Academic literature on the topic 'Життєвий цикл озброєння та військової техніки'

Розглянуті основні управлінські проблеми, що виникають в процесі реалізації цільових програм розвитку озброєння та військової техніки, запропоновані нові підходи до забезпечення оптимального управління ними в структурі повного життєвого циклу відповідних виробів військового призначення.

У статті виділяються аспекти і положення підготовки і реалізації планів і програм розвитку складних систем військового призначення. Значна увага приділена напрямку визначення шляхів заощадження ресурсів для створення нових систем багатовартісних зразків озброєння і військової техніки. У статті виділяються деякі положення з позитивного досвіду, які б могли бути результативно застосованими у практиці підготовки і реалізації планів і програм розвитку системи озброєння протиповітряної оборони держави з урахуванням специфічних особливостей існуючих обмежень різного характеру, у тому числі організаційних і фінансових. Перспективна багатопозиційна система протиповітряної оборони має включати до себе новітні вогневі засоби, засоби розвідки, управління і забезпечення з бережливими їх життєвими циклами, а система озброєнь протиповітряної оборони у цілому має мати свій бережливий керований життєвий цикл. Реалізація планів і програм розвитку має бути зорієнтована на виконання цих вимог. Концепція розвитку системи озброєння протиповітряної оборони має у системній єдності відображувати оперативно-стратегічні й оперативно-тактичні потреби, науково-технічні можливості і воєнно-економічну доцільність реалізації запланованих напрямків вдосконалення і розвитку системи озброєння у програмному періоді часу. Розробка і виробництво нових і вдосконалення існуючих зразків ОВТ має декілька їх варіантів реалізації, а саме – це революційний і еволюційний варіанти і глибокої, середньої і незначної модернізації.

У статті розглядається ієрархічна структура вартісних показників життєвого циклу зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) та група вихідних даних, що необхідні для оцінювання значень цих показників. Відмічається, що вартісні показники мають розглядатися у взаємозв'язку з часовими показниками життєвого циклу зразка ОВТ. Серед основних положень (необхідності, можливості і доцільності розробки і закупівлі перспективних зразків ОВТ), що використовуються при обґрунтуванні рішень про можливість створення нових зразків, виділяється воєнно-економічна доцільність, як надважливе положення, яким слід керуватися в умовах обмеженого фінансово-економічного ресурсу держави. Розглядаються питання, що пов'язані з лімітованими, мінімально припустимими і контрактними цінами ОВТ. Наголошується на необхідності використання досвіду провідних країн світу в області державного господарювання і ціноутворення на продукцію оборонного призначення. Наголошується, що в умовах обмежених ресурсів варіант витрачання фінансових ресурсів, що планується для реалізації, буде результативним, якщо серед усіх альтернатив створення зразків ОВТ він забезпечує мінімізацію технологічних і техніко-економічних ризиків до рівня прийнятних для замовника і забезпечує на плановому періоді досягнення максимально можливого ефекту. Зазначено, для оцінювання воєнно-економічної доцільності створення нового зразка ОВТ (модернізації існуючого) необхідно враховувати у взаємозв'язку усі витрати замовника на усі стадії життєвого циклу зразка для визначення на початку його створення доцільності продовження його ЖЦ. Приділена увага важливості науково-методичного забезпечення і супроводження розробки і корегування планових документів фінансування розвитку озброєння і військової техніки, та забезпечення життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки.

У статті проаналізовані недоліки вітчизняної системи управління життєвим циклом, розглянуто підходи США щодо застосування методології програмно-проєктного управління в контексті керування повним життєвим циклом ОВТ, представлена модель життєвого циклу озброєнь в США, визначено переваги використання програмного управління та координації всіх заінтересованих сторін з єдиної структури замовника – програмного офісу, наведено нормативну основу системи управління життєвим циклом ОВТ, що використовується в НАТО, проведено класифікацію стандартів системної інженерії, досліджено застосування процесного підходу для керування взаємно узгодженими процесами життєвого циклу ОВТ і процедурами для здійснення ефективного управління ресурсами, використання інформації і технологій, зосереджено увагу на важливості використання інформаційних технологій, як критичного елементу сучасної системи управління процесами життєвого циклу.