Academic literature on the topic 'Електрохірургія'

Мета роботи: порівняльна оцінка ефективності використання апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200”, “ЭФА”, “KLS Martin”, а також апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” для лікування пацієнтів із поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 586 пацієнтів із поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки. З використанням апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 245 (41,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – 169 (28,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 114 (19,4 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 58 (9,9 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. При застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” тривалість операції становила в середньому (15±5) хв, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (20±5) хв, “ЭФА” – (25±5) хв, “KLS Martin” – (15±5) хв. Об’єм крововтрати в досліджуваній групі при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”становив (20±10) мл, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (15±5) мл, “ЭФА” – (20±5) мл, “KLS Martin” – (20±10) мл. В післяопераційному періоді в досліджуваних групах при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”, а також високочастотних електрохірургічних апаратів “ERBE ICC 200” і “KLS Martin” пацієнти потребували для знеболення всього (2±1) мл наркотичних засобів. Лише при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” потреба в наркотичних засобах для знеболення склала (3±1) мл. Період лікування у стаціонарі в досліджуваній групі становив (4±1) день при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” та високочастотного електрохірургічного апарата “KLS Martin”, при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” він склав (5±1) день, апарата “ЭФА” – (6±1) день.

Мета роботи: порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування пацієнтів із поєднаною аноректальною патологією із застосуванням сучасних високочастотних електрохірургічних та радіохірургічних апаратів, а також традиційних методик. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 112 пацієнтів контрольної групи з поєднаною аноректальною патологією, які були прооперовані з використанням звичайного хірургічного скальпеля, та 689 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки із застосуванням сучасних електро- та радіохірургічних технологій. З них за допомогою апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 245 (35,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 170 (24,7 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 114 (16,5 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 160 (23,2 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. При використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” набряк анодермальних “містків” діагностували з частотою 0,8 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 1,1 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 1,2 %, а у контрольній групі – 5,4 %. Формування підшкірних гематом при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було відмічено з частотою 0,8 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 0,8 %, “KLS Martin” – 1,2 %, а у контрольній групі – 7,1 %. Виникнення гострого підшкірно-підслизового парапроктиту при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було встановлено у 0,4 % випадків, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 3,6 %. Післяопераційні кровотечі при застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” зустрічалися з частотою 0,4 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 4,4 %. Утворення гіпертрофованих періанальних шкірних міток у першій групі з використанням апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” не спостерігали, а при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 було виявлено у 1,1 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,8 %, а у контрольній групі – 8 %. Рецидиви аноректальної патології при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” були відсутні, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200” вони становили лише 0,6 %, “ЭФА” – 0,8 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 2,7 %. Утворення рубцевих стриктур анального каналу не було діагностовано в жодній з дослідних груп, тоді як у контрольній групі їх частота становила 1,8 %.

Реферат Мета. Покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з поєднаною патологією (ПП) анального каналу і прямої кишки шляхом використання апарата високочастотної електрохірургії (ВЧЕХ) “ERBE ICC 200”. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 164 пацієнтів з ПП анального каналу і прямої кишки з використанням апарата ВЧЕХ “ERBE ICC 200”. Результати. Встановлено, що при використанні апарата ВЧЕХ “ERBE ICC 200” зменшуються тривалість операції - до (20 ± 5) хв, об’єм крововтрати - до (15 ± 5) мл, потреба в наркотичних аналгетиках до (2 ± 1) мл, тривалість стаціонарного лікування - до (5 ± 1) доба. Висновки. Застосування апарата ВЧЕХ “ERBE ICC 200” приводить до скорочення тривалості операції, зменшення крововтрати під час операції, а також інтенсивності болю в післяопераційному періоді. Використання даної хірургічної технології забезпечує незначну глибину некрозу тканин - (0,286 ± 0,15) мм та косметичність операції.

Серед причин, що можуть призвести до порушення репродуктивного здоров’я жінок, особливу роль набувають гінекологічні захворювання, які вимагають хірургічного лікування. Мета дослідження – поліпшити хірургічне лікування хворих на апоплексію яєчників (АЯ) для максимального збереження оваріального резерву. Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне вивчення результатів лікування 150 хворих на апоплексію яєчника за період з 2014 до 2017 р. у гінекологічному відділенні Тернопільської міської комунальної клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань з приводу апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. Усього в дослідження було включено 120 жінок, з них 60, хворих на АЯ, яким вперше проведено лапароскопічну операцію. Цих пацієнток включили в проспективне дослідження і поділили на 2 групи залежно від методу гемостазу, використаного під час операції. У першу групу увійшли 30 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції, в другу групу – 30 хворих, кровотечу з яєчника яким було зупинено за допомогою накладання швів. Групу порівняння склали 30 жінок із АЯ, які отримали консервативне лікування. Результати досліджень та їх обговорення. Апоплексія яєчника у 40 % випадках вимагає екстреного оперативного втручання, яке призводить до втрати частини органа. У післяопераційному періоді спостерігається погіршення порушеного репродуктивного здоров’я, гормонального гомеостазу, порушення кровообігу, що зумовлені не тільки травмою яєчника та зниженням оваріального резерву, а й виникненням злукового процесу в органах малого таза. Зупинку кровотечі у хворих на АЯ за допомогою біполярної електрохірургії здійснюють швидше, але це призводить до більш значного зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 10 %), ніж застосування з цією метою гемостатичних швів (АМГ – на 22 %, АФ – на 8 %) (р<0,05). З метою максимального збереження оваріального резерву при операціях у жінок із АЯ завжди краще здійснювати гемостаз шляхом вилущування капсули кісти в межах здорових тканин та накладання на рану яєчника розсмоктувальних синтетичних ареактивних швів із наступним інтракорпоральним зав’язуванням вузлів. Незалежно від використаного методу гемостазу під час хірургічного лікування АЯ у хворих 36 років і старших, спостерігається більше зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 20 %), ніж у хворих, чий вік не перевищує 35 років (АМГ – на 20 %, АФ – на 12 %) (р<0,05). У хворих із реалізованою дітородною функцією, незалежно від віку, та в усіх хворих у віці до 35 років, які піддаються операції з приводу АЯ вперше, для зупинки кровотечі допустимо використовувати біполярну коагуляцію. При здійсненні біполярного гемостазу в пацієнтів із АЯ необхідно проводити точкову коагуляцію судин, що кровоточать, уникаючи ушкодження навколишніх тканин. Висновки. Виконання оперативного втручання у щадному обсязі з максимальним збереженням здорової тканини до­зволяє зберегти яєчниковий резерв і репродуктивне здоров’я жінки.