Contents
Academic literature on the topic 'Дестабілізація системи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Дестабілізація системи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Дестабілізація системи"
1
Снігир, Л. П. "ОЗНАКИ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВА." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1 (June 23, 2019): 215–28. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.215-228.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано ознаки загроз економічній безпеці підприємств. Виявлено причини утворення загроз економічній безпеці підприємств і тенденції, що негативно впливають на економічну безпеку підприємств такі, як поглинання підприємств, форсоване банкрутство підприємств, явна дестабілізація системи управління підприємствами, що переслідує цілі захоплення контролю за підприємствами, застосування силових структур при вирішенні корпоративних конфліктів тощо. Підкреслено, що фактори ризику, небезпеки та загрози можна згрупувати за різними класифікаційними ознаками.
2
Смолич Д.В. and Марковський Р.М. "АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО РОЗВИТКУ." Економічний форум 1, no. 1 (February 24, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-1.
Full textAbstract:
В нинішніх мінливих умовах господарювання, ряду підприємств не легко зайняти свою нішу у сфері робіт, товарів чи послуг. Ще складнішою задачею є втримати свої позиції на ринку, зміцнити їх, чи показати довгострокову позитивну тенденцію зростання. Зміни зовнішнього середовища, політична дестабілізація, слабка економіка, світова пандемія, не визначений рівень соціального захисту населення – це ключові фактори, які впливають на розвиток підприємства нині. Для зменшення ризиків і загроз зовнішнього середовища, а навпаки, використання його можливостей, для розуміння, як реагувати на непередбачувані економічні фактори, як ефективно використовувати свій потенціал, як захистити своє підприємство у конкурентній боротьбі, потрібна система організаційно-економічних заходів для досягнення довгострокових цілей, або стратегія.
З метою зменшення ризиків та загроз зовнішнього середовища, використання його можливостей, ефективного використання свого внутрішнього потенціалу, кожному підприємству необхідний виважений план стратегічного розвитку, сформована системи стратегічного управління для досягнення цілей організації. У статті висвітлено теоретичні засади стратегічного управління підприємством. Проведене детальне аналітичне дослідження ринку природного газу в Україні, що дозволило встановити нинішні тенденції споживання природного газу в Україні. Здійснено аналіз системи стратегічного управління оператора газотранспортної системи України, зокрема систематизовано цілі діючої стратегії та розглянуто напрямки і заходи, щодо їх впровадження.
В статті сформовано пропозиції, щодо удосконалення плану стратегічного розвитку аналізованого підприємства, зважаючи на сучасні умови управлінської діяльності. Розглянуто можливість розробки Олеської та Юзівської газоносних сховищ, видобутку та транспортування сланцевого газу, що може стати перспективною для ГТС України. Проведене прогнозування та аналіз орієнтовної вартості робіт, щодо видобутку скрапленого газу.
3
Литвиненко, Олеся. "ПОНЯТТЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГРОЗ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНКІВ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253523.
Full textAbstract:
Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.
4
Omelchenko, Stanislav Valentinovich. "ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ: БЕЗПЕКОВИЙ ВИМІР." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 88–94. http://dx.doi.org/10.15421/342126.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості взаємодії політичних інститутів у контексті забезпечення стабільного функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Мета дослідження – встановлення політико-інституційних засад політичної стабільності в контексті безпекового виміру сучасних демократичних політичних відносин. Охарактеризовано важливі риси територіального розподілу компетентних інституцій в сфері безпеки. Підкреслено, що спроможність конкретної особи або групи осіб ухвалювати рішення в безпековій сфері свідчить про високий рівень розвитку демократичної політичної системи. Проаналізовано причини та механізми, за якими політична конкуренція в умовах демократії належить до постійно діючих умов взаємодій в рамках встановлення стану політичної безпеки. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває «безпековий контур» політичної системи. З’ясовано, що вертикальний вектор підпорядкування політико-інституційної структури політичної стабільності властивий не лише авторитарним, але й демократичним країнам. Розкрито процеси формування швидких відповідей на кризові загрози, коли прийняття рішень має здійснюватися за скороченою процедурою та у короткі терміни. Доведено, що умови демократичного транзиту значно ускладнюють формування конфігурації інституцій політичної безпеки. З’ясовано, що тимчасові або непрофільні політичні інститути, які здійснюють демократичні трансформації, мають враховувати завдання підтримання необхідного рівня політичної стабільності з метою запобігання викликам політичної безпеки. Припущено, що вихід за рамки повноважень та спроби набути більш високого статусу в системі влади, спонукають до потужних конфліктів, здатних зруйнувати систему зсередини. Встановлено, що однорідність еліти в професійному, освітньому та культурному вимірах до певної міри гарантує спільні ціннісні підходи до питань безпеки. Зроблено висновок, що до інституційної структури запобіганням загрозам дестабілізації належать уряди, парламенти, неурядові організації, партії та рухи, незалежні експертні спільноти, академічне наукове середовище, а також вільні та відповідальні медіа.
5
Гринь, Андрій. "АНТИТЕРОРИСТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ ЧИННИК ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 115–31. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.261.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності формування антитерористичної культури як системоутворювального чинника системи протидії тероризму. Дана проблема обумовлена складністю динамічного процесу, основу якого становлять глобалізація, науково-технічний прогрес, інформатизація, що супроводжується як традиційними небезпеками (соціальними та збройними конфліктами, політичною нестабільністю), так і появою нових викликів. Головними серед них стало поширення ідеології екстремізму та тероризму, підвищення рівня радикалізації населення (особливо молоді), збільшення кількості та масштабів терористичних загроз, що викликають дестабілізацію соціально-політичного стану в Україні.Необхідність формування антитерористичної культури було проаналізовано на науковому, нормативному, навчальному та емпіричному рівнях.Основу формування антитерористичної культури повинна складати концепція ОНП (обізнаність, навченість, поінформованість). Зазначена проблема є багатовекторною і вирішувати її доцільно шляхом реалізації трьох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних процесів: антитерористичного навчання, виховання та інформування. Було визначено три взаємопов’язані та взаємодоповнювальні рівні формування антитерористичної культури: індивідуальний, колективний та суспільний.Крім того, було вперше сформовано поняття антитерористичної культури як складової загальної культури – сукупність переконань, цінностей, зразків поведінки людини, суспільних відносин, притаманних особі, організації та суспільству в цілому, що базуються на неприйнятті ідеології тероризму, готовності протистояти терористичній діяльності та здатності забезпечити власну безпеку у випадку терористичного акту або під час проведення антитерористичної операції.У процесі дослідження автор дійшов висновку, що формування антитерористичної культури буде надійним заходом, спрямованим на подолання стрімкого поширення ідеології екстремізму та тероризму, підвищення рівня радикалізації населення (особливо молоді), збільшення кількості та масштабів терористичних загроз, що сприяють дестабілізації соціально-політичного стану в Україні
6
Шепета, О. В., and О. К. Тугарова. "Основні вимоги до створення служби захисту інформації на підприємстві." Прикарпатський юридичний вісник, no. 3(32) (October 16, 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).607.
Full textAbstract:
Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки.
Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.
7
Ishchenko, Igor V., and Dahyil V. Dyachenko. "СИМВОЛІЧНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАБІЛІЗАЦІЇ/ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 2, no. 2 (December 30, 2019): 83–92. http://dx.doi.org/10.15421/341928.
Full textAbstract:
Автори моделюють вплив символів у політичному просторі на зміну його стану. Розкриваються методологічні підходи до розуміння політичної реальності, яка постійно перебуває під тиском навантаження символів. Показаний нерозривний зв’язок функціонування символів у внутрішній політиці та міжнародних відносинах. Неконгруентні символи взаємодіючих політичних систем породжують політичну нестабільність, що є поширеним явищем в умовах сучасних міжнародних відносин. Розглянуто нові технології втілення символів у свідомість середовища політичних систем. Підкреслено, що успішність проникнення символів у свідомість залежить від конгруентності їх змісту соціокультурним стереотипам. Адже символи несуть в собі певні аксіологічні коди, які, дешифруючись, сприймаються в свідомості як свої/чужі, добре/погано. Залучено синергетичну теорію для пояснення сутності впливу символіки на політичну стабільність в умовах авторитаризму та сучасних політій.
8
Slavkova, O., and M. Hordiienko. "Державна політика детінізації економіки: податковий аспект." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.1.
Full textAbstract:
Однією зі складових суспільного розвитку держави є стабільність економічної системи, а негативні прояви, які несе в собі тіньова економіка зумовлюють дестабілізацію та знижують авторитет органів влади, що створює додаткові перешкоди на шляху до сталого розвитку. В статті зроблено огляд характерних ознак тіньової економіки в Україні. Систематизовано чинники появи та поширення тіньової діяльності й тіньових процесів, відображено деструктивний вплив тіньового сектора економіки на фінансово-економічну сферу.
Зроблено висновок щодо необхідності розробки ефективної політики детінізації національної економіки та комплексної програми заходів, які необхідно реалізувати. Детінізація економіки повинна охоплювати в першу чергу питання оподаткуванням. Акцентується увага на необхідність удосконалення системи адміністрування податків.
На основі системного аналізу причин тінізації економіки зроблено висновок про необхідність розробки комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для легальної господарської діяльності, запровадження яких значно покращить соціально-економічний стан країни.
В статті охарактеризовано роль детінізації у створенні сприятливих умов для економічного розвитку. Визначено напрями державного регулювання у сфері оподаткування, які необхідні для детінізації економіки за рахунок покращення системи адміністрування податків. Конкретизовано заходи, які необхідно реалізувати з метою детінізації національної економіки.
9
Остапенко, О. "Принципи політичного й ідеологічного плюралізму." Юридичний вісник, no. 4 (February 5, 2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.972.
Full textAbstract:
Демократизація України, забезпечення політичної стабільності з метою недопущення дестабілізації суспільства зумовлена належною реалізацією таких засад конституційного ладу як політичний та ідеологічний плюралізм і вимагає належного впровадження пов’язаних між собою принципів політич-ного й ідеологічного плюралізму, закріплених на рівні міжнародного стандарту у Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., та у національному законодавстві, зокрема у ст.ст. 15, 37 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про політичні партії в Україні». Сучасне українське суспільство потребує забезпечення стабільності держави, гідного рівня матеріального і духовного життя людей, що здатна забезпечити лише демократична система цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, на вільній ринковій економіці, рівності громадян перед законом. Функціонування даної системи цінностей у високорозвинених країнах Європи та світу підтримується відповідною інфраструктурою політичної соціалізації, як засобу відтворення зрілої демократичної політичної культури. Складність політичної та економічної ситуації в країні, соціальне розшарування суспільства вимагають пошуку суспільного діалогу, компромісу і консенсусу між владою і народом. Захист національних інтересів в умовах формування української державності, пошук національної ідеї для формування громадянського суспільства вимагає вирішення гострих політичних проблем щодо визначення сутності і змісту патріотизму (з метою уникнення руйнівного псевдопатріотизму), визначення статусу мов у поліетнічній Україні, формування інформаційного простору, вільного від пропаганди, маніпуляцій свідомістю, незалежності й об’єктивності мас-медіа і найголовніше – підвищення рівня політичної і правової культури громадян, а також рівня захисту прав людини.
10
Shapar, A. G., and A. V. Mikheyev. "Conceptual approaches to understanding of processes of anthropogenic destabilization of ecological systems." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni 03 (March 20, 2018): 56–66. http://dx.doi.org/10.15407/visn2018.03.056.
Full textDissertations / Theses on the topic "Дестабілізація системи"
1
Бендас, В. В. "Дестабілізація жіночої сечостатевої системи за неплідності І типу." Thesis, БДМУ, 2022. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19720.
Full text
2
Шаронова, Наталія Валеріївна, and Марія Михайлівна Козуля. "Iнформацiйнi та об'єктивнi загальносистемнi особливостi функцiонування природно-техногенних систем." Thesis, Institute for Applied System Analysis, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47678.
Full textBooks on the topic "Дестабілізація системи"
1
Шемаєва, Л. Г., Я. А. Жаліло, and Н. Я. Юрків. Проблеми та перспективи зміцнення стійкості фінансової системи України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.06.
Full textAbstract:
Сучасний глобалізований світ характеризується посиленням турбулентності на фінансових ринках, що формує особливі виклики для забезпечення стійкості національних економік. Мегатренд фінансіалізації, яка характеризується нарощуванням частки фінансових транзакцій та домінуванням фінансового сектору економіки над реальним, відображає кардинальні зрушення у структурі сучасної світової економіки. Флуктуації фінансових ринків суттєво впливають на темпи глобального зростання, а глобальні фінансові потоки детермінують структурні зрушення в національних економіках. Наразі Україна зіткнулася із загостренням зовнішніх ризиків, пов’язаних із різким зростанням волатильності глобальної економіки, яке спостерігалося у першому півріччі 2020 року в умовах поширення пандемії COVID-19, що, на думку багатьох експертів, робить високоймовірним розростання повномасштабної глобальної економічної кризи. Реагування на виклики пандемії зумовило низку радикальних заходів національного рівня, які спричинюють шоковий вплив на національну економіку. Триває й гібридна агресія проти України, яка формує власні виклики щодо фінансової системи. Ці потужні ризики актуалізують розроблення комплексу заходів, орієнтованих на запобігання надмірній фінансовій дестабілізації національної економіки у разі глобальної кризи, послаблення потужності впливу зовнішніх чинників у спосіб зміцнення внутрішніх чинників економічної динаміки. Особливого значення набуває завдання визначення чинників стійкості фінансової системи та обґрунтування рекомендацій стосовно того, як протидіяти зростаючим ризикам. Метою аналітичної доповіді є дослідження проблем забезпечення стійкості фінансової системи України та, на цій основі, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням глобальних викликів та внутрішніх дисбалансів.