Relevant bibliographies by topics / Вимоги до вчителя

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Reports

Academic literature on the topic 'Вимоги до вчителя'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Вимоги до вчителя.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Вимоги до вчителя"

1

МОСТОВА, Тетяна. "Вимоги до особистості вчителя початкової школи та психологічна готовність до подолання професійної фрустрованості в процесі впровадження концепції «Нова українська школа»." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 4 (December 24, 2019): 151–63. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.4.11.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто вимоги до особистості вчителя початкової школи в процесі впровадження Концепції «Нова українська школа». Представлено Типову освітню програму для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Визначено основні вимоги як до професійної підготовки так і до психологічної готовності вчителів початкових класів в умовах «Нової української школи». Також, у статті розглянуто проблему професійної фрустрації у вчителів початкової школи в умовах реформування освіти в Україні. Висвітлено нові вимоги для вчителів новітньої української школи. Розглянуто поняття «фрустрація», а також висвітлено необхідність психологічної готовності до фруструючих впливів. Зазначено про важливість підвищення професійної компетентності та професіоналізму вчителів. У статті розглянуто типологію фрустраційного стану. Проаналізовано прояви фрустрації, її об’єктивні і суб’єктивні передумови виникнення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Костіна, Людмила. "Суспільний запит і підтримка професійного розвитку вчителя в Австралії." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 360–65. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2711.

Full text
Abstract:
Костіна Л. С. Суспільний запит і підтримка професійного розвитку вчителя в Австралії. У статті розглянуто соціальний контекст професійного розвитку вчителів середніх шкіл в Австралії. Визначено цілі й шляхи державної підтримки вчителів й державні вимоги до професійного навчання вчителів. Проаналізована роль і діяльність професійних освітніх асоціацій Австралії в професійному становленні вчителя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Онищенко, Ірина Володимирівна. "Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах інформатизації освіти." Освітній вимір 47 (January 14, 2016): 174–79. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2451.

Full text
Abstract:
Онищенко І. В. Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах інформатизації освіти. У статті з’ясовано особливості впливу інформатизації вищої педагогічної освіти на процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Визначено основні професійно значущі якості сучасного вчителя початкової школи. Обґрунтовано сучасні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах інформатизації освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Попадич, Олена. "Педагогічні умови підготовки вчителів до формування правових знань молодших школярів." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 17, 2020): 135–39. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-135-139.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено вимоги до формування правових знань учнів молодшої школи, яке відбувається шляхом пошуку і відбору елементів цих знань вчителем у змісті всіх навчальних предметів та наступної їх інтеграції у навчальній та позанавчальній діяльності. Важливими аспектами цієї діяльності є врахування вікової специфіки молодших школярів та необхідність постійного оновлення правової підготовки самого вчителя. Виявлено особливості професійної діяльності вчителя початкових класів та встановлено, що оскільки в молодшій школі відсутній окремий навчальний предмет із правознавства, то система правових знань учнів формується фактично за ініціативи вчителя. Обґрунтовано педагогічні умови розробки системи підготовки вчителя до формування правових знань учнів початкової школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kuzenko, Оlexandra, and Liudmyla Matsuk. "Професіограма сучасного вчителя початкових класів у руслі впровадження концепції Нової української школи." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 160–66. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.160-166.

Full text
Abstract:
У статті розкриваються процеси трансформації професіограми вчителя початкової школи, зумовлені впровадженням концепції Нової української школи – абсолютно новітнього підходу до організації навчальної діяльності учнів, спрямованого на забезпечення ефективного функціонування освітніх інституцій, котрий має забезпечити підготовку майбутніх громадян України до життя в XXI столітті, здатних протистояти різноманітним викликам особистісного та глобального характеру. Акцентується на тому, що важливою умовою оновлення освітнього процесу початкової школи є внесення змін до професіограми вчителів, від фахової діяльності яких, передусім, залежить позитивний результат впровадження згаданої реформи.У професіограмівчителя початкових класів визначаються вимоги до до його фахової діяльності через конкретизацію педагогічних функцій і перелік професійно важливих особистісних якостей, необхідних для розв’язання освітніх завдань початкової ланки сучасної освіти.У Концепції реалізації державної політики в сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” задекларовано зміни, що зумовлюють внесення коректив до професіограми сучасного педагога, оскільки реформування початкової школи передбачає оновлення його функціональних обов’язків. Відповідно, вчитель стає не тільки наставником та єдиним джерелом знань, а поєднує в своїй професійній діяльності функціїкоуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.У статі звертається увага на те, що модернізація професіограми вчителя початкової школи перебуває у безпосередньому взаємозв’язку з впровадженням у освітню систему Концепції нової української школи. Новітні функціональні обов’яки педагога зумовлюють актуальність формування індивідуально-особистісних та професійно-діяльнісних якостей особистості, необхідних для розв’язання професійних завдань в НУШ, ключовими компонентами якої визнано компетентнісний підхід до визначення нового змісту, а також умотивованість учителя й умовами для його професійного зростання. Практичне впровадження докорінних змін у початкову ланку освітивизначається необхідність запровадження інноваційних змін у підготовку педагогічних працівників. Проте, доводиться констатувати, що система професійно-педагогічної підготовки залишається в основному на традиційних засадах. Це в свою чергу призводить до професійної орієнтації студентів на школу минулого століття, нівелювання сучасних інновацій у професійній діяльності. Сучасні стандарти у формуванні професіограми вчителя мають визначити траєкторію організації процесу професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів відповідно до актуальних вимог практики сучасної початкової школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Галузинская, Майя, and Галина Войтенко. "ГОТОВНОСТЬ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ." SWorldJournal, no. 07-04 (March 31, 2018): 45–49. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-07-04-012.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті обґрунтовано сутність та зміст готовності майбутнього вчителя до інноваційної діяльності у вищій педагогічній школі. Представлено сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів у контексті готовності майбутнього вчителя до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Галузинская, Майя, and Галина Войтенко. "ГОТОВНОСТЬ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ." SWorldJournal, no. 07-04 (March 31, 2018): 45–49. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-07-04-012.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті обґрунтовано сутність та зміст готовності майбутнього вчителя до інноваційної діяльності у вищій педагогічній школі. Представлено сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів у контексті готовності майбутнього вчителя до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гаманюк, Віта. "Досвід підготовки вчителів для білінгвального навчання в системі освіти ФРН." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 262–68. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2998.

Full text
Abstract:
Гаманюк В. А. Досвід підготовки вчителів для білінгвального навчання в системі освіти ФРН. У статті аналізується організація підготовки вчителів іноземних мов для роботи в білінгвальних класах у ФРН. Розглядаються ідеї провідних німецьких науковців щодо змісту підготовки та формування профілю майбутнього вчителя для білінгвальних класів та шкіл, вимоги до рівня їх кваліфікації, а також наявні можливості отримання додаткової спеціалізації в системі освіти ФРН.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Blahun, Nataliia, and Kateryna Hotsuliak. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 81–84. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.81-84.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі формування культури мовлення майбутніх вчителів початкових класів як складової професіограми педагогічної майстерності. У статті обгрунтовано теоретико-методологічні основи формування культури мовлення студентів педагогічних закладів вищої освіти. Охарактеризовано основні підходи формування культури мовлення майбутніх вчителів: компетентнісний, суб’єктно-діяльнісний, інтегративний,культурологічний. Доведено, що професійна підготовка студентів – це цілісний системний інтерактивний процес, який визначає особистісний ріст майбутнього педагога, забезпечує професійну адаптацію й сприяє успішній реалізації соціально-педагогічної діяльності. Для визначення змісту культури мовлення вчителя був проаналізований освітній стандарт, в процесі якого розкрито вимоги до результатів освоєння основних освітніх програм бакалаврату, серед яких: загальнокультурні й професійні компетентності, якими повинен володіти випускник. Відомо, що студентприходить в університет із певною культурою мовлення. Вона може бути достатня або недостатня, багата або бідна, деформована або низька, тощо. Завдання педагога полягає в тому, щоб довести мовлення студента до рівня необхідного вчителеві, тому що мовлення педагога виступає засобом навчання й виховання, воно відрізняється своїм призначенням, місцем і роллю в розв'язку педагогічних завдань. Зроблено висновок, що культура мовлення бакалавра закладена в майбутній професійній діяльності. Аналіз дозволив дійти висновку, що до культури мовлення випускника педагогічних спеціальностей висуваються підвищені вимоги. Ці вимоги знаходять своє відображення при формуванні таких компетентностей, як: здатність логічно та вірно будувати усне й писемне мовлення, здатність використовувати навички публічного мовлення, ведення дискусії й полеміки, володіння основами мовної професійної культури. Результат підготовки вчителів початкових класів передбачає їх готовність до володіння мистецтвом слова, а саме: його багатством, голосовими характеристиками, зовнішнім проявом сутності мовлення (міміки, пантоміміки, позиції,дистанції). Реалізація рівня володіння культурою мовлення вимагає особливої підготовки з боку вчителя початкових класів, сформованості у них мовної компетентності, основ, які закладаються в процесі їх професійної підготовки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Kotyk, Tetiana. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.14-19.

Full text
Abstract:
Переорієнтація сучасної української школи із знаннєвої на компетентнісну має на меті формування в учнів життєвого досвіду, необхідних знань, умінь та цінностей, важливих для успішної реалізації в швидкозмінюваному суспільстві.Концепція Нової української школи проголошує особистісно зорієнтоване навчання, тобто орієнтоване не на звичайне засвоєння знань, а на формування особистості самої дитини, її характеру, ставлення до світу. Мета модернізації системи освіти – переведення вектора пізнання із зовнішнього світу дитини, створеного природою та людиною, на засвоєння процесів взаємодії з цим світом, розуміння смислів власної діяльності.Відтак особливої актуальності набуває наукове обґрунтування процесу підготовки вчителів до реалізації завдань Нової української школи, зокрема в аспекті розвитку такої особистісної якості учнів, як емоційний інтелект. У статті розкрито сутність емоційного інтелекту як психолого-педагогічного феномену, вимоги до емоційного інтелекту вчителів початкової школи та особливості його розвитку в сучасних учителів. Висвітлено різні дефініції поняття «емоційний інтелект» та узагальнено його сутність і структуру відповідно до професійної діяльності вчителя молодших класів, визначено емоційніскладові професійних компетентностей учителя початкової школи. Висвітлено результати аналізу професійного стандарту «Учитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми для підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо самоосвіти вчителів з розвитку емоційного інтелекту самих педагогів. Дійшли висновку, що обов’язковою трудовою функцією вчителя є необхідність самооцінювання й визначення сильних і слабких сторін власноїпедагогічної діяльності, у тому числі її емоційної складової. Зважаючи на такий висновок, звернулися до праць психологів, в яких висвітлено особливості емоційного інтелекту сучасних учителів початкової школи. Було встановлено, що більшість учителів не розуміють емоцій інших людей за зовнішніми проявами та відчувають значні труднощі в керуванні власними емоціями, дуже песимістично оцінюють власні можливості впливати на емоційні стани учнів та їх змінювати. Найбільшпроблемними компонентами власного емоційного інтелекту вчителі визнали здатність, а точніше нездатність, керувати власними емоціями, невміння здійснювати емоційну саморегуляцію. Проаналізовано та узагальнено думки психологів щодо моделі емоційного інтелекту педагога, на основі чого дійшли висновку, що незважаючи на розбіжності в трактуванні змісту та компонентів емоційного інтелекту вчителів, науковці спільні в думці про те, що це інтегроване динамічне утворення, структуру якого складають емоційний, когнітивний та діяльнісний компоненти, які в єдності забезпечують вимоги педагогічної професії, її гуманістичної сутності. Відтак, встановили значущість для педагогічної діяльності вчителів початкової школи таких особистісних якостей і складових емоційного інтелекту, як емпатія, здатність до саморегуляції, комунікативність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Вимоги до вчителя"

1

Пужайчереда, Л. М., and Олександр Семенович Пономарьов. "Формування професійної компетентності викладачів економічних дисциплін у системі післядипломної освіти." Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17724.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Вимоги до вчителя"

1

Халік, Олена Олександрівна. Практика в педагогічному ВНЗ: завдання з психології. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/304.

Full text
Abstract:
У посібнику представлені завдання з психології, передбачені програмою навчальної психолого-педагогічної практики та виробничої педагогічної практики студентів у школі й вузі для 2-го, 4-го та 5-го курсів за освітньокваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запропоновані завдання спираються на систему знань, отриману студентами при вивченні базових психологічних курсів, враховують сучасні вимоги до психологічної підготовки вчителя. В посібнику описано критерії оцінки результатів діяльності студентів - практикантів, запропоновано інструктивно-методичні матеріали та зразки звітних документів. Посібник призначений для студентів педагогічних вузів різних спеціальностей, викладачів, вчителів, шкільних психологів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Малюга, Н. М., and Н. М. Шарманова. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія, фразеологія, лексикографія. ДВНЗ «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/373.

Full text
Abstract:
Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Коновал, Олександр Андрійович, А. О. Соломенко, Микола Анатолійович Слюсаренко, and Тетяна Іванівна Туркот. Критично-конструктивний підхід до вивчення спеціальної теорії відносності в профільних класах закладів загальної середньої освіти. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3482.

Full text
Abstract:
У посібнику обґрунтовано теоретичну модель і схарактеризовано методику розвитку критичного мислення здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності у вищій та середній школах. На конкретних прикладах розглянуто дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано моделі розв’язання задач, завдання для контролю та самоконтролю знань, що орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Посібник призначений для студентів фізичних спеціальностей університетів, викладачів закладів вищої педагогічної освіти, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, вчителів-практиків, аспірантів і докторантів, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості в теоретичному та праксеологічному аспектах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Вимоги до вчителя"

1

Гладка, О. В. До питання про формування готовності майбутніх учителів до особистісно-орієнтованого навчання. Криворізький державний педагогічний університет, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1991.

Full text
Abstract:
У статті розкрито сутність та зміст поняття "готовність майбутніх учителів іноземної мови"; представлено вимоги до особистості вчителя, який проваджує особистісно-орієнтовану технологію у навчальний процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Лов’янова, І. В. Підготовка майбутнього вчителя до організації професійно спрямованого навчання старшокласників математики. [б. в.], 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2368.

Full text
Abstract:
Серед пріоритетних форм навчальних занять з математики у профільній школі у даному дослідженні виокремлено ігрові форми навчання, схарактеризовано вимоги до дидактичної гри. Вагоме значення у підготовці майбутнього вчителя математики до реалізації професійно спрямованого навчання старшокласників мають активні форми навчання: робота малих інтерактивних груп, ділові і рольові ігри.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дереза, І. С. Компетентнісна задача як засіб формування математичної компетентності майбутнього вчителя математики. Черкаський університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2030.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх вчителів математики в процесі реалізації компетентнісного підходу. Уточнюється поняття математичної компетентності та виділяються її складові предметні компетентності. Розглядаються шляхи формування математичної компетентності, серед яких особливе місце займає розв’язання компетентнісних задач. Наводяться типи таких задач та вимоги до їх змісту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Яковлева, В. А., І. Ю. Серьогіна, Н. В. Волкова, and Ю. С. Кулінка, eds. Підвищення якості освіти: стан, проблеми, перспективи : матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції. Chair Л. О. Савченко. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/822.

Full text
Abstract:
У збірнику представлені матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції «Підвищення якості освіти: стан, проблеми, перспективи». Розглядаються соціальні та психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки молоді, актуальні питання модернізації передшкільної, початкової, середньої, профільної та вищої педагогічної освіти, вимоги сучасної школи до якісної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технологій та майбутніх фахівців дошкільної освіти, можливості впровадження сучасних педагогічних технологій у системі підготовки компетентного вчителя та вихователя дошкільного закладу. Збірник призначений для науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, вчителів, вихователів дошкільних закладів, а також для широкого кола читачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кафедра педагогіки та методики ТО. Педагогічні читання з нагоди 90-річчя Криворізького державного педагогічного університету та вшанування пам’яті професорів П. І. Шевченка та В. С. Пікельної. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4192.

Full text
Abstract:
У збірнику представлені матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Педагогічні читання з нагоди 90-річчя Криворізького державного педагогічного університету та вшанування пам’яті професорів П.І. Шевченка та В.С. Пікельної». Розглядаються соціальні та психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки молоді, управління та моніторинг у професійній освіті, сучасні інноваційні технології в системі підготовки майбутніх фахівців професійної освіти, вимоги Нової Української школи до якісної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технології, застосування інформаційно-комунікативних технологій у підготовці фахівців з готельно-ресторанної справи. Збірник призначений для науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, вчителів, вихователів дошкільних закладів а також для широкого кола читачів. За достовірність матеріалів та їхню інтерпретацію несуть відповідальність автори та наукові керівники.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Соціально-культурний вплив громадськості на формування вимог до змісту освіти сучасних вчителів. СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1396.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Емоційний інтелект як особистісний чинник професійного становлення майбутнього вчителя. Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3279.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено особливості дослідження феномену «емоційний інтелект» у контексті професійного становлення майбутнього вчителя. Акцентовано на необхідності звернення до внутрішнього світу майбутнього фахівця як особистісного чинника, який сьогодні розглядається ключовою проблемою, здатною розв’язати існуючі в суспільстві кризові явища. Сутність емоційного інтелекту пов’язується з професійною та індивідуальноособистісною успішністю людини. Загальним у трактуванні змісту емоційного інтелекту вчителя, його компонентного складу та специфічних форм прояву, є його розуміння як інтегрованого, динамічного утворення, структуру якого складають емоційний, когнітивний і поведінковий компоненти, що в своєму поєднанні забезпечують сукупність особистісних якостей, відповідних вимогам педагогічної професії, її гуманістичній сутності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Лаврентьєва, Олена Олександрівна. Професійна підготовка конкурентоздатних інженерів-педагогів у вищих педагогічних навчальних закладах: історія, сучасність і тенденції розвитку. КПГТЛ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4583.

Full text
Abstract:
У статті підіймаються питання змісту підготовки фахівців на технолого-педагогічних факультетах; окреслюються проблеми оновлення інженерно-педагогічної освіти з огляду на потреби часу, наявний досвід професійної підготовки та ринкові вимоги до рівня конкурентоспроможності випускників; презентуються досягнення Криворізького державного педагогічного університету щодо розробки концепцій підготовки конкурентоздатних вчителів трудового навчання та інженерів-педагогів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Модернізація підготовки майбутніх фахівців професійно-педагогічного напрямку в умовах освітнього простору. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3460.

Full text
Abstract:
У збірнику представлені матеріали Міжнародньої наукової Інтернет-конференції «Модернізація підготовки майбутніх фахівців професійно-педагогічного напрямку в умовах освітнього простору». Розглядаються соціальні та психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки молоді, актуальні питання модернізації передшкільної, початкової, середньої, профільної та вищої педагогічної освіти, вимоги сучасної школи до якісної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технологій та майбутніх фахівців дошкільної освіти, можливості впровадження сучасних педагогічних технологій у систему підготовки компетентного вчителя та вихователя дошкільного закладу. Збірник призначений для науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, вчителів, вихователів дошкільних закладів, а також для широкого кола читачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Вимоги до вчителя' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography