Academic literature on the topic 'Бібліотеки ЗВО'

АНОТАЦІЯВ Україні, як і в усьому світі, відбуваєтьсятрансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу, спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку тароботи з інформацією. Головне, чому покликані навчитистудентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключіособливу увагу варто приділити бібліотеці університету,зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовийсоціальний інститут на високому професійному рівні виявляє,аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальноїпродукції. Укладання одного із видів бібліографічнихпосібників – бібліографічних покажчиків – є важливимнапрямком бібліотечно-інформаційної роботи.У статті висвітлено один із пріоритетних напрямківінформаційної діяльності університетської бібліотеки –укладання персональних бібліографічних покажчиків видатнихдіячів краю студентами кафедри суспільних наук,інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропонованоумовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковцітехнічної сфери; науковці соціально-гуманітарноїсфери; митці краю; письменники та літераторикраю; педагоги краю.Визначено основні структурні елементи бібліографічнихдокументів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетнігрупи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічноговизначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чиперсональних документів. Відзначено співпрацю кафедрисуспільних наук, інформаційної та архівної справи ізуніверситетською бібліотекою, а також окресленоперспективи подальшої спільної діяльності.

У статті розкрито актуальну проблему формування та підтримання позитивного іміджу закладів вищої освіти країни шляхом використання сучасних інтернет-технологій. Процес формування і розвитку сучасного конкурентоспроможного закладу вищої освіти відбувається під впливом низки суб’єктивних і об’єктивних чинників, серед яких позитивний імідж освітньої установи відіграє чи не найважливішу роль. Формування позитивного іміджу ЗВО розглядається автором як системний процес відповідно до суспільних потреб і вимог цифрового суспільства. Здійснюється цей процес шляхом реалізації низки функцій, найбільш актуальною та ефективною із яких в умовах сьогодення є репрезентація діяльності освітньої установи в мережі Інтернет. Серед засобів, завдяки яким відбувається генерування інформації про ЗВО, його позиціонування на ринку науково-освітніх послуг та формування позитивного іміджу, є інтернет-сайт освітньої установи. Роль сучасних інтернет-технологій у формуванні позитивного іміджу ЗВО у статті простежуєтьсяя на конкретних прикладах їх використання менеджментом Національного авіаційного університету. Для отримання конкурентної переваги менеджмент НАУ зосереджує увагу на широкому представленні на сайті тих напрямків діяльності, що мають вагомі багаторічні здобутки (наприклад, Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університету) та значний інноваційний потенціал (підготовчі курси, друга вища освіта, курси з підготовки до ЗНО, англомовний проект, який пропонує вивчення фахових дисциплін англійською мовою, HUB-НАУ – простір неформальної освіти, місце для навчання та саморозвитку поза навчальними заняттями). Важливою для підтримки іміджу установи в зовнішніх і внутрішніх наукових комунікаційних процесах є діяльність Науково-технічної бібліотеки НАУ, яка є своєрідною інформаційна система, що забезпечує вільний доступ як студентської, так і науково-педагогічної громадськості до світових інформаційних ресурсів на принципах рівності та доступності інформації. Отже, сучасні інтернет-технології є визначальними для формування іміджу навчального закладу, оскільки не лише надають практично необмежені можливості використовувати майже всю існуючу у світі інформацію, але й можливість якнайширшого та всебічного самопредставлення ЗВО в мережевому суспільстві. Відтак, щоб зберегти тенденцію зростання власного рейтингу, ЗВО необхідно приділяти постійну увагу упровадженню новітніх інформаційно-комунікаційних систем та новітніх технологій.

Стаття присвячена організації, основним етапам та аналізу результатів педагогічного експерименту з верифікації моделі розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників та перевірки ефективності відповідної методики. В основу такої моделі покладено відкриті електронні науково-освітні системи (ВЕНОС), призначені для ефективної організації та підтримки наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки, соціальних і поведінкових наук. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень, власного досвіду авторів уточнено поняття ВЕНОС. Обґрунтовано, що до його структури доцільно додати наукові електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи (ЕВЖС), наукометричні бази даних, електронні соціальні мережі, системи оцінювання якості педагогічних тестів, системи цифрової ідентифікації вчених та їх наукових публікацій, програмні засоби перевірки унікальності текстів. Нині ці засоби є затребуваними та широко застосовуються для організації наукової та навчальної діяльності в закладах освіти та наукових установах усього світу. Експеримент з перевірки ефективності методики використання ВЕНОС для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності дослідників у їх професійній діяльності проводився в наукових установах НАПН України (констатувальний етап) та в науково-дослідних підрозділах трьох ЗВО України (формувальний етап) упродовж 3 років. На констатувальному етапі було визначено засоби ІКТ, які доцільно використовувати для оприлюднення та розповсюдження результатів досліджень, а також вивчено ставлення науковців до їх використання. На формувальному етапі підтверджена основна гіпотеза дослідження про підвищення рівня розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників за умов цілеспрямованого та методично-обґрунтованого застосування ВЕНОС. Встановлено, що розроблена експериментальна методика забезпечує позитивний розвиток ціннісно-мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного і дослідницького компонентів інформаційно-дослідницької компетентності. Для перевірки статистичної значущості отриманих результатів було використане кутове перетворення Фішера.

Сичова Я. А. «Місця пам’яті» як засіб конструювання колективної ідентичності. – Стаття. У статті розглядається концепція «місць пам’яті» французького дослідника П. Нора як засіб конструю-вання колективної ідентичності, формування та захист якої актуалізуються в умовах глобалізаційних викликів і загроз для національних спільнот (розмивання автономії та суверенітету традиційної держави-нації на користь наднаціональних структур, політика мультикультуралізму тощо). Суперечність між національним та наднаціональним, а також неоднозначність впливів останнього на ідентичність індивідів і груп спричиняють «всесвітнє торжество пам’яті», пов’язане з надлишковим зверненням до подій минулого («меморіальна індустрія»). Це своєю чергою несе загрозу політизації та інструменталізації історії і, як наслідок, мнемонічних битв – конфліктів, пов’язаних із пам’яттю та інтерпретацією минулого. У дусі конструктивістської парадигми наголошується на сконструйованості ідентичності й пам’яті, формування яких може спиратися як на реальні факти, так і на вигадку. Розкривається сутність поняття «місця пам’яті», його зв’язок із речовою та нематеріальною спадщиною національних спільнот. Наголошується на відмінностях між універсальною історією та плюралістичними пам’ятями, позаяк кожна спільнота має власну пам’ять та підтримує і захищає її (політика ідентичності), що несе в собі загрозу спотворень і маніпуляцій. Обґрунтовуються причини «обов’язку пам’ятати», з-поміж яких – прискорення історії (ризик втрати самобутності в умовах глобальних трансформацій) та загальна демократизація (боротьба меншин за утвердження власного минулого). З’ясовуються мета та види «місць пам’яті» як засобів реконструкції минулого, зо-крема музеї, архіви, меморіали, бібліотеки, щоденники тощо. Висвітлюється значення символізму «місць пам’яті» шляхом «переробки історії» – її інтерпретації під певним кутом зору, з огляду на що важливого значення в процесі формування «місць пам’яті» набуває міфологічна оповідь.

Анотація. Ефективність застосування дистанційних технологій в освітній галузі значною мірою залежить від рівня підготовленості викладачів до реалізації дистанційного навчання, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення, а також від готовності учнів навчатися в умовах дистанційної освіти. У статті розглянуто зміст понять «управління», «управлінська діяльність». Зазначено, що невід’ємною частиною управління є процес його здійснення, який складається із послідовних етапів і які прийнято називати універсальним управлінським циклом, а саме: розробка і прийняття рішення, моделювання, організація, регулювання, контроль, корекція та ін.. Головною метою управління є забезпечення стабільного функціонування та розвитку закладу освіти. Тому управлінська діяльність керівника закладу освіти в умовах упровадження інформаційних технологій потребує від нього високого рівня інформаційної культури, що передбачає широке використання в управлінському та освітньому процесах комп’ютерно-орієнтовних методів, електронних навчальних засобів та дистанційних форм навчання. Доведено, що дистанційне навчання є одним із напрямів управління закладом освіти в умовах ринкової економіки, а дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп'ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії. У змісті статті подано методичні рекомендації для удосконалення управління впровадженням технологій дистанційного навчання в ЗЗСО, в яких рекомендовано адміністрації звернути увагу на діагностування колективу щодо мотивації педагогів до самоосвіти, яка передбачає оволодіння та впровадження технологій дистанційного навчання; критично оцінювати ефективність обраних форм методичної роботи, які підвищують професійний рівень оволодіння знаннями та практичними навичками впровадження технологій дистанційного навчання; приділяти увагу впорядкуванню інформаційно-ресурсного банку даних забезпечення управління та кадрового потенціалу закладу освіти щодо забезпечення роботи в режимі впровадження технологій дистанційного навчання. Ключові слова: управлінська діяльність, технології дистанційного навчання, форми дистанційного навчання, заклад загальної середньої освіти.

Сучасні тренди розвитку бібліотеки ЗВО цифрової епохи в структурі інформаційного забезпечення навчального процесу, наукової та дослідницької діяльності ЗВО : матеріали всеукр. наук.практ. конф., 11 листоп. 2021 р. – Миколаїв : НУК, 2021. – 93 с.
До збірки матеріалів конференції увійшли доповіді та виступи фахівців бібліотечно-інформаційної сфери з нагальних питань функціонування бібліотек ЗВО, а саме: цифрової трансформації бібліотек; тренди розвитку книгозбірень; формування основ інформаційно культури та академічної доброчесності; впровадження цифрових бібліотечних сервісів; досвіду роботи з питань інформаційної компетентності; перспектив інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек; ролі бібліотеки у соціокультурному розвитку навчального закладу тощо.

Костирко, Т. М. Створення й популяризація електронних інформаційних ресурсів у науково-освітньому процесі ЗВО (досвід Наукової бібліотеки НУК ім. адм. Макарова) = Creation and popularization of electronic information resources in the scientific and educational process of university (experience of the Scientific Library of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding) / Т. М. Костирко, Т. Д. Корольова // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. "Тенденції розвитку освітянських бібліотек в інформаційному суспільстві". – Миколаїв : Наук.-пед. б-ка, 2021
Представлено досвід Наукової бібліотеки НУК ім. адм. Макарова зі створення і популяризації електронних інформаційних ресурсів у науково-освітньому процесі закладу вищої освіти.
The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on the creation and promotion of electronic information resources in the scientific and educational process of the university.