Academic literature on the topic 'Ефективна економіка'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ефективна економіка.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Ефективна економіка"
1
Beztelesna, L. I., and V. B. Vasyliv. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve120211.
Full textAbstract:
Система освіти України створює для особи широкі можливості, серед них і здобуття загальних і професійних компетентностей. Однією з ключових є цифрова компетентність. Зважаючи на швидку зміну технологій, світова економіка зіштовхується з дефіцитом людей з цифровими навичками. Саме тому більшість країн включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки. Міністерством цифрової трансформації України створено портал «Дія», на якому за допомогою тесту «Цифрограм» громадянам надано можливість перевірити цифрову грамотність. Середня оцінка цифрової грамотності студентів контрастує з статистикою використання інформаційно-комунікаційних технологій молоддю. Дослідження показали, що значні обсяги використання комп’ютерів, мобільних пристроїв та Інтернету сприяють лише цифровим навичкам на операційному рівні. Значне за обсягом/часом споживання цифрових технологій не можна розглядати як доказ цифрової компетентності. Молодь є в основному споживачем чужого контенту, а не творцем нового, самостійно створеного. Запропоновано запровадити тестування цифрових навичок студентів першого курсу і залежно від їхнього рівня диференціювати навчальні програми та формувати індивідуальні навчальні траєкторії. Необхідна зміна парадигми здобуття цифрових навичок: перехід від традиційного надання контенту і відомостей до супроводу студентів у створенні цифрового контенту, розробці практико-орієнтованих проектів. Для досягнення успіху необхідна ефективна між секторальна взаємодія стейкхолдерів – державних органів, університетів, ІТ-компаній, громадських організацій. Сприятиме успіху також запровадження адресної політики з покращення цифрових компетенцій щодо певних груп населення.
2
Дмитренко, Г. А., and Н. В. Головач. "МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ З ОПОРОЮ НА ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 1(59) (October 9, 2020): 24–31. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-4.
Full textAbstract:
Розкривається сутність економіки з позицій первинності людської діяльності і професійно-особистісних якостей тих, хто в тому числі керує економікою, тобто управлінської еліти. Акцентовано увагу на людиноцентричній сутності економіки. Пояснення людиноцентричної сутності економічного розвитку детально розкривається з ознайомлення з поняттям «економіка» з різних джерел. Підкреслено призначення економіки – впливати на підвищення якості життя населення країни. Сутність поняття людиноцентричностіне проглядається ні з боку задоволення людських потреб, для чого, власне, і функціонує економіка, ні з боку людської діяльності. Наголошується на тому, що людська діяльність забезпечує функціонування економіки з використанням природних ресурсів і різних засобів технічного характеру, які сама ж людина і створила. Наведено багато суджень відомих вчених Заходу, які зрозуміли глибинні основи економіки, що пов’язані з людською діяльністю. Наведено різні визначення поняття «економіка» з метою зрозуміння її «людської» сутності, щоб шукати шляхи її розвитку у правильному напрямі. Представлені певні приклади, які обгрунтовують первинність людського фактору в розвитку економіки. Первинність людської діяльності розглянуто і в інших економічних процесах, зокрема економічних кризах міжнародного масштабу. Наведені приклади розвитку економіки зарубіжних країн щодо формування ефективних економік, пов'язаних з якістю життя громадян різних країн. Розкрито ігнорування значущості ролі людських ресурсів в вітчизняних економічних процесах. Розкрито ментальну схильність правлячих еліт на східнослов'янських землях, з давніх часів до сьогодення, що доводить нехтування людської праці. Рекомендовано змінити цю національну ментальну рису: владі потрібно організувати суспільство навколо близьких їм людиноцентричних кінцевих результатів діяльності державних структур з потужною мотивацією їх одержання на основі зворотного зв’язку. Розглянуто людиноцентричний шлях розвитку економіки держави-міста Сінгапур, який проклав прем'єр-міністр Лі Куан Ю. Наведений приклад розвитку економіки Японії, що пояснюється умінням використовувати людський потенціал країни в інтересах суспільства і самих носіїв цього потенціалу.
3
Чижова, Т. В. "ФІСКАЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.16.
Full textAbstract:
Зростання тіньової економіки останнім часом спонукає уряди всіх країн шукати ефективні інструменти боротьби із цим явищем. Точне визначення тіньової економіки дати досить складно, тому що тіньова економіка постійно розвивається, пристосовуючись до тих змін, які відбувається як в економіці, так і в суспільстві. Тінізація економіки значною мірою впливає на економічні процеси, як наслідок, держава втрачає надмірну кількість грошових ресурсів, які не надходять до державного бюджету у вигляді податкових надходжень. Саме непрямі податки в умовах зростаючої тіньової економіки виступають інструментом злочинних схем. Оскільки ухилення від сплати податків сьогодні є найбільшим компонентом дефіциту ПДВ, необхідно визначити, якою мірою можна збільшити надходження від ПДВ за рахунок забезпечення більш ефективного збору податків у середньостроковій і довгостроковій перспективі за інших рівних умов.
4
Dluhopolskyi, Oleksandr, and Yuliia Karpynska. "РОЛЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ І ПОКАЗНИКИ ЙОГО ОЦІНКИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 217–28. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0220.
Full textAbstract:
На теперішньому етапі розвитку суспільства існування економіки неможливо уявити без акумуляції та розвитку людського капіталу, оскільки в процесі появи та формування висококваліфікованого прошарку працівників, здатних приймати інноваційні рішення, керувати, використовувати знання іноземних мов і з’являється необхідність глибинного вивчення цього явища. В процесі дослідження здійснено оцінку ефективності використання людського капіталу як вектора піднесення економіки України. Оскільки економіка не стоїть на місці і постійно висуваються нові вимоги до роботи працівників, необхідно на перманентній основі накопичувати та розвивати людський капітал за допомогою навчання (lifelong learning), що у свою чергу, призведе до виходу вітчизняної економіки на стрімке на ефективне економічне зростання. На основі аналізу робіт представників класичної політичної економії, неокласичної та інституціональної теорій визначено передумови формування людського капіталу як наукової концепції. Зроблено оцінку якості людського капіталу України, яка вимірюється рівнем життя, грамотності, освіченості і довголіття населення і продукування ВНД на душу населення. Наголошено на необхідності створення умов для безперебійного підвищення рівня розвитку людського капіталу. Здійснено оцінку рівня розвитку та ефективності використання людського капіталу на основі таких показників: індекс продуктивності праці, частка високотехнологічних і наукомістких галузей у ВВП, приріст числа високопродуктивних місць, інноваційна активність організацій, частка внутрішніх витрат на дослідження і розробки у ВВП, коефіцієнт винахідницької активності. Отримані результати оцінки дозволять виявити проблеми у формуванні та використанні людського капіталу та визначити основні напрямки та необхідні умови для підвищення вкладу людського капіталу в економіку.
5
Dubnevych, Pavlo, Ihor Soloviy, and Taras Chelepis. "Розвиток відновної енергетики у світлі підходів еколого-економічної теорії: виклики для політики сталого розвитку." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.15421/412116.
Full textAbstract:
Окреслено можливості та труднощі переходу до відновної енергетики в Україні. Наголошено на необхідності обмеження використання ресурсів, зокрема використання енергоресурсів у світовій економіці. Проаналізовано теоретичні підходи екологічної економіки та економіки довкілля до енергетичних викликів сучасного світу. Дослідники у галузі економіки довкілля і природних ресурсів відносять трансформацію енергетичних систем до одного з двадцяти найнагальніших викликів сучасного світу, наголошуючи на тому, що швидкість енергетичного переходу значною мірою залежить від політичного процесу, який учасникам ринку передбачити складно. Політичні та екологічні ризики, разом із довгостроковим характером інвестицій в енергетику та пов’язану з ними інфраструктуру, становлять значну цікавість для наукових досліджень і практики.
Наведено аналіз питань з доцільності та шляхів обмеження використання ресурсів у світі у контексті трьох основних наукових проблем (сталий масштаб, справедливий розподіл, ефективне розташування), які, згідно з теорією екологічної економіки, потрібно вирішити, щоб досягнути сталості. Критично оцінено інструменти обмеження використання енергії та їхня здатність надати ефективні відповіді на основні проблеми, сформульовані в екологічній економіці. Підходи екологічної економіки до економічної політики обгрунтовують доцільність її реформування в еколого-економічну політику, або ж, якщо виходити з її мети – у політику сталого розвитку. Запропоновано застосовувати принципи формування політики сталого розвитку енергетики на основі ідеї енергетичного переходу, регулювання споживання енергоресурсів та підвищення енергоефективності.
6
Маслова, Н. О. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ КОРОНОВІРУСУ COVID-19." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», no. 1(57) (July 2, 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).121-126.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми, пов’язані з пошуком дієвих інструментів грошово-кредитної політики центральних банків, які зможуть забезпечити високу ефективність впливу на процеси стабілізації економік країн світу в умовах кризових явищ, спричинених пандемією короновірусу COVID-19. Проведено дослідження практики застосування інструментів грошово-кредитної політики, що дозволило узагальнити цей досвід для визначення найбільш ефективних з них з метою застосування центральними банками країн із розвиненими економіками та країн, економіки яких знаходяться на етапі розвитку та реформування.
7
Бурко, Я. В., and Р. Л. Гасюк. "Деякі аспекти переходу України на шлях до сталого розвитку." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6 (270) (November 10, 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-16-21.
Full textAbstract:
Досвід за останні 25 років становлення ринкової моделі економіки України свідчить про те, що в нашій країні ще не створені ефективні умови для стабільного економічного зростання, що тісно пов'язане з накопиченням капіталу та інтенсифікацією процесу інвестування в усіх галузей економіки, а також подальший економічний розрив між розвиненими країнами світу та нашою країною став тенденцією і, як наслідок, призвів до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Також низька додана вартість у базових галузях промисловості не дозволяє накопичити достатню кількість капіталу та перерозподілити ці заощадження для розвитку нових галузей промисловості, що, у свою чергу, не дозволяє підняти соціально-економічний рівень життя до європейського рівня у для забезпечення сталого розвитку. Більше того, останніми роками ми можемо спостерігати переорієнтацію економіки країни з індустріальної на сільськогосподарську. Такі глобальні зміни досить болісно відбиваються як у соціальному,так і у економічному аспекті. Змінюються центри формування капіталу, виникає надлишок трудових ресурсів в одних галузях та нестача в інших, а відповідно збільшення безробіття, падіння рівня життя, міграція та інші негативні елементи, які невід'ємно притаманні періоду зміни економічної структури держави. Євроінтеграційні процеси, безперечно, визначають вектор розвитку нашої держави, але для трансформації потужної пострадянської індустріальної економіки нам належить вирішити чимало складних соціальних, економічних та інших проблем.У свою чергу, перехід передових економік світу на новий технологічний уклад, всеосяжна цифровізація, розвиток генних технологій, екологічні проблеми, що становлять під загрозу подальше існування людства та іншіглобальні зиіни, які відбуваються у світовій спільноті нині, породжують багато неординарних викликів, відповідь на які потребує нових, нетрадиційних знань та підходів.Для вирішення ціх проблем необхідно проаналізувати досвід європейських країн, який показав, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи необмежене економічне зростання не є визначальним чинником створення ефективної економіки. Розуміння цього переорієнтувати європейську економіку та світ загалом для побудови моделі, що ґрунтується на принципах сталого розвитку, з урахуванням екологічної, економічної та соціальної складових.
8
Богданенко, Анатолій. "ДЕРЖАВНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ." Public management 17, no. 2 (February 27, 2019): 15–25. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-15-25.
Full textAbstract:
Розкрито сутність державної інвестиційної політики та принципи її здійснення. Досліджено стан проведення інвестиційної полі- тики держави та наведено заходи держави в напрямі покращення реаліза- ції ефективної інвестиційної політики.
Зазначено, що державна інвестиційна політика є одним із заходів від- повідних органів державної влади в напрямі ефективного здійснення ін- вестиційних процесів з метою забезпечення сталого економічного розвит- ку країни, основними елементами якої можна визначити мету і завдання політики, економічний ефект, що очікується від її реалізації, склад пріо- ритетних сфер і об’єктів інвестування, принципи формування та реаліза- ції інвестиційної політики.
Визначено, що головна мета державної інвестиційної політики поля- гає у залученні інвестицій в обсягах, що забезпечать реалізацію процесів диверсифікації виробництва та розширеного відтворення економіки, а ре- зультатом ефективної державної інвестиційної політики є створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, який неможливий без динамічного розвитку законодавства, для стимулю- вання інвестицій. Раціональне залучення інвестицій сприяє зростанню ВВП.
Встановлено, що основною метою управління інвестиційною діяльніс- тю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії та створення сприятливого інвестиційного клімату, в процесі ре- алізації якої інвестиційне управління спрямоване на розв’язання низки найважливіших завдань, таких як забезпечення високих темпів економіч- ного розвитку країни, створення високотехнологічного інвестиційного комплексу, підвищення технічного рівня виробничого апарату, максимі- зація доходів від інвестиційної діяльності, мінімізація інвестиційних ри- зиків, визначення шляхів прискорення інвестиційних програм, створення конкурентоспроможних експортних виробництв, забезпечення в країні фінансової стабільності в процесі здійснення інвестиційної діяльності, по- зитивних структурних змін в економіці, подолання диспропорцій, струк- турно-технічної незбалансованості економіки.
Доведено, що завдяки продуманій інвестиційній політиці держави, можна здійснювати структурну перебудову економіки, підвищуючи її рі- вень міжнародної конкурентоспроможності та збільшуючи експортний потенціал.
9
Берідзе, T., З. Бараник, І. Дашко, О. Гамова, and С. Ткаченко. "ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 429–36. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245194.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є дослідження особливостей інвестиційних ризиків і визначення відповідних методів щодо їх оцінювання у процесі господарської діяльності підприємстві. Сформовано науково-практичний підхід щодо економіко-математичного моделювання на основі мінімізації ризику інвестиційного портфеля задля ухвалення ефективних управлінських рішень. Сучасні методи управління економікою значною мірою спираються на застосуванні економіко-математичних методів, а саме моделювання. Процес інвестування пов’язаний із ризиками. Нестабільність у розвитку сучасної економіки призводить до похибок при ухваленні рішень щодо управління промисловим підприємством. Перш за все, це пов’язано з розподілом фінансових коштів, які зберігаються на балансі підприємств. У підсумку це призведе до наявності фінансового ризику при розподілі фінансів. Наукові доробки зумовлюють актуальність і необхідність подальшого дослідження питання щодо особливостей інвестування для підприємств із відповідним оцінюванням ризику. Формально представлена постановка завдання і послідовне її вирішення шляхом реалізації відповідного алгоритму задля коригування його вартості.. Запропоновано постановку і вирішення завдань формування фінансового портфеля на основі мінімізації фінансового ризику і відповідних втрат, що дозволяє ефективно розподілити фінансові кошти промислового підприємства. Доведено, що для збереження стабільної структури портфеля доцільно мінімізувати дисперсію за обмежень, які накладені на величину інвестицій і ставку прибутковості. Аналіз отриманих результатів економіко-математичного моделювання на основі статичних даних щодо діяльності промислового підприємства ПАТ «Запоріжсталь» підтвердив дієвість запропонованого підходу, що дозволило скоригувати вартість портфеля в бік його зменшення. Доведено, що прибутковість портфеля не може бути більшою від прибутковості самого дохідного цінного папера (акції), що входить у портфель; завжди варто обирати між збільшенням прибутковості і зменшенням ризику. Ключові слова: ризик, інвестиції, портфель, модель, підприємство, прибутковість. Формул: 25; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 17.
10
Halasiuk, V. V. "СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАСАДНИЧИЙ ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І ДОБРОБУТУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 85 (July 24, 2019): 214. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201922.
Full textAbstract:
Стаття розвиває дискусію щодо ролі та значущості різних чинників економічного зростання на рівні національного господарства. Розкрито вплив експортного кошику та виробничої спеціалізації країни на рівень ВВП країни та доходів громадян. Обґрунтовано, що спеціалізація на певних видах економічної діяльності є ключовим фактором прискорення економічного зростання та підвищення рівня добробуту суспільства. Аргументується, що ефективна економічна спеціалізація країни є визначальним фактором її економічного зростання, і що вплив цього чинника суттєво вагоміший навіть за такі важливі фактори, як інституційне середовище, якість і доступність освіти, розвиток інфраструктури, верховенство права та політична стабільність. Запропоновано критерії оцінки «якості» видів економічної діяльності в контексті формування ефективної економічної спеціалізації країни. Розроблено ієрархію видів економічної діяльності для формування ефективної економічної політики структурної модернізації та прискорення зростання національної економіки. Визначено принцип диференціації державної політики по відношенню до різних видів економічної діяльності, в залежності від їх «якості» як джерел економічного зростання.
Dissertations / Theses on the topic "Ефективна економіка"
1
Грибинюк, Д. В. "Ефективна податкова система і оптимізація податкової політики в Україні." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21054.
Full text
2
Лисенко, Н. І. "Сучасний стан зовнішньої торгівлі України." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22319.
Full text
3
Калантай, А. М. "Економіка, організація та управління підприємствами, галузевими комплексами: сутність та завдання корпоративного економічного управління як інструмента підвищення ефективності діяльності в умовах фінансової нестабільності." Thesis, ЛЕФ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63650.
Full text
4
Олійник, Ю. А. "Програмно-цільовий метод як ефективний інструмент стимулювання взаємодії державного та приватного секторів в інноваційно-інвестиційній сфері." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27704.
Full text
5
Дмитриченко, Л. А. "Фінансовий механізм формування ефективної структури економіки України." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60461.
Full textAbstract:
Аналізується активізація фінансових важелів формування ефективної структури економіки УкраїниThe analysis of the financial leverage of the formation of an effective structure of the Ukrainian economy is being analyzed
6
Ніфатова, О. М., and А. П. Цикал. "Ефективне застосування соціального медіа-маркетингу в умовах нової економіки." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9587.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано поняття «соціальний медіа-маркетинг» в контексті сучасного розвитку економіки. Досліджені сучасні методи медіа-маркетингу та вплив на соціально-економічний розвиток населення. Визначено тенденції подальшого розвитку зазначеного напряму в Україні.В статье проанализировано понятие «социальный медиа-маркетинг» в контексте современного развития экономики. Исследованы современные методы медиа-маркетинга и влияние на социально-экономическое развитие населения. Определены тенденции дальнейшего развития данного направления в Украине.
In the article analyzes concept of «social media marketing» in the context of modern economic development. The modern methods of media marketing and its influence on socio-economic development of the population. The tendencies of further development of this trend in Ukraine are determined.
7
Розмислов, Олександр Миколайович, and Мілена Олександрівна Розмислова. "Інноваційний розвиток через ефективну комерціалізацію результатів наукових досліджень." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54609.
Full textAbstract:
1. Романчик Т.В. Аналіз стану інноваційної активності економіки
України / Т.В. Романчик // Бізнес Інформ. – 2014. ‒ № 5. ‒ С. 111-115.
2. Анализ динамики структуры ВВП Украины. Прогноз на 2020-2022 гг.
URL: https://www.capital-times.com/analysis-of-ukraines-gdp-dynamics
3. Павленко І.А. Актуальні механізми комерціалізації інновацій / І.А.
Павленко // Агросвіт 2015. – № 5. – С. 25-28.В роботі досліджуються питання підвищення конкурентоспроможності економіки через процес ефективної комерціалізації результатів наукових досліджень.
8
Козлова, К. Є. "Шляхи формування ефективної стратегії підприємства." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7857.
Full text
9
Шеремет, О. В. "Франчайзинг як ефективна модель ведення бізнесу." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14186.
Full text
10
Линник, Олена Іванівна, and Наталія Вікторівна Артеменко. "Актуальні проблеми формування системи економічної безпеки підприємства." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27786.
Full textBooks on the topic "Ефективна економіка"
1
Краснов, Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості. Київ: Знання України, 2001.
Find full text
2
Краснов, Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості. Київ: Знання України, 2001.
Find full text
3
Краснов, Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості. Київ: Знання України, 2001.
Find full text
4
Краснов, Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості. Київ: Знання України, 2001.
Find full text
5
Основи ефективної економіки: Стеногр. запис відеолекц. канд екон. наук В.Р.Костюка . К., 1994.
Find full text
6
Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.18.
Full textAbstract:
В аналітичній доповіді «Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села» експерти центру економічних і соціальних досліджень та центру регіональних досліджень НІСД представили спільне дослідження, в якому виявлено та проаналізовано ключові проблеми розвитку сільських, селищних громад та розроблено підходи і механізми інклюзивного розвитку села, що передбачають комплексне вирішення економічних, соціальних та екологічних завдань, ефективну реалізацію потенціалу громад з метою підвищення соціальних стандартів і якості життя сільського населення. Розвиток села в Україні передбачає створення таких умов для проживання та розвитку в сільській, селищній громаді, щоб кожен її житель не відчував значних відмінностей щодо якості життя між містом та селом, міг вести повноцінний, активний та здоровий спосіб життя. Розбудова нового українського села має базуватися на принципах інклюзивного людиноцентричного розвитку сільських, селищних громад, що забезпечує: - комфортне проживання людини, родини, важливою умовою якого є розвинена і сучасна соціальна, комунальна, транспортна, інженерна інфраструктура, адаптована до останніх технологічних досягнень та індивідуальних потреб мешканців; - розвиток людського потенціалу через забезпечення потреб населення в освітньому, культурному, фізичному, духовному збагаченні, поширення цифровізації, електронних послуг та сервісів в сільській місцевості; - реалізацію трудового потенціалу членів громад через гідну працю належного фахового та кваліфікаційного рівнів, яка забезпечує добробут їх та членів їх сімей; - реалізацію підприємницької ініціативи у галузях реального сектору економіки, сфері надання послуг та у спосіб індивідуальної самозайнятості; - сталий розвиток сільських населених пунктів шляхом створення таких умов, за яких економічне зростання, матеріальне виробництво та задоволення потреб сучасного суспільства відбуваються в межах, що забезпечують відновлення екосистем і не ставлять під загрозу життєздатність теперішніх та майбутніх поколінь.
Book chapters on the topic "Ефективна економіка"
1
Гаврилюк, Світлана. "FEATURES OF FINANCIAL SUPPORT OF TOURIST ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS, 22–43. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-22.
Full textAbstract:
Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.
2
Поплавська, Оксана, Наталія Данилевич, and Дарія Пасічніченко. "СИСТЕМА РЕГЛАМЕНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ." In Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.05.
Full textAbstract:
У статті узагальнено практики та критичний аналіз регламентів організації трудової діяльності, зокрема у банківській сфері в умовах пандемії, що формують основу системи регламентування соціально-трудових відносин. Обґрунтовано, що під системою регламентування соціально-трудових відносин розуміється сукупність правил, стандартів, домовленостей щодо залучення, використання, реалізації праці, що дозволяє не лише ефективно реалізовувати такі відносини, але й досягати достатнього рівня якості, що сприяє формуванню позитивного бренду, іміджу компанії як роботодавця, забезпечує синергетичний ефект у реалізації цілей сталого розвитку. Авторські дослідження у банківській сфері дозволили узагальнити досвід та розробити рекомендації щодо формування системи регламентів соціально-трудової сфери, зокрема з організації трудової діяльності: унормування режиму праці та відпочинку, комунікацій, створення безпечних умов праці, організації робочих місць, тощо.
Reports on the topic "Ефективна економіка"
1
Соловйов, Володимир Миколайович, and Наталя Анатоліївна Хараджян. Курс «Моделювання економіки» як один із засобів фундаменталізації підготовки майбутніх економістів. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, September 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1137.
Full textAbstract:
Передумовою забезпечення фундаменталізації професійного навчання є створення нових навчальних дисциплін (або перебудова існуючих), якісно відмінних від традиційних за структурою та змістом своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування фахівця нової формації, загальної культури і розвиток наукового мислення. В структурі економічної освіти курс «Моделювання економіки» забезпечує формування системи теоретичних знань та практичних навичок щодо моделювання структурних і динамічних властивостей економічних систем як засобу дослідження та управління складними явищами у макро-, мезо- й мікроекономічних системах. Компетентності, що формуються в процесі навчання курсу «Моделювання економіки», необхідні майбутньому фахівцю з економіки для створення та застосування моделей ринкової динаміки. Фундаментальні науки (зокрема, фізика) надають математичній економіці ефективні методи аналізу економічних даних та прогнозування економічних показників, що наприкінці ХХ ст. породило новий напрям досліджень – еконофізику. На нашу думку, зміст фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» повинен базуватися на поняттях еконофізики: складних динамічних систем (як неперервних, так і дискретних), теорії хаосу та фрактальної динаміки, тому що саме ці поняття створюють фундаментальне ядро сучасної математичної економіки. При вивченні фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» доцільно використовувати такі кросплатформенні системи комп’ютерної математики, як Matlab, Maxima та SAGE. Застосування SAGE дозволяє об’єднати можливості Matlab та Maxima в єдиному діяльнісному Web-середовищі та створює умови для активного застосування інноваційних технологій електронного, дистанційного та мобільного навчання.
2
Стратійчук, І. О., and Володимир Миколайович Соловйов. Дослідження світової економічної кризи методами нелінійної динаміки. ПГАСА, December 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1136.
Full textAbstract:
Світова економічна криза з кожним днем стає все більш масштабною, тому актуальним є питання створення і ефективне використання методів моніторингу, аналізу та прогнозування критичних і кризових явищ. Нами використано такі методи нелінійної динаміки [4]: ентропію подібності, кросс - рекурентний аналіз, вейвлет - ентропію, аналіз часової незворотності, дослідження волатильності та ін. Для даної роботи були знайдені відповідні індекси, які характеризують різні сфери економічної діяльності [1, 2]: DJIA – Dow Jones Industrial Average index , DJRESI – Dow Jones Real Estate index , EPI - European Property index , COP - Crude oil price , CGI – Citi Group index , GP – gold price , DJRBPI - Dow Jones Required Business Performance index . Тут представлені індекси основних систем: нерухомості, фінансової та ресурсної.
3
Соловйов, В. М. Кореляційна динаміка мір складності та фінансових криз. Цифрова типографія, October 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1203.
Full textAbstract:
Досягнення останніх років фундаментальних наук при описі топологічних і темпоральних властивостей складних динамічних систем дають надію на успіх і при дослідженні складних соціально-економічних систем [1]. В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури. Нами створено і адаптовано для моделювання фінансових ринків потужний і різнобічний спектр мір складності [2]. Так, серед мір інформаційного блоку використовуються моно- і мультимасштабні міри: - Лемпеля-Зіва, ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї, ентропії подібності, шаблонів, перестановок, вейвлет-ентропія, індекс незворотності часових рядів. Хаос-динамічний блок є більш об’ємним і потужним. До нього у якості мір складності входять: - показники Ляпунова, включаючи масштабно-залежну версію, фрактальні міри: фрактальна розмірність, декілька модифікацій розрахунку коефіцієнта Херста, спектр сингулярності (мультифрактальності), рекурентні міри складності, які одержуються в результаті побудови та кількісного аналізу рекурентних діаграм та інші. У випадку аналізу мережної структури розрізняють кореляційні, рекурентні і візуальні підходи для побудови мір складності. До топологічних мір відносяться, наприклад, коефіцієнт кластеризації, ступінь вершини та ін. Спектральними мірами є алгебраїчна зв’язність, енергія графа, спектральний розрив, тощо. Всі вказані міри реалізовані у вигляді процедур ковзного вікна, які дозволяють слідкувати за динамікою вибраної міри, порівнювати власне з динамікою вихідного ряду і робити висновки щодо моніторингу та попередження кризових явищ [3]. Показано, що в залежності від природи міри вона поводить себе характерним чином у передкризовий, власне кризовий та після кризовий періоди, що дозволяє будувати ефективні індикатори-передвісники кризових явищ.
4
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Full textAbstract:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.