Academic literature on the topic 'Дескриптивні моделі'

Визначено, що основною, принциповою відмінністю публічного управління від будь- яких інших видів управління є попередня розробка цілісної моделі проекту, її аналіз, узгодження, затвердження, і потім вже реалізація. В рамках управління проектом моделі являють собою не тільки інструменти пізнавальної діяльності, а й інструменти реального управління. Стосовно публічного управління територіальним розвитком необхідно доповнити відповідними моделями екологічної, етнічної, економічної динаміки, а також моделями загального розвитку територіальної системи. Застосування таких моделей дозволяє прогнозувати, планувати і контролювати, перш за все, динаміку територіальної системи. В рамках цієї дисертації за доцільне обмежитися аналізом лише основних видів моделювання. Зазначено, що моделі передбачають, що кожна з конкуруючих технологічних систем має здатність до вдосконалення, а ефективність експлуатують виробництв з часом підвищується. Передбачається, що кожна з двох альтернативних технічних систем освоюється як новаторами, що діють в її рамках, так і імітаторами, готовими до сприйняття нововведень як даної, так і альтернативної системи (умовно – імітатори першого і другого типу). Динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем. Ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі було значною мірою обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Для експериментальних наук це означає, що дескриптивні моделі повинні призводити до одних і тих же якісних результатів, якщо експеримент повторюється при малих змінах умов. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є вивчення досвіду моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Методологія. У фаховій зарубіжній та вітчизняній літературі існує чималий масив розробок щодо моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком за авторством J. Wang, F. Soulard, Zhiyun Ouyang, Changsu Song, Hua Zheng, S.Polasky, Yi Xiao, M. Ruckelshaus, Weihua Xu, C. Daily, А.В Невєрова, А.А. Тишкова, О.Є.Медведєвої, Д.В.Касимова, В.В. Юрак, Н.В. Дегтярь, І.П. Соловія, Л.Д. Загвойської, G. Sandoval, D. Barton та інших, які своєю чергою спираються на відповідну керівну методику, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Наукова новизна. Процес моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком розглянуто через призму ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі, що обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Висновки. Визначено, що динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем.

Предметное поле дескриптивной лингвистики значительно расширилось за счет метода трансформации. Как известно, метод трансформации был предложен видным представителем дескриптивной лингвистики З. Харрисом, а затем развит его учеником Н. Хомским. Н. Хомский заложил основы отличия в дескриптивной лингвистике, создав трансформационную модель по- рождающей грамматики. Его новая грамматическая концепция вызвала интерес не только аме- риканских лингвистов, но и лингвистов из других стран, изучавших языки американских индей- цев. Однако само это нововведение также исходит из дескриптивной лингвистики. В процессе трансформации важно соблюдать парадигмальную последовательность в размещении предло- жений, учитывать связи между ними и наличие схожих компонентов. С помощью этого метода мы можем различать ядерные предложения и их трансформации, а также описывать преобразо- вание простых форм в сложные. Изучив общую структуру языка, можно применить ее в практи- ческой лингвистике. На основе теоретической значимости трансформации можно также опреде- лить концепты групп слов. В непреобразованной грамматике эта проблема не решена, посколь- ку части предложений не выделяются и не различаются.

В данной статье рассматриваются концептуальные основы стратегии формирования территорий особого развития. В последнее время в научных и бизнес-кругах ведется активный поиск инструментов (от мероприятий до моделей) роста. В ходе подготовки статьи были использованы дескриптивный и аналитический методы. В ряду важных актуальных направлений выступает территориальное развитие, которое позволяет путем переброски ресурсов в территории динамического роста обеспечивать долгосрочный рост национального хозяйства в целом. В ходе анализа получены результаты: в мировой практике широкое распространение получила модель территорий опережающего развития, обеспечивающая динамическое развитие локальных территорий с расширяющимся ареалом за счет диффундирования инвестиций в соседние территории. В России модель ТОР (а также ТОСЭР) активно стала внедряться с конца нулевых на Дальнем Востоке и на сегодня покрывает почти всю территорию с востока на запад и с евера на юг. В то же время наблюдается, с одной стороны, неравномерность внедрения ТОСЭР по стране в целом, а с другой, противоречивость развития ТОСЭР в различных макрорегионах и территориях; в одном случае ТОСЭР дают высокие ожидаемые результаты (приток инвестиций, их активное внедрение, высокая инвестицеотдача и инвестицеемкость), тогда как в другом эти результаты оказываются ниже ожидаемых. В результате полученных в статье выводов представляется, что причина указанной неравномерности и противоречивости развития ТОСЭР связана с недостатками в стратегии ТОСЭР, а также используемыми критериями для выбора/отбора территорий для внедрения моделей ТОСЭР.

In the process of developing and maintaining a software product, many things are created and used that are called software artefacts. Software artifacts are changed, reused, and change relationships in the development and maintenance processes of a software product. The complexity and variety of software artifact relationships require adequate means of description and management. They may be a software artifact ecosystem. In the article, for the first time, a concept of a software artifact ecosystem is proposed. The concept describes a generalized model of the software artifact ecosystem, which is the Cornerstone ecosystem type and consists of three actors – the platform, the software, and the artifact. The roles of actors in the ecosystem are indicated, the relationships between actors are described. As an example, based on the generalized model of the software artifact ecosystem, a declarative model of the programming style ecosystem has been developed.

Тоталитаризм не отошел в историю вместе с ХХ в. Более того, он расширил политическое пространство своего влияния до глобальных масштабов, отличаясь вместе с тем по ряду существенных признаков от феномена, омрачившего историю минувшего столетия. Обосновывая эти выводы, автор критически анализирует базовую – дескриптивную – модель тоталитаризма, которая сложилась в западной науке на основе изучения фашизма в Италии, нацизма в Германии, сталинизма в СССР. За исключением реликтовых модификаций тоталитаризм как национально-государственное явление остался в минувшем веке. Но глобализация открыла ему новые пути в ХХI в., оставив в прошлом однопартийные диктатуры, массовый террор, культ вождей и прочие его свойства, описанные базовой моделью. Отошла в прошлое и замкнутая парадигма, в которой формировалась эта модель: “либеральная демократия – тоталитаризм”. После развала СССР дилемма разрешилась становлением тоталитаризма либерального типа. Возглавляемые США, либерально-демократические режимы с конца ХХ в. навязывают западную форму демократии остальному миру с помощью необъявленных войн, цветных революций, политического давления, экономических санкций. Воспроизводство новых превращений тоталитаризма обеспечивает технологический прогресс, оснащающий его неизвестными ранее средствами тотального контроля и насилия, которые позволяют манипулировать политикой многих государств мира, их партий и правительств, регулировать деятельность интернациональных организаций. Трансформация тоталитаризма в ХХI в. происходит в общем процессе обновления социально-политического устройства мира. Ведущие тенденции этого процесса, полагает автор, не отменяют возможную перспективу установления тоталитарного миропорядка, но и не делают ее фатальной.

Статья посвящена изучению феномена «Хаос» в современном социогуманитарном пространстве, в частности, выявлению его значения для формирования концептуальной парадигмы постнеклассической научной рациональности. Автором анализируются онтологические и философские характеристики хаоса, и связанные с ним дескриптивные категории современной науки (неопределенность, хаосомность, индетерминизм, самоорганизация и т. д.). Данные категории демонстрируют высокий потенциал в процессе формирования единой эпистемологической методологии социогуманитарного знания, и открывают обширные перспективы для их философского осмысления.

Цель: оценка возможностей применения санкт-петербургского парадокса в задачах моделирования процессов ценообразования финансовых активов на фрактальном рынке. Обсуждение: санкт-петербургский парадокс – это задача из сферы теории вероятностей, имеющая важную роль для эволюции нескольких научных областей, особенно математики, финансовой математики и экономики в целом. Математик К. Менгер впервые предложил использовать санкт-петербургский парадокс в экономической сфере, сместив акцент с определения «честной цены» определенной азартной игры на поиск адекватной дескриптивной модели поведения в условиях неопределенности. Описываются возможные варианты применения этой модели в задачах, связанных с исследованием убывающей предельной полезности, ожидаемой по- лезности, используемой в качестве критерия принятия решений в условиях неопределенности, основами страхования и управления рисками. Кроме того показано, что санкт-петербургский парадокс можно использовать в современных подходах к финансовому моделированию. Результаты : выявлено, что с помощью санкт-петербургского парадокса воспроизводится фрактальное распределение, которое целесообразно применять в имитационном моделировании финансовых рынков.

The paper is a logical continuation of the previously published work, which was dedicated to the creation of mappings from the description logic into binary relational data model. On base of the previously created binary relational data structure we perform mappings of the ALC axiomatic into relational data model (RDM). The results of previous research namely data structure RM2, mappings of the basic ALC concepts were used in this paper.

Станкевич Д. І. Алгоритмізація процесу моделювання задач прийняття рішень з великим числом альтернатив на основі дескриптивних моделей : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 113 "Прикладна математика" / наук. керівник Н. О. Кондрат’єва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 64 с.
UA : Робота викладена на 64 сторінках друкованого тексту, містить 12 рисунків, 3 таблиці, 24 джерела, 1 додаток. Об’єкт дослідження: процес прийняття рішення. Мета роботи: алгоритмізація і розробка програмного продукту, що дозволяє автоматизувати процес прийняття рішень. Метод дослідження: аналітичний. У першому розділі було розглянуто еволюцію теорії прийняття рішень, процес прийняття рішень, схему процесу прийняття рішень, класифікацію задач прийняття рішень, класифікацію методів прийняття рішень. Другий розділ присвячено основним теоретичним відомостям. В ньому висвітлено раціональсть рішень. Розглянуто наступні поведінкові моделі: економічної раціональності, обмеженої раціональності Саймона, соціальну модель та модель евристичних суджень і переваг. Також надано детальний опис основних критеріїв прийняття рішень. Третій розділ описує вибір програмних засобів та мови програмування для реалізації програмного продукту. В ньому описано планування системи і розробка архітектури програми.
EN : The work is presented on 64 pages of printed text, 12 figures, 3 tables, 24 references, 1 supplement. The object of the study is the decision-making process. The purpose of the work is the algorithmization and development of a software product that allows to automate the decision-making process. The research method is analytical. The first section deals with the evolution of decision theory, the decision-making process, the scheme of the decision-making process, the classification of decision-making problems, the classification of decision-making methods. The second section deals with basic theoretical information. It highlights the rationality of decisions. The following behavioral models are considered: Simon's economic rationality, Simon's limited rationality, the social model, and the model of heuristic judgments and preferences. A detailed description of the main decision-making criteria is also provided. The third section describes the choice of software and programming language for implementing the software. It describes system design and application architecture development.