Academic literature on the topic 'Голосові характеристики'

В работе рассматриваются некоторые особенности задач, направленных на распознавание голосовых сигналов. Показаны процессы, проходящие в момент прослушивания голоса. Указаны основные шаги процедуры распознавания. Обсуждается механизм распознавания фонем.

Исследовались возможность и отдаленные результаты неселективной хирургической реиннервации первичным и отсроченным анастомозом возвратного гортанного нерва (ВГН) с одним из периферических нервов шеи (проксимальный фрагмент ВГН, основная ветвь ansa cervicalis, нерв-донор) при односторонних параличах гортани. На предоперационном и послеоперационном этапах проводились непрямая ларингоскопия, видеоларингоскопия, спектральный анализ голоса (основная частота, интенсивность и соотношение гармоника/шум (СГШ)), максимальное время фонации (МВФ), обследована субъективная самооценка пациентом качества голоса.Результаты. Анастомоз ВГН был выполнен 95 пациентам, которые составили основную группу (53 пациента — с анастомозом аnsa cervicalis — ВГН, 34 пациента — с анастомозом ВГН — ВГН и 8 — с анастомозом ВГН — нерв-донор — ВГН). Средний послеоперационный период наблюдения составил 12,0 ± 1,8 месяца, а среднее время до первых косвенных признаков реиннервации — 4,5 ± 2,9 месяца. Эти признаки наблюдались у всех больных основной группы: появление тонуса голосовой складки, уменьшение размера голосовой щели при фонации (особенно при анастомозе аnsa cervicalis — ВГН) от 2,25 ± 0,86 мм до 0,35 ± 0,17 мм. Акустический анализ показал наиболее эффективную реиннервацию анастомозом аnsa cervicalis — ВГН с изменением СГШ от 12,0 ± 3,7 dB до 24,0 ± 2,4 dB, МВФ — от 7,00 ± 1,22 с до 16,00 ± 3,52 с (р < 0,01). Анализ субъективной психосоциальной самооценки голосообразования показал улучшение во всех подгруппах основной группы.

В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З’ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об’єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації.

У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурно-стилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника.

В статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання прикладних методів політичних досліджень у процесі здійснення громадського моніторингу за виборчим процесом в Україні. Подано визначення і стислу характеристику ключових методів громадського моніторингу – основного методу (спостереження), а також інших методів, у тому числі тих, що запозичені з інших (не­політичної) сфер – в першу чергу соціології. Охарактеризовано окремі види опитувальних методів (масові й експертні опитування), екзит­пол, фокус­групи, швидкий статистичний підрахунок голосів (quick­count або ШСПГ) та кейс­стаді (case­study). Зроблено висновки про наступне. Масові і експертні опитування спрямовані на діагностику громадської та експертної думки з того чи іншого питання, визначення особливостей поля проведення моніторингу на даному етапі і побудову прогнозів щодо подальших змін у цьому полі, результатами виборів та ін. Фокус­групи спрямовані на залучення представників окремих, визначених тематикою досліджень, груп або експертів до обговорення питань, пов’язаних з моніторинговою діяльністю, для вироблення рекомендацій органам влади та місцевого самоврядування, підготовки спільних документів, резолюцій, розробки стратегій моніторингової діяльності. Екзит­пол і ШСПГ використовуються безпосередньо в день виборів для проведення паралельного підрахунку голосів та порівняння з офіційними результатами. Кейс­стаді – метод, за якого можна наочно продемонструвати інтенсивність використання адміністративного ресурсу, його типів, форм, методів і технологій.

У испытуемых (n = 43; мужчины 19-21 года) исследовали пространственные характеристики тета-активности и результативность когнитивной деятельности с переключением внимания, которая моделировалась при помощи компьютеризованного теста Горбова-Шульте (красно-черные таблицы) в условиях голосовой помехи. По изменению результативности деятельности в условиях слуховых помех выделены группы устойчивых к помехам (n = 17) и неустойчивых к помехам (n = 18) испытуемых. Анализ когерентных взаимоотношений тета-потенциалов ЭЭГ на разных этапах обследования выявил определенную топографическую сеть функциональных связей по тета-ритму, объединяющую височные, центральные и фронтальные зоны коры головного мозга с локализацией фокуса этих связей в левой височной области. В исходном состоянии у помехоустойчивых испытуемых в отличие от помехонеустойчивых уровень функционального взаимодействия на основе тета-потенциалов между входящими в эту сеть областями был значимо ниже. При выполнении тестов у устойчивых к помехам испытуемых в отличие от помехонеустойчивых наблюдалось значимое увеличение кооперации в тета-полосе между областями коры в пределах выявленной топографической сети. Обсуждается роль тета-ритма в функциональном объединении структур мозга при выполнении когнитивной деятельности с переключением внимания.

Цель. Изучить нарушения речевой функции у пациентов после хирургического лечения опухолей полости рта и ротоглотки.Материалы и методы. В исследование включено 82 пациента, находившихся на стационарном лечении в отделении опухолей головы и шеи РНПЦ онкологии и медицинской радиологии. Основную группу составили 52 пациента, которым проводились одномоментные реконструктивные операции. В контрольную группу включены 30 пациентов, которым выполнялась стандартная гемиглоссэктомия без замещения послеоперационного дефекта.Оценка голосовой и речевой функции и анализ нарушений, качества речи проводились педагогом-логопедом на основе субъективного метода восприятия устной речи. Анализировались акустические характеристики голоса и речи (как громкость, время максимальной фонации, темп речи) и состояние произносительной стороны речи (нарушение звукопроизношения, разборчивость речи, нарушения речевого дыхания).Результаты. Значительные нарушения речи выявлены у 94,23% пациентов после хирургического лечения. Наблюдалось снижение показателей акустических характеристик голоса и речи (медиана темпа речи составила 100 слов/мин, медиана времени максимальной фонации – 17 с) относительно нормативных показателей здорового человека.Проведение логопедической реабилитации по разработанной методике, включающей подготовительный логореабилитационный этап, этап логовосстановительной работы и самостоятельные занятия на домашнем этапе, способствовало улучшению разборчивости речи, восстановлению некоторых акустических характеристик. Так, медиана темпа речи увеличилась с 100,0 до 116,0 слов/мин в группе пациентов, которым выполнялись реконструктивно-восстановительные операции (p<0,01).Выводы. Раннее начало логопедических занятий после хирургического лечения злокачественных опухолей полости рта и ротоглотки позволило компенсировать речевые нарушения и уменьшить степень выраженности ограничений жизнедеятельности в категории общения. Purpose. To study the speech function disorders in patients after surgical treatment of oral and oropharyngeal cancer.Materials and methods. The method of speech therapy was developed. It included the preparatory speech rehabilitation stage, the stage of speech restoration, and independent studies at home. The outcomes of surgical treatment and speech therapy in 82 patients with oral and oropharyngeal cancer were studied. The main group consisted of 52 patients, who underwent one-stage reconstructive operations. The control group included 30 patients, who underwent the standard hemiglossectomy without replacement of the postoperative defect. Assessment of the voice and speech function in patients and analysis of the existing disorders and speech quality were carried out by speech therapist on the base of the subjective method of oral speech perception. The speech rate, loudness, maximum phonation time were assessed.Results. 94.23% of patients had significant speech disorders after surgical treatment. The decrease of the median of the speech rate to 100 words/min, the median of the maximum phonation time to 17 s in relation to the normative indicators of a healthy person were revealed. In patients who underwent reconstructive surgery, the acoustic characteristics of the voice significantly improved in 3 to 8 months: speech intelligibility significantly improved; the median of speech rate increased from 100.0 to 116.0 words/min (p<0.001).Conclusions. The early start of speech therapy classes let to compensate for speech disorders after surgical operations in the oral cavity and oropharynx and to reduce the severity of disabilities in the communication category.

Метою даної роботи є дослідження голосових сигналів у частотній та часовій області для ідентифікації об’єктивних параметрів, що дозволяють класифікувати голос людини за емоційним забарвленням. За проведеними дослідженнями розроблене програмне забезпечення із використанням програмного пакету Mathlab 2014a. У результаті виконання роботи: створено нові методи обробки голосу, які передбачають використання для характеристики психологічного типу людини; отримані результати, які в подальшому можуть бути використані в психіатрії для якісної оцінки емоційно-вольових порушень при різних психо-паталогіях; для оцінки кадрового потенціалу працівників; важливим застосуванням подібних методів можуть стати правоохоронні системи та засоби безпеки в напрямку виявлення агресивно забарвлених голосів; розроблено програмне забезпечення, що дозволяє класифікувати голос людини в залежності від її емоційного стану.
The purpose of this work is to study the voice signals in the frequency and time domain for the identification of objective parameters that allow to classify a person's voice by emotional coloring According to the research, software was developed using the Mathlab 2014a software package. As a result of the work: created new methods of voice processing, which provide for use to characterize the psychological type of person; obtained results that can be used in psychiatry for qualitative evaluation of emotional and volitional disorders in various psychological pathologies; to assess staffing potential of employees; law enforcement systems and security measures in the direction of detecting aggressively colored voices may become an important use of such methods; Software has been developed that allows you to classify a person's voice depending on her emotional state.
Целью данной работы является исследование голосовых сигналов в частотной и временной области для идентификации объективных параметров, позволяющих классифицировать голос человека по эмоциональной окраске. По проведенным исследованиям разработанное программное обеспечение с использованием программного пакета Mathlab 2014a. В результате выполнения работы: созданы новые методы обработки голоса, которые предусматривают использование для характеристики психологического типа человека; полученные результаты, которые в дальнейшем могут быть использованы в психиатрии для качественной оценки эмоционально-волевых нарушений при различных психо-патологии; для оценки кадрового потенциала работников; важным применением подобных методов могут стать правоохранительные системы и средства безопасности в направлении выявления агрессивно окрашенных голосов; разработано программное обеспечение, позволяющее классифицировать голос человека в зависимости от его эмоционального состояния.