Academic literature on the topic 'Глобальна економічна система'

Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Наведено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потреба виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізацію економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнює відповідну прогалину в економічній теорії, а й дає змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття.

На основі дослідження економічної та екологічної діяльності на початку третього тисячоліття в умовах значного посилення об'єктивних процесів екологізації сучасних економічних систем доведено необхідність переосмислення і перегляду багатьох вже застарілих методологічних положень економічної теорії, її поняттєвого апарату. Загострення проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, бо необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – умовах загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано необхідність виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Наголошено на важливості формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізацію економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнить відповідну прогалину в економічній теорії, а й дасть змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття, відобразить вплив практики на зміну застарілих теоретичних концепцій. Саме екологізація економічних систем і є сьогодні об'єктивною визначальною домінантою парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ ст.

Актуальність проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, оскільки необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем із позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потребу виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та особливості еколого-економічних інструментів у розвинутих країнах. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості та культури, екологічної відповідальності, в утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів і посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядається сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Обґрунтовано екологічну парадигму економічної компаративістики ХХІ ст.

Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.

У статті розглянуто основні особливості глобального екномічного простору сьогодення. Визначено, що процес формування глобального економічного простору пройшов декілька етапів: становлення (XIX ст.); боротьба національних капіталів, підтримуваних державою за панування у глобальній системі міжнародних економічних відносин, що складалася (перша половина XX ст.); розкол світу на дві системи, які функціонували на основі різних принципів і перебували у стані антагоністичної єдності (період холодної війни); перехід до етапу глобалізації ринкової економіки, створення єдиних економічних просторів, панування транснаціональних компаній у світовій економіці (кінець XX – початок XXI ст.). Розглянуто, що темпи сучасного науково-технічного розвитку та залежність від ефективного використання науки та техніки провідними країнами та економічне зростання світової економіки зумовили необхідність консолідації зусиль та ресурсів різних країн для досягнення національних та глобальних науково-технічних цілей. Наукове, технологічне та інноваційне співробітництво держав, переваги міжнародної спеціалізації та співпраця в галузі досліджень та розробок є важливими для подальшого розвитку цивілізації. Сьогодні динаміка інтернаціоналізації та глобалізації, що є основою для ефективного розвитку всіх сфер суспільства, відображена в науково-технічній сфері. Таким чином, визначено у роботі основні фактори впливу на глобальний економічний простір з урахування специфіки становлення економіки знань сьогодні.

Розглянуто актуальні екологічні, економічні, політичні та соціальні проблеми розвитку, з якими зіткнулася земна цивілізація в ХХІ ст. Найбільш загрозливими серед них є глобальне потепління клімату, спричинене парниковими газами, забруднення довкілля відходами виробництва та споживання, вичерпання енергетичних ресурсів (нафти, газу, вугілля та інших), послаблення стійкості екологічних систем і динамічне згасання біорізноманіття. Земна спільнота постала перед такими глобальними екологічними викликами антропогенного походження, яких у минулому не було. Свою деструктивну роль при цьому зіграли і деякі науковці, які замовчували і загладжували нагальність сучасних екологічних проблем. Не менш шкідливим виявилося галасливе пропагування глобалістських неконструктивних ідей щодо подолання глобальної екологічної кризи, які в багатьох випадках були надто відірвані від запитів реального політичного та економічного життя. Засоби масової інформації і сучасна економічна наука продовжують зомбувати споживацьку ментальність населення. Сучасні економічні системи не стимулюють ефективне споживання товарів. Високотехнологічні товари часто невиправдано швидко стають відходами споживання, оскільки характеризуються коротким життєвим циклом. Світова економіка залишається високомілітаристською. У ХХІ ст. Україна буде стикатися з тими ж проблемами, що будуть притаманними для земної цивілізації загалом. Основна проблема полягає в тому, щоб вийти зі складної політичної, екологічної, економічної і соціальної ситуації з мінімальними втратами.

Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.

Сучасне світовий економічний простір являє глобальну систему економічних взаємозв'язків і взаємозалежностей, який охоплює всі локальні та національні економічні системи, що пов'язані один з одним міжнародним поділом праці і різними формами інтеграції на рівні ресурсів, продуктивних сил та політично – правових відносин.Глобалізація зумовлює участь як окремих компанії так і суспільства вцілому до глобальної конкуренції: ринки, організації, мови, культури більше не мають чітких територіальних кордонів, межам, бар'єрів. Глобалізація робить доступним всі світові ресурси: природні, технологічні, інформаційні, інтелектуальні. Це значно прискорює розвиток і збільшує можливості для компаній будь-якого ринку та рівня організації .Міжнародний маркетинг – це комплекс заходів фірми по здійсненню зовнішньоекономічної діяльності за межами своєї країни з метою досягнення нових комерційних цілей.Міжнародний маркетинг виступає як відповідна реакція бізнесового світу на такі процеси як: розширення партнерських взаємин на світовому ринку, зростання виробничих можливостей, швидке оновлення товарного асортименту, часті зміни характеру і структури ринкового попиту, його кон'юнктурні коливання, спільні та відмінні риси окремих культур інформаційне забезпечення тощо.

У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.

Глобальні умови функціонування світової банківської системи закладають якісно нові умови акумулювання і перерозподілу фінансового капіталу за різними регіонами і секторами світової економіки, а також трансформації сукупних заощаджень економічних агентів різних країн у глобальний інвестиційний капітал. Особливе місце у світовій банківській архітектурі посідає офшорне банківництво, яке в останні десятиліття перетворилось на усталений й невід’ємний компонент глобального фінансового ринку. Охоплюючи операції банківських установ, що локалізовані в офшорних юрисдикціях, офшорний банкінг забезпечує підприємницьким структурам значне послаблення податкового навантаження, високу конфіденційність комерційних угод та надійне збереження капіталу. У той самий час поглиблення міжнародної спеціалізації і виробничого кооперування, фрагментація глобальних потоків товарів і капітальних ресурсів забезпечують економічним суб’єктам широкі можливості щодо застосування послуг офшорного банківського бізнесу у цілях використання особливих систем корпоративного законодавства. У статті розкрито масштаби і структурну динаміку офшорного банківництва в останні десятиліття. Комплексно охарактеризовано сучасні тенденції розвитку офшорних банків з акцентуванням дослідницького інтересу на процесах системної технологізації і динамічному поширенні фінтеху і штучного інтелекту, проникнення у даний сектор технологій електронної комерції, його переведення на технології блокчейну, посилення клієнт-орієнтованості і персоніфікованості офшорних банківських операцій, глибокої конвергенції діяльності офшорних банків й міжнародних інвестиційних компаній, активізації злиттів трастових офшорних компаній та ін. Доведено, що дані тенденції відбивають глобальний характер діяльності офшорних банків, високий рівень інноваційності їх сервісів, неухильну диверсифікацію банківських послуг та підвищення рівня стійкості банківської системи до дії чинників світової економічної нерівноваги. Особливу увагу приділено питанню щодо реалізації блокчейн-стартапів та організації бірж з торгівлі цифровими валютами, що справляють вагомий вплив на механізми функціонування офшорного банківництва. Обґрунтовано, що клієнтам офшорних банків надається на сьогодні широкий спектр послуг, що виходить далеко за рамки власне банківського обслуговування, й охоплює також консалтингові сервіси з питань податкового законодавства, оптимізації податкових витрат, заснування офшорного бізнесу тощо.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей циклічного розвитку глобальної економічної системи та стабілізації економічного розвитку України. Досліджено наукове підґрунтя та охарактеризовано закономірності існування економічних циклів. Удосконалено поняття економічного циклу, який запропоновано розуміти як особливий тип періодичних коливань економічної активності навколо довгострокового тренду, що були викликані особливостями функціонування власне економічної системи та низкою зовнішніх чинників, які виявляються у волатильній природі більшості макроекономічних показників. Розроблено й обґрунтовано товарно-орієнтований підхід до природи економічних циклів, що базується на життєвому циклі товарів, які обертаються на ринку. У межах цього підходу стадії життєвого циклу товару ототожнюються з фазами економічного циклу. Таким чином, нині відомі економічні цикли з різним періодом відповідають життєвому циклу товарів з аналогічним періодом їх обертання на ринку. Розроблено модель динаміки економічної системи, що складається з моделі економічного зростання Р. Солоу та циклічної складової, яка об’єднує економічні цикли різної періодичності. На базі моделі запропоновано алгоритм прогнозування економічної динаміки з урахуванням економічних циклів, методологічною основою якого є метод «сірого ящика», згідно з яким економічний тренд виступає як визначена (невідома) складова, а економічні цикли є предметом вивчення моделі. Практичне застосування алгоритму прогнозування побудовано на використанні фільтра Ходріка-Прескотта як методу детрендизації й швидкого перетворення Фур’є як методу спектрального аналізу циклічної складової. За допомогою запропонованої моделі циклічної динаміки економічних систем проаналізовано динаміку світового ВВП у період 1960-2016 рр., а також складено прогноз до 2021 р. Доведено, що динаміка розвитку світової економіки протягом періоду дослідження мала циклічний характер із явно вираженим 16річним циклом. Циклічність економічної активності простежується в таких макроекономічних показниках, як темпи зростання ВВП, темпи інфляції, рівень безробіття, а також рівень іноземних прямих інвестицій. Завдяки запропонованій моделі циклічної динаміки економічних систем виявлено 8-річні цикли в динаміці прямих іноземних інвестицій та динаміці угод зі злиття й поглинання, які активізуються в точках екстремуму економічного циклу. За результатами дослідження виявлено закономірності протікання економічних циклів у межах глобальної економічної системи: економічні цикли в розвинених країнах мають випереджальний характер стосовно країн, що розвиваються; амплітуда економічних коливань навколо довгострокового тренду в країнах, що розвиваються, в 1,9 раз більша, ніж у розвинених країнах; високі темпи економічного зростання відповідають більшому ступеню волатильності темпів економічного розвитку; міжнародна торгівля відіграє головну роль у синхронізації економічних процесів у масштабі глобальної економічної системи; динаміка чистого експорту й поточного рахунка платіжного балансу в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, має зворотно пропорційний характер; динаміка прямих іноземних інвестицій тісно корелює з фазами економічних циклів. Визначено головну мету економічної політики держави, якою слід вважати забезпечення динамічної стійкості, що передбачає підтримання стабільних показників економічного зростання в заданих межах. Для досягнення стабільності економічного розвитку державне регулювання економіки має базуватися на основі дії вбудованих стабілізаторів, до яких ми відносимо автоматичну зміну податкових надходжень і платежів залежно від фази економічного циклу. Розроблено економетричну модель динаміки економічного зростання України на базі моделей класу ARIMA, що розкриває сутність особливостей протікання економічних циклів у національній економіці України на сучасному етапі, а також чинники, що визначають параметри економічних циклів у національному масштабі. Визначено організаційно-економічні засади підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності України в контексті її адаптації до нестабільного глобального економічного простору з метою мінімізації негативних чинників циклічності розвитку глобальної економічної системи та прискорення динаміки економічного зростання. Ключові слова: глобальна економічна система, світова економіка, економічний цикл, цикл ділової активності, циклічність економічного розвитку, економічна криза, канали синхронізації економічних процесів, модель динаміки економічної системи, антициклічна економічна політика. The dissertation for a Candidate Degree in Economics. Speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – V.N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The dissertation provides a deeper theoretical and methodological grounding for the studies of global economic system cyclical development and stability of Ukrainian economic development. The study examined scientific arguments and characterized the patterns of existing economic cycles. As a result of combination of the groups of theories, the definition of economic cycle was refined and put forward as a special type of periodic fluctuations in economic activity around the long-term trend, caused by internal features of the economic system and by a set of external factors that manifest themselves through volatility of most macroeconomic indicators. The dissertation proposes a new product based approach to the study of economic cycles, which considers life-cycle of goods circulating in the market. Within this approach, the product life-cycle stages are identified with the phases of economic cycle. On this ground, the well-known economic cycles of different periods correspond to the life-cycle of goods with a similar period of circulation in the market. The results of this study construct a model of economic system dynamics, which consists from R. Solow economic growth model and cyclical component that includes economic cycles with different periodicity. Based on this model, an algorithm for predicting economic performance that takes into account economic cycles was developed. This algorithm is based on the grey box method, according to which the economic trend is a predefined component, and economic cycles become the subject of the model study. Practical application of the prediction algorithm is based on the Hodrick-Prescott filter as a method of detrending and Fast Fourier Transform as a method of spectral analysis of the cyclic component. With the help of the proposed model of economic system cyclical performance, the dynamics of world GDP in the period between 1960-2016 was analysed, and a forecast was made up to 2021. It is argued then that the world economy development performance during the period viewed contains a prominent 16-year long cycle. The cyclic features of economic activity were traced in such macroeconomic indicators as GDP growth rate, inflation rate, unemployment rate, as well as the amount of foreign direct investment. On the basis of the proposed model of cyclical economic system dynamics, we can define 8-year long cycles in foreign direct investment dynamics and in mergers and acquisitions agreements, triggered at the extremes of the economic cycle. The results of the study revealed certain patterns of economic cycles that take place within the global economic system: economic cycles in developed countries are fast-paced compared to developing countries; the amplitude of economic fluctuations around the long-term trend in developing countries is 1.9 times more than in developed countries; high economic growth rates correspond to high volatility in economic development rates; international trade plays a major role in synchronization of economic processes in the global economic system; net exports and current account balance performance in developed and developing countries are indirectly proportional; foreign direct investment performance is closely related to economic cycle phases. The study also defines the main goal of government economic policy, which needs to ensure dynamic consistency that presupposes stable economic growth within the given frames. To achieve stable economic development, government regulation of the economy should be based on the built-in stabilizers, to which we include automatic change in tax revenues and payments, depending on the business cycle phase. The thesis develops an econometric model of Ukrainian economic growth dynamics based on ARIMA models, revealing the essence of economic cycles in Ukrainian national economy at its present stage, as well as the factors determining parameters of economic cycles on a national scale. Organizational and economic foundations for increasing Ukraine’s international competitiveness with the purpose of adapting to the volatile global economic space, were determined in order to reduce the negative effect of global economic system cyclical development and accelerate the economic growth. Keywords: global economic system, world economy, economic cycle, business cycle, cyclical economic development, economic crisis, economic processes synchronization channels, model of dynamics of the economic system, anti-cyclical economic policy.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, к. е. н. Мізюк Світлана Георгіївна.
Актуальність дослідження зумовлюється науковою та економічною необхідністю визначити основні проблеми стратегії глобального лідерства США і на цій основі окреслити можливі перспективи посилення позицій глобального домінування держави у світі. Враховуючи економічно-системну наступність стратегій глобального лідерства США від президентської адміністрації Р. Рейгана до президентської адміністрації Д. Трампа, з’ясування сучасних підходів та наявних ресурсів держави щодо зміцнення власної економічної політики світового лідерства і забезпечення геостратегічних інтересів є важливим для розуміння стану і перспектив цілісної стратегії глобального домінування Америки у системі міжнародних економічних відносин. Американське лідерство було представлено як основа глобальної стабільності і безпеки у всіх попередніх стратегіях президентських адміністрацій США, водночас Стратегія національної безпеки США 2017 р. стала баченням того, як це лідерство реалізується президентською адміністрацією Д. Трампа у сфері оборони і підтримки міжнародної стабільності, економіки, дипломатії та протидії сучасним загрозам. Загалом у науковому дискурсі зміна періодів лідерства США обумовлюється протистоянням представників двопартійної системи країни, а чергування періодів вважається основним принципом модернізації концепцій світового лідерства держави. Відтак удосконалення концепцій відбувається як реакція на попередні економічні політичні дії, які ґрунтувалися на них, а також під впливом міжнародної кон’юнктури та актуальних глобальних процесів. Одним з головних напрямів забезпечення політики глобального економічного лідерства США визнається стратегія і тактика посилення всіх інструментів американської влади, включаючи розвиток міжнародних економічних та політичних відносин. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена значимістю для міжнародних авторів нової стратегії економічноголідерства США, визначенням в ній особливої ролі держави у глобальному економічному управлінні, прагненні збереження міжнародного миру і процвітання, а також подальшим поглибленням вивчення цієї проблеми в українській економіці. Лідерські позиції і стабільний економічний розвиток в міжнародній системі є одними з ключових факторів глобальної стабільності.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, к. е. н. Мізюк Світлана Георгіївна.
Актуальність дослідження зумовлюється науковою та економічною необхідністю визначити основні проблеми стратегії глобального лідерства США і на цій основі окреслити можливі перспективи посилення позицій глобального домінування держави у світі. Враховуючи економічно-системну наступність стратегій глобального лідерства США від президентської адміністрації Р. Рейгана до президентської адміністрації Д. Трампа, з’ясування сучасних підходів та наявних ресурсів держави щодо зміцнення власної економічної політики світового лідерства і забезпечення геостратегічних інтересів є важливим для розуміння стану і перспектив цілісної стратегії глобального домінування Америки у системі міжнародних економічних відносин. Американське лідерство було представлено як основа глобальної стабільності і безпеки у всіх попередніх стратегіях президентських адміністрацій США, водночас Стратегія національної безпеки США 2017 р. стала баченням того, як це лідерство реалізується президентською адміністрацією Д. Трампа у сфері оборони і підтримки міжнародної стабільності, економіки, дипломатії та протидії сучасним загрозам. Загалом у науковому дискурсі зміна періодів лідерства США обумовлюється протистоянням представників двопартійної системи країни, а чергування періодів вважається основним принципом модернізації концепцій світового лідерства держави. Відтак удосконалення концепцій відбувається як реакція на попередні економічні політичні дії, які ґрунтувалися на них, а також під впливом міжнародної кон’юнктури та актуальних глобальних процесів. Одним з головних напрямів забезпечення політики глобального економічного лідерства США визнається стратегія і тактика посилення всіх інструментів американської влади, включаючи розвиток міжнародних економічних та політичних відносин. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена значимістю для міжнародних авторів нової стратегії економічноголідерства США, визначенням в ній особливої ролі держави у глобальному економічному управлінні, прагненні збереження міжнародного миру і процвітання, а також подальшим поглибленням вивчення цієї проблеми в українській економіці. Лідерські позиції і стабільний економічний розвиток в міжнародній системі є одними з ключових факторів глобальної стабільності.

Розкрито різні підходи до визначення сутності глобалізації, визначено фактори, які обов’язково мають враховувати українські підприємства при виході на глобальний ринок. Different approaches to the definition of the essence of globalization are revealed, factors that must be taken into account by Ukrainian enterprises when entering the global market are determined.

У роботі дослідженно теоретико-методологічні основи прогнозування криптовалют на основі причинно-наслідкових зв’язків із ключовими індикаторами. Проведено аналіз існуючих методів до моделювання курсів криптовалют. Основною метою проведення дослідження є побудова математичної моделі для прогнозування та на її основі надання прогнозних значень на наступні періоди. А також вивчення криптовалюти в фінансовій та політичній системах. Ключовими методами дослідження є тест Грейнджера та ARDL модель, які були практично реалізовані за допомогою eViews та MS Excel.
The paper investigates the theoretical and methodological foundations of cryptocurrency forecasting based on causal relationships with key indicators. The analysis of existing methods for modeling cryptocurrency rates is carried out. The main purpose of the study is to build a mathematical model for forecasting and on its basis to provide forecast values for future periods. As well as the study of cryptocurrency in financial and political systems. The key research methods are the Granger test and the ARDL model, which were practically implemented using eViews and MS Excel.

Research question. Examining consequences of global world changes both for national social and economic systems of countries and for emerging social and economic systems such as euroregions, countries that are partners in transborder cooperation, transnational corporations etc., and stressing the importance of ethic and environmental component is the main task of given paper. New changes that are caused by new policy of new leaders in economics and in society result in advantages and disadvantages both for modern generations and for future ones. Although economic aspect of mentioned policy and efficiency of social and economic systems activity is very important but the environmental ethic component should not be ignored. And this aim for the given research explains the actuality of project. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36176

У 2018 році людей, які живуть за межею бідності нараховують 615 млн. чоловік, майже 1 млрд. людей не має доступу до питної води. Тому боротьба з бідністю – це глобальне завдання, перед якою стоїть більшість держав планети. Реалізація цього завдання можлива на принципах добросусідства, широкої участі країн у міжнародному поділі праці, використання конкурентних переваг.

Сучасний глобалізований світ характеризується посиленням турбулентності на фінансових ринках, що формує особливі виклики для забезпечення стійкості національних економік. Мегатренд фінансіалізації, яка характеризується нарощуванням частки фінансових транзакцій та домінуванням фінансового сектору економіки над реальним, відображає кардинальні зрушення у структурі сучасної світової економіки. Флуктуації фінансових ринків суттєво впливають на темпи глобального зростання, а глобальні фінансові потоки детермінують структурні зрушення в національних економіках. Наразі Україна зіткнулася із загостренням зовнішніх ризиків, пов’язаних із різким зростанням волатильності глобальної економіки, яке спостерігалося у першому півріччі 2020 року в умовах поширення пандемії COVID-19, що, на думку багатьох експертів, робить високоймовірним розростання повномасштабної глобальної економічної кризи. Реагування на виклики пандемії зумовило низку радикальних заходів національного рівня, які спричинюють шоковий вплив на національну економіку. Триває й гібридна агресія проти України, яка формує власні виклики щодо фінансової системи. Ці потужні ризики актуалізують розроблення комплексу заходів, орієнтованих на запобігання надмірній фінансовій дестабілізації національної економіки у разі глобальної кризи, послаблення потужності впливу зовнішніх чинників у спосіб зміцнення внутрішніх чинників економічної динаміки. Особливого значення набуває завдання визначення чинників стійкості фінансової системи та обґрунтування рекомендацій стосовно того, як протидіяти зростаючим ризикам. Метою аналітичної доповіді є дослідження проблем забезпечення стійкості фінансової системи України та, на цій основі, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням глобальних викликів та внутрішніх дисбалансів.

Охарактеризовано процес перетворення природних ландшафтів на антропогенні. Процес історично охопив системи від локального рівня (фації, урочища) до регіональних (ландшафтних зон) і глобальних (географічна оболонка). В Україні, як і в більшості економічно розвинених країн світу, нині практично не залишилось недоторканих геосистем. Яскравим прикладом цього явище є гірничопромислові регіони на кшталт Криворіжжя, де антропогенні ландшафти займають понад 90% його території.

Стає зрозумілим, що нездатність традиційних методів передбачення і попередження небажаних явищ свідчить про системну кризу економічної науки. Все більше дослідників схиляються до думки, що глобальних економічних криз можна в майбутньому уникнути, якщо використовувати фізичні підходи до моделювання економічних процесів, змінивши при цьому систему мислення економістів і їх підготовку. Такий підхід сьогодні називається еконофізикою.

В умовах зростання ступеня невизначеності світової фінансової системи актуальними є кількісні методи, які дозволяють провести моніторинг та забезпечити адекватний перед- та власне прогнозний аналіз можливих сценаріїв подальшої динаміки поточної глобальної фінансової кризи. У роботі здійснено огляд стану світового фондового ринку у період 2005-2011 рр. При цьому використано в основному інструментарій, розроблений нами на протязі останніх 5-7 років (http://kafek.at.ua). Сюди, зокрема, відносяться: - еконофізичні методи дослідження кризових станів (ентропійні, мультифрактальні, квантово-механічні тощо); - синергетичні методики оцінки процесів після кризової динаміки; - прогнозування середньо- та довгострокового прогнозу фондових ринків на основі складних ланцюгів Маркова. Обговорюються також питання методології дослідження складних соціально-економічних систем з урахуванням специфіки їх структури та динаміки.

Розглянуто та проаналізовано основні характерні риси критичних та кризових явищ в складних системах. Показано, що можливо вказати такі локальні та глобальні параметри системи, які є чутливими до критичного стану, передують його, а отже можуть слугувати у якості передвісників

Останнім часом відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. Виявилось, що економічні системи відносяться до класу актуальних сьогодні складних мережеподібних структур, проявляють універсальні емерджентні властивості, які не знаходять адекватного розуміння у рамках традиційних парадигм. Тому для їх аналізу все активніше використовуються відносно нові методи та моделі, які вдало поєднують раціональні доробки фундаментальних наук, сучасні досягнення в галузі інформаційних технологій та досить ємні бази даних глобальної мережі. Саме завдяки останнім значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем відмічається у міждисциплінарних науках - математичній економіці, фізичній економіці, еконофізиці та ін. Дана робота продовжує цикл наших досліджень фондового ринку України еконофізичними методами.

Сьогодні, коли у світі вирує одна з найпотужніших в історії фінансова криза, науковій спільноті стає зрозумілим, що нездатність традиційних методів передбачення і попередження таких небажаних явищ свідчить про системну кризу економічної науки. Все більше дослідників схиляються до думки, що глобальних економічних криз можна в майбутньому уникнути, якщо використовувати фізичні підходи до моделювання економічних процесів, змінивши при цьому систему мислення економістів і їх підготовку. Такий підхід сьогодні називається еконофізикою. Але одного тільки залучення фізичних ідей в економіку недостатньо. Необхідно також змінити і тип мислення сучасних економістів, яке повинне стати більш

Розглянуто особливості перебігу валютної кризи на тлі глобальної фінансової. Стверджується, що нездатність класичних передвісників кризових явищ передбачає створення нових, які повинні, на від­міну від існуючих,ураховувати внутрішні характеристики складної соціально-економічної системи. Як по­дібні передвісники пропонуються такі, які засновані на результатах вейвлет, рекурентного і ентрогіійного аналізу.