Academic literature on the topic 'Вологість речовини'

Мета. Встановлення закономірностей формування якості насіння гібридів кукурудзи залежно від їх зби- ральної вологості, сортових особливостей та умов дозрівання. Методи. Лабораторні з визначення показ- ників якості (вологості, маси 1 000 насінин і сухої речо- вини, схожості); польові з виявлення схожості і врожай- ності гібридів кукурудзи; математично статистичні для обрахунку достовірності отриманих даних. Для дослі- дів відбирали типові качани через рівні проміжки часу (8–10 діб), негайно визначали вологість зерна, а після підсушування – інші показники якості. Масу 1 000 насі- нин визначали як фактичну, так і перераховану на суху речовину. Результати. Отримано дані, які характери- зують якість насіння гібридів кукурудзи при збиранні з вологістю зерна 18–50%. Виявлено в процесі дозрі- вання залежності між вологістю, масою 1 000 насінин і вмістом сухої речовини, встановлено, що у разі осо- бливих гідротермічних умов (опади, високі темпера- тури повітря) показники маси можуть зменшуватись на 3–15%. В лабораторних і польових дослідах визна- чено схожість і продуктивність насіння, що складається залежно від збиральної вологості і сортових особли- востей гібридів. Висновки. В технологіях збирання насіннєвої кукурудзи необхідно враховувати ряд зако- номірностей: кількість сухої речовини в насінні досягає максимуму за вологості 28–30%; лабораторна схожість вже є високою за вологості 38–40%, сила росту – за вологості 28–30%; насіння стає господарськопридатним починаючи зі збирання при вологості 38–40% і нижче. Якщо випадають опади і триває висока температура повітря, небажаним є перестій кукурудзи з вологістю 17–22%. Для прогнозування строків дозрівання та зби- рання пропонуються показники середньодобової воло- говіддачі зерна в межах 0,89–0,94%, 0,67–0,89 і 0,53– 0,73 – для гібридів ранньостиглої, середньоранньої і середньостиглої групи.

Мета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, щоМета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, що позитивно вплинуло на якість і збереженість продукції.Висновки. Максимальну тривалість зберігання продукції високої якості (перший ґатунок), забезпечило використання ізраїльських пакетів 885-В1. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між збереженістю маси списів і вмістомзагальних і моноцукрів (r = 1,00), та між збереженістюмаси списів та вмістом аскорбінової кислоти (r = 0,99)дозволяють прогнозувати максимальну тривалість зберігання продукції високої якості.

Актуальність теми дослідження. Печиво є популярним харчовим продуктом, проте більшість затяжного, цукрового, здобного печива має знижену біологічну цінність, тому актуальною є розробка печива з використанням біологічно цінної сировини. Постановка проблеми. Борошно є основою рецептури печива, тому застосування амарантового і льняного борошна, багатого на біологічно активні речовини, буде позначатися на споживчих якостях виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосування амарантового і льняного борошна для виробництва хлібних, борошняних кондитерських виробів, зокрема печива, досить обмежене через погіршення якості продукції. Це унеможливлює достатнє збагачення виробів біологічно активними речовинами, поліпшення їх амінокислотного складу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження сумісного використання амарантового і льняного борошна у виробництві печива з урахуванням особливостей її хімічного складу й технології отримання. Метою роботи є дослідження впливу амарантового і льняного борошна різної якості на споживчі характеристики й біологічну цінність затяжного, цукрового і здобного печива. Виклад основного матеріалу. Амарантове і льняне борошно відрізняються від пшеничного зниженою вологістю, вищою водопоглинальною здатністю і вмістом поживних речовин. Технологія переробки зерна суттєво позначається на вмісті білку, жиру, білості й запаху борошна. Незначне зниження намочуваності печива і поліпшення органолептичних властивостей, амінокислотного складу вказують на доцільність застосування амарантового борошна, особливо тонкодисперсного помелу, для виробництва цукрового і здобного печива при співвідношенні амарантового борошна до пшеничного як 1:1 і 3:5 відповідно. Використання 5 % попередньо гідратованого льняного борошна до маси пшеничного борошна поліпшує якість цукрового і здобного печива на амарантово-пшеничному борошні. Висновки відповідно до статті. Використання амарантового та льняного борошна з прийнятними функціонально-технологічними властивостями позитивно впливає на якість цукрового і здобного печива на розробленій композиційній суміші, підвищує його біологічну цінність.

Наведено результати дослідження особливостей нагромадження маси та вологості хвої для визначення репрезентативних показників високосмолопродуктивних форм сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Встановлено, що дерева з високою смолопродуктивністю за абсолютно сухою масою хвоїнки перевищують дерева з низькою продуктивністю. Водночас, вологість хвоїнок високосмолопродуктивних дерев є істотно нижчою відносно дерев із низькою продуктивністю. Виявлено значний кореляційний зв'язок смолопродуктивності з масою хвоїнок у низькосмолопродуктивних дерев. Знижена вологість хвої у високосмолопродуктивних дерев свідчить, що у них значно активніше відбувається вуглеводнева спрямованість обміну речовин.

підтримуючи на певному рівні, що важливо при виробництві варених ковбас. Вміст вологи є важливим показником, тому що волога є чинником розвитку мікрофлори, а також вона обмежена ДСТУ. Що стосується зміни вологи, можна зробити висновки, що вологість фаршу змінюється в залежності від залишкової мікрофлори. Спочатку мікроорганізми споживають вологу і тому її кількість зменшується, а далі при приготуванні ковбасних виробів – збільшується, так як були зруйновані зв’язки між самими клітинами і, крім цього, додаткова волога могла потрапити із холодильника. Далі йде процес усушки і кількість вологи знову зменшується.

Плантації енергетичних культур (верба, тополя, міскантус та ін.) забезпечують виробництво не тільки ефективного біопалива, а й поліпшують екологічний стан довкілля за рахунок інтенсивного поглинання вуглекислого газу з атмосфери. Ефективною сировиною для виробництва твердого біопалива є міскантус. В статті представлені результати термічного аналізу біопалива з міскантуса та дослідження щодо впливу на термічну деструкцію гранульованого палива фракційного складу сировини, температури і тиску гранулювання. В роботі використані зразки гранул, отримані при холодному пресуванні, механоактивації та термічній активації сировини. Методами термогравіметрії та диференційного термічного аналізу визначено температурні інтервали зневоднення, термічного розкладання органічних і мінеральних речовин, середні швидкості термічного розкладання органічних сполук, вологість та зольність зразків біопалива. Для всіх зразків гранульованого палива з міскантуса характерні стадії зневоднення, термічного розкладання органічних сполук, що супроводжується видаленням газоподібних продуктів, та розкладання мінеральних речовин. Найбільша швидкість виходу газоподібних речовин спостерігалась у гранул з механоактивованої та термічно активованої сировини, найменша – у гранули з полідисперсної фракції після холодного пресування. Було встановлено, що механоактивація і термічна активація сировини впливають на процес термічної деструкції – збільшується інтенсивність розкладання органічних речовин. Виявлено, що механоактивація сировини є найбільш суттєвим фактором впливу на кінетику термодеструкції. Під час термічного розкладання гранул, переважно з термічною активацією матеріалу в процесі гранулювання, у високотемпературному періоді розкладання спостерігалися мікровибухи.

Ідея роботи полягає у вивченні статистичних моделей окремих показників пилоутворювальної здатності вугільних шахтопластів, відомих з нормативно-довідкових даних за якістю і властивостями викопного вугілля. Зокрема в посібнику [4] наведені дані (каталог) про пилоутворювальні здатності більш ніж для двох тисяч шахтопластів. Чинниками першого блоку, що визначають склад і властивості вугілля є вихід летких речовин при термічному розкладанні вугілля без доступу повітря (Vdaf), вологість вугілля (Wt), вміст пилу в відбитому вугіллі (N) і питоме пиловиділення (q). Крім цих показників першого блоку, при визначенні груп пластів за пиловим фактором враховувалися фактори другого блоку - потужність пласта (m) та кут його падіння (α) з градацією відповідно до 35° і більше 35° [4]. По своїй суті значення застосовуваних показників першого блоку (Vdaf, W, N, q) є наслідком впливу метаморфічних процесів перетворення вугільних шахтопластів, а другого (α, m) - відносяться до гірничо-геологічними умовами залягання пластів. Статистичні моделі розподілу цих факторів дозволяють встановити зв'язки між ними і можливість їх використання для вдосконалення прогнозу пилоутворення та інших небезпечних властивостей шахтопластів.

Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти. Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях. Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок. Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску. Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено: Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %. Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%. Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%. Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.

Метою дослідження було виявити ефективність різ- них інсектицидів проти шкідників на насінницьких посівах люцерни першого року життя травостою. Методи дослі- джень. Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. У ґрунтово-кліматичному відношенні розташоване в степовій зоні, на Інгулецькому зрошуваному масиві. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки. Видовий склад шкідливих комах виявляли за проведення обстежень, чисельність їх і співвідношення різних стадій пов’язували з фазами розвитку рослин і погодними умо- вами (температура, вологість повітря та опадами) за допо- могою ентомологічного сачка (10 помахів). Оцінку ефек- тивності термінів та кратності хімічних обробок визначали за методикою С.О. Трибеля та з врахуванням економічних порогів шкідливості. Статистичну обробку експерименталь- них даних проводили AgroSTAT, XLSTAT, Statistica (v. 13). Результати досліджень. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речовинами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нормою витрати 1,00 л/га. Він знижував чисельність шкідників: люцернового клопа – на 85,5%, люцернової попелиці – 92,7, гусениці лучного мете- лика – 93,0, люцернового насіннєїду – 85,7 та люцерно- вої товстоніжки – на 94,0%, відповідно й зменшувалося пошкодження генеративних органів та насіння. Висновки. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речо- винами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нор- мою витрати 1,00 л/га). Але наявність у даного препарату фумігаційної дії негативно позначилась на чисельності комах-запилювачів, що зменшило утворення бобів і насіння в них та в подальшому вплинуло на продуктивність рослин. Найбільшу врожайність насіння отримали на варіанті при застосуванні суміші інсектицидів з діючими речовинами Хлорантраніліпрол, 200 г/л й Лямбда-цигалотрин, 50 г/л.

Здійснюючи вибір типу посівних машин та їхніх параметрів, слід зважати на цілий комплекс чинників, зокрема, глибину посіву, тип ґрунту, вологість, наявність рослинних решток, особливості сорту тощо, а також слід враховувати неоднорідність ґрунтових умов в межах одного поля. Аналіз експериментальних даних дав можливість визначити оптимальні параметри швидкості руху посівного агрегату при яких можливо виконати технологічний процес сівби соняшника та кукурудзи на зерно з забезпеченням максимальних значень якісних показників. При роботі посівних агрегатів досліджено рівномірність глибини сівби насіння при трьох різних швидкостях з використанням системи Delta Force і без неї. Для сівби використовували сівалку точного висіву John Deere 24 Row Planter. Вимірювання показників проводили при робочих швидкостях 6 – 7 км/год., 8 – 9 км/год. та 9 – 12 км/год. Так нами було визначено, що найбільш оптимальним діапазоном робочих швидкостей посівного агрегату є 8 – 9 км/год. При використанні системи Delta Force, вдається забезпечити збільшення значень якісних показників роботи агрегату. При порівнянні врожайності на досліджуваних ділянках, кращі результати зафіксовано також на ділянці, де посів виконувався з використанням системи Delta Force. Беручи до уваги те, що кліматичні умови, забезпечення вологою та поживними речовинами на обох ділянках для кожної культури були однаковими, можна зробити висновок, що саме більш якісний посів соняшнику та кукурудзи з використанням системи Delta Force дозволив досягнути підвищення врожайності.

Яндола В. Р. Фізико-хімічні параметри лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини, та водних вилучень з неї : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Ю. Ю. Петруша. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 56 с.
UA : У роботі 56 сторінок, було використано 55 літературних джерела, із них 22 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є лікарська рослинна сировина, що містить дубильні речовини та реалізується у аптечних мережах м. Запоріжжя. Предметом дослідження є фізико-хімічні властивості лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини, та водних вилучень з неї. Метою кваліфікаційної роботи є: аналіз фізико-хімічних показників лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини, та водних вилучень з неї. Дослідження виконувалися на базі кафедри хімії Запорізького національного університету. Експериментально було проведено аналіз рослинної сировини різних виробників: визначено рH, наявність металевих домішок, вологості сировини, порівняння ваги, зазначеної виробником, з фактичною. Проведено якісне визначення дубильних речовин з залізоамонієвими квасцями. Також досліджено величини окиснювально-відновного потенціалу відварів лікарських трав та кількісно визначено вміст дубильних речовин.
EN : In the work of 56 pages, 55 literary sources were used, 22 of them in a foreign language. The object of the study is medicinal plant raw materials that contain tannins and are sold in pharmacies in Zaporozhye. The subject of the study is the physico-chemical properties of medicinal plant raw materials containing tannins and aqueous extracts from it. The purpose of the qualification work is: analysis of physico-chemical parameters of medicinal plant raw materials containing tannins and water extractions from it. The research was performed on the basis of the Department of Chemistry of Zaporizhia National University. The analysis of vegetable raw materials of different manufacturers was carried out experimentally: pH, presence of metal impurities, humidity of raw materials, comparison of weight specified by the manufacturer with the actual one were determined. Qualitative determination of tannins with ferroammonium alum was carried out. The values of redox potential of decoctions of medicinal herbs were also investigated and the content of tannins was quantified.

Спосіб сівби насіння, що містить створення в ґрунті борозен, подачу в них через сошник насіння і ущільнення борозен, при цьому додатково здійснюють підготовку насіння, поєднуючи її з подачею насіння у борозни шляхом змішування в сошнику потоку насіння з потоком водяного розчину добрив і стимуляторів росту, а ущільнення борозен поєднують з подачею в них спільного потоку насіння і водяного розчину добрив і стимуляторів росту на глибину закладення шляхом інтенсивного зволоження ґрунту водою, причому додатково в робочій зоні сівалки у атмосферному повітрі вимірюють фізико-хімічні властивості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), який виникає при переміщені посівного агрегату, обчислюють гігроскопічність цього пилу, по якому визначають вологість ґрунту, і в залежності від її рівня автоматично керують виконавчими механізмами сошників сівалки, наприклад гідроциліндрами, які регулюють потрібні глибини борозен для закладання насіння, а у посівну борозну вводять порцію води для приведення ґрунту до стану оптимальної вологості, що забезпечує необхідну польову схожість насіння в тому випадку, якщо вологість ґрунту, розрахована за даними її вимірювань до висіву і в процесі висіву, менше нормованої, та визначають коефіцієнт спектральної яскравості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), по якому розраховують гумусові речовини ґрунту, та в залежності від його рівня керують виконавчими механізмами, які регулюють подачу у борозни органічних речовин, які необхідні рослинам для забезпечення потрібної родючості.