±8.3ͦHu, 162.1±24ͦHu in the inferior wall and 101.4±6.95ͦHu, 127.4.8 ±15.4ͦHu in the posterior wall. Conclusions: It can be assumed that the decrease in the bone density is associated with age. And it is more severe in case of chronic frontal sinusitis.Key words: Frontal sinus, CT, elderly, bone density. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЗАДНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ СТІНКИ ЛОБНОГО СИНУСУАлєксєєва В.В., Гаргін В.В., Лупир А.В., Юревич Н.О.Хронічний риносинусит є значною соціальною, медичною та економічною проблемою. Пацієнти похилого віку займають особливе місце серед усіх пацієнтів. Метоюнашого дослідження стало визначення фізіологічної вікової мінливості задньої та нижньої стінок лобної пазухи та порівняння її з такою при хронічних гнійно-поліпозних фронтитах.Матеріали та методи. Ми дослідили результати 40 комп'ютерних томограм людей чоловічої статі: 10 томограм чоловіків 30-40 років та 10 - 75 - 85 років. без ознак ЛОР-патології та по 10 томограм пацієнтів віком від 30 до 40 років і 75 до 85 років з хронічним гнійно – поліпозним фронтитом. Результати. Була підрахована середня щільність кісткової тканини задньої та нижньої стінок фронтального синуса. Щільність кісткової тканинив групі чоловіків 30-40 років склала: в області нижньоїстінки 191,5 ± 11,6ͦHu. задньої - 176,6 ± 21ͦHu, а в групі чоловіків 75-85 років:. 169,1 ± 16,8ͦHu і 164 ± 21ͦHu. згідно до наведеного вище порядку. Ми відмітили також зміни щільності кісткової тканини при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. У віці від 30 до 40 років вона склала: в області нижньої стінки – 120,1 ± 8,3ͦHu, а задньої стінці - 162,1 ± 24ͦHu (група віком 30 – 40 років) та 101,4 ± 6,95ͦHu, 127,4,8 ± 15,4ͦHu відповідно (група чоловіків 75 – 85 років)Висновки: Можна припустити, що вік впливає нащільність нижньої та задньої стінки кістковоїтканини лобного синусу. В той же час наявність хронічного запального процесу (хронічного гнійно – поліпозного фронтального синуситу) посилює цей вплив.Ключові слова: фронтальний синус, CКT, старіння, щільність кісток. ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ ЗАДНЕЙ И НИЖНЕЙ СТЕНКИ ЛОБНОГО СИНУСААлексеева В.В., Гаргин В.В., Лупырь А.В., Юревич Н.А.Хронический риносинусит является значительной социальной, медицинской и экономической проблемой. Пациенты пожилого возраста занимают особое место среди всех групп пациентов. Целью нашего исследования стало определение физиологической возрастной изменчивости задней и нижней стенок лобной пазухи и сравнение ее с таковой при хронических гнойно-полипозных фронтитах. Материалы и методы: мы исследовали результаты 40 компьютерных томограмм людей мужского пола: 10 томограмм мужчин 30-40 лет и 10 – 75 - 85 лет без признаков ЛОР-патологии и по 10 томограмм пациентов в возрасте от 30 до 40 лет и 75 до 85 лет с хроническим гнойно - полипозных фронтитом. Результаты. Была подсчитана средняя плотность костной ткани задней и нижней стенок фронтального синуса. Плотность костной ткани в группе мужчин 30-40 лет составила: в области нижней стенки 191,5 ± 11,6ͦHu. задней - 176,6 ± 21ͦHu, а в группе мужчин 75-85 лет:. 169,1 ± 16,8ͦHu и 164 ± 21ͦHu. согласно приведенному выше порядке. Мы отметили также изменения плотности костной ткани при гнойно-полипозных фронтальном синусите. возрасте от 30 до 40 лет она составила: в области нижней стенки - 120,1 ± 8,3ͦHu, а задней стенке - 162,1 ± 24ͦHu (группа в возрасте 30 - 40 лет) и 101,4 ± 6,95ͦHu, 127 , 4,8 ± 15,4ͦHu соответственно (группа мужчин 75 - 85 лет). Выводы: Можно предположить, что возраст влияет на плотность нижней и задней стенки костной ткани лобного синуса. В то же время наличие хронического воспалительного процесса (хронического гнойно - полипозного фронтального синусита) усиливает это отрицательное влияние.Ключевые слова: фронтальный синус, CКT, старение, плотность кости

Ідіопатичне виникнення, різноманітність клінічних проявів, неможливість спрогнозувати перебіг саркоїдозу потребує максимального розгляду всіх підтверджених випадків саркоїдозу з метою точного підбору стратегії терапії. Матеріал і методи. Описаний випадок діагностики та верифікації саркоїдозу легень за допомогою різних методів обстеження до та після лікування задля об’єктивного висвітлення можливостей кожного виду діагностики. Результати. Розглянутий клінічний випадок саркоїдозу у пацієнта 45 років, продемонстровано важливість поєднання сучасних методів обстеження, в тому числі комп'ютерної томографії, полімеразно-ланцюгової реакції в дослідженні харкотиння, визначення ангіотензинперетворюючого ферменту, відеобронхоскопії, біопсії лімфатичного вузла та інших у верифікації діагнозу. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці легеневого саркоїдозу дозволяє не тільки верифікувати, а й простежити динаміку патологічного процесу під впливом призначених лікувальних заходів та оптимально скоригувати дозування глюкокортикостероїдної терапії.

В Україні відмічається тенденція до підвищення захворюваності на неходжкінські лімфоми (НХЛ), тому дослідження змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), пов’язаних із лімфопроліферативними захворюваннями та віддаленими наслідками протипухлинної терапії, є актуальними та необхідними для профілактики остеопоротичних переломів. Мета – визначити ризик виникнення вторинних остеопоротичних переломів, ризик ураження кісткового мозку і оцінити динаміку змін стану МЩКТ поперекового відділу хребта у хворих з дифузною В-великоклітинною лімфомою (ДВВКЛ) на діагностичному етапі (ДЕ) та після завершення хіміотерапії (ПЗХ). Матеріал і методи. Проведено визначення мінеральної щільності трабекулярної кісткової тканини поперекових хребців (L1–L5) за допомогою функції ROI у програмі Radiant Dicom Viewer в кістковому вікні у 56 пацієнтів: 26 жінок та 30 чоловіків (середній вік (55,96±2,11) р.). Статистичний аналіз проведено за робастним критерієм Левена – Брауна – Форсайта. Результати. При гендерному порівнянні на ДЕ згідно опитувальників FRAX та QFracture визначався більший ризик остеопоротичного перелому в жінок за всіма показниками: FRAX – основний остеопоротичний ризик 43,21 % і ризик перелому стегнової кістки 59,35 %; QFracture – ризик перелому стегна, зап’ястя, плеча або хребта 59,86 % та ризик перелому стегна 60,12 %. Зниження стану МЩКТ спостерігалося як на ДЕ, так і ПЗХ, у чоловіків та жінок. У чоловіків найбільше достовірне зниження МЩКТ на 19,59 % спостерігалося у L4, у жінок – у L3 на 13,11 %, p<0,05. Висновки. В усіх обстежених хворих на ДВВКЛ за результатами опитувальників FRAX та QFracture визначався підвищений ризик остеопоротичних переломів на ДЕ. Стан МЩКТ поперекових хребців на серіях КТ у хворих з ДВВКЛ на ДЕ у жінок був достовірно нижчий, ніж у чоловіків. ПЗХ спостерігалося зниження МЩКТ як у чоловіків, так і в жінок, достовірної різниці між групами хворих не встановлено.

The work is devoted to the study of the clinical and paraclinical peculiarities in children with CF (including respiratory tract microbiocenosis) in Kharkiv region. Also it is about the correlation of microbiological status of CF patients with the disease morbidity.Under the supervision were 30 children with cystic fibrosis. They conducted clinical, paraclinical (bacteriological examination of sputum and epithelial lining fluid, chest X-ray, CT scan of lungs) were performed.Clinical and paraclinic (bacteriological examination of sputum and epithelial lining fluid, chest X-ray, CT scan of lungs) were performed.During observations revealed that the condition severity of CF patients is associated with chronic P. aeruginosa infection, and B. cepacia. And also, that none of patients in Kharkiv region has determined any of pathognomonic respiratory causative microorganisms – M. Tuberculosis and non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, condition of infecting by P. Aeruginosa is not identified, and this is the evidence of insufficient laboratory diagnostics.Key words: cystiс fibrosis, children, microflora В.А. Клименко, К.О. Яновська, О.В. ПасічникКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З МУКОВІСЦИДОЗОМ В ХАРКІВСЬКОМУ РЕГІОНІРобота присвячена вивченню клініко-параклінічних особливостей дітей з МВ (в тому числі - мікробіоценоз респіраторного тракту) в Харківському регіоні. А також визначенню кореляції мікробіологічного статусу хворих МВ з тяжкістю перебігу захворювання.Під наглядом були 30 дітей, хворих на муковісцидоз. Їм проведені клінічні, параклінічні (бактеріологічне дослідження мокротиння і промивних вод бронхів, рентгенограма органів грудної клітки, комп'ютерна томографія легенів) дослідження.В ході спостережень виявлено, що тяжкість стану хворих МВ асоційована з хронічною інфекцією P. aeruginosa і B. cepacia. А також, що в Харківському регіоні з патогномонічних респіраторних збудників МВ у жодного хворого не виявлено M. Tuberculosis і non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, не визначається статус інфікування P. aeruginosa, що свідчить про незадовільну лабораторну діагностику.Ключові слова: муковісцидоз, діти, мікрофлора. В.А. Клименко, Е.А. Яновская, Е.В. ПасичникКЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕТЕЙ С МУКОВИСЦИДОЗОМ В ХАРЬКОВСКОМ РЕГИОНЕРабота посвящена изучению клинико-параклинических особенностей детей с МВ (в том числе – микробиоценоз респираторного тракта) в Харьковском регионе. А также определению корреляции микробиологического статуса больных МВ с тяжестью течения заболевания.Под наблюдением были 30 детей, больных муковисцидозом. Им проведены клинические, параклинические (бактериологическое исследование мокроты и промывных вод бронхов, рентгенограмма органов грудной клетки, компьютерная томография легких) исследования.В ходе наблюдений выявлено, что тяжесть состояния больных МВ ассоциирована с хронической инфекцией P. aeruginosa и B. cepacia. А также, что в Харьковском регионе из патогномоничных респираторных возбудителей МВ ни у одного больного не выявлено M. Tuberculosis и non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, не определяется статус инфицирования P. aeruginosa, что свидетельствует о неудовлетворительной лабораторной диагностике.Ключевые слова: муковисцидоз, дети, микрофлора.

В данні дослідження включено 15 пацієнтів з перело-мом нижньої щелепи. Вік пацієнтів - менше 16 років. Дане дослідження проводилося в період 2010-2018 рр. В залежності від локалізації травми були сформовані дві групи: ізольовані травми нижньої щелепи (моно-і білатеральні переломи) - 8 пацієнтів, у 7 пацієнтів діагностовано осколкові переломи нижньої щелепи.Методи третаменту було обрано як нехірургічні (ортодонтичні + ортогнатичні гвинти і ІМФ), так і комбіновані з хірургічним лікуванням. Всім пацієнтам було проведено лабораторне та рентгенологічне дослідження. Радіологія включала ОЗГ і 3D комп'ютерну томографію. Ці пацієнти були обстежені педіатром, дитячим хірургом, нейро-травматологом і анестезіологом.Лікування планувалося індивідуально, виходячи з віку і локалізації перелому. Застосовувалися три методи лікування: нехірургічний, хірургічний і комбінований. З 15 пацієнтів 3 пацієнти були проліковані не хірургіч-ним шляхом (Орто,ортогнатичні гвинти та IMF ). Алгоритм нехірургічного лікування: важливо зробити репозицію за допомогою ортодонтичного апарату відразу після травми протягом двох тижнів I клас гумових кілець і наступним кроком буде розміщення III класу, III клас гумові кільця і поперечна середня лі-нія повинні бути репозиціоновані з кільцями, а та-кож. У разі, якщо тільки 10 або менше зубів присутні ортогнатичні гвинти повинні бути розміщені для стабілізації. В результаті консервативного лікування середнє відхилення становило 6,6 мм до лікування, 0,3 мм через 3 місяці лікування, а через 6 місяців відхилення не спостерігалося. Тільки одне хірургічне лікування було виконано у 10 пацієнтів. Лікування складалося з операції остеосинтезу титанової міні-пластиною. Медіана відхилення у цих дітей станови-ла 4,4 мм до лікування, 0,9 мм через 3 місяці після лі-кування та 0,8 мм через 6 місяців. 2 з 15 пацієнтів пройшли комбіноване хірургічне та ортодонтичне лікування. Це лікування включає в себе остеосинтетичну фіксацію щелепно-нижньощелепної області гумовими кільцями. На момент надходження середнє відхилення склало 2 мм до лікування, 1,5 мм через 3 місяці після лікування і 0,5 мм через 6 місяців. У кожній з трьох груп лікування стан виросткового-суглобового піднесення і етапи лікування контролю-валися одним і тим же лікарем.Висновок. При порівнянні хірургічних і консерватив-них методів в нашому дослідженні було вирішено, що в залежності від клінічного випадку консервативний метод може розглядатися як основний метод вибо-ру. В даний час існує безліч способів лікування переломів щелепи у дітей. Проте, кількість усклад-нень невелика. Перевага одного методу над іншим дозволяє застосовувати його стандартним способом в будь-яких клінічних умовах. Правильне і своєчасне лікування може привести до тяжких наслідків в організмі, що росте. Також відсутній комплексний протокол лікування за віковими критеріями, типу пе-релому і локалізації переломів щелепи. З урахуванням цих критеріїв розробляється стандартний протокол.

Метою нашого дослідження став аналіз змін головного мозку в динаміці лікування у хворих із тяжкою ЧМТ за допомогою вивчення зв'язку між результатами комп'ютерно- томографічного (КТ) дослідження і -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногену 1 типу (PAI-1).

Проблема вдосконалення лікування і профілактики паразитарних хвороб та їх наслідків сьогодні зберігає актуальність і є предметом дискусії фахівців різних спеціальностей. Актуальність дослідження патології органу зору обумовлена, в першу чергу, тяжкими ускладненнями захворювання з частковою або повною втратою зору, особливо серед осіб молодого працездатного віку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32265

Мета роботи - розробити метод для комп’ютерного планування усунення носових кровотеч за ангіографічними даними.Об'єкт дослідження - процес комп’ютерного планування усунення носових кровотеч. Предмет дослідження – метод комп’ютерного планування усунення носових кровотеч. Методи дослідження – алгоритми обробки зображень та методи біофізики. В роботі проведений аналіз ангіографічних методів дослідження артерій голови та шиї. Проведено сегментацію сонних артерій в автоматизованому режимі та визначено їх геометричні характеристики. Наведено розрахунки щодо зниження статичного тиску у внутрішній сонній артерії при перев’язуванні зовнішньої. За результатами роботи розроблено графічне програмне забезпечення, що дозволяє проводити сегментацію та визначення геометричних показників сонних артерій за ангіографічними даними. Результати роботи можуть бути використані у спеціалізованих клініках та діагностичних центрах. The aim of work is to develop a method for computer planning of elimination of nasal bleeding based on angiographic data. The object of research is process of computer planning to eliminate nosebleeds. The subject of research is a method of computer planning to eliminate nosebleeds. Research methods - image processing algorithms and biophysics methods. The analysis of angiographic methods of research of arteries of the head and neck is carried out in the work. Segmentation of carotid arteries in the automated mode is carried out and their geometrical characteristics are defined. Calculations for the reduction of static pressure in the internal carotid artery during ligation of the external one are given. Based on the results of the work, graphic software was developed that allows segmentation and determination of geometric parameters of the carotid arteries according to angiographic data. The results can be used in specialized clinics and diagnostic centers.

Результати гістологічних, морфометричних та поодиноких рентгенологічних досліджень, які були проведені на губчастих кістках свідчать, що остеопластичний матеріал chronOS™ здатен піддатися повній резорбції і заміщенню кістковою тканиною за 6-18 місяців. Висока розбіжність даних (у цілий рік) і відсутність результатів рентгенологічних досліджень загоєння дефекту компактної кісткової тканини після імплантації в її дефект остеопластичного матеріалу chronOS™ спонукала нас для проведення даної роботи.

Дисертаційна робота присвячена розробці методів і засобів автоматизованої побудови моделі черепного імплантату та підвищенню точності планування нейрохірургічних операцій щодо реконструкції дефектів черепа. У роботі проведено огляд існуючих методів і засобів для побудови черепних імплантатів. Розглянуто основні методи обробки інтроскопічних зображень. Розроблено комплексний підхід до обробки томографічних і рентенографічних зображень голови пацієнта. Розроблено методи автоматизованої побудови об’ємних комп'ютерних моделей ЧІ за КТ- і РГ-даними з використанням 3D-моделі черепа пацієнта та усередненої моделі черепа. Розроблено метод автоматизованого визначення геометричних характеристик ЧІ, що дозволяє хірургу визначити оптимальний оперативний доступ. Розроблено медико-технічні вимоги до нейрохірургічного комплексу, призначеного для одержання вихідних даних, їхньої обробки й виготовлення речовинної копії імплантату. Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів побудови моделей ЧІ із вже існуючими. Результати аналізу показали ефективність розроблених методів. Dissertation work considers the development of methods and facilities of the automatized construction of cranial implant model and the increase of procision of planning of neuro-surgical operative interferences for the reconstruction of cranial defects. The review of existent methods and facilities for the construction of cranial implants is provided. The basic methods of processing of introscopy images are considered. The complex approach is developed for treatment of patient’s head tomography and X-ray images. Methods of the automatized construction of three-dimensional computer models of cranial implant are developed on a base of tomography and X-ray data with the use of 3Dmodel of patient’s cranium and cranium average model. The method of the automatized determination of geometrical descriptions of cranial implant allowing a surgeon to define optimum operative access is developed. The basic medical-technical specifications are developed to neuro-surgical complex intended for the basic data obtaining, their treatment and making of implant material copy. The comparative analysis of the obtained results of models of cranial implants construction and already existing one is conducted. The results of analysis showed efficiency of the developed methods.

Досліджується метод наближення розривних функцій, що описують внутрішню структуру 2D тіла з допомогою проекцій, які поступають з комп’ютерного томографа. Пропонується використовувати розривні сплайни двох змінних для знаходження ліній розриву та метод О.М. Литвина обчислення коефіцієнтів Фур’є функцій двох змінних з допомогою періодичних розривних сплайнів однієї змінної і проекцій.