Academic literature on the topic 'Гнучкість організації'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Гнучкість організації.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Гнучкість організації"
1
Horemykina, Yuliia. "СПЕЦИФІКА ОПЕРАЦІНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ-НАДАВАЧА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 2, 2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0203.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються актуальні питання операційного управління, пов’язані з необхідністю забезпечувати роботу організацій, які функціонують в межах системи надання соціальних послуг України. Такими питаннями є встановлення основних параметрів операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг та врахування факторів, що вливають на ці операційні системи. Основні параметри операційних систем організацій, що працюють у системі надання соціальних послуг, встановлюються на основі загальноприйнятої в операційному менеджменті класифікації. Операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг належать до сервісних систем з високим ступенем контакту з клієнтом та наявністю індивідуального підходу до кожного клієнта. Дані характеристики значною мірою визначають риси сервісної стратегії організації-надавача соціальних послуг. Окрім задоволення попиту на соціальні послуги сервісна стратегія організацій, які працюють в межах системи надання соціальних послуг, повинна орієнтуватись і на досягнення соціального ефекту у суспільстві, тобто довгострокового позитивного впливу на становище отримувачів соціальних послуг. У статті визначено, що операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг є багатопродуктовими, водночас вони можуть бути як операційними системами масового типу, так і одиничного. Крім того, таким системам притаманні висока гнучкість та застосування непотокового методу організації діяльності. Потужність операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг повинна встановлюватись з урахування кількості потенційних отримувачів соціальних послуг в межах територіальної одиниці, яку вони обслуговує. Встановлено, факторами, які позначаються на специфіці операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг є: 1) індивідуалізованість соціальних послуг, 2) одночасність процесів «виробництва» та споживання послуг, 3) висока трудомісткість операцій з соціального обслуговування, 4) високий рівень територіальної зосередженості отримувачів соціальних послуг.
2
Kostruba, Nataliia. "КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТА." Psychological Prospects Journal, no. 35 (August 3, 2020): 68–82. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-68-82.
Full textAbstract:
Мета статті – психологічний аналіз взаємозв’язків когнітивних стилів із комунікативною компетентністю студента. Когнітивний стиль як індивідуальний спосіб переробки інформації пов’язують з усіма сферами життєдіяльності людини: управлінням, психотерапією, освітою тощо. Згідно із сучасними уявленнями, когнітивні стилі виступають кращими індикаторами індивідуального успіху, прийняття рішень тощо. Когнітивні стилі, характеризують особливості сприйняття й обробки інформації про навколишній світ, а також виступають як характеристики особистісної організації людини в цілому. Це дає теоретичну підставу для положення про наявність звʼязку між когнітивними стилями та комунікативною компетентністю як конструктом, що містить у собі одним із компонентів когнітивні здібності. Емпірично вивчали три типи когнітивно-стильової організації особистості (полезалежність–поленезалежність; аналітичність–сентетичність; гнучкість–ригідність). Отримані результати свідчать, що половина опитаних демонструє компетентні реакції в комунікації, тобто здатність до адекватного реагування на поведінку навколишніх залежно від ситуації. Інша половина проявила агресивну чи залежну поведінку, що свідчить про недостатню розвиненість комунікативної компетентності в студентів. Серед когнітивних стилів студентам найчастіше притаманні поленезалежність і гнучкість у мисленні. Проведений емпіричний аналіз когнітивно-стильових характеристик комунікативної компетентності студента дав змогу виявити статистично значимі звʼязки типів реагування в комунікації з такими когнітивними стилями, як гнучкість–ригідність. Статистично значимих взаємозв’язків комунікативної компетентності та типів реагування з когнітивними стилями: полезалежність–поленезалежність й аналітичність–синтетичність – виявлено не було. Результати демонструють, що високі показники агресивності в спілкуванні пов’язані з високими показниками ригідності мислення. Також виявлено слабку кореляцію між залежною поведінкою в спілкуванні й показниками гнучкості мислення. Перспективу подальших досліджень убачаємо в аналізі взаємозв’язку комунікативної компетентності з іншими когнітивними стилями на інших вікових категоріях.
3
Кудрявцев, І. В. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ЩОДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-109-119.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз впливу сучасних загроз та викликів на соціально-трудові відносини у сфері праці. Встановлено, що на сьогодні у національному трудовому законодавстві закріплено норми, що регулюють дистанційну (надомну) роботу, розкриваються питання гнучкості відносин між роботодавцем та працівником, акцентується увага на особливостях виконання роботи працівником поза робочим місцем (офісом), яке організоване роботодавцем. Автором з’ясовані важливі моменти впровадження дистанційної (надомної) форми організації праці та можливості застосування гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати. Важливим є те, що виконання таких робіт у сучасних умовах є інноваційними правовідносинами, які не можуть обмежувати трудові права працівників та сприяють належній та більш ефективній організації роботи, збереженню кадрового потенціалу підприємства. Акцентовано увагу на позитивних змінах у регулюванні гнучких форм організації праці та дистанційної (надомної) роботи та визначено проблемні питання та ризики. Запропоновано певні кроки щодо законодавчого закріплення сучасних гнучких форм зайнятості як підґрунтя для гарантування захисту прав працівників та забезпечення стабільності трудових відносин.
Ключові слова: розвиток цифрових технологій, пандемія COVID-19, працівник, роботодавець, дистанційна (надомної) робота, гнучкість, гнучкі форми організації праці, дистанційний працівник.
4
Безена, Іван, Анна Кирпа, and Тетяна Богатирьова. "Трансформація ролі вчителя гуманітарних дисциплін у сучасній післядипломній освіті." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 2, 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-23-28.
Full textAbstract:
У статті визначено основні пріоритети професійного підвищення кваліфікації вчителів гуманітарних дисциплін, здійснено аналіз їхніх практичних педагогічних потреб, перспектив самоосвіти.Доведено, що сучасна модель підвищення кваліфікації передбачає: мобільність, гнучкість та свободу вибору вчителем форми і методів підвищеннякваліфікації (короткотермінові курси, чітко орієнтовані на шкільний зміст освіти, тренінги, моделі освітнього розвитку, різноманітні методикиактивного освітнього середовища, індивідуальні траєкторії розвитку особистості, практичне відпрацювання педагогічних методик організації дитячого колективу тощо). На основі представлених результатів опитування вчителів Дніпропетровського регіону з’ясовано їхнє ставлення до підвищення кваліфікації, використання нових методик і практик педагогічної освіти, а також діяльності регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
5
Пєвцов, Г. В., О. А. Усачова, П. Пацек, and А. О. Романюк. "Комбінована методика оцінювання компетентності експертів при виборі сценарію організації інформаційно-психологічного впливу." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 24–36. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.03.
Full textAbstract:
Запропонована методика оцінювання компетентності експертів при виборі раціонального сценарію прийняття рішення на організацію інформаційно-психологічного впливу (ІПВ). Подана в загальному вигляді модель вибору сценарію прийняття рішення на організацію ІПВ, яка включає в себе елементи різних методів, в тому числі методу аналізу ієрархій. Оптимізація групового рішення здійснюється на основі обґрунтованої процедури узгодження. Особливістю моделі є те, що вона враховує показник пріоритету експерта в групі, який характеризує його компетентність (важливість) в галузі інформаційно-психологічної боротьби. Окрім того, для оцінювання компетентності експертів, що здійснюють вибір сценарію, враховані нестандартні характеристики, такі як творче мислення, багатоваріантність рішень, гнучкість, здібність до абстрактного мислення, креативність. Введення показника компетентності експерта дозволяє суттєво спростити методику обробки даних групової експертизи та зробити результати її застосування більш достовірними. Також запропоновано алгоритм розрахунку мінімальної чисельності експертів для проведення експертизи об'єктів впливу.
6
БУТИЛІНА, Олена, and Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.
Full textAbstract:
Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.
7
КОВРІГІНА, Лілія. "ТРИРІВНЕВА МОДЕЛЬ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.24.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення особливостей організації в освітньому процесі трирівневої підтримки учнів з особливими освітніми потребами за умов інклюзивного навчання. У дослідженні розкриваються науково-методичні засади організації трирівневої підтримки учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Запропоновано модель узгодженої підтримки для включення «особливої дитини» в освітній процес на рівні з іншими учнями. Включення реалізується завдяки організації гнучкого освітнього середовища, орієнтованого на різноманітні освітні потреби, що забезпечується створенням універсального дизайну навчання, диференціацією викладання, здійсненням адаптацій та модифікацій. Наголошено, що на першому рівні підтримки вчитель разом з асистентом учителя, спільно викладаючи, забезпечують універсальний дизайн освітнього середовища, що передбачає гнучкість змісту, процесу та результатів навчальної діяльності з орієнтацією на різноманітний дитячий колектив інклюзивного класу. Диференціація викладання є засобом забезпечення універсального дизайну навчання. З’ясовано, що другий рівень підтримки забезпечує опанування адаптованої освітньої програми завдяки відповідним адаптаціям (пристосуванням) освітнього середовища, навчальних підходів, матеріалів. Визначено, що третій рівень підтримки учнів з особливими освітніми потребами передбачає допомогу в опануванні модифікованої освітньої програми, яка можлива через спрощення, виключення, інтеграцію типової освітньої програми, у результаті чого «особливі діти» мають змогу включитися у спільну діяльність. На третьому рівні підтримки важливого значення набуває участь спеціальних педагогів. Зроблено висновок, що описана модель підтримки надає можливість школярам з особливостями психофізичного розвитку отримувати якісну освіту, бути успішними повноправними членами учнівського колективу, отримувати необхідну допомогу з боку команди психолого-педагогічного супроводу для успішної реалізації своїх потенційних можливостей.
8
Таможанський, О. В. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГНУЧКИХ ФОРМ ПРАЦІ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 557–64. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.62.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що під впливом посилення гнучкості у правовому регулюванні трудових правовідносин, роботодавець зацікавлений у встановленні атипових трудових правовідносин; в результаті чого працівники знаходяться у менш вигідному становищі, ніж працівники, які здійснюють свою трудову функцію за безстроковими договорами. Метою статті є аналіз правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці у таких зарубіжних країнах, як Бельгія, Франція, Великобританія. Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду запровадження новітніх форм організації праці. Зазначається, що для вдосконалення вітчизняного правового регулювання з цих питань видається цікавим досвід економічно розвинених країн із правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці Зокрема, автором досліджено першоджерела з цих питань таких країн як Бельгія, Франція, Великобританія. Зроблено висновок, що дистанційна робота в Бельгії – це специфічна умова, яка стосується лише працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, та яка є скоріш винятком, аніж загальним правилом. Дистанційна робота визначається як форма організації та виконання роботи з використанням інформаційних технологій на підставі трудового договору, внаслідок чого діяльність, яка може виконуватися в місцезнаходженні роботодавців, виконується за межами місцезнаходження регулярно або періодично. Для дистанційних працівників роботодавець повинен надати належні інструменти для виконання своєї роботи та вберегти працівника від соціальної ізоляції, дозволивши йому зустрічатися з колегами, отримувати таку ж інформацію, що і працівники на місці роботи. Починаючи з 2000-х років у французькій системі трудового права дедалі частіше починає обговорюватися гнучкість організації праці. Це свідчило про те, що Франція, яку часто розглядають як країну з жорстким 35-годинним робочим тижнем, зазнала значних змін у регулюванні робочого часу в останні десятиліття, включаючи поступове скасування 35-годинних законів про робочий тиждень. У Великобританії не передбачено право працівника в односторонньому порядку змінити або скоротити свій робочий час через причини балансу між роботою та сім›єю; однак є право вимагати внесення змін до графіку роботи за умови отримання певної кваліфікації.
9
Гутор, Н. С. "СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ХІРУРГІЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДО ЇЇ 15-РІЧЧЯ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 20–24. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12403.
Full textAbstract:
Анотація. Заснування кафедри хірургічної стоматології в місті Тернополі має яскраву історію, однак недостатньо висвітлена у публікаціях. Метою статті було висвітлити основні аспекти становлення, організації та діяльності кафедри хірургічної стоматології Тернопільського національного медичного університету імені Івана Яковича Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України для ефективного засвоєння теоретичних знань, практичних навичок та лікувально-консультативного прийому студентами 3–5 курсів стоматологічного факультету з моменту заснування до сьогодення. У даній статті описано основні аспекти формування кафедри хірургічної стоматології та організацію навчально-методичного процесу із використанням сучасних технічних засобів, розробку викладачами навчальних програм, запровадження навчальних дисциплін за вибором, упровадження сучасних методів лікування травм та запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Мета навчання – виховувати кваліфікованих лікарів-стоматологів, які будуть надавати професійну допомогу пацієнтам.
Отже, проблема якостей майбутніх лікарів-стоматологів є актуальною і важливою як для теорії професійної педагогіки, так і для практичної підготовки. Важливим завданням викладачів кафедри є акцентування уваги на формуванні комунікативних якостей у процесі професійної підготовки, так званих soft skills навичок, які є найважливішими для майбутніх лікарів-стоматологів, таких, як гнучкість спілкування, сприйняття людини як особистості. Кафедра хірургічної стоматології стрімко розвивається, що сприяє поліпшенню якості освіти, підготовці конкурентоспроможних фахівців у галузі стоматології. Актуальним та перспективним буде вдосконалення викладання на кафедрі хірургічної стоматології, яке б відповідало світовим стандартам із визнанням за кордоном українського диплома.
10
Таможанський, Олексій. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГНУЧКОГО РЕЖИМУ РОБОЧОГО ЧАСУ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, no. 8 (July 13, 2021): 215–18. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.34.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу запровадження гнучкого режиму робочого часу з моменту його виник- нення й до сьогодення. Гнучкість правового регулювання трудових відносин означає укладення трудових догово- рів в умовах неповного робочого часу з гнучким режимом роботи, з надомними та дистанційними працівниками та ін. Зроблено висновок, що наразі застосування режиму гнучкого робочого часу має сприяти найбільш ефек- тивній організації виробництва і праці, підвищенню дисципліни і забезпечувати найкраще поєднання економіч- них, соціальних та особистих інтересів працівників з інтересами виробництва. Із працівниками, які працюють за гнучким режимом роботи, не обов’язково укладати письмові трудові договори, позаяк ст. 60 КЗпП України встановлює, що на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умову про дистанційну/надомну роботу та гнучкий режим робочого часу можна встановити наказом/розпорядженням роботодавця без письмової форми трудового договору про дистанційну/ надомну роботу.
Dissertations / Theses on the topic "Гнучкість організації"
1
Заруба, Віктор Яковлевич. "Трансформація організацій в інформаційному суспільстві." Thesis, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43131.
Full textAbstract:
Значне зростання продуктивності праці в усіх сферах суспільного вмробництва у значній мірі обумовлене з’явленням нових інформаційних технологій. Самі ж інформаційні технології призводять до суттєвих змін у суспільному виробництві, культурі, спілкуванні і світогляді людей.
Reports on the topic "Гнучкість організації"
1
Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова системи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. [б.в.], 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/790.
Full textAbstract:
Сучасні телекомунікаційні технології підтримки дистанційного навчання базуються, як правило, на протоколах мережі Internet, проте її комерціалізованість та поки що висока вартість доступу до неї вимагають пошуку альтернативних програмно-апаратних рішень реалізації системи дистанційного навчання. Так, існують системи електронної пошти, що базуються на основі некомерційної мережі FidoNet, заснованої 20 років тому Томом Дженнінгсом. Поштові процедури мережі Fidonet стандартизовані у вигляді FTN-протоколу, на базі якого можна побудувати будь-яку кількість FTN-мереж. Простота організації, мінімум технічних і програмних засобів, необхідних для створення і функціонування таких мереж, невисока вартість зробили їх дуже популярними в усьому світі. Враховуючи некомерційність систем, побудованих на принципах FTN-технологій, гнучкість структури та присутність в рамках такої мережі багатьох можливостей технологій, присутніх мережам, побудованим на принципам Internet, групою працівників криворізьких вузів була створена освітня мережа EduNet, що об’єднує викладачiв, студентiв та учнiв. Позитивною якiстю цiєї мережi є можливiсть одночасного поєднання робочих станцiй, що працюють пiд UNIX та Windows, iз застарiлою технiкою пiд управлiнням DOS.
2
Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.