Academic literature on the topic 'Галузь цукрового виробництва'

В статті проведено дослідження щодо ефективності виробництва аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами Львівської області. Загальна їх кількість представлена в таблиці 1. Аналіз рівня рентабельності виробництва ними окремих видів продукції сільського господарства, що наведено в таблиці 2, дає підстави констатувати, що в рослинницьких галузях продукування продукції є рентабельним за виключення виробництва картоплі у 2016 р. (рівень збитковості становив – 7,9% і цукрового буряка у 2005 р. (рівень збитковості складав – 15,3%). В тваринництві ситуація більш складніша – тут значна частина виробництва різних видів продукції збиткова. Через низьку рентабельність припинили ведення вівчарства і козівництва. Узагальнено показники ефективності виробництва продукції, які на протязі 2010 р.; 2015 р. і 2016 р. були позитивними. Однак, ці досягнення не слід розглядати з позиції розв’язання проблем ефективності, адже в загальних показниках часто не знаходять відображення конкретні негативні явища. Дані таблиці 2 є тому підтвердженням. З наведеного матеріалу можна констатувати, що в умовах сьогодення значної підтримки вимагає галузь тваринництва. При цьому значну роль у цій підтримці повинна відігравати держава.

Мета. Дослідити стан та перспективи вітчизняних цукрових виробників як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, а також значення митної політики в розвитку галузі. Методика. Методологічною базою роботи стали наукові доробки українських та іноземних фахівців у галузі виробництва та державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції. Враховуючи його динамічність та появу великої кількості нової інформації, автори основну увагу приділили обробці матеріалів наукових збірників та журналів, а також даних Інтернет ресурсів, в яких подана статистична інформація, думки провідних фахівців-практиків. При написанні статті були використані такі методи дослідження, як логічне узагальнення, системний підхід та теоретичний пошук, що ґрунтуються на пошуку на обробці інформації. Результати. Зовнішньоекономічна діяльність має орієнтуватися на перспективну вигоду і актуальною є для тих виробництв, що мають можливість виробляти понад внутрішню потребу. До таких можна віднести і цукрову галузь. Однак необхідно пам’ятати, що процес освоєння іноземних ринків не можливий без послідовної державної підтримки (зваженої митної політики, встановлення мінімальних цін та квот) та пропозиції конкурентоспроможного продукту. Головні зовнішньоторговельні цілі лідерів цукрового ринку і світі передбачають врахування можливостей і загроз, а також переваг та недоліків розвитку національних галузей з метою формування експортних мотивів. Таким чином має використовуватися диверсифікована стратегія, метою якої є експансія. Адаптація ж вітчизняної галузі до світових умов потребує оптимізацію механізму державного контролю за ринком, зокрема: забезпечення захисту вітчизняних підприємств; активізації роботи по пошуку нових ринків збуту; стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності; пришвидшення впровадження нових, гармонізованих зі світовими, стандартів; активізації співпраці з країнами, що не мають власного виробництва. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані в роботі вітчизняних підприємств, а також органів, що здійснюють регуляторну політику на ринку цукру.

Метою дослідження є оптимізація екологічних показників і показників енергоефективності цукрового виробництва при забезпеченні випуску продукції високої якості в процесі випарювання соку у багатокорпусній випарній установці цукрового заводу за рахунок удосконалення та впровадження математичного забезпечення в АСУТП.На основі даних про споживання енергії та пари проведено аналіз ефективності цукрового виробництва в цілому і по кожній виробничій ділянці окремо. Розрахунковими методами на основі нормативних інструментів для розрахунку базових, проектних викидів в результаті різних процесів визначено вплив найбільш енерговитратних ділянок цукрового заводу, що впливають на стан довкілля. Шляхом диференціювання якісної моделі у розрахунку матеріального балансу виробничого процесу встановлено вплив впровадження удосконаленого математичного забезпечення АСУТП, в якому враховуються показники якості соку і екологічності, на енергоефективність процесу випарювання.Встановлено що основними складовими впливу на довкілля підприємств цукрової галузі є викиди в атмосферу. Викиди цукрових заводів містять як токсичні речовини (монооксид Карбону, оксиди Нітрогену, Сульфуру та тверді частки), так і парникові гази, що спричинюють зміни клімату (вуглекислий газ, монооксид Нітрогену і метан). Скиди цукрових заводів у водні об’єкти небезпечні високим вмістом органіки (за БПК) і можуть спричиняти евтрофікацію водойм. З метою екологічного обґрунтування застосування обраних показників у математичному забезпеченні автоматизованих систем управління цукрового виробництва проведено визначення обсягів утворення парникових газів у результаті використання електроенергії, виробленої єдиною енергосистемою України, природного газу, декарбонізації вапняку та зберігання жому. Визначено, що впровадження ефективних систем автоматизації технологічних процесів цукрового виробництва здатне скоротити споживання природного газу (до 17%) та електроенергії (близько 4%). Визначено вплив застосування показників якості у математичному забезпеченні АСУТП на оптимізацію процесу випарювання.Наслідками досліджень є розробка математичної моделі технологічного процесу випарювання цукрового соку, яка б доповнювала рівняння матеріального балансу врахуванням показника кольоровості соку. Іншим наслідком оптимізації процесу випарювання є зменшення витрати енергоносіїв, що покращує екологічні показники роботи цукрового заводу. Практична цінність дослідження полягає у вирішенні як нагальних проблем економії енергоносіїв в умовах постійного зростання їхньої вартості, так і забезпечення отримання якісної продукції та виконання екологічних вимог як в межах України, так і міжнародних зобов’язань країни. Застосовано нові підходи до розробки математичного забезпечення АСУТП випарного відділення цукрового заводу на основі нейромережевого підходу з урахуванням якості соку для зниження енергоємності процесу і мінімізації викидів парникових газів.

Розглянуто питання підвищення ефективності роботи цукрової галузі, а також конкурентоспроможності цукрових заводів України. Проведений аналіз нормативної та законодавчої бази щодо регулювання роботи цукрових заводів показав підвищення уваги до показників якості цукру. Зроблено порівняння української нормативної бази і технічних та якісних вимог, що застосовуються у провідних країнах ˗ виробниках цукрової продукції. Визначено проблеми, з якими стикаються інженерні служби, що забезпечують функціонування виробничих процесів. На основі проведеного аналізу визначено підрозділи цукрового виробництва, робота яких найбільше впливає на показники якості. Розглянуто засоби, що застосовуються у цих підрозділах і їхній вплив на якісні показники цукру. Визначено, що на показники якості отриманої продукції суттєво впливає неефективна робота випарного відділення. Розглянуто причини і обставини неефективної роботи цукрових заводів, якість продукції яких є низькою. Зокрема, визначено невідповідності у роботі випарного відділення цукрового заводу, що спричинюють збільшення тривалості процесу випарювання, а це, в свою чергу, призводить до наростання кольоровості цукру. Таким чином, існує чітка залежність між забезпеченням високої якості цукру та тривалістю процесу випарювання, а отже і ефективністю споживання енергоносіїв на підприємствах. Інша сторона енергоефективності – це зменшення впливу на довкілля як результат економії енергоресурсів і зменшення викидів парникових газів. Ефективне регулювання роботи усіх підрозділів цукрового заводу через удосконалення автоматизованих систем управління (АСУ) технологічними процесами може комплексно оптимізувати виробництво, а це забезпечить покращення якості продукції до міжнародних вимог, зменшить споживання енергії та мінімізує вплив на довкілля. Показано вплив технологічних (температура, тиск тощо) та технічних показників процесу випарювання (поверхні нагріву, об'єми випарних апаратів, накип тощо), а також показників якості (сухі речовини, лужність, доброякісність, каламутність, кольоровість тощо) на якість продукції. Проаналізовано, як якісні та кількісні показники технологічного процесу випарювання впливають на якість продукції, що випускається. На основі даних про роботу цукрових заводів України за останні роки, де інженерні служби займались питанням отримання якісної продукції, визначено найбільш ефективні напрями покращення якості цукру. Як головні напрями обрано: оптимізацію режимів роботи випарної установки, застосування сучасних хімічних засобів, що додаються у розчини цукрової продукції (сік та сироп), застосування автоматизованих систем управління, що базуються на ефективному математичному та програмному забезпеченні. Порівняльний аналіз впливу технологічних заходів з підвищення якісних показників, що контролювались на вході та виході випарної установки став основою для проведення оцінки економічної ефективності запропонованих напрямків. Визначено рівень зменшення експлуатаційних витрат на енергоресурси за умови оптимізації процесів випарювання цукрового соку щодо підтримання мінімально необхідної тривалості технологічного етапу. За таких умов спостерігається суттєве зменшення наростання кольоровості соку. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації

Збереження земельних ресурсів в умовах їхньої активної експлуатації та масового прояву земель-но-деградаційних процесів, що порушують цілісність ґрунтового покриву нині залишається надзви-чайно актуальним питанням, що потребує розв’язання. Досвід світової практики свідчить, що перс-пективи застосування органічного землеробства в «чистому вигляді» виявляються вельми обмеже-ними, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соці-альні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Зважаючи на це, метою статті стало розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. У роботі наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012–2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов’язані з: вибором культур по-передників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов’язаних зі зменшенням чи знищенням забур’яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами – шкідни-ками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.

У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.

В умовах постійних економічних спадів, нестабільного розвитку економічних процесів та загальнополітичної не-стабільності актуальним завданням для країни є забезпечення населення необхідними продуктами харчування та продово-льством у цілому. Важливе значення у даному процесі належить забезпеченню країни одним з важливих продуктів харчу-вання – цукром.При виробництві цукру виникає цілий ряд побічних продуктів, які дуже швидко псуються і вимагають негайноїутилізації. Побічні продукти при виробництві цукру є перспективною сировиною для годівлі тварин. Їх можна використо-вувати як у свіжому вигляді, так і після сушки, в гранульованому вигляді тощо. Проте, дані способи їх переробки не знайш-ли широкого застосування у комбікормовій галузі, оскільки супроводжуються втратами поживних речовин та високоювартістю.Тому найбільш актуальним питанням цукрової промисловості на сьогоднішній день є визначення шляхів повного іраціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, розробка мало- і безвідхо-дних технологій, а також заходів по виключенню шкідливого впливу на навколишнє середовище.У статті розглядаються перспективні напрямки раціонального використання побічної продукції, що утворюєть-ся при виробництві цукру, а саме – бурякового жому. Наведена класифікація вторинних матеріальних ресурсів цукровоговиробництва, дослідження хімічного складу та можливі способи переробки бурякового жому. Однак наведені способи недозволяють повною мірою вирішити проблему переробки бурякового жому. Незважаючи на ряд переваг, проблема утиліза-ції бурякового жому залишається актуальною для нашої країни.Можливим способом використання бурякового жому є його переробка у кормові добавки, що дасть змогу не тіль-ки розширити асортимент сировини для виробництва комбікормової продукції та зменшити витрати на виробництвоготової продукції, а й вирішити проблему утилізації побічних продуктів цукрового виробництва та зменшити їх негатив-ний вплив на навколишнє середовище.

У статті проведено дослідження стану і тенденції розвитку управління виробництвом агарної продукції господарськими формуваннями Львівщини. В основу досліджень покладено матеріали статистичних органів, в яких відображено основні показники сільськогосподарського виробництва. При цьому особливу увагу сконцентровано на показниках виробництва аграрної продукції як у грошовій, так і в натуральних формах оцінки. Дослідження проведено від загального до конкретного. Загальні показники виробництва сільськогосподарської продукції господарськими аграрними формами господарювання представлені у грошовій формі. Для цього використано діючі постійні ціни на продукцію сільського господарства, що діяли у 2016 р. Такий підхід обумовлений тим, щоб уникнути негативного впливу цінового фактору на обсяги виробництва продукції. Цей методичний підхід дозволив об’єктивного оцінити обсяги виробництва аграрної продукції на протязі 2010-2019 рр. як у загальних виразах, так і в розрізі окремих галузях. При цьому дослідженнями встановлено, що в структурі продукції сільського господарства більшу питому вагу складає продукція рослинництва, ніж тваринництва. І це є характерним як для аграрних підприємств (крупні форми господарювання), так і для дрібних господарств (господарства населення). При цьому характерним є те, що хоча підприємства збільшують обсяги виробництва продукції швидшими темпами, однак вони ще не досягли і не перевершили обсягів продукування продукції господарствами населення. Статистичні органи Львівщини значну увагу приділили показникам виробництва аграрної продукції в натуральній оцінці, починаючи з 1990 і закінчуючи 2019 р. Ця інформація є цінна для наших досліджень тим, що дозволяє оцінити виробництво продукції аграрними формуваннями у дореформений і післяреформений періоди. При цьому виробництво продукції рослинництва має тверду тенденцію до зростання, за виключенням цукрового буряка. Виробництво тваринницької продукції має чіткіше виражену строкатість. При цьому позитивними наслідками характеризується виробництво продукції птахівництва як підприємствами, так і господарствами населення.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2018. Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та особливостей розслідування злочинів у галузі цукрового виробництва. Досліджено стан злочинності у галузі цукрового виробництва та її детермінанти. Окреслено наукові підходи щодо криміналістичної класифікації економічних злочинів, зокрема тих, що вчиняються у галузі цукрового виробництва. Визначено особливості криміналістичної характеристики злочинів у галузі цукрового виробництва, її елементів та кореляційні зв’язки між ними. Розглянуто організаційні засади та тактичні завдання досудового розслідування. Встановлено особливості слідчих ситуацій та формування версій при розслідуванні злочинів у галузі цукрового виробництва. Досліджено питання організації взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, контролюючими органами під час розслідування злочинів, що вчиняються у галузі цукрового виробництва. Визначено особливості підготовки та проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано можливості проведення судових експертиз у кримінальному провадженні та розроблено рекомендації щодо їх підготовки.