Academic literature on the topic 'Грецькі слова'

Розглянуто проблему використання «інтелігентних лайливих виразів» у німецькій мові. Дослідження спирається на концепції німецьких лінгвістів з означеного питання: Б. Зайдель (B. Seidel) (офіційні та неофіційні особисті імена / прізвиська), С. Мартен-Кліф (S. Marten- Cleef), І. Опельт (I. Opelt) (насмішка), А. Рідель (А. Riedel) (етимологічне дослідження лайливих виразів). Актуальність вивчення окресленого прошарку німецької лексики продиктована необхідністю розшифрувати приховане значення досліджуваних сталих виразів, що пов’язане з їхнім буквальним значенням та створює комічний ефект. Об’єктом дослідження визначено сучасну німецьку мову освічених прошарків населення, предметом – мовленнєві засоби, за допомогою яких (через їхнє друге значення) можуть бути виражені емоції. Наголошено, що ці неявні (приховані) значення та способи їх пояснення досі мало вивчені в сучасній лінгвістиці. Досліджено 75 лексичних одиниць. Виокремлено декілька груп «інтелігентних лайливих виразів». Зазначено, що значна кількість досліджуваної лексики асоціюється з термінами «інтелект» та «інтелектуал» (34 лексичні одиниці). До інших груп увійшли вирази, що позначають статус людини (9 лексичних одиниць), характеризують її неприємні риси (22 лексичні одиниці), використовуються на позначення людей з різними світоглядами (4 лексичні одиниці); низка термінів уживаються на позначення ступеня непрофесійності (6 лексичних одиниць). Зазначено, що більшість «інтелігентних лайливих виразів» є запозиченнями з латини (як варіанти – грецько-неолатинські, грецькі, англійські, італійські слова); деякі терміни використовувалися в різних сферах життя в минулому, інші є цілком сучасними. «Інтелектуальну лайку» розглянуто як особливо тонкий стилістичний засіб, що використовує багато іронії, яку може зрозуміти далеко не кожен (через власну необізнаність, відсутність критичного мислення тощо). Наголошено, що вивчення цього прошарку лексики збагачує не тільки словниковий запас, а й знання про історію і культуру країни, допомагає зрозуміти глибинні смисли, запобігає непорозумінню у спілкуванні.

У публікації автор аналізує основні характеристики, переваги та вимоги до каскадної моделі навчання та освіти дорослих Грецької Республіки. На основі контент-аналізу літературних джерел проаналізовано зарубіжний досвід, зроблено висновок про те, що Греція – одна з небагатьох країн, в якій ця модель була широко впроваджена. З’ясовано, що понад 20 000 педагогів дорослих пройшли навчання за допомогою каскадної моделі у чотирьох різних варіаціях упродовж майже 15-річного періоду. Досвід, набутий під час впровадження та оцінки цих програм, показує, що каскадний підхід може бути найкращим вибором, коли йдеться про численну цільову групу тих, хто навчається та обмеженість ресурсів (часових, матеріальних тощо). Доведено, що вирішальними факторами впровадження каскадної моделі є: урахування освітніх потреб тих, хто навчається; ретельний добір експертів і тренерів на першому етапі, постійний моніторинг підготовки програм та їх упровадження, ґрунтовність навчальних матеріалів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі може стати вивчення можливостей упровадження каскадного підходу у сфері професійного розвитку вчителів Грецької Республіки. Ключові слова: дистанційне навчання, каскадний підхід, освіта дорослих, тренер дорослих, навчання упродовж життя, Грецька Республіка.

The purpose of the work.The south of modern Ukraine has always been geographically and historically particularly interesting for researchers. Its geographical indicators make it possible to analyze theories of the origin of man, development, formation of human society under the influence of climatic conditions to its highest degree - its own independent state. The Soviet state’s rather popular concepts, designed to artificially unite and forcibly bring peoples together in tsarist Russia, have not withstood the test of time and history. The use of the concept of the South Ukrainian region requires a definition: we move freely through the territory of modern Kherson, Odessa, Mykolaiv, Zaporizhia regions and the Autonomous Republic of Crimea.Results and scientific novelty of the studyAccording to the chronology, scientists use the names Little Russia, New Russia, contained in primary sources, archival documents, memoirs, correspondence. The presence of the French component in the culture, history, mentality of the population of the region give grounds for reflections on demographic data. A relatively small number of representatives of France have influenced the culture, economy, domestic policy, self-identification of the inhabitants of our region. Accordingly, the German colony, the Swedish village, the Bulgarian, Greek settlements in the history of the region are present and studied, as for the French - there are no such clear characteristics.Key words:regional history, demographic research, South of Ukraine, French culture, education, religious factor. Мета роботи. Південь сучасної України географічно та історично завжди був особливо цікавим для дослідників. Його географічні показники дають можливість проаналізувати теорії виникнення людини, розвитку, формування людського суспільства під впливом кліматичних умов до його найвищої ступеня – власної незалежної держави. Достатньо популярні концепції, розраховані на штучне об’єднання та насильницьке зближення народів на території царської Росії, радянської держави не витримали випробування часом та історією. Використання поняття Південноукраїнський регіон вимагає визначення: ми вільно переміщуємося територією сучасних Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької областей та Автономною республікою Крим. Результати та наукова новизна дослідження. Присутність французької компоненти в культурі, історії, ментальності населення краю дають підстави для рефлексій, щодо демографічних даних. Відносно невелика кількість представників Франції справила вплив на культуру, економіку, внутрішню політику, самоідентифікацію мешканців нашого краю. Відповідно, німецька колонія, шведське село, болгарські, грецькі поселення в історії краю присутні і досліджуються, щодо французів – таких чітких характеристик немає. Ключові слова: регіональна історія, демографічні дослідження, Південь України, французька культура, освіта, релігійний чинник

У періоди радикальних змін у суспільстві загострюється проблема цінностей, світ яких є багатоманітним. Він охоплює цінності матеріальні та духовні, соціальні й політичні, етичні та естетичні. Ціннісний зміст життя узагальнюється в художніх цінностях, котрі яскраво його втілюють завдяки художній образності творів мистецтва, звертаючись до почуттів і розуму людини, і таким чином стимулюють осмислення певної ціннісної проблеми, яка в результаті стане чи не стане власним надбанням реципієнта. Надаючи можливість пережити непрожите, стискаючи суспільний та історичний досвід поколінь до концентрації й форм, доступних для особистісного прилучення до нього, мистецтво є своєрідним “банком даних” щодо архетипів поведінки, архетипів сприймання реальності та культури. І все це молода людина опановує через найнадійніше входження людини в соціум – мову. Слово мовлене характеризує як людину, так і суспільство, в якому вона живе. У кожного народу мова своєрідна і незрівнянна, але спільним для всіх є те, що вона виражає думки і почуття людини, містить у собі творче начало. Передбачаємо декілька нових технологічних прийомів, які, на нашу думку, допоможуть через слово прилучитися до художніх цінностей світу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у мистецьких ВНЗ, розширивши нескінченну багатовимірність молодої людини: іншомовна мистецька терміно-ідіоматична “інкрустація” теоретичних гуманітарних дисциплін, що може слугувати засобом міжнародного спілкування і взаєморозуміння. Будучи раціональним осягненням цінностей і джерелом інформації, яке забезпечує процес пізнання фіксованих одиниць мови, оперування термінами в галузі мистецтва допоможе культурній орієнтації студента, його здатності спілкуватися іноземною мовою, не поводитись “асиметрично” в певних ситуаціях, що свідчитиме про мовну коректність і сприятиме подальшому розвитку чуття мови. 2) Мистецтво літературно-художнього перекладу (у нашому випадку це стосується світового театру і світової драматургії, поезії). Звертаємо увагу студентів на той факт, що, на відміну від музики, живопису, танцю, літературний твір чи не єдиний з видів мистецтва, що замкнений мовними межами. Українською мовою герої грецьких трагедій почали розмовляти завдяки видатним українським перекладачам Василеві Сімовичу, Андрію Содоморі, Борисові Тену, Тарасові Франку та ін. Студенти мають зрозуміти сутність праці перекладача художнього твору: виконання перекладу – не технічна справа, не «фото» тексту, який потребує буквального перекладу кожного слова, а використання перекладачем своїх вмінь і таланту для донесення читачам (глядачам, слухачам) максимальної близькості до смислів оригіналу. Якщо така мета досягнута, відбувається не лише популяризація тексту, а й розбудова мови, в сферу якої завдяки перекладу вноситься цей текст, мобілізуючи почуття мовного патріотизму читача. 3) Діалог культур як фундаментальна потреба людської спільноти, що дає можливість уникнути одномірності мови; дає змогу інтерпретувати думки, посилювати їх, обмірковувати, сперечатися тощо. Запропонована технологія представляє нові ракурси та акценти приєднання студентів до культурних традиційних та інноваційних практик спілкування і регулювання взаємовідносин з наявним буттям.

It was presented the description of the natural features of Greece, which determine the attractiveness of this country for tourism, namely the huge length of the sea coast, warm and clean sea water, arid subtropical climate, beautiful mountain landscapes. A three-dimensional image of the Greece territory has been created, which gives a good idea about its predominantly mountainous terrain. Brief information about the largest Greek peninsulas and islands is given. The most important data on the population of the country, the state of the economy, as well as the significant role of the tourism sector are shown. The income of Greece from the tourism is given. The wealth of country for historical and cultural heritage is briefly presented. The most famous sites of the a UNESCO World Heritage are mentioned. The dynamics of tourist flows to this country is studied. It is shown that till 2019 the number of foreign tourists more than three times exсeeded the Greece population. A significant drop occurred in 2020, due to the Covid-19 pandemic. It is noted that most tourists come to this country from Germany, some less – from the United Kingdom. Information about number of Ukrainian tourists visiting Greece is given. Their share is relatively small, it is less than 1% of the total. The analysis of the factors, which determines the preferential visiting of Turkey by Ukrainian tourists, is given. The main factor is the cost of a holiday in Greece, which about one and a half times is higher. Information on passenger traffic at local airports is given, which allows to find out the most popular holiday destinations. Routes of aviation connection of Greece with the largest cities of Ukraine are described. Ukrainian airlines companies operating these flights are mentioned. The data on the cost of rest at the peak of the tourist season of 2021 are presented. The features of rest in the most popular tourist regions, in particular on Corfu, Crete and Rhodes islands are shown. The data about the sea beaches in Greece are presented. It is noted that by the number of beaches with the Blue Flag (over 500) the country ranks second in the world after Spain. The temperature of sea water in different regions was described, as well as the factors influencing this temperature.Key words: Greece, tourism, nature, history, World Herritage, islands. Наведено опис природних особливостей Греції, які визначають привабливість цієї країни для туризму, а саме величезна довжина морського узбережжя, тепла і чиста морська вода, посушливий субтропічний клімат, чудові гірські ландшафти. Створено об’ємне зображення території Греції, яке дає добре уявлення про її переважно гірський рельєф. Подано короткі відомості про найбільші грецькі півострови та острови. Наведено найважливіші дані про населення країни, стан економіки, а також значну роль туристичної сфери. Показано обсяг грошових надходжень, які Греція отримує від туризму. Наведено відомості про багатство країни на історико-культурну спадщину. Згадано найвідоміші об’єкти, що занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досліджено динаміку туристичних потоків у цю країну. Показано, що до 2019 р. включно кількість іноземних туристів більш як утричі перевищувала чисельність населення Греції. Істотне падіння трапилося в 2020 р., що пов’язано з пандемією Covid-19. Зазначено, що найбільше туристів прибуває у цю країну з Німеччини, дещо менше – зі Сполученого Королівства. Наведено відомості про чисельність українських туристів, що відвідують Грецію. Їх частка порівняно невелика – менше 1% загального обсягу. Наведено аналіз чинників того, чому українські туристи значно частіше відвідують Туреччину. Головним із них є те, що вартість відпочинку в Греції приблизно в півтора рази вища. Наведено відомості про пасажиропотік місцевих аеропортів, які дають змогу з’ясувати найпопулярніші регіони для відпочинку. Описано маршрути авіасполучення Греції з найбільшими містами України. Згадано українські авіакомпанії, які виконують ці рейси. Наведено дані про вартість відпочинку в пік туристичного сезону 2021 р. Висвітлено особливості відпочинку в найбільш популярних туристичних регіонах, зокрема на островах Корфу, Крит і Родос. Наведено відомості про пляжі в Греції. Зазначено, що за кількістю пляжів, що мають Блакитний прапор (понад 500), країна займає друге місце в світі після Іспанії. Наведено опис температури морської води в різних регіонах, а також чинників що на неї впливають. Ключові слова: Греція, туризм, природа, море, історія, Всесвітня спадщина, острови.

У статті висвітлено еволюцію запалювальної зброї та узагальнено світовий досвід застосування сухопутних і морських запалювальних засобів у війнах від давнини до ХХ ст. Досліджено передумови виникнення запалювальної зброї, розвиток запалювальних засобів сухопутних військ і військово-морських сил у різні історичні періоди, зокрема у давні (античні) часи, Середньовіччі та у Новий час, розкрито їх властивості та вплив на розвиток воєнного мистецтва. Показано окремі епізоди застосування запалювальних засобів у війнах Київської Русі з Візантією й у міжусобних війнах на теренах України. У праці зазначається, що дослідження ґенези запалювальної зброї та її застосування у воєнних конфліктах є важливим для української воєнно-історичної науки. Ключові слова: запалювальна зброя, вогнеметна зброя, запалювальна речовина, «грецький вогонь», терміт.

У статті розглядаються проблеми становлення інституту семіотики в соціальному праві. Розглядаються питання доктринального семіотичного вакууму, що позначається на правовій політиці повноцінного розвитку соціального права.Автор зазначає, торкаючись змісту терміну «семіотика» (грецькою «semeiotikón»), він від «seméion», що означає знак, ознака, а семіологія, як наука, досліджує властивості знаків і знакових систем, природних і штучних мов. Вчена О.М. Балинська семіотику права пропонує визначати як окремий напрям філософії права, що концептуально охоплює всі основні філософські аспекти (онтологію, гносеологію, аксіологію, антропологію та праксеологію) права як суспільного феномена.Розмірковуючи про дійсність як образ образів, не було б зайвим відмітити позицію Г. Андерса, який зазначає, що образи принципово оприявнюють не зв’язки, а лише вирвані картини світу, отже, коли вони показують світ, вони і його приховують. Зрештою, Г. Андерс зауважує, що сенсаційне сутнісно належить до шаблонів; і не лише тому, що воно їх прикриває і гасить; а й тому, що воно саме тяжіє до перетворення на шаблони.Абсолютизація права, – на думку В.В. Завальнюка, – це теж міф про право як реалізацію справедливості, ідеалу. Міф, що втілив месіанський образ права, який існував на різних історичних етапах, трансформувався і утворив безліч похідних міфів. Ю.Г. Барабаш та В.Л. Федоренко приходять до висновку у тому, що соціальна політика держави в тому числі на конституційному рівні, повинна бути переорієнтована виключно з питання про соціальне піклування громадян на створення умов, коли кожен зможе власними зусиллями гарантувати собі нормальне існування. Схожої позиції притримуються й науковці М.І. Іншин та В.І. Щербина. Вони відмічають, що зазвичай, кінцевими цілями соціальної політики є досягнення рівноваги, стабільності і безпеки життя у суспільстві, цілісності і динамізму його розвитку, забезпечення достатніми матеріальними, організаційними та іншими ресурсами їх прогресу та вдосконалення, а в кінцевому рахунку становлення умов для спокійного життя громадян, їх упевненості у завтрашньому дні. Ключові слова: соціальне право, правова семіотика, соціальна політика, семіотика соціального права, право, як знакова система.

В статті окреслено роль англійської мови в різні історичні періоди розвитку Англії. Описано причини впливу французьких запозичень на динаміку лексичної системи англійської мови. Охарактеризовано особливості вживання французьких запозичень у фразеологічних сполученнях англійської мови.
This article deals with the problem of distinguishing the role of English in different historic periods of the development of England. The reasons of the influence of French borrowings on the dynamic of lexical system of English were described. The peculiarities of using of French borrowings in phraseological units were characterized.