Log in

Relevant bibliographies by topics / Етнографи

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Book chapters
Reports

Academic literature on the topic 'Етнографи'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Етнографи.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Етнографи"

1

Дутка, Вікторія, and Галина Мельничук. "До питання етнографічних досліджень традиційних занять гуцулів (20-90 рр. ХІХ ст.)." History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, no. 52 (December 15, 2020): 143–49. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.52.143-149.

Full text

Abstract:

У статті на основі широкого кола джерел і літератури досліджені особливості традиційних занять гуцулів в етнографічних розвідках з 20-х рр. ХІХ до кінця ХІХ ст. Проаналізовані етнографічні праці про матеріальну культуру й основні заняття гуцулів. Автори розглядають доробок польських і українських етнографів. При цьому зазначається, що їхні дослідження не висвітлюють такі заняття гуцулів, як ліжникарство, сироваріння і збиральництво. Автор доводить, що в досліджуваний період була підготовлена значна кількість праць про гуцулів. Етнографи приділяли багато уваги дослідженню тваринництва, господарства, промислів та занять гуцулів. Із цих питань вони зібрали великий фактологічний матеріал, який торкався проблеми вівчарства, лісівництва і народних ремесел.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Samoilenko, H. V. "Випускники Ніжинської вищої школи – фольклористи, етнографи, краєзнавці." Literature and Culture of Polissya 99, no. 13i (May 29, 2020): 297–315. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-297-315.

Full text

Abstract:

У статті вперше в комплексі висвітлюється діяльність окремих випускників Ніжинської вищої школи, зокрема випускників Фізико-математичного ліцею (1832–1840) – братів Олександра, Костянтина Сементовських, Історико- філологічного інституту – Олександра Малинки та Інституту народної освіти – Гаврила Богуна, які кожний у свій час присвятили своє життя вивченню народної творчості та етнографії різних районів Полісся України та Білорусі. Їх наукові напрацювання збагатили науку, дали можливість розкрити регіональну культуру на прикладах, які раніше не були відомі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Sintchouk, Ivan. "Лита копія медалі Моріца Саксонського з-під м. Кобріна Брестської обл., Республіки Білорусь." Ukrainian Numismatic Annual, no. 1 (December 21, 2017): 122–31. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-122-131.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена атрибуції, що знайдена в Брестській обл. Республіки Білорусь, – литій копії медалі Моріца Саксонського з використанням її як заготовки для дукача. Етнографи Російської імперії відносять землі нижче Баранович до українських етнічних земель: межа проходить із заходу на схід між Брестом і Бєлостоком, Кобрином і Волковиськом, Пинськом і Слонимом. Місце знахідки – в межах ареалу української матеріальної культури. Герман Моріц (1696–1750) – позашлюбний син короля Речі Посполитої Августа II, французький військовий і державний діяч, військовий теоретик, генеральний маршал Франції. TPQ медалі визначається як 1777 р., оскільки на реверсі зображена скульптурна група мавзолею в кірсі Сен-Тома, скульптора Жана-Батіста Пигаля (1714–1785). Робота над мавзолеєм закінчилася у 1777 р., тоді ж, 20 серпня, із Страсбурзького собору була урочисто перенесена труна з прахом маршала. У другій половині 19 ст. на більшій частині території України дукачі як елемент матеріальної культури починають вироджуватися. Виходячи з відомих на сьогодні даних, артефакт слід датувати останньою чвертю 18 – першою половиною 19 ст.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Трубчанінов, Сергій. "УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІЙ ВІЗІЇ ВІНЦЕНТІЯ ПОЛЯ." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 52–57. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.09.

Full text

Abstract:

У статті розповідається про визначного польського поета-романтика Вінцентія Поля (1807–1872), якого навіть називали «четвертим поетом-пророком». Він був також відомий як географ, етнограф і політичний діяч. Дослідники історії польської географічної науки особливо наголошують, що кафедра географії в Кракові, де працював В. Поль, стала другою в Європі та світі після кафедри Карла Ріттера в Берліні. Саме йому належить запровадження терміна «Креси» в розумінні колишніх східних земель Речі Посполитої. Уродженець Любліна, виходець з ополяченої німецько-французької родини, значну частину свого життя він провів у Галичині. Тут він зростав, навчався, робив свої перші спроби в поезії та науці. Так, на межі 1830–1840-х років він об’їхав Карпати – від Буковини до Сілезії, вивчав фізичну географію та етнографію краю. У 1842 р. в кількох числах надзвичайного додатку до «Львівської газети» В. Поль опублікував свою розвідку щодо географії Галичини. Він готу- вав ґрунтовну працю з географії та етнографії Польщі, проте більшість матеріалів згоріли під час селянського заво- рушення на початку 1846 р. Наприкінці 1849 р. завдяки підтримці австрійського міністра культів і освіти В. Поль очолив новоутворе- ну кафедру загальної, фізичної і порівняльної географії Краківського університету. Більшість із опублікованих географічних праць В. Поля – тексти лекцій, які він читав на початку 1850-х рр. у Кракові. В. Поль викладав географію Австрійської монархії, етнографію, географію Святої землі та низку інших навчальних курсів. Серед географічних дисциплін важливе значення вчений відводив історичній географії. Незважаючи на те, що з 1 січня 1853 р. В. Поль перестав бути професором, а його кафедра була ліквідована, він не полишав зацікавленості географічними студіями і в подальші роки. У п’яти листах до Ф. Духіньського (1867) В. Поль найбільш повно виклав власну історико-географічну візію польських земель, якими він вважав усі території, що колись входили до складу Речі Посполитої. На його думку, географічне розташування є природним фундаментом для історії. В. Поль вважав, що східний кордон Європи йшов не по Уралу та Кавказу, а відразу за басейнами річок Двіна та Дніпро.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Shlemkevych, S. L. "Спадщина українських учених-культурологів у контексті викладання навчальної дисципліни "Історія Української культури" у закладах вищої освіти." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 136–38. http://dx.doi.org/10.15421/40290128.

Full text

Abstract:

Останні десятиліття позначилися значними досягненнями в дослідженні особливостей української культури. Українські культурологи опираються на традиції, закладені творчістю видатних вчених, концепції культури яких характеризуються вірою у майбутнє українського народу. Вітчизняні філософи, етнографи, історики минулих століть традиційно зверталися до проблем, пов'язаних із розумінням духовно-творчої сутності людини у взаємопов'язаності з Богом, Космосом, культурою як світом людини. Початок ХХ ст. став переломним етапом для формування історичної культурології в українській науці. Багато відомих науковців, серед яких були зокрема Михайло Грушевський, Володимир Охрімович, Федір Вовк, Степан Рудницький, Іван Огієнко, Микола Хвильовий, створили в Україні фундамент науки про культуру. Наприкінці ХХ ст. інтерес вчених до культурологічної проблематики набув значного прискорення. Певним чином це було зумовлено введенням у зміст підготовки фахівців із вищою технічною освітою в Україні таких нових дисциплін, як: "Українська та зарубіжна культура", "Культурологія". На жаль, протягом останніх років у закладах вищої освіти України значно скоротилася кількість годин, відведених на вивчення цих дисциплін, у деяких закладах вони повністю зникли з навчальних планів. В умовах реформування вищої школи України необхідно зберегти інтерес юнацтва до вивчення історії української культури. Певним чином цьому буде сприяти повернення до навчальних планів підготовки фахівців у закладах вищої освіти дисциплін "Історія української культури", "Культурологія". Необхідно докласти певних зусиль, щоб зберегти набутий досвід викладання гуманітарних дисциплін, зокрема культурологічного спрямування, осучаснити їх зміст та модернізувати методи навчання, утвердити таку систему засобів, форм і методів організації навчального процесу, яка б гарантувала необхідний рівень якості підготовки конкурентоспроможного спеціаліста.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Довжук, Ігор. "ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР ГРУШЕВСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 120–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-120-133.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються окремі аспекти наукової діяльності Олександра Сергійовича Грушевського, зокрема, його науково-організаційна і педагогічна робота, а також здобутки в галузі архівознавства, історії України, етнографії. Зазначено, що Олександр Грушевський першим порушив питання про необхідність проведення архівної реформи і зробив перші кроки до розроблення такого проекту. Згідно з цими планами, загальне керівництво, координацію теоретичних досліджень і практичних робіт у галузі архівної справи мав здійснювати бібліотечно-архівний відділ Народного міністерства освіти УНР, яким керував Олександр Сергійович. При цьому відділі створювалися археографічна комісія для розроблення теоретичних проблем архівознавства, наукова бібліотека, редакція спеціалізованого часопису «Пам’ятки». Учений заклав основи загальної архівної реформи в Україні (1918 р.), що передбачали створення Національного архіву Української держави в Києві та губернських архівів і комісій на місцях. Вражає не тільки науково-організаційна та педагогічна діяльність Олександра Грушевського. Він є автором понад 100 наукових праць, присвячених історії України, історіографії, етнографії, історії літератури. Науково-організаційна й педагогічна діяльність Олександра Грушевського була припинена в серпні 1933 р. – його звільнено зі всіх посад у ВУАН. 9 серпня 1938 р. він був заарештований. За участь в антирадянській націоналістичній організації О. Грушевському визначили міру покарання – п'ять років заслання. Олександр Сергійович Грушевський, як і його брат Михайло Сергійович, також значною мірою прислужився українській науці, у тому числі в таких галузях як: історія України, етнографія, археографія, архівознавство.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Верховинець, Ярослав. "Василь Верховинець - етнограф." Народна творчість та етнографія, no. 5 (314) (2008): 82–91.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Непомнящий, А. "Забутий кримський етнограф О. Олесницький." Народна творчість та етнографія, no. 2 (2007): 47–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ткаченко, В. "Михайло Сікорський - музеєзнавець, історик, археолог, етнограф." Переяславський літопис, Вип. 1 (15) (2019): 150–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Дейнега, І. І. "Золоті книги української етнографії." Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, no. 3 (69) (2010): 45–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Етнографи"

1

Безугла, Л. В. "Порівняльний аналіз українських, російських та англійських фразеологізмів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8079.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Лобко, К. А. "Яків Михайлович Маркович - історик, етнограф, фольклорист." Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19693.

Full text

Abstract:

Наук. кер.: Н.В. Лобко
Яків Михайлович Маркович - історик, етнограф, фольклорист. Він є автором “Записок о Малороссии, ее жителях и произведениях”, книги яка стала помітною сторінкою в українській історії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19693

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Герман, З. П. "Українська етнографія у творчості Д.І. Яворницького." Diss. of Candidate of Historical Sciences, КНУТШ, 2011.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Северин, Надія Василівна. "Вираження східнослов'янського менталітету через дихотомію "свій" − "чужий"." Thesis, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42336.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Гончар, Галина Володимирівна. "Науково-організаційна діяльність К.Г. Гуслистого та його внесок у розвиток української етнографії (30-70 рр. XX ст.)." Diss. of Candidate of Historical Sciences, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Причепій, Оксана Євгенівна. "Дизайнерський, етнографічний, археологічний та культурологічний аспекти дослідження орнаментів." Thesis, 2015. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/3158.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Етнографи"

1

Етнографія Києва і Київщини. К., 1986.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Програма курсу "Українська етнографія". Київ, 1997.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Етнографія Києва і Київщини. К., 1986.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Етнографія Києва і Київщини. К., 1986.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Іван Гурин - лексикограф, фольклорист, етнограф, педагог, громадський діяч. Миргород: Миргород, 2010.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Втори международен конгрес по българистика. Vol. 10, Етнография. София: Българска Академия на науките, 1987.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Етнографи"

1

Костадиновић, Александар М. "Етнографски аспекти путописне прозе Симе Матавуља." In Поетика српског реализма, 221–49. Београд: Универзитет у Београду, Филолошки факултет, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/poet_srp_real.2018.ch9.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Пахомова, Лидија. "Српско становништво Босне и Херцеговине у радовима етнографа током 1890-их." In Русиja и Србија на прелому векова : српске теме Андреја Шемјакина, 201–13. Институт за новију историју Србије; Центар за Руске и Источноевропске студије »М. Јовановић« Филозофског факултета Универзитета у Београду; Информатика; Институт за словенске студије РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31212/zradova.17.rusijaisrbija.pah.201-213.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Етнографи"

1

Гончаренко, О. М. Народні твори про голодомор: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. в Україні, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3993.

Full text

Abstract:

Збірник складають фольклорні твори про голодомор, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету під час проходження фольклорної практики в одинадцяти центральних, західних та південних областях України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Представлені оповіді-спогади, перекази, співомовки, колискова пісня та дума відображають наслідки трагічної історії геноциду українців упродовж трьох голодоморів: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., масових реквізицій, пограбування селянських господарств, непомірних хлібозаготівель, розкуркулення, насильницької колективізації, індустріалізації, національно-винищувального терору сталінським режимом. У передмові та коротких статтях до розділів встановлено психологічні та філософсько-історичні витоки походження народної творчості про голодомор, умови розвитку української фольклористики у 20-40 роках ХХ ст., обумовлено історичну долю представлених жанрів, їх специфіку. Окремо подано фольклористичні праці Д. Т. Федоренка, В. М. Скрипки, які безпосередньо займалися збиранням народних творів про голодомор у Придніпровському регіоні, а під час викладацької діяльності у КДПІ, 80-90 р. ХХ ст. залучили до цієї роботи студентів. Видання містить науково-інформативний апарат: іменний, географічний, хронологічний покажчик текстів, картограму процесу їх запису, фотознімки респондентів – очевидців трагічних подій, список використаних джерел та фотоматеріали про навчально-методичне значення зібраних творів, що сприятиме пошуку істини, утвердженню власного бачення національної трагедії. Для фольклористів, істориків, етнографів, викладачів та студентів вузів, усіх, хто цікавиться українською народною творчістю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!