Contents
Academic literature on the topic 'Енергія зелена'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Енергія зелена.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Енергія зелена"
1
Ніколаєва, М. В., and Є. В. Дергачов. "Особливості та способи захисту інтересів інвестора в зелену енергетику в разі відмови держави від наданих гарантій." Актуальні проблеми держави і права, no. 90 (August 9, 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3216.
Full textAbstract:
Статтю присвячено актуальній темі в усьому світі – відновлювальні джерела енергії, способи та особливості захисту інвесторів у зелену енергетику. Оскільки вже на 2019 рік у зелену енергетику України було вкладено $ 10 млрд, а держава накопичує борг та не надає гарантованих благ інвесторам, то у статті ми розглянули основні тенденції та способи захисту інвесторів в зелену енергетику, що є нині в Україні. Більшість інвестованих коштів було вкладено іноземними інвесторами, а не повернення обіцяних Україною благ іноземним інвесторам може спричинити міжнародні міжусобиці.
Також Україна потерпає від економічної стагнації через коронавірус, тому зелена енергетика – це, без сумніву, найліпший вихід із ситуації для залучення іноземних інвесторів. Проте недотримання міжнародного договору може призвести до більшої кризи, аніж зараз, з якої українській економіці буде дуже важко виходити. Порушення міжнародної угоди може привести до небажання інших країн співпрацювати з Україною в будь-якій сфері надалі.
У статті було зазначено та проаналізовано зміни, які відбувалися в законодавстві протягом 2020 року (нововведення у закон про «зелений» тариф, підписання меморандуму). Наведено перелік умов, за якими «Гарантований покупець» мав зобов’язання у наданні благ інвесторам відновлювальної зеленої енергетики. Наведено причини, за яких «Гарантований покупець» не виконує своїх зобов’язань, і зазначено статистичні дані щодо боргу держави перед інвесторами на момент травня 2021 року. Також було розглянуто питання, щодо іноземних інвесторів у зелену енергетику України. Проаналізовано їхню позицію та визначено можливі проблеми з країнами, що інвестували.
Необхідне вдосконалення законодавства в цій галузі енергетичних кооперативів в Україні. Окрім економічного законодавства, мусить бути вдосконалено муніципальне законодавство, оскільки територіальні громади та місцеві органи влади відіграють важливу роль у активації створення енергетичних кооперативів. Енергетичні кооперативи дають можливість громадам задовольняти свої енергетичні потреби, використовувати місцеві види палива, ставати енергетично незалежними та бути активними членами енергетичного ринку.
2
Конеченков, А. Є., and К. О. Книш. "ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ: ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СЕКТОРА НА РИНКОВИХ УМОВАХ." Vidnovluvana energetika, no. 4(67) (December 25, 2021): 50–59. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).50-59.
Full textAbstract:
Вітроенергетичні технології відіграють одну з ключових ролей в глобальному «зеленому» енергетичному переході й боротьбі зі змінами клімату, а віднедавна, ще й виступають дієвим інструментом подолання економічних наслідків пандемії COVID-19. Виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань і досягнення національних цілей з розвитку відновлюваних джерел енергії неможливе без структурованої державницької позиції та ефективних механізмів стимулювання проєктів ВДЕ. Сучасними світовими політичними інструментами підтримки відновлюваних джерел енергії загалом та вітрової енергетики зокрема є регуляторна політика, податкові стимули та державна підтримка. Всі ці інструменти на практиці реалізуються у вигляді окремих механізмів підтримки, які використовуються країнами відповідно до їх енергетичної спроможності, політичної зрілості та економічної розвиненості. Згідно з чинним законодавством України нові вітроенергетичні проєкти, введені в експлуатацію після 2022 року, не зможуть отримати «зелений» тариф. Саме тому перехід від «зеленого» тарифу до альтернативних механізмів підтримки є логічним наступним кроком у розвитку національного вітроенергетичного сектора та розбудови безвуглецевої економіки України. Враховуючи український контекст, розглядається потенціал запровадження одного або комплексу таких альтернативних систем підтримки сектору ВДЕ як, зокрема, «зелені» сертифікати, «зелені» надбавки (англ. Feed-in premiums), контракти на різницю (англ. Contract for difference), аукціони, прямі договори купівлі-продажу електроенергії (англ. Corporate PPAs) та гарантії походження електроенергії. Так, першим кроком до оновлення системи підтримки ВДЕ в Україні стало представлення Міністерством енергетики України в серпні 2021 року законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах , який пропонує новий механізм підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії за моделлю Feed-in-Premium (або контракт на різницю). Окрім альтернативних систем підтримки, гравці ринку також досліджують потенціал розвитку офшорної вітроенергетики та виробництва “зеленого” водню, які стануть невід’ємною частиною не лише розвитку ринку ВДЕ на ринкових механізмах, але й створення нових робочих місць, розвитку національного виробництва та розвитку “зеленої” економіки. Бібл. 3, табл. 2.
3
Чала, Ніна Дмитрівна, Андрій Сергійович Китаєв, and Єгор Вадимович Андросов. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.6.
Full textAbstract:
Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов’язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов’язання щодо придбання «зеленої» електроенергії. Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обґрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обґрунтування інвестиційної привабливості проєкту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проєкту. За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій. Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.
4
K.S., Reshetnyk. "Вплив лазерного випромінювання та концентарції глюкози на вміст каротиноїдів у міцелії грибів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill." Chornomorski Botanical Journal 16, no. 4 (January 11, 2021): 333–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2020-16-4-6.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження кількості каротиноїдів міцелію L. sulphureus за дії LED лазерів: BRP–3010–5, з випромінюванням червоного спектру з довжиною хвилі 635 нм, BBP–3010–5 з випромінюванням синього спектру з довжиною хвилі 405 нм та BGP–3010–5 з випромінюванням зеленого спектру з довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) при культивуванні на живильному середовищі з різними концентраціями глюкози. Контролем неопромінений міцелій. Встановлено, що найефективнішим для синтезу каротиноїдів є використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 10 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ). За дії цього режиму опромінення для штаму L.s.-18 вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 % відповідно до контролю. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-18 на 46,7 %. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму L.s.-16 гриба L. sulphureus на 28,9 %. Встановлено, що використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 8 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) було менш ефективним. За цих умов вміст каротиноїдів у міцелію зріс для штаму L.s.-17 на 62,3%. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-17 на 30,6% відповідно. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму Ls18 гриба L. sulphureus на 16,8% відповідно. Для штаму L.s.-16 кількість каротиноїдів у міцелії не зросла. Під час використання глюкозо-пептонного середовища концентраціями глюкози 6 та 4 г/дм3 у комплексі з лазерним опромінення міцелію червоним (довжина хвилі 635 нм), синім (довжина хвилі 405 нм) та зеленим (довжина хвилі 532 нм) світлом з енергією опромінення 51,1 мДж/см2 не відбувалося зростання вмісту каротиноїдів у міцелії. Ключові слова: міцелій, каротиноїди, фоторецепція, фотоактивація
5
K.S., Reshetnyk. "Вплив лазерного випромінювання та концентарції глюкози на вміст каротиноїдів у міцелії грибів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill." Chornomorski Botanical Journal 16, no. 4 (January 11, 2021): 333–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2020-16-4-6.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження кількості каротиноїдів міцелію L. sulphureus за дії LED лазерів: BRP–3010–5, з випромінюванням червоного спектру з довжиною хвилі 635 нм, BBP–3010–5 з випромінюванням синього спектру з довжиною хвилі 405 нм та BGP–3010–5 з випромінюванням зеленого спектру з довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) при культивуванні на живильному середовищі з різними концентраціями глюкози. Контролем неопромінений міцелій. Встановлено, що найефективнішим для синтезу каротиноїдів є використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 10 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ). За дії цього режиму опромінення для штаму L.s.-18 вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 % відповідно до контролю. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-18 на 46,7 %. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму L.s.-16 гриба L. sulphureus на 28,9 %. Встановлено, що використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 8 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) було менш ефективним. За цих умов вміст каротиноїдів у міцелію зріс для штаму L.s.-17 на 62,3%. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-17 на 30,6% відповідно. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму Ls18 гриба L. sulphureus на 16,8% відповідно. Для штаму L.s.-16 кількість каротиноїдів у міцелії не зросла. Під час використання глюкозо-пептонного середовища концентраціями глюкози 6 та 4 г/дм3 у комплексі з лазерним опромінення міцелію червоним (довжина хвилі 635 нм), синім (довжина хвилі 405 нм) та зеленим (довжина хвилі 532 нм) світлом з енергією опромінення 51,1 мДж/см2 не відбувалося зростання вмісту каротиноїдів у міцелії. Ключові слова: міцелій, каротиноїди, фоторецепція, фотоактивація
6
Данилюк, М. М., and М. В. Дмитришин. "ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 153–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.153-162.
Full textAbstract:
Мета даного наукового дослідження – виявлення ключових характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив.
Методи дослідження, що були використані у процесі написання статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу.
Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого будівництва. Розкрито різницю між традиційним та зеленим будівництвом. Охарактеризовано місце зеленого будівництва у складі зеленої економіки. Виокремлено фактори за допомогою яких об’єкти зеленого будівництва впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення; структуровано їх в логічній послідовності появи. Досліджено системи «зеленої сертифікації». Охарактеризовано стандарт LEED, який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні будівель, що експлуатуються; житлової нерухомості; заміського житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових майданчиків, промислових об’єктів, загальноосвітніх закладів, багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце для забудови, ефективність споживання води та енергії, споживання матеріалів та ресурсів, якість середовища, інновації, управління, здоров’я, транспорт, утилізація відходів, забруднення), які оцінюються та їх рейтинг у системі бальної оцінки. Виділено чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична модель збільшення інвестиційної привабливості зеленого будівництво через врахування факторів впливу (унікальність, якість, відповідальність) та переваг (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.
Наукова новизна. Результатом публікації є побудова цілісної характеристики зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.
Практична значущість результатів. Результати належним чином описані та графічно зображені; це дозволяє їх використовувати у процесі подальшому науковому пошуку, практичній діяльності та з метою поповнення інтелектуального капіталу всіх зацікавлених читачів.
7
Lozynska, I. V., D. M. Skrypnyk, and O. A. Skrypnyk. "Державна підтримка виробництва енергії з відновлюваних джерел." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.3.
Full textAbstract:
Стаття розкриває актуальні питання запровадження енергетичного ринку з урахуванням європейських вимог. Для підвищення інвестиційної привабливості запропоновано застосовують державні механізми підтримки: спеціальні пільгові тарифи, вищі за середньоринкові ціни на електроенергію, податкові, митні пільги, пільги з приєднання об’єктів до електричних мереж, квотні механізми, серед яких стандарти портфелю відновлюваних джерел енергії, зелені сертифікати та інше. Спрямовані такі заходи державної підтримки на створення конкуренції на ринку відновлювальної енергетики та зниження вартості електроенергії для кінцевого споживача.
8
Карпчук, Г. Л., and М. О. Будько. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ "ПОЛІКРЕМНІЄВА ФОТОБАТАРЕЯ – ПРОТОНООБМІННИЙ ЕЛЕКТРОЛІЗЕР"." Vidnovluvana energetika, no. 3(62) (September 28, 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).16-26.
Full textAbstract:
З огляду на екологічні проблеми, проблеми балансування енергосистеми, а також концепцію «Зеленого» переходу України, постає актуальним розробка автономної енергоефективної сонячно-водневої системи, яка матиме змогу безперервно забезпечувати потреби споживача.
Мета роботи полягає у обґрунтуванні параметрів роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер» при перетворенні сонячної енергії у «зелений» водень.
Задачі дослідження наступні: аналіз підходів реалізації сонячно-водневих систем; розробка математичної моделі комплексної сонячно-водневої системи та її реалізація у програмному середовищі MATLAB; проведення експериментального дослідження для перевірки математичної моделі сонячно-водневої комплексної системи; аналіз та порівняння отриманих результатів та розробити рекомендації по підвищенню ефективності роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер».
Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах експериментальних досліджень, теоретичних і практичних положеннях про перетворення енергії Сонця в енергію водня, положеннях системного аналізу, статистичного аналізу в середовищі Microsoft Office Excel, математичних методів моделювання енергетичних процесів в програмному середовищі MATLAB.
Отримано математичну модель роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка дозволяє аналізувати вплив інтенсивності сонячного випромінювання на показники виходу у реальних умовах.
Розроблено структурну блок-схему застосування автономної системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка складається з 4 можливих варіантів реалізації. Розроблені принципові електричні схеми фотобатареї, протонообмінного електролізера, комплексної системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер», протонообмінного електролізера для зняття характеристики його коефіцієнта корисної дії. Розроблено методику постановки експерименту та виконання досліджень системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер». Бібл. 5, табл. 2, рис. 9.
9
Solinska, M. "ВИКОРИСТАННЯ БІОМАСИ ЯК ДЖЕРЕЛА ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ В ПОЛЬЩІ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 269–77. http://dx.doi.org/10.15421/40250845.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості використання біомаси для збільшення обсягів виробництва відновлюваної енергії в Польщі, що є однією з основних передумов виконання вимог кліматичного пакету Європейського Союзу (до 2020 р.). Серед різноманітних видів біомаси найбільшу питому вагу у виробництві відновлюваної енергії має сектор твердого біопалива з рослинної чи тваринної сировини, з продуктів життєдіяльності організмів чи промислових відходів органічного походження, де у 2013 р. вироблено 46,4 % електроенергії та 97 % теплової енергії від загального обсягу виробництва "зеленої" енергії. Оцінено можливості збільшення обсягів виробництва енергії з біомаси у сучасній польській економіці.
10
Хілько, В. А. "ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).6-17.
Full textAbstract:
Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.
Dissertations / Theses on the topic "Енергія зелена"
1
Kovalenko, A. "Supercapacitors could be key to a green energy future." Thesis, Sumy State University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45945.
Full textAbstract:
Nowadays there are innovations that bring benefits in terms of reducing the energy consumption and of protecting the natural environment, the atmosphere people live. One of them is a supercapacitor also known as ultracapacitor or double-layer capacitor, is a high-capacity electrochemical capacitor with capacitance values much higher than other capacitors (but lower voltage limits) that bridge the gap between electrolytic capacitors and rechargeable batteries.
2
Момот, Володимир Євгенович. "Застосування акселератора та мультиплікатора до аналізу інвестиційних процесів у нетрадиційній енергетиці." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27717.
Full text
3
Перелигіна, С. О. "Сонячний колектор "Sunlight"." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66735.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в забезпеченні потреб людини в гарячій воді за рахунок
сонячної енергії та тепла без потреб в інших джерелах енергії, а саме створення
автономного колектора, що моє високу ефективність.
4
Трипольська, Г. С., Ірина Миколаївна Сотник, Ирина Николаевна Сотник, and Iryna Mykolaivna Sotnyk. "Оцінювання повної вартості виробництва атомної енергії в контексті розвитку «зеленої» енергетики." Thesis, Вид. центр КНУКіМ, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/83559.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблеми виробництва електроенергії на українських атомних електростанціях в сучасних умовах. Оцінено собівартість виробництва енергії з викопного та ядерного палива з урахуванням витрат на виведення об’єктів з експлуатації на основі методології LCOE. Виявлено, що реальні витрати на виробництво енергії з викопних палив з урахуванням безпекових та екологічних факторів в окремих випадках можуть перевищувати собівартість енергогенерації з відновлювальних джерел.Проанализированы проблемы производства электроэнергии на украинских атомных электростанциях в современных условиях. Оценена себестоимость производства энергии из ископаемого и ядерного топлива с учетом затрат на вывод объектов из эксплуатации на основе методологии LCOE. Выявлено, что реальные затраты на производство энергии из ископаемых топлив с учетом фактора безопасности и экологических факторов в отдельных случаях могут превышать себестоимость энергогенерации из возобновляемых источников.
The problems of electricity generation at Ukrainian nuclear power plants in modern conditions are analyzed. Based on the LCOE methodology, the cost of energy generation from fossil and nuclear fuels has been estimated, taking into account the costs of decommissioning facilities. It is revealed that considering safety and environmental factors, the actual costs of energy generation from fossil fuels in some cases may exceed the cost of energy generation from renewable sources.
Публікація підготовлена у рамках виконання наукового проєкту № 2020.01/0135 «Формування економічних механізмів сталого розвитку відновлювальної енергетики в умовах глобальних та локальних загроз», який фінансується Національним фондом досліджень України
5
Шевченко, І. О. "Розроблення інвестиційних проектів у сфері виробництва «зеленої» енергії." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76481.
Full textAbstract:
У роботі здійснено опис теоретичних засад розробки інвестиційних проектів, наводиться змістовна і класифікаційна характеристика інвестиційних проектів, описуються етапи розробки проектів для залучення інвестицій, та підходи до системи оцінки інвестиційних проектів. Також проводиться комплексна характеристика проектів з виробництва «зеленої» енергії та описується міжнародний досвід їх впровадження. Значна частина матеріалів присвячена аналізу інвестиційної привабливості та енергетичного потенціалу України у галузі виробництва «зеленої» енергії.
Головним елементом роботи є розробка інвестиційного проекту з виробництва «зеленої» енергії на території міста Суми. Передумовою розробки став проведений аналіз можливих видів електровиробництва з наступним вибором найефективнішого, який і стане основним у дному проекті. Також проводиться характеристика теоретично можливих інвесторів проекту СЕС в Україні.В работе осуществлено описание теоретических основ разработки инвестиционных проектов, приводится содержательная и классификационная характеристика инвестиционных проектов, описываются этапы разработки проектов для привлечения инвестиций, и подходы к системе оценки инвестиционных проектов. Также проводится комплексная характеристика проектов по производству «зеленой» энергии и описывается международный опыт их внедрения. Значительная часть материалов посвящена анализу инвестиционной привлекательности и энергетического потенциала Украины в области производства «зеленой» энергии. Главным элементом работы является разработка инвестиционного проекта по производству «зеленой» энергии на территории города Сумы. Предпосылкой разработки стал проведенный анализ возможных видов электропроизводства с последующим выбором наиболее эффективного, который и станет основным в данном проекте. Также даётся характеристика теоретически возможных инвесторов проекта СЭС в Украине.
The paper describes the theoretical foundations of the development of investment projects, provides a meaningful and classification characteristics of investment projects, describes the stages of development of projects to attract investment, and approaches to the system of evaluation of investment projects. A comprehensive description of green energy projects is also described and international experience of their implementation is described. Much of the material is devoted to the analysis of the investment attractiveness and energy potential of Ukraine in the field of green energy production. The main element of the work is the development of an investment project for the production of "green" energy in the city of Sumy. The prerequisite for the development was the analysis of possible types of electrical production, followed by the choice of the most efficient, which will become the main one in the bottom project. Characterization of theoretically possible investors of the SES project in Ukraine is also carried out.
6
Пімоненко, Тетяна Володимирівна, Татьяна Владимировна Пимоненко, Tetiana Volodymyrivna Pimonenko, Сергій Вячеславович Лєонов, Сергей Вячеславович Леонов, Serhii Viacheslavovych Lieonov, and Y. Shaforost. "Energy efficiency gap on national economy." Thesis, Economic Laboratory for Transition Research, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81065.
Full textAbstract:
The unsynchronized of the country's environmental, energy and economic policies raises the dilemma of the priority of a fundamentally new trajectory of the country's development and the achievement of the Sustainable Development Goals in the field of energy efficiency and energy saving. At the same time, reinforcing of environmental conflicts, increasing tendency of energy consumption and greenhouse gas emissions requires a primary focus on the formation of effective mechanisms for solving and energy problems and providing energy security. In this direction, the formation of a fundamentally new model of stakeholder interaction in providing the country's energy security by minimizing the existing energy efficiency gaps (mismatch between optimal and actual energy efficiency levels in the absence of opportunistic behaviour of stakeholders), modelling explicit and making energy-efficient decisions; constructive modelling of causal socio-ecological economic interdependencies in energy-efficient decision-making in the state-business-society chain. In this case, it is necessary to develop the economicmathematical model for checking the causal links between stakeholders in energy efficiency decisions, which will describe and formalize the patterns of complementary effects and risks of energy efficiency decisions to achieve a balance between optimal and current levels of energy efficiency. The authors proposed to develop the optimal and time-balanced road map of sustainable energy development of Ukraine, which will contain guidelines and criteria for decision-making by stakeholders to minimize energy efficiency gaps which will contribute to the country's energy breakthrough in the context of global development trends.
7
Мельник, Леонід Григорович, Леонид Григорьевич Мельник, Leonid Hryhorovych Melnyk, Олена Ігорівна Маценко, Елена Игоревна Маценко, Olena Ihorivna Matsenko, and V. Piven. "Socio-Economic Aspects of Green Energy Development: The Experience of the EU and Ukraine." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80920.
Full textAbstract:
Стаття показує важливість розвитку відновлюваних джерел енергії. Більшість досліджень пов’язує зменшення викидів парникових газів із заміною традиційних джерел енергії на альтернативні. ЄС досяг значного успіху, отримавши лише за рахунок сонця і вітру 21% в загальній кількості електроенергії в 2020 р. Інтеграція України до Європейського Союзу є стратегічним напрямом України в реалізації зарубіжної політики країни.The paper shows the importance of renewable energy sources development. Most studies have found that a reduction of greenhouse gases emissions can be achievable by replacing conventional sources of energy with alternative ones. The EU has achieved significant success, getting only wind and solar in total electricity generation 21% in 2020. The integration of Ukraine to the European Union is a strategic direction of the country foreign policy.
8
Касьяненко, Тетяна Вячеславівна, Татьяна Вячеславовна Касьяненко, Tetiana Viacheslavivna Kasianenko, and Є. В. Макаренко. "Альтернативні джерела енергії як складова енергетичної незалежності України." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43665.
Full textAbstract:
Розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (надалі НВДЕ) є одним з небагатьох ефективних шляхів вирішення сучасних енергетичних проблем людства завдяки своїй екологічній чистоті та невичерпності. Україна належить до держав з високою енергоємністю економіки, тому потребує кардинального зменшення використання імпортної енергії, знаходячись у зоні ризику настання дефіциту паливної сировини. Необхідність розвитку та використання НВДЕ є беззаперечною, адже це стане вагомим фактором зниження антропогенного впливу на довкілля, підвищить безпеку енергопостачання та сприятиме зменшенню енергетичної залежності країни.
9
Демьохіна, Олена Олександрівна, and В. В. Надрага. "Розвиток альтернативної енергетики в Україні і світі." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34600.
Full text
10
Берещук, А. В., and Петрусь В. В. "Аналітичний огляд сучасного стану використання сонячної енергії України." Thesis, ВНТУ, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/20993.
Full textAbstract:
В даній статті наведено статистику за останні роки щодо використання сонячної енергії в Україні, впровадження та реалізацію «зеленого» тарифу та негативну сторону такого використання «зеленого» тарифу. Наведено фактори, що впливають на термін окупності сонячних електричних станцій.This article provides statistics on the use of solar energy in Ukraine in recent years, the implementation of the green tariff and the negative side of such use of the green tariff. The factors influencing the payback period of solar power stations are presented.