Academic literature on the topic 'Біохімічні процеси обміну'

вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у рото- вій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.

Стаття містить результати досліджень на предмет змін гематологічних та біохімічних показників крові до та після екзогенної гормональної стимуляції репродуктивної функції голштинських корів різного рівня продуктивності на промисловому комплексі у порівнянні із референтною нормою. Морфо-біохімічні показники крові визначались спочатку перед початком схеми стимуляції охоти і синхронізації овуляції «Ovsynch», а потім після неї. Формування дослідних груп проводили залежно від рівня їх добового надою: I група – 25-28 кг, II група (контрольна) – 30-35 кг, III – 40-45 кг. Відбір зразків крові проводили з підхвостової вени у здорових корів через 15 діб після отелення (перед гормональною стимуляцією) та на 80 добу після отелення, – коли тварини вже отримали ін’єкції гормоноподібних стимулюючих препаратів. Встановлено, що кількість еритроцитів у крові корів усіх піддослідних груп в період підготовчого періоду досліджень (до гормонального обробітку тварин) збільшується прямо пропорційно рівню їх молочної продуктивності. При чому, показник рівня гемоглобіну тварин в усіх піддослідних групах відповідав фізіологічній нормі. Екзогенне введення в організм голштинських корів гонадотропних речовин на ранній стадії післяродового періоду (10-14 доба після отелення) не призводить до змін рівня їх морфологічних показників крові. Встановлено, що найвищий рівень кількості еритроцитів (8,10 Т/л) та лейкоцитів (9,0 г/л) у крові тварин IIІ групи тварин, які мали добовий удій на рівні 41,0 кг молока. Кількісний вміст загального білку крові у тварин всіх піддослідних груп знаходився в межах фізіологічної норми, але найбільша його кількість (95,2 г/л) відмічена у зразках крові IIІ групи тварин після гормональної стимуляції еструсу. В цей же час, рівень гемоглобіну у цих корів дорівнював 125,4 г/л, при вмісті загального білка крові – 95,2 г/л. Показники мінерального обміну у корів ІІІ групи вказують на вміст кальцію та фосфору на рівні 3,24 ммоль/л і 1,28 ммоль/л відповідно. Фізіолого-біохімічні процеси в організмі тварин всіх груп як до так і після стимуляції охоти і синхронізації овуляції в умовах промислового комплексу проходять без порушень, про що свідчить референтний рівень АЛТ і АСТ, а найвищий вміст трансаміназ відмічено у корів IIІ групи після гормональної стимуляції.

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

У відповідь на підвищення компресії обсягу, що зростає збоку радикулярних кіст на прилеглу кісткову тканину щелеп, у ній відбувається компенсаторна перебудова морфологічної структури губчастої речовини – її ущільнення, що є морфологічним проявом місцевої адаптаційної реакції організму. Однак при порушенні мінерального обміну (остеопорозі) в кістковій тканині відбуваються морфологічні зміни. В жінок у післяменопаузальному періоді на тлі дефіциту естрогену зменшується експресія лужної фосфатази, знижується інгібуюча активність цього гормону на остеокласти, що супроводжується зростанням активності кислої фосфатази і, як наслідок, збільшення резорбції кістки. Мета дослідження – провести порівняльну оцінку активності біохімічних показників кісткового метаболізму в ділянках нижніх щелеп, уражених радикулярними кістами, у хворих із різним станом мінерального обміну. Матеріали і методи. Усіх пацієнтів із радикулярними кістами нижньої щелепи залежно від стану мінерального обміну було поділено на дві клінічні групи: у першу клінічну групу увійшли 21 хворий (13 чоловіків та 8 жінок), в яких не було виявлено вікових порушень збоку мінерального обміну; в другу клінічну групу увійшло 19 хворих (14 жінок та 5 чоловіків), в яких виявлено вікові порушення мінерального обміну – остеопороз. У хворих визначали мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою кісткової ультразвукової денситометрії. На ортопантомограмах лицевого скелета виявляли локалізацію та розміри радикулярних кіст. Стан мінерального обміну в нижніх щелепах оцінювали на рентгенограмах за мандибулярно-кортикальним індексом (MCI) за Е. Klemetti et al. Матеріали для біохімічного дослідження (визначення активності лужної і кислої фосфатаз, індексу мінералізації) отримували шляхом забору фрагментів кісткової тканини із ділянок, прилеглих до оболонок радикулярних кіст нижніх щелеп під час операцій цистектомій. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми статистичних обчислень Statistica 8. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих, в яких не виявлено порушень мінерального обміну, в кісткових біоптатах, взятих із ділянок, уражених радикулярними кістами нижніх щелеп, встановлено статистично значуще (р<0,05) зростання активності лужної фосфатази (ЛФ), що прямо корелювало із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень. Також виявлено статистично значуще зростання активності кислої фосфатази (КФ) в цих ділянках. При радикулярних кістах великих розмірів активність КФ була найбільшою – (0,82±0,09) МО/г (р<0,005). Однак процес остеогенезу переважав над резорбцією кістки. Індекс мінералізації у ділянках щелеп, які зазнавали хронічної компресії збоку пухлиноподібних новоутворень, зростав порівняно із інтактною кісткою. У хворих із остеопорозом в нижніх щелепах переважали процеси резорбції над остеогенезом. В уражених ділянках нижніх щелеп спостерігали статистично значуще зростання активності КФ. У кісткових тканинах, які зазнавали впливу радикулярних кіст великих розмірів, активність цього ферменту зростала в 2,4 раза порівняно з інтактними кістками – (1,27±0,13) МО/г (р<0,001). Активність ЛФ також збільшувалась, але менш інтенсивно порівняно з аналогічними клінічними випадками у хворих без порушень мінерального обміну. Індекс мінералізації кісткової тканини зростав лише в ділянках нижніх щелеп, прилеглих до радикулярних кіст малих розмірів. У кісткових тканинах, прилеглих до одонтогенних кіст середніх та великих розмірів, цей показник прогресивно зменшувався від (14,60±1,33) у.о. до (11,84±1,27) у.о., що, на нашу думку, свідчить про недостатній рівень адаптаційного потенціалу в щелепних кістках хворих із порушеним мінеральним обміном. Висновки. У хворих без порушень мінерального обміну в кісткових тканинах нижніх щелеп у відповідь на деструктивний вплив радикулярних кіст переважають процеси активації остеогенезу (статистично значуще зростання активності лужної фосфатази), що є місцевим проявом адаптаційної реакції організму при цьому захворюванні. У хворих на тлі остеопорозу в щелепних кістках відбувається зниження процесу остеогенезу, під впливом радикулярних кіст прогресують резорбційні процеси, статистично значуще зростає активність кислої фосфатази, що прямо корелює із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень.

У процесі життєдіяльності білки крові курей відіграють важливу фізіологічну роль у складних процесах обміну речовин. Зміни біохімічного складу крові курей за експериментальної інвазії відображають розвиток патологічних та імунних процесів і свідчать про стресовий стан організму, що дає змогу об’єктивно оцінити вплив різноманітних факторів на організм інвазованих курей. Зміни біохімічних показників крові супроводжувалися гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, гіперглобулінемією, диспротеїнемією. During the life blood of birds proteins play very important physiological role in the complex metabolic processes. Changes of biochemical composition of chickens blood by experimental infestation reflects the development of pathological and immune processes and demonstrate the stress state of the organism, which allows to objectively assess the impact of various factors on the body of infested chickens. Changes of biochemical parameters in blood were accompanied by hypoproteinemia, hypoalbuminemia, hiperhlobulinemia, dysproteinemia.

Вступ. За даними ВООЗ, остеопороз займає чільне місце серед усіх відомих захворювань як причина передчасної інвалідності та смертності у світі, а тому розробка ефективної стратегії лікування цього захворювання є одним із пріоритетних напрямків досліджень для наукових та медичних інституцій. До таких підходів належать розробка нових сучасних нітрогеновмісних бісфосфонатів та дослідження їх терапевтичних ефектів на тваринних моделях. Мета дослідження – вивчити ефективність поєднаної дії синтезованих нітрогеновмісних бісфосфонатів (піразоловмісних аналогів), які пригнічують активність остеокластів та зменшують резорбцію кісткової тканини, і вітаміну D3, що є основним регулятором процесу ремоделювання кісткової тканини й активатором остеогенезу, в корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу. Методи дослідження. Біологічну ефективність синтезованих піразоловмісних бісфосфонатів дослі­джували на щурах-самицях лінії Вістар (вік – 1 місяць, вихідна маса – (90±5) г). Аліментарний остеопороз викликали шляхом утримування тварин протягом 30-ти діб на D-гіповітамінозному раціоні відповідно до ДСТУ 11222-65, збалансованому за вмістом кальцію та фосфору. Як коригувальні сполуки ­використовували per os піразоловмісні бісфосфонати (1,7 мг/кг) та холекальциферол (400 МО/кг маси тіла). 25-Гідро­ксиві­тамін D у сироватці крові досліджували методом ELISA. Кількісний аналіз компонентів мінерального ­обміну в сироватці крові та кістковій тканині проводили за допомогою загальноприйнятих біохімічних методів. Результати й обговорення. Досліджувані піразоловмісні бісфосфонати з різною ефективністю гальмували процес демінералізації (резорбції) кісткової тканини та посилювали мінеральний обмін у щурів з аліментарною формою остеопорозу. За дії препаратів зростав вміст кальцію, неорганічного фосфату і знижувалась активність лужної фосфатази та її ізоензимів у сироватці крові. Підвищувались зольність і вміст кальцію та фосфору в золі великогомілкової кістки. Найефективнішим у корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу виявилось поєднання піразоловмісних бісфосфонатів і вітаміну D3, який нормалізує вміст 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові та забезпечує синтез біологічно активних, гід­ро­ксильованих форм холекальциферолу. Висновок. Перспективним для подальших досліджень є вивчення сумісної дії вітаміну D3 і бісфосфонату І-12 як препарату з найвищою біологічною ефективністю щодо посилення процесу ремоделювання кісткової тканини завдяки поєднанню процесів резорбції та формування кістки.

The study of sexual differences in the regulation of biliary secretory function of the liver is considered as one of the areas in hepatology. After all, the liver plays a role in mediating a number of systemic effects of sex hormones on the body and is a key organ of their metabolism. In particular, the correlation between the concentrations of sex hormones can determine the direction of physiological processes and their possible violations. Since hormones of a steroidal nature are considered to be one of the chains of effector mechanisms by which homeostasis is provided and processes of tissue proliferation, differentiation and growth occur, the correlation between the concentrations of steroid hormones can determine the direction of physiological processes and their possible disorders. The effects of androgens on cholate secretion remain poorly studied. Given the significant intersex differences in bile formation and bile secretion, the purpose of the study was to investigate the role of testosterone in the regulation of bile secretory function of the liver of female rats. During the study, physiological methods were used (surgery, cannulation of the bile ducts, registration of the dynamics of bile secretion); biochemical methods (separation by thin layer chromatography of the main organic components of bile (bile acids and lipids (cholesterol, cholesterol esters, phospholipids, triglycerides, free fatty acids)) with their preliminary differential extraction and subsequent quantitative densitometric evaluation of individual components of this bioliquid on chromatograms; methods of mathematical statistics (using the software package Statistica 5.0). Cholic secretion in female rats increased under the influence of testosterone. Testosterone increased the concentrations of taurocholic, tauroсhenodeoxycholic and taurodeoxycholic and glycocholic acids. Instead, the content of glycoсhenodeoxycholic and glycodeoxycholic acids under the action of testosterone decreased significantly, and the concentration of free bile acids -cholic, chenodeoxycholic and deoxycholic acids increased. As the content of taurocholate and glycocholate increased in female rats underthe influence of intraportal testosterone, this indicates an increase in the efficiency of the processes that provide conjugation and transformation of bile acids in the liver of these animals.Key words:testosterone propionate, cholates, free bile acids, conjugated bile acids, liver. Дослідження статевих відмінностей у регуляції жовчносекреторної функції печінки розглядається як один із напрямків у гепатології. Адже печінка відіграє роль посередника в ряді системних впливів статевих гормонів на організм і є ключовим органом їх обміну. Зокрема, співвідношення між концентрацією статевих гормонів може визначати направленість фізіологічних процесів та можливі їх порушення. Стероїдні гормони вважаються одними з ланцюгів тих ефекторних механізмів, за допомогою яких забезпечується гомеостаз та відбуваються процеси проліферації, диференціації та росту тканин. Ефекти андрогенів на секрецію холатів лишаються недостатньо вивченими. З огляду на значні міжстатеві відмінності в жовчоутворенні та жовчовиділенні метою роботи стало дослідження ролі тестостерону в регуляції жовчносекреторної функції печінки самиць щурів. Під час дослідження були використані фізіологічні методи (оперативне втручання, канюлювання жовчних проток, реєстрація динаміки виділення жовчі); біохімічні методи (розділення за допомогою тонкошарової хроматографії основних органічних складових жовчі (жовчних кислот і ліпідів (холестерол, етери холестеролу, фосфоліпіди, тригліцериди, вільні жирні кислоти)) з попередньою диференціальною їх екстракцією та подальшою кількісною денситометричною оцінкою окремих компонентів цієї біорідини на хроматограмах; методи математичної статистики (використання пакету програм Statistica 5.0). Під впливом тестостерону підвищувалася холесекреція у самиць щурів. Тестостерон збільшував концентрації таурохолевої, таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої та глікохолевої кислот. Натомість, вміст глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот при дії тестостерону суттєво зменшувався, а концентрація вільних жовчних кислот –холевої, хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот збільшувалася. Оскількипідвпливомвнутрішньопортальноговведеннятестостеронусамицямщуріввміст таурохолату і глікохолату збільшувався, це свідчить про зростання ефективності процесів, які забезпечують кон’югацію і трансформацію жовчних кислот в печінці цих тварин.Ключовіслова:тестостеронпропіонат,холати,вільніжовчнікислоти,кон’югованіжовчнікислоти,печінка.

Мета роботи: оцінити ефективність використання ентеросорбента в поєднанні з холедоходуоденостомією та їхній вплив на функціональні зміни в дванадцятипалій кишці при обтураційному холестазі. Матеріали і методи. Досліджено особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при тривалому обтураційному холестазі, який моделювали перев’язкою загальної жовчної протоки. Аналізували зміни біохімічних показників у сироватці крові свиней на 3, 7, 14 та 28 доби змодельованого обтураційного холестазу. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що поєднання холедоходуоденостомії з ентеросорбцією вже через тиждень після корекції 28-денної механічної жовтяниці суттєво знижує ендогенну інтоксикацію, перекисне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний захист органів та організму, покращує пігментний обмін і функцію печінки та біоциноз кишечника. В цих експериментальних умовах активність каталази нормалізується в строки від 14 до 28 діб початку експерименту.

Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.