Academic literature on the topic 'Деревна маса'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Деревна маса.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Деревна маса"
1
Koval, I. M., V. P. Voron, and S. H. Sydorenko. "ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ В ПІРОГЕННО ПОШКОДЖЕНИХ СОСНОВИХ МОЛОДНЯКАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 78–84. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.78.
Full textAbstract:
Визначено особливості депонування вуглецю в молодому сосновому насадженні Лівобережного Лісостепу, пошкодженому низовою пожежею, за нормативами оцінювання компонентів надземної фітомаси в насадженнях та дендрохронологічними методами, які дали можливість кількісно оцінити динаміку депонування вуглецю в стовбуровій масі деревини Pinus sylvestris L. За нормативами П. І. Лакиди, втрати депонованого вуглецю для компонентів надземної фітомаси на пошкоджених пожежею пробних площах становили 22–30 % проти контролю. Дендрохронологічними методами виявлено, що маса вуглецю в стовбурах дерев варіює протягом онтогенезу. Накопичення вуглецю в стовбуровій деревині суттєво не відрізнялося в контролі та пошкодженому вогнем насадженні протягом допожежного періоду (2006–2010 рр.), але впродовж післяпожежного періоду (2011–2017 рр.) відбувалося збільшення продукування вуглецю в стовбуровій деревині сосни пошкодженого насадження на 20 % унаслідок інтенсивного відпаду дерев, за рахунок яких покращилися умови освітлення та живлення для дерев, що залишилися живими. Швидкість акумулювання вуглецю в стовбурах дерев коливалася протягом онтогенезу, і водночас його маса збільшувався з віком дерев. При цьому запаси вуглецю всохлих дерев не було враховано. Приріст маси депонованого вуглецю після пожежі став інтенсивнішим, ніж на контролі, однак не компенсував загальні втрати від пожежі.
2
Торосов, А. С., and І. М. Жежкун. "Регіональна структура заготівлі та споживання деревини в Україні." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.36930/40310415.
Full textAbstract:
Оцінено на регіональній основі виробництво та споживання деревини і виробів з неї. Дослідження регіональної структури виробництва та споживання деревини потребує збирання, групування й узагальнення значних обсягів інформації. Тому актуальними є питання застосування сучасного різнопланового методичного інструментарію. При цьому з'ясовано складнощі законодавчо-методичного характеру, що перешкоджають проведенню детального аналізу ринку деревини. Встановлено, що вивчення ринку деревини ускладнюється, зокрема, через відсутність достатнього обсягу матеріалів у відкритому доступі для здійснення аналізу його сучасного стану. Під час економічних досліджень науковці пропонують такі методичні підходи до вивчення ринку деревини: експертний, на базі життєвого циклу лісопродукції, статистичний та моделювання. У дослідженні застосовано статистичний метод. Проведено розрахунки для 6-ти товарних груп круглого лісу та виробів з деревини (І – круглі лісоматеріали; ІІ – деревне вугілля, тріска, стружка та деревні відходи, деревні пелети та інші агломерати; ІІІ – пиломатеріали та шпон; IV – листові деревні матеріали; V – маса з деревини та рекуперірований папір; VI – папір та картон) за статистичними даними міжнародної класифікації FAO. Наведено показники виробництва зазначених товарних груп продукції з деревини по областях України в розрізі природних зон за статистичними показниками Державної служби статистики України (2019 р.). Визначено регіональну структуру виробництва та споживання деревини. З'ясовано, що виробничі потужності деревооброблення переважно зосереджені у лісозабезпечених областях Полісся, Карпат та Лісостепу, а окремі виробництва розміщені і в Степовій природній зоні, зокрема, у великих обласних центрах країни. Результати здійсненого аналізу дадуть змогу отримати потрібну інформацію щодо наявних обсягів, якісної характеристики деревного ресурсу, напрямів його реалізації та споживання як усередині країни, так і можливості експортування певних видів та обсягів деревної продукції. Оцінювання сучасного стану виробництва та споживання деревини є необхідною передумовою для прогнозування ринку деревини в країні.
3
Sytnyk, S. A., and I. V. Rula. "Термічний аналіз деревини та кори робінії несправжньоакації в деревостанах Північного степу України." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (June 27, 2018): 125–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280625.
Full textAbstract:
За допомогою методів термогравіметрії – термогравіметричної кривої (ТГ), диференціальної термогравіметричної кривої (ДТГ), або кривої інтенсивності зміни маси досліджуваного зразка, досліджено термічну деструкцію деревини і кори головної лісотвірної породи штучних лісових насаджень Північного Степу України – робінії несправжньоакації (Robinia pseudoacacia L.). Термічний аналіз зразків деревини і кори здійснено в окиснювальній (повітря) атмосфері. Встановлено стадії термічного розкладання деревинної речовини і кори в умовах програмованого нагріву до 600 оС зі швидкістю 10 оС/хв (ТГ/ДТГ/ДТА), їх температурні інтервали, втрату маси, інтенсивність втрати маси та теплові ефекти. На основі аналізу величин енергії активації на окремих стадіях термічного розкладання, залежності енергії активації від ступеня конверсії деревини і кори, а також із порівняння втрати маси на відповідних стадіях термодеструкції, теплових ефектів, залишкової маси і інших параметрів ТГ/ДТГ, охарактеризовано деревину і кору робінії. Деревина робінії характеризується значнішою термостабільністю, ніж кора. Запропоновано математичні моделі для оцінювання залежності втрати маси від температури деструкції складників надземної фітомаси (кори, деревини) досліджуваного деревного виду.
4
Абоімова, О. М. "Явище дихогамії та продуктивність представників роду Juglans L. в умовах Київського Полісся." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 47–50. http://dx.doi.org/10.36930/40300308.
Full textAbstract:
Досліджено явище дихогамії видів роду Juglans L. в колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС) (у відділі дендрології та акліматизації плодових рослин) та у лісових насадженнях Голосієва, що у Києві. Дослідження явища дихогамії представників роду Juglans здійснено за загальноприйнятими методиками. Урожайність визначено за методикою В. Г. Каппера (Kapper, 1930), життєздатність дерев – за методикою Л. С. Савєльєвої. Статистичне оброблення отриманих даних виконано за рекомендаціями Г. М. Зайцева. Встановлено, що за типом дихогамії рослини розподіляються у насадженнях так: протандричні дерева – 45,9 %; протогінічні дерева – 50,7 %, виявлено також 2,6 % гомогамних дерев. Рослини J. microcarpa та J. major представлені у колекційних насадженнях НБС поодинокими екземплярами. За період здійснення досліджень періодичності плодоношення та цвітіння видів роду Juglans не виявлено, урожай щорічний. Термін достигання плодів у рослин роду Juglans тривав найдовше у представників з Ірано-Туранської флористичної області (J. regia) – 127±8,3 доби. Найкоротший період розвитку плодів зафіксовано у рослин з Японо-Китайської флористичної області (J. mandshurica) – 88±6,4 доби. Аналізуючи отримані дані з вивчення дихогамії представників роду Juglans в умовах Київського Полісся, встановлено, що показники розвитку дерев (висота, товщина стовбура, життєздатність) з різним типом дихогамії (протандричний, протогінічний, гомогамний) у межах видів, різновидів та форм майже не відрізняються. Проте статистично підтверджено різницю показників урожайності та маси плодів у всіх дослідних видів з різним типом дихогамії. Так, зафіксовано вищий бал урожайності гомогамних дерев; – найвищий цей показник у рослин J. regia (5,9±0,65). Показники урожайності нижчі у рослин з протоандричним типом дихогамії. Найнижчий цей показник у рослин J.ailantifolia (4,7±0,51). Маса плоду більша у протоандричних дерев. Найбільший цей показник у рослин J. regia (14,5±0,22). Меншу масу плоду зафіксовано у рослин з гомогамним типом дихогамії. Найменший цей показник у рослин J. regia L. f. fertillis (10,1±0,54). Виявлено корелятивну залежність між продуктивністю дерев і показниками габітусу. Кореляцію між показниками висоти дерев, товщини стовбура, життєздатністю і типом дихогамії не виявлено.
5
Osadchuk, L. S. "МАСА ТА ВОЛОГІСТЬ ХВОЇ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ДЕРЕВ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТІ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40250901.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження особливостей нагромадження маси та вологості хвої для визначення репрезентативних показників високосмолопродуктивних форм сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Встановлено, що дерева з високою смолопродуктивністю за абсолютно сухою масою хвоїнки перевищують дерева з низькою продуктивністю. Водночас, вологість хвоїнок високосмолопродуктивних дерев є істотно нижчою відносно дерев із низькою продуктивністю. Виявлено значний кореляційний зв'язок смолопродуктивності з масою хвоїнок у низькосмолопродуктивних дерев. Знижена вологість хвої у високосмолопродуктивних дерев свідчить, що у них значно активніше відбувається вуглеводнева спрямованість обміну речовин.
6
Matushevych, Liubov, and Petro Lakyda. "Моделювання первинної продукції компонентів надземної частини дерев сосни звичайної Східного Полісся України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 141–55. http://dx.doi.org/10.15421/412112.
Full textAbstract:
Первинну продукцію компонентів надземної фітомаси (стовбура і крони) оцінено для дерев сосни звичайної, які ростуть переважно у чистих та мішаних (домішка від 1 до 3 од.) соснових насадженнях штучного походження Східного Полісся України. Насадження високопродуктивні (II, I, Ia і вище класів бонітету), середньо- та високоповнотні, ростуть у свіжих борах (А2), суборах (B2) та сугрудах (C2). Використано дані 80 тимчасових пробних площ (ТПП), які закладено у соснових деревостанах Сумської (36 ТПП) та Чернігівської (44 ТПП) областей. Зрубано й обміряно 900 модельних дерев (МД) сосни звичайної, з яких 226 МД опрацьовано з пофракційним оцінюванням компонентів надземної фітомаси та 674 МД – без оцінювання фітомаси крони. Обмір моделей і розрахунки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев сосни звичайної виконано за допомогою удосконалених загальноприйнятих методів та розробленого алгоритму.
Сукупність значень дослідного матеріалу характеризується їх нормальним розподілом за віком, діаметром, висотою дерев та відносною повнотою насаджень. Встановлено тісноту зв’язку між досліджуваними показниками модельних дерев сосни звичайної (від помірного – -0,31 < r < -0,50, до дуже високого – r > 0,91); слабкої тісноти зв'язок (0,11 < r < 0,30) виявлено між повнотою насаджень та часткою поточного об’ємного приросту з показниками компонентів фітомаси крони дерев.
Розраховано регресійні математичні моделі для оцінювання абсолютного та відносного поточного об’ємного приросту деревини стовбурів, об’єму кори стовбурів, маси деревини, кори гілок і маси хвої в абсолютно сухому стані, в яких аргументами є вік та діаметр дерев (R2 = 0,72-0,92). Для частки хвої 1-го року зв’язок з віком дерев обернений та помірний, але значущий на 5%-му рівні (R2 = 0,33).
Розроблені нормативні таблиці первинної стовбурової продукції деревини та первинної продукції надземної частини дерев сосни звичайної показали, що за однакового діаметра зі збільшенням віку дерев первинна продукція стовбурової деревини збільшується лише до певного віку, а досягнувши максимуму – зменшується. Зі збільшенням діаметра за однакового віку первинна продукція стовбурової деревини зростає. Первинна продукція надземної частини дерев, подібно до окремих компонентів надземної фітомаси, зі збільшенням віку та діаметра також збільшується. У типових лісорослинних умовах Східного Полісся середньовікове дерево (50 років) сосни звичайної в надземній частині може нагромаджувати 15,22 кг·рік-1 первинної продукції.
7
Dyshko, V. A., I. M. Ustsky, and A. A. Mikhaylichenko. "Особливості морфологічних і біометричних характеристик репродуктивних органів сосни звичайної різної стійкості в насадженнях, уражених кореневою губкою." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.58.
Full textAbstract:
Висвітлено результати дослідження морфологічних та біометричних характеристик дерев сосни звичайної різного санітарного стану в уражених кореневою губкою насадженнях V і VI класів віку. В осередках усихання відібрано дерева без ознак ослаблення («стійкі») та з ознаками хвороби («хворі»), а в міжосередковому просторі – середні за таксаційними показниками дерева І категорії санітарного стану – контроль. Оцінювали якісні й кількісні характеристики шишок, насіння, крилаток (забарвлення, розміри, форму та масу). Розміри генеративних органів сосни з підвищеною резистентністю виявилися більшими, ніж у дерев із ознаками хвороби та контрольних, що є наслідком адаптації дерева до відкритого простору прогалини на тлі розвитку патологічних процесів і з генетичними особливостями сосни пов’язано мало. Дерева з підвищеною резистентністю в осередках усихання характеризуються суттєво більшою варіабельністю показників діаметра (Cv = 21,2…27,4 %), ніж «хворі» (Cv = 8,9…12,1 %).
8
Kalenyuk, Yu S., and V. K. Zaika. "Формування лісової підстилки в деревостанах за участю липи дрібнолистої в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (April 3, 2019): 43–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290208.
Full textAbstract:
Досліджено формування лісової підстилки в 41-100-річних деревостанів за участю липи дрібнолистої. У складі деревостанів частка липи і дуба коливається від поодиноких дерев до 10 одиниць. У них також представлені клен гостролистий і явір, граб звичайний, в'яз голий, ясен звичайний, черешня та інші види. У деревостанах свіжої грабової діброви Західного Поділля запас не розкладеної лісової підстилки наприкінці вегетаційного періоду коливається в межах 0,28-1,34 кг/м2. Встановлено найменший запас підстилки в деревостанах, де частка липи становить 8-10 одиниць. Відносно чистого липового деревостану в мішаних запас лісової підстилки істотно зріс – у 1,61-4,78 раза. У його складі переважає листя деревних видів, маса якого становить 0,19-1,15 кг/м2 або 51,5-86,3 %. Маса пагонів, плодів, кори тощо у складі лісової підстилки коливається в межах 0,08-0,54 кг/м2 (13,7-48,5 %). Зв'язок нагромадження лісової підстилки з часткою липи у складі деревостанів характеризується тісною зворотною кореляційною залежністю (r = –0,68). Коефіцієнт варіації загальної маси лісової підстилки в деревостанах коливається в межах 6,3-32,1 %. Переважає слабкий і середній рівень мінливості. Аналогічною мінливістю характеризується фракція листя у складі лісової підстилки (V = 5,2–33,9 %). Встановлено значне зростання варіювання фракції пагонів, кори, плодів тощо у складі лісової підстилки, що характеризується переважанням сильних значень коефіцієнтів варіації.Ключові слова: дубові деревостани; лісова підстилка; опад; лісівничо-таксаційні показники; липа дрібнолиста.
9
Sopushynskyy, I. M., H. Militz, R. T. Maksymchuk, and V. Biziks. "ДИНАМІЧНИЙ МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЇ ДЕРЕВИНИ ABIES ALBA MILL." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 52–56. http://dx.doi.org/10.15421/40280311.
Full textAbstract:
Досліджено відмінності динамічного модуля пружності, коефіцієнта затухання та швидкості звуку хвилясто-завилькуватої деревини порівняно з прямоволокнистою деревиною ялиці білої. Графічно наведено варіацію досліджуваних показників у межах радіуса та висоти стовбура. У межах радіуса стовбура із хвилясто-завилькуватою структурою можна виділити два класи якості деревини, а саме: перший – периферійна деревина (40 % радіуса стовбура) та другий – центральна (ядрова) деревини. Структурне розміщення деревного волокна, зокрема хвилясто-завилькувате, істотно визначає фізико-механічні характеристики деревини та їх варіацію. Коефіцієнт затухання деревини змінюється: від 6 до 10 для хвилясто-завилькуватої деревини; від 12 до 14 для прямоволокнистої деревини. Встановлено прямолінійну залежність першого порядку між динамічним модулем пружності та об'ємною масою деревини. Збільшення об'ємної маси прямоволокнистої деревини зумовлює збільшення модуля пружності та описується рівнянням прямої (R²=0,69…0,72). Прямолінійна залежність між динамічним модулем пружності та щільністю хвилясто-завилькуватої деревини є інверсійною. Динамічний модуль пружності прямоволокнистої деревини знаходиться в межах від 5921 до 12995 Н∙мм-2, а хвилясто-завилькуватої деревини – від 5053 до 12393 Н∙мм-2.
10
Ozarkiv, I. M., I. V. Petryshak, Yu V. Knysh, and V. S. Hrodzik. "Фізичні основи очищення газових сумішей з допомогою фільтрування." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 92–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280819.
Full textAbstract:
Розглянуто форми подрібнених дисперсних матеріалів. Наведено формули визначення еквівалентного діаметра. Подано класифікацію сучасних фільтрів, розкрито їхні особливості. Показано основні чинники, що впливають на роботу фільтрів. Відомо, що сушильні апарати для подрібненої деревини, які часто використовують у виробництві деревостружкових і деревоволокнистих плит, для конвективного підведення тепла до стружки, як об'єкта сушіння, потребують уважного ставлення до енергоощадності. Варто зазначити, що специфічні властивості подрібненої деревини (малі розміри частинок, мала насипна маса, рухомість, парусність) дають змогу використовувати різноманітні способи сушіння: сушіння у щільному, киплячому, розпушеному шарі, а також безпосередній контакт об'єкта сушіння із нагрітою металевою поверхнею. Незважаючи на конструкційне розмаїття сушильних агрегатів для подрібненої деревини, найпоширенішими є конвективні сушарки із пневмомеханічним переміщенням подрібненого матеріалу. Наведені нижче формули дають змогу залежно від форми та розмірів подрібнених частинок і породи деревини зробити правильний вибір типу фільтру. Останнє дає змогу оцінити роботу самих фільтрувальних пристроїв. Адже за мірою накопичення пиловловлюваних подрібнених частинок значно зростає ступінь їх вловлюваності.
Dissertations / Theses on the topic "Деревна маса"
1
Туцька, Світлана Анатоліївна. "Цех з виробництва газетного паперу в системі Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з розробленням технологічного потоку." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/29111.
Full textAbstract:
Дипломний проект: 87 стор., 7 табл., 4 рис., 15 першоджерел, 1 додаток
Здійснено обґрунтування розробки технологічного потоку з виробництва газетного паперу в системі Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» продуктивністю 95 тис. т/рік.
Наведено основні вимоги до сировини та готової продукції.
Розроблено та описано технологічну схему виробництва газетного паперу зниженої маси марки ПГ-1.
Виконано розрахунки матеріального балансу води та волокна, а також теплового балансу контактного сушіння.
Наведено теоретичні відомості про основні технологічні процеси.
Наведено об’ємно-планувальне рішення будівлі цеху та заходи щодо охорони навколишнього середовища на підприємстві.Graduation project: 87 p., 7 tab., 4 fig., 15 primary sources, 1 appendix The substantiation of the development of the technological flow for the production of newsprint in the system of an open joint-stock company "Zhidachivsky pulp and paper plant" with a productivity of 95 thousand tons/year is grounded. The basic requirements for raw materials and finished products are given. The technological scheme of production of the pressed paper of the lower mass PG-1 is developed and described. The calculations of the material balance of water and fibers, as well as the thermal balance of contact drying, have been fulfilled. Theoretical information about the main technological processes is given. The volume-planning decision of the building of the shop and measures on environmental protection at the enterprise are presented.
2
Кичигіна, Анастасія Юріївна. "Прогнозування ІМТ за допомогою методів машинного навчання." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/37413.
Full textAbstract:
Дипломна робота містить : 100 с., 17 табл., 16 рис., 2 дод. та 24 джерела.
Об’єктом дослідження є індекс маси тіла людини.
Предметом дослідження є методи машинного навчання – регресійні моделі, ансамблева модель випадковий ліс та нейронна мережа.
В даній роботі проведено дослідження залежності індексу маси тіла людини та наявності надмірної маси тіла від харчових та побутових звичок. Для побудови дослідження були використані методи машинного навчання та аналізу даних, проведено роботу для визначення можливостей по покращенню роботи стандартних моделей та визначено кращу модель для реалізації прогнозування та класифікації на основі наведених даних. Напрямок роботи є в понижені розмірності простору ознак, відбору кращих спостережень з валідними даним для кращої роботи моделей, а також у комбінуванні різних методів навчання та отриманні більш ефективних ансамблевих моделей.Thesis: 100 p., 17 tabl., 16 fig., 2 add. and 24 references. The object of the study is the human body mass index. The subject of research is machine learning methods - regression models, ensemble model random forest and neural network. In this paper, a study of the dependence of the human body mass index and the presence of excess body weight on eating and living habits. To build the study, the methods of machine learning and data analysis were used, work was done to identify opportunities to improve the performance of standard models and identified the best model for the implementation of predicting and classification based on the data. The direction of work is in the reduced dimensions of the feature space, selection of the best observations with valid data for better performance of models, as well as in combining different teaching methods and obtaining more effective ensemble models.
Reports on the topic "Деревна маса"
1
Савосько, Василь Миколайович, Максим Олександрович Квітко, Іван Панасович Григорюк, Юрій Васильович Лихолат, О. І. Серга, and М. О. Андріцьо. Гетерогенність біометричних показників лісових культурфітоценозів в екологічних умовах Криворіжжя. Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2083.
Full textAbstract:
птимізація навколишнього середовища в індустріально розвинутих регіонах України з врахуванням кліматичних змін степової зони можлива за умов створення лісових культурфітоценозів (ЛКФЦ). Розв’язання цієї актуальної проблеми пов’язано з дослідженням функціонування біометричних показників ЛКФЦ. Метою даної роботи було з позицій екосистемного підходу проаналізувати гетерогенність біометричних показників (густоту насаджень, висоту і діаметр стовбура дерев, суму площ поперечних перерізів, запас стовбурної деревини) ЛКФЦ Криворіжжя, які розташовані в контрастних екологічних умовах і репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень, зокрема об’єкти садово-паркового господарства, санітарні, водоохоронні та міські лісозахисні урочища. Природні ЛКФЦ Гурівського лісу (Долинський р-н, Кіровоградської обл.) у заплаві р. Бокова, які віддалені на 30 км від промислових підприємств, використані як умовно контрольні. Біометричні показники ЛКФЦ Криворіжжя є типовими для інших регіонів України. У ЛКФЦ деструктуризацію деревостану, зокрема зменшення питомої маси дерев ІІІ ярусу і одночасне збільшення ІІ за окремими біометричними показниками.