Contents
Academic literature on the topic 'Кислота ортофосфорна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Кислота ортофосфорна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Кислота ортофосфорна"
1
Хасанова, Р. И., А. И. Хасанов, and М. Р. Идигова. "ТИТРОВАНИЕ ДЕЦИМОЛЯРНОГО РАСТВОРА ОРТОФОСФОРНОЙ КИСЛОТЫ Н3 PO4 ДЕЦИНОРМАЛЬНЫМ РАСТВОРОМ NAOH." Всероссийская научно-практическая конференция студентов и молодых ученых «Современные проблемы биологии и химии», no. 1 (May 27, 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.36684/43-1-2021-112-117.
Full textAbstract:
Цель работы - изучить ступенчатое титрование кислоты средней силы сильным основанием (щелочью) на примере трехосновной кислоты Н_3 PO (4) однокислотным основанием – гидроксидом натрия NaOH, с учетом того, что кривая титрования ортофосфорной кислоты Н3PO4 должна иметь не одну и не две, а три точки эквивалентности. Показано, что за образование однозамещенной кислой соли - дигидроортофосфата натрия NaН2 PO4 отвечает первая точка эквивалентности; вторая точка эквивалентности отвечает за образование двузамещенной кислой соли - гидроортофосфата натрия NaН_2 PO4. Последняя точка эквивалентности (третья) отвечает за получение средней соли - ортофосфата натрия Na3 PO4.Сделан вывод о том, что рН растворов кислой соли многоосновных кислот можно считать приблизительно равной полусумме силовых показателей многоосновной кислоты двух очередных ступеней диссоциации. Приведен график теоретической кривой титрования трехосновной ортофосфорной кислоты Н3 PO(4 ) гидроксидом натрия NaOH.
2
Кошкин, Глеб Александрович, Чир Ген Пак, Андрей Евгеньевич Розен, and Виктор Викторович Кикот. "ПОЛУЧЕНИЕ И ИССЛЕДОВАНИЕ ПЬЕЗОЭЛЕКТРИЧЕСКОГО КОМПОЗИТА В СИСТЕМЕ «ЦИРКОНАТ–ТИТАНАТ СВИНЦА–ОРТОФОСФОРНАЯ КИСЛОТА»." Ползуновский вестник, no. 1 (March 31, 2022): 139–46. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2022.01.019.
Full textAbstract:
Получен и исследован пьезоэлектрический композиционный материал системы «цирконат–титанат свинца–ортофосфорная кислота». В качестве пьезокерамического наполнителя использован материал ЦТС-19 с размером гранул от 45 до 63 мкм, от 63 до 125 мкм, от 125 до 250 мкм, от 250 до 500 мкм. Затворение материала производилось введением в пьезокерамику 85 % водного раствора ортофосфорной кислоты в количестве 10 % от массы керамики. Формообразование проведено методом одноосного холодного прессования под давлением 196 МПа. Образцы высушены при 200°ºС, металлизованы при 700 ºC серебросодержащей пастой и поляризованы на воздухе в постоянном электрическом поле напряжённостью 2 кВ/мм при температуре 260 ºC. Измерены значения плотности, диэлектрической проницаемости, тангенса угла диэлектрических потерь, механической добротности, продольного, поперечного и объёмного пьезомодуля полученного композита. По сравнению со спечённым керамическим материалом ЦТС-19 наблюдается снижение продольного и поперечного пьезомодуля, диэлектрической проницаемости и механической добротности, рост диэлектрических потерь. Установлено, что непропорциональное изменение продольного и поперечного пьезомодуля обусловило значительный рост объёмного пьезомодуля композита по сравнению со спечённым материалом. Выдвинуты предположения об обусловленности наблюдаемых явлений влиянием механических и электрических характеристик параэлектрических фаз (воздуха в порах и продуктов взаимодействия пьезокерамики и ортофосфорной кислоты).
3
Заболотна, І. І., and Т. Л. Богданова. "КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧАСУ КИСЛОТНОГО ПРОТРАВЛЮВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН НА ЯКІСТЬ КОМПОЗИТНИХ ВІДНОВЛЕНЬ ЗУБІВ З КЛИНОПОДІБНИМИ ДЕФЕКТАМИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, no. 2 (May 26, 2022): 21–27. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.4.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Підвищення якості лікування клиноподібних дефектів зубів шляхом диференційного підходу до часу протравлювання твердих тканин в залежності від наявності і глибини мікротріщин емалі на вестибулярній поверхні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 47 осіб (середній вік 28,2±8,3 років), у яких було відновлено клиноподібні дефекти у 125 зубах. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи в залежності від часу протравлювання твердих тканин зубів: основну (17 осіб – 65 зубів), контрольну і порівняльну (по 15 осіб і 30 зубів у кожній). В основній групі 37 % ортофосфорна кислота наносилась послідовно на поверхні, що утворюють дефект, на час, який залежав від наявності і глибини мікротріщин емалі на вестибулярній поверхні. Загальний час експозиції складав 60 с. У контрольній і порівняльній групах тверді тканини дефектів протравлювались одночасно, протягом 30 с і 60 с, відповідно. Оцінку якості реставрацій проводили за критеріями USPHS на день відновлення, через 6 і 12 місяців. Наукова новизна. Аналіз стану композитних відновлень зубів з клиноподібними дефектами через рік показав, що час кислотного протравлювання твердих тканин впливає на їх якість. Дефекти реставрацій були відсутніми у 114 зубах (91,2 %): в основній групі – у 63 (96,92 %), у контрольній групі – у 25 (83,33 %), у групі порівняння – у 26 (86,67 %). Було визначено якісних композитних відновлень в основній групі, в середньому, на 11,92 % більше, ніж у контрольній і порівняльній групах. Висновки. Таким чином, клінічне дослідження стану композитних відновлень зубів з клиноподібними дефектами показало, що застосування розробленого диференційного підходу до кислотного протравлювання поверхонь, що утворюють патологію, сприяло підвищенню якості їх лікування у віддалені терміни. Отримані результати дозволили рекомендувати запропонований спосіб для використання у практичній стоматології.
4
Bondarenko, Antonina V., Maria Letizia Ruello, and Vladimir V. Bondarenko. "Содопирование неметаллами композита TiO2-каолинит для расширения спектральной чувствительности при пассивной фотодеградации органических поллютантов." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 1 (February 20, 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3224.
Full textAbstract:
Общая цель работы заключалась в разработке метода получения фотокаталитичеких активных композитов, обеспечивающих процесс пассивного разложения органических поллютантов для последующего использования в качестве компонентов отделочных строительных материалов. Проведенные ранее исследования позволили предложить композитный материал, полученный химическим осаждением диоксида титана на каолинит. Целью настоящего этапа явилось расширение фотоактивности материала в область видимого света. Выполненный обор информации показал, что исходя из технологических приёмов, наиболее перспективным методом сужения запрещённой зоны материалов является допирование неметаллами. Так как в процессе синтеза использовалась серная кислота, и анализ химического состава подтверждает содержание серы образцах, то в качестве содопирующих агентов использованы азот, хлор и фосфор. Источником содопантов явились азотная, соляная и ортофосфорная кислоты, которые добавлялись в реакционный раствор в количестве 0.025:1 М:М к серной кислоте. Исследование химического состава материала подтвердило присутствие содопантов в количестве десятых долей процентов масс. Для сравнения активности материалов при освещении ультафиолетом и видимым излучением сконструирован емкостный реактор со сменными крышками. В крышках реактора вмонтированы 9 светодиодных источников DFL-5013UVC-380, длина волны 380 нм для УФ-облучения и L54 PWC, длина волны 450 нм для видимого излучения. Светодиоды проверяли на специальной установке таким образом, чтобы э.д.с., которая возникает в германиевом фотодиоде при освещении ультрафиолетовым источником и источником видимого света были близки по величине. Проведенное тестирование в трех условиях ‒ светоизоляции, УФ и видимого облучения ‒ показало, что все материалы повышают активность при освещении, но наиболее перспективным является материал, содопированный серой и хлором.
5
Муратова, Екатерина Николаевна. "THERMAL STUDIES OF POROUS ALUMINUM OXIDE MEMBRANES." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 13 (December 23, 2021): 312–19. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2021.13.312.
Full textAbstract:
Изучение оптических свойств наноразмерных мембран пористого анодного оксида алюминия позволяет значительно расширить области применения данного материала. В работе представлены результаты тепловизионных исследований мембран пористого анодного оксида алюминия с различными структурными параметрами. Построены профили распределения температуры для мембран, полученных в различных электролитах на основе серной, щавелевой и ортофосфорной кислотах. Установлено, что экранирование ИК излучения сильнее (примерно на 30%) проявляется у мембран с меньшим диаметром пор d ≈ 20 нм по сравнению с мембранами, у которых d ≈ 200 нм. Это связано с рассеиванием теплового излучения на неоднородностях структуры, которых значительно больше в мембранах пористого анодного оксида алюминия, полученных на серной кислоте. В качестве источников неоднородности выступают поры малого диаметра, недотравленные области и дефекты. Также, за счет повышенной активности серной кислоты по сравнению с другими используемыми кислотами большее количество анионов встраивается в структуру образца. Study of optical properties of nanoscale membranes of porous anodic alumina can significantly expand the scope of this material. The paper presents the results of thermal imaging studies of porous anodic alumina membranes with various structural parameters. Temperature distribution profiles for membranes obtained in various electrolytes based on sulfuric, oxalic and orthophosphoric acids have been constructed. It was found that the shielding of IR radiation is more pronounced (approximately 30 %) in membranes with a smaller pore diameter d ≈ 20 nm compared to membranes with a larger pore diameter d ≈ 200 nm. This is due to the scattering of thermal radiation on structural inhomogeneities, which are much higher in porous anodic alumina membranes obtained with sulfuric acid. Small-diameter pores, under-etched areas and defects act as sources of inhomogeneity. Also, due to the increased activity of sulfuric acid in comparison with other acids used, more anions are incorporated into the structure of the sample.
6
АБДРАХИМОВ, Владимир Закирович, and Елена Сергеевна АБДРАХИМОВА. "Использование отходов цветной металлургии и ортофосфорной кислоты в производстве жаростойкого бетона." Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, no. 2 (February 28, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.02.42-48.
Full textAbstract:
В связи с сокращением природного сырья для производства строительных материалов необходимо вовлекать, например, для производства жаростойкого бетона отходы производства. Это дает возможность исключить затраты на геологоразведочные работы, строительство и эксплуатацию карьеров, высвободить значительные земельные участки, минимизировать воздействие негативных антропогенных факторов. В данной работе для производства жаростойкого бетона использовались отходы цветной металлургии: ватержакетный шлак, который применяли в качестве железосодержащего наполнителя, и шлак от выплавки безуглеродистого феррохрома в качестве алюмосодержащего наполнителя. Проведенные исследования показали, что в феррит-кальциевом шлаке оксид двухвалентного железа (фаялит) быстро реагирует с ортофосфорной кислотой и разогревает смесь до необходимой температуры для появления вяжущих свойств. Таким образом, благодаря использованию ортофосфорной кислоты в качестве связующего удается утилизировать более половины отходов цветной металлургии и при этом получить жаростойкие бетоны с высокими физико-механическими показателями.
7
Сабадаш, Віра Василівна, and Ярослав Михайлович Гумницький. "Дослідження термодинаміки адсорбції ортофосфорної кислоти природним цеолітом у статичних умовах." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1878.
Full textAbstract:
В роботі приведено результати досліджень термодинаміки процесу адсорбції фосфатів з модельного розчину ортофосфорної кислоти в статичних умовах. Досліджено зміну рН розчинів фосфатів у процесі адсорбції. Адсорбцію фосфатів було описано ізотермами Фрейндліха та Ленгмюра із R2>0.9. Встановлено, що ізотерму адсорбції ортофосфорної кислоти можна описати ізотермою БЕТ (Брунауера, Еммета і Теллера). Параметри рівняння БET для процесу адсорбції фосфату цеолітом наступні: 1/(amK)=0.0196; (K-1)/( amK)=0.3304; К=0.99352416; максимальне значення адсорбційної здатності на фосфатах у полімолекулярному шарі am = 51,35296. Термогравіметричним методом досліджено цеоліт до та після адсорбції фосфатів. В роботі представлено дериватограми досліджуваних зразків природного цеоліту та зразка після адсорбції ортофосфорної кислоти з 10% розчину. Нами проведено розрахунки термодинамічних параметрів реакцій які можливі під час адсорбції фосфатів з концентрованих розчинів ортофосфорної кислоти природним цеолітом. Постановка питання полягала у встановленні імовірності утворення поліфосфату, який було ідентифіковано за значенням температури фазового переходу на термограмі як натрію трифосфат. Приведено реакції взаємодії фосфатів з поверхнаю цеоліту. Приведено розрахунки термодинамічних параметрів для різних варіантів проходження реакцій взаємодії фосфатів з цеолітовою матрицею. Встановлено найбільш імовірну схему взаємодії згідно значень ізобарно-ізотермічного потенціалу. Розраховано термодинамічні параметри даних реакцій. Встановлено, що хемосорбція фосфатіону та утворення полі фосфату в порах сорбенту є спонтанною реакцією. Для даної реакції за температури t=298 ºK ізобарно-ізотермічний потенціал становив ΔG=-1202.91 , кДж / моль, зміна ентропії DS°298=0.397 кДж / (моль K), зміна ентальпії DH°298=-1084.6 кДж / моль.
8
Гриншпан, Д. Д., А. Н. Гончар, Т. А. Савицкая, Н. Г. Цыганкова, and С. Е. Макаревич. "Реологические свойства систем целлюлоза–хитозан–ортофосфорная кислота в различных фазовых состояниях." Высокомолекулярные соединения А 56, no. 2 (2014): 142–51. http://dx.doi.org/10.7868/s2308112014020059.
Full text
9
Турсункулов, О. М., Э. М. Ибрагимова, Н. Э. Искандаров, С. Э. Улугмурадов, Х. Т. Юсупов, М. Баиев, and М. А. Махмудов. "ПОЛУЧЕНИЕ СЛОЯ МИКРОКРИСТАЛЛОВ ПЕРЕХОДНЫХ МЕТАЛЛОВ НА АНОДИРОВАННОЙ ПОВЕРХНОСТИ АЛЮМИНИЯ." «Узбекский физический журнал» 22, no. 1 (January 10, 2020): 44–51. http://dx.doi.org/10.52304/.v22i1.178.
Full textAbstract:
В работе изучено формирование пористого слоя оксида алюминия на поверхности алюминия электрохимическим методом в процессе образования и растворения оксида в водных растворах щавелевой и ортофосфорной кислот. На полученной подложке анодированного оксида алюминия были синтезированы микроразмерные структуры меди и никеля путем вакуумного осаждения. Морфология поверхности, элементный состав и кристаллическая структура полученных образцов были анализированы при помощи сканирующего электронного микроскопа и рентгеновского дифрактометра.
10
Дробяз, Е. А., М. Г. Голковский, И. К. Чакин, Е. Г. Бушуева, and Д. С. Волков. "Коррозионная стойкость материалов, полученных электронно-лучевой наплавкой порошковых Fe - Cr - Ni - Ti-смесей." Металловедение и термическая обработка металлов, no. 12 (December 10, 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2021.12.48-53.
Full textAbstract:
Исследована коррозионная стойкость поверхностных слоев конструкционной стали 12ХН3А, модифицированных хромом, никелем и титаном с использованием технологии вневакуумной электронно-лучевой наплавки. Проведены механические испытания на растяжение, структурный и фазовый анализы полученных материалов, установлена суммарная концентрация легирующих элементов. Определена коррозионная стойкость наплавленных на сталь 12ХН3А слоев разного состава при воздействии азотной (65 %), серной (5 %) и ортофосфорной (65 %) кислот. Показана возможность повышения коррозионной стойкости крупногабаритных стальных заготовок путем электронно-лучевой наплавки порошковых смесей на их поверхность.
Dissertations / Theses on the topic "Кислота ортофосфорна"
1
Заїкіна, М. Л., Ольга Анатоліївна Матвієнко, Ольга Анатольевна Матвиенко, and Olha Anatoliivna Matviienko. "Підвідний пристрій осьового хімічного насоса зі зниженими гідравлічними втратами." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39691.
Full text
2
Шкромада, О. І., Аліна Володимирівна Піхтірьова, Алина Владимировна Пихтирева, and Alina Volodymyrivna Pikhtirova. "Вирощування свиней без антибіотиків." Thesis, ALUNA, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80911.
Full textAbstract:
Наразі великою проблемою ведення сучасного свинарства є використання великої кількості антимікробних засобів на кожному етапі виробництва. Науковцями доведено, що навіть період кореляції не дає повного виведення з організму тварини антибіотиків. Їх залишки можна визначити у м’ясі. Нажаль доступні методи визначення антимікробних засобів мають обмежену чутливість. Тому навіть у пробах м’яса, які згідно лабораторних токсикологічних тестів «вільні» від антимікробних засобів, можуть міститися залишки препаратів, але в менших дозах. Результатом вживання в їжу такого м’яса у людини розвивається не чутливість до тих груп антимікробних препаратів, які використовують у тваринництві.
Дослідженнями доведено, що мурашина та ортофосфорна кислоти in vitro при рН 3,5 та експозиції 60 хв. руйнують 88-95 % ооцист кокцидій. Застосування кислот для випоювання поросятам складало екстенсефективність 90 %. Єдиною умовою використання даного способу дезінвазії є контроль рН води при застосуванні.Сейчас большой проблемой ведения современного свиноводства является использование большого количества антимикробных средств на каждом этапе производства. Учеными доказано, что даже период корреляции не дает полного вывода из организма животного антибиотиков. Их остатки можно определить в мясе. К сожалению доступные методы определения антимикробных средств имеют ограниченную чувствительность. Поэтому даже в пробах мяса, которые согласно лабораторных токсикологических тестов «свободные» от антимикробных средств, могут содержаться остатки препаратов, но в меньших дозах. Результатом употребления в пищу такого мяса у человека развивается не чувствительность к тем группам антимикробных препаратов, используемых в животноводстве. Исследованиями доказано, что муравьиная и ортофосфорная кислоты in vitro при рН 3,5 и экспозиции 60 мин. разрушают 88-95% ооцист кокцидий. Применение кислот для выпойки поросятам составляло екстенсефективнисть 90%. Единственным условием использования данного способа дезинвазии является контроль рН воды при применении.
Currently, a major problem in modern pig farming is the use of a large number of antimicrobials at each stage of production. Scientists have proven that even the correlation period does not give complete elimination of antibiotics from the animal's body. Their residues can be identified in the meat. Unfortunately, the available methods for determining antimicrobial agents have limited sensitivity. Therefore, even meat samples, which according to laboratory toxicological tests are "free" of antimicrobials, may contain drug residues, but in smaller doses. As a result of eating such meat, humans develop insensitivity to those groups of antimicrobials used in animal husbandry. Studies have shown that formic and orthophosphoric acids in vitro at pH 3.5 and exposure for 60 minutes. destroy 88-95% of oocysts of coccidia. The use of acids for feeding piglets was extensibility of 90%. The only condition for using this method of disinvasion is to control the pH of water during use.
3
Кравченко, О. М., Н. В. Решетняк, and Олександр Миколайович Огурцов. "Оптимізація технології виробництва хлібопекарських дріжджів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41443.
Full text
4
Згоранець, Олег Васильович. "Робочі властивості стрижневих сумішей з комплексними зв’язувальними компонентами на основі металофосфатів." Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/42987.
Full textAbstract:
Магістерська дисертація: 98 с., 49 рис., 30 табл., 32 посилань.
Об’єкти дослідження: стрижні, виготовлені із металофосфатних сумішей експериментального складу; виливки із залізовуглецевих сплавів (технологічні проби на пригар та на вибиваємість).
Предмет дослідження: пригар на поверхні виливків; шорсткість литих поверхонь; робота вибивання та гігроскопічність стрижневих сумішей.
Мета роботи: визначення комплексу робочих властивостей: стійкості до пригару, вибиваємості, а також технологічної властивості – гігроскопічності стрижневих сумішей, які містять зв’язувальні компоненти металофосфатного типу.
Методи дослідження: виготовлення спеціального модельного оснащення; виготовлення ливарних форм і стрижнів, плавлення і заливання металу; контроль шорсткості литих поверхонь за еталонами, визначення роботи вибивання та гігроскопічності традиційними методами.
Результати дослідження: установлено закономірності утворення пригару залежно від складу стрижневих сумішей та товщини стінок виливка, визначено роботу вибивання та гігроскопічність усіх сумішей. Показано, що стрижні із ряду сумішей можуть бути застосовані без протипригарних покриттів.
Значущість роботи: в роботі вперше підтверджено з технологічної точки зору реальну можливість використання стрижневих сумішей з фосфатами кремнію, алюмінію, натрію, калію, марганцю для виготовлення виливків із залізовуглецевих сплавів.
Галузі застосування: дрібні ливарні стрижні (масою до декількох кг), які зміцнюються у печі або в нагрітому оснащенні (150…300 ºС, залежно від складу суміші), для виготовлення виливків із залізовуглецевих сплавів.
Економічна ефективність – умовний економічний ефект 44 777 грн.
Прогнозовані припущення: поступове впровадження стрижневих сумішей, починаючи з цехів із індивідуальним і дрібносерійним виробництвом. Зниження собівартості литва, покращення якості литих поверхонь, санітарно-гігієнічних умов праці, екологічної ситуації.Master's dissertation: 98 pp., 49 figs., 30 tables, 32 references. Objects of research: rods made of metal-phosphate mixtures of experimental composition; castings from ferrocarbon alloys (technological tests for burn and knockout). Subject of research: burns on the surface of castings; roughness of cast surfaces; beating work and hygroscopicity of rod mixtures. Purpose: to determine the set of working properties: resistance to scorching, knockout, as well as technological properties - hygroscopicity of the core mixtures, which contain binders of metal-phosphate type. Research methods: production of special model equipment; production of molds and rods, melting and pouring of metal; control of roughness of cast surfaces according to standards, definition of work of knocking out and hygroscopicity by traditional methods. The results of the research: the regularities of burn formation depending on the composition of the core mixtures and the thickness of the casting walls are established, the work of knocking out and hygroscopicity of all mixtures are determined. It is shown that rods from a number of mixtures can be used without non-stick coatings. Significance of the work: the work for the first time confirmed from a technological point of view the real possibility of using core mixtures with phosphates of silicon, aluminum, sodium, potassium, manganese for the manufacture of castings from ferrocarbon alloys. Areas of application: small casting rods (weighing up to several kg), which are hardened in a furnace or in heated equipment (150… 300 ºC, depending on the composition of the mixture), for the manufacture of castings from iron-carbon alloys. Economic efficiency - conditional economic effect UAH 44,777. Projected assumptions: gradual introduction of core mixtures, starting with shops with individual and small-scale production. Reducing the cost of casting, improving the quality of cast surfaces, sanitary and hygienic working conditions, environmental situation.
5
Удовиченко, В. В. "Організація стимулювання персоналу на підприємстві ПАТ "Сумихімпром" цеху ортофосфорної кислоти." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38598.
Full textAbstract:
Суттєвим елементом оновленої системи управління діяльністю є управління персоналом підприємства основою якого була і залишається система матеріального стимулювання працівників, що дозволяє значно підвищити кінцеві результати трудової діяльності та досягти генеральної мети підприємства – максимізації прибутку.