Academic literature on the topic 'Жіночий роман'

У статті розглядаються особливості художньої реалізації жіночого дискурсу в повісті «Мій роман» української авторки к. ХІХ – поч. ХХ століть Любові Олександрівни Яновської. Увагу зосереджено на специфічному поєднанні народницько-реалістичних та модерних рис у зображенні жіночої особистості. Наголошено на тому, що, звертаючись до традиційного наративу, письменниця вдається до новаторських підходів до створення жіночої постаті, здатної до активної діяльності, розвитку, переживання сильних почуттів. Презентація такого образу відбувається шляхом створення оригінальної психологічної парадигми.

В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь кидає виклик патріархатній ієрархічній системі цінностей, начебто встановленій Богом, де її особистісний світ, її гендерна тожсамість розцінюється як «інакшість», яка становить загрозу світовому порядку. Свою «інакшість» героїні роману відчувають через образ «дзеркала», який символізує погляд «Іншого», що перетворює жіночу ідентичність не більше, як в об’єкт для нормативних оцінок, позбавляючи її контролю над власним буттям і можливостей реалізувати власний творчій потенціал. Автор виводить жіночу суб’єктивність за межі реальності буденного життя, де відбувається творчий прорив її свідомості до сфери метафізичного трансцендентного буття. І саме жіночу суб’єктивність, яка не обтяжена холодною, раціональною логікою патріархального світу, автор наділяє здатністю переживати стан екстатичного захоплення буттям, навіть в момент смерті, через її боротьбу і спротив чоловічій тоталітарності раціонального світового порядку. На відміну від позиції радикального фемінізму автор бачить вирішення проблеми суперечності між жіночою та чоловічою статтями через ідею їх гармонійної взаємодоповнюваності в особистісному житті.

Статтю присвячена вивченню популярного культурного феномену ХХІ ст. – мешапу (провідні риси: синтез відомого тексту/історичного контексту з елементами масової культури, комічний модус, симулякризація, абсурд, настанова на руйнування канонів). Увага зосереджена на визначенні національних особливостей сучасної україномовної мешап-прози шляхом співставлення з досягненнями європейської та американської літератури. Аналіз стану вивчення цього питання у вітчизняній науці дає змогу аргументувати актуальність проблеми, а використання порівняльної методології – чітко визначити специфічні риси романів «Із сьомого дна» Я. Бакалець, Я. Яріша та «Нечуй. Немов. Небач» П. Яценка на тлі зарубіжної традиції: звернення до знакових подій та постатей національної історії, зображення боротьби за національні цінності, трагічний та ідеологічно- дидактичний характер, інтелектуальність, тенденція до «олюднення монстрів», увага до жіночих образів, специфічна симулякризація. Доведено художню цінність і самобутність україномовного мешапу. Романи Я. Бакалець, Я. Яріша та П. Яценка, з одного боку, подібні до американо-європейських зразків мешапу, створених за схемою «історична особистість + монстри», а з іншого – виразно демонструють специфіку: змальовують події та постаті відомих особистостей української історії, культури, акцентуючи на важливості боротьби за національні цінності, мають трагічний та ідеологічно-дидактичний характер, складний інтертекст, зображують надмірно антропоморфних інферналів, особливу роль відводять жіночим образам, мотивам підміни/удавання/невпізнання в дусі постмодерністської симулякризації. Україномовна мешап-проза переконливо засвідчує тенденцію оригінальної трансформації традицій зарубіжної культури відповідно до потреб українського суспільства ХХІ ст.

Мета статті — провести зіставний аналіз концептуально-фреймового конструювання жіночої ідентичності на матеріалі роману Ш. Бронте «Джейн Ейр». Об’єкт аналізу — акцентування концептуально-когнітивного фрейму «Ідентичність жінки» в англійській і російській лінгвокультурах. Предмет аналізу — зіставний аналіз оригінального і перекладеного текстів. У роботі використано методи контрастивного та контекстуального аналізу. Результатом проведеного дослідження є розгляд амбівалентності у ставленні до жіночої ідентичності, яку сприймають як закріплення жіночого індивіда за певною особистісною і соціальною позицією, підкреслена важливість тавтологічних і плеонастичних компонентів, що виражають певні смисли, виявлено проблематичний аспект дослідження, окреслено перспективи рішень. Висновки. Переклад роману «Джейн Ейр» відображає мовну свідомість І. І. Введенського, яка відрізняється від досвіду і знань автора оригінального твору. Це дає змогу ідентифікувати мовну особистість самого перекладача, що вважається неприйнятним, бо переклад спотворює розуміння жіночої суті, домисел перекладача частково нівелює задум автора. Практичне застосування результатів роботи полягає в тому, що вони можуть знайти використання в курсах з лінгвокультурології, теорії перекладу, у практиці перекладацької діяльності.

У статті досліджується ґенеза цього подекуди нового жанру популярної літератури, який з’явився перший раз у дев’яностих роках в англомовній літературі («Щоденник Бріджит Джонс» з року 1996 британської авторки Гелен Філдінг), та описується його прояв у сучасній українській, популярній прозі для жінок. Здійснено аналіз наукових праць, які досліджують жанр чикліт (світова рецепція жанру, статті українських дослідниць). Ключова частина статті виходить з аналізу вибраних популярних жіночих творів українських авторок нового тисячоліття, зокрема романів Світлани Пиркало («Зелена Маргарита», «Не думай про червоне: Роман не для молодшого шкільного віку») та Наталки Сняданко («Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки»), під оглядом рис, типових для жанру чикліт і відношення цих творів до фемінізму та постфемінізму.

У статті обгрунтовано, що образ жінки в романі М. Етвуд стає красномовним символом тоталітарної доби і демонструє неприродність будь якого суспільно-політичного устрою, в основі якого є пригноблення й повний контроль над всіма сферами життя людини. В статье обосновано, что образ женщины в романе М. Этвуд становится красноречивым символом тоталитарной эпохи и демонстрирует неестественность любого общественно-политического устройства, в основе которого угнетение и полный контроль над всеми сферами жизни человека. The article substantiates that the image of a woman in M. Atwood's novel becomes an eloquent symbol of the totalitarian era and demonstrates the unnaturalness of any socio-political system, which is based on oppression and complete control over all spheres of human life.

У дипломній роботі представлено теоретичні засади фемінізму як напряму в літературознавстві. З’ясовано його вплив на жіночу прозу, який виявляється у будові світобачення головних героїнь. Проаналізовано головних героїнь прози Галини Вдовиченко і визначено особливості їх формування і становлення як особистостей, а також поділено на рольові моделі: Берегиня, ділова жінка, жінка- воїн.

Дисертацію присвячено дослідженню стратегій увічливості чоловіка як екзостереотипної дискурсивної особистості та виявленню тенденцій їх історичного варіювання в дискурсі британських жіночих романів XVIII - XXI ст.

У магістерській роботі виявлена специфіка аналізу жіночої психології в творчості Джейн Остін на матеріалі роману «Гордість та упередження».
The master's thesis reveals the specifics of the analysis of women's psychology in the work of Jane Austen on the material of the novel "Pride and Prejudice".

Актуальність обраної теми дослідження вмотивована потребою системного впорядкування та осмислення місця і ролі творчості В. Лиса в контексті сучасної української літератури, необхідністю дослідження жіночих образів у творах, проблемно-тематичних, жанрово-стильових особливостей прози письменника, що визначені програмою для вивчення в загальноосвітніх закладах. Об’єктом наукової роботи є роман В. Лиса «Соло для Соломії». Предмет дослідження – особливості потрактування жіночих образів у романі В. Лиса «Соло для Соломії». У науковій роботі вперше реалізовано комплексний підхід до вивчення жіночих образів у творі «Соло для Соломії» В. Лиса, визначено роль творчої спадщини митця в історії української літератури, що дає змогу повніше та об’єктивніше вибудувати загальну картину українського літературного процесу ХХІ століття. Запропоновано ввести твір письменника до програми з української літератури в старших класах та розроблено чіткі методичні рекомендації вчителю української літератури до вивчення жіночих образів роману.
The urgency of the chosen research topic is motivated by the need to systematically organize and comprehend the place and role of V. Lys's work in the context of modern Ukrainian literature, the need to study female images in works, problem-thematic, genre-style features of the writer's prose. The object of scientific work is V. Lys's novel "Solo for Solomiya". The subject of research is the peculiarities of the interpretation of female images in V. Lys's novel "Solo for Solomiya". The scientific work for the first time implements a comprehensive approach to the study of female images in the work "Solo for Solomiya" by V. Lys, defines the role of the artist's creative heritage in the history of Ukrainian literature. It is proposed to introduce the work of the writer in the program of Ukrainian literature in senior classes and developed clear guidelines for teachers of Ukrainian literature to study female characters in the novel.

Семенюк Я. М. Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 61 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають» містить 61 сторінку. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 50 джерел. Об’єктом дослідження є роман-мелодрама І. Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають». Предмет дослідження – поетикальні домінанти роману. Мета розвідки – дослідити поетикальну матрицю роману І. Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають». Виконано наступні завдання: 1) визначено місце та значення творчості І. Роздобудько в контексті сучасної української літератури; 2) охарактеризовано домінанти стилю письменниці; 3) проаналізовано, в чому полягає проблемність жанрового визначення роману «Зів’ялі квіти викидають»; 4) обґрунтовано специфіку поетики твору Методи дослідження – описовий, критичний і герменевтичний методи аналізу художнього твору. Також були застосовані прийоми аналізу та синтезу. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз поетикальної матриці роману І. Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають», до якого входять дослідження творчої манери письменниці, визначення стильових та поетикальних констант, що повторюються в різних творах, а також характеристика поетики художнього світу роману. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані на уроках української літератури в старших класах середньоосвітніх навчальних закладів, спецкурсах із теорії літератури, лекційних та семінарських заняттях із сучасної української літератури у вищих навчальних закладах. Крім того, отримані результати можуть бути включені в усебічне дослідження стилю та поетики творчості І. Роздобудько.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Poetical Matrix of the Novel «Wilted Flowers Are Thrown Away» by I. Rozdobudko» consists of 61 pages. 50 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the melodrama novel «Wilted Flowers Are Thrown Away» by I. Rozdobudko. The subject of investigation: the poetical features of the novel. The aim of investigation is to discover the poetical matrix of the I. Rozdobudko’s novel «Wilted Flowers Are Thrown Away». The following objectives were realized: 1) to define the place and meaning of I. Rozdobudko’s artwork in the context of modern Ukrainian literature; 2) to characterize the most prominent features of I. Rozdobudko’s style; 3) to analyze the problem of genre of the novel «Wilted Flowers Are Thrown Away»; 4) to discover the specificity of the novel’s poetics. The methods of analysis are: descriptive, critical, hermeneutical; also analysis, synthesis, interpretation, description were used. Наукова новизна. There is the first attempt of an essential analysis of the poetical matrix of novel «Wilted Flowers Are Thrown Away» by I. Rozdobudko, that contains the research about the artistic style of the writer, the defining of her style and poetical constants that appear in different artworks, and the characteristics of the poetical system of fictional reality of the novel. The sphere of application. The following research can be used in learning the subject at Ukrainian literature lessons in schools, modern Ukrainian literature courses, in theory of literature courses and seminars at the high education establishments. It’s also can be used in further researches over I. Rozdobudko’s artistic works.

У роботі проаналізовано жанрові та стилістичні особливості сучасного англомовного жіночого роману (на матеріалі твору Ґаррієт Еванс “Rules for Dating a Romantic Hero”)», досліджуються мовні засоби втілення образів головних героїв роману.
The research work focuses on the analysis of the genre and stylistic peculiarities of modern woman’s novel by Harriet Evans “Rules for Dating a Romantic Hero”, language means of representation of images of the main characters of the novel have been investigated.

Лінцова Г. Ю. Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці» містить 90 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи опрацьовано 52 наукових джерела. Мета дослідження полягає в спробі системного дослідження роману поетикальної матриці роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці». У ході написання роботи виконані такі завдання: - на основі наукової літератури здійснено характеристику поетики як будови та єдності текстових структур; - розглянуто модель поетики художнього твору, визначено основні її компоненти, а також окреслено поняття поетикальної матриці; - на основі жанрових характеристик художніх творів окреслено жанрові особливості роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці»; - визначено тематичний рівень твору і його проблематику, сюжет; -проаналізовано особливості групування персонажів та їх характеристики відповідно до жанрової специфіки; - розглянуто наративні структурі роману. Об’єкт дослідження: роман І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці». Предмет дослідження: поетикальна матриця твору, що складається із жанрово-композиційних елементів, нарації та системи образів. Методи дослідження. У роботі використано системний підхід, що передбачає поєднання історико-літературного, культурологічного, описового методів із елементами семіотики. З метою висвітлення особливостей художнього зображення внутрішнього світу персонажів прози І. Роздобудько використано теоретично-критичний, структурно-семіотичний, історико-генетичний, типологічний, історико-порівняльний методи наукового вивчення явищ художньої літератури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що було зроблено спробу здійснити системне дослідження поетикальної матриці. Для цього було розглянуто поняття поетики в українському та англомовному наукових дискурсах і з’ясовано основні компоненти поетики, а також запропоновано розуміння поетикальної матриці як поєднання поетикальної моделі із індивідуальним стилем автора. На основі існуючих різновидів жанру детективу встановлено приналежність роману до детективу «розгадки», психологічного трилеру та жіночого роману. Сфера застосування. Робота може бути використана під час вивчення курсу вивчення курсів «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Сучасна українська література», спецкурсів із проблем сучасної масової літератури, а також під час написання курсових і дипломних робіт.
EN : Master’s thesis “The Poetical Matrix of the Novel “The Firebird’s Trap” by Iren Rozdobudko contains 90 pages. To fulfill the thesis 52 scientific sources were studied. The aim of the work: the systematic study of the poetic matrix in the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko. During the study the following tasks were completed: - based on the scientific literature, the characteristic of poetics as a structure and unity of textual structures was performed; - the poetics model of the work of fiction was investigated, its main components were figured out, the concept of the poetic matrix was defined; - based on the genre characteristics of the works of fiction, genre peculiarities of the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko were described; - the thematic level of the novel, its problematics and subject were defined; - the grouping of characters and their characteristics according to the genre specifics were analyzed; - the narrative structures of the novel were examined. The object of study: the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko The subject of study: the poetic matrix of the novel, which consists of genre-compositional elements, narration and the system of images. Research methods. In the work the systematic approach is used, which combines historico-literary, cultural and descriptive methods with the elements of semiotics. To highlight the peculiarities of artistic depiction of the characters’ inner world in the prose of Iren Rozdobudko, theoretical-critical, structural-semiotic, typological, historical-comparative methods of the scientific study of the phenomena of fiction were used. Scientific novelty of the study is that it attempts to conduct systematic research of the poetic matrix. For this purpose, the concept of poetics was considered in Ukrainian and English scientific discourses and the basic components of poetics were defined, as well as the understanding of the poetic matrix as a combination of the poetic model with an individual style of the author was proposed. On the basis of the existing varieties of the detective genre, the novel has been identified as belonging to the detective “unraveling”, the psychological thriller and the women’s novel. Application field. The results of the study can be used during the study of courses “Introduction to Literary Studies”, “Theory of Literature”, “Contemporary Ukrainian Literature”, special courses on problems of contemporary popular literature, as well as during writing term or diploma papers.

Стаття присвячена характерним рисам жіночого мовлення (XIX ст.), дослідженим на матеріалі роману Л. М. Олкотт “Little Women”. Роман, написаний у 1868 році, є найбільш популярним та відомим твором авторки, у якому розповідається про життя чотирьох сестер Марч, а саме Маргарет, Джо, Бет та Еммі. Метою роботи є визначення рис, притаманних мовленню жінок за класифікацією Р. Лакофф. До цих рис відносимо використання розділових питань і підвищеної інтонації, вживання семантично «порожньої» лексики, частотне використання лексики, характерної для «жіночих» тем, часте вживання емфази, інтенсифікаторів і модальних часток, використання точних назв кольорів, а також порівняно менше використання засобів створення гумористичного ефекту. Також у роботі досліджено мовлення персонажів відповідно до чотирьох моделей гендерної ідентичності, таких як «Берегиня», «Барбі», «Ділова жінка» та «Феміністка». Згідно з отриманими результатами, найбільш популярною моделлю мовлення жінок у досліджуваному романі є «Барбі», адже головною метою жінок того сторіччя був гарний вигляд як гарантія майбутнього вдалого заміжжя. Друге місце посідає гендерна модель «Берегиня», оскільки жінка мала вести господарство та піклуватися про дітей. Найменш популярними виявились моделі «Ділова жінка» та «Феміністка», втіленням яких у романі є Джо. Наявність такого персонажа пов’язана з тим, що у кінці XVIII ст. – початку XIX ст. виник жіночий феміністичний рух, загальні риси якого отримали своє відображення у мовленні та поведінці Джо. Гендерні моделі «Барбі» та «Берегиня» повністю відповідають характерним рисам жіночого мовлення, наведеним у класифікації Р. Лакофф. Для моделей «Ділова жінка» та «Феміністка» характерною рисою також є використання розділових питань, семантично «порожньої лексики» та інтенсифікаторів. Однак саме у цих гендерних моделях знаходимо риси, що, за стереотипами, не є притаманними жіночому мовленню, а саме часте вживання жартів, менша зосередженість на точних назвах кольорів, розмови на теми, що не належать до суто «жіночих».

У статті досліджуються художні функції описів страв та процесів їх приготування, наявні в романі сучасної української письменниці Софії Андрухович. Акцентовано увагу на тому, що густативні образи в творі є засобом розкриття внутрішнього світу жінки, відображенням філософії життя персонажів роману.

Роботу присвячено питанню вибору перекладацького відповідника під впливом гендера перекладача на матеріалі роману Дж. Р. Р. Мартіна "Гра престолів" та двох його перекладів українською мовою, виконаних Н. Тисовською та В. Бродовим. Робимо висновок, що на вибір перекладацьких відповідників часто впливає гендер перекладача: жіночий переклад є м‘яким, мітігованим, евфімістичним, чоловічий – різким, прямолінійнім, зниженим. У жіночому перекладі використані форми, що створюють атмосферу витонченості, піднесеності, краси та затишку, у чоловічому – акцент на функціональності, простоті, примітивності. У перекладах можна спостерігати відбиток загальнокультурних та мовних гендерних стереотипів.