Academic literature on the topic 'Експеримент асоціативний'

У статі розглянуто ключові поняття когнітивної лінгвістики («концепт» та «концептосфера») й основні методи їх дослідження, зокрема процедуру проведення вільного асоціативного експерименту. Асоціативні експерименти дають можливість отримати спонтанні та неупереджені реакції, що відображають спосіб мислення респондентів, їх сприйняття навколишньої дійсності, і виокремити концепти, котрі утворюють концептосферу окремого індивіда, певної групи людей чи народу. Для опису концептосфер української та американської молоді проведено вільний асоціативний експеримент за участю 60 респондентів (30 українців та 30 американців) віком 18–25 років. Експеримент був анонімним, тому гендерні відмінності / подібності не розглядалися. У результаті проведеного експерименту отримано 591 асоціацію (респонденти-українці надали 291 реакцію, американці – 300). Слова-реакції є вербалізаторами концептів, актуальних для української та американської молоді. Найчастотніші концепти утворюють ядро концептосфер, вербалізаторами цих концептів є слова-реакції з частотністю 6 та вище. Приядерну зону концептосфер утворюють концепти, вербалізовані реакціями з частотністю 5–2. Одиничні реакції репрезентують концепти, які формують периферію концептосфер. Ядро концептосфери україномовної молоді утворюють 10 концептів (СІМ’Я, КОХАННЯ, ЩАСТЯ, ДРУЗІ, ЗДОРОВ’Я, РОЗВИТОК, ДРУЖБА, ПОДОРОЖ, ДІТИ, УСПІХ), ядро концептосфери американської молоді – 12 концептів (LOVE, FAMILY, FREEDOM, FRIENDS, TRUST, HEALTH, LIFE, MONEY, HAPPINESS, FAITH, PEACE, LOYALTY). Експеримент засвідчив, що ключові концепти двох концептосфер не є унікальними, тобто вони практично не відрізняються в українців й американців. Проте спостерігаємо певні відмінності щодо важливості концептів. Аналіз приядерної зони та периферії концептосфер української й американської молоді підтвердив, що набір концептів, які є актуальними для двох лінгвокультур, є дуже схожим, проте низка концептів, які утворюють приядерну зону концептосфери українців, потрапляє на периферію концептосфери американців, і навпаки: концепти, що належать до приядерної зони концептосфери американської молоді, за даними експерименту, утворюють периферію концептосфери українців. Таким чином, не зважаючи на одиничні, унікальні асоціації, отримані від представників двох лінгвокультур, експеримент показав, що складовими частинами концептосфер української та американської молоді є переважно концепти, які мають відповідники в обох лінгвокультурах.

нерство”. Виявлені семантичні поля досліджуваних категорій вказують на одновимірну модель семантичної організації, де одні і ті самі одиниці аналізу по-різному розподіляються на семантичному полі: те, що належить до ядра одної категорії, визначається на периферії іншого поля або взагалі не є представленим. Зазначені особливості розглядаються як ознаки послаблення шлюбності, що вказує на зменшення важелів супроводжуючих їх традицій, ритуалів, статусу як культурно-обумовлених предикторів смислів шлюбно-сімейних практик. Збільшення одиниць аналізу на периферії семантичного поля вказує на зв’язок асоціацій із тим, що має для опитуваних відчутний смисл у самовизначенні і самоздійсненні у стосунках, утворених не на імперативній нормі шлюбності, а на значимості взаємин як спільної цінності. Зазначене підтверджується багатоаспектністю смислотвірних концептів, представлених у змісті індивідуально-особистісних: любов, діти, щастя, секс, симпатія, рівність, узгодження, свобода та емоційно-чутливих предикторів смислів: довіра, підтримка, тепло, інтимність. За результатами кластерного аналізу “партнерство” за виявленими викидами в наборі асоціацій істотно вирізняється від шлюбу та сім’ї. Тематично поділені за змістом, асоціати вказують на індивідуально-особистісний (взаєморозуміння, довіра, рівність, узгодженість, свобода) та емоційно-чутливий смисл (любов, інтимність). Не виявлено асоціацій ані зі шлюбом, ані із дітонародженням.Методом кластеризації даних встановлено спільність смислотвірних концептів досліджуваних категорій. Результат розглядається як принцип творення практик шлюбно-сімейного партнерства, де сукупність уявлень пропонується позначити категорією “шлюбно-сімейне партнерство”. Констатується, що зазначена категорія є соціально-психологічним феномном, котрий вказує на неоднорідність соціальної реальності, яка вже не структурується тільки за нормами інституту сім’ї, шлюбу та батьківства як метанорми.

Метою статті є встановлення концептуального змісту аксіологічної опозиції «добро – зло» у перській мовній свідомості на основі проведеного з носіями перської мови психолінгвістичного експерименту та когнітивної інтерпретації його результатів. Методи дослідження. Використано два методи психолінгвістичного аналізу семантики слова: вільний асоціативний експеримент та метод прямого тлумачення або розгорнутої дефініції слів. Усього в експерименті взяли участь 102 особи різного віку і статусу. За результатами оброблення даних, отриманих на першому етапі експерименту, було сформовано асоціативне поле досліджуваних концептів, а внаслідок аналізу розгорнутих предикацій у процесі семантизації запропонованих слів – їхнє семантичне поле. В основу оброблення експериментальних даних покладено особливу методику групування мовного матеріалу із застосуванням контент-аналізу: одиницями аналізу поставали опорні слова, що повторювалися у відповідях різних респондентів і розглядалися як ключові концептуальні ознаки. Завершальним етапом аналізу стала когнітивна інтерпретація даних, базована на принципах «конструювання» змісту мовного виразу Р. Ленекера. Результати. В результаті проведеного дослідження встановлено, що концептуалізації аксіологічної опозиції «добро – зло» перською мовною свідомістю притаманні як універсальні, так і етноспецифічні ознаки. При цьому переважання перших із них свідчить про те, що уявлення носіїв перської мови і культури про добро і зло цілком вкладаються в загальнолюдську картину світу, згідно з якою ці морально-етичні категорії займають основоположне місце в системі цінностей індивіда. Висновки. Як показав проведений аналіз, застосування дослідницького апарату двох сучасних мовознавчих напрямів – когнітивної та психолінгвістики – до вивчення специфіки концептуалізації різних фрагментів зовнішнього і внутрішнього світу людини представниками різних етнокультурних спільнот уможливлює в найбільш об’єктивний спосіб визначення набору універсальних та етноспецифічних ознак, притаманних як процесам асоціювання респондентів, так і змістовій структіурі досліджуваних концептів.

Вступ. Стаття презентує результати кроскультурного аналізу проблеми когнітивно˗семантичного моделювання суб’єктивного образу старості в сучасному соціокультурному просторі. Робота була виконана в рамках авторського дослідницького проекту, спрямованого на визначення тенденцій концептуалізації вікових періодів генези буття в мовній свідомості респондентів різних вікових та соціокультурних груп. Мета статті передбачала виявлення кросскультурних особливостей мовленнєво-розумової об’єктивації концепту «Старість» в мовній картині сучасного інформаційного світу. Предмет дослідження набуває особливої актуальності в умовах демографічного старіння людства. Методи дослідження. Психолінгвістичний контент дослідження зумовив використання методу концептуального аналізу словникових дефініцій для отримання вихідного переліку інтегрованих значень базового рівня концепту «Старість». Спрямований асоціативний експеримент, контент-аналіз і семантико-інтерпретаційний аналіз даних дозволили окреслити асоціативне поле лексеми-стимулу із зазначенням абсолютної частотності кожного асоціата в площині кросскультурного вимірювання. Вибірка була представлена різновіковими респондентами (від 17 до 93 років), котрі проживають у країнах із різним рівнем соціокультурної та економічної захищеності старіння (в Україні, США, Швейцарії). Результати. За результатами вивчення 1845 асоціативних відповідей-реакцій і текстових фрагментів респондентів були виділені одиниці квантифікації семантичного поля досліджуваного концепту: ядро фізіологічний сегмент значень) і периферійна частина (соціокультурний та психологічний сегменти значень). Доведено, що соціокультурний континуум позначення феноменології старості в міжкультурному вимірі мовної картини світу моделює особливу семантичну зону мовної свідомості особистості. Висновки. Статистично підтверджено, що основні трансформації суб’єктивного образу старості в семантичному просторі мовної особистості відбуваються в сегменті соціокультурних маркерів, який в цілому обумовлює варіативні стратегії старіння особистості. Отримані результати суттєво доповнюють представлені науковим співтовариством матеріали щодо кросскультурних тенденцій концептуалізації індикаторів старіння людини в сучасному суспільстві.

У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін. References Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. –М.–Харьков: ИЯ РАН–Каравелла, 2001.Goroshko, Ye. (2001). Integrativnaya model svobodnogo assotsyativnogo eksperimenta[An integrative model of a free associative experiment]. Moscow–Kharkiv: Institute ofLinguistics of the Russian Academy of Sciences–Karavella. Денисевич О. В.. Лексика реклами в структурі мовної картини світу українців :Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луцьк, 2015.Denysevych, O. (2015). Leksyka reklamy v strukturi movnoiyi kartyny svitu Ukraintsiv[Vocabulary of advertising in the structures of Ukrainians’ worldview]. Extended Abstractof Ph.D. dissertation. Lutsk. Загородня О. Ф., Загородній Ю. В. Використання інформаційно-комп’ютернихтехнологій для обробки даних асоціативних експериментів // Мова і культура. Вип.18. Т.1 (176). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. С. 502–509.Zahorodnia, O., Zahorodnii, Yu. (2015). Vykorystannia informatsiino-kompiuternykhtekhnolohii dlia obrobky danykh asotsiatyvnykh eksperymentiv [The IT usage for dataprocessing of associative experiments]. Mova i Kultura, 18-1(176),502–509. Залевская А. А. Некоторые проблемы подготовки ассоциативного эксперимента иобработки его результатов // Экспериментальные исследования в области лексики ифонетики. Калинин: КГУ, 1971. С. 15–62.Zalevskaya, A. A. (1971) Nekotoryie problemy podgotovki assotsyativnogo eksperementai obrabotki yego rezultatov [Some issues in preparation of an association test andprocessing the results]. In: Experimental studies in the vocabulary and phonetics. (pp. 15–62). A. A. Zalevskaya (ed.). Kalinin: Kalinin State University. Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуациилингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная спецификаязыкового сознания. – М.: Институт языкознания РАН, 1996. C. 67–98.Karaulov, Yu. (1996). Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyilingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a nativelanguage-speaker in the linguistic experiment setting]. In: Etnokulturnrya SpetsyfikaYazykovogo Soznaniya, (pp. 67–98). Yu. Karaulov, (ed.). Moscow: Institute of Linguisticsof the Russian Academy of Sciences. Кушмар Л. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : Автореф.дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луганськ: Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011.Kushmar, L. (2010). Leksyka ekonomichnoi sfery v movnii kartyni svitu ukraintsiv[Vocabulary of economy in the structures of Ukrainians’ worldview] Extended Abstract ofPh.D. dissertation. Luhansk: Taras Shevchenko Luhansk National University. Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку дляпсихолінгвістичного дослідження // Психолінгвістика: [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені ГригоріяСковороди»]. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. Вип. 18(2). С.61–73.Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnohospysku dlia psykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for apsycholinguistics research]. Psyholingvistyka, 18(2), 61–73. Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень//Психолінгвістика. 2001. Вип. 8. C. 127–133.Nedashkivska, T. E. (2011). Prykladnyi aspekt psycholinhvistychnykh doslidzhen [Anapplied aspect of a psycholinguistic research]. Psyholingvistyka, 8, 127–133. Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів: Психолінгвістичний аспект. К.: КДЛУ, 2000.Terekhova, D. I. (2000). Osoblyvosti Spryiniattia Leksychnoyi Semantyky Sliv:Psykholinhvistychnyi Aspect [Features of Perceiving Lexical Semantics of Words.Psycholinguistic Aspect]. Kyiv: Kyiv State Linguistic University. Фрумкина Р. М. Психолингвистика: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений /Р. М. Фрумкина. М.: Академия, 2001.Frumkina, R. (2001). Psyholingvistika [Psycholinguistics]. Moscow: Akademia.

Мета. Мета дослідження полягала у виявленні стану й рівнів розвитку зовнішньомовленнєвих операцій лексико-граматичного структурування розповідного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Методи і методики дослідження. У процесі дослідження використовувались теоретичні методи: аналіз психолінгвістичної й психологічної літератури, узагальнення отриманих в результаті аналізу даних, виокремлення й обґрунтування критеріїв й показників психолінгвістичної діагностики стану та рівнів розвитку зовнішньомовленнєвих операцій дітей старшого дошкільного віку, формулювання висновків; емпіричні методи: бесіди з дітьми дошкільного віку, аналіз дитячих розповідей; контент-аналіз; констатувальний (вивчення рівня розвитку розповідного мовлення дітей дошкільного віку) експеримент; методи математичної статистики. Із метою діагностики розвитку зовнішньомовленнєвих операцій розповідного мовлення використовувалися такі методи й методики: “Закінчення речень”, “Спрямований асоціативний експеримент” (І. Л. Баскакова, В. П. Глухов), методика “Розкажи за картинкою” (Р. Немов), метод психографологічного аналізу (І. М. Лущихіна, В. К. Гайда, В. В. Лоскутов). Результати обсервації розповідного мовлення дітей розкривають особливості й рівні розвиненості зовнішньомовленнєвих операцій лексико-граматичного структурування дітей старшого дошкільного віку, своєрідність зовнішнього мовлення дітей, характерної для кожного з виділених рівнів; засвідчують, що кожній дитині, яка розвивається в нормі, властивий індивідуальний нерівномірний розвиток розповідних операцій і дій. Висновки. Висновок про статистично значущі відмінності здійснювався при порівнянні отриманих емпіричних показників із критичним значенням t-критерію Стьюдента. Аналіз стану розвитку зовнішньомовленнєвих операцій розповідного мовлення дітей старшого дошкільного віку створив передумови для виділення чотирьох рівнів розвитку цих мовленнєвих операцій: високий, достатній, середній та низький.

В період глобальних світових трансформацій Четвертої Промислової революції, перед особистістю постають нові вимоги до психічного здоров’я та питання адаптації до нових умов життя, сресостійкості, саморегуляції. Стаття присвячена диференціальній діагностиці межових психічних розладів, серед яких розлади адаптації займають центральне місце. В статті висвітлюється диференційна діагностика розладів адаптації як різновиду межових станів внаслідок стресового впливу. Приділено увагу клінічній диференціальній діагностиці розладів адаптації згідно МКХ – 10, DSM–IV, DSM–V та останньому розробленому уніфікованому клінічному протоколі первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. В статті наведено опис клінічних випадків пацієнтів з розладами адаптації внаслідок впливу стресу. Причому стресові ситуації у обраних пацієнтів носять надзвичайний для кожної описаної особистості характер, можуть загрожувати життю, фізичному і психічному благополуччю. При проведенні експериментально-психологічного дослідження були використані такі опитувальники та об’єктивні, діалогічні і проективні тести як MMPI (адаптація Березіна Ф.Б.), Акцент 2/90, опитувальник Кеттела, КТЛ та МПВ Сонді, HAND-test, а також методики патопсихологічного дослідження. Окрімінтерв’ю, при дослідженні асоціативного процесу користувались методикою «Асоціативний експеримент», словесний варіант, піктограми, розуміння переносного сенсу, «Класифікація», «Виключення зайвого», «Порівняння понять». В статті показано, що ймовірність несприятливого прогнозу протікання межових розладів адаптації залежить від багатьох факторів, що впливають на здатність індивідуума адаптуватися до зміни в житті або психотравмуючої події.

Вступ. У статті представлено опис функціональних характеристик веб-сервісу “СТИМУЛУС”, першого в Україні онлайн-інструменту для асоціативних психолінгвістичних досліджень, з ілюстративним аналізом емпіричних даних для демонстрації роботи веб-сервісу. Мета статті: (1) визначення можливостей авторського веб-сервісу “СТИМУЛУС”(http://stimulus.tools/uk); (2) дослідження асоціативних полів суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. Методи дослідження: (а) психолінгвістичний метод вільного асоціативного експерименту і (б) комп’ютерне моделювання для формування асоціативних полів суспільно-політичної лексики; (в) метод програмування (об’єктно-орієнтоване проєктування); (г) дескриптивний метод для опису функціоналу веб-сервісу та результатів пілотних експериментів; (д) ряд методів (метод класифікації, методику компонентного аналізу) для аналізу асоціатів; (є) автоматизовані статистичні методи для кількісних підрахунків та візуалізації даних. Результати. Основними розділами веб-сервісу “СТИМУЛУС” є “Інформація”, “Дослідження”, “Асоціативна база”. Веб-сервіс допомагає в аналізі семантики мовних одиниць, фрагментів мовних картин світу, психосемантичного портрету особистості на основі автоматизованого аналізу денотату і конотату асоціацій з візуалізацією результатів. Пілотне експериментальне дослідження онлайн суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. (100 стимулів, 97 респондентів) за допомогою веб-сервісу виявив такі окремі результати: (1) актуалізований семантичний компонент стимулу “незалежність” асоційований з державою; (2) стимул “влада” набув позитивних конотацій; (3) динаміка конотативного компоненту стимулів – флуктуаційна висхідна (“реформа”,“влада”), флуктуаційна спадна (“суспільство”). Висновки. Основними можливостями веб-сервісу “СТИМУЛУС” є проведення психолінгвістичних асоціативних досліджень онлайн, автоматизований аналіз асоціативних полів і психосемантичних портретів, створення асоціативних баз. Особливостями веб-сервісу є загальнодоступність, адаптивність до конкретних дослідницьких завдань, полілінгвальний інтерфейс, візуалізація емпіричних результатів. Дослідження суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. за допомогою веб-сервісу “СТИМУЛУС” довело його релевантність у формуванні й аналізі асоціативних полів.

На современном этапе развития лингвистики как науки возникают новые исследовательские парадигмы, которые приводят к поиску эффективных методов исследования. К таким методам лингвисты относят ассоциативный эксперимент, при помощи которого можно глубоко и полно представить концептуальную природу элементов реальной действительности, выявить особенности различных культур, построить концептуальные модели языковой картины мира. Ассоциативный эксперимент (далее АЭ), по мнению Н. В. Уфимцевой, можно рассматривать как «специфичный для данной культуры и языка «ассоциативный профиль» образов сознания, интегрирующий в себе умственные и чувственные знания, которыми обладает конкретный этнос»[2]. Слово-стимул в данной ситуации выступает как «…тело знака для концепта или группы концептов, как носитель определенного кванта информации, закрепленного за его оболочкой в акте наречения соответствующего объекта», и одновременно является оператором, который при активизации сознания вызывает к жизни целую цепочку сложных ассоциаций. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30874

Спільник О. В. Особливості вербалізації концепту PROFESIÓN в іспаномовній картині світу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Тєлкова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 85 с.
UA : Робота викладена на 85 сторінках друкованого тексту. Містить 4 таблиці, 2 схеми, 2 додатки. Перелік посилань включає 73 джерела. Об’єктом дослідження виступив концепт PROFESIÓN в іспаномовній картині світу. Мета роботи: дослідження особливостей структури та вербалізації концепту PROFESIÓN в іспаномовній картині світу. Отримані результати: у першому розділі було проведено дослідження основних положень теорії когнітивної лінгвістики, лексико-семантичного поля; зіставлено погляди різних вчених на поняття «концепт»; розглянуто різні підходи щодо структури та типології концептів; представлено методику їх досліджень та визначено етапи вивчення концепту PROFESIÓN. У другому розділі були проаналізовані визначення, етимологія, частотність вживання концепту PROFESIÓN; розроблена структура та виявлено його тип; побудувано номінативне поле та виділено дієслівні, прикметникові та прийменникові моделі вільних словосполучень за допомогою бази даних CORPES XXI. На базі відібраних номінацій традиційних та новітніх професій (235) проаналізовано концептосферу PROFESIÓN; за результатами пареміологічної профілізації концепту PROFESIÓN виявлено 22 когнітивні ознаки; 7 когнітивних ознак на базі даних CORPES XXI; у результаті експериментальної профілізації на базі вільного асоціативного експерименту виявлено 33 когнітивні ознаки та з’ясовано сучасне розуміння концепту PROFESIÓN носіями іспанської мови. За результатами практичного дослідження концепту PROFESIÓN була прослідкована його еволюція та доведено, що дане когнітивне утворення є актуальним та швидко розвивається у сучасному світі.

Есперова В. О. Структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості іспаномовного інтернет-спілкування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Тєлкова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
UA : Об’єкт дослідження: іспаномовне інтернет-спілкування. Мета роботи: вивчення сучасного іспаномовного інтернет-спілкування та його структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії інтернеткомунікації (Смишляєва О.В., Виноградова Т.Ю., Силаєва В.Л., Кириченко О.А., Ярута А.Г., Попов Д.С., Черняєва К.О., Мун Л.М. та ін.) та сленгу (Партрідж Е., Галічкіна О.М., Гальпєрін І.Р., Багдасарова О.В., Баранова А.Р., Ставицька Л.О., Пиркало С.В. та ін.). Отримані результати: у першому розділі було проведено дослідження основних положень теорії інтернет-комунікації, жанрів інтернет-комунікації та сленгу; зіставлено погляди різних вчених на поняття «інтернеткомунікація» та «сленг». У другому розділі були досліджені основні структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості іспаномовної інтернет-комунікації. Інтернет-комунікація сучасної іспаномовної молоді характеризується тяжінням до спрощення своїх повідомлень, за рахунок скорочення слів, випущення літер, використання принципу «як чую, так і пишу», допущення пунктуаційних, орфографічних та граматичних помилок. У ході дослідження ми виявили, що невід’ємною частиною спілкування у мережі є використання сленгу. Причинами використання сленгу є взаємодія з публікою, конструювання образу, заява на своє місце у суспільстві. У результаті аналізу фактичного матеріалу було доведено, що комунікація у мережі Інтернет якнайкраще відображає суспільні зміни у реальному житті, але представляє собою окремий світ віртуального спілкування, який має свої правила, засоби та функції.
IS : El objetivo del trabajo consiste en el estudio de las peculiaridades de la comunicación de los hispanohablantes en Internet desde el punto de vista semántico-esctructural y pragmático-comunicativo. La base teórica y metodológica: los principios fundamentales de la teoría de la comunicación en Internet (Smishlyaeva O., Vinogradova T., Silaeva V., Kirichenko O., Yaruta A., Popov D., Chernyaeva K., Moon L. y otros) y de los estudios de la jerga (Раrtridge E., Galichkina O., Halperin I., Bagdasarova O., Baranova A., Stavytska L., Pyrkalo S. y otros). Los resultados obtenidos: en la primera parte se realiza un estudio de la base teórica del concepto de Internet, la comunicación por Internet, los géneros de comunicación por Internet y la jerga; se comparan las opiniones de diferentes académicos sobre los conceptos de comunicación por Internet y la jerga. La segunda parte explora las principales características estructurales-semánticas y comunicativo-pragmáticas de la comunicación en Internet en español. La comunicación por Internet de los jóvenes hispanohablantes de hoy en día se caracteriza por una tendencia a la simplificación de los mensajes que consiste en acortar palabras, omitir letras, utilizar el principio de “escribo de la manera que oigo”, errores de puntuación, ortografía y gramática. En el curso de nuestra investigación descubrimos que el uso generalizado de la jerga es una parte integral de la comunicación en línea. Las razones de esto son varias, entre ellas: interacción con el público, construcción de imagen, la mejor expresión de los pensamientos. Según los resultados de la investigación práctica, se demuestra que la comunicación en Internet mejor refleja los cambios sociales en la vida real, pero es un mundo aparte de comunicación virtual, que tiene sus propias reglas, herramientas y funciones.