Academic literature on the topic 'Біотин'

У статті наведено актуальні алгоритми ведення пацієнтів із йододефіцитом, у тому числі оптимальний комплекс лабораторної оцінки тиреоїдного статусу перед призначенням терапії — визначення рівнів ТТГ, вільн. Т4 (та вільн. Т3), АТПО (та АТТГ), при підозрі на гіпертиреоз — визначення антитіл до рецептора ТТГ стимулюючих, за наявності додаткового утворення в ділянці щитоподібної залози — визначення рівнів паратгормону, кальцію іонізованого, 25-гідроксивітаміну D, кальцитоніну. Обґрунтовано необхідність ураховування інтерферуючих факторів, які впливають на результати досліджень (супутні стани у пацієнта, приймання препаратів, дотримання пацієнтом умов преаналітичного етапу), у тому числі можливість отримання хибних результатів, якщо пацієнт приймає препарати біотину та лабораторне до- слідження проводилося за біотин-залежною методикою імуноаналізу.

В ході польового дослідження біоти міксоміцетів національного природного парку «Святі Гори», що проводилося влітку 2018 та 2019 рр., було виявлено 28 видів (32 внутрішньовидових таксонів) міксоміцетів, що відносяться до 16 родів, 7 родин, 5 порядків, 3 надпорядків (а також Columellomycetidae inserte sedis) та 2 підкласів класу Myxomycetes. Серед виявлених видів 16 були зареєстровані у «Святих горах» раніше, а 12 є новими для території парку, серед них 10 є новими для Донецького злаково-лучного степу, і один, Diderma crustaceum Peck., є новим для українського лісостепу. У таксономічному спектрі міксоміцетів національного природного парку «Святі гори», розрахованому з урахуванням попередніх даних, підклас Lucisporomycetideae представлений 27 видами (52.9%) а Columellomycetidae – 24 (47.0%). Серед надпорядків найбільшою кількістю видів представлені Stemonitidia – 26 (50.9%) та Trichiida – 19 видів (37.2%); Cribrariidia представлені 5 видами (9.8%), а Columellomycetidea inserte sedis – одним видом (1.9%). Серед порядків за кількістю видів переважають Physarales (17; 33.3%), Trichiales (14; 27.4%) та Stemonitidales (9; 17.6%); Cribrariales та Reticulariales представлені 5 видами кожен (по 9.8%). Cеред родин лідирують Trichiaceae (14, 27.4%), Physaraceae (13, 25.4%) та Stemonitidaceae (6, 11.7%); серед родів – Arcyria F. H. Wigg. (8, 15.6%), Physarum Pers. (7, 13.7%) та Cribraria Pers. (5, 9.8%). З 60 зібраних зразків, 45 (75.0%) були знайдені на мертвій деревині, 8 (13.3%) – на опалому листі, 4 (6.6%) на мохоподібних, 2 (3.3%) на живій деревині і 1 (1.6%), Diachea leucopodia (Bull.) Rostaf. – на живій папороті, тож біоту міксоміцетів НПП «Святі Гори» можна охарактеризувати як ксилофільну. Індекси видового багатства для досліджуваної біоти склали: Маргалефа – 15.81 (застосовувалися варіанти індексів з десятковим логарифмами), Менхініка – 3.77, U Макінтоша – 13.30. Індекси різноманіття мають такі значення: Сімпсона – 0.05, Бергера-Паркера – 0.24, Шеннона – 1.37, Чао-Шена – 4.75, Пілоу – 0.28, а D Макінтоша – 0.96. Порівняння значень індексів Сімпсон, Шеннона та Пілоу для досліджуваної території з відповідними показниками для інших резерватів України показало, що досліджувана біота демонструє середній рівень домінування. Порівняння регіональних біот міксоміцетів з досліджуваною біотою за допомогою індексів Кульчинського, СьоренсенаЧекановського та Жаккара дало такі результати: Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» – 0.36, 0.32, 0,19; Заказник місцевого значення «Шарівський» – 0.51, 0.49, 0.32; Національний природний парк «Гомільшанські ліси» – 0.62, 0.44, 0.28; Національний природний парк «Шацький» – 0.46, 0.46, 30; Національний природний парк «Синевір» – 0.36, 0.36, 0.22; Національний природний парк «Олешківські піски» – 0.55, 0.41, 0.26; ці показники частково узгоджуються з географічною відстанню між порівнюваними резерватами. Продемонстрована ненадійність прогнозування загальної кількості видів для великих гетерогенних територій на основі разових досліджень за допомогою коефіцієнту Чао1. Зроблено висновки щодо необхідності застосування методу вологої камери на досліджуваній території для одержання релевантних висновків про таксономічну структури біоти міксоміцетів цієї території.

Дослідження біоти міксоміцетів ботанічного заказника місцевого значення «Шарівський», проведене у період 26 серпня – 15 листопада 2020 р. дозволило виявити 35 видів, що відносяться до 18 родів, 8 родин, 7 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Індекс різноманіття Маргалєфа для дослідженої біоти склав 18.6 (використовували десятковий логарифм), а індекс Менхініка – 4.1, що свідчить про відносно високий рівень різноманіття. Індекс Шеннона склав 1.4, індекс Сімпсона – 0.04, а індекс Пілоу ‒ 0.3, що вказує на високий рівень вирівненості видового спектру досліджуваної біоти. Розподіл виявлених видів за підкласами є майже однаковим, по 18 і 17 видів у двох підкласах, Lucisporomycetidae та Columellomycetidae відповідно. Найбільша кількість видів відноситься до порядків Stemonitidales та Physarales (по 8 видів), Trichiales (7). Серед родин провідне становище займає Physaraceae (8), Trichiaceae (7) та Amaurochaetaceae (6). Серед родів Cribraria Pers. (5), Arcyria F.H. Wigg., Trichia Haller та Physarum Pers. по 3 види. Більшість видів відносяться до ксилофільної екологічної групи (31; 88.6%), 3 види (8.6%) до кортикофільної і лише 1 вид (2.9%) до бріофільної, а Arcyria pomiformis продемонструвала змішану екологічну стратегію. Ці дані дають змогу охарактеризувати біоту міксоміцетів заказника як ксилофільну, що є звичайним для лісостепу. Серед субстратоутворюючих видів рослин, найбільше видів міксоміцетів було виявлено на Pinus sylvestris (24), всі інші субстратоутворюючі види значно поступаються за цим показником Quercus robur (7), Populus tremula та Fraxinus excelsior по 4 види. Досліджувана територія раніше не була об’єктом дослідження біоти міксоміцетів, тому всі виявленні види є новими для неї. Один з виявлених видів, Cribraria persoonii Nann.-Bremek вперше наводиться для лісостепової зони України та українського Лівобережжя, знайдена на мертвій деревині P. sylvestris.

Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.

У статті розглянуто результати польового дослідження структурних характеристик макрозообентосу р. Ворскла у межах Гетьманського національного природного парку на десяти станціях спостереження, проведеного вперше в червні 2020 р. На цій природоохоронній території виявлено представників 36 нижчих ідентифікованих таксонів донних макробезхребетних. У складі дослідженої біоти за видовим багатством та чисельністю переважали клас Gastropoda (7 видів) та ряд Odonata (6 видів). Представники двох провідних таксономічних груп складають 36% від загальної кількості видів та 56% від загальної чисельності на усіх станціях спостереження. Варто відмітити присутність на усіх досліджених ділянках р. Ворскла виду Anax parthenope – звичного на півдні України виду бабок, який поступово з’являється у північних регіонах. На основі показників видового багатства та видового різноманіття проведено біологічну індикацію якості поверхневих вод. Розраховано такі широковживані біотичні індекси: Trent Biotic Index, Belgian Biotic Index, Biological Monitoring Working Party Index. Для оцінки рівня органічного забруднення розраховано індекс сапробності Зелінки — Марвана. Видове різноманіття донних безхребетних оцінювали за індексом Шеннона, а схожість видового складу оцінювали за індексом Жаккара з проведенням подальшого кластерного аналізу. На більшості станцій спостереження біотичні показники вказують на високу якість вод р. Ворскла – класи якості вод характеризуються переважно як «добрий» та «відмінний». Найгіршими результатами за усіма показниками характеризується станція 8, розташована поблизу населеного пункту Лутище. Найгірші значення за розрахунками індексів Шеннона та Жаккара також зареєстровано на цій станції. Також варто відмітити зниження видового багатства між станціями 9 та 10, розділеними греблею через р. Ворскла. Припускаємо, що зниження видового багатства вищезазначених ділянок ріки спричинене антропогенним впливом. Розраховані значення індексу сапробності Зелінки — Марвана вказують на низький рівень забруднення вод р. Ворскла органічними речовинами. На усіх станціях спостереження встановлено переваження оліготрофних (за чисельністю) α-олігосапробних та β'-мезосапробних вод.

In the article the results of clinical trials are given in relation to an unconcern and efficiency of new veterinary preparation Bioton, to solution for per oral application, that contains complex biologically active foods of metabolism of mushrooms-endophytes (Cylindrocarpon Magnusianum), medical plants abstracted from a root. For the study of application of veterinary preparation Bioton it was formed 3 groups of turkeys of cross «Big-6», for 25 heads in each. The first group got preparation in a dose a 1 ml/l, the second group got in a dose 2 ml/l of water during 7day in 1, 6, 15, 21 week to fattening, the third group did not get preparation – control. The dynamics of change of body weight was determined by the individual weekly weighing. In times of carrying out the test of rejections in relation to behavior, clinical state of turkeys and diseases did not appear. Preparation Bioton, solution for per oral application, well carried by turkeys, did not cause structural changes in the investigated internals, assisted the improvement of metabolic processes, increase of body and for slaughter exit of carcass weight. Macroscopic of internal organs of turkeys that got preparation Bioton, in a dose 1–2 ml/l of water during 7 days in 1, 6, 15, 21 week of fattening, kept a characteristic anatomic structure. Weight coefficients of thymus, bursa of Fabricius, of testicles were higher in turkeys of the second group. The histological structure of the investigated internal organs specified on their active morphofunctional state in accordance with age of turkeys. The difference of indexes was more expressed in an experience group that got preparation Bioton in a dose 2 ml/l of water. Then, as for the turkeys of control group, we found out the changes of dystrophic-necrotizing character in a liver and atrophy of lymphoid tissue of organs the immune system.

Процесс биотической саморегуляции водоемов является важным интегральным показателем процесса структурно-функциональных изменений. Исследование механизма биотической саморегуляции техногенно-измененных водных систем для средних рек показало, что он способен изменять свою интенсивность в зависимость от величины техногенного воздействия, от уровня пластического метаболизма, а также процесса потери природоемкости водной системой .

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. б. н. Міхєєв Олександр Миколайович.
В дипломній роботі охарактеризовано особливості електромагнітного забруднення навколишнього середовища, визначені основні показники, за якими нормується електромагнітне забруднення, проаналізовано чинну нормативну базу з електромагнітної безпеки, охарактеризовано основні методи і засоби захисту від електромагнітного випромінювання, проведено дослідження рівнів електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку, та надані рекомендації щодо підвищення електромагнітної безпеки мобільних засобів зв’язку. Досліджено рівні електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку. Предметом дослідження є відповідність рівнів електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку встановленим нормативам. Метою роботи є дослідити рівень електромагнітної безпеки мобільних засобів зв’язку. Методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення теоретичних, наукових і дослідних даних.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. б. н. Міхєєв Олександр Миколайович.
В дипломній роботі охарактеризовано особливості електромагнітного забруднення навколишнього середовища, визначені основні показники, за якими нормується електромагнітне забруднення, проаналізовано чинну нормативну базу з електромагнітної безпеки, охарактеризовано основні методи і засоби захисту від електромагнітного випромінювання, проведено дослідження рівнів електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку, та надані рекомендації щодо підвищення електромагнітної безпеки мобільних засобів зв’язку. Досліджено рівні електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку. Предметом дослідження є відповідність рівнів електромагнітного випромінювання мобільних засобів зв’язку встановленим нормативам. Метою роботи є дослідити рівень електромагнітної безпеки мобільних засобів зв’язку. Методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення теоретичних, наукових і дослідних даних.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – “Екологічна безпека”. – Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2010.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 21.06.01 – “Экологическая безопасность”. – Национальный горный университет, Днепропетровск, 2010.
Thesis for scientific degree obtaining of Technical Sciences Candidate (Ph.D.) Speciality – 21.06.01 Ecological (environmental) Safety. – National Mining University, Dnipropetrovs’k, 2010
Дисертацію присвячено розробці системи методів з підвищення екобезпеки порушених гірничими роботами територій Криворізького залізорудного басейну за рахунок цілеспрямованого прискореного формування екосистем зі значними показниками надземної фітомаси та біорізноманіття. Розроблений комплекс методів триграм зонування, екологічної класифікації техногенних ландшафтів, управління літогеохімічними потоками дозволяє прискорено цілеспрямовано створювати рослинний покрив з високим проективним покриттям, значною надземною фітомасою та біорізноманіттям, що забезпечує зменшення рівня еконебезпеки до середнього за 5-7 років та ризику пилоутворення порушених гірничими роботами земель в 2,5 – 5 разів. Основні результати дослідження випробовувані на підприємствах Криворізького залізорудного басейну: ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ “Надєжда” та прийняті до впровадження в проектах асоціації “Укррудпром”, ДПІ “Кривбаспроект”, Криворізьким ботанічним садом НАН України, Інститутом проблем природокористування та екології НАН України. Використання запропонованих рекомендацій на підприємствах Криворізького залізорудного басейну дозволить отримати значний екологічний, соціальний, а також економічний ефект.
Диссертация посвящена разработке системы методов по повышению экобезопасности нарушенных горными работами территорий Криворожского железорудного бассейна за счет целенаправленного ускоренного формирования экосистем со значительными показателями надземной фитомассы и биоразнообразия. Нарушенные горнами работами земли на территории Кривбасса достигают значительных масштабов (около 30 тыс. га). Современное ежегодное улучшение их экологического состояния за счет традиционных технологий сельскохозяйственной рекультивации из-за ряда технологических и экономических преград едва достигает показателей 0,1 % от площади нарушенных земель. Соответственно сформирована задача разработки системы методов повышения экологической безопасности нарушенными горными работами земель за счет формирования экосистем, которое должно учитывать природный потенциал спонтанного развития растительности. В соответствии с проведенной систематизацией экологических факторов формирования экосистем были разработаны триграммы зонирования и экологическая классификация техногенных ландшафтов, которые позволяют выбрать направление формирования экосистем и подобрать комплекс видов растений наиболее приспособленных для развития на данной территории. Предложено проводить изменения в скорости формирования растительного покрова за счет управления литогеохимическими потоками. Для оценки потенциала увеличения экобезопасности за счет формирования экосистем предложено использование индекса оценки потенциала развития биоразнообразия, который учитывает существующее фиторазнообразие спонтанного развитого растительного покрова и степень рельефного разнообразия нарушенных горными работами земель. Повышение экобезопасности нарушенных горными работами земель при формировании экосистем обеспечивается путем полноценного использования потенциала развития растительности за счет определения направления формирования экосистем и подбора соответственных видов растений по триграммам зонирования и экологической классификации техногенных ландшафтов с последующим ускорением развития растительного покрова (смены сукцессионных стадий природного зарастания на 15-20 лет) и увеличением надземной фитомассы методом дистанционного нанесения смеси осадков сточных вод, семян растений и воды. Эффективность организационно-технических решений по повышению экобезопасности нарушенных горными работами земель за счет формирования экосистем, что состоят в использовании системы методов триграмм зонирования, экологической классификации техногенных ландшафтов, управления литогеохимическими потоками и активизации формирования растительного покрова подтверждается развитием надземной фитомассы – 5 т/га на 2-3-й год и 15-17 т/га на 5-7 год, что отвечает среднему уровню экобезопасности территории (катастрофический до проведения мероприятий). Экологические риски пылеобразования нарушенных горными работами территорий уменьшаются в 2,5-5 раз за счет увеличения надземной фитомассы и плотности растительного покрова (проективное покрытие – 60-80 %). Основные результаты исследования испытаны на предприятиях Криворожского железорудного бассейна: ОАО “Ингулецкий горно-обогатительный комбинат”, ОАО “Надежда” и принятые к внедрению в проектах ассоциации “Укррудпром”, ГПИ “Кривбаспроэкт”, Криворожским ботаническим садом НАН Украины, Институтом проблем природопользования и экологии НАН Украины. Использование предложенных рекомендаций на предприятиях Криворожского железорудного бассейна позволит получить значительный экологический, социальный, а также экономический эффект.
The thesis is devoted to the development of eco-security improvement methods of mining destructed areas of Kriviy Rih Iron Ore Basin with the help of accelerated formation of directed ecosystems with significant biodiversity. Methodical complex of zoning trigrams, ecological classification of industrial landscapes, lithogeochemical flows management is a base for rapid directed creation of vegetation with dense cover and biodiversity, which would reduce the risk of destructed mining areas dust production in 2,5-5 times. Basic results of research are examined on the enterprises of Kryvyi Rih Iron Ore Basin: OJSC “Ingulets mining and processing integrated plant”, OJSC “Nadezhda” and accepted for the use in the projects of “Ukrrudprom” association, SPI “Kryvbassproekt”, Kryvyi Rih Botanical Garden of NASU, Institute of Nature Management Problems and Ecology of NASU. The use of the offered recommendations on the enterprises of Kryvyi Rih Iron Ore Basin allows to get considerable ecological, social, and also economic effects.

Костюк Д. В. Взаємозв’язок ратичних з деревинною рослинністю о. Хортиця : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 205 "Мисливське господарство" / наук. керівник В. І. Домніч. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 72 с.
UA : Дана робота викладена на 72 сторінці друкованого тексту, містить 9 таблиць, 13 рисунків. Список літератури включає 61 джерел. Об’єкт дослідження: деревинно-чагарникова рослинність. Метою роботи було визначення особливостей пливу ратичних на деревинно-чагарникову рослинність о. Хортиця. Завдання роботи визначити запас гілкового корму та оцінити ступінь пошкодження деревино чагарникової рослинності. Методи дослідження–методи польових спостережень, метод польового експерименту, методи варіаційної статистики. В результаті дослідження визначено запаси біомаси в’яза гладкого та ступінь впливу ратичних, зокрема оленя та козулі на деревинно-чагарникову рослинність острова Хортиця. Отримані результати можуть бути використані при виборі пасовища для утримання та розведення диких ратичних, та при складанні раціону для сезонної підгодівлі.
EN : This work is outlined on 72 pages of friendly text, containing 9 tables, 13 figures. References include 61 sources. Object of research: wood-shrub vegetation The aim of the work was to determine the peculiarities of the flow of ratites into the wood-shrub vegetation of the Khortytsya. The task of the work is to determine the stock of the fodder feed and estimate the degree of damage to the wood of shrub vegetation Methods of research - methods of field observations, method of field experiment, methods of variation statistics. As a result of the study, biomass stocks of smooth, silver olfactory and ratites, including deer and goat on the woody shrub vegetation of the Khortitsa Island and the deer and line on Biryuyu Island, were determine The obtained results can be used in the selection of pasture for the maintenance and breeding of wild ratitudes, and when preparing a ration for seasonal feeding.

Мінько Ю. О. Взаємовідносини оленя шляхетного та лані Європейської при різній щільності популяції на території Азово-Сиваського національного природного парку та о. Хортиця : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник А. В. Домніч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 63 с.
UA : В роботі 63 сторінок, 11 рисунків, 11 таблиць, було використано 75 літературних джерел, із них 5 іноземною мовою. Метою нашого дослідження було питань біології, та особливо поведінкових реакцій копитних тварин в умовах виликої щільності. Знання яких, на наш погляд, нададуть можливість раціональному використанню угідь та проведенню біотехнічних заходів зі збільшення щільності популяції копитних тварин. Для вирішення поставленої мети нами були вирішені наступні завдання: 1) дослідити поведінку оленя шляхетного на території досліджень; 2) дослідити поведінку лані Европейської на території досліджень; 3) дослідити біотопічне розповсюдження ратичних в динаміці. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше для закритих систем показано добова активність диких ратичних в динаміці. Продовжено вивчення зміни стадності диких ратичних та їх біотопічного розподілу в залежності від сезону року. Об’єкт дослідження: олень шляхетний та лань Європейська Предмет дослідження: поведінка ратичних на острові Бірючий та Хортиця при високій щільності. Результати, отримані в ході проведення роботи, можуть бути використанів розвитку галузі мисливського господарства, що супроводжується створенням нових господарств та зростанням попиту на послуги полювання, зеленого туризму та покращення умов середовища копитних.
EN : In the work of 63 pages, 11 figures, 11 tables, 75 literary sources were used, 5 of them in a foreign language. The aim of our study was the issues of biology, and especially the behavioral reactions of ungulates in conditions of high density. Knowledge of which, in our opinion, will enable the rational use of land and biotechnical measures to increase the population density of ungulates. To solve this goal we have solved the following tasks: 1) to investigate the behavior of red deer in the study area; 2) to investigate the behavior of European fallow deer in the study area; 3) to study the biotope distribution of ratites in the dynamics. The scientific novelty of the work is that for the first time for closed systems the daily activity of wild rats in the dynamics is shown. The study of changes in the herd of wild ratites and their biotope distribution depending on the season of the year is continued. Object of research: red deer and European fallow deer Subject of research: behavior of ratites on the island of Biryuchy and Khortytsia at high density. The results obtained during the work can be used for the development of the hunting industry, accompanied by the creation of new farms and growing demand for hunting services, green tourism and improving the environment of ungulates.

Доля К. М. Біоценотична роль ратичних о. Бірючий та о. Хортиця : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник А. В. Домніч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 73 с.
UA : В роботі 73 сторінки, 13 рисунків, 12 таблиць, було використано 93 літературних джерел, із них 11 іноземною мовою. Метою нашого дослідження було дослідження чисельності ратичних на території о. Бірючий та о. Хортиця, та аналізування нової методики в дослідженні енергетичної вартості популяції. Для вирішення поставленої мети нами були вирішені наступні завдання: 1) дослідження чисельності ратичних о.Бірючий та о.Хортиця за 20-річний період; 2) аналіз щільності та зоомаси ратичних о.Бірючий та о.Хортиця за 20-річний період; 3) опанування нової методики В.М. Большакова щодо оцінки вартості біотичних компонентів екосистеми (інститут Академії наук Єкатеренбурга) о.Бірючий та о.Хортиця; 4) дослідження та аналіз біотичної енергії ратичних о.Бірючий та о.Хортиця за 20-річний період. Наукова новизна роботи полягає в тому, що проаналізовано вперше біотичну енергію за методикою В.М. Большакова для декількох острівних екосистем, та з’ясовано скільки саме її використовують різні види ратичних. Об’єкт дослідження: олень шляхетний, лань європейська, муфлон, кулан туркменський, олень плямистий, козуля європейська. Предмет дослідження: біотична енергія ратичних на о.Бірючий та о.Хортиця, на основі чисельності, щільності, зоомаси та статево-вікового складу. Результати, отримані в ході проведення роботи, можуть бути використанів розвитку галузі мисливського господарства, що супроводжується створенням нових господарств та зростанням попиту на послуги полювання, зеленого туризму та покращення умов середовища копитних.
EN : The work consisted of 73 pages, 13 figures, 12 tables, 93 literary sources were used, 11 of them in a foreign language. The purpose of our study was to study the number of rats in the territory of Fr. Biryuchy and Fr. Khortytsia, and analysis of new methods in the study of energy value of the population. To solve this goal we have solved the following tasks: 1) a study of the number of rats in Biryuchy and Khortytsia over a 20-year period; 2) analysis of the density and zoomass of the barychyi and Khortytsia islands over a 20-year period; 3) mastering the new method of VM Bolshakova on the assessment of the value of biotic components of the ecosystem (Institute of the Academy of Sciences of Yekaterinburg) Fr. 4) research and analysis of biotic energy of Ratic Biryuchy and Khortytsia islands for a 20-year period. The scientific novelty of the work is that for the first time biotic energy was analyzed according to the method of V.M. Bolshakov for several island ecosystems, and it is found out how much it is used by different species of ratites. Object of research: red deer, European fallow deer, mouflon, Turkmen kulan, spotted deer, European roe deer. Subject of research: biotic energy of rats on Biryuchy Island and Khortytsia Island, based on number, density, zoomass and sex-age composition. The results obtained during the work can be used to develop the hunting industry, accompanied by the creation of new farms and growing demand for hunting services, green tourism and improving the environment of ungulates.

Зазначено, що сучасні геохімічні методи дослідження мінеральної сировини, дозволили виявити в текучих і лежалих хвостах гірничозбагачувальних комбінатів басейну промислові та близькі до промислових концентрації золота, срібла, скандію, ванадію та інших благородних, рідкісних і розсіяних металів. Основними їх мінералами-концентраторами є егірин, рибекіт, тетраферрибіфотит, кумінггоніт, біотит, гранат. Технології виділення цих мінералів з хвостів мінералогічно обгрунтовані, досліджені і апробовані в напівпромислових умовах. Охарактеризовано особливості, хвостосховища Кривбасу.

Збірник містить результати теоретичних і прикладних різноспрямованих досліджень біогеоценологічних основ оптимізації степових ландшафтів за такими напрямками: оптимізація техногенних ландшафтів в теорії біогеоценології, лісові культурбіогеоценози природних і антропно трансформованих територій, сучасний стан біоти техногенних ландшафтів, садово-паркові угруповання в оптимізації техно- і урболандшафтів, технотолерантність та фіторізноманіття антропно змінених екосистем, біогеоценологія у фундаментальній фаховій підготовці біологів, географів, природознавців. Наукове видання розраховане на широке коло біологів, екологів, студентів, аспірантів, викладачів, науковців.