Relevant bibliographies by topics / Виробничий підхід

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters

Academic literature on the topic 'Виробничий підхід'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Виробничий підхід.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Виробничий підхід"

1

Алієв, Р. А. "СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА» ТА ЙОГО СКЛАДНИКИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 54–59. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.8.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано теоретичні підходи до трактування поняття «потенціал підприємства» та його складників. Згруповано підходи до визначення сутності у три основні напрями: ресурсний, цільовий та системний. Розглянуто еволюцію економічної думки щодо потенціалу підприємства протягом 1981–2018 рр. Визначено, що у вітчизняній літературі виділяють чотирнадцять видів потенціалу підприємства, а саме: трудовий, управлінський, матеріально-технічний, ресурсний, фінансовий, екологічний, ринковий, виробничий, збутовий, інноваційний, економічний, організаційний, інформаційний, стратегічний. Проаналізовано різні види складників потенціалу підприємства та виділено первинні елементи, до яких належать матеріальні, людські та фінансові ресурси. Удосконалено концептуальний підхід до поняття «потенціал підприємства» з огляду на його складники, процес формування та реалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Скрипник, М. І., та О. О. Григоревська. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 177–87. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.22.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає в оцінюванні наявних підходів до обліково-аналітичного забезпе- чення виробництва органічної продукції та спробі їх уніфікації для формування ефективно- го облікового-аналітичного забезпечення. Проведені дослідження дали змогу актуалізува- ти важливість наукового пошуку у сфері розроблення обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції. На основі проаналізованих матеріалів запропоновано власний підхід до обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції, що формується під впливом організаційних особливостей суб’єкта господарювання (роз- мір підприємства, вплив організаційної структури, структура управління виробничим процесом, технологія виробництва, внутрішні стандарти діяльності, кваліфікація персо- налу) та особливостей галузі функціонування (соціальна значимість виготовленої продук- ції, недовготривалий виробничий цикл, відсутність незавершеного виробництва, цикліч- ність продажу, суворе дотримання технологій та норм витрат матеріалів, близькість до ринків збуту готової продукції). Обґрунтовано, що обліково-аналітичне забезпечення формується з контрольної підсистеми, облікової підсистеми та аналітичної підсистеми. Деталізовано складові частини обліково-аналітичного забезпечення щодо інформаційного забезпечення та управління витратами на виробництво органічної продукції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Желанова, Вікторія В’ячеславівна. "Контекстуалізація професійної підготовки дизайнерів одягу у ВНЗ". Освітній вимір 48 (11 травня 2016): 17–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2358.

Full text
Abstract:
Желанова В. В. Контекстуалізація професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу у ВНЗ.
 У представленій статті розглянуто принцип контекстуалізації у форматі професійної підготовки дизайнерів одягу у ВНЗ. Висвітлено концептуальні засади контекстуалізацїі професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу. Подано дефініції поняття «контекстний підхід», «контекст», «професійний контекст». Обґрунтовано феномен «професійний контекст майбутнього дизайнера одягу» й розглянуто його структуру, що містить мотиваційно-ціннісний, творчо-проектувальний, виробничий контексти. Розкрито змістову площину контекстуалізації. Проаналізовано організаційні аспекти контекстуалізації, що пов’язані з упровадженням певного педагогічного інструментарію контекстної спрямованості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дацій, Олександр Іванович, Олена Вікторівна Банчук-Петросова та Олег Ісаакович Платонов. "ПІДХІД ДО МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Public management 28, № 3 (2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-3.

Full text
Abstract:
Зазначено, що глобалізація світогосподарських зв’язків сприяє глибоким якісним перетворенням зовнішньоекономічних зв’язків держав, пов’язаних із пошуком шляхів інтегрування до системи світогосподарських відносин. Початок XXI століття став завершальним етапом затяжного перехідного періоду, під час якого багатьом державам, зокрема й Україні, належить перейти від стагнації до розвитку. При цьому важливо виробити такі стратегічні орієнтири, які б націлили на органічне змикання зовнішньоекономічних можливостей такого процесу з тими внутрішніми передумовами, які можуть сприяти його прискоренню. В основі економічного глобалізму лежить теорія неолібералізму та вільного ринку. Вона застосовується до всього світового господарства, оскільки виходить з теоретичного посилу, що плодами глобалізації користуються як розвинені, так і країни, що розвиваються і трансформуються, експортери та імпортери міжнародних товарів, послуг і капіталів, розробники технологій і споживачі, що адаптуються до них. Прихильники фінансової лібералізації стверджують, що вільний рух капіталів забезпечує оптимальний з позиції всього світового господарства розподіл та використання заощаджень, стимулює економічне зростання та поширення нових технологій. Визначено, що держави з реформованою економікою виявляють певну обережність у виборі моделей економічного зростання і намагаються якнайбільше орієнтуватися на власний ресурсно-виробничий потенціал як гарант економічної стабільності та безпеки. Вибір кожної із цих моделей неоднозначний. Умовою просування України шляхом економічного прогресу виступає передусім концентрація її власних зусиль і ресурсів на формуванні ефективного, технологічно розвиненого та конкурентоспроможного ринкового господарства. У найближчій перспективі акценти економічної політики об’єктивно зміщуються у бік розвитку вітчизняного виробництва та забезпечення у разі опори на неї потреб внутрішнього ринку. Реалізація експорто-орієнтованої моделі становить загрозу національній безпеці. На користь обережного включення економіки країни в глобалізаційні процеси в найближчій перспективі свідчить і факт збереження експортної квоти на рівні, що склався. Віддаючи пріоритет політиці та стратегії імпортозаміщення у зовнішньоекономічній діяльності, ставиться завдання створення умов формування у першій чверті XXI століття народно-господарського комплексу переважно на основі внутрішніх ресурсів та ринку з послідовним збіль- шенням обсягів середньо- та високотехнологічного експорту за відносного зниження вивезення продукції первинного сектору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Romanov, Leonid. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (5 грудня 2018): 33–39. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.33-39.

Full text
Abstract:
У статті актуалізується необхідність науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій, оскільки успішне оволодіння найсучаснішими виробничими технологіями та їх ефективне використання стає найважливішим завданням підготовки фахівців автотранспортної галузі. Визначено, що існують різні домінанти, навколо яких вибудовуються дидактичні принципи: діяльність (навчальна і професійна), особистість, соціальне партнерство, тому при визначенні принципів формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій доцільним є поєднання особистісних, соціальних і діяльнісних аспектів.
 На сьогодні автомобілебудівна промисловість технологічно розвинених країн зорієнтована на новітні технології, що, власне, є одним з найбільших індустріальних інвесторів у наукові дослідження та розробки. Визначено, що успішне оволодіння найсучаснішими виробничими технологіями та їх ефективне використання стає найважливішим завданням підготовки фахівців автотранспортної галузі в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
 Встановлено такі принципи формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій: науковості, системності та цілісності, наступності та безперервності, продуктивності, варіативності, розвитку суб’єктності, інтерактивності, інноваційності, соціального партнерства. Обґрунтовано методологічні основи формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до застосування інноваційних виробничих технологій. Так, системний підхід в концептуальному плані закладає підвалини для розгляду виробничої технології як системи; діяльнісний – вимагає цілісного розгляду всіх основних компонентів педагогічного процесу; технологічний – передбачає гнучке інструментальне управління навчальним процесом; особистісно орієнтований – передбачає врахування індивідуальних особливостей учнів; компетентнісний – забезпечує формування професійно важливих якостей особистості майбутніх кваліфікованих робітників; контекстний – зумовлює динамічний рух діяльності учнів від навчальної діяльності до професійної, трансформування першої у другу; інноваційно- зорієнтований – спрямований на забезпечення формування та розвитку критичного мислення і творчих здібностей майбутніх кваліфікованих робітників;
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Міщук, Є. В. "МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІКО-ВИРОБНИЧИХ ІНТЕРЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.7.

Full text
Abstract:
У статті виявлено, що підхід до оцінювання рівня безпеки економіко-виробничих інтересів підприємства, який би базувався на визначенні одного однозначного показника для всіх її складників, залишився недостатньо розробленим. Визначено, що як такий показник доцільно оцінювати величину нестачі прибутку до оподаткування (ЕВТ), яку підприємство отримує в разі недосягнення монопоказниками складників безпеки своїх заздалегідь фіксованих значень. Запропонований концептуальний підхід передбачає прямий рахунок і досить прозоре інтегрування отриманих сум нестач ЕВТ за всіма підвидами цієї безпеки, розташованими на різних рівнях її ієрархії за методом найгіршого варіанта: оцінювання кожного наступного підвиду безпеки, розташованого на більш високому щаблі ієрархії безпеки економіко-виробничих інтересів, передбачає вибір максимальної величини нестачі ЕВТ. Це робить підхід ефективним інструментом під час планування заходів щодо забезпечення економіко-виробничої безпеки підприємства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сеник, Ю. І. "МЕТОД ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ВИРОБНИЧІЙ ЛАБОРАТОРІЇ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВІ НА ОСНОВІ LEAN". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-6.

Full text
Abstract:
У роботі розглянуто застосування модифікованого до системи ощадливого виробництва методу оцінки ризиків FMEA для виробничих лабораторій молокопереробних підприємств. Описано алгоритм реалізації failure mode and effect analysis та вказано основні принципи розрахунку S (значимість потенційних збоїв у роботі), O (ймовірність виникнення збою у роботі), D (ймовірність виявлення збою) та RPN (risk priority number). Розглянуто два основні недоліки класичного підходу методики FMEA та для їх усунення використано модифікацію, запропоновану Rapinder Sawhney та ін., яка полягає у використанні інтегрального показника «значення оцінки ризиків». Для аналізу ризиків виробничої лабораторії згідно з модифікованою методикою FMEA вибрано окремий шаблон таблиці, представлений у тексті статті. Він містить як елементи FMEA, так і спосіб вирішення критичних показників згідно з принципами LEAN. Такий підхід до роботи лабораторії є вкрай важливим, адже саме від оперативності та точності проведених досліджень залежатиме можливість уникнення прямих утрат для підприємства та випуску безпечної та якісної продукції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Sumets, Alexander. "Методичний підхід до оцінки системи менеджменту виробничих підприємств". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (2020): 126–43. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.08.

Full text
Abstract:
Мета. Метою дослідження є розробка методичного підходу до оперативної оцінки системи менеджменту виробничих підприємств з використанням показників, що характеризують організаційну структуру їх управління, управлінський персонал та ефективність його діяльності.
 Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, концептуальні положення й результати досліджень вітчизняних і закордонних науковців за проблематикою оцінки системи менеджменту суб’єктів господарювання. Дослідження здійснено з використанням сучасних загальнонаукових і спеціальних методів: абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів наукового пошуку та формулювання висновків; індуктивно-дедуктивного – для формування системи показників оцінки системи менеджменту підприємства; монографічного – для поглиблення розуміння поняття «система менеджменту»; анкетного опитування експертів – для формування найбільш придатних для оперативної оцінки показників. Інформаційну базу дослідження становили статистична та фінансова звітність підприємств олійно-жирової галузі.
 Результати. Розроблено алгоритм оцінки системи менеджменту виробничих підприємств. Алгоритм спрямований на оцінювання організаційної структури управління підприємством, управлінського персоналу та ефективності його управлінської діяльності. Обґрунтовано оптимальний мінімально достатній перелік показників для оцінки системи менеджменту виробничих підприємств. Запропоновано до практичного використання методику оцінки системи менеджменту виробничих підприємств.
 Оригінальність / наукова новизна. У статті вперше запропоновано методичний підхід до оцінки системи менеджменту виробничих підприємств з використанням оціночних показників, визначення яких не потребує додаткових наукових досліджень. 
 Практична цінність / значущість. Запропонований методичний підхід може бути застосований на підприємствах для організації аналітичної роботи з оцінки ефективності функціонування системи менеджменту за тривалий час господарювання (три, п’ять і більше років). Отримані результати розрахунків будуть корисними для щорічного корегування (за потребою) організаційно-економічного механізму управління підприємствами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Mykytenko, Viktoriya, Petro Rogov, Mykola Khomik, Svitlana Khoroshilova та Oleksandr Biletskyi. "Формалізація процесу сталого господарювання у тривимірній системі координат: час – гроші – простір охоплення". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (2021): 231–47. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.18.

Full text
Abstract:
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом “егоїзм – альтруїзм” у координатах “час – простір охоплення – гроші”, що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб’єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: “взаємодії”, “балансу”, “сполучення”, “погодження”, “узгодження”) та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів.
 Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття “процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів”, що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб’єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів “економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес” суб’єктів різної природи за критерієм “егоїзм” – “альтруїзм” при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція “час – простір охоплення – гроші” у процесах гармонізації вказує на “тимчасову” цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кабаченко, Д. В., та С. В. Андрєєва. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА". Підприємництво та інновації, № 20 (29 жовтня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.9.

Full text
Abstract:
У статті наведено класифікацію економіко-математичних моделей, проаналізовано їх характеристики. Визначено суть математичного моделювання та характерні риси процесу, що моделюється. Розглянуто питання використання економіко-математичного моделювання в бізнесі. Сформульовано загальне поняття виробничої функції та завдання економіко-статистичного аналізу і моделювання виробничих процесів. Проаналізовано підходи до створення різних методів визначення показників виробництва. Дано опис виробничого процесу підприємства, створено його економіко-математичну модель. Розглянуто переваги використання економіко-математичних моделей для оптимізації роботи підприємства. Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації виробничих ресурсів з урахуванням лімітів витрат на ресурси за варіантами організації управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Виробничий підхід"

1

Шипков, Дмитро Олександрович, та Олександр Борисович Білоцерківський. "Методи оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції підприємства в системі управління якістю". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41581.

Full text
Abstract:
У роботі науково обгрунтовано теоретико-методичні та прикладні засади підвищення конкурентоспроможності продукції. Розглянуто поняття "конкурентоспроможність". Виділено три групи методів оцінки конкурентоспроможності продукції. Як приклад здійснено впорядкування різних марок мобільних телефонів на основі методу рівня розвитку. Визначено найбільш конкурентоспроможний та якісний мобільний телефон.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Зінченко, Олена Миколаївна, та Наталія Григорівна Обревко. "Інноваційний підхід до організації виробничої практики студентів економічного профілю". Thesis, ПУЕТ, 2015. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2484.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Яріш, О. В., та І. О. Разумова. "Інтегральний підхід до комплексної оцінки ділової активності виробничого підприємства". Thesis, Полтава : ПУЕТ, 2020. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/10149.

Full text
Abstract:
Обґрунтування доцільності використання та розробка альтернативного методичного підходу до визначення єдиного комплексного (узагальнюючого) показника, який базується на показниках ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства та інтегрує темпові співвідношення критеріїв його розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Іванова, Валентина Василівна, та Олена Миколаївна Іванова. "Компетентнісний підхід у навчальному процесі як основа підготовки студентів до проходження виробничої практики". Thesis, ПУЕТ, 2015. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2481.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Александрова, Вікторія Олександрівна, та Ю. В. Кощей. "Підходи до ефективного використання основних засобів підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35157.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Курячий, Владислав Сергійович. "Формування системного підходу до аналізу ефективності діяльності підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22275.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Єршова, Наталя Юріївна, Маргарита Сергіївна Бабкіна та Юрій Миколайович Рева. "Розвинення змістовного підходу до аудиту витрат виробництва". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27775.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Перерва, Петро Григорович, та Микола Іванович Погорєлов. "Методичні підходи до комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності". Thesis, Національна металургійна академія України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41509.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Лук`янихін, Вадим Олександрович, Вадим Александрович Лукьянихин, Vadym Oleksandrovych Lukianyhin та Ю. Л. Мироненко. "Науково-методичні підходи до оцінки впливу професійного навчання на результати виробничої діяльності". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34632.

Full text
Abstract:
Розвиток персоналу - система навчання, організаційного розвитку та професійного зростання персоналу, функціонування якої спрямовано на вирішення і поточних, і стратегічних завдань організації завдяки забезпеченню більшої індивідуальної та організаційної ефективності. Основна мета розвитку персоналу - збільшення «віддачі» кожного працівника, структурного підрозділу та організації загалом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34632
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Удовиченко, Я. А., та Наталя Юріївна Єршова. "Теоретичні підходи до аналізу ефективності використання основних засобів підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35214.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Виробничий підхід"

1

Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.11.

Full text
Abstract:
В аналітичній доповіді досліджено потенціал і сучасні умови функціонування реального сектору економіки України. Описано стан і тенденції розвитку реального сектору економіки у розрізі його складових – промисловості, аграрного сектору та транспортної галузі. Досліджено аспекти прояву коронакризи в реальному секторі економіки, у т.ч. здійснено оцінку негативних ефектів внаслідок пандемії COVID-19, окреслено наслідки коронакризи для реального сектору. Охарактеризовано стан реального сектору економіки в умовах агресії РФ щодо України, обґрунтовано напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою РФ. Проаналізовано системні проблеми розвитку реального сектору економіки, оновлено підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Виробничий підхід"

1

Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.

Full text
Abstract:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гаврилюк, Світлана. "FEATURES OF FINANCIAL SUPPORT OF TOURIST ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-22.

Full text
Abstract:
Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Горбачова, О. М., Л. Л. Турова, and В. В. Смілянець. "МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АЕРОПОРТОВИХ КОМПЛЕКСІВ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-16.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз структури витрат аеропорту, оскільки саме вони становлять основу формування собівартості наданих послуг. Обґрунтовано, що для розрахунку повної виробничої собівартості виробництва конкретної аеропортової послуги доцільно вибрати один підрозділ, який акумулює всі витрати і, відповідно, прибуток від виробництва даної послуги аеропортового комплексу. Визначено основні принципи формування собівартості виробництва аеропортової послуги. Пропонований у роботі методичний підхід до розрахунку собівартості виробництва окремих центрів витрат дає змогу розрахувати витрати на виробництво кінцевих послуг аеропорту, провести аналіз прибутку і виявити основні напрями зниження витрат та підвищення прибутку за окремими напрямами діяльності аеропорту. Формування кінцевої вартості виробництва аеропортової послуги відбувається у центрі акумуляції прибутку за допомогою накопичення інформації про внутрішньогосподарські зв’язки центрів акумуляції прибутку з допоміжними підрозділами аеропорту. Методичні принципи формування витрат аеропорту за допомогою показників центрів витрат та внутрішньогосподарських зв’язків між підрозділами допомагають також вирішити завдання економічного планування і бюджетування діяльності кожного допоміжного та виробничого підрозділу. Запропонована структура собівартості послуг аеропорту дає змогу вирішити низку управлінських завдань – від аналізу рентабельності послуг за допомогою операційного аналізу до обґрунтування рішень в інвестиційній і фінансовій сферах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Виробничий підхід' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography