Academic literature on the topic 'Електронний інформаційний ресурс'

Досліджено зміст поняття «цифрова держава». Визначено індикатори становлення в Україні системи суспільних відносин, характерних для цифрової держави. Висвітлено основні напрями формування державної політики обумовлені реалізацією потреб інформаційного суспільства, цифрового виробництва та електронного урядування в Україні. Визначено сучасний стан правового регулювання процесів формування цифрової інфраструктури України та перспективи його удосконалення відповідно до міжнародних норм. Доведено, що основне призначення державних електронних інформаційних ресурсів – це задоволення інформаційних потреб органів публічної адміністрації. Визначено загальні засади правового регулювання формування, експлуатації, модернізації, ліквідації державних електронних інформаційних ресурсів. З’ясовано основне коло державних електронних інформаційних ресурсів та органів публічної адміністрації, що є їх держателями та користувачами. Метою статті є аналіз специфіки правового регулювання суспільних відносин у сфері використання електронних інформаційних ресурсів в аспекті становлення цифрової держави в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань: 1) розкриття сутності поняття «цифрова держава»; 2) ілюстрація її проявів в Україні; 3) дослідження державних електронних інформаційних ресурсів як об’єкту суспільних відносин. Наукова новизна. У статті розглянуто такі елементи цифрової держави в Україні як: електронне урядування, електронне правосуддя, електронна система охорони здоров'я, електронна торгівля, цифрові робочі місця, державні електронні інформаційні ресурси та інше. Як висновок, у статті наголошується, що виявлено відсутність повноцінної електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами та пов’язані із нею проблеми електронного урядування; проблеми правового регулювання функціонування та використання органами публічної адміністрації державних електронних інформаційних ресурсів; доведено термінологічна не узгодженість різних нормативно-правових актів, що визначають порядок функціонування та використання державних електронних інформаційних ресурсів. Обґрунтовано необхідність розробки та нормативного закріплення загальних засад та принципів організації, функціонування, використання, зберігання державних електронних інформаційних ресурсів.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

У статті зазначено, що цифровізація всіх процесів архівної справи та діловодства стає першочерговим пріоритетом роботи Державної архівної служби України. Досліджено еволюцію понять «інформаційні ресурси», «державні інформаційні ресурси», «державні електронні інформаційні ресурси», «національні інформаційні ресурси», а також «архівний документ», «архівний фонд», «Національний архівний фонд»; проаналізовано чинне законодавство. Указано, що в сучасному світі інформаційні ресурси розглядаються або як сукупність архівних інформаційних ресурсів держави та нації, або виключно як інформаційні ресурси електронного характеру. Зроблено акцент, що чинне українське архівне законодавство не повною мірою відповідає реаліям сучасного розвитку українського суспільства та прогресу інформаційного простору. Запропоновано розробити принципово новий законопроєкт «Про Національні архівні інформаційні ресурси, управління документацією та архівами» з фактичним конституюванням у правовому полі понять «архівний інформаційний ресурс» та «Національні архівні інформаційні ресурси», замість понять «архівні фонди» та «Національний архівний фонд».

У статті розглянуто основні елементи електронної бібліотеки, електронної бібліотеки наукової установи, технологічні процеси електронної бібліотеки, функціональні вимоги до побудови моделі електронної бібліотеки наукової установи. Розглянуто поняття інформаційно-комунікаційна підтримка наукової діяльності, інформаційні системи, метадані, інтероперабельність, моделі, інформаційні ресурси, управління. Уточнено поняття управління інформаційними ресурсами і запропоновано функції управління інформаційними ресурсами. Даються різні підходи до означення поняття метадані. Розглянута модель побудови наукової електронної бібліотеки. Виділено аспекти інтероперабельності. Представлено рівні інтероперабельності. Розглянуто підходи до інтероперабельності електронних бібліотек та описано їх ключові характеристики. Виділено структурні компоненти управління інформаційними ресурсами електронної бібліотеки наукової установи. Запропоновано модель управління інформаційними ресурсами електронної бібліотеки наукової установи.

У статті розкриваються питання доцільності використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання: Інтернет-технологій, мультимедійних програмних засобів. Зміни у підходах до навчання ініціюються новітніми інформаційними технологіями, новими джерелами інформації. Ключові слова: мультимедійні засоби навчання, Інтернет, веб-сайт, електронний каталог, інформаційний обмін, електронні наукові фахові видання.

У статті розглянуто інноваційний підхід до організації інформаційного навчання перекладачів. Запропонований підхід забезпечить не тільки формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів, а й формування індивідуального інформаційно-технологічного кейсу перекладача. Визначаються компоненти індивідуального інформаційно-технологічного кейсу. Вони можуть включати бази даних електронної термінології, бази даних пам'яті перекладу для використання в системах автоматизованого перекладу, бази даних електронних посилань на мережу термінологічних ресурсів, бази електронних посилань на збірник паралельних текстів. Запропоновано використання інформаційно-технологічного кейсу перекладача як одного з діагностичних інструментів для оцінки рівня інформаційної компетентності перекладача. Було встановлено, що створення інформаційно-технологічного кейсу є ефективною для розвитку інформаційної грамотності та вдосконалення навичок інформаційних технологій.

Структура й обсяг дипломної роботи Магістерська дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновку, переліку посилань з 26 найменувань, 1 додатку і містить 22 рисунків, 24 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 83 сторінок, з яких перелік посилань займає 3 сторінок, додатки – 10 сторінок. Актуальність теми. Навіть після двох десятиліть цифрової присутності та розповсюдження електронних ресурсів з точки зору створення, придбання та використання, управління ними залишається громіздким процесом. Процес управління електронними ресурсами часто перенавантажує людей. Життєвий цикл електронних ресурсів, особливо в академічних установах, починається з відкриття та ідентифікації ресурсу та переходить до доступу на засадах випробувального терміну, вибору конкретного ресурсу з гами інших ресурсів з подальшим придбанням, а потім охоплює доступ до користувачів, а потім подальше вивчення використання ресурсу для подальшої підтримки та актуалізації цих ресурсів. Між цими процесами стоїть громіздка робота про перегляд ліцензійних угод та правильність ведення записів. Усі ці процеси займають багато часу і вимагають великої праці. Ці невблаганні масиви роботи змусили шукати системи, які дозволять заощадити свій час та енергію, а також забезпечать ефективне управління електронними ресурсами. Мета створення полягає в побудові та розвитку інформаційного простору, для використання в прикладній галузі, а також забезпеченні реєстрації, обліку, збереженні та захисту існуючих, придбаних або переданих на законних підставах відомостей про електронні інформаційні ресурси (ЕІР) з відкритою інформацією. Також дуже важливим було забезпечення користувачам (споживачам) оперативного доступу до відомостей про ЕІР з відкритою інформацією, які занесені до Реєстру. Для досягнення поставленої задачі були сформульовані наступні завдання дослідження, що визначили логіку дослідження та його структуру: - проаналізувати існуючі рішення, які працюють з галузевими реєстрами; - проаналізувати існуючі підходи класифікаційних моделей, які в перспективі можна інтегрувати в розроблювану систему для класифікацій електронних ресурсів; - розробити пошукову модель ЕІР; - розробити модель, яка буде забезпечувати регульований доступ до ресурсів, в залежності від рівня їх секретності. Об’єктом дослідження є процес переповнення даних в системах управління електронними інформаційними ресурсами, що породжує трудності при пошуку необхідної інформації. Предметом дослідження атрибути електронних інформаційних ресурсів, на основі яких будуються класифікаційні та пошукові алгоритми. Методи дослідження. Розв’язання поставлених задач виконувались з використанням наступних методів: - метод порівняльного аналізу розроблюваної системи з існуючими рішеннями; - метод симуляції робочого навантаження на систему, і дослідження її поведінки. Новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами магістерської дисертації є удосконалення механізмів для класифікації та пошуку електронних інформаційних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробленій прикладній програмі, яка спрямована на ефективний облік галузевими реєстрами, та розроблених алгоритмах пошуку та класифікацій електронних інформаційних ресурсів.
Structure and volume of the dissertation Master’s dissertation consists of introduction, 6sections, conclusion, list of sources of 26items, 1appendix and has 22images, 24 tables. Whole dissertation volume is 83 pages, out of which list of sources takes 3pages, appendixes - 10pages. Significance of the topic. Even after two decades of digital presence and the proliferation of electronic resources in terms of creation, acquisition and use, managing them remains a cumbersome process. The process of managing electronic resources often overloads people. The lifecycle of electronic resources, especially in academic institutions, begins with the discovery and identification of the resource and proceeds to trial access, selecting a specific resource from a range of other resources with subsequent acquisition, and then encompassing user access, and then further exploring the use of the resource for further supporting and updating these resources. These processes include the cumbersome work of reviewing license agreements and keeping records properly. All these processes are time consuming and require a lot of work. These inexorable arrays of work have forced them to look for systems that will save their time and energy, as well as ensure efficient management of electronic resources. The purpose of the creation is to build and develop an information space for use in the application field, as well as to secure the registration, accounting, preservation and protection of existing, acquired or legally disclosed information on electronic information resources (EIR) with open information. It was also very important to provide users (consumers) with prompt access to information on the EIA with open information entered in the Register. To achieve this task, the following research objectives were formulated, which defined the logic of the study and its structure: - analyze existing solutions that work with industry registries; - to analyze the existing approaches of classification models that can be integrated into the developed system in the future for the classification of the desired electronic resources; - develop an EIR search model; - develop a model that will provide regulated access to resources, depending on their level of secrecy. The object of the exploration is the process of data overflow in electronic information resource management systems, which creates difficulties in finding the necessary information. The subject of the exploration is attributes of electronic information resources, which are used to build classification and search algorithms . Exploration methods. Solution of defined goals was made with usage of next methods:-method of comparative analysis of already existing solutions;-method of simulating the workload on a system and investigating its behaviour. Novelty of the results. The most valuable scientific results of masters dissertation is improving the mechanisms for classification and search of EIR. Practical value of the obtained results of the work lies in the developed application program, which is aimed at the efficient accounting of industrial registers, as well as the developed search algorithms and classification of electronic information resources.

Структура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, переліку посилань з 33 найменувань, 2 додатки, і містить 9 рисунків, 23 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 105 сторінок, з яких перелік посилань займає 2 сторінки, додатки – 6 сторінок. Актуальність теми. Кількість інформації що генерує людина зростає із року в рік в геометричній прогресії, що призводить до проблем зберігання та пошуку необхідних даних. Пропорційно обсягам інформації зростає складність задачі обробки. Без використання спеціальних підходів та інструментів керування даними користування сучасними джерелами інформації стає практично неможливим. Для вирішення цієї проблеми використовуються інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Мета дослідження полягає у розробкці інструментальних засобів автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є програмне забезпечення динамічних реєстрів інформації. Предметом дослідження є інструментальні засоби та системи керування електронними інформаційними ресурсами. Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: − набуло подальшого розвитку застосування клієнт-серверного рішення для динамічного реєстру інформації з використанням технології REST для передачі повідомлень між серверною та клієнтською частиною. Практичне значення. Розроблені інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів забезпечують достатньо повне і цілісне рішення задач збереження та керуванням динамічними реєстрами інформації. Апробація результатів. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на: 1. ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрантів і студентів (м. Київ, 24-27 квітня 2018 року); Публікації. Наукові положення дипломної роботи опубліковані у 1й роботі Основні публікації по темі дисертації 1. Проблеми автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів // Карпенко С.Г., Чайка А.Ю. // Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики: Матеріали XVI Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрів і студентів, м. Київ, 24-27 квітня 2018 р. У К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2018. – С. 148.
The research consists in the development of tools for automatic adjustment of dynamic registers of electronic information resources.

В роботі побудовано архітектуру та моделі систем електронної контент- комерції, сформульовано новий підхід застосування та впровадження бізнес-процесів для побудови систем електронної контент-комерції, введена нова класифікація систем електронної комерції та систем електронної контент-комерції, викладено теорію побудови, проектування та реалізації систем електронної контент-комерції, визначена математична модель систем електронної контент-комерції та математична модель керування контентним потоком, узагальнено поняття системи електронної контент-комерції, розроблено методи проектування та реалізації системи електронної контент-комерції на прикладі Інтернет-газети, розроблено інформаційну систему електронної контент-комерції – Інтернет-газету «Прес-тайм», яка на практиці відображає результати теоретичних досліджень
Дипломна робота присвячена питанням дослідження методів і засобів опрацювання інформаційних ресурсів систем електронної контент-комерції. В першому розділі проведено аналіз сучасних досліджень і публікацій в розрізі електронної контент комерції. В другому розділі здійснено постановку завдання та обґрунтовано математичну модель дослідження. В третьому розділі описано процедуру розробки інформаційної системи електронної-контент комерції (СЕКК). В четвертому розділі роботи наведено практичне використання системи.
У вступі наведено актуальність впровадження систем електронної контент-комерції. В першому розділі проведено аналіз сучасних досліджень і публікацій в розрізі електронної контент комерції. В другому розділі здійснено постановку завдання та обґрунтовано математичну модель дослідження. В третьому розділі описано процедуру розробки інформаційної системи електронної-контент комерції. В четвертому розділі роботи наведено практичне використання системи. В спеціальній частині описано розглянуто платіжні системи з використанням кредитних карт, зокрема звернуто увагу на системи CyberPlat та Assist В частині «Обґрунтування економічної ефективності» проведено економічні розрахунки, спрямовані на визначення економічної ефективності аналізу засобів опрацювання інформаційних ресурсів систем електронної контент-комерції, а також прийнято рішення щодо подальшого розвитку і впровадження даної розробки. Розраховане значення економічної ефективності становить 0,56, що є високим значенням. Так само нормальним є термін окупності. Для даного дослідження він становить 1.78 року. В частині «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» описано першу допомогу при ураженні електричним струмом; пожежну безпеку та підвищення стійкості роботи об'єктів господарської діяльності у воєнний час. В частині «Екологія» розглянуто ряд питань, пов’язаних із екологічними аспектами навколишнього середовища. Зокрема, звернуто увагу на: програмне забезпечення еколого-статистичних досліджень; зведення та первинне опрацювання статистичних даних екологічної інформації. У загальних висновках щодо дипломної роботи описано прийняті в роботі технічні рішення. В графічній частині приведено інтеграцію внутрішніх інформаційних систем з онлайн-системами електронної комерції, класифікацію систем електронної комерції, Інтернет-ринок та типологію систем електронної контент-комерції (СЕКК), процес функціонування СЕКК, типову структуру СЕКК, порівняння СЕКК.

У статті розглянуто позитивний і негативний вплив інформаційних технологій на життя людини; проблеми, пов'язані з розвитком інформаційних процесів і необхідність їх розвитку.
In the article the authors consider the positive and negative impact of information technologies on human life and problems associated with the development of information processes, and the necessity for their development.

У статті розглянуто зміст та роль web-сторінки бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, подано аналіз її структури та рубрик. Висвітлено зміни, які відбуваються в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні користувачів за допомогою Інтернет-ресурсів. Розкрито основні проблеми щодо розповсюдження електронних джерел інформації та подано шляхи їх розв’язання.

Розглянуто краєзнавчу діяльність бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Проаналізовано краєзнавчі електронні інформаційно-бібліографічні ресурси, представлені на веб-сайті бібліотеки КДПУ.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

У статті розглядаються інноваційні форми та підходи до організації віртуальних виставок в бібліотечному просторі, а також визначається методика їх створення та їх місце в системі електронних інформаційних ресурсів.