Academic literature on the topic 'Ендопротезування кульшового суглобу'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ендопротезування кульшового суглобу.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Ендопротезування кульшового суглобу"
1
Пустовойт, Борис, Павло Єфіменко, Микола Тохтамишев, and Оксана Каніщева. "Фізична терапія на етапах відновлення після ревізійного ендопротезування кульшового суглобу." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.004.
Full textAbstract:
Мета: наукове обґрунтування, розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, показники артеріального тиску та пульсу, антропометрія, гоніометрія, тестування за шкалою ВАШ, математична статистика. Контингент досліджуваних склали пацієнти ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМНУ» в кількості 19 осіб, які були роподілені на 2 групи, основна – 10 та контрольна – 9 осіб. Тривалість розробленої інтенсивної програми ФТ для пацієнтів основної групи – 37 днів, передопераційний період – 10 днів до хірургічного втручання та 27 днів після (ранній післяопераційний – 5 днів, пізній післяопераційний – 7 днів, ранній відновний – 15 днів). Пацієнти контрольної групи у той же час пройшли курс реабілітації за загально прийнятою методикою. Результати: досліджена динаміка показників артеріального тиску та пульсу, антропометрії, гоніометрії кульшового та колінного суглобів, інтенсивності больового синдрому за шкалою ВАШ, визначено, що всі вказані показники були статистично кращими у пацієнтів основної групи. Висновки: при ревізійному ендопротезуванні слід підготувати організм хворого для попередження післяопераційних ускладнень за допомогою засобів і методів фізичної терапії; у пацієнтів обох груп відбулося покращення показників гемодинаміки серцево-судинної системи, показників динаміки охватних розмірів стегна, обсягу рухів в кульшовому та колінному суглобах, тестування інтенсивності болю за шкалою ВАШ. Однак, у пацієнтів основної групи, у порівнянні з пацієнтами контрольної групи, виявлено суттєве (статистично доведене) покращення всіх показників; проведені спостереження підтвердили, що сегментарно-рефлекторний масаж можна проводити на ранніх етапах реабілітації; отримані в динаміці дослідження дають змогу стверджувати, що нами доведена висока ефективність розробленої програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу, яка дозволяє значно поліпшити стан опорно-рухового апарату та організму в цілому. Ключові слова: ревізійне ендопротезування, кульшовий суглоб, фізична терапія.
2
Poluliakh, M. V., S. I. Gerasymenko, A. N. Kostiuk, D. M. Poluliakh, A. M. Babko, A. S. Gerasymenko, and V. M. Hromadskyi. "Особливості ендопротезування кульшового суглоба при тяжких типах дисплазії." TRAUMA 15, no. 5 (September 1, 2014): 33–36. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81753.
Full textAbstract:
В основу роботи покладено аналіз тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих із тяжким типом дисплазії. Прооперовано 29 пацієнтів, яким виконано 38 ендопротезувань кульшового суглоба. У 9 хворих виконано ендопротезування кульшового суглоба з обох боків. Переважали пацієнти жіночої статі: серед хворих були 28 жінок і один чоловік. Дисплазія кульшового суглоба типу Crowe ІІІ — 28 випадків, Crowe ІV — 10. Середній вік пацієнтів становив 44,2 року. Протези із цементним типом фіксації були застосовані в 5 випадках, із безцементним — у 29 і з гібридним — у 4 випадках. При диспластичному коксартрозі з укороченням кінцівки до 4 см можливе виконання ендопротезування кульшового суглоба в один етап. При вкороченні кінцівки на 4–5 см показане виконання ендопротезування з укорочувальною остеотомією проксимального відділу стегна. При однобічному вкороченні кінцівки більше ніж на 5 см із метою профілактики ускладнень із боку судинно-нервового пучка перед ендопротезуванням показане низведення головки стегнової кістки до рівня істинної кульшової западини за допомогою стрижневого апарата.
3
Tkachenko, M. M., and P. O. Korol. "Роль остеосцинтиграфії, рентгенографії та ультразвукового дослідження в діагностичному скринінгу при ендопротезуванні кульшових суглобів." TRAUMA 16, no. 5 (November 2, 2015): 31–34. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79783.
Full textAbstract:
З метою визначення ролі остеосцинтиграфії, рентгенографії та ультразвукового дослідження в діагностичному скринінгу при ендопротезуванні кульшових суглобів обстежено 65 хворих на деформуючий остеоартроз віком 31–75 років.Установлено, що комплексне дослідження кульшового суглоба, яке включає класичну рентгенографію, остеосцинтиграфію, ультразвукове дослідження, значно розширює діагностичні можливості при його ендопротезуванні. При діагностиці патологічних станів при ендопротезуванні кульшового суглоба слід застосовувати одночасно класичну рентгенографію (або остеосцинтиграфію) та ультразвуковий метод у визначенні стадії поширеності патологічного процесу в кульшових суглобах, а в комплексі з комп’ютерною томографією — для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.
4
Korol, P. O., and M. M. Tkachenko. "Роль інструментальних методів дослідження в діагностиці гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів." TRAUMA 16, no. 2 (June 3, 2015): 8–11. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.16.2015.80245.
Full textAbstract:
Мета — визначити роль інструментальних методів дослідження в діагностиці ускладнень після ендопротезування кульшових суглобів. Матеріал та методи. За допомогою методів комп’ютерної томографії, остеосцинтиграфії, рентгенографії та термографії досліджені 42 хворі після ендопротезування кульшових суглобів (26 жінок та 16 чоловіків) віком від 54 до 75 років. При бактеріологічному дослідженні тканин, що оточували ендопротез, та протезного матеріалу виявлена післяопераційна інфекція.Результати. У 27 (64 %) хворих за даними рентгенографії, 31 (75 %) — за даними комп’ютерної томографії, 36 (86 %) — за даними остеосцинтиграфії та 38 (90 %) пацієнтів — за даними термографії були виявлені ознаки, що характерні для післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. При комп’ютерній томографії та рентгенографії в пацієнтів, які досліджувались, візуалізувались більш чіткі контури ділянки ураження, ніж при остеосцинтиграфії та термографії, а також більш якісно визначалась локалізація патологічного процесу серед анатомічних кісткових структур. При остеосцинтиграфії та термографії патологічні зміни в проекції кульшових суглобів візуалізувались у більш ранні строки, ніж при комп’ютерній томографії та рентгенографії. Висновки. Комп’ютерна томографія та рентгенографія є більш специфічними методами, ніж остеосцинтиграфія та термографія, але менш чутливими методами в діагностиці гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. Дані методи можливо застосовувати в діагностичному скринінгу гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. При діагностиці патологічних станів при ендопротезуванні кульшового суглоба слід застосовувати одночасно класичну рентгенографію та остеосцинтиграфію, а в комплексі з комп’ютерною томографією — для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.
5
Gerasymenko, S. I., M. V. Polulyakh, I. V. Roy, A. S. Gerasymenko, T. V. Zamorskyi, V. M. Gromadskyi, and E. M. Avtomeenko. "Зміни динамічних характеристик у суглобах нижньої кінцівки до та після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит." TRAUMA 16, no. 5 (November 2, 2015): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79791.
Full textAbstract:
Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5–8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10–12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у колінному суглобі на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Робота виконана в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на ревматоїдний артрит з ураженням колінного суглоба, яким виконано 140 оперативних утручань (тотальне ендопротезування колінного суглоба), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва колінних суглоби. Вік пацієнтів коливався від 18 до 77 років і в середньому становив 45,5 ± 1,1 року. Результати. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба попереду колінного, лягає на площу опори на 4–5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. Методом математичної статистики були розраховані середні параметри й оцінений клінічний стан пацієнтів до ендопротезування колінних суглобів, після операції й проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з’являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, отриманих до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки. Розроблена програма реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при протезуванні колінного суглоба дозволяє провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м’язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м’язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє поліпшенню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. У результаті застосування запропонованої методики в пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.
6
Herasymenko, S. I., M. V. Poluliakh, I. V. Roi, A. S. Herasymenko, Yu H. Pavlova, T. V. Zamorskyi, and A. P. Kudrin. "Профілактика вивиху стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит." TRAUMA 16, no. 6 (December 18, 2015): 55–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79700.
Full textAbstract:
Ревматоїдний артрит розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважанням ураження суглобів, що призводить до їх руйнування. У хворих на ревматоїдний артрит частота ураження кульшових суглобів становить від 29 до 50 % випадків, при цьому часто спостерігається двобічна патологія. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним, а на пізніх стадіях захворювання єдиним способом повноцінного відновлення втраченої функції кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит. За даними різних авторів, частота вивихів стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба становить від 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16–59 % пацієнтів можливий рецидив вивиху. Мета роботи: поліпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит шляхом зменшення післяопераційних ускладнень. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, які лікувались у Київському інституті травматології та ортопедії впродовж 2005–2014 років. Жінок було 18, чоловіків 5. Вік хворих коливався від 46 до 92 років. Результати. Аналіз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була неінформованість хворих або порушення рухового режиму. Із 2013 р. з усіма хворими на ревматоїдний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекційні заняття, метою яких було інформування пацієнтів про можливі ускладнення та передопераційну підготовку, після чого зменшився перелік причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кількість вивихів зменшилась на 61 % (Р < 0,05) порівняно з 2005–2013 роками.
7
Бойко, Анна, and Катерина Колиушко. "Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.19-23.
Full textAbstract:
Анотація. У статті подано оцінку ефективності впровадження алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба на амбулаторному етапі відновлення. З огляду на те що до основних ускладнень після ендопротезування кульшового суглоба належать стійкі порушення його функціональності, обмеження мобільності та активності пацієнта у виконанні щоденної діяльності значно знижують і погіршують якість життя. Мета. Оцінити ефективність застосування алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу. Методи. Теоретичні, соціологічні, клінічні, математичної статистики. Результати. У дослідженні брали участь 37 осіб 56,1 ± 8,2 року після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу, яких було розподілено на основну та групу порівняння. При первинному обстеженні було виявлено, що у більшості пацієнтів спостерігалися знижені показники амплітуди рухів у суглобах, сили м’язів в ураженій кінцівці та погіршення їх мобільності. Застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання для зазначених осіб базувалося на сучасних підходах: проблемно-орієнтований, пацієнт-центрований, мультидисциплінарний та комплексний. Алгоритм фізичної терапії в основній групі пацієнтів включав засоби і методи, які умовно було поділено на чотири компоненти: терапевтичні вправи (додатково тренування ходьби та переміщень), мануальна терапія (масаж, пасивні рухи, постізометрична релаксація); апаратна фізіотерапія (процедури електроміостимуляції); рекомендації зі щоденної активності та мобільності. Для пацієнтів групи порівняння застосовували стандартні реабілітаційні заходи. При повторному обстеженні у результаті застосування алгоритму реабілітаційних заходів було виявлено достовірну позитивну динаміку на рівнях структури, функції і діяльності та участі за МКФ у пацієнтів обох груп, проте в основній групі більшість зазначених показників була достовірно кращою.
Ключові слова: кульшовий суглоб, фізична терапія, алгоритм, відновний процес.
8
Huzhevskyi, I. V., S. I. Herasymenko, M. V. Poluliakh, A. M. Babko, and I. I. Solodei. "Особливості ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 4 (April 28, 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.34.
Full textAbstract:
Мета. Визначити підхід до імплантації чаші ендопротеза кульшового суглоба у хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії.
Матеріали і методи. Для визначення особливостей розподілу навантажень у біомеханічній системі “ацетабулярний компонент - кісткова тканина” розроблена скінченно-елементна модель та здійснено математичне моделювання, з урахуванням результатів якого виконано ендопротезування кульшового суглоба у 25 хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії.
Результати. У всіх хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії, яким застосували індивідуалізовану техніку імплантації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба, зокрема використали техніку медіального зміщення чаші ендопротеза, вдалося уникнути явищ асептичної міграції імплантата впродовж 9 років спостереження.
Висновки. Для надійної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба критичним є збереження кісткової тканини в області периметра кульшової западини, а не суцільності кісткової тканини її дна, що навіть у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини уможливлює досягти стабільної фіксації імплантата шляхом використання його дозованої медіалізації.
9
Filipenko, V. A., S. Ye Bondarenko, A. I. Zhygun, and O. P. Marushchak. "Ендопротезування кульшового суглоба у хворих з приводу посттравматичного коксартрозу." Klinicheskaia khirurgiia, no. 8 (September 7, 2017): 67. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.67.
Full textAbstract:
Застосований диференційований підхід до ендопротезування кульшового суглоба (КС) у 29 хворих з приводу посттравматичного коксартрозу. Тривалість спостереження 3,5 року. Функціональний стан КС за шкалою Harris збільшився у середньому з 35 до 87 балів. Рентгенологічні ознаки нестабільності компонентів ендопротеза не виявлені. Отримані результати свідчать, що відновлення центру ротації КС після реконструкції стінок кульшової западини з огляду на тип дефекту та встановлення чашки ендопротеза на місце анатомічної кульшової западини, використання чашок "press–fit" фіксації, головок великого діаметра дозволило мінімізувати частоту ускладнень, досягти позитивних результатів ендопротезування.
10
Бойко, Анна, and Катерина Колиушко. "Алгоритм фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III–IV фази відновного процесу." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.79-84.
Full textAbstract:
Резюме. Дані численних систематичних оглядів та рандомізованих клінічних досліджень підтверджують ефективність фізичної терапії для пацієнта/клієнта після тотального ендопротезування кульшового суглоба, яка відіграє важливу роль для більш якісного відновлення і повернення до високого рівня якості життя як інтегрального критерію ефективності проведених заходів. Мета. Розробити алгоритм фізичної терапії для осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III та IV фазах відновного процесу, спрямованого на відновлення якості життя та підвищення ефективності лікувально-відновного процесу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, Інтернет-джерел, протоколів, рекомендацій зарубіжних і вітчизняних клінік. Результати. Сучасні підходи до відновної терапії таких осіб передбачають застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання, заснованого на базі доказової медицини та МКФ. Розробку алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба проводили для пацієнтів амбулаторного етапу відновлення у III та IV фазах відновного процесу, що базувалася на основних сучасних підходах: проблемно-орієнтований підхід, мультидисциплінарна допомога, а також комплексність. Спеціально розроблений алгоритм включає такі кроки: первинне оцінювання функціонального статусу пацієнта/клієнта та визначення його проблем – планування втручання (постановка цілей, підбір засобів та методів фізичної терапії), реалізація втручання (обсяг та доцільність застосування кожного компонента фізичної терапії, яка визначається, виходячи з проблем і потреб пацієнта), оцінювання ефективності терапевтичного втручання (проводиться відповідно до обраних критеріїв ефективності на етапі планування втручання). Удосконалення імплантатів та хірургічної техніки виконання, зміна типового профілю пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба вимагають адаптації методів та заходів фізичної терапії для максимізації функціональних результатів у повсякденному житті, що сприяють спрямуванню подальших зусиль на впровадження у практику сучасного алгоритму корекційно-відновного лікування.Ключові слова: алгоритм, фізична терапія, тотальне ендопротезування, кульшовий суглоб, відновне втручання, якість життя.
Dissertations / Theses on the topic "Ендопротезування кульшового суглобу"
1
Потапов, Михайло Ігорович. "Фізична реабілітація після ендопротезування кульшового суглобу." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/29324.
Full textAbstract:
Тема дипломної роботи: “Фізична реабілітація після ендопротезування кульшового суглобу”.
Обсяг роботи становить 67 сторінок, міститься 21 ілюстрацій, 5
таблиць. Загалом опрацьовано 27 джерел.
Мета: Розробити програму фізичної реабілітації пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу.
Завдання:
- за даними науково-методичної літератури розглянути анатомічні особливості, механізми ушкодження, наслідки травм кульшового суглобу;
- визначити основні завдання, методи, засоби фізичної реабілітації при ендопротезуванні кульшового суглобу;
- розробити програму фізичної реабілітації при ендопротезуванні кульшового суглобу.
В роботі представлено огляд та аналіз (за літературними джерелами) ускладнень, які можуть виникнути в осіб після ендопротезування кульшового суглобу, методів діагностики та обгрунтування використання різних ендопротезів, сучасних технологій у фізичній терапії осіб після ендопротезування кульшового суглобу.Проаналізована характеристика раннього, пізнього та відновлювального періодів. Розроблена комплексна програма фізичної терапії осіб після ендопротезування кульшового суглобу та проведена оцінка її ефективності у відновлювальному періоді.The theme of thesis: "Modeling the mechanical load of the mandible endoprosthesis". The work volume is 67pages, contains 21 illustrations, 5 tables. In total 27 sources were processed. The purpose of this work is to determine the mechanical characteristics of the interaction of the implant and mandibular bone. The thesis presents a review of the literature on the chosen topic, the basic functional conditions of the mandibular load, the biomechanics of its movements, and the anatomical structure. The results of a field experiment during which a bending test in the sagittal plane of the titanium endoprosthetic of the mandible was performed. A pattern deformation pattern was obtained and its stiffness was calculated. To determine the places of localization of maximum stresses in the endoprosthesis, a mathematical modeling of the deformation of the sample was performed, in conditions that repeat the experiment. In order to evaluate the reaction of the endoprosthesis to the load on the implant bone structure, a mathematical modeling of the typical loads arising in the chewing process on a detailed model was performed.
2
Нагорна, К. О. "Покази до проведення тотального ендопротезування кульшового суглобу." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42183.
Full textAbstract:
Ендопротезування на сучасному етапі являється безальтернативним способом хірургічного
лікування пацієнтів з важкими дегенеративно-дистрофічними ураженнями суглобів. Щорічно
в світі за даними ВООЗ виконується близько 1,5 млн. ендопротезувань суглобів. Зараз операції
ендопротезування суглобів виконуються в усіх обласних і міських лікувальних закладах
України, проводиться глибокий аналіз їх результатів, контролюється підготовка спеціалістів,
розробляються сучасні технологічні, нові конструкції ендопротезів.
3
Васюк, В. Л., Я. М. Васильчишин, and В. В. Процюк. "Проблема ревізійного ендопротезування кульшового суглоба при септичних ускладненнях." Thesis, БДМУ, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16871.
Full text
4
Малиш, А. А., and В. М. Чорний. "Тотальне безцементне ендопротезування кульшового суглоба імплантом з додатковою метафізарною фіксацією." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11661.
Full text
5
Нагорна, А. О. "Ускладнення при тотальному ендопротезуванні колінного і кульшового суглобів." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42099.
Full textAbstract:
Переломи стегнової і великогомілкової кісток при наявності ендопротезів
кульшового і колінного суглобів спостерігаються переважно у пацієнтів літнього і старечого
віку. Сприяють виникненню переломів постменопаузальний і сенильний первинний
остеопороз, вторинний остеопороз (ревматоїдний поліартрит), а також остеоліз кісткової
тканини навколо різних компонентів ендопротеза. Для профілактики цих ускладнень
необхідно враховувати характер стабільності перелому кістки і ендопротезу, ступінь
остеопорозу кісткової тканини, вік пацієнта.
6
Васюк, В. Л. "Застосування алотрансплантатів з кісткового банку при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглоба." Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18173.
Full text
7
Зуб, Т. О., and О. Є. Лоскутов. "Роль рентгенантропометричних показників кульшового суглоба при ендопротезуванні хворих з диспластичним коксартрозом." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11656.
Full textAbstract:
Лікування хворих на диспластичний коксартроз (ДК) досі лишається невирішеною проблемою ортопедії. Патологічний процес, спричинений порушенням конгруентності суглобових поверхонь, неминуче призводить до інвалідізації хворих. Методом вибору при лікуванні кінцевих стадій ДК є тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Але саме виконання цього втручання, що повинне звільнити хворого від болю та відновити функцію руху й опори, при ДК іноді стає дуже складним через морфологічні зміни компонентів кульшового суглоба.
При вивченні літератури з цієї проблеми ми помітили, що більшість авторів приділяють увагу особливостям імплантації стегнового компонента ендопротеза, тому метою цієї роботи є розробка методики передопераційного планування ендопротезування вертлюжної западини у хворих з ДК.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11656
8
Лисковская, Ю. О., Н. Ф. Согомонян, and Е. А. Ковалевич. "Особенности клинического течения раннего послеоперационного периода операции тотального эндопротезирования тазобедренного сустава при использовании в комплексе лечения метода магнитофототерапии." Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48526.
Full textAbstract:
Цель работы: изучить особенности клинического течения раннего
послеоперационного периода операции тотального эндопротезирования тазобедренного сустава (ТЭТС) при использовании в комплексе лечения нового сочетанного физиотерапевтического метода – магнитофототерапии (МФТ).