Academic literature on the topic 'Бібліометрика української науки'

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Вступ. Питання відповідності сучасним реаліям уявлення про залежність продуктивності роботи науковців від їх віку, які були сформовані у минулому столітті, стають досить актуальними у зв’язку зі змінами в організації та характері дослідницької діяльності, що відбулися за останні кілька десятиліть.Проблематика. Вивчення означеного питання набуває особливої актуальності для оптимізації кадрової політики в наукових установах України у зв’язку з небажаними змінами вікової структури науковців.Мета. Дослідити динаміку публікаційної активності групи членів Національної академії наук України, які працюють сьогодні (або працювали до останнього часу) в науці.Матеріали й методи. Використано списки публікацій, наведені в біобібліографічних виданнях та інформаційноаналітичній системі «Бібліометрика української науки», застосовано традиційні методи статистичного аналізу.Результати. Досліджено зміни публікаційній активності з віком 126 членів і членів-кореспондентів Національної академії наук України, які народилися в 1920—1940 рр. Виявлено, що максимальна кількість публікацій спостерігається у віковій групі до 30 років тільки в 1,2 % вибірки; 30—34 роки — у 16,7 %, що приблизно відповідає результатамиХарві Лемана 1930-х років. Водночас для груп 35—39 років становить 34,1 %; 40—44 роки — 12 %; 45—49 років — 16 %. Нове збільшення кількості публікацій спостерігалося здебільшого через 5—10 років після першого піку, причому другий пік часом навіть перевищує перший максимум.Висновки. Вік найбільшої продуктивності для переважної більшості вчених нашого часу змістився приблизно на 30 років. Це зумовлено тим, що динаміка продуктивності роботи дослідника визначається не тільки віковою зміною фізіологічних можливостей його організму, а й характером праці, яка в сучасній науці кардинально змінилась внаслідок зростання обсягу науково-технічної інформації, ускладнення методів і технологій досліджень, поширення колективних досліджень.

Purpose. Based on the data analysis to define the role and function of brachytherapy in comprehensive treatment of breast cancer, indications and contraindications to brachytherapy, appropriate ways of effectiveness planning and control. Materials and methods. The following scientometric databases were used: Google Scholar, Russian Science Citation Index (RSCI), Index Copernicus (IC), Bibliometrics of Ukrainian Science («Бібліометрика української науки»), Scholarometer, Microsoft Academic Search). The search was restricted to the studies published within the 1983-2020 time­frame. Results. The analysis of irradiated volume study EORTC (unpublished data indicate a real decrease in the amount of irradiation 3 times in pa­tients who received intra-tissue boost compared with those who used a remote boost). Despite the reduction of exposure, the incidence of local recurrence is not increased. Conclusions. The brachytherapy method makes it possible to reduce ra­diation exposure to surrounding tissues and to increase the total focal dose on the tumor mass. Along with that, following the results of observing lo­cal recurrence frequency and cosmetic effect, the effectiveness of internal tissue exposure in comprehensive treatment at early stages of breast can­cer has been proved.

Корольова, Т. Д. Бібліотека ВНЗ: інформаційно-аналітична підтримка наукових досліджень (з досвіду роботи НБ НУК) [Електронний ресурс] / Т. Д. Корольова // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Візія бібліотеки ВНЗ в контексті розвитку сучасних соціокомунікаційних концепцій». – Миколаїв : Наук. б-ка НУК, 2017. – Режим доступа : http://lib.nuos.edu.ua/uk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8
У роботі розглянуті основні напрямки інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. Представлено досвід роботи Наукової бібліотеки НУК імені адмірала Макарова з інформаційно-аналітичної підтримки наукових досліджень вчених університету = The main directions of information and analytical activity of university libraries are considered. The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on information and analytical support of scientific research of scientists of the University is presented.
The main directions of information and analytical activity of university libraries are considered. The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on information and analytical support of scientific research of scientists of the University is presented.

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.