Relevant bibliographies by topics / Взаємодія інформаційна

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Взаємодія інформаційна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Взаємодія інформаційна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Взаємодія інформаційна"

1

Чаркіна, Т. І. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми дослідження інформаційної культури як складової частини загальної культури суспільства. Визначено, що інформаційна культура пов’язана зі становленням інформаційного суспільства, головну роль у якому відіграють знання й засновані на ньому технології, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, глобалізація явищ і процесів.Визначено поняття «інформаційна культура», схарактеризовано її ознаки. Головною ознакою сучасного інформаційного суспільства є постійна взаємодія людини з інформацією, яка стала для неї життєвою необхідністю, але поряд із цим інформаційне середовище вимагає від неї необхідності мати знання, уміння, навички оперування інформацією; адаптуватися до змін у засобах і характері комунікації; уміти створювати інформаційні продукти, мати ціннісні установки.Дослідження інформаційної культури здійснюються у таких напрямах, як: інформаційна культура суспільства, інформаційна культура особистості, корпоративна (групова) інформаційна культура. Основні концепції формування інформаційного суспільства, включили різні складники процесів його розвитку – економічні, політичні, інформаційно-технологічні, соціокультурні.Існують два підходи до дослідження інформаційної культури: інформаційно-технологічний і соціокультурний. Перший дає можливість досліджувати культуру знання та поведінки зі знаками, даними, інформацією тощо. Другий – вивчати принципи та механізми, що забезпечують розвиток етнічних і національних культур, їхнє включення у загальний досвід людства.Проблемами формування інформаційної культури є перетворення інформації на зброю в економічній і політичній боротьбі, ведення «інформаційних війн», використання її як засобу керування свідомістю людини. Збільшення обсягів інформації у світі, її достовірність, актуальність становлять проблему для людини через обмеженість можливостей їх засвоєння. Означені проблемні питання досліджень інформаційної культури дають можливості для осмислення, ґрунтовного і системного її вивчення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Перун, Т. "Структурні чинники механізму інформаційної безпеки держави." Юридичний вісник, no. 4 (October 30, 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1980.

Full text
Abstract:
У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки. Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку. Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері. Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Korol, Artur. "Інформаційні технології в системі міжнародних відносин: проблема впровадження." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 59–67. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.05.

Full text
Abstract:
В статті аналізуються зміни в системі інформаційного забезпечення міжнародних відносин, зумовлені глобалізацією та інформаційною революцією. Автор обґрунтовує необхідність впровадження в цю систему новітніх інформаційних технологій, пропонує заходи щодо захисту інформації, забезпечення інформаційної безпеки. Підкреслюється, що міжнародна інформаційна безпека визначається як взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інформаційної сфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості світової спільноти від реальних і потенціальних інформаційних загроз. Проблема інформаційної безпеки фактично охоплює всі сфери суспільного та державного життя, оскільки від її вирішення залежить реалізація національних інтересів будь-якої країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Яковлєв, П. О. "ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 24, 2020): 139–42. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).375.

Full text
Abstract:
У статті, на основі аналізу положень чинного законодавства України, яке регламентує правовий статус інститутів громадянського суспільства, а також гарантування інформаційної безпеки України системою публічного управління, висвітлено організаційно-правові форми взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в питаннях гарантування інформаційної безпеки держави. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні чинним законодавством України недостатньо регламентований механізм партнерської співпраці держави і неурядових організацій як потенційних учасників інформаційних відносин. Висвітлено основні форми взаємодії держави й інститутів громадянського суспільства в контексті гарантування інформаційної безпеки держави: спільна протидія інформаційній агресії проти України та надання інформаційної підтримки Україні в реалізації комерційної, гуманітарної, просвітницької, культурної й іншої діяльності за межами України. Обґрунтовано, що зазначені форми співпраці втілюються у процесі реалізації правового статусу інститутами громадянського суспільства за умови фактичного управлінського діалогу із суб’єктами публічного управління, які фахово займаються гарантуванням інформаційної безпеки України. Виокремлено значущість внеску неурядових громадських організацій у протидію інформаційним атакам на Україну і попередження інформаційних диверсій у національному інформаційному просторі. Також наведено і розкрито зміст інших форм сприяння, які можуть надавати інститути громадянського суспільства суб’єктам публічного управління в частині забезпечення інформаційного суверенітету України (подання інформаційних звернень, інформаційна підтримка органів влади у процесі розроблення нормативних актів, організація роботи консультативних наглядових громадських рад при органах державної влади, залучення неурядових організацій до участі в офіційних міжнародних заходах від імені України). Визначено перспективні напрями дослідження вітчизняної юридичної науки щодо доктринального обґрунтування оптимальних форм адміністрування спільної діяльності інститутів громадянського суспільства і держави в напрямі гарантування інформаційної безпеки України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Бєльська, Тетяна, Марія Лашкіна, and Юрій Нестеряк. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ЯК ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 119–32. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-119-132.

Full text
Abstract:
Констатується, що вплив психічного на суспільно-політичні процеси в умовах безперервного інформаційного потоку є визначальним; психологічний тиск на свідомість стає все більш розповсюдженим, збільшу- ється емоційність інформаційних повідомлень, їх вплив на психосоціальний стан суспільства. Автори переконують, що практики впливу та розповсю- дження емоційно забарвленої неправдивої інформації перетворилися сьо- годні на інформаційно-психологічні війни, які переслідують мету активізу- вати суспільну свідомість громадськості держави-противника і вплинути на державну політику. Визначено, що психологічний вплив на противника, що базується на комунікативних процесах із використанням сучасних інформа- ційних технологій, передбачає зміну громадської думки в заданому напрямі. Авторами здійснено комплексний науковий аналіз сучасного стану дер- жавної інформаційної політики та інформаційної безпеки України як психо- соціального явища. Розглянуто соціальні явища, що виникають в інформа- ційній сфері під впливом інформаційної пропаганди агресора та військового конфлікту, як вони впливають на психологічний стан суспільства, до яких наслідків можуть призвести. Визначено, що в умовах реальної інформаційної агресії існує нагальна потреба у формуванні та активному функціонуванні єдиного національного регулятора в інформаційній сфері, діяльність якого була б спрямована на ви- роблення дієвої національної інформаційної політики, кваліфіковане відбит- тя маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, розвитку українського національно- го інформаційного простору. Зазначено, що доктринальне коригування інформаційних процесів коре- люється з психосоціальними. Вказано, що інформаційні потоки, які прохо- дять по каналам масової комунікації, несуть у собі знання про закономірнос- ті дійсності, відображають структуру людської пам’яті та інтелекту, основні особливості соціальної системи, де найбільш яскравими є взаємодія індиві- дуально-психічних явищ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сергієнко, Н. А. "НАПРЯМИ ВЗАЄМОДІЇ ВИКОНАВЦЯ З БАНКАМИ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОЦЕСІ." Знання європейського права, no. 3 (September 7, 2021): 105–7. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.240.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано основні напрями взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Артикульовано існування договірного напряму взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Цей напрям взаємодії лежить у матеріальній площині. Прикладом цього напряму взаємодії є здійснення банками зберігання виявлених під час опису цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому й окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Наступний напрям взаємодії, про який йдеться у науковій стат­ті, між виконавцем та банками під час виконавчого процесу - це інформаційна взаємодія. Цей напрям взаємодії лежить у процесуальній площині, і полягає він в отриманні виконавцем інформації, необхідної йому для приму­сового виконання рішення, яка може згідно із законом бути надана виконавцю банком. У статті узагальнено, що такі напрями взаємодії виконавця з банками, як виконання постанов виконавця про арешт коштів, що зберіга­ються на рахунках клієнта, та банківських металів, а також виконання банками платіжних вимог, оформлених та поданих у банки виконавцем, можна визначити як виконавчу взаємодію, що лежить у процесуальній площині. Таким чином, зі сторони банку безпосередньо виконується владне розпорядження виконавця щодо зупинення вільного обороту коштів на рахунках клієнта банку, банківських металів, що належать клієнту банку, чи щодо списання без акцепту клієнта банку коштів із рахунків клієнта банку. У статті резюмовано, що площина взає­модії «виконавець - банки»: 1) процесуальна (інформаційна та виконавча взаємодія), 2) матеріальна (договірна взаємодія); для неї характерні відносини «по горизонталі», оскільки відсутнє підпорядкування вказаних суб’єк­тів, а основний об’єкт таких відносин - примусове виконання рішення, чому і сприяє банк, надаючи виконав­цю інформацію чи виконуючи його постанову. Ця стаття буде становити інтерес як для юристів-науковців, так і для юристів-практиків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коломієць, Олена, and Оксана Головата. "РОЛЬ БІБЛІОТЕЧНИХ УСТАНОВ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 189–210. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-189-210.

Full text
Abstract:
У статті розглядається поняття «інформаційна культура» та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Особливу увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання в закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів у сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі в процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентується увага на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК, and Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.

Full text
Abstract:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші. Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ястремська, О. "Інформаційна взаємодія суб"єктів господарювання на основі іміджу." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 137 (2012): 59–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Oksanych, I. M., V. F. Grechaninov, and A. V. Lopushansky. "Information interaction in disparate information systems of situational centers." Mathematical machines and systems 3 (2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.34121/1028-9763-2020-3-60-68.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the problem of information exchange between automated systems of situational centers (SC) of the government authorities of the Security and Defence Sector (SDS) of Ukraine. The prob-lem is extremely topical today, since in the event of nationwide threats (military intervention, terrorism, emergencies), the SDS should work as a single well-coordinated mechanism. Therefore, the creation of the SC SDS system and the establishment of information exchange between them is a prerequisite for this. The paper assesses the most common types of data integration in information systems (IS), such as data ware-houses, data federation and service-oriented approach. As the most modern approach to information inter-action of disparate ISs, a service-oriented approach is proposed. It is noted that for data exchange it is inappropriate to get access to “other” IS and independently search for the necessary information there. Alternatively, it is proposed to isolate the data exchange subject area (SbA) from the IS subject areas of various SCs and to determine the topics necessary for the exchange. Next, for each topic, to build a the-matic view of grouped, analytical data by the type of data mart. Such views will become a data source for the corresponding services in SOA and can be used in Publish/Subscribe and Request/Response modes. The paper considers a method and proposes an algorithm for the interaction of ISs of disparate SCs based on the use of the ontology of SbA data exchange and SOA. The MIP4-IES family of data exchange specifi-cations of the NATO Multilateral Interoperability Program (MIP) is taken as an example. On the basis of legislative documents in the field of emergency response, an ontology of data exchange between the IS of the SC in response to emergency situations has been built. Examples of topics and thematic views are given that can be constructed on the basis of the constructed SbA ontology for data exchange.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Взаємодія інформаційна"

1

Несен, Л. М., В. В. Несен, Л. Н. Несен, В. В. Несен, L. M. Nesen, and V. V. Nesen. "Інформаційна взаємодія в інноваційних процесах." Thesis, Національний університет «Львівська політехніка», 2010. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/8295.

Full text
Abstract:
Інноваційні процеси характеризуються неконтрольованим, неформалізованим розповсюдженням знань та інформації про інновацію, яке отримало назву дифузія. В роботі відображені три аспекти дифузії: 1) дифузія знань; 2) дифузія технологій (формалізована процедура – трансфер технологій); 3) дифузія інноваційних товарів в ринок (поширення інновацій). Сучасний менеджмент та маркетинг направлені на формалізацію цих неформалізованих процесів та моделювання процесу дифузії інновацій.
Инновационные процессы характеризуются неконтролируемым, неформализованным распространением знаний и информации об инновации, которое получило название диффузия. В работе отражены три аспекта диффузии: 1) диффузия знаний; 2) диффузия технологий (формализованная процедура - трансфер технологий); 3) диффузия инновационных товаров в рынок (распространение инноваций). Современный менеджмент и маркетинг направлены на формализацию этих неформализованных процессов и моделирование процесса диффузии инноваций.
Innovation processes are characterized by uncontrolled, nonformalized dissemination of knowledge and information about innovation, which is called diffusion. The work shows three aspects of diffusion: 1) diffusion of knowledge; 2) diffusion of technology (formalized procedure - transfer of technologies); 3) the diffusion of innovative products in the market (dissemination of innovations). Modern management and marketing aimed at the formalization of nonformalized processes and modeling diffusion of innovations.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мещанінов, Сергій Карміновіч, К. С. Яценко, and А. С. Мельник. "Безпровідна інформаційна взаємодія технічних засобів нижнього рівня автоматизованих систем." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39848.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Данілова, Л. В. "Моделі оптимізації діалогової взаємодії «Людина-інформаційна система» в задачах інтернет-маркетингу." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75633.

Full text
Abstract:
Кваліфікаційну роботу магістра присвячено розробці механізмів оптимізації діалогової взаємодії «Людина-інформаційна система» в задачах інтернет-маркетингу на основі моделі користувача інформаційної системи. У роботі проведено аналіз основних процесів інтернет-маркетингу, проблематики оптимізації діалогової взаємодії до потреб і рівня експертності користувача; розглянуто основні методи класифікації й оптимізації; досліджено методи прийняття рішень на основі марківського, напівмарківського процесу і прихованої марковської моделі. У роботі виконано розробку послідовності етапів алгоритму оптимізації діалогової взаємодії сайту й адаптації до рівня експертності користувача на основі класифікації і розроблених моделей користувачів. Результатом проведеної роботи є алгоритм адаптації діалогової взаємодії сайту до рівня експертності користувача. Практичне значення роботи полягає у формуванні стратегій оптимізації діалогової взаємодії «Людина-інформаційна система».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Атаманюк, Алла Василівна. "Метод виявлення загрози поширення забороненої інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9424.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мозолюк, Віталій Олександрович. "Метод ідентифікації особистості на основі операцій несуворої відповідності та вагових коефіцієнтів." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9423.

Full text
Abstract:
Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню методу оптимізації запису інформації в бази даних, забезпечує розпізнавання та виключення дублювання даних при використанні інформаційно – пошукових систем, дозволяє зберегти інформаційну цілісність, а також знизити зашумленість даних, зумовлену наявністю помилок операторського введення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Семененко, Лариса Петрівна, and Юлія Миколаївна Главчева. "Партнерство як фактор ефективної реалізації функцій бібліотеки ВНЗ." Thesis, Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19939.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гулечко, Михайло Сергійович. "Метод підвищення інформаційної безпеки IP-телефонії з урахуванням характеристик протоколів розподілу ключів." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9422.

Full text
Abstract:
Кваліфікаційна робота присвячена криптографічному захисту інформації в сеансах Інтернет-телефонії, що призведе до підвищення рівня безпечності голосового потоку по Internet мережах і на основі використання програмного розподілу ключів зменшить час сеансу встановлення безпечного з'єднання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Головешко, О. "Перспективи людства в рамках розгляду питання про взаємодію людини та Всесвіту." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21121.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Слепченко, Олександр Петрович. "Сучасні архітектури та моделі забезпечення електронної взаємодії складних інформаційних систем." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45345.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Волоснікова, Наталія Миколаївна. "Організація взаємодії неформалізованих інформаційних потоків інтегрованої логістизації процесів на підприємствах." Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37628.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Взаємодія інформаційна"

1

Ковалевський, В. О. Інформаційна взаємодія у політико-владному полі великого міста. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса, 2010.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Новоселецький, Микола, Богдан Нечипорук, Олександр Новоселецький, and Віктор Стрельчук. Основи фізики. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-07-6.

Full text
Abstract:
Підвищена активність у сфері створення кіберфізичних систем спрямована на пошук нових напрямів розвитку інформаційно-обчислювальних технологій, що сприятиме об’єднанню та інтегруванню різних за призначенням підсистем в єдину децентралізовану гнучку систему. Ця проблематика набуває актуальності з огляду на значне збільшення можливостей щодо практичної реалізації вимірювальних, обчислювальних та комунікаційних компонентів таких систем на основі сучасних технологічних досягнень у виготовленні інтегральних схем та засобів бездротового зв’язку. Передбачаються проекти взаємодії кібернетичних засобів (вимірювально-обчислювальних, комунікаційних, керуючих, вимірних) з фізичними процесами навколишнього світу. Розв’язання відповідних проблем потребує висококваліфікованих фахівців, які розуміються на сутності фізичних явищ та процесів. Цьому сприятиме пропонований навчальний посібник, в якому викладені базові положення фізичної науки з акцентуванням уваги на питаннях електромагнетизму та мікроелектроніки. Це дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватися в особливостях взаємодії фізичних процесів навколишнього світу з кібернетичними засобами (швидкість перебігу фізичних процесів порівняно з обчислювальними та комунікаційними можливостями кібернетичних засобів), питаннях фізичних процесів (лінійних, нелінійних, синергетичних), наявних можливостях визначити стан фізичного процесу (повнота інформації, точність) та можливого впливу на нього тощо. Наведений додатковий матеріал в розділах підкреслює єдність неживої і живої природи та прояву фізичних закономірностей в ній. Кожний розділ містить вимоги до знань та вмінь та питання для поточного комп’ютерного тестування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Взаємодія інформаційна"

1

"РЕЛІГІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ." In ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.77.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

"ІНФОРМАЦІЙНИЙ ШУМ ЯК МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПРИЙОМ." In ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.66.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Оніщенко, Наталія. "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА КОМУНІКАЦІЯ: ДОТИЧНІСТЬ ТА ВЗАЄМОДІЯ." In GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

"КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙНАХ." In ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

"КІБЕРНЕТИЧНА ВІЙНА ЯК РІЗНОВИД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ." In ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.68.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

"ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА У ЗМІННИХ УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА." In ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.37.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Андрієнко, Антон. "ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ МІЖОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СУМІСНОСТІ І ВЗАЄМОДІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ ДОСВІДУ ШВЕЦІЇ." In Problèmes et perspectives d'introduction de la recherche scientifique innovante. Plateforme scientifique européenne, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/29.11.2019.v2.03.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Взаємодія інформаційна"

1

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Шестопалова, О. В., and І. М. Шкутник. Бібліотека та інформатизація сучасної освіти: технологія взаємодії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/440.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шишкіна, Марія Павлівна, Світлана Вікторівна Шокалюк, and Майя Володимирівна Попель. Використання сервісів SageMathCloud для організації і підтримування спільної роботи студентів. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1071.

Full text
Abstract:
Висвітлено актуальні питання застосування хмаро орієнтованих систем для організації і інформаційно-технологічного підтримування спільної діяльності студентів у процесі опанування математичних дисциплін, що є суттєвою умовою підвищення ефективності навчальної взаємодії. Обґрунтовано доцільність запровадження методики використання SageMathCloud у навчанні наукових і науково-педагогічних кадрів з метою більш активного поширення інноваційних підходів, форм і методів навчання у сучасному інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Соловйов, В. М., and А. В. Батир. Порівняльний аналіз рекурентних та інформаційних мір як засобів оцінки складності фінансово-економічних послідовностей. НГУ, November 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1202.

Full text
Abstract:
Збільшення кількості агентів та інтенсифікація фінансово-економічних взаємодій спричинили суттєве зростання волатильності ринків та ускладнення світового господарства. Відповідно до цього постає проблема ефективного антикризового регулювання, захисту приватних інвестицій, оптимального функціонування підприємств в умовах змінюваної кон’юнктури. У контексті цього актуальності набувають нові хаос-динамічні методи, які розглядають об’єкт дослідження як складну нерівноважну систему, що характеризується деяким ступенем невизначеності та нерівномірним розподілом інформації. Проблема функціонування складних структурних єдностей, їх оцінки та порівняння тривалий час залишається провідним питанням світової наукової спільноти. Особливої уваги заслуговують праці, в яких обґрунтовуються методологічні засади побудови алгоритмів аналізу реальних систем, а саме рекурентних характеристик [1] та універсальних засобів дослідження символьних послідовностей [2, 3]. Метою роботи є порівняння рекурентних та інформаційних мір як засобів оцінки складності фінансово-економічних систем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Лаврентьєва, Олена Олександрівна, and Тетяна Михайлівна Мішеніна, eds. Фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки: проблеми і перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кривий Ріг, 22-23 жовтня 2015 р.). КПІ ДВНЗ «КНУ», November 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/316.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка відбула з нагоди 85-ї річниці заснування Криворізького педагогічного інституту. Основна тематика представлених доповідей відповідає напрямам роботи конференції: модернізація змісту середньої та вищої освіти відповідно до сучасних загальноєвропейських тенденцій і вимог соціально орієнтованої економіки; інтеграція змісту загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді; фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки засобами дидактичної інноватики; оновлення змісту середньої та вищої освіти на ґрунті застосування сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій; роль та значення дидактичної взаємодії суб’єктів навчального процесу в забезпеченні якості сучасної освіти; формування професійної мобільності суб’єктів освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Теплицький, Ілля Олександрович, Сергій Олексійович Семеріков, and Олександр Павлович Поліщук. Модель мобільного навчання в середній та вищій школі. Криворізький державний педагогічний університет, April 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/894.

Full text
Abstract:
В моделі мобільного навчання учень з’єднаний з учителем постійно за допомогою Інтернет – на відміну від традиційного навчання, де таке об’єднання можливе лише в межах навчального закладу. Учитель відіграє роль консультуючого керівника, котрий спрямовує діяльність учня на отримання необхідної інформації. Це дозволяє реалізувати в даній моделі проблемне навчання через обговорення дій, які допоможуть учневі оволодіти матеріалом, до усвідомлення необхідного результату та набуття нового знання. Для ефективної взаємодії у мобільному середовищі як вчителю, так і учневі важливо усвідомлювати соціальну природу навчальної комунікації, яка є умовою якості навчання – інформаційно-комунікативні здатності тут є вирішальними в набутті інформації, знань, досвіду та вмінь.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.

Full text
Abstract:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Соловйов, Володимир Миколайович. Еконофізика як засіб фундаменталізації економічних дисциплін. Видавничий відділ НМетАУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1042.

Full text
Abstract:
Протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. З’ясувалось, що складні системи різної природи – фізичні, біологічні, соціальні, економічні – проявляють універсальні властивості, дослідження яких вимагає розробки принципово нових моделей і методів досліджень. Виявилось, що індивідуальні агенти цих систем (наприклад, спіни в деяких фізичних системах, атоми і молекули в біологічних, ідеї в соціальних, значення індексів в фінансово-економічних) проявляють свою сутність через взаємодію як правило невідомої природи. Так, в економічних системах адаптивна поведінка людини, компанії, країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінного паперу, валютного курсу. Більш того, з метою адекватного аналізу та ефективного менеджменту на фінансово-економічні ринки все активніше проникають методи та моделі природничих наук, які в поєднанні з сучасними досягненнями в галузі інформаційних технологій та досить ємними базами даних (мільйони записів навіть в базах некомерційного призначення) забезпечили значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем. З’явились нові “кількісні” напрямки економіки: математична та фізична економіки, еконофізика тощо. Особливо значних успіхів досягнуто в еконофізиці [2], яка вдало використовує потужний багаж фізичних методів і моделей.У якості прикладів такого використання в даній роботі приведені результати досліджень і порівняльний аналіз структурних та динамічних властивостей світових фінансово-економічних ринків з аналогічними для України у випадку, коли для останніх є відповідні репрезентативні бази даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Взаємодія інформаційна' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography