Academic literature on the topic 'Дистрибутивні системи'

Виконання лабораторних робіт в рамках курсу «Системне адміністрування ОС Linux» вимагає наявності більше ніж одного комп’ютера на одного студента. Наприклад, проведення лабораторних робіт із встановлення та налагодження маршрутизатора передбачає, як мінімум, наявності двох комп’ютерів: маршрутизатора і робочої станції.Одним з варіантів є використання у якості маршрутизаторів старих комп’ютерів, звісно, за їх наявності. Але такі комп’ютери мають вже відпрацьований ресурс і, як наслідок, невелику надійність. Тому в ході виконання лабораторної роботи важко визначити причину, через яку виникла помилка – внаслідок неправильного конфігурування програмного забезпечення чи через апаратну несправність. До того ж апаратне забезпечення застарілої ПЕОМ може не відповідати вимогам сучасного програмного забезпечення.Також можливий варіант, коли студенти об’єднуються у групи для вивільнення необхідної кількості комп’ютерів. Лабораторні роботи з встановлення маршрутизатора передбачають наявність в ПЕОМ двох мережевих контролерів, для чого потрібно встановити в системному блоці ще один мережевий контролер, а також замінити жорсткий диск з робочою операційною системою на інший. На жаль, така можливість є не завжди через відсутність додаткових жорстких дисків та мережевих контролерів або через умови гарантійного обслуговування комп’ютерної техніки, які не дозволяють відкривати опломбовані системні блоки.Оптимальним варіантом, на думку автора, є використання технологій віртуалізації [1; 2]. В якості системи віртуалізації було використано дистрибутив з вільним вихідним кодом Proxmox Virtual Environment (Proxmox VE), який дозволяє використовувати у якості гіпервізорів KVM (Kernel-based Virtual Machine) та OpenVZ [3].Для виконання лабораторних робіт був створений полігон, схема якого зображена на рис. 1.Для кожної групи студентів були створені користувачі в системі Proxmox VE (grp00..grp5). Кожному з користувачів було надано доступ до двох віртуальних машин і до сховища, де зберігаються ISO-образи з операційними системами. Причому, з міркувань безпеки, доступ до параметрів конфігурації віртуальних машин був примусово обмежений. Користувач мав право змінювати тільки один параметр – назву файла з образом операційної системи. На рис. 2 зображено інтерфейс керування віртуальними машинами, які доступні користувачу grp00. Комп’ютерна лабораторія під’єднана до загальноуніверситетської мережі через маршрутизатор комп’ютерної лабораторії. Це дає змогу уникнути небажаних наслідків у разі неправильного конфігурування ПЕОМ в лабораторії. Мережа лабораторії розділена на підмережі (рис. 1). У підмережу 192.168.30.X увімкнені фізичні ПЕОМ, маршрутизатор та фізичний комутатор а також сервер віртуальних машин з системою віртуалізації Proxmox VE. На сервері віртуальних машин створено декілька віртуальних підмереж з віртуальними маршрутизаторами та комутаторами. Підмережа 192.168.34.X створена з метою унеможливити втрату непрацездатності комп’ютерної лабораторії через некоректне конфігурування студентами віртуальних маршрутизаторів grp00 – grp05. Підмережі 192.168.1.X – 192.168.6.X створені, відповідно, для користувачів grp00 – grp05. Інтерфейс керування для створення віртуальних комутаторів зображено на рис. 3, де vmbr0 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.30.X, за допомогою якого здійснюється під’єднання до ПЕОМ та маршрутизатора і комутатора навчальної лабораторії, vmbr34 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.34.X, vmbr9000 – vmbr9005 – віртуальні комутатори підмереж 192.168.1.X – 192.168.6.X.Студенти з ПЕОМ навчальної лабораторії за допомогою Інтернет-переглядача мають доступ до екранів своїх віртуальних машин (рис. 4). У разі втрати працездатності підмереж 192.168.30.X та 192.168.1.X – 192.168.6.X доступ до екранів віртуальних машин збережеться завдяки тому, що ПЕОМ навчальної лабораторії та сервер віртуальних машин знаходяться в підмережі 192.168.30.X, доступ до якої студентам заборонено. Наведену схему навчального полігону можна використовувати у комп’ютерних класах загального використання, тому що вона не потребує зміни критичних параметрів операційної системи на ПЕОМ класу і зводить ризик втрати працездатності комп’ютерного класу до мінімуму.У разі виникнення потреби збільшення обчислювальної потужності можна використати декілька серверів віртуальних машин, об’єднавши їх у кластер [4].

У статті розглядаються лексичні одиниці на позначення представників тваринного світу. Лінгвостилістичний аналіз здійснюється на матеріалі прозових творів українського письменника Миколи Вінграновського. Мала проза митця насичена зоонімами, оскільки анімалістичні образи є важливим складником образної системи мовотворчості автора. На основі описового методу окреслено лексико-семантичне поле фауністичних номінацій, що представлене як онімними, так і апелятивними номінаціями. Дистрибутивний аналіз сприяв вивченню фауністичних номінацій у художніх текстових структурах. Так, зокрема, нами з’ясовано, що стилістичне навантаження зоонімів підсилюється завдяки вживанню цих номенів у контексті з фразеологізмами, стилістично зниженою лексикою. Зображений письменником світ природи постає цілісною, гармонійною, живою системою, представники якої в мовотворчості автора наділенілюдськими рисами й властивостями. Зооніми увиразнюються персоніфікацією, яскравим маркером якої виступають власні назви. У статті також приділена увага кольороназвам, які пов’язані зі світом природи. Домінантним у цій спектральній системі виступає жовтий колір. У мовотворчості Миколи Вінграновського світ природи та світ людини взаємодіють. І в ній яскраво виявляється авторська модальність – колорит замилування, любові, доброго й дбайливого ставлення до природи.

У статті теоретично обґрунтовується місце колокацій як мовно-мовленнєвих одиниць у говірковому дискурсі, що визначає їхній лексикографічний ранг у тезаурусі говірки. Колокація є неоднослівним, стійким і таким, що регулярно трапляється в мовленні, словосполученням, що позначає єдине поняття, і, ієрархічно знаходячись між словом і фразеологізмом як одиницями мовних виражень, є реалізацією полісемії слів. Такі конструкції важливі для дескрибування мовних даних говірки, що вилучені з мовленнєвих текстів на основі врахування граматико-синтагматичних зв’язків. Звернено увагу на можливості корпусного підходу до відбору таких одиниць та подальшу наукову інтерпретацію колокаційної складової частини в системі говірки у складі монографічного опису. Вокабуляр тезауруса, фрагмент якого подається, базується на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу на ряд мовних одиниць – слів та колокацій тощо. За такого методу лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи. Пропонований автором аналіз лексично-граматичного рівня емпіричного матеріалу говірки як системи мови є фрагментом її дескрипції, що в межах опису моноговіркового лінгварію передбачає укладання тезауруса. У межах вокабулярію тезауруса колокації кваліфікуються як семантичні графи або смислові одиниці тексту. Звернено увагу на особливості токенізації з текстів усного мовлення та лексикографування колокацій в тезаурусі говірки. Колокації в говірковому дискурсі відрізняються і яскраво вираженою граматичною природою, і стійким характером, і статистичною представленістю в усному колективному мовленні, що є показником таких активних процесів сучасної української мови, як граматикалізація й ідіоматизація. Лексикографування колокацій у моноговірковому тезаурусі може слугувати базою для укладання окремої колокаційної лексикографічної системи як одного з аспектів екстраполяції говірколінгварію.

В статье рассматриваются развитие транснациональных корпораций, создание и развитие глобальных межгосударственных транспортно-логистических, телекоммуникационных, дистрибутивных макрологистических систем. Приведены основные движущие силы современной глобализации в логистике. Потенциал международной логистики должен быть направлен на достижение стратегических целей фирм и создание конкурентных преимуществ своих товаров. Для реализации глобальной логистики имеют процедуры дерегулирования, проводимые многими странами для снятия торговых, таможенных, транспортных и финансовых барьеров на пути развития международных торговых, социально-политических и экономических взаимоотношений. Успешно конкурировать на мировых рынках, глобальная компания должна постоянно внедрять новые технологии и инновационные идеи, направленные на повышение качества продукции, снижение издержек, удовлетворение потребностей покупателей.

Створення в 1981 р. фірмою IBM персональної ЕОМ IBM PC з відкритою архітектурою призвело до появи IBM-подібних ПЕОМ, які вироблялись в багатьох країнах світу. Не відстали від цих країн СРСР і країни ради економічної взаємодопомоги, які почали випускати цілий спектр таких ПЕОМ: ЕС-1840, ЕС-1841, Искра-1030, Нейрон (СРСР); ЕС-1834, ЕС-1835 (НДР); ЕС-1839 (НРБ).Для ПЕОМ радянського виробництва були створені російськомовна операційна система АльфаДОС, текстовий редактор Лексикон, текстовий редактор Text tip (Болгарія), текстовий процесор Нейрон-текст, табличний процесор Нейрон-счет, СУБД Нейрон-база. Важко визначити, наскільки ліцензійно чистими були АльфаДОС, Нейрон-текст, Нейрон-счет, Нейрон-база, адже завдяки «залізній завісі» застосувати до СРСР санкції з приводу порушень авторських прав власників програм було непросто. Невдовзі після розпаду СРСР у багатьох країнах СНД розпочали збирання IBM-подібних ПЕОМ з комплектуючих, які ввозили переважно з країн Південно-Східної Азії. На ці ПЕОМ зазвичай встановлювали піратські версії як системного, так і прикладного програмного забезпечення (ПЗ). Очевидно, що коштували ці ПЕОМ значно дешевше аналогічних ПЕОМ європейського та американського виробництва, не кажучи вже про ПЕОМ фірми Apple. Через це операційна система MS DOS та офісний пакет Microsoft Office стали стандартом де-факто у ВНЗ країн СНД.Чи сприяла поширенню піратського ПЗ у ВНЗ відсутність законодавства про захист авторських прав власників програм, зараз сказати важко, проте майже десять років ми без обмежень копіювали і встановлювали піратські копії пропрієтарного ПЗ. В Білорусі, Російській Федерації та Україні закони про захист авторських прав власників програм прийняті в період з 1996 р. (Білорусь) по 2001 р. (Україна). У Російській Федерації в 1993 р. вступив в силу закон про авторське право і суміжні права, який втратив силу з 1.01.2008 р. у зв’язку з прийняттям четвертої частини Громадянського кодексу РФ. Однак це мало вплинуло на ситуацію з піратським ПЗ у ВНЗ цих країн. Випадки переслідувань ВНЗ за порушення авторських прав у галузі ПЗ були нечисленними і не завжди їх проводили з метою захисту авторських прав власників програм.А от застосування законів про захист авторських прав власників програм до суб’єктів господарської діяльності стало створювати тиск на ВНЗ – «вчіть своїх випускників того, з чим вони будуть працювати на наших робочих місцях». Адже багато фірм стало переходити на вільне ПЗ (ВПЗ) з метою зменшення ліцензійних виплат власникам пропрієтарного ПЗ. Ще одним аргументом на користь перелому у використанні ВПЗ у ВНЗ Білорусі, Російської Федерації і України став початок ери мобільних робочих місць – важко передбачити, яка ОС і яке прикладне ПЗ буде розгорнуто на нетбуці, планшеті чи смартфоні співробітника фірми. Поява мобільних робочих місць і швидка зміна версій системного і прикладного ПЗ спонукає ВНЗ до відмови від технологічної спрямованості лекційних курсі з комп’ютерних технологій на користь фундаментальної складової. А це призводить до появи міркувань на кшталт «якщо ми повинні навчити студентів основ роботи з графічним інтерфейсом в будь-якій ОС, то чому це має бути дорога Microsoft Windows? Може доцільніше робити це у вільній і безоплатній GNU/Linux?». Однак відмова від наробок методичного забезпечення для викладачів ВНЗ виявилась доволі непростим процесом, особливо в умовах безкарності за використання піратського ПЗ. За час від підписання Біловежської угоди про припинення існування СРСР Білорусь, Російська Федерація и Україна пройшли кожна свій шлях розвитку і було би цікаво порівняти стан з використанням ВПЗ у ВНЗ цих країн.І. Використання ВПЗ у ВНЗ БілорусіСьогодні ринок праці Білорусі вимагає знання багатьох пропрієтарних програм, починаючи з Microsoft Windows і закінчуючи спеціалізованими CAD/CAM-системами. До останнього часу ризик використання неліцензійного ПЗ був мінімальним, що не сприяло поширенню ВПЗ. Після створення в 2010 р. білоруського представництва Microsoft почалась робота з переслідування порушників авторських прав Microsoft [8]. Насамперед проводиться роз’яснювальна робота з компаніями і приватними особами, які порушують авторські права. Якщо вона не дає результату, то в цьому випадку білоруське представництво Microsoft звертається у правоохоронні органи і суди. Сьогодні в роботі перебуває біля десятка справ по відношенню до організацій, по деяких організаціях розглядаються справи про адміністративні правопорушення, по інших – питання про подання цивільних позовів.Частка легального ПЗ зросла в останні роки завдяки спеціальним знижкам постачальників і високим економічним показникам у 2011 р. Але економічний фактор поки що не є вирішальними для вибору ВПЗ. Тому використання ВПЗ у ВНЗ зазвичай зумовлено його технічними перевагами у порівнянні з пропрієтарними аналогами або вимогами ринку праці. Вибір ПЗ сервера можна розглядати як винятковий, оскільки він сильно залежить від особистих смаків системних адміністраторів.В останні роки спостерігається зростання інтересу корпоративних працедавців до GNU/Linux, переважно для убудовуваних і серверних систем.Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі можна розділити на три напрямки:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux у режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр, які проводять навчання програмуванню студентів інженерних спеціалізацій. У педагогічних ВНЗ Linux на настільних комп’ютерах використовують рідко через недостатню поширеність GNU/Linux в школах Білорусі. В той же час в деяких університетах спостерігається використання Linux в тонких клієнтах з термінальним Windows-сервером (наприклад, Гродненьский державний університет імені Янки Купали);2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі. До цієї групи ПЗ можна зарахувати офісний пакет OpenOffice.org і веб-переглядач Firefox;3) ПЗ для використання навчальних курсах. У цьому напрямку ВПЗ переважно використовують в інженерних ВНЗ, особливо тих, які здійснюють навчання ІТ-спеціалістів, а саме: ВПЗ для навчання програмуванню мовами Асемблер, Java і PHP, SciLab для виконання математичних розрахунків, QCAD/LibreCAD, Blender, Circuit CAD для вивчення систем автоматизованого проектування, використання вільних систем віртуалізації VirtualBox і KVM для вивчення операційних систем, застосування Moodle і iTest для тестової перевірки знань студентів.Окремо слід наголосити на використанні ВПЗ для кластерів і національної GRID-системи Білорусі, до якої залучені ресурси провідних університетів (Білоруський державний університет, Гродненський державний університет імені Янки Купали, Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки, Білоруський національний технічний університет), наукових установ і підприємств країни в межах спільної російсько-білоруської програми СКІФ-ГРІД.На рис. 1 відображено використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі.ІІ. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїНа відміну від Білорусі в Російській Федерації в 2008 р. була прийнята концепція розвитку розробки та використання ВПЗ. В межах цієї концепції в 2008–2010 рр. реалізована програма використання ВПЗ в школах Російської Федерації (в 35% шкіл ВПЗ встановлено на більш ніж 50% комп’ютерів).Рис. 1. Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі Слід зауважити, що, на відміну від Білорусі та України, в Російській Федерації прослідковується значна активність контрольних органів з приводу ліцензійності ПЗ. Як випливає з огляду судових справ [10] в Російській Федерації винесені присуди: в 2012 р. 30 присудів; в 2011 р. 43 присуди; в 2010 р. 70 присудів; в 2009 р. 92 присуди; в 2008 р. 127 присудів. Найбільш резонансною була справа О. М. Поносова, яка і призвела до створення в 2008 р. громадської організації «Центр свободных технологий».Як випливає з [1-3], у більшості ВНЗ Російської Федерації використовують як Microsft Windows, так і GNU/Linux. Лише в деяких ВНЗ адміністрація прийняла рішення про повний перехід на ВПЗ (Санкт-Петербурзький торгово-економічний університет, Томський державний педагогічний університет, Нижньо-Новгородський радіотехнічний коледж). Як і в Білорусі, використання ВПЗ у ВНЗ Російської Федерації можна розділити на три напрямки [3-5]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ значно ширший, ніж в Білорусі. Варто вказати на використання ВПЗ для вивчення програмування мовами С/C++, Pascal (Free Pascal, Lazarus), Java, Haskell, Пролог; SciLab, Octave, Sage для виконання математичних розрахунків; організації систем дистанційного навчання; використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем; інструментарій для філологічного аналізу текстів; використання інструментарію верифікації ПЗ в навчання магістрів; створення електронних освітніх ресурсів підтримки навчального процесу для заочної форми навчання (напевно, реальний список використовуваного ВПЗ значно ширший, але у відкритому доступі даних про це поки що немає).У ВНЗ Російської Федерації активно експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ. За ініціативою ректорів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Нижньо-Новгородського університету імені М. І. Лобачевського, Томського державного університету, Південноуральського державного університету створений «Суперкомп’ютерний консорціум університетів Росії». В список TOP500 від грудня 2012 входить вісім російських суперкомп’ютерів (№ 26, 59, 155, 170, 222, 300, 303, 423).Рис. 2. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїСлід наголосити, що в Російській Федерації накопичено значний досвід розробки ВПЗ, зокрема – дистрибутивів Linux: ALT Linux (http://altlinux.ru), Calculate Linux (http://www.calculate-linux.ru), ROSA (http://rosalab.ru). Наявність компаній, які ведуть розробку ВПЗ, дає змогу створювати спеціалізовані вільні програми та істотно спрощує реалізацію проектів з впровадження Linux в школі і вищі заклади освіти.III. Використання ВПЗ у ВНЗ УкраїниВ Україні «Державна цільова науково-технічна програма використання в органах влади ПЗ з відкритим кодом» затверджена у 2011 р., проте до реального її виконання поки що не дійшло.Як випливає з [9], в Україні, на відміну від Російської Федерації, випадки порушень авторських прав власників програм відповідні державні органи перевіряють в значно меншому обсязі і переважно в госпрозрахункових організаціях. Особливо активними були перевірки в 2006-2007 рр. В 2012 р. розпочалась друга хвиля перевірок ліцензійності ПЗ від Microsoft. В цьому році вперше керівники ВНЗ отримали офіційні листи з Microsoft з пропозиціями легалізувати використовувані у ВНЗ копії Microsoft Windows та Microsoft Office. В передноворічному інтерв’ю [7] генеральний директор Microsoft Ukraine Д. Шимків заявив про високу імовірність порушення декількох показових судових процесів в Україні в 2013 р.Після придбання ВНЗ ПЕОМ з переважно ліцензійними Microsoft Windows і Microsoft Office на них встановлюють велику кількість неліцензійного ПЗ, чим фактично змарновують великі витрати коштів на первинне придбання ПЗ (Львівський національний університет імені Івана Франка до економічної кризи 2008 р. кожен рік придбавав приблизно 1000 ПЕОМ. Сумарна вартість ліцензій лише на Microsoft Windows (ОЕМ-версія) і Microsoft Office складала майже 300000$ на рік – доволі велика сума, як для ВНЗ!). У більшості випадків вибір саме пропрієтарного ПЗ зумовлювався навіть не споживацькими якостями цих програм, а фактом поверхневого знайомства викладача з цією програмою або навіть наявністю у нього якої-небудь книжки з описом програми.Як і в Білорусі та Російській Федерації, використання ВПЗ у ВНЗ України можна розділити на три напрямки [1; 2]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ є значно ширшим, ніж у Білорусі. Це використання систем комп’ютерної математики, організація систем дистанційного навчання, використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем, застосування ВПЗ для тестування апаратного забезпечення ПЕОМ; використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики ВНЗ, використання відкритих засобів програмування для навчання і наукових досліджень.У ВНЗ України експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ, поруч із спеціалізованими установками широко використовують розподілені кластерні системи та системи з виконанням обчислень на графічних процесорах.Враховуючи викладене, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських ВНЗ – від дистанційного навчання до розробки ПЗ, – так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні (рис. 3). Рис. 3. Використання ВПЗ у ВНЗ України

Майже-кільця виникають природним чином при вивченні систем нелінійних відображень і вивчаються протягом багатьох десятиліть. Основні визначення та багато результатів стосовно майже-кілець можна знайти, наприклад, у [G.~Pilz. Near-rings. The theory and its applications. North Holland, Amsterdam, 1977]. Майже-кільця - це узагальнення кілець в тому сенсі, що додавання не обов'язково є комутативним і передбачається лише один дистрибутивний закон. Очевидно, що кожне асоціативне кільце є майже-кілець, і кожна група є адитивною групою майже-кільця, але не обов'язково майже-кільця з одиницею. Питання про те, яка група може бути адитивною групою майже-кільця з одиницею, далеке від вирішення. Майже-кільце R з одиницею називається локальним, якщо підгрупа усіх необоротних елементів із R утворює підгрупу адитивної групи R. Дослідження локальних майже-кілець було ініційовано Мексоном (1968), який визначив ряд їх основних властивостей і, зокрема, довів, що адитивна група нуль-симетричного локального майже-кільця є p-групою. Мексон (1968) описав усі неізоморфні нуль-симетричні локальні майже-кільця з нециклічною адитивною групою порядку p2, які не є майже-полями. Мексон у 1968 р. також показав, що кожна нециклічна абелева p-група порядку pn>4 є адитивною групою нуль-симетричного локального майже-кільця, яке не є кільцем. Список усіх локальних майже-кілець порядку не більше 31 можна отримати з пакету SONATA (https://gap-packages.github.io/sonata/) системи комп'ютерної алгебри GAP (https://www.gap-system.org/). Однак класифікація майже-кілець вищих порядків вимагає набагато складніших обчислень. Для локальних майже-кілець вони були реалізовані в новому GAP-пакеті LocalNR (https://gap-packages.github.io/LocalNR). Поточна версія (ще не розповсюджена за допомогою GAP) містить 37599 локальних майже-кілець порядку не більше 361, за винятком порядків 128, 256 і деяких порядків 32, 64 і 243. Ця робота присвячена дослідженню локальних майже-кілець з елементарними абелевими адитивними групами порядку p3.

Purpose. The problem of violence is one of the most acute issues in modern society. Ukrainian and foreign linguists are just beginning to take interest in how violence is reflected in the world languages. In modern linguistics there are several researches devoted to certain lexical and semantic groups of violence vocabulary, verbal violence in the socio-psychological aspect, invectives in periodicals and professional communication, etc. However, little attention is paid to the violence idioms. The purpose of the paper PROPOSED is to analyse English idioms with the semantics of violence from different aspects. allowed determining their lexical, semantic, structural, and grammatical features. Methods. The following scientific methods were used for the analysis of about 80 violence idioms: descriptive method, component, semantic, distributive, and transformational analyses. Results. All selected idioms fall into 2 groups: ones denoting acts of physical and psychological (verbal) violence. From the point of view of participants of the outrageous act such language units are divided into those that are semantically related to the abuser, and those that are related to the victim of violence. Some of the analyzed idioms can be varied, thus, their several equivalents can be found in the modern English language. Regarding their structural and grammatical features the studied idioms fall into verbal and nominal ones. There are a few communicative phraseological units among the idioms under the investigation. Somatisms as well as coloronyms and zoonyms are the components of the analyzed linguistic units. The article presents the history of the origin and explains the semantics development of some idioms, as well as explains the role of phraseological units of violence in the word-forming system of the modern English language. Conclusions. Violence idioms take an important place in the English linguistic world view. There are certain patterns of their functioning in the modern English language. Further scientific researches in this area can be useful for deeper understanding violence as a social phenomenon and can help reduce its level in the world.Key words: phraseological unit, violence, physical violence, verbal violence, abuser, victim of violence, component, semantics, structure. Мета. Проблема насильства, безсумнівно, є однією з найболючіших у сучасному соціумі, що може бути підтверджено великою кількістю конвенцій та резолюцій, прийнятих в останні півстоліття на міжнародному рівні, а також численними дослідженнями із цієї теми, проведеними спеціалістами з різних сфер людської діяльності, лідером з яких, звичайно, є пси-хологія. Щодо вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, то вони тільки розпочинають проявляти цікавість до того, яким чином насильство знаходить відображення в мовах світу. На сьогодні відомі мовознавчі наукові праці, в яких висвітлюються окремі лексико-семантичні групи віолентної лексики, вербальне насилля у соціопсихологічном аспекті, інвективи в періодиці та професійній комунікації тощо. Проте практично не приділяється уваги фраземам віолентності, хоча ця група одиниць є однією з ключових у побудові мовної картини світу певного народу, що послуговується певною мовою. Мета пропонованого дослідження – різноаспектний аналіз англійських фразеологічних одиниць зі значенням віолентності.Методи. Для аналізу близько 80 англійських ідіом із семантикою насильства та визначення їх лексико-семантичних та структурно-граматичних особливостей було застосовано такі наукові методи: описовий метод, компонентний, семантич-ний, дистрибутивний, трансформаційний аналізи. Результати. Усі дібрані фраземи можуть бути розподілені на 2 групи: одиниці, які позначають акти фізичного та психо-логічного (вербального) насилля. Із точки зору учасників насильницького акта такі проаналізовані фраземи поділяються на ті, що семантично пов’язані із кривдником, насильником, і ті, що пов’язані з жертвою насильства. Деякі із фразеологічних одиниць підлягають варіативності й функціонують у сучасній англійській мові у вигляді кількох рівнозначних варіантів. Щодо структурно-граматичних особливостей досліджуваних мовних одиниць, то переважна їх більшість – дієслівні; наступна за чисельністю група – іменникові фраземи. У корпусі дослідження наявні поодинокі комунікативні фразеологізми. Серед ком-понентів ідіом віолентності виділяються соматизми (найчисленніша група), в меншому обсязі – кольороніми, зооніми. У статті наведено історію виникнення та пояснено розвиток семантики деяких ідіом, а також пояснено роль фразеологічних одиниць віолентності у словотворчій системі сучасної англійської мови. Висновки. Ідіоми із семантикою віолентності займають важливе місце в англомовній картині світу. Простежуються певні закономірності їх функціонування в сучасній англійській мові. Подальші наукові розвідки у цьому напрямку є перспективни-ми, оскільки вони можуть бути корисними у глибшому розумінні насильства як соціального явища та сприятимуть зменшенню його рівня у сучасному світі.Ключові слова: фразеологічна одиниця, насильство, фізичне насилля, вербальне насилля, насильник, жертва насильства, компонент, структура, сема.

Актуальність цього дослідження зумовлена зростанням інтересу до вільно поширюваного програмного забезпечення (ВППЗ), зокрема вільно поширюваних дистрибутивів Linux, у галузях освіти, науки, бізнесу. Це породжує потребу формування у студентів умінь роботи з репозиторіями ВППЗ. Дана стаття має на меті дослідити репозиторії ВППЗ у контексті їх застосування під час навчання операційних систем і системного програмування, зокрема у зв'язку зі світоглядною роллю репозиторіїв у підготовці майбутнього ІТ-фахівця. Уточнено поняття "ВППЗ", "вільне програмне забезпечення" та ін. Матеріали статті можуть бути використані під час підготовки методичного забезпечення до курсу "Операційні системи та системне програмування" та інших подібних курсів.

В иранских языках имена числительные развивались неодинаково. В осе- тинском языке система числительных сохранила весьма архаичные особенности. Имена числительные в осетинском делятся на четыре разряда: количественные, по- рядковые, дистрибутивные и дробные. Среди количественных числительных особый интерес представляет цифра «девять». Модель построения этой цифры говорит о существовании в иранских языках восьмеричной системы счисления. В осетинском счете свыше «двадцати» существуют две системы счисления – десятичная и двад- цатичная, что говорит об архаике имен числительных. Много архаичных особенно- стей сохранил осетинский язык и в плане образования порядковых и дистрибутивных числительных. Другие образования от имен числительных в осетинском языке носят описательный характер и могут не восходить к древним прототипам. In Iranian languages the names of numerals are not the same. In the Ossetian language, the system of numerals retained very archaic features. Numerals in Ossetian are divided into four categories: quantitative, ordinal, distributive and fractional. Among the quantitative numerals, the fi gure "nine" is of special interest. The model for constructing this fi gure indicates the existence of the octal number system in Iranian languages.In the Ossetian account over twenty there are two number systems - decimal and twenty, which speaks about the archaism of the names of numerals. Many archaic features were preserved by the Ossetian in terms of the formation of ordinal and distributive numerals. Other entities from the names of numerals in the Ossetian language are descriptive in nature and may not go back to ancient prototypes.

Через складність та різноманітність вторгнення засобів мережевої системи, нейронна мережа значно збагатила засоби досягнення системи виявлення вторгнень. Нейронні мережі моделюють роботу мозку, зберігання та обробку інформаційних механізмів, вони мають здатність абстрагувати узагальненні, навчальні та адаптивні можливості та властиві характеристики паралельних обчислень, роблячи це при виявленні вторгнень. Об’єктом дослідження є: дистрибутивні системи виявлення вторгнень на базі штучних імунних систем та нейронних мереж. Предметом дослідження є процес виявлення вторгнень в корпоративній мережі організацій. Метою дипломної роботи є: розробка багатокомп’ютерної системе виявлення вторгнень в корпоративних мережах. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі проведених досліджень удосконалено архітектуру багатокомп’ютерної системи виявлення комп’ютерних атак на основі штучних імунних систем та нейронних мереж, що дає змогу прогнозувати шляхи розвитку комп'ютерних атак. Практична значимість отриманих результатів полягає у розробленій архітектурі багатокомп’ютерної системи виявлення вторгнень на базі штучних імунних систем та нейронних мереж, яка стала основною розробки нового типу засобів виявлення комп'ютерних атак.

Дипломний проект присвячений розробці програмних засобів адміністрування, обробки даних та мережевої безпеки сервера на основі дистрибутива Linux з файлами подальшого представлення. В роботі проведено аналіз предметної області з аналізом аналогів моделі, визначення мети проекту, засобів реалізації, планування та проектування роботи. Представлена поетапна розробка модульного програмного засобу адміністрування з можливістю додавання нових модулей та опис кожного з модулів. Після реалізації проекту проведено тестування програмного засобу на відповідність якості та доведення оптимізації виконаних адміністратором задач. Результатом проведеної роботи є розроблені програмні засоби адміністрування у вигляді серверного ПЗ для адміністрування, обробки даних та забезпечення керування мережевою безпекою сервера на основі Linux.

Метою дослідження є аналіз та розробка відкритого та вільного програмного забезпечення, а також розробки вітчизняних дистрибутивів в межах національної програмної платформи. Розробка такого проекту передбачає реалізацію цілої низки технічних та нормативних заходів. Предмет дослідження - дистрибутиви на основі вільного та відкритого програмного забезпечення. Об’єкт дослідження - створення національної програмної платформи. Дипломна робота спрямована на дослідження основних аспектів розробки Національної програмної платформи. Проаналізовано предметну область. Здійснено математичне обґрунтування вибору компонент. Створено дистрибутив для курсу паралельних та розподільних обчислень.
The aim of the Research is to analyze and develop an open and free software, and development of domestic distribution within national software platform. The development of this project involves the implementation of a number of technical and regulatory measures. Purpose of the research - distribution based on free and open source software. Object of study - creation of a national software platform. Thesis aims to study basic aspects of national development software platform. The analysis domain. Done mathematical justification for the choice of components. A distribution rate for parallel and distributing computing.