Academic literature on the topic 'Класичні контролери'

Розглянута ідентичність дій класичного ПІД-контролера, для оперативної перебудови якого використовується досвід експерта, і нечіткого ПІД-контролера, що використовує в процесі управління нечітку базу знань. На реальному прикладі розглянуті перехідні характеристики класичного і нечіткого ПІД-контролерів, зміни значень вихідних величин АСК з їх використанням . Представлені моделі контролерів і розрахунки їх параметрів. Синтезована модель нечіткого контролера і проаналізована його робота в АСК. Проведені дослідження підтвердили, що для замкнутих АСК з класичним ПІД - контролером можливо розрахувати такий нечіткий ПІД - контролер, який даватиме еквівалентну перехідну характеристику АСК, тобто це означає, що в даному випадку можна провести еквівалентну заміну класичного на нечіткий ПІД - контролер.

Актуальним нині є збагачення продуктів харчування мінеральними сполуками, які здебільшого споживаються людством у недостатній кількості. Серед особливо дефіцитних виділяють органічні сполуки селену. Метою роботи було розробити технологію, дослідити властивості та показники якості йогурту із використанням біологічно активної добавки «Селен Альга Плюс». Біодобавка «Селен Альга Плюс» містить у своєму складі органічний селен, вітаміни Е, С, йод та топінамбур. На першому етапі експериментальних досліджень визначали вплив біодобавки на органолептичні показники дослідних зразків йогурту. Контролем служив класичний йогурт. Досліджували два способи внесення біодобавки: до пастеризації в нормалізовану суміш; після пастеризації перед заквашуванням. Контрольним зразком був класичний йогурт. У результаті експериментальних досліджень встановлено концентрацію біодобавки «Селен Альга Плюс» у кількості 0,6% від маси суміші до пастеризації або 0,4% після пастеризації, що відповідає 50% нормі споживання селену на добу за вживанні в їжу 200 г продукту. У зразках йогурту протягом зберігання на 1, 7, 14-ту доби досліджували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники згідно ДСТУ 4343:2004 «Йогурти. Загальні технічні умови». Протягом 7 діб не було помічено погіршення органолептичних показників. Проте, в наступні доби зберігання спостерігали незначне виділення сироватки у всіх зразках йогурту, що впливає на споживчі властивості продукту. З аналізу отриманих показників титрованої кислотності йогурту з селеном під час зберігання випливає закономірність інгібуючого впливу біодобавки в концентрації 0,6 і 0,4%. Встановлено, що в контрольному зразку йогурту без селену, відбувалося поступове зростання молочнокислих мікроорганізмів упродовж 14-добового періоду зберігання. За вмістом патогенних мікроорганізмів впродовж зберігання зразки йогурту відповідали вимогам чинного ДСТУ.

Анотація. Стаття присвячена можливості застосування стандартних типів нейрорегуляторів, що пропонує середовище MATLAB & Simulink при моделюванні керування технологічним процесом, а саме стадією подрібнення, шляхом застосування узгодженого інтелектуального керування в умовах невизначеності. Застосування технологій штучного інтелекту в гірському ділі є досить актуальним в цей час. На відміну від «класичних» детермінованих автоматизованих систем керування, які засновані на використанні жорстких алгоритмів (або чіткої логіки), системи з використанням штучного інтелекту мають властивості навчання та самонавчання (тобто накопичення та узагальнення досвіду). Використання штучних нейро‑нечітких мереж для моделювання і ідентифікації об’єкта керування – підхід, який зазвичай розглядається як альтернатива методам, заснованим на фізичних або технологічних принципах. Зокрема, це стосується можливості використання нейронних мереж та нечіткої логіки для управління технологічними процесами дроблення-подрібнення та збагачення корисних копалин. В роботі було розглянуто три можливих типи регуляторів, які пропонує середовище MATLAB & Simulink, а саме регулятора з передбаченням NN Predictive Controller, регулятору на основі моделі авторегресії NARMA-L2 та контролера на основі еталонної моделі – Model Reference Controller. Кожен з розглянутих регуляторів може застосовуватись при моделюванні технологічного процесу, але доцільність використання того чи іншого типу, в першу чергу залежить від характеру технологічного процесу. При моделюванні була досліджена можливість керування технологічним процесом за допомогою штучного інтелекту (регуляторів на основі нейронних мереж). Аналіз результатів моделювання трьох типів нейрорегуляторів, показав, що найбільш доцільним при моделюванні керування технологічного процесу подрібнення є застосування регулятора типу NARMA-L2.

Сьогодні спостерігається проблема дефіциту нутрієнтів в харчуванні населення економічно розвинутих країн, що пов’язано з різким зниженням енерговитрат і зміною раціону харчування, який не забезпечує сформованих фізіологічних потреб у цілому ряді незамінних харчових речовин. Ефективним способом ліквідації дефіциту нутрієнтів є збагачення ними харчових продуктів масового споживання до рівня, що відповідає фізіологічним проблемам людини. Кондитерські вироби є групою харчових продуктів широкого асортименту, які значно відрізняються між собою за складом і споживчими характеристиками. Вони користуються сталим попитом насамперед завдяки вишуканим смаковим властивостям. Споживання кондитерських виробів відіграє значну роль у повноцінному харчуванні різних вікових груп населення, особливо у дітей. Основні групи виробів в даній галузі займають борошняні кондитерські вироби. Для їх оформлення використовують різноманітні оздоблювальні напівфабрикати: глазурі, помадні маси, креми. Значення кондитерських виробів у харчуванні зумовлено високою енергетичною цінністю, яка забезпечується значним вмістом цукрів, а в деяких виробах і жирів, але їх харчова цінність обмежена. Тому було розроблено технологію кондитерських напівфабрикатів із використанням рослинних порошків, вершкового масла та поверхнево активної речовини – ефіру лимонної кислоти. В якості контролю для збагачення обрано класичну помаду цукрову. Обґрунтовано вибір сировини, розроблено технологічну схему з детальним описом стадій виробництва. Визначено органолептичні (зовнішній вигляд, смак та запах, колір, консистенція) та фізико-хімічні (масові частки вологи та жиру, вміст редукуючих речовин та розмір кристалів основної фракції) показники якості готових напівфабрикатів. Показано переваги нового кондитерського напівфабрикату за органолептичними показниками якості у порівнянні з контролем. Отриманий кондитерський напівфабрикат підвищеної харчової цінності є багатофункціональним та дозволяє розширити асортимент оздоблювальних напівфабрикатів закладів ресторанного господарства.

Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на функціональний стан нирок у ранньому післятравматичному періоді. Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин поділили на групи: контрольну і 3 дослідних (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболенням (40 мг·кг-1) проксимально на задні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв. У другій дослідній групі було змодельовано поєднану травму органів черевної порожнини шляхом нанесення двох дозованих ударів у ділянку черевної порожнини; гіповолемічний шок моделювали шляхом кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові з стегнових судин. У третій дослідній групі моделювали поєднану травму органів черевної порожнини та реперфузію кінцівок. Тварин контрольної групи вводили тільки в наркоз. Через 1, 3 і 7 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Оцінювали величину діурезу та швидкість клубочкової фільтрації. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця. Результати. В групі тварин після накладання джгутів на задні кінцівки після першої доби істотно знижувався та мав мінімальні значення діурез, згодом показник збільшувався, однак не досягав рівня контрольної групи навіть через 7 діб (менше на 33,6 %, (р<0,05) порівняно з контролем). У групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімального рівня через 3 доби та фактично залишався на тому ж рівні до сьомої доби. У групі тварин, яким поєднували травму органів черевної порожнини, кровотечу та накладання джгутів на задні кінцівки, спостерігали тенденцію до постійного зниження показника протягом усього часу спостереження. Його мінімальні значення зафіксували через 7 діб (на 33,6 % (р<0,05) менше, порівняно з контролем). Швидкість клубочкової фільтрації знижувалась у всіх групах піддослідних тварин. Наростання показника протягом часу спостереження визначено в групі тварин, яким накладали джгути, хоча навіть після 7 доби він залишався удвічі меншим за контрольні показники. В групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімальних значень через 3 доби та залишався на цьому рівні до кінця спостереження, що відповідає класичній картині патофізіологічних змін в моделі поєднаної травми. Найвираженішими зміни були у тварин з поєднанням травми та ішемічно-реперфузійного синдрому. Значне зниження показника фіксували усіх контрольних точках спостереження.

Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу становлення державності та права у франків. Хронологічні межі статті охоплюють III-V століття нашої ери, але особливо фокусуються на періоді 451-481 рр., коли франками керували перші вожді з династії Меровінгів – Меровей і Хільдерік. Оскільки авторська позиція грунтується на визнанні юридичного феномену державності результатом дії історико-географічних закономірностей, в центрі дослідницької методики знаходиться політико-антропологічний підхід. Раннє Франкське королівство визнається класичним «вождеством», де основний політичний інститут складає «дружина» – сукупність військових загонів, офіцерська знать та міфологізована персона вождя (він же – король). Дане розуміння процесу становлення королівської влади на теренах раннього Франкського королівства автор пропонує розповсюдити на всі королівські династії так званої «варварської Європи», що виникли на уламках Західної Римської імперії протягом V-VI століть. Важливо, що формування варварських королівських династій відбувалось під контролем інститутів римського публічного права. Особливу роль в цьому відігравав lex foedus – правовий режим, що надавав варварським племенам особливі права самоврядування та податкові повноваження в рамках Римської імперії, встановлюючи натомість жорсткий військово-політичний контроль з боку римського імператора. При цьому, на відміну від абсолютної більшості інших германських племен варварської Європи, що почали свої федеративні відносини з Римом ще в першому десятилітті V століття, франки з’явились на політико-юридичній орбіті римських імператорів набагато пізніше. Лише в період правління короля Меровея (457-481) можна говорити про набуття франками статусу римських федератів. І тільки за часів правління короля Хільдеріка (481-511), франки починають складати єдину та стійку військово-політичну силу, основною послугою котрої Риму слід вважати активну участь в придушенні антиімперських бунтів і варварських атак.

Вільнорадикальне окиснення відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку багатьох патологічних процесів. Отруєння експериментальних тварин тетрахлорметаном за морфологічною картиною та біохімічними змінами близьке до гострих уражень печінки різної етіології у людини та тварин. Саме тому у нашій роботі використано класичну модель ушкодження субклітинних мембран гепатоцитів та розвитку оксидаційного стресу на основі застосування тетрахлорметану. Метою роботи було вивчити морфологічні показники крові щурів за умов оксидаційного стресу та за дії кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс». Дослідження проводили на білих статевозрілих молодих щурах-самцях лінії Вістар, масою тіла 180–200 г, яких утримували на стандартному раціоні інститутського віварію Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Тварин було поділено на три групи по 20 тварин у кожній: 1-ша група (К) інтактні тварини; 2-га група (Д1) – щурі, ураженні тетрахлорметаном; 3-тя група (Д2) – щурі, ураженні тетрахлорметаном та яким застосовували кормову добавку “Бутаселмевіт-плюс”. Експериментальну інтоксикацію у тварин проводили шляхом дворазового (через 48 год) внутрішлункового введення тетрахлорметану в дозі 0,1 мл на 100 г маси тіла щура у вигляді 50 % олійного розчину. Дослідній групі Д2 за експериментального токсикозу впродовж 30 діб згодовували кормову добавку “Бутаселмевіт-плюс” в дозі 0,1 г на 100 г маси тіла разом із кормом. Встановлено, що за умов інтоксикації тетрахлорметаном у щурів порушується гемопоетична функція кісткового мозку, що проявляється зменшенням кількості еритроцитів на 26,5 %, вмісту гемоглобіну на 8,7%, концентрації гемоглобіну в еритроциті на 18,9 %, збільшенням маси гемоглобіну в еритроциті на 24,1 %, об’єму еритроцита на 53,9 %. При застосуванні кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» щурам, за умов оксидаційного стресу протягом досліджень, у крові наступає нормалізація активності гематологічних показників, а саме на 25 і 30-ту доби в межах фізіологічних величин були показники кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, кількості лейкоцитів та індекси червоної крові порівняно з контролем, що вказує на відновлення гемопоетичної функції кісткового мозку.

Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.

Резиме: Осигурати раст националне економије, уз истовремену унутрашњу и спољну стабилност цијена, поставља се као примарни задатак економске политике. Избор валутног одбора као модела управљања монетарном политиком обезбјеђује раст повјерења у домаћу валуту, макроекономску стабилност и јачање кредибилитета централне банке, посебно у земљама транзиционих и реформских процеса. Полазећи од ограничења овог модела монетарне политике, питања домаће конкурентности и контроле биланса текућег рачуна постају све битнија. У условима немогућности интервенције монетарне политике штетне посљедице на извоз и економски раст земље несумњиво показују да класични монетарни одбор представља погодно средство монетарне стабилизације, али не и механизам динамизирања привредног раста. Рад се фокусира на избор облика монетарне политике која би у датим условима могла да обезбиједи највећи допринос расту и привредном опоравку. Циљ рада је указати на могуће модификације постојећег система монетарног одбора у Босни и Херцеговини, анализом савремених валутних одбора и искустава земаља чланица које су примјењивале овај режим прије приступања Европској (монетарној) унији. Резултати истраживања потврђују низ предности које монетарни одбор пружа малим и отвореним економијама, али истичу и недостатке који доводе у питање одрживост овог аранжмана монетарне политике и воде модификацији постојећег модела валутног одбора, што би проширило дјеловање Централне банке Босне и Херцеговине.Summary: To ensure the growth of the national economy with simultaneous internal and external price stability is set as the primary goal of economic policy. Choosing the currency board as a model of monetary policy provides increased confidence in the local currency, macroeconomic stability and strength of the central bank credibility, especially in development countries. Considering the constraints of the currency board, national competitiveness and control of the current account balance are becoming very significant questions. In terms of the inability of monetary policy interventions to effect on exports and economic growth of the country, undoubtedly show that classical monetary board is a convenient measure of monetary stabilization but not the mechanism of intensification of economic growth. This paper focuses on the choice of monetary policy model to the given conditions which could provide the growth and economic recovery. The aim of this paper is to emphasize the possible modification of the existing system of currency board in Bosnia and Herzegovina, by analyzing modern currency boards and experiences of member states that have followed this regime before accession to the European (Monetary) Union. The results confirmed a number of benefits that monetary board provides for a small and open economy, but also point out the shortcomings that stress questions about the sustainability of this arrangement and possible tendencies of modification of existing model of the currency board, primarily with widening the instruments and action of the Central Bank of Bosnia and Herzegovina.

Існує багато поглядів на причини виникнення варикоцеле, але жоден із них не є беззаперечним. Останніми роками доведено участь матриксних металопротеїназ (ММП) у багатьох патологічних процесах. ММП складають сімейство Zn-залежних ендопептидаз, що мають властивість руйнувати основні компоненти екстрацелюлярного матриксу. Існування великої кількості способів оперативного лікування варикоцеле не лише свідчіть про різні погляди авторів на етіологію та патогенез захворювання, але й побічно вказує на незадоволеність результатами лікування, де в катамнезі частота рецидивів складає від 10% до 43%. Метою дослідження було вивчення патогенетичних особливостей розвитку варикоцеле та його ускладнень, ролі активності ММП як маркера даного захворювання та вдосконалення хірургічного лікування пацієнтів із варикоцеле. Матеріал і методи. Обстежено та прооперовано 190 пацієнтів із варикозним розширенням вен лівого сім’яного канатика.Також обстежено 25 практично здорових чоловіків, яким було проведено вазектомію. Пацієнтам основної групи (100 хворих) виконано субінгвінальну мікрохірургічну варикоцелектомію (СМВ) за класичною методикою Мармара, а пацієнтам контрольної (90 хворих) – лапароскопічну варикоцелектомію (ЛВ). Під час операції під контролем оптичного збільшення забирали частину варикозно розширеної вени сім'яного канатика. Препарати в рідкому азоті транспортували до лабораторії на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, де в них визначали активність ММП-2 і ММП-9, використовуючи стандартний набір ММП ≪Sigma≫. Для підрахунку результатів застосовували t-критерій для незалежних вибірок. Інформацію обробляли за допомогою програми ≪IBM SPSS Statistics 20≫. Результати. Виявлено вірогідне збільшення активності ММП-2 і ММП-9 у чоловіків із вари- козним розширенням вен сім'яного канатика порівняно з чоловіками без ознак даного захво- рювання. Середні показники активності ММП у стінці сім'яної вени пацієнтів із варикоцеле становили: ММП-2 – 2,13Ѓ}1,96 у.о., ММП-9 – 2,7Ѓ}2,51 у.о., що перевищувало ті ж значення у чоловіків контрольної групи у 23 і 27 разів (p<0,05). Крім того, вірогідно різнилися показники активності ММП залежності від ступеня захворювання – вони в пацієнтів із варикоцеле 2-го ступеня були вищими, ніж у пацієнтів із варикоцеле 1-го ступеня на 62% і 64% відповідно (p<0,05). Показники ММП у пацієнтів із варикоцеле 3-го ступеня в свою чергу перевищували показники хворих із варикоцеле 2-го ступеня на 64% і 65%. Встановлено частоту рецидивів у групах ЛВ і СМВ, яка склала 8,89% і 2,0% відповідно (р<0,05). У групі СМВ не виявлено жодного випадку виникнення гідроцеле, тоді як частота гідроцеле в групі ЛВ склала 3,3% (р<0,05). Тривалість оперативного втручання була найбільшою для СМВ (52,0Ѓ}1,03 хв.), а тривалість поопераційного стаціонарного лікування пацієнтів цієї групи була найменшою (6,13Ѓ}0,14 год. – 0,25 доби). Час перебування пацієнтів після ЛВ у відділенні був у 4 рази довшим (1,17Ѓ}0,03 доби) порівняно з показником групи СМВ. Висновки. Активність ММП-2 і ММП-9 у стінці вен сім'яного канатика є вірогідно більшою на тлі варикоцеле та може вважатися маркером даного захворювання. Підвищення активнос- ті ММП-2 і ММП-9 корелює зі збільшенням ступеня варикоцеле. Метод мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії має переваги перед лапароскопічною варикоцелектомієюза частотою поопераційних ускладнень і рецидивів, а також тривалістю поопераційного перебування хворого в стаціонарі. Метод мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії може бути рекомендований до впровадження у спеціалізованих медичних закладах України.