Relevant bibliographies by topics / Кислота фумарова

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Кислота фумарова'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Кислота фумарова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Кислота фумарова"

1

Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak, and L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 12, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.

Full text
Abstract:
Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій. Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської. Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г). Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

В. Новік, Ганна, Олена Г. Шидакова-Каменюка, Олена О. Чернушенко, and Катерина В. Діль. "ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ В ШРОТАХ КЕДРОВОГО ТА ВОЛОСЬКОГО ГОРІХІВ МЕТОДОМ ХРОМАТОГРАФІЇ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 618–28. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.228829.

Full text
Abstract:
Методом хроматографії визначено кількісний та якісний склад карбонових кислот у шротах кедрового (ШКГ) і волоського горіхів (ШВГ). Встановлено, що до ШКГ та ШВГ входить сумарно 36 карбонових кислот. Також до складу ШВГ входить більша кількість дикарбонових та багатоосновних карбонових кислот, а ШКГ в 2.4 рази перевершує ШВГ за вмістом ароматичних кислот та їх похідних. Проведено оцінку харчової цінності жирів горіхових шротів. Встановлено, що жирам ШВГ притаманна більша ступінь ненасиченості порівняно з ШКГ – сумарний вміст МНЖК та ПНЖК у шроті волоського горіху становить 95.79 % загальної кількості жирів, а у шроті кедрового горіху – 80.19 %. За кількістю ПНЖК жири ШКГ та ШВГ майже не відрізняються – їх вміст складає 53,16 та 54.82 % відповідно. Відмічається, що ПНЖК шроту кедрового горіха представлені переважно ліноленовою кислотою (94,6% від всіх ПНЖК), а ПНЖК шроту волоського горіху – лінолевою (57.3 % від всіх ПНЖК). Дослідження співвідношення НЖК : МНЖК : ПНЖК та омега-6 : омега-3 виявили доцільність використання горіхових шротів в технологіях харчових продуктів для збалансування їх жирнокислотного складу. В горіхових шротах встановлено наявність деяких органічних кислот, переважно лимонної, бурштинової, фумарової та яблучної. Відмічається, що ШВГ суттєво перевершує ШКГ за вмістом яблучної та фумарової кислот – у 5.3 та 100 рази відповідно. Для шроту кедрового горіху притаманний вищій вміст лимонної та бурштинової кислот (у 2.9 та 2.2 рази відповідно). Не зважаючи на те, що сумарна кількість органічних кислот не відповідає рекомендованим нормам споживання, застосування ШКГ та ШВГ в харчових технологіях надасть можливості дещо підвищити вміст цих аліментарних речовин у готовій продукції. Встановлено, що до складу ШКГ входить 11,27 мг/100 г ароматичних кислот та їх похідних, а до складу ШВГ – 4.75 мг/100 г відповідно. Однак, порівняно з іншими фенольними сполуками, ароматичним кислотами притаманна менша біологічна активність. Зважаючи на зазначене перспективними є подальші дослідження, щодо встановлення вмісту у ШКГ та ШВГ поліфенолів та полімерних фенольних сполук.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Khrenkov, A. N., E. V. Vikhareva, and Z. V. Kasyanov. "IDENTIFICATION GENTISIC AND FUMARIC ACIDS IN THE COMPOSITION OF ACETYLSALICYLIC ACID BIODEGRADATION PRODUCTS." "Medical & pharmaceutical journal "Pulse" 22, no. 4 (April 30, 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2686-6838-2020-22-4-37-42.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гимадиева, Альфия Раисовна, В. А. Мышкин, А. Г. Мустафин, Ю. Н. Чернышенко, Н. С. Борисова, Ю. С. Зимин, and И. Б. Абдрахманов. "Получение и антигипоксическая активность комплексов производных урацила с дикарбоновыми кислотами." Химико-фармацевтический журнал 48, no. 2 (February 28, 2014): 25–28. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-2-25-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Пальчиков, В. А., И. С. Заровная, and П. Г. Дульнев. "СИНТЕЗ ТЕТРАГИДРОТИОФЕН-1,1-ДИОКСИДОВ, АННЕЛИРОВАННЫХ ОКСАЗОЛИДИН-2-ОНОВЫМ И МОРФОЛИН-2-ОНОВЫМ ЦИКЛАМИ, "Журнал органической химии"." Журнал органической химии, no. 7 (2018): 1055–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0514749218070154.

Full text
Abstract:
При разработке методов синтеза сульфоланов, аннелированных по положениям 3, 4 оксазолидин- 2-оновым и морфолин-2-оновым циклами, изучена реакционная способность цис- и трансаминоспиртов сульфоланового ряда по отношению к ряду циклизующих реагентов. В реакции с диметилацетилендикарбоксилатом и трифосгеном цис-аминоспирты образуют соответствующие морфолин-2-оны и оксазолидин-2-оны, а транс-изомеры - открытоцепные аминопроизводные фумаровой кислоты и бис-гидроксимочевины соответственно. Реакции цис- и трансаминоспиртов с производными щавелевой кислоты (диэтилоксалат, оксалилхлорид) приводят исключительно к ациклическим моно- и/или диамидам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Штерман, Сергей Валерьевич, Михаил Юрьевич Сидоренко, Юрий Ильич Сидоренко, Валерий Соломонович Штерман, Наталья Ивановна Чеботарева, and Дмитрий Анатольевич Тихонов. "«Ferrum complex» for iron deficiency elimination in athletes." Food processing industry, no. 7 (June 27, 2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.7.7.007.

Full text
Abstract:
Установлено, что физические нагрузки могут приводить к серьезным сдвигам в процессах метаболизма в организме. Они связаны, среди прочего, с усилением потерь целого ряда минеральных микроэлементов. Содержание железа в организме спортсменов относится к числу важнейших факторов состояния их здоровья. В частности, оно определяет их способность адаптироваться к длительным аэробным нагрузкам. Потребление специально разработанных продуктов спортивного питания может выступать в качестве эффективного инструмента для улучшения баланса железа в организме атлетов. Целью проведенного исследования была разработка продукта спортивного питания «Феррум комплекс», предназначенного для обеспечения оптимального содержания железа в организме спортсменов в период проведения ими интенсивных тренировок и соревнований. В качестве источника железа в продукте был использован фумарат железа. Он характеризуется высокой биодоступностью, так как двухвалентное железо легко всасывается в кишечнике, а анион фумаровой кислоты способствует этому процессу. Железо гораздо хуже используется для решения стоящих перед ним биохимических задач в условиях дефицита меди в организме. Было обнаружено, что железо и медь обладают способностью оказывать друг на друга синергетическое воздействие и они взаимно усиливают усвоение друг друга. Медь в составе «Феррум комплекс» используется в виде своей биологически усвояемой соли - глюконата меди. Было также установлено, что концентрация марганца в крови спортсменов, занимающихся видами спорта, требующими высокой выносливости, является более высокой, чем в организме людей, ведущих преимущественно малоподвижный образ жизни. В «Феррум комплексе» марганец, как и медь, включен в виде ее глюконата. В разработанном продукте содержится также ряд витаминов - витамины C, B и фолиевая кислота. Эти биологически активные вещества стимулируют процесс кроветворения и принимают активное участие в синтезе железосодержащего белка - гемоглобина, который является переносчиком кислорода. В целом наличие в составе продукта «Феррум комплекс» ряда жизненно важных компонентов способствует созданию оптимальной концентрации железа в организме спортсменов, что позволяет значительно повысить интенсивность их тренировок, увеличить спортивную работоспособность, а также ускорить восстановление атлетов после больших и продолжительных физических нагрузок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Воробьева, А. И., Л. В. Спирихин, А. Н. Лобов, С. Р. Галимова, and В. А. Крайкин. "Радикальная сополимеризация N,N-диаллил-N,N-диметиламмоний хлорида с фумаровой кислотой." Высокомолекулярные соединения Б 56, no. 3 (2014): 239–44. http://dx.doi.org/10.7868/s2308113914030176.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Терентьев, А. О., Н. С. Борисова, Э. М. Хамитов, Ю. С. Зимин, and А. Г. Мустафин. "Экспериментальное и квантово-химическое исследования взаимодействий 6-метилурацила с янтарной и фумаровой кислотами." Журнал физической химии 88, no. 12 (2014): 1908–13. http://dx.doi.org/10.7868/s004445371412036x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Osokin, Yevhen S., Viktor F. Vargalyuk, and Volodymyr A. Polonskyy. "ОБРАЗОВАНИЕ π-КОМПЛЕКСОВ АТОМОВ МЕДИ С АКРИЛОВОЙ, МАЛЕИНОВОЙ И ФУМАРОВОЙ КИСЛОТАМИ В ВОДНОЙ СРЕДЕ." Journal of Chemistry and Technologies 28, no. 2 (October 13, 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.15421/082016.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лыткин, А. И., В. В. Черников, О. Н. Крутова, С. А. Бычкова, and И. А. Скворцов. "Энтальпии растворения кристаллических фумаровой и малеиновой кислот в водных растворах кон при 298 K, "Журнал физической химии"." Журнал физической химии, no. 3 (2017): 479–82. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453717030189.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Кислота фумарова"

1

Камчатний, Валерій Григорович. "Напрацювання професора І. П. Осипова в галузі фізичної хімії." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15875.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Кислота фумарова' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography