Academic literature on the topic 'Життєздатність системи'

Формулювання проблеми. Національним центром «Мала академія наук України» (надалі – НЦ МАНУ) ініційовано проєкт «Наш друг – ЦЕРН», спрямований на створення системи підтримки ефективного використання педагогами України ядерних досліджень (ЦЕРН, м. Женева, Швейцарія). Для створення такої системи потрібне знання чинників результативності процесу передачі знань та їхнє урахування в освітній практиці, наданні якісної фізико-математичної освіти та активізації інтересу молоді до неї та науки загалом. Матеріали і методи. Вивчення запитів, оцінок та пропозицій учасників проєкту шляхом інтерактивного опитування з наступною обробкою отриманих даних за допомогою метода Делфі. На основі результатів узагальнення та аналізу отриманих даних сформульовано висновки та рекомендації. Результати. Проведено дослідження основних здобутків від навчання в ЦЕРН педагогів-слухачів шкіл-2018 і 2019 р.р. та учнів-слухачів шкіл-2017 і 2018 р.р. В умовах спричиненого COVID-19 карантину 2020 року сформовано пакет компенсаційних заходів, розроблено тематику вебінарів, у період квітень`2020 – лютий`2021 проведено 19 онлайн занять, у т.ч. 6 вебінарів-мостів ЦЕРН-Україна. Відеозаписи згаданих вебінарів оприлюднено в Інтернеті. Висновки. Створена в Україні система підтримки й поширення отриманих в ЦЕРН знань виступає одним з дієвих чинників співпраці України з ЦЕРН і підтвердила свою життєздатність в умовах карантину. Система заслужила схвалення серед педагогів та учнів.

У статті проаналізовано педагогічні праці Я. А. Коменського як феномен педагогічної думки, що став точкою відліку для сучасної педагогіки і є потужною спонукою до переосмислення й нового прочитання ідей видатного педагога, які мають виняткове значення для сьогодення. Особливу увагу приділено репрезентуванню його педагогічної спадщини в контексті сучасних глобалізаційних змін у суспільстві й освіті. Акцентовано, що педагог створив низку навчальних книг, зокрема «Відкриті двері до мов і всіх наук» (підручник із латинської мови), «Астрономія», «Фізика», які засвідчують енциклопедичність його знань. Зроблено спробу описати унікальну педагогічну постать Я. А. Коменського як учителя, вихователя, підручникотворця, науковця, філософа, богослова – багатогранну особистість, який став не тільки розробником ідей, теорій, принципів, а й успішним творцем класно-урочної системи, побудованої на засадах демократизму й гуманізму, що підтверджує свою доцільність і життєздатність понад два століття.

У статті описано концепцію життєздатності й резилентності як форми прояву активності та адаптивності систем у контексті філософської тріади «ресурс – потенціал – вітальність». По-перше, надано визначення поняття «життєздатність» як здатності впродовж тривалого часу зберігати важливі властивості особистості, а в короткостроковій перспективі – менш важливі, проте більш актуальні тут і зараз; поєднання стійкості системи та її адаптивності, самоідентичності й відповідності, корисності, придатності, оптимальності та неоптимальності (за Е. Рильською). По-друге, охарактеризовано філософську тріаду «ресурс – потенціал – вітальність», де: а) ресурс(-и) – це допоміжні засоби, до яких належить усе, що може бути задіяне людиною для ефективного існування й підтримки якості життя; б) потенціал – це наявні засоби, а також засоби, які можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети чи вирішення певного завдання; в) категорія вітальності асоціюється з гнучкістю, пружністю, здатністю прийняти будь-яку необхідну форму. По-третє, зафіксовано ключові ознаки життєздатності, зокрема: а) життєстійкість – структуру установок і стратегій, які полегшують процес перетворення стресогенних обставин із потенційно руйнівних на можливості для зростання (S. Maddi); б) резилентність – здатність відновлюватися після стресових ситуацій, здатність до регенерації, посттравматичного зростання; в) почуття зв’язності (A. Antonovsky) – «здатність людини узгоджено, когнітивно й емоційно сприймати те, що відбувається як контрольоване нею» (Т. Іванова); г) оптимізм – позитивну особистісну рису, пов’язану з успіхом, радістю, благополуччям і задоволеністю; д) самоефективність – когнітивну оцінку власної здатності до ефективної діяльності та оволодіння важкими ситуаціями (А. Bandura); е) толерантність до невизначеності – нейтральне або позитивне ставлення суб’єкта до невизначених ситуацій (незнайомих, складних, мінливих, неоднозначних); ж) контроль власної поведінки – таку особистісну характеристику, що забезпечує успішність діяльності та благополуччя, зокрема, у довгостроковій перспективі.

За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.

Економічний і соціальний розвиток нерозривно пов’язаний з певною територією. Цей комплексний розвиток можливий тільки при цілеспрямованому розвитку всіх елементів з урахуванням впливу архе- типів даної території. Территориальні складові кожної країни є її адміні- стративно-територіальними одиницями. Питання реформування адміні- стративно-територіальної системи пов’язані з актуальними проблемами децентралізації, а також з тим, що дослідження архетипів в об’єднаних територіальних громадах практично відсутні, що зумовлює актуальність та своєчасність заявленої проблематики. Сучасні тенденції в контексті децентралізації місцевих органів влади полягають у: прийнятті ефективного стратегічного документа, що визна- чає цілі, тенденції, інструменти та механізми децентралізації в усіх систе- мах суспільно-політичних і соціально-економічних відносин; формуванні системи вертикальної і горизонтальної координації дій органів місцево- го самоврядування та територіальних інституцій з метою розширення їх співробітництва у вирішенні задач територіального розвитку; створенні діючої правової бази, яка усуває всі спірні питання у контексті співро- бітництва органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, бізнес-структур та інститутів громадянського суспільства в про- цесі соціально-економічного розвитку регіонів. Одним із факторів, що впливають на децентралізацію, є національний архетип. Його урахування як на етапі формування, так і на етапі розвитку об’єднаних територіаль- них громад допоможе прийняти зміни і здійснити ефективне управління громадами, їх бюджетами, землею. Однією з основних характеристик новостворених територіальних гро- мад є їх життєздатність. Під сталою громадою ми розуміємо усвідомлено сформоване, економічно, соціально та політично активне співтовариство людей, яке є максимально самодостатнім у своєму існуванні та розвитку з точки зору забезпечення фінансовими та економічними ресурсами з ура- хуванням впливу громадських архетипів. Проведені дослідження щодо функціонування та розвитку територіальних громад показали, що одна з головних причин несталої соціально-економічної ситуації в суспільстві є невідповідність громад вимогам щодо їх існування: кількість членів громади має бути не менше можливого рівня для забезпечення фінансової автономії, організаційної та правової незалежності, державної підтримки та безпеки, системної цілісності. Способами забезпечення життєдіяльності об’єднаних територіальних громад, поліпшення соціально-економічної ситуації та створення умов для їх розвитку є проведення адміністративно-територіальної рефор- ми, яка забезпечить вирішення правових, економічних і організаційних проблем з урахуванням впливів суспільних архетипів.

Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ри-зиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздат-ності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослі-дження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу. Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З ме-тою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30, 31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2. Кількість точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів. Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкла-дають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – са-миці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, зага-лом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні – липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до 85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину техно-логічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції ля-лечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту 8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєз-датна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.

Україна пройшла складний і за часом тривалий період щодо впровадження ринкових відносин. В той же час, світовий досвід однозначно підтверджує доцільність і життєздатність функціонування економічних систем на ринкових засадах. В цьому переконливим є те, що саме ринок із відпрацьованими ринковими механізмами може виступати економічним регулятором відносин між його учасниками, формувати попит і пропозицію. Щодо оцінки ринку продукції м’ясного скотарства, то він в наших умовах функціонує за фінансової нестабільності сільськогосподарських і переробних підприємств, податкового напруження та навіть тінізації. Звичайно, це позначається на формуванні організаційно-економічного механізму ринку, як у частині виробництва та поставок продукції, так і взаємовідносин партнерів. Тому є об’єктивна економічна необхідність досліджувати питання як виробництва м'яса, так і встановлення наявних тенденцій і чинників, що їх створюють на ринку продовольства.

Клітини, тканини, біологічно активні речовини плаценти є перспективними об’єктами для ефективного лікування патологічних станів ендокринної, імунної та нервової систем. Для клінічного застосування похідних плаценти необхідна розробка методів їх короткотривалого зберігання і транспортування від клініки до біотехнологічної лабораторії та в зворотному напрямку. Мета дослідження – визначити можливості субнормотермічного (+20 ºС) та гіпотермічного (+4 ºС) зберігання експлантів плаценти в середовищі культивування для клінічного використання у регенеративній медицині. Матеріали і методи. Експланти отримували з плацент після кесаревого розтину. Зберігали в культуральному середовищі при гіпотермічних та субнормотермічних умовах протягом 96 год. Кожні 24 год гістологічно оцінювали структуру експлантів, метаболічні характеристики за даними тестів відновлення резазурину, МТТ, тесту споживання глюкози. Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що при субнормотермічних умовах експланти плаценти зберігають структуру, життєздатність та метаболічні характеристики 48 год, при гіпотермічних умовах термін збереження знижується до 24 год. Типовими ураженнями є зменшення ворсин та міжворсинчастих просторів, відшарування трофобласта. Розроблено рекомендації до їх короткотривалого зберігання. Висновки. Визначено, що находження (транспортування) експлантів плаценти в субнормотермічних умовах до 48 год у культуральному середовищі забезпечує збереження властивостей експлантів і зумовлює ефективність їх клінічного використання.

У статті у світлі концепції біосфери і ноосфери В. Вернадського та сучасної інформаційно-енергетичної парадигми розглянуто людину і світ як єдиний космопланетарний організм. Визначено людину як органічну складову космопланетарного світу, єдність духовного, космічного і земного начал, яка має не тільки первинні тонкоматеріальні тіла (ТМТ – термін А. Васильчука), але й вторинне фізичне тіло, завдяки яким вона поєднана і взаємодіє з навколишнім світом і утворює з ним інформаційно-енергетичне голографічне Єдине Ціле. Через свої ТМТ людина перебуває у сталій інформаційно-енергетичний єдності, взаємообміні зі світом (людством, суспільством, Землею, біосферою, ноосферою, Всесвітом, Духовним Буттям): «підживлюється», «насичується» ідентичними, соціоприродними і духовними інформаційно-енергетичними матеріями. Доведено, що характер інформаційно-енергетичної єдності, адекватні інформаційно-енергетичні взаємодії і активні взаємообміни людини і світу залежать від рівня її духовного розвитку. Високорозвинений інтелект і всебічна духовність сприяють гармонійній взаємодії ТМТ людини з космопланетарним світом, забезпечуючи гармонію її взаємовідносин в інформаційно-енергетичній системі «Людина – Суспільство – Земля – Всесвіт – Духовне Буття». Теоретично обґрунтовано, що чим вища духовність людини, тим всебічніше розвинуті її ТМТ, тим більш всебічним і змістовним інформаційно-енергетично є її біополе, і відповідно міцніше духовне, психічне, соціальне, фізичне здоров’я та необмежені можливості для духовної і соціальної самореалізації. Доведено, що від всебічно розвинених ТМТ і ступеня духовного розвитку особистості залежить і рівень духовності суспільства, його життєздатність, життєстійкість і подальша еволюція нашої цивілізації.

Розглянуто основні принципи управління страховою компанією на основі теорії життєздатних систем. Запропонована концепція управління життєздатністю страхової компанії. Структурні складові життєздатності розглянуто з урахуванням специфіки страхової діяльності.
The basic principles of the management of viability of insurance company based on the theory of viable systems considered . The concept of management of viability of the insurance company is proposed. Structural components of viability are described considering specific of insurance activities.