Academic literature on the topic 'Бюрократичні процедури'

У статті висвітлено питання кон’юнктури вітчизняного ринку ортопедичних матраців, проаналізовано, згідно зі статистичними даними, виробництво ортопедичних матраців у розрізі їх видів та основних виробників, здійснено сегментацію матраців за регіонами України, наведено інформацію щодо структури, обсягу та динаміки експорту ортопедичних матраців, а також основних країн-експортерів, розкрито основні напрями розвитку вітчизняних підприємств на вітчизняному та європейському ринках, пошук каналів збуту. У ході дослідження встановлено, що сьогодні в Україні налагоджено виробництво якісних ортопедичних матраців за прийнятною ціною, що передусім вигідно вітчизняному споживачеві, оскільки ціна матраців українського виробництва набагато нижча, а тому дає змогу вибирати матраци людям різного фінансового достатку. Стаття містить моніторинг українських виробників ортопедичних товарів, зокрема проаналізовано та обґрунтовано цінову політику потужних виробників матраців; їх позиціювання на ринку, наведено основні переваги вітчизняних виробників матраців перед іноземними, акцентовано увагу на сертифікації ортопедичних матраців. Систематизовано споживні переваги вітчизняних ортопедичних матраців для споживачів, наведено характеристику інноваційних наповнювачів ортопедичних матраців, які зумовлюють ортопедичний та анатомічний ефект, а також обґрунтовано застосування сучасних технологій для виготовлення ортопедичних матраців, що збільшить попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Зроблено висновок, що у найближчій перспективі на ринку матраців України домінуватимуть існуючі вітчизняні виробники, оскільки через складні бюрократичні процедури оформлення та відсутність конкурентної сировинної бази іноземні компанії не відкриватимуть свої фабрики на території країни.

Стаття присвячена дослідженню проблем електронного судочинства в Україні. Виконано огляд загальних проблем інформатизації суспільства та перспектив впровадження електронного правосуддя. Досліджено процес трансформації юридичної діяльності з усталеної системи до комунікаційної моделі, що передбачає оптимізацію бюрократичної процедури та підвищення ефективності судочинства. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19, та пов’язаних з нею карантинних обмежень на прискорення процесів розвитку та впровадженню у судову практику сучасних телекомунікаційних технологій. Обґрунтована неможливість судочинства залишатися осторонь новітніх технологій у сучасних реаліях, а тому розвиток електронного судочинства є вагомим фактором забезпечення доступності, прозорості та ефективності правосуддя. Окремо досліджено питання запровадження «електронного суду» як самостійної унікальної форми судового процесу, що забезпечують повний цикл розгляду судової справи в електронному форматі. Доведено існування численних ризиків функціонування інформаційного середовища, але вони жодним чином не зменшують значення інформаційних технологій у вдосконаленні державних інститутів.

Досліджено мотиваційні процеси підприємств в умовах інноваційного розвитку, які полягають у стимулюванні творчої активності, креативності працівників та переважанні нематеріальних методів стимулювання над матеріальними; окреслено вплив персоналізованих методів навчання та розвитку персоналу на інноваційну діяльність підприємств. Досліджено методи стимулювання працівників через їх навчання та професійний та особистісний розвиток: коучінг, менторинг, баддинг, супервізію, едвайзинг тощо. Враховуючи переваги та недоліки досліджених методів, у практику мотиваційної діяльності рекомендовано впровадження менторингу як наставницької діяльності, під час якого досвідченіший працівник ділиться знаннями зі своїми колегами протягом певного часу. Особливості менторингової діяльності на підприємствах в умовах інноваційного розвитку поділено на три групи: процесійні особливості, які характеризують процес менторингової діяльності (довготривалість, наявність порядку менторингової діяльності, гнучкість та необхідність усунення бюрократичних процедур, системність), особливості результатів менторингової діяльності (прикладний характер, генерування міжособистісних взаємозв'язків, формування системи матеріальних та нематеріальних стимулів), методологічні особливості (мотивування усіх учасників менторингу, індивідуальний підхід, обмеження та труднощі у визначенні ментора).

У статті досліджено генезис наукових уявлень про роль держави в управлінні соціально-економічним розвитком. Визначено, що система публічного управління виступає як антипод бюрократичної системи управління і сприяє ефективній взаємодії державного сектора, бізнес-структур і представників громадянського суспільства, що впливає на вирішення соціально значущих проблем. Доведено, необхідність інформаційного обміну в процесі посилення публічного характеру управління. Запропоновано напрями вдосконалення технології інформаційного обміну в публічному управлінні за допомогою використання функціонального потенціалу центру управління компетенціями, що надає можливість здійснювати уніфіковану інформаційно-комунікаційну взаємодію між акторами внутрішнього і зовнішнього середовища публічного управління та сприяє вдосконаленню процедури розробки і реалізації управлінських рішень.