Academic literature on the topic 'Дослідницьке мислення'

У статті розглянуто теоретичні основи формування та розвитку дослідницьких умінь у майбутніх фахівців з охорони праці. Дослідницька діяльність формує вміння для подальшого особистісно-професійного зростання компетентного фахівця. Визначено, що розв’язання системи творчих завдань та здійснення пошукової діяльності позитивно впливає на формування дослідницьких умінь студентів. Науково-дослідницька діяльність студентів є засобом професійної підготовки майбутніх фахівців. Вона актуалізує креативні можливості особистості в аспекті вироблення власного погляду на шляхи розв’язання проблемної виробничої ситуації, розвиває творче мислення, індивідуальні здібності, дослідницькі навички. Розв’язання проблеми формування дослідницьких умінь потребує комплексного та системного підходу. Результативність процесу формування дослідницьких умінь зумовлюється його організацією.

У статті акцентовано на тому, що серед актуальних і перспективних проблем сучасної педагогічної науки особливого значення набуває необхідність формування креативного мислення учнів Нової української школи в ході їхньої дослідницької діяльності. Орієнтуючись на психологічні теорії творчості та інтелекту, автори обґрунтовують нагальну потребу в принципових змінах професійної діяльності учителів початкової школи, що зумовлено впливом новітніх моделей, інструментів і послуг в контексті реформування початкової освіти. Це потребує не лише переосмислення нової парадигми початкової освіти, але й упровадження управлінського підходу в професійну діяльність учителя, яким останнім часом нехтують. Тому мета статті полягає у презентації результатів експериментальної роботи з управління дослідницькою діяльністю учнів Нової української школи як основи формування в них креативного мислення. Проведено аналіз ключових понять “креативне мислення” і “дослідницька діяльність”, визначено структуру креативного мислення учнів Нової української школи. Представлені результати експериментальної роботи презентують фактологічні дані діагностики рівнів сформованості креативного мислення учнів Нової української школи. Виявлено вплив дослідницької діяльності та управління нею збоку вчителя, що сприятимуть більш ефективному формуванню креативного мислення учнів Нової української школи відповідно до глобалізаційних змін в освітній сфері, інтеграції вітчизняної освіти в європейський освітній простір, соціальних трансформацій на шляху до науково-технічного прогресу. Подальші розвідки у цьому напрямі пов’язані з підготовкою асистентів учителів початкової школи до управління дослідницькою діяльністю молодших школярів. Також потребують удосконалення методи і засоби фахової підготовки асистентів учителів початкової школи до формування критичного мислення в учнів, які навчаються в інклюзивних класах.

У статті висвітлено сутність дослідницької компетентності вчителя, розкрито етапи організації дослідницької роботи майбутніх учителів української мови та літератури. Представлено комплекс педагогічних умов для ефективного формування дослідницьких умінь та навичок, який полягає в інтеграції науково-дослідної роботи у процес фахової підготовки майбутніх учителів української мови та літератури під час вивчення фахових дисциплін (написання курсових робіт), проходження практик (передусім педагогічних) та позааудиторної наукової діяльності (підготовка тез, статей, конкурсних студентських досліджень). Визначено показники сформованості науково-дослідної діяльності: вміння формулювати мету й гіпотезу дослідження; вміння опрацьовувати різноманітні джерела з метою збирання необхідних даних; вміння вибирати основні й допоміжні методи проведення дослідження, вміння визначати практичну спрямованість дослідження. Встановлено, що ефективне формування дослідницьких умінь і навичок має відбуватися лише під чітким і постійним керівництвом викладача, мета якого забезпечення постійного контролю й корекції рівнів сформованості дослідницьких умінь, що слугуватиме мотивувальним чинником для удосконалення дослідницьких навичок. Доведено, що сформована дослідницька компетентність майбутнього вчителя української мови та літератури сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності, творчого мислення, дослідницьких навичок фахівця, розвиває наукову інтуїцію, творчий підхід до сприйняття знань і практичного їх застосування під час вирішення поставленої освітньої проблеми, дає змогу викладачеві-філологу стати більш гнучким у парадигмі власних професійних обов’язків, конкурентоспроможним, допомагає бути більш успішним у подальшому житті.

У статті обґрунтовано актуальність використання методу дослідницько орієнтованого навчання предметів STEAM у закладах загальної середньої освіти. Представлено можливості екосистеми Go-Lab (https://www.golabz.eu), яка сьогодні містить найбільшу колекцію віддалених / віртуальних лабораторій, освітніх додатків, понад тисячу дослідницьких навчальних середовищ (Inquiry Learning Space – ILS) для інноваційного викладання в класі, змішаного та дистанційного навчання. Ця платформа активно використовується в школах Західної Європи, деяких країн Африки і стала доступною для України завдяки проєкту програми ЄС ERASMUS+ К2 «Модернізація вищої педагогічної освіти з використанням інноваційних інструментів викладання – MoPED» (№586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). Авторами висвітлено особливості побудови ILS як персоналізованого дослідницького середовища для самостійного вивчення предметів STEAM, де учні мають змогу здійснювати наукові експерименти, розвивати дослідницькі навички та цифрову компетентність. Доведено переваги використання віртуальних / віддалених лабораторій у роботі з учнями, зокрема в інклюзивній освіті. Описано типи навчання-дослідження на основі запитів. Охарактеризовано етапи цілісного дослідницького циклу на порталі Go-Lab: орієнтація, концептуалізація, дослідження, висновки та обговорення. Висвітлено можливості цієї платформи для створення власного віртуального сценарію навчання або модифікації імпортованого ILS, створеного іншими користувачами. Наведено приклади деяких ILS українською мовою для активного експериментування онлайн, що уможливлює самостійне навчання здобувачів освіти, розвиток їхнього критичного мислення та ін. Виокремлено критерії оцінювання створеного дослідницького навчального середовища на платформі Go-Lab з використанням віртуальних лабораторій, навчальних ігор, симуляцій тощо, які розроблені під час проведення навчальних тренінгів у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Наголошено на потребі розроблення нових онлайн лабораторій українською мовою, адаптованих до Державних стандартів загальної середньої освіти з урахуванням вимог до результатів і компетентностей школярів за освітніми галузями. Новизна результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад використання дослідницько орієнтованого навчання з допомогою екосистеми Go-Lab у Новій українській школі.

У статті висвітлено застосування супутникових знімків в освітньому процесі Малої академії наук України (далі – МАНУ). Описано роль методів дистанційного зондування Землі (далі – ДЗЗ) у науковій освіті МАНУ – освітній концепції, що має на меті сформувати в учня науковий тип мислення через здійснення системних досліджень. Описано навички, які формуються в учнів завдяки застосуванню супутникових знімків у дослідницьких роботах і є особливо важливими в контексті індустрії 4.0: критичне мислення, креативність, здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, уміння вирішувати поставлені завдання, оцінювати ризики та приймати рішення, здатність співпрацювати в команді. Наведено приклади компетентностей Нової української школи, що формуються в учнів у процесі здійснення дослідницької діяльності з використанням ДЗЗ. Проаналізовано результати 390 дослідницьких робіт учнів, зокрема поданих на Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАНУ в секції «ГІС та ДЗЗ» відділення наук про Землю Київського територіального відділення МАНУ, Всеукраїнський конкурс екологічних проєктів «Еко-погляд», Міжнародну літню школу з основ дистанційного зондування Землі МАНУ. Описано, як за допомогою пошуку, обробки й аналізу супутникових знімків в учнів розвивається науковий тип мислення. Наведено приклади того, як застосування ДЗЗ в учнівських дослідженнях дає змогу: опрацьовувати інформацію з першоджерела (супутникові знімки), перевіряти інформацію зі ЗМІ/соціальних мереж тощо, підтверджувати/спростовувати свою гіпотезу, проводити дослідження віддалених територій. Застосування ДЗЗ як інструменту освіти є особливо актуальним у час пандемії COVID-19, оскільки дає можливість ознайомитись зі станом території, не виходячи з дому, і проводити дослідження через комбінації спектральних каналів знімків, використання тематичних скриптів тощо будь-якої території лише за допомогою комп’ютера та доступу до мережі Інтернет.

У статті описано процес формування навичок 4К (комунікація, командна робота, критичне мислення, креативність) задля підготовки сучасного учня до життя в пост інформаційну епоху. Описано процес формування навичок 4К як освітню стратегію програми «Партнерство для навчання у ХХІ столітті», метою якої є сформулювати та сприяти імплементації головних цілей освіти у пост інформаційну епоху. Визначено, що формування навичок 4К відбувається, в тому числі, під час здійснення учнем дослідницької діяльності. Проаналізовано розвиток цих навичок на кожному з етапів дослідницької діяльності учня, зокрема під час визначення проблеми дослідження, формулювання гіпотези, етап перевірки гіпотези, підбиття підсумків результату та представлення результатів дослідження. Описано деякі підходи до визначення рівня сформованості навички креативності. На підставі аналізу наукової літератури визначено, що початок формування навичок 4К є найбільш ефективним у період дошкільної освіти і має ускладнюватися відповідно до вікових особливостей учня. Формування навичок 4К у таких країнах, як США та деяких високорозвинутих країнах Європи, пов’язані з педагогічною концепцією наукової освіти. Під педагогічною концепцією наукової освіти ми розуміємо систему фундаментальних знань про організацію освітнього процесу, що побудований на принципах дослідницького навчання з метою розвитку наукового мислення та формування дослідницької компетентності учня, де вчитель не виконує роль єдиного джерела інформації (з метою передати її учням), а є наставником, який курує комплексами учнівських досліджень, під час яких відбувається формування навичок 4К. Метою наукової освіти як педагогічної концепції є популяризація наукових знань з-поміж школярів, зокрема основною формою організації освітнього процесу є дослідницька діяльність.

The article considers the problem of features of experimental-research activity of children of senior preschool age. Despite of study and innovation of technology, there is a contradiction, which lies in the wide range of opportunities for its main tasks in preschool education and conservatism of educators and unwillingness to keep up with the times. The purpose of the research is to study the peculiarities of the formation of cognitive activity of older preschoolers and acquaintance with the natural environment in the process of experimental research activities. Material and methods of research: theoretical analysis of scientific literature and normative documents, comparison, method of content analysis, observation, methods of mathematical statistics. Results. The content analysis of the key concepts of the research “experimental research activity”, “experimental activity”, “research activity” and “research activity” is carried out. It is established that these concepts have insignificant differences and therefore we consider them synonymous. Based on the identified common features formulated his own vision of the essence of the concept of “experimental research”. Criteria (motivational, cognitive, activity), levels (high, average, low) and indicators of experimental research activity of children of senior preschool age in the natural environment are singled out. The author’s program of formation of cognitive activity of children of senior preschool age in the course of experimental research activity is developed. On the basis of ZhDNZ No. 3 of Zhytomyr scientific research is carried out. Conclusions. The dynamics of the results before and after the experiment showed a positive result of the developed author’s program. Thanks to experimental research activities, children’s interest in animate and inanimate nature increases, natural science material is better assimilated, and skills of consistent performance of actions are formed. Also, experimenting with natural material develops memory, imagination, thinking, ability to work in a group and others.Key words: innovative technologies, preschooler, preschool education institution, natural environment, cognitive development, experiments. У статті розглянуто проблему особливостей експериментально-дослідницької діяльності дітей старшого дошкільного віку. Незважаючи на вивченість і нововведення технології, наявна суперечність, яка полягає в широких можливостях реалізації її основних завдань у дошкільній освіті та консерватизмі вихователів і небажанні працювати в ногу з часом. Мета дослідження – вивчення особливостей формування пізнавальної активності старших дошкільників та ознайомлення з навколишнім природним середовищем у процесі експериментально-дослідницької діяльності. Матеріал і методи дослідження: теоретичного аналізу науко-вої літератури і нормативних документів, порівняння, метод контент-аналізу, спостереження, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проведено контент-аналіз ключових понять дослідження «експериментально-дослідницька діяльність» «експериментальна діяльність», «дослідницька діяльність» та «пошуково-дослідницька діяльність». Встановлено, що зазначені поняття мають несуттєві відмінності, тому вважаємо їх синонімічними. На основі виокремлених спільних ознак сформульоване власне бачення сутності поняття «експериментально-дослідницька діяльність». Виокремлено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні (високий, середній, низький) та показники експериментально-дослідницької діяльності дітей старшого дошкільного віку в природному довкіллі. Розроблено авторську програму формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у процесі експериментально-дослідницької діяльності. На базі ЖДНЗ No 3 м. Житомира проведено наукове дослідження. Висновки. Динаміка результатів до і після експерименту засвідчила позитивний результат розробленої авторської програми. Завдяки експериментально-дослідницькій діяльності у дітей підвищується цікавість до живої і неживої природи, краще засвоюється природознавчий матеріал, формуються навички послідовного виконання дій. Також екс-периментування з природним матеріалом розвиває пам’ять, уяву, мислення, уміння працювати в групі та ін.Ключові слова: інноваційні технології, дошкільник, заклад дошкільної освіти, природне середовище, пізнавальний розвиток, досліди.

Автор статті визначає особливості формування критичного мислення у майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби в процесі їхньої професійної підготовки. Науковиця звертається до історичних аспектів застосування технології розвитку критичного мислення, визначає ознаки сформованості критичного мислення, описує основні етапи формування критичного мислення в межах навчального заняття – актуалізацію, осмислення та рефлексію. Вона обґрунтовує завдання кожного з указаних етапів і вказує методи, що будуть ефективними для формування критичного мислення майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби. Автор обґрунтовує доцільність переходу від форм і методів навчання інформативно-репродуктивного характеру до проблемних і дослідницьких завдань. Автор визначає особливості професійної підготовки майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби в контексті реалізації технології розвитку критичного мислення в освітньому процесі, зокрема такі як: використання завдань, спрямованих на аналіз, синтез, порівняння, установлення логічних зв’язків, узагальнення; дослідницька діяльність на основі самостійної пізнавальної активності курсантів, їхньої міжособистісної взаємодії й постійної співпраці; заохочення курсантів до пошуку інформації, взаємооцінювання, оперування доказами та формулювання висновків; організація співпраці на основі пояснення, дискутування, обґрунтування, висунення гіпотез, генерування ідей, спільного розв’язання завдання, прийняття рішень; спрямованість навчальної діяльності не на констатування фактів, а на формулювання власних суджень. Автор статті доводить, що в процесі впровадження технології розвитку критичного мислення в професійну підготовку майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби викладач має пам’ятати про ефективне використання часу, підбір оптимальних методів і прийомів навчання, створення умов для вільного вираження курсантами власних думок та ідей, спонукання їх до активної позиції в межах освітньої діяльності, формування атмосфери взаємної поваги й довіри.

Перед учителем сьогодні стоїть завдання підвищення життєвих компетентностей учнівської молоді. Компетентності базуються на знаннях, цінностях, котрі формуються в процесі навчання, досвіді. Здатність застосовувати отримані знання у повсякденному житті, у конкретній ситуації є показником успішності учнівської молоді. Одним із вагомих чинників формування важливих компетентностей є вивчення історії та правознавства у ЗЗСО. Сучасні підходи до вивчення цих предметів мають базуватися на особистісно орієнтованому навчанні, а навчальні технології повинні бути зосереджені на вихованні свідомого громадянина України, соціально адаптованого, котрий здатен творчо вирішувати проблеми у процесі самореалізації. Пріоритетним на уроках історії стає формування критичного мислення, орієнтація учнів не стільки на знання, скільки на шляхи отримання інформації. Активізації пізнавальної діяльності сприяє навчально-дослідницька діяльність. Формування дослідницьких умінь на уроках історії та правознавства можливе у процесі використання документальних, зокрема архівних джерел. Технологія роботи з історичними текстами, як модель навчання історії і правознавства у ЗЗСО, базується на дослідженні текстів із їх подальшим використанням учнями і формуванні історичного мислення. На сучасному етапі в Україні вирішуються складні завдання розбудови української правової держави та громадянського суспільства в основі яких повинна лежати розвинута ринкова економіка. У зв’язку з цим актуальним є вивчення на уроках історії у 9 класі у ЗЗСО соціально-економічної проблематики взагалі, і розвитку цукрового виробництва в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. зокрема. Адже цукрове виробництво у цей період було найбільш розвиненим і поширеним у багатьох українських губерніях. На їх територіях було розташовано близько 80 % цукрових заводів Російської імперії. У статті аналізуються документи сімейного архівного фонду родини Терещенків, що знаходяться у Центральному державному історичному архіві України у м. Києві і є цінним джерелом для вивчення соціально-економічного та культурного розвитку в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Метою статті є дослідження, узагальнення архівних джерел сімейного фонду Терещенків і аналіз процесу формування особистісних компетентностей, дослідницьких умінь учнів на уроках історії та правознавства у ЗЗСО у процесі використання документальних, зокрема архівних джерел. Вивчення діяльності цукропромисловців Терещенків у процесі використання архівних джерел сприятиме формуванню дослідницьких умінь на уроках історії та правознавства. Документальні джерела сімейного архівного фонду Терещенків не лише дають учням можливість відтворити соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Вони виступають і джерелами вивчення договірного, зобов’язального, трудового, сімейного, адміністративного права України цього періоду, що може бути використане учителем на уроках правознавства у ЗЗСО. При написанні статті були використані такі методи: історичний, хронологічний, аналізу та порівняння, статистичний. Висновки. Формування дослідницьких умінь на уроці історії та правознавства у ЗЗСО буде ефективним тоді, коли вчитель буде дотримуватися певних вимог щодо застосування документів у процесі навчання. А саме: врахування вікових, індивідуальних особливостей учнів, рівня їхнього загального розвитку; використання проблемних, репродуктивних, пізнавально-дослідницьких завдань. Використання текстів документів на уроках історії та правознавства у ЗЗСО є необхідним елементом роботи вчителя. Ця форма роботи сприяє підвищенню мотивації навчання, активізації самостійної навчальної діяльності школярів, розширенню навчальних завдань, створює можливості для індивідуального, самостійного процесу навчання, розширює можливості діалогізації навчального процесу. Цей вид діяльності сприяє розвитку компетентності учнів, формує у дітей дослідницькі вміння і навички, а саме: робота з специфічними історичними джерелами, вивчення і аналіз історичних подій, використання отриманих знань і умінь у практичній діяльності. Це особливо актуально в умовах дистанційної освіти.

Дипломна робота присвячена дослідженню сімейної соціалізації як умови креативного розвитку особистості. Розглядаються особливості сімейного середовища які впливають на високі показники креативного розвитку особистості: можливість самовираження дитини, позитивне відношення батьків до дослідницької активності дитини, можливість вибору у дитини, самостійне мислення, вплив сім’ї на формування позитивної самооцінки дитини, розвиток творчих вмінь. Крім того, у роботі розглянуто стан інституту сім’ї у сучасному українському суспільстві та визначено шляхи активізації креативного розвитку дитини в сім’ї. Наведено рекомендації щодо стимулювання розвитку креативних здібностей особистості.
Diplom work is devoted research of domestic socialization as terms of creative development of personality. The features of domestic environment are examined which influence on the high indexes of creative development of personality: possibility of self-expression of child, positive attitude of parents toward research activity of child, possibility of choice for a child, independent thought, influence of family, is on forming of positive self-appraisal of child, development of creative abilities. In addition, consisting of institute of family is in-process considered of modern Ukrainian society and certainly ways of activation of creative development of child in a family. Recommendations are resulted in relation to stimulation of development of creative capabilities of personality.

Петрова О. С. Розвиток дослідницьких умінь у молодших школярів на інтегрованому курсі «Я досліджую світ» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. М. Мельник. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 74 с.
UA : Робота викладена на 74 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 85 джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи та умови розвитку дослідницьких умінь молодших школярів під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Об’єкт дослідження:процес розвитку дослідницьких умінь у молодших школярів на уроках з ЯДС. Предмет дослідження:педагогічні умови розвитку дослідницьких умінь на уроках під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ». У роботі розглянуто загальну характеристику дослідницької діяльності молодших школярів; проаналізовано зміст та особливості дослідницьких умінь учнів молодшої школи; розкрито шляхи та умови формування дослідницьких умінь на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено процес дослідницької діяльності на уроках інтегрованого курсу.
EN : The work is presented on 74 pages of printed text. The list of links includes 85 sources. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the ways and conditions of development of research skills of primary school students while studying the integrated course "I explore the world". Object of research: the process of developing research skills in junior high school students in YAS lessons. Subject of research: pedagogical conditions for the development of research skills in lessons while studying the integrated course "I explore the world". The general characteristic of research activity of junior schoolchildren is considered in the work; the content and features of research skills of primary school students are analyzed; the ways and conditions of formation of research skills at the lessons of the integrated course "I explore the world" are revealed; theoretically substantiated and experimentally tested the process of research activities in the lessons of the integrated course.

Спецвипуск «Навчальний посібник у журналі» містить посібник О. М. Потапової з курсу математичного аналізу для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У посібнику наведено основні відомості, необхідні для розв’язування прикладних задач засобами ППЗ Gran1, СКМ Maxima і Scilab та подано систему задач з математичного аналізу, спрямовану на розвитку критичного мислення і умінь дослідницької діяльності. Для студентів молодших курсів технічних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів та коледжів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.

Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.

Популяризація спеціалізованих наукових знань необхідна і для цього можна вказати мінімум 2 причини. Перша: популярний і доступний виклад наукових здобутків виконує агітаційну та профорієнтаційну роль, заохочуючи молодь займатися дослідженнями в певних областях знань. Друга: науково-популярний спосіб представлення знайомить з загальними способами наукового дослідженнями, принципами побудови наукового знання, методами його отримання, обґрунтування, систематизації та використання. За словами Й. Ван Бентема, логіку варто було б розуміти не як останню інстанцію, якій належить заключне слово в будь-якій дослідницькій справі, а як засіб підвищення якості наших уявлень про інформацію, обчислення і мислення, і як певний вимір в процесі аналізу і конструювання. Треба зважати на здатність логіки породжувати нові раціональні практики з новими правилами і навіть, можливо, новими типами суб'єктів. Логічне програмування, процедури аргументації, логічні ігри і багато інших нових феноменів явно показують, що діяльнісний вимір логіки є життєздатним і продуктивним модусом буття самої логіки. Таким чином, завдання цієї лекції — представити сучасний напрямок епістемічної логіки як механізм аналізу, який зокрема може бути використаний неспеціалістами (не логіками) у своїй професійній дільності та більш того у повсякденному спілкуванні.