Academic literature on the topic 'Візуалізація патологій'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Візуалізація патологій.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Візуалізація патологій"
1
Nechytailo, M. Yu, M. M. Halei, and O. I. Dziubanovskyi. "Порівняльна оцінка ефективності розробленого одномоментного лапароскопічного лікування жовчнокам’яної хвороби та супутньої хірургічної патології." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (March 25, 2019): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9911.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначити максимально ефективну технологію візуалізації при виконанні лапароскопічного операційного лікування жовчнокам’яної хвороби та супутньої хірургічної патології.
Матеріали і методи. Використано статистичні дані щодо лікування 411 хворих із ЖКХ та супутньою хірургічною патологією. Для обробки статистики використовували методи з нульовою гіпотезою. Для порівняння визначали зону візуалізації. Для порівняння взято власний метод і французький метод виконання лапароскопічної холецистектомії.
Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження встановлено, що оцінене маргінальне середнє значення площі зони візуалізації при власному способі симультанних операційних втручань становить (15,24±3,76) см2 і більше на 62,6 % від відповідного показника французького способу – (9,54±2,27) см2 (р=0,715); при застосуванні лапароскопа з кутом спостереження 0 о відстань наближення лапароскопа при власному способі доступу в середньому становить (3,81±0,52) см і більше на 10,5 % порівняно з середнім значенням досліджуваного параметра при французькому способі (3,41±0,478) см (р=0,295); при застосуванні лапароскопа з кутом спостереження 30 о відстань наближення лапароскопа при власному способі доступу в середньому становить (3,64±0,36) см і більше на 9,12 % порівняно з показником французького способу – (3,34±0,728) см (р<0,001).
2
Mosiychuk, L. M., O. V. Simonova, I. S. Konenko, and O. P. Petishko. "СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ЗА ДАНИМИ ЕНДОСКОПІЇ ІЗ ВИСОКОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ ТА РЕЖИМОМ ВУЗЬКОСМУГОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ХВОРИХ НА АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ, ПОЄДНАНИЙ З ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 88–94. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11346.
Full textAbstract:
Резюме. Рак і передракова патологія шлунка представляють на сьогодні важливу проблему в медицині. Особливого значення надають виявленню додаткових факторів ризику розвитку раку шлунка. Результати поодиноких досліджень показали взаємозв’язок між розвитком атрофічного гастриту й захворюваннями щитоподібної залози.
Мета дослідження – визначити особливості макро- і мікроструктури слизової оболонки шлунка за даними ендоскопічного дослідження з режимами збільшення і вузькосмугової візуалізації у хворих на хронічний атрофічний гастрит залежно від наявності структурних змін у щитоподібній залозі (ЩЗ).
Матеріали і методи. 45 хворим на атрофічний гастрит проводили ендоскопічне обстеження шлунка за допомогою ендоскопа з високою роздільною здатністю й вузькоспектральною візуалізацією та ультразвукове дослідження щитоподібної залози, за результатами якого хворих поділили на наступні групи: перша група – хворі з наявністю вогнищевих змін у ЩЗ, друга – пацієнти з дифузними змінами ЩЗ, група порівняння – без патологічних змін ЩЗ. Проводили статистичний та кореляційний аналізи отриманих даних.
Результати. Аналіз отриманих даних дозволив виявити збільшення поширеності еритематозних змін в шлунку, тенденцію до збільшення частоти і поширеності вузлувато-бугристого рельєфу в групі хворих із вогнищевими утвореннями у ЩЗ, збільшення частоти ерозій, виразок і геморагій у пацієнтів зі структурними змінами в ЩЗ, суттєве збільшення частоти дифузного поширення кишкової метаплазії (КМ) у шлунку в осіб із вогнищевими змінами в ЩЗ, порівняно з хворими з дифузними змінами структури ЩЗ, або без них; дисплазію слизової оболонки шлунка виявлено в середньому тільки у хворих із структурними змінами ЩЗ з тенденцією до збільшення частоти цієї ознаки у пацієнтів першої групи (p>0,05). Отримані відмінності підтверджено кореляційним аналізом.
Висновки. У хворих на атрофічний гастрит, поєднаний із патологією ЩЗ (дифузного й вогнищевого характеру), виявлено суттєве збільшення частоти структурних змін слизової оболонки шлунка, в т. ч. передракового характеру, що підтверджено результатами кореляційного аналізу й свідчить про необхідність подальшого ретельного вивчення даної проблеми.
3
Палапа, В. В., В. М. Оксюта, О. П. Мялюк, and П. П. Семенюк. "КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ COVID-19." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11821.
Full textAbstract:
Резюме. Національна комісія з питань охорони здоров’я Китаю дійшла висновку, що найбільш вразливою верствою населення є саме пацієнти похилого віку із коморбідною патологією. У хворих найчастішим ускладненням коронавірусної хвороби визнане ураження легеневої тканини, яке сьогодні трактується як «негоспітальна пневмонія». На жаль, незважаючи на існування найсучасніших методів ідентифікації різних патогенних мікроорганізмів, приблизно в половині випадків збудник пневмонії, у тому числі й негоспітальної, не виявляється. Тому для діагностики вірусасоційованої пневмонії особливого значення набуває такий метод як комп’ютерна томографія. Мета дослідження – проаналізувати дані комп’ютерної томографії як методу візуалізації змін та контролю динаміки розвитку ураження легеневої тканини у хворих на вірусасоційовану пневмонію. Матеріали і методи. Обстежено 48 пацієнтів із підозрою на вірусну пневмонію за допомогою комп’ютерного томографа марки GE OPTINA CT 520 (2017 р. випуску). Стать не брали до уваги, вік 40–75 років. Протокол обстеження: 120kV, 350 mA, крок 5mm. Реконструкція: Lung – 1.25 mm (товщина), STD – 0.625 mm (товщина). Результати. Проведено порівняльну оцінку клінічних характеристик та особливостей візуалізації серед учасників двох груп, які відрізнялися за тяжкістю перебігу: середньої тяжкості (перша група) і тяжкого перебігу (друга група). Відповідно, серед пацієнтів, які увійшли до першої групи, переважали особи віком 40–60 років (74,2 %), значна частина яких скаржилась на лихоманку (78,2 %), задишку (67,6 %) та загальну слабість (80,2 %) як первинні прояви захворювання. І тільки у 9 (18,7 %) осіб розвиток патології був пов’язаний з інфекційним спалахом у певному середовищі. В усіх пацієнтів, у яких захворювання перебігало з вираженою тяжкістю, належали до старших вікових груп. У загальному при аналізі таких показників томограми, як спотворений легеневий малюнок, наявність бронхоектазів та випоту в плевральній порожнині, які можуть свідчити на користь вірусного ураження, статистично відрізнялись у пацієнтів зазначених груп порівняння. Висновки. Встановлено, що комп’ютерна томографія є ефективним інструментальним методом діагностики вірусного ураження легеневої тканини. Рекомендовано використовувати комп’ютерну томографію як найкращий метод візуалізації розвитку, обсягу ураження та динаміки змін вірусасоційованої пневмонії.
4
Shved, M. I., V. S. Moroz, I. Z. Humennyi, I. Yu Oryshchyn, and O. L. Sydorenko. "Малосимптомна гігантська міксома лівого передсердя: сучасний алгоритм діагностики та радикального оперативного лікування." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (March 26, 2019): 86–92. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9919.
Full textAbstract:
Вступ. Первинні пухлини серця (міксоми) досить рідкісні захворювання, що трапляються в структурі кардіальної патології з частотою від 0,0017 до 0,02 %. Аналіз бібліосемантики клінічних проявів міксом та власних клінічних спостережень свідчать про без- чи малосимптомний перебіг патології серця на ранніх стадіях розвитку міксоми та поліморфізм і неспецифічність симптоматики в подальшому, навіть при гігантських розмірах пухлини. Тому в діагностиці міксом серця визначальними є їх візуалізація за допомогою ехокардіоскопічного дослідження та комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії для топічної діагностики і визначення рухомості пухлини, її розмірів, ступеня васкуляризації, оцінки стану клапанів серця. Радикальним методом лікування є резекція міксоми з прилеглими тканинами та наступною пластикою тканинного дефекту і корекцією супутньої дисфункції клапанів.
5
Dyachuk, M. D. "Досвід лазерної вапоризації передміхурової залози діодним лазером Dornier Medilas D Urobeam 940 нм." EMERGENCY MEDICINE, no. 3.50 (August 1, 2013): 130–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.50.2013.89616.
Full textAbstract:
Проаналізовані результати лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози методом лазерної вапоризації передміхурової залози за допомогою діодного лазера Dornier Medilas D UroBeam.Спостерігалася відсутність інтраопераційної кровотечі, а значить, краща візуалізація операційного поля. Після проведення лазерної вапоризації передміхурової залози можливе швидке видалення катетера Фолея — на другу-третю добу. Також існує можливість проводити оперативні втручання хворим із тяжкою супутньою патологією, у тому числі пацієнтам, які приймають антикоагулянти, а також пацієнтам з об’ємом передміхурової залози більше ніж 80 мл.
6
Овчаренко, Г. Р., and Ю. В. Паламарчук. "СХЕМА БЕЗПРОВІДНОГО ДАТЧИКА УЛЬТРАЗВУКОВОЇ БІОМІКРОСКОПІЇ З УРАХУВАННЯМ АКУСТИЧНОГО ТРАКТУ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.232451.
Full textAbstract:
Реферат – У випадках виявлення проблем із передньою частиною ока людини необхідно проводити досить інформативну діагностику для розуміння шляхів її вирішення. При цьому найкраще застосувати ультразвукові дослідження, а саме біомікроскопічні. Ультразвукова біомікроскопія вважається основним методом діагностики патологій переднього сегменту ока, яка дозволяє провести кількісну і якісну оцінку його структури в нормі та при пошкодженнях. Відповідно при запальних та інфекційних захворюваннях, виразках, ерозіях рогівки і поранень очного яблука проведення ультразвукової біомікроскопії є не можливим. Дослідження проводять для одержання інформації про дефекти ока. Датчик, який використовується при будь-яких методах ультразвукової візуалізації, є однією з головних частин будь-якого ультразвукового приладу, що торкається поверхні тіла пацієнта. З його допомогою електрична енергія перетворюється в енергію ультразвукової хвилі, а також відбиті хвилі приймаються і знову перетворюються в електричну енергію. У даній статті запропоновано створення електричної схеми бездротового датчика для ультразвукової біомікроскопії, яка, у свою чергу, враховує акустичний тракт ока людини. Використання дистанційного модуля передачі інформації розширює можливості проведення огляду не залежно від місця розташування пацієнта, значно зменшує габарити датчика, а також полегшує його функціональність. Обґрунтовано вибір Bluetooth модуля відповідно до його робочої частоти, що не співставляється з іншим медичним обладнанням при застосуванні датчика, і покоління. Визначено основні складові блоку живлення датчика: літій-іонний акумулятор, модуль зарядки із захистом та перетворювач напруги. Виконано розрахунок головного параметра ультразвукового перетворювача. У роботі представлено електричну схему датчика для ультразвукової біомікроскопії, підключення модуля безпровідності до мікроконтролера Arduino Uno і залежність коефіцієнта загасання акустичного тракту від глибини проникнення біологічного середовища людського ока. Ключові слова: ультразвукові дослідження, офтальмоскопічні дослідження, УЗ датчик, діагностика переднього відділу ока, ультразвукова біомікроскопія.
7
Oryshchyn, N., Y. Ivaniv, and Yu Palamarchuk. "Синдром некомпактного міокарда лівого шлуночка: огляд літератури та власна практика візуалізації." Cardiology and cardiac surgery: continuous professional development, May 3, 2019, 68–83. http://dx.doi.org/10.30702/ccs.201905.02.0016883.
Full textAbstract:
Синдром некомпактного міокарда лівого шлуночка (СНКМ ЛШ) – вроджена патологія міокарда внаслідок порушень ембріогенезу. Характерна ознака СНКМ – наяв-ність двошарової будови міокарда лівого шлуночка із компактним зовнішнім шаром і не-компактним внутрішнім шаром, представленим численними трабекулами із глибокими синусами між ними, які сполучаються із порожниною ЛШ. Патологія структури міокарда ЛШ призводить до дилятації камер серця, розвитку серцевої недостатності та аритмій, між-трабекулярні синуси можуть бути джерелом формування тромбів і причиною системних тромбоемболій. До методів діагностики СНКМ ЛШ належать методи візуалізації серця: ехо-кардіографія, магнітно-резонансна томографія серця, мультидетекторна комп’ютерна то-мографія, вентрикулографія. Діагностичним критерієм СНКМ ЛШ є співвідношення неком-пактного і компактного шарів міокарда. Серйозний прогноз у значного відсотка пацієнтів і можливість ефективного лікування є підставою для поширення наукової інформації про ді-агностику цієї патології серед кардіологічної спільноти. Наведені приклади спектра клініч-них та ехокардіографічних проявів СНКМ ЛШ у пацієнтів.
8
Ilashchuk, T. O., І. V. Okipniak, N. М. Malkovych, K. O. Bobkovych, and O. P. Mykytyuk. "Досвід використання сучасних методів візуалізації у верифікації діагнозу у пацієнтів з кардіологічною патологією на тлі бронхообструктивних захворювань." Cardiology and cardiac surgery: continuous professional development, May 3, 2019, 9–23. http://dx.doi.org/10.30702/ccs.201905.02.0020923.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні труднощі диференціальної діагностики серцево-су-динних і респіраторних захворювань. Особливо складно оцінити переважання ураження зазначених систем у пацієнтів з поєднанням ішемічної хвороби серця та бронхообструк-тивних захворювань. У діагностичний алгоритм щодо цієї категорії хворих обов’язково ма-ють бути включені сучасні інвазивні та неінвазивні методи візуалізації. Авторами проведе-ний глибокий аналіз літературних джерел щодо їх використання у пацієнтів з поєднанням ішемічної хвороби серця та бронхообструктивного захворювання (хронічне обструктивне захворювання легень і бронхіальна астма). Наведені два клінічні випадки, що доводять необхідність застосування не тільки рутинних (електрокардіографія, спірографія, кардіосо-нографія), а й високотехнологічних інвазивних методик (коронаровентрикулографія, че-резстравохідна кардіосонографія) для призначення ефективних методів лікування хворих з поєднаною кардіореспіраторною патологією.
9
Smiian, S. I., and L. V. Dankiv. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ У ХВОРИХ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7286.
Full textAbstract:
Все більше уваги останнім часом дослідники звертають на виявлення супутнього ураження печінки у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Тому пошук нових патогенетичних підходів щодо проблеми взаємозв’язку між морфо-функціональним станом печінки та перебігом РА є актуальною проблемою, яка потребує детального вивчення, визначення показань до додаткових обстежень та оптимізації лікувального процесу.Мета дослідження – вивчення морфо-функціонального стану печінки, частоти виявлення НАСГ та оцінка клініко-лабораторних характеристик перебігу і програм лікування РА залежно від факту наявності патології печінки.Матеріали і методи. Для аналізу інтенсивності болю було використано візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ), для характеристики активності РА застосовувували шкалу активності хвороби DAS28. Пацієнтам проводили лабораторне обстеження, що включало біохімічний аналіз крові з метою вивчення функціонального стану печінки, визначали активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), г-глутамілтрансферази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ), білірубіну, загального білка. Оцінку титру антитіл до циклічного цитрулінового пептиду (АТ ЦЦП) проводили методом ELISA. Для візуалізації змін печінкової паренхіми усім хворим проводили ультразвукове дослідження за допомогою В-режиму із одночасною еластографією методом SWEI.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що наявність неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у хворих на РА асоціювалась із збільшенням тривалості захворювання та високим ступенем активності запального процесу. Серед пацієнтів даної групи переважали хворі з наявністю позитивних АТ ЦПП. Структура супутніх станів продемонструвала високий відсоток хворих із метаболічним синдромом у поєднанні з АГ та ЦД серед когорти за умов поєднання РА і НАСГ. Також встановлено, що серед обстежених із НАСГ була достовірна більшість пацієнтів, які постійно отримували ГКС і метотрексат в дозі більше 15 мг на тиждень.Висновки. У пацієнтів за умов поєднання РА і НАСГ спостерігається зростання частоти супутньої патології (АГ, ЦД 2 типу, ожиріння) та тяжкості й вираження клінічних симптомів РА (інтенсивність больового синдрому (ВАШ, мм), наявність АТ ЦЦП, зростання ступеня активності). Одночасно відзначено, що більшість пацієнтів даної групи постійно використовувала глюкокортикостероїди (ГКС) і дози метотрексату більше 15 мг на тиждень.
10
Minaiev, Oleksii. "ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНЕ РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ДАКРІОЦИСТИТОМ." Science Review, no. 8(35) (December 19, 2020). http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30122020/7319.
Full textAbstract:
Метою дослідження було розробити спосіб визначення топографо-анатомічного взаємозв’язку слізного мішка з оточуючими структурами та оцінити його ефективність при плануванні та виконанні ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з хронічним дакріоциститом (ХД), яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, до групи порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання ЕЕДЦРС за розробленою методикою в зону дакріориностоми встановлювали полівінілхлоридний провідник. До контрольної (3-ї) групи увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконувалась за загальноприйнятою методикою. Для оцінки інформативності методик проведення комп’ютерної томографії (КТ) СВШ і можливості ефективного застосування отриманих КТ-даних, пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А були включені пацієнти, яким КТ СВШ проводили за розробленою методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. Гіперпневматизація клітин agger nasi виявлена у 14,7% обстежених, запальна патологія в навколоносових пазухах – у 38,5% (p>0,05). Слізна ямка розташовувалась на рівні переднього кінця середньої носової раковини (СНР) в 39,4 % випадках, допереду від нього – у 32,1%, а дозаду – в 14,7 %. У 13,8 % спостереженнях визначити відношення слізної ямки до СНР було утрудненим, ці випадки були в підгрупах 1В, 2В та в 3-й групі (p<0,05). Візуалізація хірургічного поля 1-2 ступеня в групах 1А та 2А була у понад 90 % пацієнтів, у групах 1В та 2В – менш ніж у 50 %, а в групі 3 – у 25 % хворих (p<0,05). Таким чином, анатомо-топографічні особливості СВШ необхідно визначати та враховувати при хірургічному лікуванні та спостереженні хворих з ХД. Розроблена методика проведення КТ із контрастуванням СВШ є ефективнішою в порівнянні з традиційною, а виконання хірургічного втручання при її застосуванні – ощадливим.
Dissertations / Theses on the topic "Візуалізація патологій"
1
Костін, Д. О., and І. Р. Больбух. "Розробка ультразвукового фантому молочної залози з різними типами патологій для тренінгу біомедичних інженерів." Thesis, КрНУ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19122.
Full textAbstract:
У тезах доповіді був виготовлений ультразвуковий фантом молочної залози з різними типами патологій з метою впровадження у навчальний процес для тренінгу біомедичних інженерів під час під час лабораторного практикуму на системах медичної візуалізації.