Academic literature on the topic 'Залежність напруги'

Одним із напрямків підвищення ефективності перетворення енергії вітру є удосконалення конструкції відомих генераторів або розробка принципово нових типів генераторів. Природа вітру носить мінливий характер, тому актуальною задачею є використання максимально можливого потенціалу вітру при електромеханічному перетворенні енергії. Жорстка залежність потужності на валу ротора вітроустановки від аеродинамічних характеристик лопаті відомі і втілені в інженерні рішення, проте узгодження отриманої потужності з потужністю електричної машини, що під’єднана до ротора, вимагає додаткових досліджень. Розроблено чисельну математичну модель для дослідження параметрів та характеристик синхронного генератора із постійними магнітами, що враховує двосторонню активну зону статора та аеродинамічні параметри ротора вітроустановки.При низьких швидкостях вітру (3-5 м/с) напруга генератора знаходиться на половинних значеннях свого максимуму, що пояснюється аеродинамічними параметрами ротора та параметрами електрогенератора. При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт.При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт.При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт. Результати моделювання механічних характеристик вітрової турбіни та генератора підтверджують адекватність розробленої моделі та достовірність отриманих результатів, що дозволяє використовувати дану модель для подальших досліджень та оцінки ефективності методів та засобів підвищення ефективності перетворення енергії вітру. Бібл. 6, табл.1, рис. 8.

Наведено результати досліджень з вивчення особливостей росту чистопородних і помісних свиней за індексами інтенсивності формування, рівномірності та напруги росту. Вивчена залежність між середньодобовими приростами у вікові періоди 0–3; 1–3 і 4–6 місяців з живою масою у 6 місяців (r = 0,676; 0,667 і 0,845). Статистично значуща кореляція між середньодобовими приростами та індексами росту, визначеними в початковий період онтогенезу (r = 0,558–0,950), свідчить про доцільність використання цих показників при відборі свиней. Одержані дані доводять можливість раннього прогнозування продуктивності свиней, що сприятиме підвищенню ефективності товарного свинарства.

Проведено розрахунки локального електромеханічного відгуку тонких плівок напівпровідників-іоніків, викликаного локальними змінами концентрації іонів (стехіометричний внесок) та вільних електронів і дірок (електрон-фононна взаємодія внаслідок деформаційного потенціалу). Отримано динамічні деформаційно-вольтові петлі гістерезису в тонкій плівці іоніка-напівпровідника з рухливими акцепторами (донорами) і дірками (електронами). У випадку "блокуючих" електродів, які не пропускають іони, зміни концентрації дірок (електронів) вносять основний внесок у залежність механічного зміщення поверхні плівки від електричної напруги, прикладеної до зонда, що безпосередньо реєструється методами скануючої зондової мікроскопії (СЗМ). Таким чином, СЗМ переміщення поверхні іоніка-напівпровідника може надати важливу інформацію про локальні зміни зарядового стану акцепторів (донорів) та електрон-фононні кореляції через деформаційний потенціал.

Актуальність теми дослідження. Для отримання зварних з’єднань із високолегованих сталей, тугоплавких та активних металів, твердих та надтвердих сплавів ефективно застосовують способи зварювання тиском, зокрема, дифузійне зварювання, яке має суттєві переваги поряд з іншими видами зварювання та дозволяє отримувати зварні конструкції складної форми з мінімальними деформаціями. Постановка проблеми. Серед джерел енергії, що застосовують для дифузійного зварювання, найбільш перспективним є нагрів тліючим розрядом, що горить у середовищі інертних або активних газів при їх тиску нижче за атмосферний і який забезпечує можливість регулювати в широких межах інтенсивність і локальність нагріву. Однак суттєвим недоліком тліючого розряду є його недостатня стабільність і здатність переходити в дугову форму, що може призводити до оплавлення і руйнування деталей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широка номенклатура зварних виробів визначає необхідність регулювання енергетичних характеристик розряду в значних межах. У цих умовах проблема керованості тліючого розряду стає безпосередньо пов’язаною із проблемою забезпечення його стабільності. Питанню підвищення стійкості тліючого розряду присвячена значна кількість досліджень, однак у своїй більшості вони відносяться до процесів хіміко-термічної або лазерної обробки матеріалів і не відповідають режимам горіння тліючого розряду, що застосовуються в умовах зварювання. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. До теперішнього часу, всі спроби забезпечити стабільне існування потужнострумового тліючого розряду в межах обраної форми в різних технологічних процесах не є вельми ефективними, оскільки не беруть до уваги мультифакторність проблеми, головним чином зосереджуючись лише на енергетичних аспектах. Постановка завдання. Метою роботи є вдосконалення методів керування і стабілізації потужнострумового тліючого розряду в процесах дифузійного зварювання. Виклад основного матеріалу. Для забезпечення стабільності тліючого розряду в роботі запропоновано використовувати певний критерій, який поєднує параметри режиму горіння розряду з умовами переходу його в електричну дугу. Таким критерієм у роботі обрано співвідношення середньої напруги на розрядному проміжку, що визначається частотою виникнення дугових пробоїв, до напруги горіння стабільного тліючого розряду. За відсутності дугових пробоїв значення критерію наближається до максимального К = 1, зі збільшенням частоти імпульсів дуги величина К поступово знижується. Оскільки стійкість тліючого розряду суттєво залежить від основних параметрів режиму, у роботі визначено інтегральний показник, який поєднаний із критерієм стійкості. У ролі такого показника застосовано добуток струму розряду та тиску газу. Встановлено аналітичну залежність критерію стійкості від обраного показника. Розроблено схему автоматичного пристрою переривання процесу нагрівання за умови, якщо фактичне значення коефіцієнта стійкості опуститься нижче його заданого значення. Висновки відповідно до статті. Оптимальне регулювання тліючого розряду в процесах дифузійного зварювання за умов забезпечення його стабільності може ефективно здійснюватися на основі критерію стійкості, що визначається як співвідношення середнього значення напруги на розрядному проміжку до напруги горіння стабільного тліючого розряду, і величина якого при оптимальному процесі становить 0,5…1.

Реферат – У випадках виявлення проблем із передньою частиною ока людини необхідно проводити досить інформативну діагностику для розуміння шляхів її вирішення. При цьому найкраще застосувати ультразвукові дослідження, а саме біомікроскопічні. Ультразвукова біомікроскопія вважається основним методом діагностики патологій переднього сегменту ока, яка дозволяє провести кількісну і якісну оцінку його структури в нормі та при пошкодженнях. Відповідно при запальних та інфекційних захворюваннях, виразках, ерозіях рогівки і поранень очного яблука проведення ультразвукової біомікроскопії є не можливим. Дослідження проводять для одержання інформації про дефекти ока. Датчик, який використовується при будь-яких методах ультразвукової візуалізації, є однією з головних частин будь-якого ультразвукового приладу, що торкається поверхні тіла пацієнта. З його допомогою електрична енергія перетворюється в енергію ультразвукової хвилі, а також відбиті хвилі приймаються і знову перетворюються в електричну енергію. У даній статті запропоновано створення електричної схеми бездротового датчика для ультразвукової біомікроскопії, яка, у свою чергу, враховує акустичний тракт ока людини. Використання дистанційного модуля передачі інформації розширює можливості проведення огляду не залежно від місця розташування пацієнта, значно зменшує габарити датчика, а також полегшує його функціональність. Обґрунтовано вибір Bluetooth модуля відповідно до його робочої частоти, що не співставляється з іншим медичним обладнанням при застосуванні датчика, і покоління. Визначено основні складові блоку живлення датчика: літій-іонний акумулятор, модуль зарядки із захистом та перетворювач напруги. Виконано розрахунок головного параметра ультразвукового перетворювача. У роботі представлено електричну схему датчика для ультразвукової біомікроскопії, підключення модуля безпровідності до мікроконтролера Arduino Uno і залежність коефіцієнта загасання акустичного тракту від глибини проникнення біологічного середовища людського ока. Ключові слова: ультразвукові дослідження, офтальмоскопічні дослідження, УЗ датчик, діагностика переднього відділу ока, ультразвукова біомікроскопія.

Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.

Види єдиноборств є специфічним засобом психофізичного тренування. Вироблення оптимальних алгоритмів функціонування психіки засобами фізичного впливу над тілом, мобілізація зусиль для подолання екстремальних факторів складної праці вимагають швидко й свідомо входити в специфічний психофізичний стан, в якому раціональна техніка визначає вимоги до розвитку рухових якостей, а рухові якості є основою для реалізації ефективних професійних рухових дій. Вимоги до особистості фахівця водного транспорту як спеціаліста екстремального профілю визначаються базовим комплексом професійно важливих психофізичних якостей, до яких належать: увага, мислення, оперативна пам’ять, емоційна стійкість, саморегуляція, соціально-комунікативні якості, достатній рівень здоров’я та професійна фізична підготовленість. Єдиноборствам притаманні такі особливості: оперативний характер діяльності, висока психічна напруженість, динамізм, нестандартні умови вирішення завдань, залежність результату від особливостей протидії супернику в часто мінливих стресових умовах явно вираженої конфліктної взаємодії. Запропонована методика застосування видів єдиноборств під час підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності містить такі стадії: 1) прийняття техніко-професійного рішення в екстремальній ситуації з двома фазами: формування рухової установки (вибір мети дії) і формування завдання в конкретних умовах; 2) вибір способів вирішення ухваленої техніко-професійної дії, тобто конкретної програми її реалізації; 3) реалізація прийнятого техніко-професійного рішення у порівняно простих умовах, без наявності суттєвих перешкод, і в більш складних, що вимагають оперативної реакції на конкретну ситуацію і відповідної корекції параметрів рухів або дій; 4) зміна самої рухової установки (зумовлена переважно тактично-професійним міркуванням). На факультативному занятті із самозахисту за темою «Поєдинок із рукопашного бою» зі здобувачами вищої освіти I та II курсів у кількості 30 осіб вимірювання психологічного напруження (за методом пульсового режиму) визначило перевагу студентів II курсу, в яких спостерігався оптимальний пульс під час виходу на татамі, впродовж поєдинку і після, що є показником стабільного рівня нервового стану й характеризує високі психофізичні якості. У здобувачів вищої освіти I курсу з досвідом та технікою, набутою впродовж I семестру навчання, різке коливання показників ЧСС до початку поєдинку (від 100–120 поштовхів у хвилину до 150–160 поштовхів у хвилину) супроводжувалося підвищеним передстартовим хвилюванням і вказувало на нестабільність нервово-психічного стану. Визначена нами в дослідженні динаміка змін ЧСС у здобувачів вищої освіти підтверджує вплив засобів єдиноборств (на прикладі рукопашних поєдинків) на рівень психофізичної підготовленості, який залежить від наявності оптимальної психічної напруги та від досвіду підготовки.

CLINICAL PHENOMENOLOGY OF ADAPTATION DISORDERS IN PEOPLE WITH COMPUTER DEPENDENCYStarodubtseva Yu.The purpose of the study was comprehensive study of clinical-psychopathological and pathopsychological peculiarities of adaptation disorders in persons with computer dependence. 147 patients with adaptive disorders (F43.21, F43.22). The main group consisted of 85 patients with signs of computer dependence according to the results of AUDIT-like tests, the control group included 62 patients without signs of addictive behavior. The average age of the examined people was 27,0 ± 3,0 years. Clinical-psychopathological, clinical-anamnestic pathopsychological, psychodiagnostic and statistical methods were used to attain the aim.The structure of computer dependence in the surveyed people of the main group consisted of obsessive surfing (46.2%); computer games (22.3%); virtual dating (6.4%); passion for online gambling (13.7%); cybersex (1.4%). In clinical adaptation disorders, people with computer dependence are dominated by reduced mood; internal stress with inability to relax; increased susceptibility to previously neutral stimuli; irritability; asthenic symptoms; loss of interest in work or study, family and friends; violation of the sleep-wake cycle. According to the psychodiagnostic survey data, the examined people of the main group are characterized by anxiety and depression manifestations by the Hospital scale; severe depressive and anxiety episodes by the Hamilton scale; high levels of situational and personal anxiety by the method of Ch. D. Spielberger, high level of expressiveness of the psychological stress by the scale of T. A. Nemchin. It was concluded that the clinical image of adaptation disorders in persons with computer dependence is characterized by reduced mood background; predilection, predisposition to affectus; alarming manifestations; hyperesthesia; violation of the sleep-wake cycle; clinical manifestations of anxiety and depression by the HADS scale; heavy depressive and anxious episodes by the HDRS scale; high levels of situational and personality anxiety; excessive psychological stress.Key words:adaptation disorders, computer dependence, anxiety, depression, psychological stress, asthenia. РезюмеКЛІНІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РОЗЛАДІВ АДАПТАЦІЇ У ОСІБ З КОМП’ЮТЕРНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮСтародубцева Ю.З метоюкомплексного вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей розладів адаптації у осіб з комп’ютерною залежністю147 хворих з розладами адаптації (F43.21, F43.22) було обстежено з використанням клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного, патопсихологічного, психодіагностичного та статистичногометодів обстеження. Основну групу склали 85 хворих з ознаками комп’ютерної залежності за результатами AUDIT-подібних тестів, контрольну - 62 хворий без ознак залежної поведінки. Середній вік обстежених склав 27,0±3,0 роки.Структуру комп'ютерної залежності у обстежених основної групи склали: нав'язливий серфінг (46,2 %), комп'ютерні ігри (22,3 %), віртуальні знайомства (6,4%), пристрасть до онлайнових азартних ігор (13,7 %), кіберсекс (1,4 %). У клінічних розладах адаптації у осіб з комп’ютерною залежністю домінують пригніченість настро, внутрішня напруга з неможливістю розслабитися, підвищена сприйнятливість до раніше нейтральних подразників, дративлівість, астенічні симптоми, втрата інтересу до роботи або навчання, сім’ї та друзів, порушення циклу сон-неспання. За даними психодіагностичного обстеження у обстежених основної групи відмічалися клінічні прояви тривоги та депресії за Госпітальною шкалою; важкийдепресивний та тривожний епізоди за шкалою Гамільтона; високі рівні ситуативної й особистісної тривожності за методикою Ч. Д. Спілбергера, високій рівень виразності нервово-психічної напруги по шкалі Т. А. Немчина.Встановлено, що для клінічної картини розладів адаптації у осіб з комп’ютерною залежністю притаманні знижений фон настрою, дративлівість, схильність до афекту, тривожні прояви, гіперстезії, порушення циклу сон-неспання, клінічні прояви тривоги та депресії за шкалою HADS,важкі депресивні та тривожні епізоди за шкалою HDRS; високі рівні ситуативної та особистісної тривожності, надмірна нервово-психічна напруга.Ключові слова: розлади адаптації, комп’ютерна залежність, тривога, депресія, нервово-психічна напруга, астенія. РезюмеКЛИНИЧЕСКАЯ ФЕНОМЕНОЛОГИЯ РАССТРОЙСТВ АДАПТАЦИИ У ЛИЦ С КОМПЬЮТЕРНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮСтародубцева Ю.С целью комплексного изучения клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей расстройств адаптации у лиц с компьютерной зависимостью обследовано 147 больных с расстройствами адаптации (F43.21, F43.22) с использованием клинико-психопатологического, клинико-анамнестического, патопсихологического, психодиагностического и статистического методов обследования. Основную группу составили 85 больных с признаками компьютерной зависимости по результатам AUDIT-подобных тестов, контрольную - 62 больных без признаков зависимого поведения. Средний возраст обследованных составил 27,0 ± 3,0 года.Структуру компьютерной зависимости у обследованных основной группы составили: навязчивый серфинг (46,2%), компьютерные игры (22,3%), виртуальные знакомства (6,4%), страсть к онлайновых азартных игр (13,7%), киберсекс (1,4%). В клинической картине расстройств адаптации в лиц с компьютерной зависимостью доминируют подавленность настроения, внутреннее напряжение с невозможностью расслабиться, повышенная восприимчивость к ранее нейтральным раздражителям, раздражительность, астенические симптомы, потеря интереса к работе или учебе, семье и друзьям, нарушения цикла сон-бодрствование. По данным психодиагностического обследования у обследованных основной группы отмечались клинические проявления тревоги и депрессии с Госпитальной шкале; тяжелый депрессивный и тревожный эпизоды по шкале Гамильтона; высокие уровни ситуативной и личностной тревожности по методике Ч. Д. Спилбергера, высокий уровень выраженности нервно-психического напряжения по шкале Т. А. Немчина.Установлено, что для клинической картины расстройств адаптации у лиц с компьютерной зависимостью присущи пониженный фон настроения, раздражительность, склонность к аффектам, тревожные проявления, гиперестезия, нарушения цикла сон-бодрствование, клинические проявления тревоги и депрессии по шкале HADS, тяжелые депрессивные и тревожные эпизоды по шкале HDRS, высокие уровни ситуативной и личностной тревожности, чрезмерное нервно-психическое напряжение.Ключевые слова:расстройства адаптации, компьютерная зависимость, тревога, депрессия, нервно-психическое напряжение, астения.

Вперше спостерігали гістерезис темнових вольт-амперних характеристик (ВАХ) плівок політіопентацену (ПТП), товщиною 1540 нм у сендвічних комірках ІТО(ПТП)Ag при кімнатній температурі і напругах 0–10 В. Встановили, що при негативній полярності ІТО-електрода густина темнового струму J зменшується до стаціонарного значення із сталими часу τ1 = 10 с і τ2 = 150 с. При позитивній полярності цього електрода після спаду J з τ1 = 10 с спостерігається його зростання з τ2 = 150 с. Часовізалежності J, густини струму короткого замикання Jsc, фотоструму Jph і алгебраїчної суми Jsc + Jph зумовлені релаксаційними змінами величини просторових приелектродних зарядів. Фоточутливість S0 плівок ПТП при освітленні монохроматичним світлом 1,51 еВ (об'ємна фотогенерація) у п'ять разів більша від такої для світла 1,77 еВ (приелектродна фотогенерація). Приелектродна фотогенерація характеризується горизонтальною і лінійно зростаючою дільницями залежності S0(V), що зумовлені, відповідно, лінійною і квадратичною змінами Jsc + Jph від напруги V. Для об'ємної фотогенерації ця сума зв'язана із V лінійною залежністю.

Показано, що однією з причин утворення тріщин в тверднуть бетонах є формування напруг, що розтягують, викликаних підвищенням температури в результаті тепловиділення при гідратації цементу спільно з усадковими деформаціями. Встановлено роль технології бетону і виробництва бетонних робіт в утворення тріщин. Показана необхідність узгодження складів бетону і виду використовуваних цементів з сезонними коливаннями температури для досягнення необхідної ранньої міцності бетону при відносно низькому підвищенні температури. Наведено характеристична залежність ранньої міцності бетону від величини теплоти гідратації цементу в ранні терміни твердіння. Наведена залежність дає можливість визначити терміни розпалубки без проведення додаткових випробувань для рядових складів бетону в умовах України.

У статті розглядається питання впливу соціальної державної політики на розвиток структури та змісту підготовки соціального працівника в Україні та в світі. Констатовано, що характерною рисою сучасного розвитку соціальної сфери держави є її залежність від економічного розвитку, який, за твердженням сучасних науковців, аналітиків та експертів, знаходиться в кризовому стані. Розрив між декларованими на державному рівні цінностями соціального плану та реальними потребами населення у соціальному захисті актуалізує проблему готовності соціальних працівників до викликів сучасності. На основі аналізу сучасного стану соціальної політики України, з огляду на чинну систему підготовки соціальних працівників у вітчизняних закладах вищої освіти та провідні напрями вітчизняних досліджень зарубіжного досвіду з визначеної проблеми, зроблено висновок щодо необхідності суттєвої розробки проблеми співвіднесення чинних (світових) моделей соціального захисту населення із особливостями підготовки соціальних працівників з огляду на вітчизняний контекст.