Academic literature on the topic 'Ветеринарна служба'

Государственная ветеринарная служба Ярославской области прошла сложный путь развития и в настоящее время является самостоятельной структурой, обеспеченной высококвалифицированными кадрами. В дореволюционный период в Ярославской области отмечалась высокая заболеваемость и падёж сельскохозяйственных животных, что было связано с недостаточным количеством ветеринарных специалистов. Первые упоминания о ветеринарной службе Ярославской области датируются началом XIX века. Структура ветеринарной службы России начала складываться во второй половине XIX века: 2 декабря 1868 года было организовано Центральное ветеринарное управление при Министерстве внутренних дел с подчинёнными ему губернскими и уездными ветеринарными врачами. В Ярославской губернии до 1890 года было всего 2 земских ветеринарных врача и 10 фельдшеров. С 1903 года в Ярославской губернии начинают открываться ветеринарные лаборатории, а с 1906 года бактериологические кабинеты. В этот период наблюдаются изменения и в структуре государственной ветеринарной службы России. В Ярославской области ветеринарная служба с 2012 года стала самостоятельным органом исполнительной власти департаментом ветеринарии Ярославской области. В настоящее время ветеринарную деятельность в Ярославской области осуществляет областная ветеринарная лаборатория, а также станция по борьбе с болезнями животных.The State Veterinary Service of the Yaroslavl Region has passed a difficult path of development and is currently an independent structure provided with skilled workforce. In the prerevolutionary period in the Yaroslavl region there was a high incidence of disease and death loss of farm animals which was associated with an insufficient number of veterinary specialists. The first mention of the veterinary service of the Yaroslavl region dates back to the beginning of the 20 century. The structure of the veterinary service of Russia began to take shape in the second half of the 20 century: the Central Veterinary Administration under the Ministry of the Interior was organized on the 2nd of December, 1868 with its subordinate provincial and district veterinarians. In the Yaroslavl province until 1890 there were only 2 Zemsky veterinarians and 10 Veterinary Technicians. From 1903 veterinary laboratories began to open in the Yaroslavl province and from 1906 bacteriological rooms. During this period changes in the structure of the state veterinary service of Russia are observed. Since 2012 the veterinary service in the Yaroslavl region has become an independent executive body the veterinary department of the Yaroslavl region. Currently veterinary activities in the Yaroslavl region are carried out by the regional veterinary laboratory as well as the station of animal disease control.

Державна служба ветеринарної медицини є важливим складником виконавчої гілки державної влади, оскільки саме ця служба здійснює контроль та нагляд у сфері тваринництва, виробництва та реалізації харчової продукції, імпорту та експорту продукції та сировини тваринного походження тощо. Від злагодженої роботи ветеринарної служби залежить епізоотичне благополуччя та продовольча безпека держави. Юридичний аналіз становлення державної ветеринарної служби в Україні дає змогу простежити основні позитивні та негативні моменти її формування, а також визначити перспективи подальшого розвитку. Не зважаючи на те, що державний контроль у галузі ветеринарної медицини поширюється на широке коло фізичних та юридичних осіб, робота державної служби ветеринарної медицини та зокрема її становлення та розвиток є темою не досить вивченою науковцями. Серед учених, які займались вивченням цього питання, можна виділити В.Б. Авер’янова, П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського, С.К. Рудика, Н.М. Мельникова, Д.О. Мельничука. Метою дослідження є аналіз становлення державної ветеринарної служби, враховуючи хронологію виникнення центральних органів виконавчої влади, уповноважених на виконання відповідних функцій. Такий аналіз проведено для виявлення як позитивних, так і негативних факторів роботи державної ветеринарної служби в Україні, а також для прогнозування подальшої роботи ветеринарної служби в рамках виконання положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. У статті здійснено аналіз основних етапів становлення та розвитку державної ветеринарної служби в Україні. Проведено аналіз основних нормативно-правових актів, які стосуються діяльності державної ветеринарної служби, в контексті наближення українського законодавства у сфері ветеринарної медицини до законодавства Європейського Союзу. Розглянуто шлях розвитку державної ветеринарної служби за період від проголошення Акта незалежності України 24 серпня 1991 року і дотепер.

Стаття узагальнює аргументи в межах наукової дискусії щодо використання стратегічного управління в діяльності органів державної влади, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин. Актуальність теми дослідження зумовлена загостренням потреби громадян у розв’язанні проблем, пов’язаних із охороною здоров’я тварин і благополуччям території країни щодо небезпечних зоонозних захворювань. Основною метою роботи є визначення стратегічних напрямів публічного управління охороною здоров’я тварин на прикладі провідних європейських країн. Об’єктом дослідження обрано Францію як державу, наближену до України за розміром, чисельністю населення, особливостями адміністративно-територіального поділу і структури тваринництва, що відкривають схожі перспективи перед сільськогосподарськими виробниками та харчовою промисловістю. В статті представлено результати дослідження інституційних і правових основ функціонування органів виконавчої влади і публічних установ, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин Франції, які засвідчили використання методів стратегічного управління. Охарактеризовано місію державної ветеринарної служби Франції, яка полягає у захисті здоров’я тварин, публічного ветеринарного здоров’я, навколишнього середовища. Висвітлено основні засади Національної стратегії благополуччя тварин на 2016–2020 рр. Франції. З’ясовано, що дана Стратегія спрямована на науковий супровід виробництва, посилення ветеринарно-санітарного контролю і санкцій, запровадження інновацій, модернізацію освітньої системи, регулювання жорстокого поводження з тваринами, розширення прав і можливостей зацікавлених сторін на усіх рівнях. Зазначено, що метою реалізації Стратегії є мобілізація зусиль усіх зацікавлених сторін на розвиток тваринництва і забезпечення благополуччя тварин, як одного з національних пріоритетів. Визначено, що стратегічними напрямами публічного управління охороною здоров’я тварин у Франції впродовж останніх 5 років є публічне ветеринарне здоров’я та благополуччя тварин. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для розроблення місії та стратегічних пріоритетів розвитку державної ветеринарної служби України з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій та досвіду розвинених європейських країн.

Сложившаяся к 1990 году государственная система ветеринарного контроля за качеством и безопасностью продуктов животного происхождения оказалась невостребованной и недостаточной. Возникла необходимость ее совершенствования применительно к новым экономическим условиям. Анализ состояния государственного ветсаннадзора за качеством и безопасностью продуктов животного происхождения на территории Иркутской области подтвердил, что в целом в г. Иркутске и большинстве сельских районов многие вопросы ветеринарного контроля за формированием и наполнением продовольственного рынка недостаточно изучены и не объяснены. Все это и определило цель и направления наших исследований. Масштабная углубленная работа по организации различных форм ветеринарных хозрасчетных предприятий была проведена в Институте экспериментальной ветеринарии Сибири и Дальнего Востока Сибирского отделения Россельхозакадемии (Л.Я. Юшкова, 1991).

Ветеринарним фахівцям спільно з фахівцями рибоводами (іхтіопатологами) слід скласти план профілактичних і епізоотичних заходів для господарств, який повинен бути затверджений департаментом ветеринарної служби. Фахівцям рибоводам провести перевірку патогенів в господарствах аквакультури, оцінити ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують; чітко скласти перелік патогенів, за якими необхідно проводити епізоотичний моніторинг рибоводних господарств, оцінивши ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують і для навколишнього середовища, вказавши шляхи зараження, час відбору проб для виявлення патогену. Вивчити епізоотичну обстановку в сусідніх регіонах, звідки здійснюють завезення посадкового матеріалу для товарної аквакультури. Провести моніторинг рибоводних підприємств з урахуванням особливостей існуючих технологій і біології вирощуваних видів гідробіонтів, а також з урахуванням ризику виникнення тих чи інших захворювань.

Несмотря на важность и актуальность проблемы обеспечения населения продовольствием, в настоящее время отсутствует методика объективной оценки его уровня, не использующая данные статистической отчетности. Методики, использующие статистику, не дают соответствующих действительности результатов. Разработана методика оценки обеспеченности населения Кабардино-Балкарии продовольствием. В качестве оценочных индикаторов выбраны показатели: потребные объемы производства сельскохозяйственной продукции, рассчитанные с учетом норм её потребления, фактические посевные площади возделываемых культур, количество КРС по данным ветеринарной службы Кабардино-Балкарии. Оценочными ориентирами служат нормы потребления продовольствия, установленные потребительской корзиной, и требуемый уровень урожайности сельскохозяйственных культур. Оценка степени обеспеченности населения продовольствием произведена авторами на базе данных сельского хозяйства Кабардино-Балкарской Республики. Использование методики позволит органам местного самоуправления муниципалитетов и руководителями хозяйствующих субъектов выявлять актуальные проблемы аграрного сектора экономики региона, оценивать и отбирать механизмы их решения, предложенные авторами по каждой проблеме, обеспечивать их реализацию.

The article analyzes the activities of the veterinary service of a large livestock enterprise during which it was found that the average annual number of sick cows with one or another non-infectious pathology is 968 heads (30 % of the total livestock), while medical work is only 16 % of the total labor costs. in addition, the responsibilities of veterinary specialists include conducting diagnostic studies, preventive vaccinations, measures for the prevention of non-communicable pathology at the complex, veterinary and sanitary work, etc. The analysis of the need for veterinary specialists of the analyzed agricultural organization was carried out to establish the compliance of the existing number of veterinary service workers with the standards, calculations found that 13 veterinary specialists are needed for effective veterinary service of the farm, with 8 available.

Наведені дані результатів епізоотологічного моніторину лейкозу ВРХ в Україні, починаючи з 2000 року і по вересень 2012 року. На основі звітності ветеринарно-санітарної служби України станом на листопад 2012 р., в Україні нараховується 2316 хворої на лейкоз великої рогатої худоби, що на3006 тварин менше, ніж на цей час минулого року. Неблагополучні з лейкозу господарства розміщені в чотирьох областях України – Донецькій, Луганській, Рівненській, Харківській, однак ведеться посилена боротьба із зазначеною хворобою та здійснюється звільнення вірусу з регіонів у цілому. Зробивши детальний аналіз проведення оздоровчих протилейкозних заходів, провідні науковці разом із фахівцями Державного департаменту ветеринарної медицини дійшли висновку, що для прискорення оздоровчих та профілактичних заходів із ліквідації лейкозу в господарствах України необхідно запровадити нові, ефективніші методи діагностики лейкозу, передусім ІФА і ПЛР (імуноферментний аналіз і полімеразна ланцюгова реакція). The data results of monitoring of epizootic bovine leucosis in Ukraine starting from 2000 and by September 2012 are given. Based on reporting animal health service of Ukraine as of November 2012, in Ukraine there are 2316 animals suffering from leukemia, which is 3006 animals less than for the same period last year. Unfavourable by leukemia farms are located in four regions of Ukraine: Donetsk, Luhansk, Rivne, Kharkiv. Anyhow the fight against above mentioned disease is strengthening and utilization of the virus from the regions in a whole is carried out. After a detailed analysis of health counterleukaemic events the leading scholars together with experts from the State Department of Veterinary Medicine concluded that it is necessary to introduce new and more effective methods of diagnosis of leukemia, primarily ELISA and PCR (enzyme analysis and polymerase – chain reaction) for accelerating health care more effective measures to eliminate leukemia in the farms of Ukraine.

В умовах демобілізації особового складу і загального скорочення Збройних сил пройшли реорганізацію усі ланки Тилу Збройних сил. Було ліквідовано багато його підрозділів, частин, установ, з’єднань, органів управління і навіть такі великі структурні елементи, як трофейна служба і війська охорони тилу. При цьому в ході демобілізації в народне господарство повернулися сотні тисяч різних фахівців, були передані техніка, устаткування, інвентар і різне майно на десятки мільйонів рублів. У розпорядження цивільних міністерств і відомств спрямовувалися цілі частини і установи тилу (залізничні, автомобільні, авіаційно-технічні, медичні, ветеринарні та ін.) з особовим складом, технікою, устаткуванням, запасами матеріальних засобів. Підрозділи, що залишилися у складі тилу, частини і установи усіх його військ і служб перекладалися на штати мирного часу, укомплектовувалися найбільш підготовленими кадрами і переміщалися в призначені райони і пункти постійною, дислокації і базування. У цих районах створювалася відповідна матеріально-технічна база і на її основі організовувалася їх планомірна підготовка і діяльність по забезпеченню військ. Перероблялися мобілізаційні плани і проводилися заходи, спрямовані на підтримку високої бойової готовності усіх структурних елементів Тилу Збройних сил. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації діяльності тилу Збройних у повоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. Наголошено, що централізація управління військовим будівництвом в єдиному органі управління сприяла підвищенню ефективності будівельних робіт в інтересах Збройних сил, а також дозволяла налагодити координацію дій і розподілити напрями будівельних робіт з цивільними міністерствами і відомствами що мало особливе значення в умовах реалізації четвертого п’ятирічного плану і відновлення народного господарства. З’ясовано, що після безпосереднього підпорядкування повітряно-десантних військ Міністрові Збройних сил був сформований тил повітряно-десантних військ, вдосконалення якого здійснювалося з урахуванням найважливішої вимоги до нього - забезпечення максимальної автономності в тиловому відношенні їх з’єднань, частин і підрозділів в умовах виконання бойових завдань. Особлива увага приділялася посиленню транспортних і інших можливостей військової ланки тилу, підвищенню його мобільності і маневреності.

Методическое пособие содержит 5 разделов. В них рассматриваются: нормативная документация, законодательные акты по вопросам ветеринарии, организация ветеринарной службы, ее роль и значение в отрасли животноводства, организация ветеринарных мероприятий, экономическая целесообразность проведения ветеринарных мероприятий, а также предпринимательская деятельность в проведении ветеринарных мероприятий. Подробно изложено планирование и организация ветеринарных мероприятий по профилактике, ликвидации болезней, оздоровительных мер, вопросы для самопроверки, рассмотрены вопросы организации ветмероприятий, своевременное выявление признаков болезней, организации технология проведения ветемероприятий, дана экономическая оценка ветмероприятий, их экономическая обоснованность, экономическая целесообразность данных мероприятий, даются формы оплаты труда ветеринарных работников и ценообразование, а также приведена деятельность ветеринарных специалистов в коммерческих образованиях, их правах, обязанностях, ответственности. Предназначено и рекомендовано для студентов-специалистов по программе специалитета 36.05.01 Ветеринария, направленности «Репродукция домашних животных» и «Болезни мелких домашних животных (собак и кошек)».