Academic literature on the topic 'Діагностування насоса'

Система безпосереднього уприскування - (Gasoline Direct Injection (GDI) - система подачі палива для бензинових двигунів внутрішнього згоряння, у якій форсунки розташовані в голівці блоку циліндрів і уприскування палива відбувається безпосередньо в циліндри. Широке поширення системи безпосереднього уприскування (БУ) отримала завдяки суттєвій економії палива, що досягає до 20% [1]. Популярність системи в сумі з тим, що її конструкція багато в чому відрізняється від пристрою попередників, визначили запит автомобільної громадськості на доступність послуги діагностики системи і локалізації несправностей її компонентів. До теперішнього часу відомо багато варіантів системи різних екологічних стандартів, виробників та років випуску. У статті поставлено завдання на прикладі конкретної моделі системи показати послідовність кроків локалізації і необхідний обсяг попередніх відомостей для розробки та складання матриці визначення несправних компонентів контуру високого тиску. Масове поширення систем живлення з БУ передбачає широкий доступ до послуг технічного обслуговування та ремонту, зокрема, до послуг діагностики. Для цього можуть бути залучені сканери OBD-2, універсальні і орієнтовані на конкретні марки автомобілів, а також універсальні засоби вимірювань фізичних величин (манометри, омметри, амперметри та ін.). Не останню роль тут грає спостереження за особливостями поведінки двигуна, такими як смикання, раптова втрата потужності, раптова зупинка та ін. Особливості системи подачі палива з БУ: наявність самодіагностики, двох контурів - низького тиску та високого тиску. Крім того, в кожному контурі є свій контур регулювання тиску зі зворотним зв'язком, що забезпечує подачу палива за потребою. Цю функцію також підтримує регулюючий клапан в паливному насосі високого тиску (ПНВТ), що має відкрите нормальне положення. Особливості структури системи використовувалися при розробці алгоритмів та матриці діагностування. Крім того, враховувалися результати спостережень за поведінкою автомобіля, причинно-наслідкові зв'язки при наявності несправностей, розмикання зворотних зв'язків в контурах. При розробці раціональних діагностичних алгоритмів зазвичай використовуються різні критерії вибору послідовності операцій: імовірнісний критерій, критерії мінімізації трудомісткості операції перевірки. В даному випадку використовувався комплексний критерій - ставлення ймовірнісної характеристики і характеристики трудомісткості, використання якого, в силу двостороннього дії, може підвищити ефективність діагностування. Перевага віддавалася максимізації відносини параметра інтенсівністі відмов до трудомісткості заміни компонента, маючи на увазі, що виробники автомобілів і їх електричних та електронних компонентів при підозрі несправності рекомендують заміну на час діагностування.

Розвиток технічної діагностики автомобілів слід розглядати у безпосередньому зв'язку з розвитком всієї системи їх технічної експлуатації. В теперішній час розроблені різні засоби діагностування, які застосовуються в багатьох галузях промисловості і транспорту. Діагностику технічного стану багатьох агрегатів і систем автомобілів необхідно розглядати як особливий вид фізичного моделювання, що поєднує фізичні моделі з натурними приладами. Діагностичні стенди повинні забезпечувати моделювання фізичних процесів, що протікають у реальних дорожніх умовах. Є важливим реалістичне моделювання процесів взаємодії елементів автомобіля з діагностичним обладнанням з урахуванням реально діючих сил, яке дозволить підвищити точність діагностування автомобілів на стенді. У статті розглянуто питання моделювання умов для отримання діагностичної інформації щодо складних об'єктів. Як приклад розглянута перевірка тягових властивостей легкових автомобілів на інерційному роликовому стенді. Таке обладнання повинно мати навантажувальний пристрій, який може забезпечити проведення перевірки тягово-економічних властивостей легкового автомобіля. В якості альтернативи електричним машинам постійного та змінного струму, для навантажувального пристрою роликового стенда можна застосувати гідравлічний насос-мотор аксіально-поршневого типу. Для такого типу приводу потрібно розробити методику визначення потужності на колесах автомобіля. Паралельно з типовими методиками визначення потужності за допомогою балансирних пристроїв, пропонується для конкретної моделі стенда вимірювати потужність за перепадом тиску у гідросистемі. Крім того, вимірювальна система інерційного стенду повинна забезпечувати: об'єктивність оцінки параметрів, які заміряються; мінімальний час, необхідний для проведення діагностичних операцій; стабільність вимірів; простоту і доступність для обслуговуючого персоналу; необхідну точність вимірів. Для цього розроблені методики експериментального дослідження метрологічних характеристик (повірки) каналу вимірювання потужності та каналу вимірювання тиску в гідросистемі стенду. У висновках обґрунтована можливість застосування розробленої методики при проектуванні або модернізації інерційних роликових стендів для перевірки тягових властивостей легкових автомобілів.

Запропонована система, яка дозволяє здійснювати моніторинг технічного стану в реальному масштабі часу. Виявлення несправностей здійснюватиметься шляхом безперервного діагностування технічного стану елементів системи, що дасть можливість перейти від планово-попереджувальних робіт до обслуговування за технічним станом.

Дисертація присвячена розробці методу діагностування заглибних електроустановок для видобутку нафти, що базується на оцінці крутного моменту на валу заглибних електродвигунів. Розроблена діагностична модель відцентрового насосу, обгрунтовано вибір діагностичної ознаки його стану, на основі якої розроблено алгоритм і метод діагностування. Визначено умови працездатності розробленого методу. Розроблено систему діагностування, визначено критерій її організації та проведена оцінка ефективності. Основні результати роботи знайшли промислове впровадження на нафтовидобувному підприємстві НГВУ „Чернігівнафтогаз”, а також в навчальному процесі.
Диссертация посвящена разработке метода диагностирования погружных электроуст ановок для добычи нефти, который базируется на оценке крутящего момента на вале погружного эектродвигателя. Разработана диагностическая модель центробежного насоса, обосновано выбор диагностического признака его состояния, на основе которого разработано алгоритм и метод диагностирования. Определено условия работоспособности разработанного метода. Разработано систему диагностирования, определен критерий ее организации и проведена оценка эффективности. Основные результаты работы нашли промышленное внедрение на нефтедобывающем предприятии НГДП «Чернигофнефтегаз», а также в учебном процессе. Диссертация состоит из вступления, пяти разделов и приложений. Во вступлении обоснована актуальность работы, сформированы цели и практическая ценность работы, отображены основные результаты работы, которые выносятся на защиту. В первом разделе исследованы условия возникновения постепенных отказов установок ЭЦН, обосновано выбор закона их распределения и определены его параметры. Проведен критический анализ современного состояния методов и средств диагностирования состояния установок ЭЦН в процессе эксплуатации. Показано, что при диагностировании состояния ЭЦН наиболее часто то используются методы вибродиагностики, которые не позволяют оценить состояние установки ЭЦН на уровне ее узлов, а дают только интегральную оценку состояния. Показано перспективность использования оценки крутящего момента на вале ПЭД, как диагностического признака состояния центробежного насоса (ЦН) и обусловлено использование непрямых методов измерения его измерения. На основании анализа современного состояния проблемы сформулированы цель и задачи исследования. Во втором разделе рассматриваются теоретические положения метода диагностирования состояния УЭЦН. Построена диагностическая модель центробежного насоса, в основу которой положен метод электрогидравлических аналогий. Модель позволила описать изменения крутящего момента на вале ПЭД, которые обусловлены износом его рабочих органов. Построена передаточная функция установки ЭЦН, которая позволила определить условия работоспособности в области динамических параметров установки, как наложение ограничений на перемещение кореней характеристического уравнения в комплексной плоскости. В третьем разделе рассматривается методическое, техническое и программное обеспечение экспериментальных исследования взаимосвязи крутящего момента на вале ПЭД и износом рабочих органов ЦН. Разработана информационно-измерительная система, состоящая из блока первичных преобразователей , мультиплексора, АЦП и микропроцессорного устройства, в качестве которого использована ПЭВМ класа АТ-286. Разработано программное обеспечении измерительной системы. В основу работы системы положен алгоритм измерения крутящего момента на основании метода энергетических диаграмм. В четвертом разделе проводится анализ экспериментальных данных полученных с использованием разработанной информационной системы в стендовых и промысловых условиях, сравнение их с результатами математического моделирования ЦН и разработка метода его диагностирования. Исследовано влияние эксплуатационных факторов на изменение крутящего момента, показано особенности влияния каждого из факторов. Показано влияние износа рабочих органов насоса как на среднее значение крутящего момента, так и на отдельные составляющие его спектра, на основании чего обосновано выбор диагностического признака износа рабочих органов - отношение сумы уровня первых трьох гармоник спектра крутящего момента к суме уровня четвертой и пятой гармоник. На основании чего разработано алгоритм и метод диагностирования ЦН. Апробация разработанной математической модели ЦН на экспериментальных данных, с использованием оболочки МаthCad, подтвердила адекватность результатов моделирования экспериментальным даным. В пятом разделе обусловлено конфигурации системы диагностирования состояния ЦН и выбор основных ее составляющих. Определен критерий организации СД и определены условия, которые обеспечивают его максимальное значение. Рассчитана достоверность диагностирование состояния установок ЕЦН с использованием даного метода. Разработанные метод и технические средства приняты к внедрению нефтедобывающим предприятием НГДП «Черниговнефтегаз». Результаты исследований использованы в учебном процессе при изучении дисциплин «Основы теории надежности и технической диагностики систем», «Проектирование систем диагностирования», «Методы и средства диагностирования оборудования нефтегазового комплекса» для студентов специальности 7.091401 Системы упраления и автоматики.
Dissertation is devoted to working out of the methods of diagnostics of submersible pump for oil extraction that based on valuation of torque on the shaft of immersed electric motors. The diagnostics model of centrifugal pump was worked out. The diagnostics index of its state was defined. The algorithm and the methods of diagnostics were worked out on the base of the diagnostics index. The diagnostic system was worked out. The basic results of the work were implemented in industry of “Chenigivnaftogas” and in teaching process.

Робота присвячена питанням вдосконалення динамометричного методу діагностування штангових глибинно-насосних установок. У зв’язку з цим проаналізовані типи дефектів ШГНУ та причини, що їх зумовлюють. Показано, що максимальної ефективності діагностування можна досягти за умови контролю причин, що зумовлюють дефекти ШГНУ, та параметрів технологічного режиму роботи свердловини. Для вирішення поставленого завдання було вдосконалено динамометричний метод діагностування ШГНУ. Розроблено методи автоматизованого діагностування ШГНУ з використанням перетворення Уолша та вейвлет-перетворення. Створено математичну модель коливних процесів колони НКТ, що дозволяє пов’язати їх характеристики із рівнем рідини в затрубному просторі свердловини Запропоновано метод визначення коефіцієнта тертя на основі розрахунку плунжерних динамограм. На основі проведених теоретико-експериментальних досліджень здійснена розробка системи діагностування ШГНУ та конструкції вставного давача навантаження. Проведена розробка функціональної схеми системи діагностування та принципових схем окремих її вузлів, а також програмного забезпечення для мікропроцесорних вузлів системи. Проведено метрологічний аналіз розробленої системи та первинного перетворювача.
Работа посвящена вопросам усовершенствования динамометрического метода диагностирования штанговых глубинно-насосных установок (ШГНУ). В связи с этим проанализированы типы и причины дефектов ШГНУ. Показано, что максимальной эффективности диагностирования можно достичь при условии контроля причин, которые приводят к появлению дефектов ШГНУ, а также параметров технологического процесса добычи нефти в скважине. В результате анализа существующих методов и технических средств установлено, что их применение не обеспечивает необходимой точности и достоверности диагностирования, и определены пути усовершенствования динамометрического метода диагностирования ШГНУ. Проведены экспериментальные исследования разработанных методов и системы диагностирования на скважинах НГДУ "Надворнаянефтегаз" и "Бориславнефтегаз", подтвердившие работоспособность системы и эффективность предложенных усовершенствований динамометрического метода диагностирования ШГНУ.
The work is dedicated to the improvement of dynamometering method for diagnostics of beam pump units. According to this, the defects of beam pump units and its causes have been analyzed. It was showed that maximum effectiveness of diagnostics can be achieved when monitoring causes of defects of beam pump units and parameters of operating practices of an oil well. To solve this task the dynamometering method for diagnostics of beam pump units was improved. The methods of automated diagnostics of beam pump units using Walsh and wavelet transforms have been developed. The mathematical model of vibratory motion of oil-well tubing was created, that allows to connect vibration characteristics with liquid level of a well. The method of determining constant of friction based on downhole dynagraphs calculation was offered. Basing on accomplished theoretical and experimental researches, the diagnostic system for beam pump units and load sensor have been worked out. The functional scheme of diagnostic system and schematic circuit of its units as well as software for microprocessor units have been developed. The metrological analysis of sensing device and diagnostic system was accomplished.