Academic literature on the topic 'Датчики контролю вологості'

Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо зменшення втрат зерна на основі аналізу екс-периментальних даних характеристик потоків при його транспортуванні скребковими елеваторами зернозбирального комбайну. Первинні експериментальні дані отримані за допомогою ємнісне-хвильових датчиків намолоту зерна. Для проведення експериментальних досліджень обрано зерноз-биральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», обладнаний датчиком намолота зерна ДНЗ-01. Для конт-ролю продуктивності колосового елеватора його було обладнано датчиком домолоту зерна ДДЗ-01. Фіксацію даних щодо продуктивності зернового потоку елеватора здійснював бортовий комп’ютер типу «MONOMAC». Датчик намолоту зерна та датчик домолоту зерна по функціональній схемі ви-конані однаково, але розрізняються геометричними параметрами Це зумовлено особливостями кон-струкцій зернових транспортних ліній комбайна та розглядаються, як основна частина експериме-нтального обладнання для контролю потоків сільськогосподарських матеріалів. Результати вимі-рювань були опрацьовані за допомогою методів математичного та статистичного аналізу з вико-ристанням прикладних комп’ютерних програм. Продуктивність роботи зернового та колосового елеваторів комбайна КЗС-9-1 «Славутич» вимірювалась у польових умовах за умови допомогою дат-чиків намолоту та домолоту зерна при збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням за серед-ньої врожайності 4,8 т/га, вологості зерна – 12…13%, соломистості – 1 : 1 та прямостоячому хлі-бостої. Обрана ділянка – смуга поля шириною 14 м та довжиною 1000 м, яка мала забур’янені зони та зріджені посіви, тобто реальні виробничі умови роботи комбайна. При зіставленні експеримен-тальних потокових характеристик продуктивності зернового та колосового елеваторів комбайна із загальновідомими параметрами якості технологічних регулювань молотарки було виявлено на поча-тковому етапі вільне зерно в лінії домолоту. Водночас середня продуктивність транспортування зерна в лінії намолоту склала 3…4 кг/с, в лінії домолоту – 0,05…0,15 кг/с. Зміною технологічних регу-лювань молотарки досягнуто найменшого можливого потоку зернового вороху в лінії домолоту – 0,04…0,08 кг/с, що підвищило продуктивність транспортування зерна в бункер до 3,1…4,2 кг/с. Така корекція технологічного процесу дала змогу зменшити рівень втрат зерна (за індикатором серійної системи контролю на 7…15 % за зменшенням інтенсивності втрат), що особливо ефективно на засмічених бур’янами площах.

Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.

Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.

У роботі проведено якісний аналіз існуючих на даний момент платформ Інтернету речей. Для виконання поставленого завдання було обрано платформу ThingsBoard з відкритим кодом. Розглянуті математичні методи аналітичної обробки даних основних показників зберігання зерна. Розроблено програмне забезпечення, яке автоматично збирає інформацію з датчиків температури та вологості, що розташовані у зерносховищах та назовні. Запропонована системи підтримки прийняття рішень для автоматичного контролю системи аерації в зерносховищі. На основі матеріалів дипломної роботи були написані та опубліковані тези доповідей на сьомій науково-технічній конференції​«Інформаційні моделі, системи та технології»​.
The paper provides a qualitative analysis of the current platforms of the Internet of Things. The OpenBox platform was chosen to accomplish this task. The mathematical methods of analytical processing of data of the main indicators of grain storage are considered. Software is developed that automatically collects information from temperature and humidity sensors located inside and outside the granaries. Decision support systems for automatic control of the aeration system in the granary are proposed. On the basis of the diploma materials, abstracts were written and published at the seventh scientific and technical conference "Information models, systems and technologies".

Кваліфікаційна робота присвячена розробці інформаційно системи GPS- контролю перевезення багажу. Розроблена інформаційна система дозволить користувачу вирішувати різнотипні проблеми при перевезенні багажів. В першому розділі кваліфікаційної роботи: розглянуто відомі рішення, наведено їх порівняльну характеристику, обґрунтовано актуальність розробки інформаційної систими GPS – контролю перевезень багажу. В другому розділі кваліфікаційної роботи: розроблено структурну схему системи, розроблено функціональну схему пристрою та алгоритм, вибрано програмне забезпечення та написано тексти програми, розроблено інструкцію з експлуатації електричного пристрою, розроблено алгоритм дій при виявленні несправностей.
Qualification work is devoted to the development of information system GPS-control of luggage transportation. The developed information system will allow the user to solve various types of problems when transporting luggage. In the first section of the qualification work: the known solutions are considered, their comparative characteristics are given, the urgency of development of information system GPS - control of luggage transportation is substantiated. In the second section of the qualification work: the structural scheme of the system is developed, the functional scheme of the device and algorithm are developed, the software is selected and the program texts are written, the instruction on operation of the electric device is developed, the algorithm of actions at detection of malfunctions is developed.
ВСТУП...7 РОЗДІЛ 1. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ НА РОЗРОБКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ...9 1.1 Aналітичний огляд відомих рішень...9 1.2 Обґрунтування актуальності теми та постановка задачі на розробку...14 1.3 Висновок до першого розділу...15 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ПРОЄКТУ...16 2.1 Розробка структурної схеми...13 2.2 Вибір та обґрунтування вибору елементної бази...18 2.3 Розробка функціональної схеми пристрою...26 2.4 Розробка алгоритму та написання текстів програми...27 2.5 Розробка інструкції з експлуатації електричного пристрою...30 2.6 Пошук, виявлення та виправлення несправностей системи...34 2.7 Висновок до другого розділу...35 РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ХОРОНИ ПРАЦІ...36 3.1 Характеристика життєдіяльності людини у системі “людина – машина – середовище існування”….36 3.2 Безпечність при виконанні вантажопідйомних робіт та транспортуванні вантажів...38 3.3 Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт...40 3.4 Висновок до третього розділу...43 ВИСНОВКИ...44 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ...45 ДОДАТКИ