Relevant bibliographies by topics / Деревце

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Деревце'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Деревце.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Деревце"

1

Narkevich, Artem Nikolaevich. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ДЕРЕВЬЕВ КЛАССИФИКАЦИИ ДЛЯ РАСПОЗНАВАНИЯ ОБЪЕКТОВ НА ЦИФРОВЫХ ИЗОБРАЖЕНИЯХ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ." V mire nauchnykh otkrytiy 10, no. 3 (March 15, 2018): 12. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-3-12-23.

Full text
Abstract:
Цель. Построение математических моделей деревьев классификации для распознавания объектов на цифровых микроскопических изображениях мокроты, окрашенной по методу Циля-Нильсена.Материалы и методы. Использовались данные о 177 393 объектах, выделенных на цифровых изображениях микроскопических препаратов: 6 708 объектов – кислотоустойчивые микобактерии, 170 685 – иные объекты. Анализ объектов производился по 240 цветовым и морфометрическим признакам. Для классификации объектов использовались деревья классификации, построенные различными методами.Результаты. Наибольшим показателем точности обладает дерево классификации, построенное методом Исчерпывающий CHAID, но данное дерево имеет более низкий показатель чувствительности по сравнению с деревом классификации, построенным методом CHAID. При этом последнее упомянутое дерево классификации включает в себя меньшее количество параметров объектов, необходимых для классификации. Чувствительность дерева классификации построенного методом CHAID составила 94,0 [93,4; 94,6]%, специфичность – 92,1 [92,0; 92,1]%, точность – 92,2 [92,1; 92,3]%.Заключение. Построенные с использованием различных методов деревья классификации позволяют осуществлять автоматическое распознавание объектов, выделяемых на цифровых микроскопических изображениях мокроты, окрашенной по методу Циля-Нильсена. При этом наилучшими показателями, характеризующими диагностическую способность данных моделей, для решения данной задачи обладает дерево классификации, построенное методом CHAID.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сілецький, Р. "Обрядове будівельне деревце ("вільце") на Поліссі." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична, Вип. 43 (2008): 382–420.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Жыґадло, Анджей. "Деревце Aвторскій коментар до образів присвяченых акциі «Вісла»." Rocznik Ruskiej Bursy 13, no. 13 (2017): 229–36. http://dx.doi.org/10.12797/rrb.13.2017.13.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ребко, Дмитрий, Андрей Камлюк, and Сергей Борисевич. "Модели поведения лесных массивов при воздействии на них ветровых нагрузок." Journal of Civil Protection 1, no. 3 (August 14, 2017): 323–31. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2017.1-3.323.

Full text
Abstract:
Проведен обзор двух механико-эмпирических моделей HWIND и GALES, используемых в настоящее время для определения ветровой нагрузки на деревья и скорости ветра, при которой произойдет выворот деревьев или повреждение стволов. В модели GALES вычисляется аэродинамическая шероховатость и смещение нулевой плоскости лесных насаждений. Обе величины позволяют подсчитать действующий на дерево изгибающий момент для любой скорости ветра и предсказать скорость ветра, при которой произойдет выворот дерева или повреждение его ствола. В модели HWIND момент, возникающий от ветровой нагрузки на крону дерева, вычисляется из предположения, что профиль скорости ветра имеет логарифмический характер. Прочность на изгиб ствола дерева и момент сопротивления корневой системы опрокидыванию дерева находятся на основании эксперимента, что позволяет рассчитать скорость ветра необходимую для выворота дерева и разрушения ствола. Проведено сравнение двух моделей и указано направление их усовершенствования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гревцова, Т. Е. "Ritual Tree in the Wedding Tradition of the Don Cossacks." Nasledie Vekov, no. 1(29) (March 31, 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.36343/sb.2022.29.1.001.

Full text
Abstract:
В статье исследуются виды обрядового деревца как элемента свадебного комплекса донских казаков и производится сопоставление соответствующих символов с традициями русских и украинских областей. Работа осуществлялась на основе материалов диалектологических и этнолингвистических экспедиций Южного федерального университета (беседы с информантами), проводившихся в 1974–2014 гг. Отмечается, что на Дону свадебное деревце могло выступать самостоятельным атрибутом обряда или соединяться с хлебом. Установлено, что виды свадебного деревца «сосна», «ёлка», «сад», «курник», представляющие собой украшенные ветки ели, сосны или вишни, встречаются в районах Волгоградской области по Хопру. Определено, что деревце было связано с основными моментами обрядового «перехода» молодых людей в другой семейный статус, а его разновидности являются этнокультурным маркером региональных вариантов донской свадебной традиции. The article discusses the types of the ritual tree in the wedding tradition of the Don Cossacks, their areal distribution on the territory of the former Don Host Region, and also compares them with East Slavic traditions. The main sources are the materials of the dialectological and ethnolinguistic expeditions of 1974–2014. The analysis is carried out in line with the research of the Moscow ethnolinguistic school, using the methods of structural semiotics, ethnolinguistics, ethnography, linguogeography. The factual material reflects the specifics of the existence of a tree as an independent attribute of a wedding in several areas (in Volgograd Oblast along the Khoper River, in the regions of the Middle Don and in the Lower Don regions of Rostov Oblast). The names of the ritual tree are listed; the ritual actions associated with it are characterized; the motivation for the names that this object had in the space of the wedding complex is explained. The symbolism of the studied element among the Khoper Cossacks is revealed. The significance of the decorated branch of the viburnum as a ritual tree is studied. On the basis of the analogies made, a rapprochement with similar rites common in other areas of Rostov Oblast is traced, and the Ukrainian origin of the ritual actions associated with the viburnum is revealed. The inextricable connection of the wedding tree with ritual baking, which appeared in the form of decorating the traditional kalach (white bread in the form of a ring) of the bride with twigs and flowers, is traced, the corresponding symbols and rituals that existed in various settlements of the Don are characterized, and the meaning of the corresponding symbols and rituals is established. It is indicated that, in the areas where the wedding tree was carried, already in the Soviet period they did not bake a wedding karavay (large round bread) at all, or they made it almost without decorations. Testimonies of informants are given as proof of the author’s observations. It has been determined that the typology of wedding loaf decorations on the Don generally correlates with East Slavic traditions. Types of the wedding tree were established: (1) pine, fir tree, garden, kurnik – decorated tree branches, (2) viburnum– branches and berries of viburnum and (3) karavay– combination of a wedding tree with ritual bread. The author concludes that the types of the wedding tree are one of the markers that highlight the regional variants of the Don wedding tradition and make it possible to judge about the history of their formation.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Талецкий, Дмитрий Сергеевич, Dmitri Sergeevich Taletskii, Дмитрий Сергеевич Малышев, and Dmitriy Sergeevich Malyshev. "Деревья с заданным числом листьев и максимально возможным количеством наибольших независимых множеств." Diskretnaya Matematika 32, no. 2 (2020): 71–84. http://dx.doi.org/10.4213/dm1554.

Full text
Abstract:
В работе полностью описаны деревья с максимально возможным количеством наибольших независимых множеств среди всех $n$-вершинных деревьев, содержащих ровно $l$ листьев. При любых значениях параметров $n$ и $l$ экстремальное дерево единственно. Оно является результатом отождествления концов $l$ простых путей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудови логічних дерев класифікації, проте всі вони здебільшого зводяться до побудови одного дерева класифікації за даними початкової навчальної вибірки, а в літературі дуже мало алгоритмів побудови логічних дерев для вибірок великого об’єму. Зрозуміло, що це має під собою об‘єктивні фактори, які пов‘язані з особливостями генерації таких складних структур, методиками роботи з ними та зберігання. Ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена розробці ефективного механізму донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені проблемі методів та алгоритмів логічних дерев класифікації в задачах розпізнавання образів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість ефективної та економної роботи запропонованого методу зміни структури логічного дерева з масивами навчальних вибірок великого об’єму. Постановка завдання. Розробка простого та якісного методу роботи з великими масивами початкових вибірок шляхом синтезу мінімальних форм дерев класифікації та розпізнавання, які забезпечують ефективну апроксимацію навчальної інформації. Виклад основного матеріалу. Виявлення механізму, за допомогою якого можна було б будувати логічне дерево класифікації за неповною початковою інформацією (і за кількістю об‘єктів, і за кількістю ознак). Таке логічне дерево буде безпомилково розпізнавати частину навчальної вибірки, за якою побудоване дерево, а на інших наборах давати помилки (уникнення такої ситуації пропонується за рахунок застосування схеми алгоритму усунення помилок у структурі дерева). Висновки відповідно до статті. Запропонований метод донавчання та усунення помилок у структурі логічного дерева класифікації дає змогу працювати з навчальними вибірками великого об’єму та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів у процесі генерації кінцевої схеми класифікації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Lsikov, V. P., and N. N. Trikoz. "THE REASONS FOR DRYING OUT PINUS PALLASIANA AND PINUS BRUTIA VAR. PITYUSA IN THE CRIMEA IN 2020." Bulletin of the State Nikitsky Botanical Gardens 1, no. 138 (May 14, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.36305/0513-1634-2021-138-50-56.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются вопросы усыхания аборигенных видов сосен в природныхэкосистемах и искусственных насаждениях Крыма в 2020 г. Проведено дендрологическое и фитопатологическое обследование погибших деревьев, сделан анализ метеорологических показателей в периоды большого и малого роста корней. Причиной внезапной гибели сосен стали аномальные климатические условия осени 2019 и весны 2020 г., которые повлияли на рост корней. У хвойных деревьев при нормальных условиях наблюдается два периода большого роста корней - осенью и весной. В период осеннею (2019) роста корней дефицит осадков в Крыму составлял 40% от нормы, в период весеннего (2020) - 87% и продолжался на протяжении 60 дней. Деревья испытали катастрофический дефицит влаги в верхнем корнеобитаемом слое почвы, из-за чего рост боковых сосущих корней прекратился. Известно, что при влажности почвы ниже 10% рост корней у хвойных прекращается совсем и дерево погибает. Общее количество полностью усохших деревьев разных типах насаждений в среднем составляет 1-3%, количество деревьев с частичным отмиранием кроны составляет от 30 до 50%. Все отмершие деревья находились в неблагоприятных для роста условиях Выявленные на отмерших деревьях короеды и лубоеды являются вторичными вредителями и не могут быть причиной отмирания деревьев.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ватутин, Владимир Алексеевич, and Vladimir Alekseevich Vatutin. "Асимптотические свойства числа инверсий в раскрашенных деревьях." Matematicheskie Voprosy Kriptografii [Mathematical Aspects of Cryptography] 10, no. 4 (2019): 9–24. http://dx.doi.org/10.4213/mvk305.

Full text
Abstract:
Рассматривается $b$-арное плоское корневое дерево $T,$ вершинам которого независимо и равновероятно присвоены цвета, обозначаемые буквами алфавита $\mathcal{A}=\{ A_{1}<A_{2}<...<A_{m}\} .$ Вершина $u\in T$ является предком вершины $v\in T$ ($u\prec v)$, если путь, ведущий по ребрам от корня дерева к вершине $v,$ проходит через вершину $u$. Обозначим $col(u)$ цвет вершины $u.$ Раскраска пары $u\prec v$ образует инверсию, если $col(u)>col(v).$ Исследуются вероятностные характеристики общего числа инверсий в раскрашенном $b$-арном плоском корневом дереве фиксированной высоты и распределения случайных величин, являющихся функционалами от числа инверсий в поддеревьях такого дерева.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Kobets, O. V., and Yu L. Bredykhina. "Проєкт реконструкції плодового саду Хортицької національної академії міста Запоріжжя." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.36930/40310308.

Full text
Abstract:
В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Деревце"

1

Сакун, Тетяна. "Як святкують весілля на Гуцульщині." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15580.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Федоренко, А. М. "Порівняльний комп'ютерний аналіз методів балансування бінарних дерев." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76735.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Петров, Володимир Вікторович, Владимир Викторович Петров, and Volodymyr Viktorovych Petrov. "Исследование множеств неравномерных биномиальных чисел при постоянном параметре n." Thesis, Издательство СумГУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17722.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Додух, М. Г., О. В. Кохановська, and Н. М. Пилипенко. "Визначення біометричних параметрів старовікових дерев міста Шостка." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67664.

Full text
Abstract:
Мета роботи: виявлення та вивчення старовікових дерев в насадженнях міста Шостки, встановлення їх виду, оцінка санітарного стану, декоративності, розмірів, ролі в наявному ландшафті та перспектив використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Залуцький, А. О. "ETree - дерево з сонячними панелями." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38886.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Резник, Ю. А. "Исследование свойств цифровых деревьев с адаптивным ветвлением." Diss. of Candidate of Physical and Mathematical Sciences, КНУТШ, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Костенко, А. Ю. "Розробка технологічного процесу виготовлення деревно-полімерних композитів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11767.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шугайло, Яна. "Використання інструментів "дерево проблем" та "дерево рішень" в проєктній діяльності майбутніх фахівців з професійної освіти." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19123.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Еремин, Н. В., and А. Ф. Тарасов. "Совершенствование алгоритма обхода дерева бизнес-объектов." Thesis, Издательство СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24938.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шуда, Ірина Олександрівна, Ирина Александровна Шуда, Iryna Oleksandrivna Shuda, and С. Борисов. "Ймовірність утворення ієрархічних дерев." Thesis, Изд-во СумГУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6874.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Деревце"

1

Бунин, И. А. Деревня. Москва: Художественная литература, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бунин, И. А. Деревня. Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Куликова, Г. М. Сумасшедший домик в деревне. Москва: Эксмо, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Красиков, М. М. Деревья детства. Харьков: Крок, 2001.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ниедре, Я. Я. Деревня Пушканы. Москва: Советский писатель, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Завальнюк, Л. А. Деревья, птицы, облака. Москва: Советский писатель, 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Осипчук, В. С. Дерево роду. Київ: Молодь, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сумманен, Т. К. Дерево песен. Москва: Современник, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Круговых, Н. П. Дерево жизни. Минск: Мастацкая літаратура, 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Александров, Ю. А. Дерево жизни. Москва: Советский писатель, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Деревце"

1

Пчеловодова, Ирина. "Современная песенная традиция удмуртской деревни." In Современная удмуртская культурa. Том II. Tallinn University Press, 2021. http://dx.doi.org/10.22601/udmurdi-2.2021.05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Букринская, Ирина, and Ольга Кармакова. "Элементы традиционного похоронного обряда в современной русской деревне." In Этнолингвистика. Ономастика. Этимология : материалы IV Междунар. науч. конф. Екатеринбург, 9–13 сентября 2019 г., 51–53. Издательство Уральского университета, 2019. http://dx.doi.org/10.31168/7996-2700-3.17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Коляда, А. С. "Типы ритидома деревьев Приморского края: краеведческий материал для учителей биологии общеобразовательной школы." In Животный и растительный мир Дальнего Востока. Выпуск № 35, 15–28. Издательство Дальневосточного федерального университета, 2021. http://dx.doi.org/10.24866/7444-5015-1/15-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гусев, С. В. "АРХИТЕКТУРА ПОСЕЛЕНИЯ УНЕНЕН (ДРЕВНЕКИТОБОЙНАЯ КУЛЬТУРА ЧУКОТКИ, АЛЯСКИ И ГРЕНЛАНДИИ, XV-XIII ВВ. ДО Н.Э.), "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 124. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893045.

Full text
Abstract:
Уникальность архитектурных традиций поселения древнекитобойной культуры Уненен состоит в использовании деревянных плах для настила пола. Ни на одном поселении преэскимосов, в том числе древнекитобойной культуры на мысе Коцебу, Аляска, древнеберингоморскской (оквикской) культуры, неоэскимосских культур Арктики, не зафиксировано подобного строительного приема. При этом прежние настилы не демонтировались, а на них укладывались новые слои настилов, количество которых достигало 5-6. Аналог строительного приема известен всем археологам из раскопок в Великом Новгороде, когда на одни мостовые укладывались новые, слой за слоем. Влажный слой города хорошо консервировал дерево мостовых. Для поселения Уненен такую роль играла мерзлота, когда с нарастанием культурного слоя росла и толща мерзлотного слоя, прекрасно сохранявшего всю органику. Уникальная сохранность органики на поселении Уненен выгодно отличает его от поселения древних китобоев на мысе Коцебу. Удалось проследить на протяжении 7 деревянных выкладок слои нарубленного и уложенного на деревянные плахи дерна, аналогичного по растительному составу дерну из близлежащей округи. На плахи укладывали дерн, затем дерн утаптывался в процессе хозяйственной деятельности и включал в себя фрагменты китового уса, древесных щепок, чешуйки яшмы, утерянные артефакты. В кв. 503-505/998-1000 выявлена площадка из плит. Площадка вытянута по склону в направлении с СЗ на ЮВ в сторону моря. Размеры площадки 210 85 см. Это была центральная площадка, а по сторонам от нее к северу, югу и востоку располагались вымостки (полы из деревянных плах) размерами около 2,5 2,5 м. Основным результатом работ на поселении Уненен в сезоне 2014 г. явилось исследование сооружения каркасно-столбовой конструкции. Площадь сооружения может быть определена по местонахождению опорных столбов из дерева. Опорные столбы из дерева расположены в кв. 505/999, 503-504/1001-1002, 501/1001, 502/1000, 502/999, 502-503/997. В центре сооружения находится коридорообразная площадка из плашмя уложенных каменных плит. Возможно, плиты в кв. 501-502/1002 являются продолжением коридорообразной выкладки или сползли по склону. Исходя из расстояний между опорными столбами, можно определить размеры сооружения в пределах 6 3 м. Сооружение было вытянуто по склону в направлении с СЗ на ЮВ в сторону моря. Центральной частью его была площадка из каменных плит.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

"Глава 5. Город, пригород и деревня." In Russian, 163–210. Routledge, 2014. http://dx.doi.org/10.4324/9781315766805-12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Русских, Светлана. "Маркеры удмуртской идентичности: язык, семья и деревня." In Современная удмуртская культурa. Том II. Tallinn University Press, 2021. http://dx.doi.org/10.22601/udmurdi-2.2021.12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Leggett, Ted. "Быстрый рост незаконной торговли розовым деревом в Западной Африке." In Форум по проблемам преступности и общества, 69–89. UN, 2020. http://dx.doi.org/10.18356/1d0754b6-ru.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ЯКОВЛЕВ, ПАВЕЛ АНДРЕЕВИЧ. "МЕТОД БЫСТРОГО МНОЖЕСТВЕННОГО ПОПАРНОГО ВЫРАВНИВАНИЯ НА ОСНОВЕ ПРЕФИКСНЫХ ДЕРЕВЬЕВ." In ИНТЕЛЛЕКТУАЛИЗАЦИЯ ОБРАБОТКИ ИНФОРМАЦИИ, 40–41. TORUS PRESS, 2018. http://dx.doi.org/10.30826/idp201815.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Povkhan, I. F. "ПИТАННЯ СТРУКТУРНОЇ СКЛАДНОСТІ ДЛЯ ВИПАДКУ РЕГУЛЯРНОГО ЛОГІЧНОГО ДЕРЕВА." In SCIENTIFIC AND TECHNICAL PROGRESS IN EUROPEAN COUNTRIES AND THE CONTRIBUTION OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS, 140–65. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-65-5.9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Попова, Ольга Борисовна, and Никита Валерьевич Богацкий. "СПОСОБЫ ОРГАНИЗАЦИИ ДВОИЧНОГО ДЕРЕВА ПОИСКА И ДЛИННОЙ АРИФМЕТИКИ НА ЯЗЫКЕ ПРОГРАММИРОВАНИЯ C#." In СПОСОБЫ ОРГАНИЗАЦИИ ДВОИЧНОГО ДЕРЕВА ПОИСКА И ДЛИННОЙ АРИФМЕТИКИ НА ЯЗЫКЕ ПРОГРАММИРОВАНИЯ C#. ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/14012021-1-978-5-00174-097-1.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Деревце"

1

Бочкарев, Б. В., and А. А. Ракитский. "THE STUDY OF THE APPLICABILITY OF MACHINE LEARNING METHODS BASED ON DECISION TREES FOR THE ANALYSIS OF ELECTROCARDIOGRAMS." In XVII Российская конференция “Распределенные информационно-вычислительные ресурсы: Цифровые двойники и большие данные”. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2019.31.99.006.

Full text
Abstract:
В данной статье рассматривается возможность применения методов машинного обучения на основе решающих деревьев для анализа электрокардиосигналов. Были отобраны наиболее перспективные методы, такие, как метод градиентного бустинга, лес случайных деревьев и рандомизированные деревья, которые являются сегодня наиболее и качественными в задачах классификации. На основе проведенного исследования происходит демонстрация применимости выбранных методов для автоматизированного анализа электрокардиограмм пациентов In this article, the possibilities of using machine-learning methods based on decision trees for the analy-sis of cardiac signals are available. The most promising methods have been applied, such as the gradient boost-ing method, forest random and randomized trees. The basis of the research is a demonstration of the applicability of the selected methods for the automated analysis of patient electrocardiograms.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Kolominova, M. V., and A. V. Pichshulin. "ON THE ISSUE OF CARING FOR FOREST PLANTATIONS IN THE AREAS WHERE POWER LINES ARE LOCATED." In All-Russian Scientific Conference, dedicated to the 90th anniversary of the Voronezh State Forestry University named after G.F. Morozov. Знание-М, 2020. http://dx.doi.org/10.38006/907345-73-7.2020.408.413.

Full text
Abstract:
На сегодняшний день в мире существует огромное количество линейных сооружений. Одним из таких сооружений являются линии электропередач (ЛЭП) и вопросы по организации ухода за территорией, на которой они располагаются, являются довольно актуальными. Своевременная обрезка кроны, веток, рубка сухостойных, аварийных деревьев под ЛЭП убережет электрические провода от разрывов, обеспечит бесперебойную поставку электроэнергии, предотвратит ситуации, опасные для человека и имущества. Задача специалистов — вырубить дерево или его часть, представляющую угрозу ЛЭП, но при этом максимально сохранить зеленые насаждения. В основном растущие в сторону проводов ветки опиливают специальные бригады бензопилами. Но существует ряд инновационных перспективных методов, которые рассматриваются в данной статье: применение на спиливании ветвей экскаваторов, тракторов, вертолетов, оснащенных навесным оборудованием
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Плотникова, М. В. "«ОБРАЗЦОВАЯ ДЕРЕВНЯ — ЗЕМСКИЙ ПОДАРОК ЦЕСАРЕВИЧУ»." In Атрибуция предмета: интуиция, опыт, документ : сборник научных статей XXVII царскосельской конференции. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54764/ruscol.2021.98.13.001.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Романовский, А. Б. "Архитектурно-археологические шурфы у церкви Успения в деревне Мелетово Псковского района." In Археологические открытия 2018 год. Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2020.978-5-94375-326-8.38-39.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Айрапетян, Жирайр Сережаевич, Дмитрий Сергеевич Фролов, and Борис Григорьевич Миркин. "Метод максимального правдоподобия для обобщения нечетких множеств в таксономиях." In Математические основы информатики и информационно-коммуникационных систем. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.26456/mfcsics-21-15.

Full text
Abstract:
В работе предлагается новый метод обобщения тематической текстовой коллекции, оснащенной таксономией предметной области. С помощью спектральных методов кластеризации из текстовой коллекции извлекаются нечеткие множества листьев таксономии, соответствующие понятиям, одновременно используемым в статьях коллекции. Эти нечеткие множества обобщаются путем их подъема в дереве таксономии с использованием критерия максимального правдоподобия. Оптимальный подъем подразумевает нахождение вершины или множества вершин в дереве таксономии, наиболее плотно покрывающих листовые понятия из обобщаемого множества. Наш метод включает два основных этапа: (1) извлечение кластеров из текстовой коллекции и (2) обобщение этих кластеров. В данной работе модернизируются оба этапа. Алгоритмы применены к структурному анализу и описанию текстовой коллекции из 17 тыс. аннотаций научных статей в области Наук о данных, опубликованных в журналах издательства Шпрингер. Таксономия Наук о данных, используемая в данной работе, является шестиуровневой иерархической таксономией, разработанной вручную международной Ассоциацией Вычислительной Техники и Вычислительных Систем (ACM-CSS [4])
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Лозовская, О. В. "МОТИВ ЗИГЗАГА В КОСТЯНОМ ИНВЕНТАРЕ СТОЯНКИ ЗАМОСТЬЕ 2 (ПОЗДНИЙ МЕЗОЛИТ – РАННИЙ НЕОЛИТ): ТЕХНИКИ И КОНТЕКСТ. ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ СООБЩЕНИЕ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.78-79.

Full text
Abstract:
Период позднего мезолита в Верхнем Поволжье характеризуется многочисленными свидетельствами изобразительной деятельности, которая проявлялась в декорировании предметов вооружения и домашнего обихода, создании объемных зооморфных изображений, в том числе явно неутилитарного назначения. По материалам озерного поселения Замостье 2 (Волго-Окское междуречье) наибольший расцвет орнаментации костяного (рогового) инвентаря прослеживается во второй половине VII тыс. до н.э. (календарный возраст), а в раннем неолите резко идет на спад. Среди разнообразных типов орнамента мотив зигзага является превалирующим. Он встречается на разных типах орудий, но наиболее четко проявляется его связь с остро-колющими предметами: ножами из ребер лося, миниатюрными заколками, вкладышевыми наконечниками стрел с шипом и некоторыми игловидными формами позднемезолитических наконечников. В ряде случаев он является единственным элементом декора на изделии и выражен простой (сплошной или прерывистой) или сдвоенной линией иногда зигзагообразный орнамент образован серий поперечных черт или пучком параллельных царапин также он может входить в сложные композиции (например, в оформление поверхности навершия в виде лосиной головы), являясь одним из многих элементов. Способы нанесения зигзагообразного орнамента не являются строго регламентированными. В зависимости от типа орудия и материала изготовления (разные виды костей, рог лося, дерево), а также иных параметров, для изображения зигзага применялись различные техники (тонкая гравировка, скобление, объемная резьба и др.). Отдельно следует упомянуть про деревянные предметы: весловидная пластина украшена двусторонним двойным крупным зигзагом, образованным мелкими треугольными вырезами. Фигурка змеи сама вытесана из куска дерева в форме зигзага. В орнаментации каменных галек, напротив, зигзаг встречается крайне редко, и никогда не является единственным элементом. Абсолютное большинство костяных/роговых изделий с зигзагообразным декором датируются поздним или финальным мезолитом. В раннем неолите в VI тыс. до н.э. число орнаментированных предметов заметно снижается, а мотив зигзага, кажется, в значительной степени размывается в ином изобразительном пространстве.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Тученко, Анна. "ЦІЛЬ ІСНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ, РОЛЬ ТА МЕТОДИ ПОБУДОВИ «ДЕРЕВА ЦІЛЕЙ»." In МІЖГАЛУЗЕВІ ДИСПУТИ: ДИНАМІКА ТА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.07.2020.v1.04.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Н., МодинИ, ЕрохинС А., КомаровО А., МодинИ Н., НовиковВ П., ПавловаА С., and ПаленовА Ю. "Геофизические исследования карстового провала возле деревни Красный Клин в Калужской области." In 7th EAGE International Scientific and Practical Conference and Exhibition on Engineering and Mining. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201403905.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Kureichik, V. M. "Модифицированный генетический алгоритм в решении задачи размещения СБИС." In INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.42.53.022.

Full text
Abstract:
В статье представлены результаты исследований различных алгоритмов, которые являются одним из важных процессов входе работы систем автоматизированного проектирования и проверки качества печатных плат визуальным и измерительным контролем. Рассмотрены пути нахождения оптимизации планирования размещения СБИС с применением модифицированного метода направленного дерева. Процесс построения дерева разрезов имеет время выполнения масштабирования O (n lg n). Проведен анализ существующих генетических алгоритмов оптимизации и поиска пути. Выявлены преимущества и недостатки использования такого подхода к оптимизации размещения. Сделаны выводы о перспективности исследований в данном направлении и предложены возможности использования результатов работы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Krasnova, I. A. "Классификация потоков трафика SDN-сетей методами машинного обучения в режиме реального времени." In INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.31.51.016.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается классификация сетевого трафика методами машинного обучения (SVM, решающие деревья, Наивный байесовский классификатор) в режиме реального времени. В работе был определен наилучший классификатор для условий эксперимента и минимальное количество потоков, необходимых для его обучения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Деревце"

1

Базько, А. М., А. С. Базько, and Володимир Миколайович Соловйов. Кореляційні властивості складних систем в катастрофічних і шокових умовах. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, April 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1046.

Full text
Abstract:
Один із методів виявлення економічної інформації, присутньої в матриці кореляційних коефіцієнтів, полягає в використанні процедури фільтрації. Вона основана на оцінці субдомінантної ультраметрики, пов’язаної з метричною відстанню, яку можна отримати виходячи з матриці кореляційних коефіцієнтів. Маючи дану відстань, будують граф мінімального зв’язного дерева (МЗД) та ієрархічне дерево. Іншими словами, геометричні (через МЗД) та таксономічні (через ієрархічне дерево) аспекти кореляції, які присутні між парами акцій в портфелі акцій, можна класифікувати, використовуючи інформацію з матриці кореляційних коефіцієнтів. Надзвичайно важливо відслідкувати зміни кореляційної структури фінансово-економічних систем в умовах критичних змін, які відбуваються в період шокових, або кризових явищ. Нашою метою є дослідження структури мінімального зв’язного та ієрархічного дерев до та після вересневих подій 2001 року в Америці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Савосько, Василь Миколайович, Юрій Васильович Лихолат, Катерина Михайлівна Домшина, and Тетяня Юріївна Лихолат. Екологічна та геологічна зумовленість поширення дерев і чагарників на девастованих землях Криворіжжя. Oles Gonchar Dnipropetrovsk National University, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2922.

Full text
Abstract:
Протягом 2006–2017 років маршрутним та рекогносцирувальним методами встановили пооб’єктний флористичний склад деревних та чагарникових видів на теренах усіх різновидів девастованих земель Криворіжжя: бортах відпрацьованих кар’єрів, відвалах / териконах / кавальєрах, хвостосховищах, покинутих промислових майданчиках, зонах обвалення гірничорудних, металургійних, будівельних та цементних підприємств. Результати, висновки та рекомендації. На девастованих землях Криворіжжя виявлено 55 видів дерев та чагарників, які належать до 33 родів, 18 родин та одного відділу (Покритонасінні). Найбільш поширені – середньовибагливі до рівня зволоження та родючості ґрунтів, світлолюбні, інтродуковані види. Різноманіття екологічних умов девастованих земель, тривалість формування рослинного покриву на цих теренах зумовлюють збільшення кількості таксонів деревно-чагарникових видів та зменшення питомої ваги аборигенних видів. Кількість атмосферних опадів викликає тенден- цію до збільшення питомої ваги чагарників. Території девастованих земель, що містять одночасно пухкі та скельні гірські породи, найбільш перспективні для створення деревно-чагарникових насаджень без попереднього нанесення шару родючого ґрунту. Мезо- та мікрозападини, нижня частина схилу, а також частина берм, що безпосередньо прилягає до схилу, – це найбільш перспективні місця, де доцільно починати створення таких насаджень. Рекомендовані перспективні види дерев та чагарників для фіторекультивації девастованих земель Криворіжжя та інших промислових регіонів. При цьому, деревні види є більш пріоритетними для фіторекультивації земель, які розташовані у північно-степовій зоні. В той час, як чагарникові види доцільно використовувати для фіторекультивації в регіонах, котрі розташовані у центрально-степовій зоні. Добираючи види дерев та чагарників для створення насаджень на девастованих землях, необхідно також ураховувати можливість їх некерованого використання як джерела харчової та лікарської сировини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Савосько, Василь Миколайович, Наталія Вікторівна Товстоляк, and Катерина Михайлівна Домшина. Сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного парку ім. Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг). Одеський націоналний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3630.

Full text
Abstract:
За дендрометричними і санітарними характеристиками та показника- ми декоративності з’ясовували сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного на території парку культури та відпочинку ім. Федора Мер- шавцева (м. Кривий Ріг). В межах території парку виявлено 64 екземп- ляри вікових дерев дубу звичайного. Вони згруповані у чотири локації: Фундатори Криворіжжя (чотири дерева), Криворізька діброва (46 дерев), Криворізький квартет (п’ять дерев), Гданцівські дуби (дев’ять дерев). Ві- кові дерева парку характеризуються: 1) унікальними дендрометричними показниками висоти дерева (від 14 м до 38 м, в середньому 25 м) та ді- аметру стовбуру (від 37 см до 102 см, в середньому 62 см); 2) задовіль- ним санітарним станом та високою естетичністю; 3) наявністю вікових (100–200 років) та багатовікових (200–1000 років) екземплярів (вік двох дерев перевищує 300 р., вік восьми дерев перевищує офіційний вік на- шого міста – 245 р.). Рекомендовано створення ботанічної пам’ятки природи «Вікові дерева дубу звичайного парку імені Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг)».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Онікієнко, І. М. Баладно-вертепна інтерпретація образів раю, пекла та райського дерева в ліриці В. Стуса. Аксіома, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1490.

Full text
Abstract:
У статті розглядається баладно-вертепна інтерпретація образів раю, пекла та Райського дерева у віршах В.Стуса. Стрижнева модель Всесвіту В. Стуса пов’язується із Деревом життя. Мова про образ яблуні, чиї плоди символізують заборонений плід із дерева пізнання добра і зла. Увагу зосереджено на передачі автором сакральних станів, пережитих поетом в ув’язненні й зображених через посередництво фольклорних образів та мотивів. Доведено, що, звернувшись до фольклорних жанрів балади та вертепу, поет трансформує їх у власну сюжетно-композиційну поетичну систему.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Савосько, Василь Миколайович, and Максим Олександрович Квітко. Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Львівський Університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2042.

Full text
Abstract:
За методикою В. А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані у контрастних екологічних умовах. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділили зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: 1) сприятливих; 2) відносно сприятливих; 3) відносно несприятливих; 4) несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30–60-х роках минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як «Здоровий» (83–86 балів за шкалою В. А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих – як «Ослаблений» (64–68 балів за шкалою В. А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлені для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Савосько, Василь Миколайович. Видовий склад та екоморфний спектр деревно-чагарникових насаджень парку «Веселі Терни» (м. Кривий Ріг). Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/561.

Full text
Abstract:
У парку «Веселі Терни» на площі 28,2 га зростають 53 види дерев та чагарників, які належать до 34 родів та 20 родин. В екоморфному спектрі деревно-чагарникових видів парку домінують мезогігрофіти (32,1 %), мезотрофи (58,5 %) та геліофіти (64,2 %). Парк перебуває у занедбаному стані і потребує вжиття заходів реконструкції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Савосько, Василь Миколайович. Динаміка екоморфічного та біоморфічного спектрів дендрофлори колишнього ботанічного саду Криворізького державного педагогічного інституту. Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/567.

Full text
Abstract:
В насадженнях колишнього Ботанічного саду Криворізького державного педагогічного інституту залишилося 47 видів дерев, кущів та ліан. Серед екоморф найбільш пристосованими до умов регіону виявилися: мегатрофи, мезофіти та геліофіти, а серед біоморф – дерева. Основу сучасної колекції складають інтродуковані види з Атлантико-Північноамериканської, Цимкумбореальної та Східноазійської флористичних областей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Савосько, Василь Миколайович, and Любов Глинська. Біометричні показники та екологічний стан вікових дерев дубу черешчатого парку «Веселі Терни». Запорізький національний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/562.

Full text
Abstract:
В межах парку "Веселі Терни" (м. Кривий Ріг) зростають 16 екземплярів вікових дерев дуба черешчатого (Quercus robur L.). Вони характеризуються унікальними біометричними показниками, задовільним екологічним станом і високою декоративністю. Вікові дерева дуба черешкового парку за їх природоохоронною, науковою, педагогічною і історичною цінностями підлягають наданню статусу "Пам'ятки природи місцевого значення".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Савосько, Василь Миколайович, Максим Олександрович Квітко, Іван Панасович Григорюк, Юрій Васильович Лихолат, О. І. Серга, and М. О. Андріцьо. Гетерогенність біометричних показників лісових культурфітоценозів в екологічних умовах Криворіжжя. Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2083.

Full text
Abstract:
птимізація навколишнього середовища в індустріально розвинутих регіонах України з врахуванням кліматичних змін степової зони можлива за умов створення лісових культурфітоценозів (ЛКФЦ). Розв’язання цієї актуальної проблеми пов’язано з дослідженням функціонування біометричних показників ЛКФЦ. Метою даної роботи було з позицій екосистемного підходу проаналізувати гетерогенність біометричних показників (густоту насаджень, висоту і діаметр стовбура дерев, суму площ поперечних перерізів, запас стовбурної деревини) ЛКФЦ Криворіжжя, які розташовані в контрастних екологічних умовах і репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень, зокрема об’єкти садово-паркового господарства, санітарні, водоохоронні та міські лісозахисні урочища. Природні ЛКФЦ Гурівського лісу (Долинський р-н, Кіровоградської обл.) у заплаві р. Бокова, які віддалені на 30 км від промислових підприємств, використані як умовно контрольні. Біометричні показники ЛКФЦ Криворіжжя є типовими для інших регіонів України. У ЛКФЦ деструктуризацію деревостану, зокрема зменшення питомої маси дерев ІІІ ярусу і одночасне збільшення ІІ за окремими біометричними показниками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Савосько, Василь Миколайович. Екологічні особливості сучасного стану деревно-чагарникових видів рослин у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Львівський Університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3636.

Full text
Abstract:
За показниками флористичного складу, біоморфічного, екоморфічного та біогеографічного спектрів наведено показники сучасного стану дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. В обстежених восьми діючих парках, трьох занедбаних об’єктах озеленення поруч із зоною відчуження та в одному саду виявлено 97 видів дерев і чагарників із 56 родів і 27 родин. Серед них 17 видів, 8 родів і 4 родини з відділу Pinophyta, а також 80 видів, 48 родів і 23 родини з відділу Magnoliophyta. Серед них найбільш представлені родини Rosaceae (18 видів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), Aceraceae (7 видів). Трохи менш численними є родини Fabaceae (5 видів), а також Caprifoliaceae, Hydrangeaceae та Ulmaceae (по 4 види). Серед біоморф за кількістю видів дерева (68 %) переважають над чагарниками (32 %). Серед трофоморф домінують мезотрофи (34 %), середню кількість мають мегатрофи (25,8 %) та олігомезотрофи (21,6 %). Серед гігроморф домінують мезофіти (33,0 %), мезогігрофіти (28,9 %) та ксеромезофіти (24,7 %). Серед геліоморф домінують геліофіти (61,9 %) та сціогеліофіти (26,8 %). За кількістю видів дерев і чагарників інтродуценти (65 %) переважають над аборигенами (34 %). Ці види природно поширені у Бореальному, Давньосередземноморському, Мадреанському підцарствах Голарктичного царства. Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська й Ірано-Туранська області характеризуються найбільшою кількістю видів дерев і чагарників. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між показниками сучасного стану дерев, чагарників та характеристиками територій садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя є достовірний зв’язок. Серед екологічних характеристик територій найістотніший вплив на поширення дерев і чагарників мають показники забруднення атмосферного повітря та площа територій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Деревце' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography