Academic literature on the topic 'Визволення'

1.Soguk N. With/Out a State, Kurds Rising: The Un/Stated Foreign Policy and the Rise of the Kurdish Regional Government in Iraq // Globalizations. 2015. Volume 12, № 6. рр. 957-968. 2.Knights M. The Future of Iraq’s Armed Forces. pp. 23-24. URL: https:// www.washingtoninstitute.org/uploads/The-future.pdf 3.Thornton R. Problems with the Kurds as proxies against Islamic State: insights from the siege of Kobane // Small Wars & Insurgencies. 2015. No 26 (6). pp. 865-885. 4.Блищенко И.П. Ближний Восток и международное право. – М.: Наука, 2002. – 264 с. 5.Montgomery H. The Kurds in Syria: an existence denied. Book reviews // International Affairs. – 2006. – Vol. 82. Num. 64 (July). – P. 819-820. 6.Кава Д. Регионально-международный аспект курдской проблемы // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2008. – № 4. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.elib.org.ua
The Kurdish problem that arose as a result of the collapse of the Ottoman Empire is one of the unresolved issues of international relations of the 20th21st centuries, since the Kurds still remain the largest non-state nation in the world. According to various estimates, their number is 30-35 million people in more than 30 states of Europe, North America, Central Asia, and the Caucasus. The relevance of this problem is due to the increasing influence of the Kurdish issue on the system of international relations in the Near and Middle East; the ambiguous policies and positions of the world’s leading Powers; the urgent need to find balanced approaches to the Kurdish problem in all its aspects. For a long time, any manifestations of the Kurdish national liberation movement were spontaneous, there was no single idea and strategy for the struggle. The Kurdish people lost chance of gaining autonomy during the Paris Peace Conference, where the Kurdish intelligentsia could not clearly articulate demands for the future fate of Kurdistan
Курдська проблема, що виникла внаслідок розпаду Османської імперії, є одним з невирішених питань міжнародних відносин 2021-го століть, оскільки курди досі залишаються найбільшою недержавною державою у світі. За різними оцінками, їх кількість становить 30-35 мільйонів людей у ​​понад 30 державах Європи, Північної Америки, Середньої Азії та Кавказу. Актуальність цієї проблеми зумовлена ​​посиленням впливу курдського питання на систему міжнародних відносин на Близькому та Близькому Сході; неоднозначна політика та позиції провідних держав світу; нагальна потреба знайти збалансовані підходи до курдської проблеми у всіх її аспектах. Тривалий час будь-які прояви курдського національно-визвольного руху були стихійними, не було єдиної ідеї та стратегії боротьби. Курдський народ втратив шанс отримати автономію під час Паризької мирної конференції, де курдська інтелігенція не могла чітко сформулювати вимоги щодо майбутньої долі Курдистану

Арабо-ізраїльський конфлікт займає важливе місце у міжнародних відносинах. Його виникнення пов’язане з загостренням палестинської проблеми після Другої світової війни та створенням держави Ізраїлю. І сьогодні на Близькому Сході не припиняються конфлікти, які забирають життя багатьох людей та несприятливо впливають на розвиток регіону. Дане дослідження розкриває становище на Близькому Сході після Другої світової війни; хід та наслідки арабо-ізраїльських конфліктів у 40-70-х рр. ХХ століття; висвітлює зовнішньополітичний курс США на Близькому Сході у 40-70-х рр. ХХ століття стосовно арабо-ізраїльського конфлікту; характеризує проблеми, пов’язані з урегулюванням конфлікту та роль США в арабо-ізраїльських переговорах.
The Arab-Israeli conflict occupies an important place in international relations. Its emergence is linked to the escalation of the Palestinian problem after World War II and the creation of the State of Israel. And today, conflicts in the Middle East continue to take the lives of many people and adversely affect the development of the region. This study reveals the situation in the Middle East after World War II; the course and consequences of the Arab-Israeli conflicts in the 1940s and 1970s; highlights the US foreign policy in the Middle East in the 1940s and 1970s with regard to the Arab-Israeli conflict; describes the problems related to the settlement of the conflict and the role of the United States in the Arab-Israeli negotiations.