Academic literature on the topic 'Бойова травма'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Бойова травма.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Бойова травма"
1
Приходько, Ігор. "ПРОФІЛАКТИКА ТА КОНТРОЛЬ БОЙОВОГО СТРЕСУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 193–215. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.12.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Статтю присвячено вивченню проблеми стресу, який є основним чинником, що впливає на життя людей, та тісно пов’язаний з їх психічним здоров’ям, фізичним та соціальним благополуччям. Це стає вкрай актуальним, коли під час бойових дій практично всі військовослужбовці переживають бойовий стрес. Його наслідки можуть проявлятися не тільки у гострому періоді у вигляді бойових стресових реакцій, поведінкових порушень, але й у більш віддаленому періоді у вигляді посттравматичних стресових розладів, сімейних, побутових та професійних проблем, асоціальної поведінки, розвитку психічних розладів. Мета дослідження: здійснити систематизацію наукових досліджень проблеми стресу, проаналізувати сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовців у провідних країнах-партнерах НАТО та окреслити основні напрями вдосконалення української системи профілактики та контрою бойового стресу у військовослужбовців. Методи дослідження. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація отриманих даних дозволили проаналізувати наукову літературу та нормативно-правові документи щодо стресу, бойового стресу, сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовцівСША та провідних країн-партнерів НАТО, запропонувати шляхи вдосконалення української системи профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців. Результати. Для запобігання, ідентифікації та управління небезпечною поведінкою та бойовими стресовими реакціями, які можуть виникати у військовослужбовців під час участі в бойових діях, розробляються програми контролю бойового та оперативного стресу (COSC). Програми СOSC направлені на покращення виконання бойових завдань, збереження боєготовності та боєздатності військовослужбовців та підрозділів, запобігання або мінімізацію негативного впливу бойового стресу на соматичне, психічне та соціальне здоров’я військовослужбовців, найшвидше повернення особового складу до виконання бойових завдань. Програми СOSC діють протягом всього процесу виконання бойових завдань військовослужбовцями (підготовка, участь у бойових діях, повернення з подальшою реадаптацією до мирного життя). Висновки. Теорія збереження ресурсів С. Хобфолла найбільш повно та обґрунтовано пояснює генезис бойового стресу, що виникає у військовослужбовців під час діяльності в екстремальних умовах. Згідно з цією теорією стрес виникає, коли ключові ресурси людини (здоров’я, благополуччя, родина, почуття власного достоїнства, мети та сенсу життя) перебувають під загрозою втрати, загублені або не вдається їх відновити після значних зусиль. Визначено, що бойовий стрес є процесом впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об’єднаних у категорію «бойова психічна травма». Для запобігання виникнення та розвитку бойового стресу необхідно розробляти та впроваджувати систему профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців, яка повинна складається з заходів психологічної роботи, що проводяться на трьох етапах: підготовчому (перед виконанням бойових завдань), етапі безпосереднього виконання завдань у зоні бойових дій, завершальному етапі (після виконання завдань після повернення в пункт постійної дислокації).
2
Zachepa, O. A., A. A. Hudyma, Yu I. Sushko, and T. Ya Yaroshenko. "ПОРУШЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖОВЧІ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ЖИВОТА І ГРУДНОЇ КЛІТКИ В ПЕРІОД РАННІХ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10842.
Full textAbstract:
Вступ. Травми продовжують залишатися найпоширенішою причиною смертності в цілому світі. У структурі бойової травми тупі й проникні ушкодження грудної клітки і живота займають третє місце, поступаючись пораненням кінцівок та голови.
Мета дослідження – зʼясувати характер порушення жовчоутворювальної функції печінки за умов поєднаної травми живота і грудної клітки щурів у ранній період травматичної хвороби та оцінити ефективність його корекції тіотриазоліном.
Методи дослідження. Експерименти проведено на 86-ти нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г, яких поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Травми наносили за умов тіопентал-натрієвого наркозу в дозі 40 мг/кг маси тварини. До контрольної групи ввійшли інтактні тварини, яких тільки вводили в наркоз. У 1-й дослідній групі щурам моделювали травму грудної клітки, у 2-й – тупу травму живота, в 3-й – ці травми поєднували, в 4-й – тваринам з поєднаною травмою внутрішньочеревно вводили тіотриазолін у дозі 9,1 мг·кг-1. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травм за умов тіопентал-натрієвого наркозу в щурів катетеризували загальну жовчну протоку та протягом 60 хв збирали жовч, в якій визначали концентрацію сумарних жовчних кислот і холестеролу, розраховували холато-холестероловий коефіцієнт.
Результати й обговорення. При нанесенні ізольованих травм грудної клітки, живота та їх поєднанні суттєво порушувалась жовчоутворювальна функція печінки, що проявлялось зниженням синтезу холатів і зростанням холато-холестеролового коефіцієнта. За тяжкістю розвитку печінкової дисфункції їх можна розподілити так: ізольована травма грудної клітки←ізольована травма живота←поєднана травма. Унаслідок виявлених порушень істотно підвищувався холато-холестероловий коефіцієнт, який домінував за умов ізольованої травми живота та поєднаної травми. Зміщення балансу в бік накопичення холестеролу посилювало літогенні властивості жовчі. Семиденне застосування тіотриазоліну в групі тварин з поєднаною травмою сприяло істотному збільшенню вмісту в жовчі сумарних жовчних кислот, зростанню холато-холестеролового коефіцієнта, не впливало на концентрацію холестеролу в жовчі.
Висновки. Поєднана травма живота і грудної клітки сприяє більшому зниженню функціональної спроможності печінки порівняно з ізольованими ураженнями. В його основі лежить пригнічення синтетичних процесів у мікросомальній системі гепатоцитів. Тіотриазолін здатен знизити негативний вплив патогенних чинників травми на функціональну спроможність гепатоцитів, що слід враховувати в комплексній інтенсивній терапії поєднаної травми живота і грудної клітки.
3
Пустовойт, Борис, and Юрій Клапчук. "Медична та фізична терапія після вогнепальних проникаючих поранень великих суглобів." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.035.
Full textAbstract:
Мета: покращити результати лікування та реабілітації хворих з вогнепальними проникаючими пораненнями великих суглобів шляхом застосування сучасних методів медичної та фізичної терапії. Матеріал і методи: проведений аналіз використання комплекcу медичної та фізичної терапії на протязі 3 років у 106 пацієнтів з вогнепальними проникаючими пораненнями (бойова травма) великих суглобів за допомогою гоніометрії, показників шкал болю та тестування рухових навичок. Результати: результати аналізу показників гоніометрії та шкал болю і тестування рухових навичок довели перевагу комплексної медичної та фізичної терапії при лікуванні пацієнтів з вогнепальними проникаючими пораненнями великих суглобів. Висновки: розроблена і втілена в практику програма комплексної медичної та фізичної терапії пацієнтів з пацієнтів з вогнепальними проникаючими пораненнями великих суглобів. Ключові слова колінний суглоб, вогнепальні поранення, медична та фізична терапія.
4
Lisoviy, Volodymyr. "Порівняльний характер фрустраційного реагування в учасників бойових дій з травмою очей у сполученні з клінічними проявами реакції на стрес різної вираженості." Експериментальна і клінічна медицина 83, no. 2 (March 10, 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.03.
Full textAbstract:
Досліджували фрустраційне реагування в учасників бойових дій з травмою очей у сполученні з клінічними проявами реакції на стрес різної вираженості. Установлено, що в учасників бойових дій з бойовою травмою очей та частковою втратою зору на тлі явищ психологічної дезадаптації та посттравматичного синдрому серед фрустраційних реакцій переважають екстрапунітивний напрямок та потребово-наполегливий і самозахисний типи реагування. Ступінь соціальної адаптивності (GCR) найбільшою мірою порушений в комбатантів з бойовою травмою очей та частковою втратою зору на тлі явищ психологічної дезадаптації та посттравматичного синдрому, а менш за все – при травмі очей побутового характеру, що підтверджують дані тесту соціальної адаптації Холмса-Раге. Способи фрустраційного реагування в учасників бойових дій при явищах психологічної дезадаптації та посттравматичного синдрому без травми очей зберігають свої особливості при поєднанні з бойовою травмою очей. Суб’єктивні чинники фрустрації та стресу за кількістю, змістом та актуальністю залежать від обставин та життєвого оточення особистості. Це говорить про ймовірне включення в дію способів психологічного захисту особистості й адаптацію до наявності стресу-фрустрації.
5
Makarenko, Stephanie. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, no. 3 (March 29, 2018): 86–95. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp86-95.
Full textAbstract:
В статті представлено напрям роботи психологічної служби – психологічна реабілітація як один з видів допомоги, яку надає кваліфікований психолог людині або групі людей з метою оптимізації психофізіологічних станів, пізнавальних процесів, поведінки, спілкування, реалізації індивідуальної та, особливо, групової діяльності. Увага суб’єктів психологічної роботи спрямована на відновлення психічних функцій, особистісних властивостей і системи відносин особистості військовослужбовця, що дозволяє йому успішно вирішувати бойові завдання і функціонувати в мирному соціумі. Тобто об’єктом реабілітації є особи, які отримали бойову психічну травму, що проявляється гостро або відтермінована в часі.
Психологічна реабілітація воїнів АТО, що отримали психічну травму під час проведення бойових дій, спрямована на визначення її психологічної структури з метою оптимізації розвитку і функціонування індивіда в конкретних умовах життєдіяльності.
6
Kochin, I. V. "Особливості медико-санітарних втрат і організації екстреної медичної допомоги населенню та військовослужбовцям в зоні проведення антитерористичної операції." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.69 (October 21, 2015): 44–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78653.
Full textAbstract:
Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.
7
Рєпін, Ігор, and Ігор Польцев. "ОТОЧЕННЯ ВІЙСЬК ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ФРОНТУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ТРАВНІ 1942 Р. ПІД ХАРКОВОМ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-7.
Full textAbstract:
Запропоновано короткий аналіз досліджень і публікацій що описують бойові дії військ Червоної армії на Харківському напрямку. Показаний основний замисел командування Південно-Західного напряму на наступальну операцію військ Південно-Західного фронту в травні 1942 р., де акцентується увага на створення двох ударних угруповань. Коротко описується планування та організація бойових дій щодо виходу кожного оточеного угруповання Червоної армії з 24 по 29 травня 1942 р. Звертається увага на розвиток подій, прорахунки в управлінні військами. Коротко представлено плани німецького командування і ведення бойових дій їх частинами і з'єднаннями. Описано дії гітлерівських військ зі створення обстановки, щодо оточення частин і з'єднань Червоної армії. Запропоновані основні причини невдач наступальної операції військ Південно-Західного фронту.
8
Tsema, E. V., І. P. Khomenko, А. А. Bespalenko, О. А. Buryanov, V. G. Міshalov, and А. Yu Кіkh. "КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ АМПУТАЦІЇ КІНЦІВКИ У ПОРАНЕНИХ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 10 (November 24, 2017): 51. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.51.
Full textAbstract:
Узагальнені результати лікування 159 постраждалих, у яких виконано ампутацію кінцівок, у період 2014 – 2016 рр. Вік постраждалих від 18,9 до 60,3 років, у середньому (33,04 ± 1,15) року, 158 (99,4%) з них – чоловіки, 1 (0,6%) жінка. Основною причиною втрати кінцівки були: мінно-вибухове поранення – у 74,8% постраждалих, осколкове – у 9,4%, кульове - у 6,9%, холодова травма – у 4,4%. У 4,4% постраждалих відзначені вибухова травма (заброньовані пошкодження), дорожно-транспортна пригода та обвал бетонних конструкцій. В структурі бойової хірургічної травми переважала ампутація нижньої кінцівки – у 67,5% спостережень, верхньої – у 32,5% (p < 0,001). Частота ампутації сегментів верхньої кінцівки становила: плечового – 29,0%, ліктьового – 40,3%, кисті – 30,6% (p = 0,35); нижньої кінцівки: стегнового сегмента – 42,6%, гомілкового – 41,1%, стопи – 16,3% (p < 0,001). Особливості структури ампутації кінцівок слід мати на увазі при визначенні потреби у протезуванні постраждалих.
9
Matveiko, Oksana, Serhii Romanchuk, Oleh Olkhovyі, Artur Oderov, Oleh Nebozhuk, Volodymyr Klymovych, and Maksim Babych. "Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан та працездатність військовослужбовців-ветеранів бойових дій." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(57) (March 31, 2022): 31–36. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-31-36.
Full textAbstract:
Актуальність. Підтримання та забезпечення високого рівня бойової здатності військовослужбовців є необхідною та достатньою умовою успішного виконання ними завдання щодо захисту нашої держави. Професійна діяльність військовослужбовців характеризується підвищеним фізичним і психічним напруженням, впливом на функціональний стан та працездатність військовослужбовців, виконання ними завдань в особливих умовах, пов’язаних із ризиком для життя і здоров’я. Фізична підготовка є не лише важливим чинником, від якого залежить професійна реалізація військовослужбовців, але й впливає на виконання бойових завдань. З огляду на те, що Збройні Сили України приймають участь у бойових діях збільшилася кількість військово- службовців – ветеранів бойових дій. Більшість з них, мають фізичні та психологічні відхилення у стані здоров’я та функціональному стану. Необхідно шукати засоби, методики та комплекси фізичної підготовки, які б до підтримувати їх професійну працездатність. Мета роботи – вивчити механізми позитивного впливу коригу- ючої гімнастики на функціональний стан та працездатність військовослужбовців – ветеранів бойових дій. Методи – аналіз наукової та методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент, методи факторного аналізу. Результати. Факторний аналіз визначив, що після педагогічного експерименту факторна структура матриць істотно змінилася, особливо за першим та другим факторам. Фактор, інтерпретований нами як патологія серцево-судинної системи, після експерименту став другим за значущістю вкладу, а на перше місце вийшов фактор психомоторики. Висновки. Результати досліджень довели, що заняття фізичними вправами позитивно впливають на вдосконалення показників функціонального стану та працездатності військовослуж- бовців, які мали бойові травми або мають відхилення у стані здоров’я за результатами участі у бойових діях. Доведено, що всі військовослужбовці, незалежно від віку, спеціальності, місця дислокації та стану здоров’я повинні систематично займатися фізичними вправами.
10
Strogush, O. M., and P. I. Bilinskyi. "Мультимодальне знеболювання бойової травми." TRAUMA 16, no. 1 (March 25, 2015): 5–12. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80171.
Full textAbstract:
Надання невідкладної медичної допомоги в умовах бойових дій передбачає й ефективне знеболювання пораненого. Біль, обумовлений бойовою травмою, за патофізіологією є запальним та невропатичним. Гіпералгезія після травми може бути результатом сенситизації нервової системи, зумовленої травмою та хірургічною ноцицепцією (гіпералгезія, індукована ноцицепцією), або наслідком дії анестетиків і анальгетиків, що використовуються для лікування (гіпералгезія, індукована медикаментами). Анальгетики та анестетики, що виступають антагоністами різних рівнів каскаду динорфін-κ-рецептор-глутамат/NMDA-рецептор та ЦОГ-системи або посилюють низхідні інгібіторні антиноцицептивні шляхи, мають антигіпералгетичні властивості. До цієї групи препаратів відносять кетамін, бупренорфін, нестероїдні протизапальні засоби, селективні інгібітори ЦОГ-2, парацетамол, α2-адреноагоністи (клонідин), нефопам, антидепресанти, антагоністи α2δ-кальцієвих каналів (габапентин, прегабалін).Сучасною концепцією лікування болю є мультимодальна аналгезія. Мультимодальна аналгезія — це використання кількох препаратів або методик, що вибірково впливають на різні фізіологічні процеси, які беруть участь у ноцицепції. Комбінація антиноцицептивних і антигіпералгетичних препаратів може забезпечити адитивний або синергічний ефекти в лікуванні болю. Серед методик мультимодальної аналгезії віддають перевагу нейроаксіальній блокаді місцевим анестетиком у поєднанні з бупренорфіном, клонідином, нестероїдними протизапальними засобами, парацетамолом, антагоністами α2δ-кальцієвих каналів у режимі «за годинником».
Dissertations / Theses on the topic "Бойова травма"
1
Харченко, А. О. "Психологічні особливості структури травматичного емоційного досвіду демобілізованих учасників бойових дій в Україні з постстресовою психологічною дезадаптацією." Thesis, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15345.
Full textAbstract:
Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей структури
травматичного емоційного досвіду демобілізованих учасників бойових дій в Україні
з постстресовою психологічною дезадаптацією. Розкриття структурних компонентів
травматичного досвіду з позиції концепції «емоційної схеми» робить виявлення
зазначених структурних особливостей у демобілізованих з ППД актуальною
дослідницькою задачею.
2
Єрін, Є. О. "Особливості декомпресії військовослужбовців, які перебували в екстремальних умовах." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21176.
Full textAbstract:
Єрін, Є. О. Особливості декомпресії військовослужбовців, які перебували в екстремальних умовах : магістерська робота : 231 Соціальна робота / Є. О. Єрін ; керівник роботи Поленкова М. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2020. – 106 с.Проблема проведення заходів психологічної декомпресії військовослужбовців учасників бойових дій представляє інтерес у практичній площині: оскільки підримання належного рівня психологічного стану особового складу Збройних Сил України сприятиме підтриманню високого рівня боєздатності. У теоретичній частині розкриваються основні науково-теоретичні підходи до обґрунтування сутності, структури, чинників виникнення бойових психогенних втрат під час бойових дій, досвід надання психологічної допомоги та проведення психологічної декомпресії. У практичній частині викладено результати емпіричного дослідження профілактики бойових психогенних втрат в бойових умовах та дослідження особливостей проведення заходів психологічної декомпресії. Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що дістали подальшого розвитку практичні рекомендації для проведення заходів психологічної декомпресії в Збройних Силах України.
The problem of psychological decompression measures for servicemen participating in hostilities is of practical interest: as maintaining the proper level of psychological condition of the personnel of the Armed Forces of Ukraine will help maintain a high level of combat capability. The theoretical part reveals the main scientific and theoretical approaches to substantiate the nature, structure, factors of combat psychogenic losses during hostilities and the experience of providing psychological assistance and psychological decompression. In the practical part the results of empirical research of prevention of combat psychogenic losses in combat conditions and practical research of features of carrying out of measures of psychological decompression are stated. The scientific novelty and theoretical significance of the study lie in the fact that practical recommendations for carrying out psychological decompression measures in the Armed Forces of Ukraine have been further developed.
3
Смоляр, Я. Л. "Соціально-психологічна реабілітація ветеранів АТО в умовах мирного життя." Thesis, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19131.
Full textAbstract:
Смоляр, Я. Л. Соціально-психологічна реабілітація ветеранів АТО в умовах мирного життя : магістерська робота : 23 Соціальна робота / Я. Л. Смоляр ; керівник роботи Кальницька К. О. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціально-психологічної допомоги населенню. – Чернігів, 2019. – 86 с.У теоретичній частині представлено аналіз психологічних наслідків участі особистості у бойових діях та соціально-психологічної реабілітації ветеранів АТО. Розглянуто особливості переживання психотравмівних подій та їх наслідки, а саме посттравматичний стресовий розклад. У практичній частині викладено результати емпіричного дослідження ефективності реабілітації та реабілітації ветеранів АТО в умовах мирного життя. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у здійсненні теоретичного аналізу проблеми наслідків участі особистості в бойових діях, труднощів адаптації учасників бойових дій в умовах мирного життя; вивченні особливостей реабілітації та реабілітації ветеранів АТО/ООС в умовах мирного життя.
Conference papers on the topic "Бойова травма"
1
Юденко, О. В., В. В. Білошицький, and О. В. Петрачков. "Вивчення мотивів до занять спортивними іграми у військовослужбовців із наслідками бойової травми." In PHYSICAL CULTURE AND SPORTS IN THE EDUCATIONAL SPACE: INNOVATIONS AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-044-5-27.
Full text
2
Крушинська, Н. М., О. В. Юденко, and С. С. Партика. "Табори активної реабілітації як важлива складова сучасних фізкультурно-спортивних послуг для військовослужбовців з наслідками бойової травми." In PHYSICAL CULTURE AND SPORTS IN THE EDUCATIONAL SPACE: INNOVATIONS AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-044-5-17.
Full text
3
Юденко, О. В., К. В. Вінніченко, and Ю. М. Юденко. "Військовослужбовці із наслідками бойової травми та члени їх родин – споживачі фізкультурно-спортивних послуг в ролі клієнтів чи пацієнтів." In PHYSICAL CULTURE AND SPORTS IN THE EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-112-1-15.
Full text
4
Юденко, О. В., В. В. Свириденко, and Ю. М. Юденко. "Роль інформаційно-комунікативних та SMART-технології в сучасній системі фізкультурно-спортивних послуг для військовослужбовців із наслідками бойової травми." In PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-42.
Full text