Academic literature on the topic 'Зона ігрова'

У статі автором визначено основні методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною-клієнтом: центрованість ігрової терапії на дитині, символізм «мови» гри та іграшок, забезпечення злиття витіснених частин психіки дитини через гру, сприймання гри як зони відповідальності та компетентності дитини, ігрова терапія сприяє розгортанню абреакційної гри як свідомого переживання певного травматичного моменту, виставлення терапевтичних обмежень ігрової терапії у вигляді незмінних правил. Оскільки гра діє на імпульси з-за меж свідомості дитини – несвідомого, то враховано терапевтичний вплив ігор через такі їх можливості як: полегшення спілкування (самовираження, доступ до несвідомого, безпосереднє навчання, непряме навчання), сприяння емоційному оздоровленню (катарсис, абреакція, позитивні емоції, кондиціонування страхів, профілактика стресових станів, стрес- менеджмент), покращення соціальних стосунків (терапевтичні стосунки, емпатія, соціальна компетентність, закріплення досвіду), удосконалення особистих якостей (моральний розвиток, стійкість, прискорений психологічний розвиток, креативність, саморегуляція, самооцінка). Доведено, що методологічні та організаційні аспекти використання ігрової терапії у роботі із дитиною-клієнтом сприяють її психосоціальному розвитку та поліпшенню психічному здоров’ю через створення безпечного, конфіденційного та турботливого середовища, яке дозволяє дитині грати з якомога меншими обмеженнями, але стільки, скільки необхідно (для фізичної та емоційної безпеки). Висновки. Визначені методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною враховують її унікальний рівень розвитку та дозволяють освоїтися у більш комфортній ситуації для продуктивного самовираження та пізнання.

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток творчих здібностей та дивергентного мислення особистості у процесі навчання та фахової підготовки та створення психотехнологій розвитку креативності, які відповідають викликам сучасності. Мета дослідження – створити та перевірити ефективність Т-гри «Креативність». Вибірка і методи дослідження. У дослідженні використано методику діагностики креативності О. Тунік (2001). Вибірку склали 21 особа (10 осіб увійшли в експериментальну групу та 11 – в контрольну) – усі студенти факультету психології і соціології ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Результати. Мета апробованої гри – скласти паззл, отримуючи його деталі у результаті успішного виконання у команді та індивідуально завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей, а також на усвідомлення власних мотивів, установок та ставлень, релевантних проблемі творчої діяльності. Процес гри: учасники під керівництвом ведучого виконують завдання та вправи, згруповані за змістом за такими проблемними категоріями: «розвиток невербальної креативності», «розвиток вербальної креативності», «розвиток естетичних здібностей», «розвиток мотивації до творчої діяльності», «розвиток здатності розв’язання творчих проблем у групі», «розвиток семантичної гнучкості як креативної здатності». Потрапляючи на певну кольорову зону шляхом кручення стрілки-дзиги, учасники отримують можливість вибрати завдання відповідної кольорової зони. Номер завдання у зоні визначається шляхом кидання кубику (від 1 до 6). За результатами виконання завдань учасники просуваються у грі, отримуючи частики паззлу, який вони мають заповнити. Переможцем вважається той учасник, який першим складе паззл. Висновки. Подана у дослідженні Т-гра «Креативність» є дієвим інструментом у розвитку вербальної та образної креативності суб’єкта навчальної-діяльності. На відміну від тренінгових методів формування творчих здібностей або інших групових чи індивідуальних форм роботи з клієнтом Т-гра «Креативність», маючи найбільш суттєві ознаки гри, створює сприятливі умови для залучення до формувальних впливів різних категорій учасників, знімає психологічні бар’єри участі у розвивальних програмах, дозволяє охопити різні аспекти творчих здібностей та розвинути їх у межах ігрової взаємодії.

Мета: встановити особливості виконання результативних ударів у ворота футболістами високої кваліфікації. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій (ТТД) здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Усього було проаналізовано 108 ігор. У роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація ТТД, методи математичної статистики. Результати: у роботі представлено дані, які характеризують особливості виконання результативних ударів у ворота футболістами в іграх команд високого рівня. Усього було зареєстровано й проаналізовано 344 голи в 108 іграх команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Усі результативні удари класифікувалися за часом, місцем, ситуацією, способом та умовами виконання. Висновки: встановлено, що футболісти високої кваліфікації результативні удари в ворота частіше виконували з 76 по 90 хвилини гри, із зони штрафної площі (крім площі воріт), після передачі м'яча від партнера по команді, першим дотиком, по м'ячу з ґрунту, в нижню частину воріт. Ключові слова удари, штрафна площа, площа воріт, каркас воріт, провідна нога, стандартне положення, область воріт, ігрове амплуа.

лише в навчальному процесі, а й в організації самого освітнього середовища. Основною її метою є формування ключових компетенції, однією серед яких є інформаційно-цифрова. Орієнтуючись на законодавство України, визначено засіб, що сприятиме досягненню поставлених завдань. Це сенсорна інтерактивна дошка (СІД). На підставі аналізу педагогічних джерел та нормативної бази з‟ясовано поняття «освітнє середовище Нової української школи». Охарактеризовано вісім навчальних осередків – навчально-пізнавальний, тематичний, ігровий, художньо-творчий, куток живої природи, відпочинку, класної бібліотеки, учителя. Зазначається, що осередки в класі варто організовувати так, щоб дитина могла самостійно їх доповнити. Визначено шляхи використання сенсорної інтерактивної дошки в цих зонах класу; її особливості та можливості. З‟ясовано, що сенсорна інтерактивна дошка виступає засобом реалізації можливостей учителя. За допомогою спеціальних програм він може реалізувати не лише свій потенціал, але й учнів. У статті коротко описано деякі з них (Starfall, Тopmarks, Рrometheanplanet), наведено приклади використання. Визначено очікуваний результат на основі власних спостережень та практики роботи. Зазначається, що не лише навчальні програми можуть сприяти досягненню мети, але й стандартне забезпечення, таке як нотатки. Використання сенсорної інтерактивної дошки в освітньому середовищі НУШ спирається на досвід та бажання вчителя. Часто можна спостерігати пасивне використання зазначеного засобу навчання – як екран монітору. В цьому випадку інтерактивна дошка не виконує своїх функцій і не надає достатньо якісної навчальної інформації, до якої можна «доторкнутися». Важливим є організація такого виду діяльності, при якому діти застосовуватимуть практичні навички при роботі з СІД. Саме таким чином і формуватиметься інформаційно-цифрова компетентність.

Мета: обґрунтування ефективності використання методики тактичної підготовки із застосуванням анімаційних ілюстрацій у тренувальному процесі тенісистів 10–12 років. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 16 тенісистів віком 10–12 років, із них 8 тенісистів було обрано до складу експериментальної групи та 8 тенісистів увійшли до складу контрольної групи. У контрольній групі заняття проводилися за традиційною методикою, а в експериментальній групі додатково були введені вправи з використанням анімаційних ілюстрацій та допоміжні спеціалізовані тренажери з техніко-тактичної підготовки гравців. Педагогічні спостереження проводилися в процесі тренувань. Було проведено психофізіологічне тестування за допомогою комп’ютерних програм «Психодіагностика», «Діагност», програми С.С. Єрмакова «Реакція вибору», а також тестування техніко-тактичної підготовленості за всесвітньою системою «Міжнародного тенісного номеру» (MTN). У статистичному аналізі порівняно середні значення, значення критерію Стьюдента. Результати. Наведено принцип наочності навчання та використано інтерактивний метод вирішення тактичних завдань. Доведено, що метод навчання тенісистів, який застосовується, збільшив практично всі показники тестування спеціальної фізичної та техніко-тактичної підготовленості, якості виконання ударів у розіграшах. Розроблений метод позитивно впливає на точність ударів і результативність завершення розіграшів у матчах. Висновки. Тактичні комбінації у тенісі дуже варіативні. Тактика тенісиста залежить від стилю гри. Проте спортсменам віком 10–12 років складно виробити свій стиль гри через психологічну напругу на змаганнях. Таким чином, найефективнішим є використання у матчах заздалегідь вивчених та доведених до автоматизму тактичних комбінацій і дій. У нашій роботі розкрито ефективність застосування методики тактичної підготовки тенісистів із використанням анімаційних ілюстрацій. Ця методика дала змогу покращити якість і точність влучення ударів у визначену зону, а також сприяла більш швидкому ухваленню рішення в ігрових ситуаціях на корті. Розроблена методика адекватна розв’язанню завдань тренувального процесу з тактичної підготовки тенісистів 10–12 років і може бути рекомендована у широкій практиці тренувань тенісистів вікової категорії до 10 років.

Тилькун, Г. В. Проект озеленення території у парковій зоні «Зелений гай» : магістерська робота : 193 Геодезія та землеустрій / Г. В. Тилькун ; керівник роботи Сахно Є. Ю. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2019. – 72 с.
В першому розділі науково-дослідницької роботи проведено аналіз теоретичних підходів щодо аналізу проблеми озеленення територій міст, організація робіт з озеленення територій та визначаються типи і функції насаджень. Проводиться аналіз кошторисів на будівництво парків, садів, скверів, бульварів. Призначення використання добрив та їх ефективність. Боротьба з сорняками та їх різновиди. Проектування зелених насаджень в парках, міських садах, мікрорайонах та на інших територіях міста. В другому розділі роботи наведено завдання розробки проекту з озеленення території паркової зони «Березовий гай» міста, підрахована площа території для озеленення та проведені роботи щодо вибору ділянки по озелененню території. Способи й точність визначення площ земельних ділянок. Проведення робіт з вибору ділянки по озелененню території. Третій розділ наукової роботи присвячено реалізації проекту «Подих рідного міста» та економічному обґрунтуванню проектних рішень. Насадження спеціального призначення всередині і поза-містом. Формування системи озеленення та її нормативи у різних населених місцях. Вибір дерев у паркову зону «Березовий гай». Економічна підтримка проекту, календарний план та кошторис витрат на надання послуг по виконанню природоохоронного заходу. Четвертий розділ наукової роботи присвячено охороні праці при проведенні робіт з озеленення території, а саме: загальні положення та обов’язки озеленювача. Відношення зелених насаджень до об’єктів благоустрою, основні робочі операції у зеленому господарстві. Вирішення завдань та обов’язків, з’ясування шкідливих та небезпечних чинників які можуть діяти на кожного з озеленювачів.

Тилькун, Г. В. Проект озеленення території у парковій зоні «Зелений гай» : магістерська робота : 193 «Геодезія та землеустрій» / Г. В. Тилькун ; керівник роботи Сахно Є. Ю. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2019. – 76 с.
В першому розділі науково-дослідницької роботи проведено аналіз теоретичних підходів щодо аналізу проблеми озеленення територій міст, організація робіт з озеленення територій та визначаються типи і функції насаджень. Проводиться аналіз кошторисів на будівництво парків, садів, скверів, бульварів. Призначення використання добрив та їх ефективність. Боротьба з сорняками та їх різновиди. Проектування зелених насаджень в парках, міських садах, мікрорайонах та на інших територіях міста. В другому розділі роботи наведено завдання розробки проекту з озеленення території паркової зони «Березовий гай» міста, підрахована площа території для озеленення та проведені роботи щодо вибору ділянки по озелененню території. Способи й точність визначення площ земельних ділянок. Проведення робіт з вибору ділянки по озелененню території. Третій розділ наукової роботи присвячено реалізації проекту «Подих рідного міста» та економічному обґрунтуванню проектних рішень. Насадження спеціального призначення всередині і поза-містом. Формування системи озеленення та її нормативи у різних населених місцях. Вибір дерев у паркову зону «Березовий гай». Економічна підтримка проекту, календарний план та кошторис витрат на надання послуг по виконанню природоохоронного заходу. Четвертий розділ наукової роботи присвячено охороні праці при проведенні робіт з озеленення території, а саме: загальні положення та обов’язки озеленювача. Відношення зелених насаджень до об’єктів благоустрою, основні робочі операції у зеленому господарстві. Вирішення завдань та обов’язків, з’ясування шкідливих та небезпечних чинників які можуть діяти на кожного з озеленювачів.

Сучасні стадіони повинні відповідати суворим вимогам, що пред'являються до безпеки під час спортивних змагань. Головна вимога, яка має бути виконана, – створення об'єкта, безпечного для всіх, хто ним користується, будь-то глядачі, учасники матчу, офіційні особи, представники ЗМІ, обслуговуючий персонал.
Modern stadiums must match the strict requirements for safety during sports competitions. The main requirement that must be met is the creation of an object that is safe for all participants, be it spectators, match participants, officials, media representatives, service personnel.

Сучасні стадіони повинні відповідати суворим вимогам, що пред'являються до безпеки всіх учасників під час спортивних змагань. Головна вимога, яка має бути виконана, – створення об'єкта, безпечного для всіх, хто ним користується, будь-то глядачі, учасники матчу, офіційні особи, представники ЗМІ, обслуговуючий персонал.
Modern stadiums must match the strict requirements for safety during sports competitions. The main requirement that must be met is the creation of an object that is safe for all participants, be it spectators, match participants, officials, media representatives, service personnel.