Academic literature on the topic 'Діалектні фразеології'

У статті йдеться про діалектизми, засвідчені в романі Марії Матіос «Солодка Даруся»; аналізуються їхні фонетичні, лексичні, семантичні, фразеологічні та граматичні різновиди. Зроблено спробу систематизувати передусім діалектну лексику та фразеологію з урахуванням структурних, семантичних, функціонально-стилістичних, а подекуди й генетичних особливостей.

Hutsul dialect lexicon and fixed expressions in Ukrainian fiction language: lexicological explorationThe article is devoted to the modern Ukrainian dialectology. It presents the conception of the project of the dictionary of Hutsul dialect lexemes used in the texts of Ukrainian fiction of 19th–21st century. The author analyzes in detail lexicographical explorations of his predecessors which rep- resent lexical scope of Hutsul dialect and deal with crucial theoretical issues, connected with the conception of the dictionary of Hutsul lexemes in fiction texts.Huculska leksyka i frazeologia dialektalna w ukraińskiej literaturze pięknej: spojrzenie leksykograficzneNiniejszy artykuł jest poświęcony współczesnej dialektologii ukraińskiej. Przedstawiono w nim koncepcję stworzenia słownika dialektyzmów huculskich, wykorzystywanych w ukraiń- skich tekstach literackich XIX–XXI wieku. Autor szczegółowo analizuje prace leksykograficzne poprzedników, które reprezentują bogactwo dialektu huculskiego, a także wyjaśnia wiele kwestii teoretycznych związanych z układaniem słownika dialektyzmów huculskich obecnych w tekstach literackich.

In recent years there has been a certain paradox – phraseology is thoroughly and multifacetedly studied, but in the vocabulary of Ukrainians phraseology is becoming less, young people and children do not understand the meaning of common expressions. There are several reasons for this: globalization, migra-tion, high level of education, ignorance of phraseology by interlocutors, aban-doned culture of constant reading, absolute change of modern realities, language from aesthetic category to pragmatic sphere, educational institutions are con-stantly optimizing the number of lessons (classes, lectures) in the Ukrainian language and literature, there is no language practice, almost all phraseologies contain a linguistic cynical aspect, phraseologies are characterized by gaslight-ing, new realities and characters appear.Phraseologisms have almost disappeared from the public sphere and are used as separate relics in the speech of public fi gures, as well as in the individual speech of individuals. Today, the vast majority of politicians are alien to the Ukrainian language, literature, culture and worldview; these random people for Ukraine either mechanically read the text written by the speechwriters, or speak berdychiv russian or surzhik, or include a Google translator in their head, and there is no place for traditional and / or modern phraseology. Instead, the modern information space is completely fi lled with memes. The development of memoirs is facilitated by the Internet as a tool for exchanging information on social networks, blogs, forums and other platforms, as well as clip thinking of modern consumers of information. Memes have a number of features: they are easily recognizable among readers / consumers of information, witty, ironic, relevant, concise in form, easily reproduced and distributed indefi nitely.Memes can be transmitted through scales, rituals, images, texts. In the Ukrainian Internet segment, video memes, exclamations-memes, individual expressions-memes, sentences-memes, images-memes are often used.Memes provide the urgent needs of consumers of information, as they allow you to quickly and unambiguously respond to messages; memes are also a mar-ketable product, they are commercially advantageous to place as prints on bags, clothes, cars, dishes, postcards, souvenirs, pens.It is worth noting that memes are relevant in a certain period of time the statements of famous people who quote, who are ridiculed, but they are fl eeting, and they are replaced by other politicians, realities and memes. It is natural that some of the expressions will be forgotten together with the creators, others will remain in vocabulary and will replenish the fund of the latest phraseology of the Ukrainian language.

Мета статті полягає у визначенні методологічного апарату, який сприяє виявленню та опису етно- та лінгвокультурного змісту мовних одиниць на прикладі російської діалектної фраземіки Півдня України. Предмет дослідження становлять кодові простори й лінгвокультурні коди, планом вираження яких є культурно значущі мовні одиниці, зокрема фразеологізми, що існують у російських говірках Півдня України. Методологічною основою дослідження стали сучасні розробки й основні положення лінгвосеміотики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, концептології, діалектології, фразеології. Як спосіб виявлення, систематизації та подальшого опису культурного знання запропоновано класифікацію, яка передбачає виокремлення трьох кодових просторів: антропного, природного та ірраціонального — і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Класифікацію проілюстровано конкретними прикладами; відзначено перетини лінгвокультурних кодів і кодових просторів. Результатом дослідження стали висновки, згідно з якими фразеологічна, мовна, концептуальна картини світу можуть бути реконструйовані за допомогою кодових просторів і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Складовими лінгвокультурних кодів є знаки культури, закріплені в мові: архетипи, концепти, стереотипи, еталони, символи.

Стаття присвячена вивченню фраземіки у прозі сучасного закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця. Вперше проаналізовано найвагоміші лінгвокультурологічні особливості фразеологічних одиниць на позначення дій, вчинків, поведінки людини, зафіксованих у художніх творах зазначеного автора.Актуальність теми дослідження зумовлена потребою подальшого опрацювання в українському мовознавстві питань, пов’язаних із вивченням індивідуально-авторського фразеовживання, посиленням в україністиці інтересу до діалектної фразеології української мови, відсутністю ґрунтовних досліджень, присвячених вивченню художньої мови зазначеного закарпатоукраїнського прозаїка. З’ясовано, що cаме діалектна фразеологія найкраще відтворює суспільний досвід, звичаї, обряди, особливості менталітету мовців, які проживають на Закарпатті.Відібраний фактичний матеріал опрацьовано за допомогою описового методу для виділення тематичних груп фразеологізмів. Метод контекстуального аналізу використано для з’ясування функціональних і стилістичних можливостей фразем у прозових творах Мирослава Дочинця. Описовий метод уможливив теоретичне узагальнення результатів дослідження, систематизацію дібраного матеріалу. Для уточнення семантики фразем використано метод компонентного аналізу.У матеріалі дослідження виокремлено близько 600 фразеологічних одиниць. Досліджено розвиток фразеологічного значення, що дало змогу встановити, як їхні універсальні закономірності, так і суто національну (регіональну) специфіку. Автор констатує, що фразеологічні одиниці, зафіксовані у художніх творах, мають яскраве експресивно-емоційне та оцінне забарвлення, вони надають тексту образності. Фраземи виразно та влучно характеризують ознаки, дії, які можна застосувати до багатьох конкретних фактів мовлення. Мовний стиль творів – феномен, результат невтомної творчої діяльності письменника.Спостережено, що, характеризуючи персонажів чи їхній стан, Мирослав Дочинець часто використовує компаративні фразеологізми. Вживання фразем допомогло письменнику відтворити колорит рідного краю, розкрити характери, позитивні та негативні вчинки героїв, фізичний та емоційний стан персонажів, яскраво та оригінально відобразити їхнє живе мовлення.Унаслідок проведеного дослідження доходимо висновку, що фразеологічні одиниці, функціонуючи у художніх творах Мирослава Дочинця, виконують важливу інтенсифікаційну роль, зокрема, виступають виразними репрезентантами традицій, звичаїв, побутових реалій, характерних для закарпатців. Авторські видозміни (структурні, образно-смислові) значною мірою розширюють функціональне поле таких висловів.The aim of this paper is to describe the phraseologisms in the prose by the Transcarpathian Ukrainian writer Myroslav Dochynets. The most important linguocultural peculiarities of phraseological units denoting human actions, deeds, and behaviour fixed in the works of arts by the above-mentioned author have been analyzed for the first time.The topicality of the study is determined by the need of further elaboration on the issues in Ukrainian linguistics related to the studying individual phraseologisms used by authors of literary works, the increase of interest to dialect phraseology in the Ukrainian language, the lack of thorough studies dealing with texts written by the above-mentioned Transcarpathian Ukrainian prosaist. It has been claimed that it is dialectal phraseology that best of all reproduces the experience, customs, rituals, and mental peculiarities of native speakers living in Transcarpathia.The collected empirical material has been elaborated by means of the descriptive method for distinguishing thematic groups of phraseologisms. The method of contextual analysis has been used for ascertaining functional and stylistic possibilities of phraseologisms in the prose by Myroslav Dochynets. The descriptive method enabled the theoretical generalization of the results achieved in the study and the systematization of the selected material. The method of componential analysis has been used for specifying the meaning of phraseologisms.Approximately 600 phraseological units have been extracted from the empirical material. The development of phraseological meaning has been under investigation, which enabled ascertaining both their universal regularities and national (regional) specificity. The author claims that phraseologisms fixed in the works of art have a vividly expressed emotional and assessing colouring, lending picturesqueness to the text. Phraseological units characterize signs and actions vividly and neatly, which may be applied to a great number of concrete facts of speech. The style of the works is a phenomenon, the result of the writer’s untiring creative activities.It has been observed that describing characters and their state, Myroslav Dochynets often uses comparative phraseologisms. Their use helped the writer to recall local colouring, to reveal tempers, positive and negative deeds of the characters, physical and emotional state of personages, and vividly and originally express their spoken tongue.As a result of the study, a conclusion is drawn that phraseological units functioning in the works of art by Myroslav Dochynets play an important intensifying role, in particular, they appear as expressive representatives of traditions, customs, and everyday realia typical of Transcarpathians. The author’s modifications (structural, picturesque, notional) expand the functional field of such expressions to a large extent.

статті охарактеризовано стан дослідження діалектної дієслівної лексики в українських говорах у діалектних дескриптивних працях, зокрема виокремлено напрями: зв’язки з літературною мовою, зв’язки з іншими діалектами, етимологія, конотація, дієслівна лексика як системно-структурне утворення та семантика дієслів, дієслівна фразеологія, сполучуваність, дієслово в словнику. Хоча сьогодні вивчення діалектної дієслівної лексики пожвавилося, здійснено системне дослідження дієслів східнополіських говірок, проте загалом дієслівну лексику в українських говорах вивчено недостатньо, тому існує потреба в комплексних, системних наукових дослідженнях. Окреслено основні проблеми в подальшому вивчення діалектних дієслів в українських говорах.