Academic literature on the topic 'Вузли пристроїв'

Предметом вивчення в статті є питання проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем. Метою статті є дослідження проектування принципової схеми пристрою, якій підключає до комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем методом сигнатурного аналізу мікросхем, що дозволяє робити перевірку всіх статичних режимів роботи цих інтегральних мікросхем. Завдання – за допомогою обраних складових принципової схеми пристрою, а саме: вузлу вхідних регістрів; пристрою узгодження по входу; пристроюй узгодження по виходу; керуючого пристрою; блоку живлення; пристрою комутації живлення; джерела живлення пристрою дослідити їх принцип дії, за допомогою якого обґрунтувати технічні рішення, впровадження яких в практику вимірювання дозволить здійснювати перевірку всіх статичних режимів роботи інтегральних мікросхем. Висновки: запропоновані технічні рішення, що отримані при дослідженні проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем надають можливість обрати найбільш корисну принципову схему пристрою, якій підключає до ІВМ - сумісного комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем.

Описано види шліцевих з¢єднань та актуальність теми, приведено технічні умови точності при виготовленні і відновленні шліцевих валів сільськогосподарських машин. Розроблена конструкція контрольного пристрою для заміру конструктивних параметрів і шорсткості при їх виготовленні і відновленні. Пристрій для заміру параметрів шліцевих валів виконано у вигляді плити, на якій розміщено основні вузли і деталі. Всі покази надходять через аналогово-цифровий перетворювач до електронно обчислювальної машини і профілографо-профілометром. Крім цього для заміру інших конструктивних параметрів шліцевого вала і шорсткості інших поверхонь можуть встановлюватися додаткові датчики аналогічно вищевказаним. Вказана послідовність роботи пристрою: в центри ділильної головки і задній центр встановлюється еталонний шліцевий вал, з якого за допомогою індуктивних датчиків знімаються всі контрольовані параметри і шорсткість поверхні і встановлюють їх допустимі межі. Приведено визначення величини допустимої похибки встановлення. Визначено вимогу, яку повинна задовольняти схема встановлення заготовки. Зроблено висновки щодо проведених досліджень.

Наукова робота присвячена дослідженню нового пристрою для прорізування контурів у картонних розгортках. Поставлена мета створити спосіб та пристрій для безмарзанного прорізування контурів у картоні. Започаткувати технологію безконтактного способу висікання. Тобто висікання без опорних контактуючих елементів типу: контрплита, марзан, протиніж та ін. Для виконання технологічного процесу висікання пропонується окремий двокамерний пневматичний модуль пристрою для прорізування контурів у картонних розгортках. Як протиніж використовується робочий стіл з контурними пазами у робочій зоні для створення опору стисненим повітрям. Після проходження зони дії інструментального вузла на контурах картонної розгортки утворюються прорізи, які сприяють якісному їх подальшому загинанню та формуванню об’ємних конструктивних елементів картонного паковання. Прорізування контурів і підготовка картонної розгортки до подальших технологічних процесів відбувається за один кінематичний цикл інструментального вузла без використання опорних елементів. Для аналітичних досліджень двокамерний пневматичний модуль ділиться на умовні три технологічні зони. Перша зона відповідає верхній пневматичній камері, друга — нижній, а третя відноситься до робочої зони поршня. Тиск на початку ходу поршня найменший і зростає по мірі його переміщення до максимальної верхньої координати. Відповідно сила тиску корегується пропорційно із збільшенням ходу поршня. Оскільки опір стисненого повітря, що генерується у пазах робочого стола верхньої пневматичної камери повинен бути рівнодійним зусиллям висікання, то його також потрібно коригувати під конкретно визначені розрахункові величини. Створення опору стисненим повітрям дозволить здійснити безмарзанне прорізування контурів у картонній розгортці. Механіка технологічного процесу прорізування контурів сприяє зменшенню трудомісткості виготовлення півфабрикату без залучення додаткових опорних елементів контрножів та марзанів. І як висновок — зниженню необхідної сумарної потужності споживання привода та усунення явища прискореного затуплення висікальних ножів.

Мета статті – надати комплексний аналіз теоретичних положень і практичних проблем дослідження частин подібних між собою реактивних протитанкових гранат – РПГ-22 і РПГ-26, у тому числі снарядів ПГ-22 і ПГ-26, які можуть залишатися на місці їх пострілу та подальшого вибуху. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими (емпіричними та теоретичними) і спеціальними методами дослідження. Так, зокрема, теоретичними загальнонауковими методами дослідження (аналіз, синтез, узагальнення) схарактеризовано наукові та інформаційні джерела за тематикою дослідження, з’ясовано рівень достатності в них профільної інформації для практичного використання. За допомогою емпіричних методів (спостереження, опис тощо) і спеціальних методів дослідження описано параметри та виокремлено особливості залишків деталей реактивних протитанкових гранат і снарядів після вибуху. Порівняльним методом обґрунтовано можливість ідентифікації гранат за їх окремими залишками. Системний підхід до проведення дослідження забезпечив його комплексний характер і дозволив об’єднати окремі результати дослідження (за залишками складових гранат і снарядів) в єдине ціле. Наукова новизна. Виокремлено, описано і унаочнено складові реактивних протитанкових гранат – РПГ-22 та РПГ-26, за залишками яких їх можна ідентифікувати, окреслено розмірні характеристики. Висновки. Визначено розмірні характеристики та конструктивні особливості залишків складових РПГ-22 і РПГ-26, снарядів ПГ-22 і ПГ-26. Обґрунтовано можливість ідентифікації РПГ-22 і РПГ-26 після вибуху за такими основними складовими, як пусковий пристрій (транспортно-пусковий контейнер), чека, задня кришка, елементи вузла кріплення снаряда в пусковому пристрої, а також снарядів ПГ-22 або ПГ-26 за залишками: підривника, корпусу реактивного двигуна, вузла форсування. Здійснено порівняння залишків, результати унаочнено. Сформульовано пропозиції (рекомендації) практико-прикладного характеру з метою уникнути помилок, розв’язуючи питання віднесення досліджуваних гранат і снарядів до тієї чи іншої моделі в межах судової вибухотехнічної експертизи. Ці пропозиції (рекомендації) стануть у пригоді не тільки експертам-вибухотехнікам під час проведення судової вибухотехнічної експертизи, а й іншим працівникам правоохоронних органів під час огляду місця події за фактом вибуху, спричиненого зазначеними вибуховими пристроями, та подальшого досудового розслідування.

Чоста Н. В. Удосконалення обладнання з клиношарнірним механізмом з увігнутим клином для розділювальних операцій // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 212-217. На підставі виконаного аналізу технологій та обладнання для розділювальних операцій установлено, що в якості виконавчих механізмів найбільш доцільним є використання клиношарнірних механізмів з увігнутим клином, у яких графік зміни сили навантаження найбільш наближений до технологічного типового графіка зміни сили при відрізуванні заготовок. Мета роботи – удосконалення обладнання з клиношарнірним приводом з увігнутим клином для розділювальних операцій. Заміна пар тертя ковзання на пари тертя кочення призводить до зменшення коефіцієнта тертя до величин 0,01...0,05, при цьому коефіцієнт корисної дії обладнання збільшується до 97...99 %, підвищуються техніко-економічні показники клинового преса. Обґрунтовано використання в пресах із клиношарнірним механізмом з увігнутим клином додаткового клинового механізму для забезпечення ходу наближення, що дозволяє зменшити витрати енергії на пружну деформацію й знизити динамічні навантаження. Проведені розрахунки для клиношарнірного механізму з увігнутим клином довели, що співвідношення виконавчої й приводної сил істотно залежить від кута додаткового клина. Отже, змінюючи в клиношарнірному механізмі кут нахилу додаткового клина, можна домогтися різного характеру зміни співвідношення виконавчої й приводної сил, що дозволить для різних операцій ОМТ підібрати конструкцію й режим роботи клиношарнірного механізму, який найбільш точно відповідає графікам технологічних сил. Запропонована оригінальна конструкція вузла додаткового клина, яка дозволяє змінювати кут нахилу в заданому діапазоні. З метою підвищення жорсткості обладнання для розділення сортового прокату (труб) розроблено конструкцію пристрою, який містить клиношарнірний механізм у сполученні з рамним повзуном і додатковим клином, що дозволяє знизити енергосилові витрати, зменшити величину сили, яка відповідає моменту відрізування прокату, а, отже, зменшити наслідки миттєвого розвантаження обладнання.