Academic literature on the topic 'Відповідальна залежність'

Поданий аналіз результатів екстраполяції діаграм тривалої міцності за модифікованим методом базових діаграм. Показана ефективність запропонованих алгоритмів прогнозування під час розрахунку тривалої міцності на довговічність два і більше порядки логарифмічної шкали часу. Уточнені області застосування відомих параметричних методів для прогнозування тривалої міцності матеріалів на основі експериментальних досліджень. Показано, що вони дають змогу екстраполювати час до руйнування до значень, які не більше, ніж в 10 разів перевищують наявні експериментальні дані з достатньою для технічних цілей точністю. Для розширення можливостей прогнозування до 300 тисяч годин і більше, виходячи з результатів випробувань обмеженої тривалості, запропонований модифікований метод базових діаграм. Запропонована лінійна залежність для апроксимації функції нев’язки на основі базових діаграм. У разі неможливості приведення діаграм тривалої міцності до «єдиної» кривої параметри функції нев’язки визначають із експериментальних даних для однієї ізотерми. В такому випадку її параметри є функціями від температури. Показані переваги такого підходу відповідно до параметричних співвідношень Ларсона-Міллера, Орра-Шербі-Дорна, Менсона-Саккопа, Труніна та інших за екстраполяції тривалої міцності на великі довговічності. An analysis of results of the extrapolation of stress rupture curves is performed using the modified base diagram method. The efficiency of the offered algorithms for predicting the creep rupture longevity with the prediction order equal to two or more on the logarithmic time scale is shown. The application areas of the known parametric methods for predicting the stress-rupture strength of materials are specified based on the experimental investigations. It is shown that these methods allow extrapolating the time destruction to the values that exceed the available experimental data by no more than a factor of 10 times with accuracy sufficient for engineering purposes. To extend the prediction capabilities to 300 thousand hours or more on the basis of the test results of limited duration, a modified base diagram method is offered. A linear dependence is offered to approximate the residual function in terms of the base diagram method. In the case where it is impossible to reduce the stress-rupture curves to a common curve, the residual function parameters are determined from the experimental data for one isotherm. In this case, its parameters are the functions of temperature. The advantages of this approach according to Larson-Miller, Orr-Sherby-Dorn, Manson-Succop, Trunin and other parameters are shown during the extrapolation of stress-rupture strength to big longevity.

В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З’ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об’єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації.

В роботі розглянуто математичне моделювання процесу напруженого стану сталей при одноосному розтягненні та розглянута залежність коерцитивної сили від прикладеного навантаження та встановлення критичних значень напруженого стану. Дослідження механізму формування структурного процесу для низьковуглецевої сталі використовували метод термодинамічного аналізу можливих реакцій між компонентами системи. Для фізичного процесу використовується універсальна програма розрахунку багатокомпонентних гетерогенних систем ТЕRRA на базі програми АСТРА-4. З застосуванням методів математичного моделювання визначено раціональний та допустимі границі величин напруженого стану сталей з цілью визначення допустимих значень напруженості за величиною коерцитивної сили. Проведено математичне моделювання та визначене граничне допустиме навантаження. З використанням методів математичного моделювання визначено оптимальний режим навантаження та допустимі граничні навантаження для армко заліза раціональним режимом для низьковуглецевої сталі є один час охолодження на повітрі та відносна кількість спеціальних границь 22 % мас., тим самим, ці значення X1 X2 дозволяють отримувати максимальні показники твердості для армко заліза, що корелює з показниками зносостійкості. Також встановлено, що режим для сталі є оптимальним при цьому підвищується без аварійне експлуатування відповідальних металоконструкцій вантажопідіймальних споруд.

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду проблеми довіри і соціально-психологічних характеристик у осіб юнацького (студентського) віку. Встановлено, що рівень емпатії та довіри особистості і міжособистісні стосунки юнаків знаходяться у взаємозв’язку і характеризуються загальною психологічною особливістю: силою прояву емпатії, що входять до емоційної сфери особистості, і співвідношенням рівнів міжособистісних стосунків. Завдяки особливостям емпатії та довірливого спілкування юнаки можуть оцінювати навколишніх людей, встановлювати певне значення відносин, які набувають протягом певного періоду часу. Докорінна зміна соціальної ситуації розвитку викликає інтенсифікацію програм пошуку шляхів особистісної самореалізації, прийняття відповідальних рішень, перебудови системи зв’язків з оточуючими. Соціальні норми й правила, засвоєні в попередні вікові періоди, лягають в основу формування власної системи поглядів на реалії співжиття людей в соціумі. На підставі результатів діагностики було виявлено переважну більшість осіб (85,7 %) з низьким рівнем довіри в міжособистісних стосунках, у яких були досліджені такі соціально-психологічні характеристики, як типи ставлення до оточуючих і рівень емпатичних здібностей. Результати емпіричного дослідження вказують на залежність особистості у прийнятті рішення довіряти чи ні від думки інших людей, постійний пошук підтвердження правильності свого вибору, невпевненість у власних можливостях. Статистичний аналіз отриманих результатів дозволив виявити достовірні відмінності в стилях (типах) міжособистісних відносин, рівні розвитку емпатичних здібностей у студентів з низьким рівнем довіри. Отримані результати стали психологічною основою для розробки соціально-психологічного тренінгу, як ефективного засобу підвищення рівня довіри студентів у період ранньої юності, адже саме довіра виконує соціальнопсихологічні функції пізнання, інтерактивності, адаптації, інтеграції, орієнтування, регулювання, комунікації, прогнозування, забезпечує розвиток, самовираження й самовдосконалення.

Стаття присвячена дослідженню осіб з соматичними порушеннями. Метою даного дослідження було емпіричним шляхом дослідити невротичність у контексті формування психічних порушень осіб з соматичною патологією на підставі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей осіб з соматичною патологією. Теоретично з’ясовано, що літній вік є фактором ризику, що перешкоджає застосуванню інтервенційних технологій. Виявлення та лікування літніх осіб ускладнене тим, що зв'язок симптомів з усвідомленими проявами психічної активності людини неоднозначний, не завжди очевидний і опосередкований маловивченими явищами несвідомої сфери психіки даної категорії осіб. Проаналізовано феномен «невротизації» хворих із соматичною, насамперед серцево-судинною патологією.Зазначено, що характерними для невротичної особистості проявами є страх, безпорадність, почуття провини, надмірна залежність від отримання схвалення, внутрішня незахищеність, емоційна реакція на критику, невміння будувати довгострокові плани, порушення в сексуальному житті. Було проведене медико-психологічне обстеження 37 респондентів похилого віку, з них 21 жінка і 16 чоловіків віком від 60 до 71 рр. В експериментальній частині роботи використовувались клініко-анамнестичний та клініко-психопатологічний методи дослідження та особистісний опитувальник FPI. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою пакета програм Statistica v.6.1. За отриманими емпіричними результатами можна констатувати, що при аналізі соціально-демографічних характеристик обстежених, що можуть виступати в ролі предикторів розвитку захворювання, привертає увагу високий відсоток пацієнтів, в яких професійна підготовка не відповідала їх соціальному статусу. Аналіз середніх значень досліджуваних було відображено у вигляді гістограми. Отже, невротичність як психофізіологічний стан у експериментальній жіночій групі виявився помітно вищим, ніж в контрольній і чоловічій експериментальній групах. Встановлено, що предиктором розвитку психічних порушень жінок з соматичною патологією є невротичність.

Статтю присвячено визначенню та дослідженню теоретичних засад правомірного обмеження екологічних прав громадян в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Сталий розвиток, як відомо, означає такий розвиток суспільства, який забезпечує задоволення потреб нинішнього покоління без завдання шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Тому сьогодні серед актуальних завдань проголошуються забезпечення екологічної безпеки та рівноваги на планеті, збереження основних природних ресурсів та екосистем, що забезпечують життєдіяльність людини, охорона навколишнього природного середовища. Визнається, що тривала незба-лансована та нераціональна експлуатація природних ресурсів призводить до погіршення економічного потенціалу нашої країни, ставить її у ресурсну залежність від інших держав. Отже, у сучасних реаліях важливим є формування в суспільстві екологічних цінностей та переваг. У цьому зв'язку досліджуються філософсько-правові засади розвитку екологічного права, еволюція формування еколого-правового статусу людини у сфері взаємин її з природним оточенням. На основі цього доводиться, що, маючи певні правові можливості у сфері природокористування у вигляді суб'єктивних екологічних прав, людина одночасно має бути відповідальною за наслідки будь-якої своєї діяльності, що може впливати на довкілля. У статті проаналізовано поняття обмежень прав людини та громадянина, правових обмежень та їх співвідношення. На основі аналізу теоретико-правових позицій учених наводиться поняття правового обмеження в екологічному праві в широкому та вузькому розумінні. Досліджуються критерії обмежень екологічних прав громадян. Зокрема, опрацьовуються такі теоретичні категорії, як «екологічний інтерес», «публічні інтереси в екологічному праві», які можуть стояти в основі правомірних обмежень екологічних прав. Деталізуються форми обмежень екологічних прав та особливості їх застосування залежно від виду природного ресурсу, що використовується, та ступеню впливу на довкілля.

Авторами акцентовано увагу на проблемі низького рівня суспільної відповідальності та недовіри аудиторії до медіа, зокрема електронних, як загальнонаціональних, так і регіональних телерадіоорганізацій. Політика органів публічної влади на різних рівнях має бути спрямована на задоволення потреб усіх споживачів інформації через відповідальне ставлення та максимальне врахування їх інтересів без жодних утисків або приниження. У статті розкрито механізми саморегулювання: нормативно-правовий, інституційний, фінансовий. Дотримання демократичних принципів у роботі медіа, готовність до впровадження та ефективного використання механізмів саморегулювання є важливими факторами розвитку незалежності засобів масової інформації, тому дана тематика є об’єктом дослідження багатьох учених і практиків у всьому світі. Саморегулювання спрямоване на збалансування прав і відповідальності професійного медійного співтовариства. Незалежні засоби масової інформації беруть на себе частку відповідальності за якість суспільного дискурсу в країні при збереженні редакційної самостійності під час його формування. З метою отримання даних щодо якості, достовірності й об’єктивності наданої інформації, а також рівня довіри до медіа на постійній основі проводяться соціологічні опитування, анкетування та інші інструменти. Отримані емпіричні данні враховуються при розробці й прийняті відповідних управлінських рішень. У статті узагальнено досвід Австрії, Італії, Німеччини, Словаччини, Угорщини з впровадження механізмів саморегулювання, що дозволяє підвищити рівень суспільної відповідальності із дотриманням етичних норм і сформулювати конкретні наукові висновки та пропозиції. Наявна ситуація з недостатньої поінформованості в медійній галузі щодо ефективних механізмів саморегулювання, діалогу та солідарності при забезпеченні захисту особистих і суспільних інтересів, політичним тиском на засоби масової інформації, фінансовою залежністю від політичних еліт створює низку проблем, вирішення яких потребує формування й розвитку ефективних механізмів саморегулювання, що призведе до підвищення суспільної відповідальності професійної діяльності телерадіоорганізацій.

Визначальна роль для здоров’я людини відводиться представникам корисної мікрофлори кишківника – молочнокислим бактеріям і біфідобактеріям. Позитивний ефект досягається використанням цих мікроорганізмів у складі заквасок при отриманні продуктів харчування, в тому числі на основі молока. Одним із основних джерел молочнокислих бактерій є кисломолочні продукти, зокрема йогурти. Йогурт – це продукт, корисний для здоров’я і гарного самопочуття. У ньому міститься велика кількість корисних речовин і вітамінів. Йогурт готують з молока – шляхом сквашування термофільних стрептококів і болгарської палички (Lactobacillus bulgaricus i Streptococcus thermophilus) з можливим додатковим використанням інших культур. На сьогодні продукти, створені з використанням молочнокислих бактерій і біфідобактерій, розглядаються як основа функціонального харчування людини, вони сприяють профілактиці ряду захворювань. Метою даної роботи було визначити відповідність якісного і кількісного складу мікроорганізмів у кисломолочних йогуртах нормативним документам та встановити залежність мікробіологічного складу продукту від терміну його зберігання, а також встановити співвідношення між молочнокислими бактеріями та умовно-патогенною мікрофлорою. Лабораторні дослідження якісного та кількісного складу мікроорганізмів проводили в лабораторії мікробіології Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, яка акредитована для проведення даних досліджень. Для проведення досліджень було обрано 6 зразків йогуртів двох торгових марок, термін придатності яких становить 14 діб. Дослідження проводилися зі свіжими зразками, зразками, у яких закінчується термін придатності та протермінованими зразками. Як показали отримані результати досліджень у всіх зразках, незалежно від терміну зберігання та походження, кількість молочнокислих бактерій відповідала нормам ДСТУ 4343:2004. Проте у зразках однієї з обраних торгових марок було виявлено плісняву та дріжджі, що у свіжих зразках була на верхній межі норми, а у інших зразках значно перевищувала регламентовані норми.

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Мета роботи – аналіз і узагальнення сучасних уявлень про вплив генетичних факторів на механізми порушень функцій центральної нервової системи у хворих на менінгіт.Збудники менінгіту (М) володіють різноманітними антигенними детермінантами, що викликають в організмі поліклональну імунну відповідь, в яку залучаються фактори природної та адаптивної (набутої) системи імунітету (АСІ). В останні роки, поряд з раніше вивченими причинно-наслідковими зв’язками різноманітних проявів реакцій АСІ на збудників М, набуло актуальності вивчення генетичних факторів, що визначають функціональний стан АСІ. Як показали дослідження, виникнення М як мультифакторного захворювання залежить від поєднання генотипу хворого й незалежно діючих індукторів зовнішнього середовища. Серед завдань першорядного значення, які вирішує АСІ у відповідь на проникнення патогена, відповідальне місце займає розпізнавання антигену специфічними лімфоцитами. Генетичні зміни в цій ділянці імунної відповіді можуть провокувати збільшення сприйнятливості до М, його тяжкий перебіг і несприятливий вислід захворювання. Ушкодження генного апарата, який експресує фактори клітинної ланки АСІ, асоціюється з інфекціями, що спричинюють мікобактерії, найпростіші, гриби, віруси й опортуністичні бактерії. Дефіцит антитіл переважно асоціюється з інфекціями, викликаними грампозитивними бактеріями. У специфічному розпізнаванні антигенів також беруть участь молекули головного комплексу гістосумісністі (MHC). Туберкульозний М характеризувався значним підйомом рівня антигену HLA-DR3 з істотним підвищенням частоти антигенів B14 й DR2. У пацієнтів із гнійними М більшою мірою виявляли антиген HLA-B12. У хворих із серозними М визначалося підвищення рівня антигену HLA-A19. Поряд із забезпеченням адаптаційної функції контролю сприйнятливості до інфекції, фактори АІС можуть бути відповідальними за ушкодження власних тканин організму. Висновки. Для правильної оцінки сприйнятливості організму до інфекції, тяжкості стану хворого й прогнозу результату М необхідне визначення співвідношення внесків спадкоємного й «зовнішнього» факторів у кожному конкретному випадку. Крайні позиції в цьому співвідношенні займають первинні імунодефіцити, при яких хвороба істотно залежить від конкретної мутації, й вторинні імунодефіцити, коли чітко виражена залежність від етіологічного фактора захворювання. Визначення цього співвідношення, можливо, буде корисним при розробці генетичних методів корекції в комплексі лікувальних заходів у хворих на менінгіт.