Academic literature on the topic 'Глобальна інформатизація'

The paper deals with hypothesis for probable socio-economic, professional-educational, information-technological and personal-innovational preconditions of employee’s autonomy in Ukraine under global informatization. This hypothesis correctness is confirmed to a considerable extent by its empirical testing with the use of the model of multiple linear regression. It is established that socio-economic predetermining of employees’ autonomy prevails in the contemporary Ukrainian society.

Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.

Глобальна інформатизація суспільства є однією з домінуючих тенденцій, в тому числі і в освіті. Важливим є вміння працювати з інформаційними ресурсами та технологіями на уроках та використовувати отримані знання в реальному житті. В умовах освітнього процесу це можливо реалізувати на інтегрованих уроках з інформатичною складовою або спецкурсах. В статті розкриваються питання міжпредметної інтеграції під час навчання учнів 5-9 класів загальноосвітніх шкіл, а саме актуальності проведення інтегрованих уроків з інформатичною складовою. Визначено основні поняття інтеграції освітнього процесу, актуальність та необхідність проведення інтегрованих уроків. Об’єктивно та неупереджено визначено переваги цього підходу. Зокрема, можливість для учнів та вчителів продемонструвати власні досягнення іншими шляхами, окрім традиційних, розкрити потенціал, застосувати творчий підхід. Розглянуто шляхи проведення інтегрованих уроків, а саме через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів або через формування інтегрованих курсів шляхом об’єднання навчальних програм таких курсів. Наведено конкретні приклади інтегрування різних навчальних дисциплін з інформатикою, зокрема математики, зарубіжної літератури, фізики, біології, географії, хімії. Найбільша увага приділена урокам в 5, 7 та 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Окреслено перспективи впровадження інтегрованих уроків у навчальний процес. Розширення спектру інтегрованих уроків інформатики та інших навчальних дисциплін дозволить наочно продемонструвати можливості використання інформаційних технологій (інформаційних ресурсів, прикладного програмного забезпечення) в різних життєвих ситуаціях. Дана стаття спрямована на вирішення проблеми вдосконалення методів і засобів навчання, а також підходів до подання навчального матеріалу на уроках.

Глобальна інформатизація суспільства сприяла розвитку інформаційних технологій в навчальному процесі. Хмарні технології, що надають для освітнього простору великі можливості, потребують дослідження як у методах їх використання, так і у взаємодії з іншими засобами навчання. Не виключенням є вільне програмне забезпечення, що намагається зайняти своє місце у освітньому середовищі. Метою дослідження є аналіз можливостей переходу до використання вільного програмного забезпечення через впровадження хмарних технологій в інформаційно-освітнє середовище сучасного університету. Для вирішення поставленої мети були поставлені задачі з аналізу можливостей хмарних технологій та їх порівняння з можливостями вільного програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – процес переходу до використання вільного програмного забезпечення через застосування хмарних технологій. Предмет дослідження – використання хмарних технологій для переходу до вільного програмного забезпечення. При порівняльному аналізі було виявлено спільні та відмінні риси хмарних технологій та вільного програмного забезпечення в контексті побудови інформаційно-освітнього середовища. Питання використання вільного програмного забезпечення докорінно ще не вивчено, адже це не стільки новий напрямок у забезпеченні освітньої діяльності, скільки психологічний та соціальний фактор. Перепонами до використання вільного програмного забезпечення в освіті є насамперед недовіра користувачів до великих можливостей вільного програмного забезпечення та нерозуміння того, чому добротне програмне забезпечення може бути вільним. Всі ці фактори разом стримують просування вільного програмного забезпечення в освітній простір, що на даному етапі розвитку освіти вже не припустимо. Існує сподівання на те, що використання хмарних технологій зробить великий крок в психологічній та соціальній підготовці користувачів програмного забезпечення до використання вільного програмного забезпечення.

У статті обґрунтовано необхідність розробки теоретичного базису дидактики в умовах інформатизації освіти, що відповідає сучасному концептуальному розумінню ролі інформаційних технологій в освітньому процесі. Глобальні виклики інформаційного суспільства ХХІ століття, яскраво виражена його цифровізація, розвиток технологій штучного інтелекту вимагають переоцінки педагогічних здобутків дидактичного забезпечення освітнього процесу. Дидактична теорія має сприяти відкриттю нових можливостей вдосконалення освітнього процесу, що дасть змогу підготувати сучасну молодь до життя в цифровому суспільстві, та здатності ефективно здійснювати професійну діяльність в умовах цифрової економіки. Інформатизація суспільства сприяла «появі цифрових дітей», які активно транслюють події життя в блогах, генеруючи контент свого покоління. Ці діти остаточно з’єднали Інтернет і життя, вони не затримують свою увагу на чомусь одному і постійно поглинають гігабайти нової інформації, швидко освоюють нові гаджети, інтуїтивно їх розуміють, із задоволенням працюють із ними. Необхідність обґрунтування нових підходів сучасної дидактики визначається новим форматом освіти, яка використовує широкий доступ до відкритих електронних ресурсів, організацію асинхронної та синхронної педагогічної взаємодії з використанням різних освітніх телекомунікаційних каналів. Провідні ідеї дидактики в умовах інформатизації освіти розкриваються крізь призму наукових підходів цифрової гуманізації навчання і особистісно орієнтованої педагогіки та провідних принципів: персоналізації, гнучкості та адаптивності, насиченості освітнього середовища, полімодальності (мультимедийности), навчання у співпраці і взаємодії, успішності в навчанні, практико орієнтованості, включеного оцінювання, доцільності. Отже, інформатизація освіти впливає на моделювання освітнього простору закладу освіти, відкриває можливості для оновлення змісту, організаційних форм навчання.

У даній роботі концептуально представлена авторська наукова «карта руху» історичного процесу від «проімперського до демократичного модусу вівенді», заснована на інноваційному глобально-системному підході. Автором зафіксовані феноменологічні реалії та тенденції соціально-економічного поступу світу протягом XX-XXI століть, в яких поряд з інерцією імперського мислення активізувалися всі сили демократизації суспільного життя. Наприклад, запущені процеси державного будівництва в Україні, розвивається практика так званих гібридних воєн. Основною причиною активізації процесу демократизації в світі, на думку автора, є критична маса накопичених інформаційних знань. Ключові слова: глобально-системний підхід, імперія, Modus Vivendi, демократія, інформатизація, криза, цивілізація, дефіцит.

Стаття присвячена проблемі формування ІКТ-компетентності у молодших школярів, її складникам та підходам; акцентовано увагу на вмінні володіти сучасними ІКТ-технологіями, на формуванні ІКТ-компетентності учнів початкових класів в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку – інформаційне суспільство. У зв’язку з цим однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед завдяки створенню системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Еволюція сучасної освіти, інформатизація навчання, масова комп’ютеризація закладів освіти, постійна модернізація комп’ютерної техніки, розвиток комп’ютерних мереж, розширення персональної комп’ютеризації суспільства, збільшення обсягу програмних продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі, – умови, які створюють нове інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Наразі учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитися до неї, створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватися в особистісному та професійному плані та відповідати вимогам розвитку суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.

У статті розглянуто загальні засади інформатизації суспільства, визначені суттєві відмінності рівня здійснення діджиталізації на рівні держави та адміністративно-територіальних одиниць. Зроблено акцент на важливості фінансового забезпечення процесів діджиталізації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на місцях. Акцентовано на тому, що ефективне публічне адміністрування полягає у безперервному контролі громадянського суспільства, що підіймається на публічний рівень, використовуючи знання, досвід та інформацію, де зберігаються і через яку передається цей досвід як головний інструмент вирішення проблем суспільства загалом. Процес впровадження інформаційно-комунікаційних технологій фактично сформував якісно нову, глобальну організаційну культуру, в якій індивід, що вільно управляє інформацією, здатний істотно впливати на соціально-організаційні правила гри, роблячи виклик самому інституту держави і права. Для сучасної системи державної влади не тільки необхідно, а й природно використовувати передові інформаційно-комунікаційні технології. Але ці процеси повинні одночасно реалізовуватися і в програмах на місцях, які повинні максимально наближувати людину до реального вирішення питань місцевого значення та негайного отримання інформації. Зроблено висновок, що процеси інформатизації та діджиталізації нашого суспільства та держави тісно переплелись та нерозривно пов’язані одне з одним. У зв’язку з цим на місцях важливо забезпечити доступ громадян до бездротової мережі Інтернет, створити при органах місцевого самоврядування комп’ютерні центри для всіх верств населення, сприяти розвитку комп’ютерної освіти громадян, поширювати інформацію про важливість та необхідність діджиталізації суспільства в цілому та кожного громадянина зокрема.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних основ дослідження процесу інформатизації глобального економічного розвитку та обґрунтуванню пріоритетних напрямів розвитку інформаційної стратегії України в процесі її інтеграції у глобальний економічний простір.
У роботі проаналізовано структуру та особливості сучасного етапу розвитку інформаційних процесів. Обґрунтовано, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності. Розроблено і застосовано науково-методичний підхід до оцінювання і прогнозування процесу інформатизації глобального економічного розвитку за окремими групами країн зі схожим рівнем інформаційно-економічного середовища та з урахуванням глобальних факторів впливу. На підставі проведеного кластерного аналізу країн світу за 20 ознаками, що характеризують рівень їх інформатизації, встановлено однорідність країн у їх сукупності за 4-ма кластерами. Визначено, що перспективи розвитку процесів інформатизації в Україні ґрунтуються, перш за все, на активізації інноваційної діяльності, потужному розвитку системи інформаційного забезпечення економічного розвитку, інтеграційних процесах і забезпечуються високим рівнем мотивації для впровадження інновацій у діяльність вітчизняних підприємств, наявним технологічним та науковим потенціалом. На основі дослідження взаємозалежності рівня інформатизації та макроекономічного розвитку країн світу і України, а також комплексної оцінки особливостей процесу інформатизації в Україні розроблено концептуальну модель її інформаційної стратегії, яка на основі визначення існуючих проблем і стратегічних завдань передбачає впровадження комплексу стратегічних напрямів розвитку і націлена на прискорене формування вітчизняного інформаційного середовища та успішну її інтеграцію до глобального економічного простору.

Сіденко В. Д. Стратегічні напрями розвитку економіки в умовах глобальної інформатизації: досвід для України : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник Н. О. Дугієнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 123 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра: 123 с., 15 рис., 7 табл., 72 джерела. Об’єктом дослідження є процес інформатизації світогосподарського розвитку. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних основ впливу інформатизації на розвиток економіки держави. Мета роботи полягає в розкритті сутності та значенні інформатизації як ресурсу сучасного розвитку суспільства, дослідженні напрямів розвитку та способів впливу інформаційної діяльності на галузі економіки, обґрунтуванні шляхів оптимізації інформатизації в сучасному українському суспільстві. У роботі розкрито сутність та структуру інформаційних ресурсів, процесів інформатизації, завдяки використанню нових інформаційних технологій. Охарактеризовано інформатизацію як концептуальну основу глобального інноваційного розвитку. Проаналізовано тенденції розвитку інформатизації України та світу, та вплив на розвиток економіки країн. Розглянуто шляхи підвищення ефективності інформатизації. Конкретизовано стратегічні напрями соціально-економічного розвитку інформаційного суспільства.
EN : Qualification work of the bachelor: 123 pages., 15 figures, 7 tables., 72 sources. The object of the research is the process of іnformatization of world economic development. The subject of set of theoretical and practical aspects of the influence of informatization on the development of the state economy. The purpose of the work is to reveal the essence and meaning of іnformatization as a resource of modern society development, to study the directions of development and ways of information’s influence activity economy’s fields, to substantiate the ways for optimization of informatization in modern Ukrainian society. The content of the concept is revealed in the work the essence and structure of information resources, informatization processes due to the use of new information technologies. Informatization is characterized as a conceptual basis for global innovative development. The tendencies of development of informatization of Ukraine and world, and also the impact on development of the economy of the countries are analyzed. The ways for increasing the efficiency of informatization are considered. The strategic directions of socio-economic development of the information society are specified.

Чернявська А. В. Формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій : кваліфікаційна робота магістра спецальності 051 «Економіка» / наук. керівник І. І. Колобердянко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 84 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра: 74 с., 3 рис., 7 табл., 40 джерел. Об’єктом дослідження є міжнародний ринок ІТ послуг. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних засад формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій та можливостей його подальшого розвитку. Мета роботи полягає в розкритті сутності та значенні ринку ІТ послуг як ресурсу сучасного розвитку економіки, дослідженні напрямів розвитку та способів впливу ІТ сектору на галузі економіки та розвиток держави, обґрунтуванні шляхів оптимізації механізмів галузі в сучасних умовах. У роботі досліджуються теоретико-методичні засади формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій. Розкрито сутність та структуру ринку послуг інформаційних технологій, світового та українського ІТ сектору. Охарактеризовано ринок ІТ послуг як одну з основ глобального інноваційного розвитку. Проаналізовано тенденції розвитку ринку України та країн світу, та вплив на розвиток економіки країн. Розглянуто шляхи підвищення ефективності механізмів раціонального використання ресурсів, особливостей, можливостей галузі. Конкретизовано стратегічні напрями соціально-економічного розвитку країн на базі переваг від ІТ сектору.
EN : Qualification work of the master: 74 pages., 3 figures, 7 tables., 40 sources. The object of the research is the international market of IT services. The subject of the research is a set of theoretical and methodological and practical foundations of rational use of resources, features, capabilities of the industry for its further development. The purpose of the research is to reveal the essence and significance of the IT services market as a resource of modern economic development, study the directions of development and ways of influencing the IT sector in the economy and state development, substantiation of ways to optimize industry mechanisms in modern conditions. The study reveals the essence and structure of the market of information technology services, world and Ukrainian IT sector. The market of IT services is characterized as one of the bases of global innovative development. The tendencies of development of the market of Ukraine and the countries of the world, and influence on development of economy of the countries are analyzed. Ways to increase the efficiency of mechanisms for the rational use of resources, features, capabilities of the industry are considered. The strategic directions of socio-economic development of the countries on the basis of advantages from the IT sector are concretized.