Academic literature on the topic 'Варіювання часу'

Анотація. Аналіз інформаційних джерел вказує на позитивні відгуки про вплив кросфітзанять на атлетів різних видів спорту. Для занять кросфітом характерні різноманітність засобів, високоінтенсивність, постійна мінливість тренувально-змагальної діяльності, яка вимагає максимальної концентрації, прояву силових, вольових якостей протягом тривалого часу. Беручи до уваги загальнозміцнювальну спрямованість кросфіт-тренувань, значна кількість фахівців говорить про доцільність введення елементів кросфіту в тренувальний процес представників різних видів спорту, в тому числі футболістів. Мета. Розробити методику кросфіт-тренувань для студентів, які відвідують секційні заняття з футболу, та експериментально перевірити її вплив на фізичний стан. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, фізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. У роботі запропоновано методику кросфіт-тренувань для студентів 17–18 років, які займаються в секції з футболу. Експериментальна методика включала три різні види тренувань: робота без урахування часу; робота з урахуванням часу; робота з урахуванням кількості раундів. З метою варіювання комплексу кросфіту через кожні 4–6 тижнів змінювали засоби впливу на різні м’язові групи. Методика була представлена трьома основними групами засобів: M – кардіо-вправи; G – вправи з обтяженням власною вагою; W – вправи з вагою. Доведено позитивний вплив методики кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів, які відвідують секційні заняття з футболу. Футболісти експериментальної групи, показали вищий рівень фізичної підготовленості та функціональних можливостей організму, ніж футболісти контрольної групи, які практикувати традиційну методику фізичної підготовки. Ключові слова: кросфіт-тренування, фізичний стан, фізична підготовка, студенти-футболісти, секційні заняття.

Розглянуто алгоритм, який дозволяє для дискретної вибірки із N значень на проміжку часу [–T/2, +T/2] оцінювати спектр потужності за допомогою фільтра з тією ж самою вузькою спектральною смугою у прямокутному часовому вікні, але з рівнем бічних пелюсток, менших на 4,3 дБ. Наведено приклади декількох «енергетичних» фільтрів. При цьому показано відгуки енергетичного фільтра порівняно з фільтром на основі традиційних часових вікон. Виникають можливості керування як шириною смуги фільтра, так і формою його вершини. Також суттєво збільшується розмірність простору змінних варіювання. Стосовно спектрального аналізу, йдеться відносно випадку, коли перетворення Фур’є виконується з двома різними часовими вікнами у часі. Підсумок формується із множників дійсних і недійсних частин першого та другого перетворення. При цьому не потрібно певних оптимальних властивостей від кожного із часових вікон, окремо оптимізується тільки кінцевий підсумок. Це ефективно, якщо одне із часових вікон нагадує вікно Кайзера-Бесселя. При цьому проведення згортки після перетворення Фур’є стає трудомістким, потребує багато обчислювальних операцій, та часове вікно краще використовувати безпосередньо до сигналу, який аналізується перед перетворенням Фур’є. Для таких часових вікон будування «енергетичного» фільтра збільшує час аналізу приблизно у два рази. Але швидкість обчислювань не зав­жди є визначальним фактором, а сумісне використання двох різних вікон замість одного розширює можливості аналізу. Результати роботи можуть бути використані під час фільтрації приймальної потужності сигналу для різних систем, зокрема, для систем з максимальним придушенням шумової завади. Перспективно оптимізувати приймальну систему з горизонтальним робочим напрямком приймання. Задачу оптимізації у цьому випадку вирішують з урахуванням робочого діапазону як для середньої, так і для максимальної завади.

Стаття присвячена проблемам професійної підготовки майбутніх офіцерів-сухопутників тактичного рівня в Україні. У вступі автор актуалізував проблему професійної підготовки майбутніх офіцерських кадрів в Україні. У викладі основного змісту матеріалу визначено сутність імітаційного моделювання. Виокремлено та обґрунтовано зміст основних переваг щодо використання технології у підготовці майбутніх офіцерів-сухопутників тактичного рівня: можливість отримати відповіді на численні актуальні запитання, що виникають на початкових стадіях моделювання: поява ідеї (задуму) та пробна розробка аналогу об’єкту (системи), з метою уникнення вагомих помилок, пов’язаних із витратами різних видів ресурсів; можливість дослідження особливостей функціонування об’єкту (системи) за будь-яких умов, навіть таких, що не виникнуть у реальному експерименті; варіювання параметрів об’єкту (системи) та навколишнього середовища у досить широких межах, відображаючи відповідне середовище; можливість передбачення поведінки об’єкту (системи) у короткочасній та довготривалій перспективі, перенісши на модель результати реальних випробувань; економія часу при використанні імітаційних моделей технічних та технологічних об’єктів (систем); отримання великих обсягів інформації про відображення плинності реальних процесів, за умови уникнення дорогих випробувань реальних об’єктів (систем); виконання ролі гнучкого пізнавального інструменту, що дає змогу відтворити будь-яку реальну або гіпотетичну ситуацію; уможливлення випробувань ризикованих («аварійних») ситуацій, що надає унікальності цьому методу; можливість кількаразових повторень експерименту, з метою відпрацювання стійких навичок правильних дій у відповідних ситуаціях. Ключові слова: імітаційне моделювання, майбутні офіцери-сухопутники, професійна підготовка, фахівці, модель.

Охарактеризовано методи корекції положення видів у факторному просторі за екологічними шкалами під час регіональних екологічних досліджень на прикладі видів живого наґрунтового покриву дібров північного Степу України (Дніпропетровська область). Показано варіювання положення видів у просторі екологічних факторів залежно від місцерозташування угруповань (компонен­тів ландшафту), а також значиму різницю між розрахованою регіональною оцінкою положення видів та їх розташуванням в екологічних шкалах. Обґрунтовано обов’язковість виконання корекції розташування видів у факторному просторі едафічних факторів при фітоіндикаційній оцінці місцеперебувань і рекомендовано здійснювати таку корекцію для кліматичних факторів.

Метою даної роботи було встановлення закономірності просторово-часової варіабельності урожайності картоплі у Поліський і Лісостеповій зонах України та визначення співвідношення факторів динаміки агроекономічної та агроеклогічної природи. Методика дослідження. Закономірності просторової неоднорідності урожайності картоплі на території 267 адміністративних районів України протягом 27 років вивчалися за допомогою аналізу головних компонент (PCA). Статистичний аналіз виконаний за допомогою програмного продукту Statistica 10, а також бібліотеки REdaS для середовища статистичних розрахунків R. Результати дослідження. Аналіз головних компонент залишків моделі часового тренду дозволив встановити три аспекти мінливості врожайності картоплі в межах дослідженої території, або головні компоненти. Разом ці три головні компоненти описують 43,1% загальної варіабельності урожайності картоплі. Змінні, які застосовані в аналізі головних компонент, є порядковими величинами – роками, тому навантаження головних компонент на них можуть бути представлені, як динамічні зміни у часі. Тому головні компоненти віддзеркалюють специфічні патерни коливальної природи варіювання врожайності картоплі у часі, які є просторово визначеними. На основі характеру варіювання нами зроблені припущення стосовно природи даних головних компонент. Наукова новизна роботи полягала у тому, що вперше було застосовано аналіз головних компонент щодо врожайності картоплі в Україні та виявлено фактори, що обумовлюють її мінливість. Практична значущість. Карти просторового варіювання головних компонент можуть бути основою для агроекологічного зонування території. This paper is aimed at establishing the regularities of the spatial-temporal variability of potato yield in Polissia and Forest-Steppe zones of Ukraine and determining the correlation between the dynamics factors of agro-economic and agro-ecological nature. Methods of research. The regularities of spatial heterogeneity of potato yield on the territory of 267 administrative districts of Ukraine for over 27 years were studied using the principal component analysis (PCA). The statistical analysis was conducted using the Statistica 10 software product, as well as REdaS library for the statistical calculations in R Programming Environment. The research results. Principal components analysis of the time trend model residues enabled to establish three aspects of potato yield variability within the studied area, or the principal components. Taken together, these three principal components explain 43.1% of the overall potato yields variability. The variables used in the PCA are the ordinal quantities – the years, so the loadings of the principal components on the variables can be represented as dynamic changes in time. Therefore, the principal components of oscillatory patterns reflect the specific variation patterns of potato yield in time, and these patterns are spatially defined. These oscillatory processes are of ecological origin. Concerning the dynamic aspect, these principal components are determined by different frequency characteristics of variation in time. Based on the character of the variation, we made the assumptions about the nature of the given principal components. Scientific novelty. It was for the first time that the PCA was used for studying the data concerning potato yields, and the factors that determined yields variability were identified. Practical significance. Maps of the spatial variation of principal components can be the basis for agro-ecological zoning of the territory.

Review of the monograph: Osowski Błażej. Wariantywność leksykalno-semantyczna języka wielkopolskich inwentarzy z drugiej połowy XVIII wieku. Studia z dialektologii historycznej [Gwary Dziś Monografie. T. IV. Pod. red. J. Sierociuka]. Poznań : Wydawnictwo Poznańskiego Towarzystwa przyjaciół nauk, 2019.

У даній статті розглянуто протокол TCP, розглянуті його недоліки, а, зокрема, розриви TCP з'єднань. Розглянуто існуючі модифікації, які дозволяють усунути такі недоліки. Виявлено недоліки існуючих методів. Запропоновано метод управління передачею даних, в протоколі TCP Freeze, що дозволяє підвищити надійність передачі даних. Такий метод заснований на динамічній зміні, в залежності від умов, параметрів протоколу, які в своїй незміненій версії задаються статично. Висновки. Ефективність методу управління передачею даних, що використовується в протоколі TCP Freeze, може бути поліпшена в бездротовому гетерогенному середовищі за допомогою варіювання параметрів. Виявлено, що за умови рівності параметрів і їх значенні близькому до 20 , пропускні спроможності протоколів TCP Freeze і TCP Reno будуть практично рівними. При більш низьких значеннях параметрів протокол TCP Reno показує кращу ефективність, ніж TCP Freeze, а при великих значеннях параметрів пропускна здатність протоколу TCP Freeze буде перевищувати таку у TCP Reno. Використання запропонованого методу дозволяє зменшити час передачі даних в мережі внаслідок реалізації алгоритму управління розміром плаваючого вікна протоколу, що згладжує флуктуації останнього і приводить до меншого числа повторних передач пакетів даних, а також обробку події хендовера.

Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у вольєрі ДП "Баранівське ЛМГ". Встановлено особливості впливу напіввільного утримання мисливських тварин на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності у сосни звичайної. З'ясовано, що незалежно від умов зростання та впливу напіввільного утримання мисливських тварин, діелектричні показники мають чітко виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Загальну тенденцію простежено у поступовому зниженні величини імпедансу і зростанні поляризаційної ємності під час переходу дерев від стану спокою до вегетації. Так, зокрема, величина поляризаційної ємності у лютому на пробних площах коливалася у межах 4,32±0,24-5,68±0,17 nF, а у червні зросла до 10,08±0,41-12,15±0,68 nF, натомість імпеданс знизився від 33,93±1,65-44,40±3,79 кОм до 17,85±1,16-21,83±1,35 кОм. Подібну закономірність простежено і на контрольних ділянках. Необхідно також відзначити високу індивідуальну мінливість окремих модельних дерев за величиною діелектричних показників (поляризаційна ємність – 13,3-26,7 %; імпеданс – 16,8-38,2 %), хоча загалом варіювання є середнім. Різниця у показниках поляризаційної ємності та імпедансу дослідних і контрольних насаджень сосни звичайної свідчить про негативний вплив напіввільного утримання мисливських тварин на життєдіяльність дерев.

У статті здійснено аналіз особливостей уживання афектонімів – звертань з іманентним позитивно-оцінним емоційним забарвленням на зразок квіточко, зіронько, коханий, такі номінації наділені певним магнетизмом, вони ніколи не залишаються поза увагою адресата. З-поміж усіх можливих звертань досліджувані одиниці вирізняються чи не найбільшим регулятивним потенціалом, їм притаманна яскраво виражена спрямованість на співрозмовника. Афектоніми впливають насамперед на чуттєву сферу адресата, яку за допомогою таких номінацій схиляють зазвичай у бік позитиву та вдоволення. У дослідженні представлено ядерні й периферійні ознаки функціювання ласкавих звертань у контексті аналізу основних компонентів комунікативного процесу, виокремлених свого часу Г. Лассвеллом та Р. Бреддоком. Афектоніми – це одиниці з виразним прагматичним зарядом, тож їх опис передбачає обов’язкове залучення таких комунікативно-ситуативних чинників уживання: хто говорить, кому, з якою метою, як саме, за яких умов і з яким ефектом? У цьому плані релевантною постає характеристика соціальних рис комунікантів, котрі послуговуються зазначеними номінаціями, їхніх інтенцій, способу, сфери використання ласкавих звертань і перлокутивного ефекту, який стимулюють досліджувані апелятиви. Відповідно до вказаних параметрів, особливості функціювання таких одиниць репрезентовано у вигляді опозицій, перша з яких розкриває ядерні ознаки, друга – периферійні: а) за кількістю комунікантів: характерні для міжособистісного спілкування – для групової, масової комунікації; б) за інтерперсональними стосунками співрозмовників: уживаються між близькими людьми (закоханими, подружніми парами, батьками й дітьми, родичами, друзями) – використовуються між знайомими, незнайомими; в) за стратегіями: реалізують кооперативну стратегію – кооперативно- конфронтативну, конфронтативну стратегії; г) за способом уживання: застосовуються безпосередньо – опосередковано; звертання до адресата постійно змінюються – за адресатом закріплюється певний афектонім з можливим варіюванням; д) за сферою спілкування: притаманні приватній комунікації – публічній; е) за ефектом: зумовлюють позитивний перлокутивний ефект – провокують негативний перлокутивний ефект.

Мета дослідження – аналіз фітосанітарного стануХерсонської області за поширенням карантинних бур’я-нів, зазначених у списку А–2 «Перелік регульованихшкідливих організмів» і визначення тенденцій зміни зас-мічених площ за окремими видами. Методи. Аналіз про-ведено у період з 01.01.2016 до 01.01.2021 рр. на основіданих Державної служби України з питань безпечностіхарчових продуктів та захисту споживачів за такимивидами обмежено поширених карантинних бур’янів:гірчак повзучий Acroptilon repens L., амброзія полино-листа Ambrosia artemisiifolia L., ценхрус довгоголковийCеnchrus longispinus Fernald, повитиця польова Cuscutacampestris Junk. та паслін колючий Solanum rostratum Dunal. Під час дослідження використовували загаль-нонаукові методи, застосовували варіаційний методматематичної статистики. Результати. Забур’яненаамброзією полинолистою площа станом на перше січня2016–2021 рр. зменшилася від 277011,3 до 275350,6 га.Площа, засмічена гірчаком повзучим, скоротилася від203162,4 до 199808,6 га і залишалася стабільною про-тягом останніх трьох років. Станом на 01.01.2016 р. цен-хрус довгоголковий зареєстровано на площі 21606,5 га,з 01.01.2017 р. площа його поширення зменшилася до20052,2 га та була незмінною останні п’ять років. Площа,забур’янена повитицею польовою, скоротилась у дослі-джуваний період від 6052,7 до 5242,0 га. Паслін колючийна території країни було виявлено тільки в Херсонськійобласті на площі 134,0 га. Аналіз структури площ, засмі-чених обмежено поширеними видами бур’янів, свідчитьпро те, що основну їхню частину в Херсонській областізареєстровано в господарствах усіх форм власності.Паслін колючий був поширений тільки в господарствах.Висновки. У період із 01.01.2016 до 01.01.2021 рр.у Херсонській області спостерігалася тенденція змен-шення площ, засмічених гірчаком повзучим, амброзієюполинолистою, ценхрусом довгоголковим та повити-цею польовою. Ступінь варіювання площ поширеннязазначених видів бур’янів за роками був незначним, щопідтверджується результатами статистичного аналізу.Незмінною в Херсонській області залишалася площапасльону колючого.